CC BY
14
УДК331.56/.57:332.1 Ст. викл. В.1. Легкий;
наук. ствроб. О.1. Шевчук, канд. екон. наук -1нститут екологи Карпат НАНУ, м. Львiв
ПРОБЛЕМИ БЕЗРОБ1ТТЯ У ПРАЦЕНАДЛИШКОВОМУ РЕГ1ОН1
Проаналiзовано безроб1ття у праценадлишковому регiонi на прикладi Терно-тльсько'1 областi. Оцшено його проблеми та окреслено шляхи !х подолання.
Ключов1 слова: безробiття, праценадлишковий регiон, проблема.
Проблема безробпгя е надзвичайно гострою не тшьки в Украiнi, але 1 в багатьох крашах вС. Останшм часом вона ютотно посилилася у США. Але особливо нагальною вона е в праценадлишкових регюнах Украiни. Проблему безробпгя постшно вивчають впчизняш науков1 школи: Киiвська (Е.М. Л1ба-нова, В.1. Куценко та ш.), Льв1вська (У .Я. Садова, Л.К. Сем1в, Л.Т. Шевчук та ш.). Але кризовий перюд 2008-2009 рр., та шслякризовий 2010 р. зумовили виникнення нових та загострення старих проблем населення.
Це актуашзуе досл1дження безробпгя загалом 1 тему цiеi статп зокрема.
У першш половит 2010 р. р1вень безробпгя в Укршт (8,5 %) був дещо нижчий в1д середньоевропейського р1вня (10 %) (рис. 1). Даш рис. 1 засв1дчу-ють, що р1вень безробпгя у таких крашах, як 1спашя, Латв1я, Естошя, Литва е вищим бшьше шж в два рази пор1вняно з украшським р1внем безробпгя.
Рис. 1. Р1вень безробття населения (за методолог1ею МОП) у кратах Евросоюзу та в Укратьу I тврьччь 2010р. (джерело: дань Держкомстату Укрални)
Але в межах Украши в розр1з1 и регюшв спостер1гаеться значна поля-ризащя р1вня безробптя: найнижчим вш е в Киев1 (менше 7 %), найвищим у Р1вненськш област (13 %). Регюни, де р1вень безробпгя перевищуе 10 % (Р1вненська, Тернопшьська, Сумська, Херсонська, Черкаська. Чершпвська, Чершвецька, К1ровоградська, Житомирська, Вшницька та Закарпатська облает^ можна вщнести до праценадлишкових, оскшьки у них р1вень безробп-тя бшьше шж на 15 % вищий в1д середньоукраiнського р1вня.
Особливо складною в цьому плаш е ситуащя у Тернопшьськш области де за перюд 2005-2009 роки р1вень безробпгя зр1с з 9,1 % до 11,3 % (табл. 1).
Табл. 1. Рiвень безробття (за методологieю МОП) за вжовими групами [3, с. 289]
вiдсоткiв до ктькост1 економiчно активного населення вiдповiдноi вжовог групи
2005 2006 2007 2008 2009
Усе населення у вщд 15-70 рошв 9,1 9,2 8,6 8,8 11,3
зокрема за вшовими групами
15-24 12,7 10,1 11,7 14,8 26,2
25-29 10,1 7,5 5,5 4,1 17,2
30-34 10,2 13,8 14,9 7,6 8,0
35-39 10,2 14,4 13,8 7,8 6,7
40-49 9,2 7,5 6,5 12,1 9,8
50-59 8,0 8,5 5,7 5,7 5,7
60-70 - - - - -
Даш табл. 1 засв1дчують, що найвищий р1вень безробптя характерний для вжових груп 25-29 1 15-24 роки. Це означае, що молодь залишаеться найбшьш вразливою щодо можливост забезпечення мюцем прикладання пращ.
Сказане шдтверджуеться тим, що серед безробпних за причинами не-зайнятост у 2009 р. майже четверта частина - це не працевлаштоваш шсля закшчення загальноосвпшх та вищих навчальних заклад1в 1-1У р1вшв акреди-таци. При цьому питома вага ще! категори за 2005-2009 рр. стр1мко зросла: в1д 9,5 % у 2005 р. до 24,9 % у 2009 р. (табл. 2).
Табл. 2. БезробШш (за методологieю МОП) за причинами незайнятостi
[3, с. 290] (у в'щ115-70рошв)
Роки 2005 2006 2007 2008 2009
Усього безробпних, тис. 42,3 41,8 39,8 41,1 53,8
за причинами незайнятосп, % звшьнет з економ1чних причин 50,3 48,8 31,2 41,8 29,7
звшьнет за власним бажанням 19,2 16,0 23,6 20,1 27,3
не працевлаштоваш шсля зашнчення загальноосвпшх та вищих навчальних заклад1в 1-1V р1втв акредитацп 9,5 13,2 11,3 20,3 24,9
зашнченням строку контракту 16,8 19,9 32,7 13,1 11,7
шш1 причини безробптя 4,2 2,1 1,2 4,7 6,4
Але е вс шдстави сумшватися в тому, що наведет в табл. 1 1 2 дат вщповщають реальность Зпдно з шшими оцшками, р1вень безробггтя в Тер-нопшьськш обл. е набагато вищим. Така ситуащя склалася тому, що владш структури прагнуть зекономити кошти Фонду зайнятосп. Кр1м того, як вва-жають деяк експерти, занижують даш з безробптя в таких областях, як Тер-нопшьська, тому, щоби завдяки захщним 1 центральним областям, як пере-важно аграрш, не допустити сощальних вибух1в на Сход1 Украши, де на про-мислових шдприемствах насправд1 дуже висок темпи зростання безробптя. Можливо, що р1вень безробптя занижуеться для того, щоб можновладщ могли рапортувати: незважаючи на кризу, безроб1ття в Укршт не зростае [1].
Отже, на сьогодш вкрай важливим завданням е визначення реально! кшькосп безробпних у Тернопшьськш обл., виявлення справжшх причин безробптя та окреслення можливостей щодо !х подолання. При цьому пот-р1бно врахувати, що безробптя було штучно зменшене внаслщок впрова-дження так званих антикризових заход1в у сфер1 зайнятосп, суть яких поля-
6. Освпянсьш проблеми вищоТ школи
371
гае в тому, що зпдно 1з законодавчим актом в1д 25 грудня 2008 р. було обме-жено право селян, котр1 е членами особистих селянських господарств (а простше кажучи, власники присадибних дшянок), на отримання сощально1" допомоги з безробпгя. Як наслщок, бшьша частина селян област втратила едину можливу в цей складний час державну допомогу, що знизило яюсть 1 р1вень життя тернополян, ускладнило обробпок дшянок. Хоча окрем1 депута-ти ставили питання про необхщшсть Грунтовного вивчення ще1* проблеми 1 навпь був шдготовлений 1 зареестрований законопроект, спрямований на покращення ситуацп, але, на жаль, його доЫ не розглянуто [1].
20 лютого 2009 р. Тернопшьська обласна рада вже закликала кер1в-ництво держави переглянути змши до закошв, внаслщок яких мешканщв сш перестали рееструвати в центрах зайнятост1. Облрада вимагала нев1дкладно шщдавати перегляд Верховною Радою Украши Закону Украши "Про внесен-ня змш до деяких закошв Украши щодо зменшення впливу свпово1" фшансо-во1' кризи на сферу зайнятост населення", який набув чинност з 13 Ычня 2009 р., у частиш, що стосуеться члешв особистих селянських господарств. Але безрезультатно. Якщо не вщреагувати на щ шщативи, то "Прийнят зм1-ни до закошв Украши "Про зайнят1сть населення" та "Про особисте селянсь-ке господарство" стосовно члешв особистих селянських господарств, як1 су-перечать чистиш 3 статп 22 Конституци Украши, зумовлять поглиблення деградацшних процеЫв на сел1 [1].
Як зазначае Г. Коцелко, ситуащя на ринку пращ Тернопшьсько1" обл. спричинюе знев1ру молод1 та й навпь старшого поколшня в кращому майбутньому 1 призводить до того, що з кожним м1сяцем збшьшуеться м1гра-щя населення област за кордон у пошуках спершу "шматка хл1ба", а дал1 1 стабшьного заробпку. За неофщшними даними обласного управлшня статистики, станом на 01.09.2005 р. зареестровано за кордоном близько 32,5 %, яке перебувало вже там тривалий час [2].
Особливо активно вшжджало населення з тих адмшютративних райошв Тернотльсько!" обл., де р1вень безробптя був найвищим (Шумський, Гусятинський, Кременецький, Коз1вський, Збаразький, Бережанський, Збо-ровський райони). Зазначимо, що найбшьша кшьюсть зареестрованих грома-дян, не зайнятих трудовою д1яльшстю у 2009 р., була у м. Тернопол1 (2599 оЫб), у Гусятинському (1545), у Кременецькому (1445), у Збаразькому (1106) та Бучацькому районах (1055). Разом з тим, навантаження на одне в1льне робоче м1сце чи на ваканс1ю було у Терноп1льському район1 (2 особи), м. Тернопол1 (6) та Пщгаецькому ройош (8), тод1 як в Коз1вському райош во-но було найвищим (53) (табл. 3).
Наведеш в табл. 3 даш засв1дчують, що у Тернопшьськш обл. необхщ-но особливу увагу придшити внутршньорегюнальнш полпищ регулювання ринку пращ.
На думку Г. Коцелко, шляхи подолання безроб1ття у Терноп1льськ1й обл. полягають у залученн1 безроб1тних передус1м до перенавчання для отри-мання потр1бшшо1" на цей час професп, завдяки якш вони не лише отримають роботу, а й зможуть усшшно з нею впоратися; залученш бшьше незайнятого населення до громадських робп [2].
Табл. 3. Попит та пропозищя робочо'1 сили на ринку пращ по районах _i м. Тернополю [3, с. 293] (на кшець року; оЫб)_
К1льк1сть зареестро- Потреба тдприемств у Навантаження на
Райони ваних громадян, не зайнятих трудовою пращвниках на зам1-щення вшьних робочих одне вшьне робо-че м1сце, вакан-
дшльтстю м1сць с1ю
2005 2008 2009 2005 2008 2009 2005 2008 2009
По област1 43832 34597 15260 1835 1280 1053 24 27 14
Бережанський 1536 1682 768 64 45 17 24 37 45
Боршдвський 3918 3116 976 33 30 34 119 104 29
Бучацький 3528 2077 1055 45 33 14 78 63 75
Густинський 3768 3023 1545 88 62 47 43 49 33
Зал1шицький 1857 1365 365 26 23 15 71 59 24
Збаразький 3519 2269 1106 83 44 40 42 52 28
Збор1вський 2962 1984 764 75 26 27 39 76 28
Коз1вський 2322 1360 742 20 12 14 116 113 53
Кременецький 3992 4063 1445 57 36 73 70 113 20
Лановецький 1757 1304 493 23 46 32 76 28 15
Монастирський 1318 1020 339 54 20 25 24 51 14
П1дволочиський 1184 1177 500 87 39 31 14 30 16
П1дгаецький 892 637 338 57 62 45 16 10 8
Теребовлянський 2023 1747 555 36 34 44 56 51 13
Терноп1льський 900 771 321 40 102 139 23 8 2
Чортшвський 1729 1225 510 57 18 20 30 68 26
Шумський 2020 1983 839 31 55 36 65 36 23
м. Терноп1ль 4607 3794 2599 959 593 400 5 6 6
На наш погляд, реашзащя тако! пропозицп Г. Коцелко не зможе не тшьки виршити, а навггь i пом'якшити, проблеми безробггтя в дослщжувано-му регюш.
На нашу думку, на першому мiсцi мае бути реалiзацiя такого завдан-ня, як створення нових робочих мюць, про яке вона згадуе, але як про друго-рядне. Такi мiсця можна було б створити насамперед у сферi сшьського гос-подарства. Адже зараз, коли багатьом кра!нам свiту загрожуе голод, Евросоюз зацiкавився можливостями Укра!ни щодо iнвестування в и межах сшьсь-когосподарського виробництва. Таю област^ як Тернопiльська, де е родючi грунти, могли б прийняти таю швестици, iстотно збiльшивши випуск сшьсь-когосподарсько! продукци.
Значна юльюсть робочих мiсць могла би бути створена в шновацшних видах економiчноl дiяльностi. 1х можна було б сконцентрувати в спецiалiзо-ваних технопарках та технополюах, для побудови яких у Тернопшьсьюй обл. е вс умови.
Таким чином, очевидно, що в такому праценадлишковому регiонi, як Тернопшьська область необхiдно сконцентрувати увагу науковщв, експертiв, фахiвцiв, дослiдникiв на поглибленому вивченш ринку працi, зокрема на його внутршньорегюнальних вiдмiнностях, та забезпечити на цш базi роз-роблення антикризових заходiв, !х реалiзацiю, що зумовить полiпшення ситу-ацй у сферi працi цього регюну.
6. Освiтянськi проблеми вищоТ школи
373
Л1тература
1. Безробптя не зростае, бо бiржi працi "не бачать" селян? [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.ukr-tur.narod.ru.
2. Коцелко Г. Стан безроб^я в Тернопiльськiй областi та можливi шляхи його подо-лання. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.geografica.net.ua/publ/sattti / hasopis qu-otnaukovi_zapiski_npu_serija_geografijaquot/stan_bezrobittja_v_ternopilskij_oblasti_ta_mozhli-vi_shlj akhi_j ogo_podolannj a_galina_kocelko/12-1-0-140.
3. Статистичний щорiчник Тернопшьсь^' обласп за 2009 рiк. - Тернопшь : Головне управлiння статистики у Тернопшьськш обласп, 2010.
Легкый В.И., Шевчук О.И. Проблемы безработицы в трудоизбыточном регионе
Проанализирована безработица в трудоизбыточном регионе на примере Терно-польской области. Оценены его проблемы и очерчены пути их преодоления.
Ключевые слова: безработица, трудоизбыточный регион, проблема.
Lehkyy V.I., Shevthuk O.I. Problems of unemployment are in a labour surplus region
Unemployment is analyzed in a labour surplus region on the example of the Ternopil area. His problems are estimated and the ways of their overcoming are outlined.
Keywords: unemployment, labour surplus area, problem.
УДК334.73:346.27 Доц. Ю.В. Ушкаренко, д-р екон. наук;
астр. В.1. Грек - Херсонський державний аграрний ушверситет
1ДЕНТИФ1КАЦ1Я ПОНЯТЬ "КООПЕРАТИВНИЙ РУХ" I "КООПЕРАТИВНА СИСТЕМА"
Розглянуто методолопчш проблеми дефшщп понять "кооперативный рух", "ко-оперативне буд1вництво", "кооперативна система". Проведений теоретико-методоло-пчний анал1з дов1в, що поняття кооперативний рух мае швидше сощальний вщтшок, а кооперативна система - оргашзацшно-економ1чний.
Ключов1 слова: кооперащя, кооператив, кооперативний рух, кооперативне бу-д1вництво, кооперативна система, М1жнародний кооперативний альянс.
Одшею з важливих характеристик розвитку коопераци наприкшщ XIX 1 початку ХХ ст. було створення М1жнародного кооперативного альянсу (МКА), що ставив за мету поширення кооперативно:' ще", обмш кооператив-ним досвщом, налагодження дшових зв'язюв м1ж кооператорами р1зних кра-'н. Саме з часу створення МКА почав широко застосовуватися термш "кооперативний рух". Поняття "кооперативний рух" е одним 1з важливих у м1жна-родному кооперативному лексикош, зокрема в матер1алах М1жнародного кооперативного альянсу, у документах Оргашзаци Об'еднаних Нацш про д1яль-шсть коопераци. Проте в л1тературних джерелах, публжащях, документах про кооперащю немае чгткого визначення (дефшщи) понять "кооперативний рух" 1 "кооперативне буд1вництво". У контекст р1зних виток1в щ поняття можна тлумачити в досить широкому д1апазош, точки якого - в1д щентифжа-цп до протиставлення. Такий стан не сприяе ясност сприйняття 1 трактуван-ню важливих сторш д1яльност1 коопераци [4, с. 5]. У цьому зв'язку внесення бшьшо' визначеност до сшввщношення понять "кооперативний рух" 1 "кооперативне буд1вництво" е особливо актуальним.
