CC BY
27
За часом, вщображеним у динамiчних рядах, вони подшяються на мо-ментнi та штервальш. У моментних рядах динамжи рiвнi виражають величину явища на вiдповiдну дату, наприклад, залишки готово! продукци на перше число кожного мюяця, вартiсть основних фондiв на початок, чи кiнець року та ш. В iнтервальних рядах рiвнi виражають розмiри явищ за промiжок часу, наприклад, випуск продукци за мiсяць, квартал, рiк.
При побудовi динамiчних рядiв необхiдно, у першу чергу, зосередити увагу на порiвняннiсть рiвнiв ряду. Це значить, що усi рiвнi повиннi виража-тися в однакових одиницях вимiру, розраховуватися за единою методоло-пею, включати едине коло об'ектiв. Для ефективного застосування наведених методiв прогнозування соцiально-економiчного розвитку регiону необхiдний цшеспрямований аналiз юнуючо! шформацшно! бази i визначення 11 придат-ностi для вщповщних методiв.
Лiтература
1. Закон УкраТни "Про державне прогнозування та розроблення програм економ1ч-ного 1 сощального розвитку Украши". 2004. - 36 с.
2. Анализ и прогнозирование развития экономики региона (под ред. Н.Г. Чумаченко. -К.: Наук. думка, 1991. - 264 с.
3. Грабовецький Б.С. Економ1чне прогнозування 1 планування: Навч. поабник. - К.: Центр навч. лгг-ри, 2003. - 236 с.
4. Морозова Т.Г., Пикулькин А.В., Тихонов В.Ф. и др. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебн. пособие для ВУЗов. - М.: Юнити-Дана, 1999. - 322 с.
5. Панасюк Б. Прогнозування економ1чного розвитку Укра!ни// Економжа Укра!ни. -2000, № 9. - С. 36-44.
УДК 331.56 Доц. В.1. Приймак, канд. фiз.-мат наук -Львiвський НУ M. 1вана
Франка; доц. В.1. Жовтанецький, канд. екон. наук - 1РДНАН Украти
УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗРОБ1ТТЯ В УКРА1Н1
Вивчено особливосп безроб^я в Укршш. Дослщжено його структуру. Запро-поновано заходи, впровадження яких сприятиме зменшенню кiлькостi зареестрова-них, незареестрованих i приховано безроб^них в кршш.
Doc. V.I. Pryjmak - Lviv National University after Ivan Franko;
doc. V.I. Zhovtanetsky - IRR NASU
Improvement of state regulation of unemployment in Ukraine
Features of unemployment in Ukraine are investigated. Its structure is investigated. Actions which introduction will assist reduction of quantity registered, unregistered and latently unemployed in the country are offered.
Процес реформування економжи потребуе вдосконалення структури робочоi сили. Частина пращвниюв за своiми професiйно-квалiфiкацiйними характеристиками не вщповщае новим вимогам економжи. Зростае структур-не безробггтя, оскшьки пропозищя робочоi сили не зб^аеться зi структурою робочих мiсць. Високий рiвень безробiття призводить до економiчних витрат, соцiального напруження i недовикористання трудового потенщалу. Значнi соцiально-економiчнi наслщки мае довготривале безробiття.
Безробптя не тiльки попршуе економiчний стан вимушено незайня-тих, але й зменшуе використання трудового потенцiалу. Вщ недовикористан-ня трудового потенцiалу, втрат потенцiйних можливостей виробництва това-рiв i послуг страждають як окремi люди, так i суспiльство в щлому. У резуль-татi попршуеться стан фiзичного й психiчного здоров'я не тiльки осiб працез-датного вжу, а й найбiльш вразливих верств населення - дней i людей похи-лого вiку, оскшьки батьки чи близькi 1м люди неспроможш надати матерiаль-ну допомогу, забезпечувати високояюсними продуктами i дефщитними лша-ми. Це веде до попршення генофонду суспiльства, зменшення величини трудового потенщалу вЫе! краши.
Безробiггя погрiбно вивчати й регулювати, а для цього, передусiм, погрiбно вмiти вимiрювати його як статистичну величину. Безробптя в регь ош визначають за допомогою рiвня i середньо! гривалостi безробiгтя. Залеж-но вщ критерив входження тих чи шших осiб до розряду безробпних i бази, з якою порiвнюють 1хню кiлькiсть, розрiзняють рiвень офщшного (зареестро-ваного) безробiгтя i рiвень безробiгтя, обчисленого за методологiею мiжна-родно! оргатзаци працi (МОП).
Зауважимо, що рiвень зареестрованого безробiгтя в нашш державi не достатньо адекватно вщображае стан використання трудового потенщалу. Це пов'язано з тим, що не вс звiльненi звертаються до Державно! служби зайня-тостi про допомогу у працевлаштуванш. Крiм цього, навпь при реестра^! в службi зайнятостi не всi з них можуть отримати статус безробiтного i претен-дувати на допомогу у зв'язку з безробiгтям.
Бiльш адекватно вщображае стан використання трудового потенщалу рiвень безробiття, обчислений за методолопею МОП, тобто рiвень безробiгтя на повному ринку пращ. Кшьюсть безробпних в цьому випадку визначаеться на пiдставi вибiркових обстежень робочо! сили (ВОРС). Зпдно з цими обсте-женнями, безробiгтя на повному ринку пращ i зареестроване безробiгтя змь нюються приблизно однаково. Рiвень безробптя в Укра1ш, визначений за да-ними ВОРС досяг свого найбшьшого значення (11,9 % економiчно активного населення) в 1999 р. i далi почав потроху зменшуватися.
На вщмшу вiд економiчно розвинутих кра1н, серйозною соцiальною проблемою яких е тривале вiдкрите безробiття, найскладнiшою проблемою для нашо! держави е приховане безробптя. Державi приховане безробiтгя коштуе дорожче, нiж реальне, бо воно е бшьш деструктивним i руйшвним для трудового потенцiалу. Згiдно з рекомендащями МОП, до приховано без-робiтних вiдносять тих офiцiйно зайнятих пращвниюв, якi влаштувалися на роботу з повним робочим часом, але з незалежних вщ них причин працюють або протягом тшьки яко1сь його частини, або не зовЫм ефективно, або з не-повною оплатою. За ощнкою мiжнародного бюро зайнятост в Женевi, при-хована вимушена неповна зайнятiсть в Укра1ш вкiнцi минулого десятирiччя була найвища в Схiднiй Gвропi.
Видиму форму прихованого безробптя називають частковим безро-бiттям. Його можна дослiджувати як статистичну величину. Кшьюсть частко-во безробпних у 1999 роцi порiвняно з попереднiм роком зменшилася, а 1хня
4. Економпка, планування i управлiння в лiсовиробничому комплексi
171
частка в загальнш кiлькостi працiвникiв майже не змшилася. У 2001 р., по-рiвняно з попереднiм роком, вщбулося зменшення значень обох цих показни-кiв. Втрати робочого часу пращвниками галузей економiки за час !х перебу-вання в умовах вимушено! неповно! зайнятостi з iнiцiативи адмшстраци та-кож зменшилися. У середньому на одного штатного пращвника в 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002 i 2003 рр. тривалють адмшютративно! вiдпустки вщпо-вiдно становила 553, 561, 530, 497, 411, 331 i 288 год. а невщпрацьований ро-бочий час унаслщок його скорочення через переведення пращвниюв на не-повний робочий день (тиждень) становив вщповщно 340, 352, 350, 301, 330, 328 i 308 год. [1, с. 123].
Процесу зростання прихованого безробiгтя в нашш кра!ш сприяла недос-конала кредитно-грошова полiтика уряду, яка проявлялася у доступности значно! частини державних пiдприемств до пiльгових кредитив та бюджетних кошт1в. З iншого боку, це давало змогу втримувати виробництво вщ обвального спаду тд-приемства - вщ масового банкрутства, а сусшльство - вiд неконтрольованого зростання вiдкритого безробiгтя. Крiм того, в умовах високо! шфляци i монопольного становища бшьшосп виробниюв, були об'ективш можливост для зростання щн, як давали змогу покривати штучно завищенi витрати.
Якщо спад виробництва - головна причина утворення прихованого безробгття, то економiчною передумовою його юнування е спад реально! за-робiтно! плати працiвникiв. Заборговашсть iз заробiтно! плати е ще одним чинником консервацi! прихованого безробгття.
Разом з тим приховане безроб^я мае й позитиви, серед яких можна видшити:
• збереження на виробнищш нагромадженого трудового потенциалу;
• у деяких випадках приховане безробгття е единою реальною формою забез-печення зайнятост!, а, отже, й доход1в для значно! частини населення;
• приховане безробгття в1дтягуе час переходу пращвника до ново! ефективно! зайнятосп чи в категоргю ввдкрито безроб1тних, стимулюючи пристосовува-н1сть пращвнишв до ринкових перетворень;
• приховане безроб1ття е потужним соц1альним стабшзатором, який пом'як-шуе насл1дки економ1чно! кризи. Раптове зростання в1дкритого безроб1ття призвело би до набагато прших соц1альних негаразд1в у наш1й кра!т.
В кра!нах з розвинутою ринковою економжою, на думку спецiалiстiв, природний рiвень безробiття може сягати 5-6 %. У кра!нах, де ринковi вiдно-сини ще тiльки формуються, природний рiвень безробiття буде вищим.
В Укра!нi рiвень безробiгтя удвiчi перевищуе допустимий природний рiвень безроб^я розвинутих кра!н. Тому державне регулювання безроб^я в нашiй державi повинно бути зорiентоване в першу чергу на зменшення кшь-костi безробгтних i полiпшення !хнього соцiального захисту [2, с. 193]. Спри-ятимуть виршенню цих проблем такi заходи: допомога у пошуку ново! робо-ти; стимулювання добровольного переходу на режим роботи з неповним ро-бочим днем (тижнем); оргашзащя i проведення оплачуваних громадських ро-бщ допомога в перепiдготовцi i переквалiфiкаци на спецiальностi, якi корис-туються попитом на ринку пращ; заохочення i стимулювання територiально! мобiльностi населення; цшьове створення нових робочих мюць для молодi,
довготривало безробiтних i неконкурентоспроможних громадян на ринку пращ; шформування населення про вакантш робочi мiсця з метою зменшен-ня часу на пошуки роботи; стимулювання шдприемницько! дiяльностi i само-зайнятостi шляхом зниження податку з прибутку, надання пшьгових кредит1в безробiтним для вiдкриття власно! справи й ш.
Регулювання безробiття на ринку пращ Украши повинно бути спря-моване не тшьки на зниження рiвня незайнятостi, але й на попередження без-робiття, забезпечення сощального захисту пращвниюв вщ втрати ними робо-чого мiсця. Ефектившсть цього регулювання залежить, зокрема, вщ забезпечення його стабiльною нормативно-правовою базою.
Основний Закон нащонального трудового законодавства - це Кодекс закошв про працю Укра!ни, який ухвалено 10 грудня 1971 р. Безумовно, що за цей час даний Кодекс застарiв i потребуе ютотних змiн. Потребуе ново! редак-щ! Закон Укра!ни "Про зайнятiсть населення", який також розроблявся ще за умов планово-регульовано! економiки. Змiни, яю внесенi до нього протягом останшх рокiв, хоча i вiдкоригували його, але не змшили кардинально. Вш скорiше нацiлений на соцiальний захист населення в перюд короткотермшово-го безробгття, нiж на активну державну полгтику зайнятостi. В результатi в Ук-ра!нi значнi обсяги тривалого (перебування у станi безробiтного бшьше 6 мюя-цiв) i застшного (вiдсутнiсть робочого мiсця понад 12 мюящв) безробiття. В новiй редакцй Закону повиннi бути врахованi як особист iнтереси громадян, так i iнтереси всього суспiльства. Критерi! i ознаки безробiтних треба привести до св^ових норм. Органiзацiя соцiального захисту незайнятого населення в державi мае бути зорiентована на пiдтримку тих, хто дшсно потребуе матерь ально! допомоги, а не стимулювання бездiяльностi в окремих громадян.
В Укра!ш практично не вирiшено питання сощального захисту частко-во безробiтних. Термш "часткове безробгття" вперше в нашш кра!нi було введено в Закош Укра!ни "Про загальнообов'язкове державне сощальне страху-вання на випадок безробгття". Проте рiшення про введення в дш статей цього Закону, яю стосуються соцiального захисту вимушено неповно зайня-тих, щорiчно приймае Верховна Рада Укра!ни пiд час затвердження розмiру страхових внескiв на пiдставi iнформацi! про рiвень економiчних можливос-тей держави. На думку депута^в ВР Укра!ни такий час ще не настав. Тому потрiбно внести змши до вказаного закону, зпдно яких населення було б од-наково соцiально захищене як вщ повного, так i вщ часткового безробiття.
У зв'язку з великими обсягами прихованого безробгття виникае потреба у виокремленш заходiв щодо його регулювання. 1х можна подшити на ак-тивнi i пасивнi. Активнi заходи регулювання цього сегмента ринку працi по-винш мати превентивний характер. Серед них можна видшити такi: органiза-щя i формування переквалiфiкацi! вимушено неповно зайнятих, яю цього ба-жають; переведення таких працiвникiв на iншi дiлянки роботи; допомога у працевлаштуванш на iнших пiдприемствах на окремi робочi мiсця чи за су-мiсництвом; сприяння в органiзацi! власно! справи; залучення до участi в гро-мадських роботах, якi оргашзоваш за таким принципом, щоб частково безро-бiтнi мали можливiсть !х виконувати.
4. Екч)мом1ка, планування i управлiння в лiсовиробничому комплексi
173
Щодо пасивних заходiв регулювання прихованого безробiття, то практично вщсутшсть на даний час дiевого соцiального захисту вщ цього безро-бiття задекларованого в Закош Укра!ни "Про загальнообов'язкове державне сощальне страхування на випадок безробгття" спонукае до необхiдностi роз-робки i впровадження механiзму призначення компенсацiйних виплат пращв-никам, якi знаходяться у сташ вимушено! неповно! зайнятост^ за рахунок коштiв пiдприемств. Щ виплати повиннi залежати вiд термшу перебування у такому станi i вiд того, працюе людина повний робочий час з частковою оплатою, чи перебувае у безоплатнш вщпустщ. Шдприемству, за умови обгрун-тування необхiдностi таких виплат, мае бути зменшено суму страхових внес-юв у Фонд загальнообов'язкового державного сощального страхування Укра-!ни на випадок безробгття.
Окремо по^бно розглянути питання полшшення працевлаштування громадян, як потребують соцiального захисту i не здатш на рiвних конкуру-вати на ринку пращ (молодь, жшки, швалщи). Мiсцевi державнi адмшютра-цп, виконавчi органи вiдповiдних рад повинш посилити контроль за забезпе-ченням сощального захисту таких громадян.
На обсяги безроб^я мае вплив трудова мобшьшсть населення. Тому погрiбно створити умови для шдвищення територiально!, професшно! i сощ-ально! мобiльностi пращвниюв, контролювати iммiграцiйнi процеси через мехашзм наведення чинного законодавства з питань трудово! мiграцi! вiдпо-вiдно мiжнародним нормам, а також створення мехашзму захисту нацiональ-ного ринку пращ вщ експансi! iноземно! неквалiфiковано! робочо! сили.
Впровадження ефективних форм i методiв державного регулювання безробiття сприятиме зменшенню його обсяпв i тривалосп, пiдвищенню якостi трудового потенцiалу, створенню сприятливих умов для трудово! мо-бшьносп працiвникiв.
Л1тература
1. Праця Укра!ни 2003: Статист. зб. - К., 2004. - 385 с.
2. Приймак В.1. Трудовий потенщал i механiзми його реалiзацi! в репот: Моногра-фiя. - Львiв: Вид. ц. iм. 1вана Франка, 2002. - 383 с.
УДК338.978(477) Проф. О.А. Васюта, д-р полт наук -НД1
Укратознавства МОН Украти; магктр О. С. Васюта - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧНА ПОЛ1ТИКА ТА ЕКОНОМ1ЧН1 ВАЖЕЛ1
II ВИР1ШЕННЯ
Аналiзуеться екологiчна полiтика та економiчнi важелi !! вирiшення, якi й ниш залишаються "звуженими", оскiльки зазвичай, зводяться до проблем використання природних ресурав i протидi! забрудненню навколишнього середовища через еконо-мiчний розвиток. Натомють на сьогоднi все бшьше простежуеться необхiднiсть мак-рорiвневих еколого-полгтичних пiдходiв, актуалiзуеться цiлiсний погляд на еколого-економiчну полiтику як систему, що може функцiонувати в межах всього народного господарства, з позицш необхщносп його екологiзацi!, зниження антропотехноген-ного пресингу на навколишне природне середовище.
