CC BY
31
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Godin Benoit, 2006. The Linear Model of Innovation: The Historical Construction of an Analytical Framework. Science, Technology & Human Values, 2006, 31, pp.639-667. DOI: https://doi.org/10.1177/0162243906291865.
2. Rothwell Roy, 1994. Towards the Fifth-generation Innovation Process: International Marketing Review,Vol.11,No 1,1994,pp.7-31. DOI: https://doi.org/10.1108/02651339410057491.
3. Tidd, J., Bessant, J. and Pavitt, K., 2005. Managing innovation: Integrating technological, market and organizational change, 3rd edition. John Wiley & Sons. - 602 p.
4. PorterM. E., 1985. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. - New York: Harvard Business Review, p. 38.
5. Bosch Group of Companies Website. - Source: http://www.bosch.ua/language1/for-journalists/press/innovation-automotive/index.html.
6. Boldyreva L.M. Innovations in logistics: theoretical-methodological and practical aspects. - Source: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/Ekonk/2011.../1_2011 .pdf.
7. Innovation alliances. Research in Germany.- Source: http://www.research-in-germany.de/research-landscape/rpo/networks-and-clusters/41832/10-3-innovation-alliances.html.
8. Science parks of Ukraine. - Source: http://mon.gov.ua/activity/innovaczijna-diyalnist-ta-transfer-texnologij/naukovi-parki/pro-naukovi-parki.html.
9. Science Parks Kyiv Taras Shevchenko University. - Source: https://scp.knu.ua/ua/pro-korporatsiiu.
10. About technological parks. - Source: http://mon.gov.ua/activity/innovaczijna-diyalnist-ta-transfer-texnologij/iii.-texnologichni-parki/pro-texnologini-parki.html.
11. Industrial parks in Ukraine. - Source: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=6463d3ba-aa13-4e54-8db9-0f36642c43d9&tag= IndustrialniParkiVUkraini.
12. Innovative Management: Textbook for Academic Baccalaureate / S.V.Maltsev [and others], edited by S.V. Maltseva. -M.: Yurayt Publishing House, 2014 - 527 pp.
13. The Global Innovation Index 2017. - Source: https://www.globalinnovationindex.org/gii-2017-report.
14. Bazhal Yu.V. Bazhal Yu. M. The Development of Innovation Activity in the Knowledge Triangle "State - Universities - Industry"/ Bazhal Yu. M. // Economics and prognostification. - 2015. - № 1. - C. 76-88. - Source: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2015_1_8
15. Ilyashenko S.M. Management of Innovative Development of Industrial Enterprises: Monograph / S.M. Ilyashenko, O. A. Belovodskaya. - Sumy: University book, 2010. - 281 c.
16. Marketing/ Starostina A.O., Goncharova N.P., Krykavsky E.V. and others; ed.by Starostina A.O.- K.: Znannya, 2009. - 1070 c.
17. Fedulova L.I. Conceptual Principles of the Formation of the Innovation System of Enterprises / L.I.Fedulova // Actual Problems of Economics. - 2014. - No. 10. - P. 195-205.- Source:http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2014_10_26.
18. Chervanov D.M., Zhylinska O.I. Innovations and Competitiveness: Mechanisms of Influence on the Micro- and Macro-economic Levels // Innovations and Competitiveness: Problems of Science and Practice: monograph / under the constituents. Ed. Dr. Econ. Sciences, prof. Kyzyma M.O., Dr. Econ. Sciences, prof. Ponomarenko V. S. Kh.: V.D."INZHEK", 2012.
19. Nagachevskaya T.V. Modern Trends in Management of Innovations in the International Economy / Nagachevskaya T.V. // Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economy. - 2000. -№. 43.- p.6-10.
20. Prygara O., Yarosh-Dmitrenko L. Innovation Strategy of an Industrial Enterprise: Marketing Aspect // European Applied Sciences. Germany, 4 (2), 2013, - pp. 114-115.
21. Ustymenko M.V. International clusters in raising the innovative level of economic activity of business entities / Ustymenko M.V. // Bulletin of the Taras Shevchenko National Taras Shevchenko University of Kyiv / Taras Shevchenko Kyiv National University. Economy. - 2015. - № 173. - p. 59-65. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/173-8Z9.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 5(200): 41-50
УДК 339.97
JEL classification: F 01, F 15
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/200-5/6
С. Сардак, д-р екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0002-4716-3355 Дншровський нацюнальний ушверситет iMeHi Олеся Гончара, Дншро, Украша,
С. Радзieвська, канд. екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0002-3680-7952 Державний ушверситет шфраструктури та технологш, Кшв, Украша
ПЕРСПЕКТИВИ УКРА1НИ В ПРОЦЕСАХ РЕПОНАЛ1ЗАЦИ ТА ГЛОБАЛ1ЗАЦП
Визначено стан учас/ni УкраУни у процесах регiоналiзацiï та глобалiзацiУ. Висвтлено, що сучасним головним за-вданням учас/ni УкраУни у процесах регiоналiзацiУ та глобалiзацiУ е отримання статусу повноправного члена €С, що е актуальним у зв'язку з тдписанням угоди про асо^ацю з €С та прийняттям експортноУ стратеги збльшення укра-Ï.нського товарного експорту з одночасним покращенням його товарноУ структури. На основi системного тдходу i використання порiвняльного аналiзy опрацьовано мiжнароднi статистичн дан та матерiали украУнськоУ державноУ служби статистики. Запропоновано напрями розширення нтегра^йних зв'язкв. Визначено прюритетш ринки для експорту товарiв УкраУни у краУни €С, АзУ, Америки та Африки.
Ключовi слова: регiоналiзацiя; глобалiзацiя; зона вшьно'У торгiвлi; експорт; €С; УкраУна; повноправний член €С.
Постановка проблеми. Регiоналiзацiя св^овоТ еко-номки посилюе процеси ммжнародного подту npaqi, викликаючи необхщнють ai<™BÍ3a^í трансформацмних зрушень у напрямах пщвищення Ытенсивност товарних потогав мiж кражами. В умовах загострення проблеми забезпечення виробництва ресурсами й посилення необхщност збереження довюлля, кражи св^у зму-шен пристосовувати свою виробничу, а вщповщно, i зовшшньоторговельну дiяльнiсть до тих вимог, як створюються внаслщок економiчних процеав, що роз-гортаються на глобальному та репональному рiвнях. Своечасне розумшня цих вимог i прийняття вщповщ-них ршень е iмперативом розвитку краТн у глобальнш та репональних економiчних системах.
1з 1 вересня 2017 р. набула чинност Угода про асо-ц^а^ю ммж УкраТною та СС. Це е лопчним розгортанням Ытеграцмних процеав, яга плануеться активiзувати до 2020 р. за рахунок адаптаци до економiчних умов функ-цюнування СС (Копенгагенських критерив), що дозволить реально претендувати на членство в СС. Осгальки СС е найрозвиненшим штеграцшним об'еднанням св^у та одним iз трьох провщних центрiв глобального розвитку (США, СС та Азшсько-Тихоокеанський репон), то повноправне членство в СС спщ розглядати як найвищий рiвень участ Укра'Гни у процесах регю-на^зацп та гпоба^зацп. Досягнення стану повноправного члена СС вщкривае для УкраТни можпивють ТТ включення до вах тих угод, яга уклав СС. Одночасно у разi вступу Укра'Гни до СС наслщком стае те, що вс
© Саpдак С., Радз1евська С., 2018
угоди, укладенi УкраТною до набуття статусу повно-правного члена СС, iз вступом до 6С або набувати-муть статусу угод СС, або втрачатимуть юридичну силу. Однак, до набуття статусу повноправного члена СС УкраТна може укладати iнтеграцiйнi угоди, керую-чись лише власними штересами. Тому проблема ви-значення перспектив УкраТни у процесах регюна-л/'заци та глобал/'заци стае похiдною в/'д набуття нею статусу повноправного члена СС.
Проблема скорочення експорту до РосшськоТ Феде-рацп актуалiзувала важливють знаходження нових рин-гав для збуту украТнськоТ продукцiТ, з метою виршення якоТ Кабiнетом МУст^в було ухвалено експортну про-граму, спрямовану на збтьшення украТнського товарного експорту. Важливим засобом реалiзацiТ цieТ програми е посилення участ УкраТни у процесах регiоналiзацiТ та глобалiзацiТ. Тому в статтi проблема участ УкраТни в процесах регiоналiзацiТ та глобалiзацiТ розглядаеться у зв'язку з реалiзацiею програми збiльшення украТнського товарного експорту з одночасним покращенням його товарноТ структури, використовуючи процес шдуст^аль зацiТ, що мае експортну спрямованють.
Акцент робиться на необхщност одночасного збь льшення сумарного украТнського товарного експорту з покращенням його товарноТ структури i прискоренням вступу УкраТни до СС, у зв'язку з яким УкраТна може втратити можливють брати самостмну участь у процесах регiоналiзацiТ та глобалiзацiТ i здiйснення якого пот-ребуе значного збтьшення украТнського товарного експорту до краТн СС, адже питома вага внутршньо репо-нального експорту в СС перевищуе 60 % його загально-го експорту, а питома вага товарного експорту УкраТни до СС у 2017 р. становила 40,52 % ТТ загального товарного експорту. Тому використання укладання репона-льних угод УкраТною з новими споживачами ТТ товарiв для збтьшення експорту входить у суперечнють iз прискоренням ТТ вступу до СС. Тобто ршення поставлено!' проблеми вимагае здмснення орипнального пщходу до неТ, який включае одночасне дослщження виявлення шляхiв збiльшення украТнського товарного експорту на новi свiтовi ринки i разом iз тим збiльшення украТнського товарного експорту до краТн СС. Причому, виходячи iз прюритетност задачi вступу УкраТни до СС, прiори-тетним стае завдання збльшення украТнського товарного експорту саме до краТн СС.
Аналiз останшх дослщжень i nублiкацiй. Досль дженню проблеми розвитку регiональних та глобальних процеав присвячено багато робiт, у т. ч. фундамента-льнi працi О. БулатовоТ [1], В. Сiденка [2], А. Фттенка [3], В. Чужикова [4], О. Шниркова [5] та ш-ших учених. У роботах глибоко i всебiчно розкриваеться сутнють процесiв глобалiзацiТ та регiоналiзацiТ, аналiзу-еться Тхнiй сучасний стан, розкриваються механiзм i напрями Тхнього розвитку. Огляд лп"ератури, присвяче-ноТ аналiзу становлення i розвитку СС, дозволяе конс-татувати, що найважпивiшим показником устшносп СС е досягнення ним високого рiвня взаемодiТ формуючих його краТн, яке виявляеться у значшй величин питомоТ ваги Тх внутршнього експорту товарiв у всьому експорт товарiв i становить понад 60 %, що свiдчить про висо-кий рiвень досягненоТ СС едност формуючих його краТн. Але при цьому залишаються не розкритими особли-востi розгортання глобалiзацiйних процеав у сучасних умовах та Тхшй вплив на перспективи розвитку репональ-них об'еднань, зокрема висвiтлення потребують перспективи УкраТни в розвитку репональних процесiв та Тх зв'я-зок iз набуттям УкраТною повноправного членства у СС.
Методолопя дослщження. У статт на 0CH0Bi системного пщходу використано таю методи наукового дослщження, як порiвняльний аналiз i узагальнення, iндукцiя й аналопя, аналiз статистичних даних та лопч-не обфунтування. Виконане дослiдження перспектив УкраТни в процесах регiоналiзацiT i глобалiзацiT характе-ризуеться певною оригшальнютю, яка виявляеться у синхронiзацiT геополiтичноT повномасштабноТ переорiе-нтацiT УкраТни 3i схiдного вектора на евроатлантичний i3 одночасним об^рунтуванням посилення ролi та функцш УкраTни як 'мосту', що мае об'еднувати Захщ i Схщ, за-безпечуючи |'хню плiдну ствпрацю, а не конфронтацiю.
Оригiнальнiсть дослщження полягае в тому, що, ро-зумючи необхiднiсть збiльшення товарного експорту УкраТни за рахунок установлення штеграцшних зв'язгав з новими ринками TT збуту, у ньому перевага надаеться прискоренню вступу Украши до GC, яке також потребуе значного збтьшення товарного експорту Украши до СС. Рiшення цiеT задачi ставиться в залежнють вiд збь льшення надходжень в Украшу прямих шоземних шве-стицiй (П11) iз СС. Висновок про прюритетнють для Украши прискорення вступу до СС науково об^рунтова-ний i не викликае сумнiвiв, логiчним е i пщкреслена його залежнiсть вiд сприяння цьому СС, зокрема надання ним Укра^ ПII й необхщност присвячення цьому пи-танню самiту "Украша-СС". Позитивним е пiдкреслення в робот на прикладi матерiалiв СС необхщност збть-шення украшського товарного експорту i виявлення основних напрямiв його розвитку, а вщповщно - i розвитку процесiв регiоналiзацiT. У робот наводяться чис-леннi фактичн данi, що характеризують статистично динамку товарного експорту Украши та його тренди регресш, на яких базуються висновки i рекомендацiT.
Мета статт - визначити перспективи Украши у процесах регiоналiзацiT та глобалiзацiT, об^рунтувати, що перспективними для розвитку нових украшських штег-рацiйних проектв е краши СхiдноT АзiT й Азмсько-Тихоокеанського регiону (АТР), Латинсько1 Америки та Африки, а також щентифкувати фiлiгранну доктрину мiжнародних економiчних вiдносин iз Китаем. Разом з тим iз визначенням перспектив Украши у процесах ре-гiоналiзацiT та глобалiзацiT на основi мiжнародноT статистики, яка надае можливють обфунтовано дшти висно-вкiв, що можпивосп стосовно збiльшення украTнського товарного експорту слщ пов'язувати з крашами Схщно1 АзiT. У дослiдженнi пiдкреслюеться, що з позицп набуття Украшою повноправного членства в СС вагомше зна-чення для неT мае збтьшення TT товарного експорту до СС. Динамка питомо! ваги товарного експорту Украши до СС у всьому TT товарному експортi становить: 2010 р. - 25,45 %, 2011 - 26,43, 2012 - 24,98, 2013 - 26,6, 2014 -31,54, 2015 - 34,14, 2016 - 37,12, 2017 р. - 40,52 %, тобто демонструе стабтьне зростання. Проте слщ зважати на те, що питома вага внутршнього експорту товарiв у СС перевищуе 60 % усього його товарного експорту.
Тобто, УкраTнi для вступу до СС необхщно орiенто-вно у 1,5 рази пщвищити свш товарний експорт до СС. Виршенню цього завдання i мае бути придтено у майбутньому бтьше уваги iз урахуванням того, що збтьшення експорту до краш Схщно1 АзiT потребуе менш зусиль порiвняно з СС, адже до СС Украша пос-тавляе переважно сировину та продукцю з незначною часткою доданоT вартостi. Так, у 2017 р. продук^я АПК та харчово! промисловостi Украши до СС становила 32,2 % усього TT товарного експорту, збiльшити цей вщсоток проблематично через захист СС штере-сiв своTх товаровиробникiв цiеT продукци.
У свiтлi цього для штенсифкацп розвитку вiдносин мiж СС та УкраТною першорядного значення набувае необхщнють збiльшення надходження в УкраТну з СС прямих iноземних Ывестицм та високотехнологiчного iмпорту i за рахунок цього - пщвищення Ыновацшного рiвня економiки УкраТни, збiльшення у ТТ товарному екс-портi до СС як обсяпв, так i питомоТ ваги товарiв iз зна-чною часткою доданоТ вартостi.
Основы результати. РегiоналiзаuJя св/'товоТ еконо-мiки е взаемопереплетенням нацюнальних господарств, виокремленням iз оточуючого середовища господарств з метою пщвищення ефективност Тхнього функцюнування. При цьому кожне нацiональне господарство як у процесах регiоналiзацiТ, так i в процесах глобалiзацiТ мае намiр досягти власноТ мети максимiзацiТ ефективностi. 1нтегра-цiя реалiзуеться в найкращий спосiб, якщо вс ТТ учасники досягають своеТ мети, сприяючи досягненню цтей iнших ствучаснигав. Для обопiльного досягнення мети Ытегра-цп ТТ учасники укладають угоди.
У конmексmi даноТ роботи проблеми рег'юнал'1зацТ розглядаються як конкретнi господарськ дИ, спрямо-ван/' на глобал/'зац'ю свтовоТ економ/'ки. Вступивши до м/'жнародних органзаЦй - Мiжнародного валютного фонду (МВФ), Усесвтнього банку (ВБ) i СвтовоТ органзацТ торг/'вл I' (СОТ), УкраТна виявила i активзува-ла свою участь у процесах глобалiзаuJТ, одночасно почала брати участь у процесах регюнал/'зацТ та глобал/'зац'Т укладаючи двосторонн й багатосторон-н торговельн угоди.
У табл. 1 подано перелк торговельних угод УкраТни, зареестрованих СОТ. Станом на 2018 р. УкраТною укладено 18 угод, як охоплюють 45 краТн та вщкрива-ють доступ до 800 млн потенцшних споживачiв. Наразi УкраТна веде переговори щодо пщписання угод про зону втьноТ торгiвлi (ЗВТ) з 1зраТлем, Туреччиною та Сербiею [6, с. 11].
Таблиця 1. Торговельш угоди Украши
Назва угоди Широта охоплення Тип (Угода про зону вшьно'Г торпвлк Угода про економiчну штегращю) Дата набуття чинносл
1 Канада - УкраТна Товари ЗВТ 01 серпня 2017
2 ГУАМ (Азербайджан, Грузiя, Республка Молдова, УкраТна) Товари та послуги ЗВТ i El 10 грудня 2003
3 еС - УкраТна Товари та послуги ЗВТ i El 23 штня 2014
4 Угода про ЗВТ краТн-члежв СНД ^рмежя, Бторусь, Казахстан, Киргизька Республка, Республка Молдова, Росшська Федера^я, Таджикистан, УкраТна) Товари ЗВТ 20 вересня 2012
5 УкраТна - Монтенегро Товари та послуги ЗВТ i El 01 ачня 2013
6 УкраТна - еАВТ (lсландiя, Лiхтенштейн, Норвегiя, Швейцарiя) Товари та послуги ЗВТ i El 01 червня 2012
7 УкраТна - Азербайджан Товари ЗВТ 02 вересня1996
8 УкраТна - Бторусь Товари ЗВТ 11 листопада 2006
9 УкраТна - Казахстан Товари ЗВТ 19 жовтня 1998
10 УкраТна - Македожя Товари ЗВТ 05 липня 2001
11 УкраТна - Молдова Товари ЗВТ 19 травня 2005
12 УкраТна - Таджикистан Товари ЗВТ 11 липня 2002
13 УкраТна - Туркменютан Товари ЗВТ 04 листопада 1995
14 УкраТна - Узбекистан Товари ЗВТ 01 ачня 1996
15 бдиний економiчний прослр (еЕП) Бiлорусь, Казахстан, Росiйська Федерацiя, УкраТна Товари ЗВТ 20 травня 2004
16 Вiрменiя - УкраТна Товари ЗВТ 18 грудня 1996
17 Грузiя - УкраТна Товари ЗВТ 04 червня 1996
18 Киргизька Республка - УкраТна Товари ЗВТ 20 березня1998
Джерело: [7].
Наведет у табл. 1 дан свщчать, що УкраТна пере-важно укладала угоди i3 кражами, як були республка-ми СРСР. У 2014 р. було укладено угоду про створення глибокоТ' та всеохоплюючоТ ЗВТ i3 СС. Вищезазначен укладеш торговельш угоди переважно охоплюють то-вари i мають двостороннiй характер. 1з укладених бага-тостороннiх угод фактично не функцюнують угоди ГУАМ (яку було у 2017 р. оновлено), СЕП, частково не працюе угода про ЗВТ краТ'н-члешв СНД. Потребують розширення й поглиблення угоди, укладенi мiж УкраТною та колишнiми республками СРСР наприкiнцi мину-лого столбя. Проблема участi УкраТни у процесах регь оналiзацiï мае розглядатися у зв'язку з необхщнютю збiльшення украТнського товарного експорту з одночасним покращенням його товарноТ структури.
В основi процеав регiоналiзацiТ та глобалiзацiТ зна-ходиться закон мiжнародного подту працi, згiдно з яким активiзацiя цих процесiв сприяе здешевленню та збь льшенню випуску продукцiТ. При цьому залежно вщ кон-кретних умов торгiвлi процеси регiоналiзацiТ i глобаль зацiТ можуть сприяти як пщвищенню конкурентоспро-можностi виробництва, так i зниженню. СС продовжуе активно укладати торговельнi угоди як iз краТнами, так i Тхнiми об'еднаннями, перелк яких подано у табл. 2.
Зютавлення даних табл. 1 i табл. 2 свiдчить, що СС укладае угоди з краТнами Свропи, Азп, ПiвнiчноТ Америки, ЛатинськоТ Америки, Африки, у той час як УкраТна характеризуемся удвiчi меншою кiлькiстю угод, фактично обмежуючись Свропою та Азiею.
Таблиця 2. Торговепьн1 угоди СС
Назва угоди Широта охоплення Тип (Угода про зону вшьноТ торпвш, Угода про економ1чну штегращю, Митний союз) Дата набуття чинност
1. СС - Канада Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 21 вересня 2017
2. СС - САДК (Ботсвана, Лесото, Мозамб1к, Нам1б1я, П1вденно-Африканська Республка, Свазтенд) Товари ЗВТ 10 жовтня 2016
3. СС - Гана Товари ЗВТ 15 грудня 2016
4. СС - Колумб1я 1 Перу Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 1 березня 2013
5. СС - Колумб1я 1 Перу -вступ Еквадору Товари й послуги ЗВТ 1 Е1 1 с1чня 2017
6. СС - Груз1я Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01 вересня 2014
7. СС - УкраТна Товари й послуги ЗВТ 1 Е1 23 кв1тня 2014
8. СС - Молдова Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01 вересня 2014
9. СС - Центральна Америка (Коста-Рка, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Ыкарагуа, Панама) Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01серпня 2013
10. СС - Колумб1я, Перу Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01 березня 2013
11. СС - держави Сх1дноТ та П1вденноТ Африки (Мадагаскар, Мавриш, Сейшельсьи острови, З1мбабве) Товари ЗВТ 14 травня 2012
12. СС - Папуа-Нова Гвшея / Ф1дж1 Товари ЗВТ 20 грудня 2009
13. СС - Республка Корея Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01 липня 2011
14. СС - Серб1я Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01 лютого 2019 (товари) 01 вересня 2013 (послуги)
15. СС - Сан-Марино Товари Митний союз 01 кв1тня 2002
16. СС - Камерун Товари ЗВТ 04 серпня 2014
17. СС - Кот-д'1вуар Товари ЗВТ 03 вересня 2016
18. СС - Форум держав Карибського басейну (Антигуа 1 Барбуда, Багамськ1 острови, Барбадос, Бел1з, ДомЫка, ДомЫканська республ1ка, Гренада, Гайана, Ямайка, Сент-К1тс 1 Невю, Сент-Люс1я, Сент-В1нсент 1 Гренад1ни, Суринам, Тринщад 1 Тобаго) Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 29 грудня 2008
19. СС - Босжя 1 Герцеговина Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01 липня 2008 (товари) 01 червня 2015 (послуги)
20. СС - Монтенегро Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01 с1чня 2008 (товари) 01 травня 2010 (послуги)
21. СС - Албажя Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01 грудня 2006 (товари) 01кв1тня 2009 (послуги)
22. СС - Алжир Товари ЗВТ 01 вересня 2005
23. СС - Сгипет Товари ЗВТ 01 червня 2004
24. СС - Чил1 Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01 лютого 2003 (товари) 01 березня 2005 (послуги)
25. СС - Л1ван Товари ЗВТ 01 березня 2003
26. СС - Иордан1я Товари ЗВТ 01 травня 2002
27. СС - Македожя Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01 червня 2001 (товари) 01 штня 2004 (послуги)
28. СС - П1вденно-Африканська Республ1ка Товари ЗВТ 01 с1чня 2000
29. СС - Марокко Товари ЗВТ 01 березня 2000
30. СС - 1зраТль Товари ЗВТ 01 червня 2000
31. СС - Мексика Товари та послуги ЗВТ 1 Е1 01 липня 2000 (товари) 01 жовтня 2000 (послуги)
32. СС - Туню Товари ЗВТ 01 березня 1998
33. СС - Андорра Товари Митний союз 01 липня 1991
34. СС - Палестина Товари ЗВТ 01 липня1997
35. СС - Фарерсьи острови Товари ЗВТ 01 с1чня 1997
36. СС - Туреччина Товари Митний союз 01 с1чня 1996
37. СС - Сир1я Товари ЗВТ 01 липня1977
38. СС - Норвег1я Товари ЗВТ 01 липня 1973
39. СС - 1сланд1я Товари ЗВТ 01 штня 1973
40. СС - Швейцар1я, Л1хтенштейн Товари ЗВТ 01 с1чня 1973
Джерело: [7].
Вплив репона^зацм та гпоба^зацм на експорт.
Товарний експорт GC переважно формуеться товарами 3i значною часткою додано! вартостi, у той час як укра-!нський - в основному складаеться i3 промiжних товарiв з вiдносно низькою технолопчною складовою - частка високотехнологiчного експорту в 2015 р. становила лише 5,5 % загального обсягу укра!нського експорту [6, с. 4]. Особливо! актуальности набувае здмснення повторно! iндустрiалiзацi! Укра!ни з метою поступового перетворення економки на бтьш iнновацiйну та науко-мiстку i, як результат, бiльш конкурентоспроможну на
1з наведених даних (табл. 3) видно, що пюля спаду внаслщок глобально! кризи 2007-2008 рр. GC стабiльно збiльшуе експорт товарiв. Слщ при цьому враховувати й те, що внутршшй експорт товарiв GC у вiдсотках до всього експорту товарiв становив у 2011 р. - 63,25 %; 2012 - 61,51; 2013 - 61,05; 2014 - 62,2; 2015 р. -61,21 %. Згщно з офщмними статистичними даними Свростату в сукупшй вартостi товарного експорту еС у трет кра!ни у 2013 р. припадае на США - 16,6 %, Швейцарю - 9,8, Китай - 8,5, Росю - 6,9, Туреччину -4,5, Японю - 3,1, на решту кра!н - 47,7 %. При цьому дослщниками зазначаеться намагання кра!н-членiв еС розширити i диверсифiкувати зовнiшнi ринки збуту свое! продукцп [10, с. 34-35]. Так, в умовах внутршнього спо-живання значно! частки експорту i наявностi потужних постiйних споживачiв експорту, еС продовжуе укладати торговельнi угоди як iз кра!нами, так i !хнiми об'еднання-ми, посилюючи сво! позицп не лише на репональному, а й на глобальному рiвнi. Данi табл. 3 дозволяють ствер-джувати, що активiзацiя спiвробiтництва сприяе стаб^ь-ному зростанню експорту еС.
Про стан y4acmi УкраУни у процесах регюнал/'-зацй' та глобал/'заци св/'дчать зовнiшньоторгове-льнi зв'язки. Товарний експорт Укра!ни в розрiзi об'ед-нань СНД i еС та провщних кра!н-континентiв наведено
свiтових ринках. Наразi для УкраТни проблема полягае у встановленн певних умов щодо структури експорту з метою пщвищення технолопчност на противагу збть-шенню обсягу сировинного експорту. Тому на особливу увагу заслуговуе новий погляд на роль торгiвлi продук-^ею обробноТ промисловостi [8].
Необхiдно констатувати, що юнуе прямий зв'язок мiж регiоналiзацiею i збiльшенням випуску продукци, про що свiдчить досвiд СС, який займае провщш позици на свппвому товарному ринку. Обсяг експорту товарiв СС характеризують данi, яга подано в табл. 3.
у табл. 4, укладеноТ на основi дослщженоТ динамiки експорту УкраТни до 26 краТн свiту протягом 20102015 рр., питома вага яких у загальному експорт това-рiв УкраТни становила 38,9 % [11, с. 24]. 1з 26 краТн лише Бангладеш, Сгипет, Смен, 1зраТль, 1рак, Китай, Лiвiя, Малайзiя, Марокко, ОАЕ, Пакистан, Саудiвська Аравiя, Тунiс, Японiя характеризувалися зростанням експорту. Щодо решти краТн, то тут спостер^алася тенден^я до зменшення експорту товарiв. Важливо пiдкреслити, що зовшшньоторговельш зв'язки УкраТни з Радою ствробь тництва арабських держав ПерськоТ затоки (РСАДПЗ -шiсть краТн: Сауфвська Аравiя, Кувейт, Катар, ОАЕ, Бахрейн, Оман), Ствтовариством краТн ЗахiдноТ Африки (ЕКОВАС -15 краТн: Бенш, Бургана-Фасо, Гамбiя, Гана, Гвiнея, Гвшея-Бюау, Кот-д'1вуар, Кабо-Верде, Лiберiя, Малi, Ыгер, Нiгерiя, Сенегал, С'ера-Леоне, Того), а також Ышими державами Аз1Т й Африки дозволили виявити те, що основними товарами, яга Укра-Тна експортуе в ц краТни, е продукцiя сiльського госпо-дарства та харчовоТ промисловостi, помiтне мюце по-сiдають також чорнi метали i дуже незначне - високо-технологiчнi товари, продукцiя машинобудування. Проведений аналiз дозволив дiйти висновку, що у вщ-носинах iз цими краТнами УкраТна не використовуе свш науково-технiчний потенцiал [11].
Таблиця 4. Експорт товар1в УкраТни у 2010-2017 рр., млн дол США
КраТни та рег1онапьн1 об'еднання 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Усього 50744,3 67594,1 67779,8 62305,9 53901,7 38127,1 36361,7 43266,6
СНД 18482,9 25835,8 24911,3 21672,1 14882,3 7806,1 6031,5 6916,4
еС 12916,4 17862,9 16937,9 16573,5 17002,9 13015,2 13496,3 17533,4
Дз1я
lндiя 1392,7 2235,3 2270,7 1955,7 1815,8 1444,2 1903,1 2205,7
1ран 1025,3 1121,9 1162,5 792,4 703,4 533,6 705,2 552,6
Китай 1315,5 2161,8 1747,3 2691,2 2674,1 2399,1 1832,5 2039,4
Туреччина 2991,1 3689, 0 3624, 2 3753,9 3561,4 2771,7 2049,1 2518,6
Фiлiппiни 30,4 5,6 14,0 81,5 57,4 107,4 143,4 159,9
П1вн1чна Америка
США 789 1089,2 974,2 860,6 667,9 481,8 426,6 828,1
Латинська Америка
Бразилiя 359,9 472,6 348,5 198,8 110,2 33,5 20,5 9,5
Африка
египет 1321,2 1331,2 2883,7 2718,5 2862,1 2080,5 2266,5 1831,3
Двстрап1я та Океажя
Австралiя 23,6 23,4 37,7 32,7 18,2 10,7 12,8 14,9
Джерело: розраховано авторами за [11;12]
Таблиця 3. Обсяг експорту товар1в 6С, млрд евро
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
1152 1234 1309 1094 1354 1555 1685 1737 1703 1790 1745 1879
Джерело: [9].
Даш табл. 4 надають можливють оцЫити стан товарного експорту УкраТни як на всьому в^зку часу 20102017 рр., так i протягом 2015-2017 рр., коли укладена
угода про асо^ацю УкраТни з СС i ембарго РФ на торп-влю з УкраТною кардинально змiнили динамiку розгля-дуваних процеав, про що свiдчить зютавлення вищеза-
значених трендiв. Зростання товарного експорту УкраТ-ни спостерiгаеться на вiдрiзку часу 2010-2017 рр. iз краТнами Ази (lндiя, Китай, Туреччина,Фiлiппiни), Африки (Сгипет), а на вiдрiзку часу 2015-2017 рр. до них долучаються краТни СС, 1ран, США та вщпадае Китай. Спостерiгаеться стабiльне зростання експорту лише до 1ндп. Аналiз пiдтверджуе скпаднiсть розв'язання про-блеми пщвищення товарного експорту УкраТни, особ-ливу роль у ТТ виршенш краТн АзiТ.
На виконання задачi збiльшення украТнського експорту 27 грудня 2017 р. Уряд затвердив Експортну стратегю УкраТни: Дорожню карту стратепчного розвит-ку торгiвлi на перюд 2017-2021 рр., яку було розробле-но Мiнекономрозвитку за участ бiзнесу та експертного середовища на виконання Стратеги сталого розвитку "УкраТна-2020", схваленоТ Указом Президента УкраТни вщ 12 сiчня 2015 р. № 5, та плану прюритетних дм Уряду на 2017 р., затвердженого розпорядженням Кабь нету Мiнiстрiв УкраТни вщ 3 квiтня 2017 р. № 275. Юнце-вою метою й основним завданням ЕкспортноТ стратеги е перехщ до експорту наукомюткоТ iнновацiйноТ продукци для сталого розвитку та устху УкраТни на свппвих ринках [6, с. 1]. В Експортшй стратегiТ зазначаеться, що сучасний стан розвитку мiжнародноТ торгiвлi вимагае вiд УкраТни зосередити зусилля одночасно в юлькох напрямах: збтьшення експорту на ринок СС, освоення великих рингав iз високими показниками зростання (Азiя, Африка), а також вщновлення своТх позицiй на традицшних ринках (СНД) [6, с. 10]. Реалiзацiя ЕкспортноТ стратегiТ УкраТни тюно пов'язана з ТТ участю у процесах регiоналiзацiТ та глобалiзацiТ. Утворення ре-гiональних об'еднань УкраТни з краТнами-споживачами ТТ продукцiТ сприятиме збтьшенню ними споживання украТнськоТ продукци.
Виходячи з вищенаведеного, для УкраТни лопчно розвивати торговельно-економiчнi вiдносини з тими краТнами та Тх об'еднаннями, з якими Тх розвивае СС i на такому самому рiвнi. На наш погляд, УкраТнi сл/'д розвивати iнтеграujйнi зв'язки з краТнами-контрагентами СС (табл. 2). Зазначимо, що це краТни
СхщноТ Азп (напр., Республка Корея), АТР (Папуа-Нова ГвЫея, Фiджi), ЛатинськоТ Америки (Мексика) та Африки (^вденна Африканська Республiка).
Для визначення перспективних напрямiв репональ-ноТ iнтеграцiТ УкраТни доцтьно використати ринки у фо-кусi [6, с. 23-24], основне мюце серед яких займають краТни СС, експорт до яких на сьогодн зростае, iншi -це ринки, на яких украТнськ виробники мають значний потен^ал для експорту продукци. До них належать: Туреччина, Китай, lндiя, Сгипет, Саудiвська Аравiя, Канада, Об'еднанi Арабськi Емiрати, США, 1зраТль, Бто-русь, Грузiя, Молдова, Японiя, lндонезiя, ТаТланд, Бангладеш, Лiван, Фiлiппiни, Нiгерiя та Швейцарiя. 1з наве-дених 20-ти краТн УкраТна не мае дючих угод i не веде переговорiв щодо Тх установлення зi США, Китаем, Япоыею, lндiею, lндонезiею, ТаТландом, Сгиптом, Об'е-днаними Арабськими Емiратами, Бангладеш, Лiваном, Фiлiппiнами, Нiгерiею та Саудiвською Аравiею, якi таким чином стають потенцмно можливими контрагентами УкраТни в Ытеграцмних переговорах.
На бтьш активне спiвробiтництво можуть претендува-ти також краТни, ринки яких визначаються як недоторгова-нк До найбтьших iз них вiдносять США, Ымеччину, Вели-ку Британiю, Францiю, Японю та Канаду. Згiдно зi здмсне-ними розрахунками, у 2015 р. недоторговано близько $6 млрд. До потенцмних кандидатв на встановлення реп-ональних торговельних угод можуть претендувати також краТни, ринки яких визначаються як недоторгованк Найбь льшi з них: США, Ымеччина, Велика Бритаыя, Францiя, Японiя, Канада. Вiдповiдно до здмснених розрахункiв, у 2015 р. недоторговано близько $6 млрд [13, с. 12].
При визначенн кандидатв на укладання штегра-цiйних угод слщ також ураховувати обсяги Тх украТнського товарного експорту та товарну структуру. Стан напрямiв товарного експорту УкраТни визначено уза-гальнено юльюсно, без аналiзу змiни його структури, тому остаточне визначення напрямiв подальшого спрямування регiоналiзацiТ зовнiшнiх зв'язюв УкраТни потребуе додаткового уточнення шляхом урахування iснуючоТ структури експорту.
Рис. 1. ТОП-10, до яких зд1йснювався експорт товар1в 1з УкраТни у 2016 р., млрд дол США
Джерело: [13, с. 9].
До ТОП-10 краТн i об'еднань, до яких здмснювався експорт товарiв iз УкраТни у 2017 р., належать: СС -17,5 млрд дол США; РФ - 3,9; Туреччина - 2,5; ^я -2,2; Китай - 2,0; Сгипет - 1,8; Бторусь - 1,1; США - 0,8; 1зраТль - 0,6; 1ран - 0,55 млрд дол США [14, с. 14-17].
Отже, на нашу думку, для визначення перспективного спрямування розвитку регюнальних iнтеграujй-
них процесв i потенцйних кра'Тн-контрагент/'в УкраТни сл д брати до уваги так ознаки:
1) глобальну проблематику розвитку св^овоТ еко-номки (глобальн виклики, загрози, проблеми, ризики, тенденци та ди глобальних суб'екпв);
2) наявнють системи торговельних угод краТни та ТТ репональноТ належностi;
3) урахування iснуючоí динамки тренфв експорту украТнських товарiв;
4) промiжок часу, на який укпадаеться iнтеграцiйна угода;
5) наявнiсть позитивного вщношення основного контрагента Украши - СС до укпадання вщповщно''' угоди, про що зокрема свщчить наявнiсть цieí кра'ни серед кра'ш, якi е учасницями торговепьних угод СС.
Аз;я в iнтеграцiйних перспективах УкраТн. Серед кра'н у фокус на увагу заспуговуе КНР, яка е другою економкою свiту пюля США, пiдером за рiвнем абсолютного зростання i пiдером серед кра'ш, що розвивають-ся, та посщае особпиве мiсце у перелку "недоторгова-них рингав" (190 млн дол США). Тренд експорту товарiв Украши до Китаю на вiдрiзку часу 2010-2017 рр. мае значення у = 63,79х+1820, тобто спостер^аеться тен-денцiя до збiпьшення експорту. Тренд експорту товарiв Украши до Китаю протягом 2015-2017 рр. (у = -179,8х + 2450) свщчить про тенденцю до зменшення експорту. На пiдставi цих двох трендiв можна вважати, що Китай щодо Украши являе собою недоторгований ринок. Про це свщчить i те, що КНР висловлюе бажання установити ЗВТ iз Украшою.
Сптьною для Китаю та Украши е спрямованють на взаемодiю з СС, яка для КНР виявляеться у запропоно-ваному ним проект "Новий Шовковий шлях", кiнцевим пунктом якого е кра'ни СС, та в iнiцiативi "16+1", а для Украши - у намiрах стати повноправним членом СС. МНж Украшою i Китаем iснуе достатньо глибоке ствро-бiтництво, зокрема на рiвнi депутатсько' групи Верховно''' Ради Украши з мiжпарламентських зв'язкв iз КНР. Функцюнуе iнституцiйний механiзм - координацмний орган - Мiжурядова украшсько-китайська Комiсiя зi спiвробiтництва мiж Урядом Украши та Урядом КНР та семи Пщкомюй На Комiсiю покладено провщну роль у сприяннi та поглибленн двостороннiх вiдносин. Коор-динацп та поглибленню спiвпрацi також сприяють Укра-'нський дiм, вiдкритий у Пегаы у 2014 р., Дiпова рада мiж ТПП Украши й Китайським ком^етом сприяння мiж-народнiй торпвщ Асоцiацiя украшсько-китайського
спiвробiтництва, платформа Silk Link, Китайська торго-вельна асо^а^я та низка iнших органiзацiй [15, с. 25].
В умовах пщвищення попиту Китаю на продукцю аграрно-промислового комплексу Украши та TT подоро-жчання УкраТна може стати зацкавленою у зростаннi TT експорту до КНР i укладаннi угоди про партнерство з Китаем за умови пщвищення ступеня TT переробки, для здмснення яко!' вона може запропонувати укласти шве-стицiйну угоду з надання прямих шоземних iнвестицiй з метою модерызацп переробки сiльськогосподарськоT продукцп. Водночас збiльшення доступу на украшський ринок високотехнологiчноT продукцп Китаю загострить на ньому конкуренцю, знизить цшу i посилить можли-востi Украши модершзувати свою економiку. До того ж угода про партнерство мiж Украшою i КНР може перед-бачати такi вилучення й обмеження, яга нейтралiзують можливi TT недолки для Украши. Безумовно, така угода мае включати послуги, ураховуючи реалiзацiю проекту "Новий Шовковий шлях", насамперед, ураховуючи транспорты, а також освпн й фшано^ послуги, допускати втьний рух iнвестицiй та iнтелектуальноT власностi, надання права на участь у державних закупках тощо. Тобто, щеться про спе^альну угоду про стратепчне партнерство. Вiдомо, що Пекш готовий розглянути можливiсть створення ЗВТ з Украшою в разi надхо-дження вiдповiдноT пропозици. Крiм того, китайська сторона виступила iз пропози^ею запровадження двостороннього безвiзового режиму з Украшою [16, с. 5]. Тому слушними виглядають пропозици долучи-тися Укра^т до формування ЗВТ Украина-Китай та двостороннього безвiзового режиму, проведення у 2019 р. iз нагоди "року Китаю" у Верховшй Радi УкраTни парламентських слухань "Про взаемодю та ствробпши-цтво Украши та КНР", а МЗС Украши й аналп"ичним центрам Украши пiдготувати та провести двостороннм форум "Украина-Китай". Стосовно форуму "16+1", то Ук-раTнi необхiдно започаткувати консультаци щодо учасл у цьому форумi щонайменше на рiвнi спостерiгача i провести вщповщы консультаци з Бiлоруссю щодо TT досвщу набуття такого статусу [16, с. 12].
Таблиця 5. Обсяг iMnopTy TOBapiB в окремих perioHax та краТнах у 2013-2016 рр. (змши у вщсотках до попереднього року)
Регiони та краTни 2013 2014 2015 2016
Св^ 2,3 2,5 1,9 2,1
Розвиненi краTни 0,0 2,8 3,3 2,7
Африка 6,8 3,6 0,7 -4,6
Латинська Америка та Карибський басейн 3,8 0,0 -2,0 -4,2
Схщна Азiя 7,0 3,4 -1,1 2,2
Китай 9,1 2,9 -1,8 3,1
Пiвденна Азiя -0,4 4,7 7,4 8,9
lндiя -0,3 3,2 10,1 7,3
^вденно-Схщна Азiя 4,2 2,4 5,7 4,4
Захiдна Азiя 6,7 2,2 3,1 -2,4
Джерело: [17].
Можна також стверджувати, що основы нади на збтьшення експорту товарiв Украши слщ покладати на кра'ни Ази. На користь такого висновку свщчать i данi про щорiчне зростання iмпорту торгiвпi у розрiзi окремих репошв та кра'н свiту (табл. 5). Звщси i роль Китаю, який, як уважаеться, е лщером кра'н, що роз-виваються, ^ зокрема, кра'н Ази.
З метою компенсаци втрачених ринкiв i виходу на новi перспективнi ринки в умовах поступового перемь щення центру св^овоТ' економiчноí активностi до АТР Укра'на повинна бiпьше уваги придтяти регiонапьним об'еднанням, серед яких - АСЕАН, СААРК, АТЕС, АСЕМ, МАГРИБ тощо.
В анапiтичнiй доповд до Щорiчного Послання Президента Украши наголошуеться, що державi спiд поси-лювати свою взаемодiю з регональними органзацями в Азп, насамперед iз АСЕАН та ШОС. АСЕАН значною мiрою впливае на свiтовi полiтико-обороннi та фшансо-во-економiчнi процеси [18, с. 250]. АСЕАН е ядром реп-онально'' iнтеграцií в Ази. Так, заступник мiнiстра з пи-тань евроiнтеграцií Владислава Рутицька зазначила: "Економки кра'н АСЕАН разом становлять сьому за розмiром економiку свггу. За прогнозами, у 2050 р. вона буде четвертою. АСЕАН - це 7 % свппво'' торпвлГ, - i додала: "АСЕАН - один iз найперспективнiших регiонiв у свт щодо майбутнього експорту укра'нських товарiв.
Нам потрiбна ЗВТ iз однiею з держав АСЕАН. Саме на схщних ринках знаходиться чи не найбтьша перспектива для украТнських виробнигав через 10-15 рогав" [19]. До того ж набувають поширення новi Ытеграцшш У^а-тиви АСЕАН iз залученням схiдноазiйських та iнших тихоокеанських партнерiв [20]. Що стосуеться ШОС, то УкраТна ще у 2013 р. подала заявку на приеднання як "партнер щодо дiалогу" i мае скористатися вама можли-востями задля просування власних Ытереав у репонк
УкраТна мае враховувати т системнi змiни, як вщбу-ваються у свппвому порядку, та вщповщно до них коре-гувати свою роль iз урахуванням зростання ролi КНР як полiтичного та економiчного свiтового центру сили. Слiд також зважати на стримане вщношення керiвництва СС до китайськоТ iнiцiативи "16+1", загострення економiчноТ конкуренцп США та КНР i запровадження президентом США полп"ики торгового протекцiонiзму, оскiльки розви-ток iнтеграцiйних процесiв мiж УкраТною i Китаем може певною мiрою ускладнювати вступ УкраТни до СС.
З одного боку, без компенсаци втрат у зовшшньо-економiчних вщносинах майже неможливо пiдвищити економiчний рiвень розвитку краТни, що ускладнюе вступ до СС. З шшого боку, установлення та розви-ток зв'язгав iз краТнами, що своТми дiями викликають негативне до них вщношення керiвництва СС, висту-пають його конкурентами. Це вимагае вщ УкраТни перегляду прюритетв.
Слiд констатувати, що для УкраТни стае актуальною навпъ не сттьки проблема збiльшення обсягу товарного експорту, сгальки покращення його структури, збiльшення питомоТ ваги товарiв iз значною часткою доданоТ вартос-тi, товарiв обробноТ промисловостi. У сучасних умовах реалiзувати свою високотехнолопчну продукцiю УкраТнi легше на ринках краТн Е7, нiж на ринках краТн G7. Тобто, для УкраТни дмсно стае доцiльним у певних питаннях на перспективу орiентуватися на краТни Е7 [21, с. 56].
1з викладеного стае зрозумiлим, що та ситуа^я, в якiй на сьогодш знаходиться УкраТна, ставить перед нею складну задачу вибору, що мае стати прюритетним для УкраТни: скорший вступ до СС чи посилений розви-ток нових Ытеграцмних зв'язгав для забезпечення збь льшення украТнського товарного експорту посиленням торговельних зв'язгав iз краТнами Сходу.
Висновки та дискуая. УкраТна бере активну участь у процесах регiоналiзацiТ та глобалiзацiТ, посилюючи зовнiшньоекономiчнi зв'язки з краТнами та Ытеграцмни-ми об'еднаннями шляхом укладання торговельних угод. Не викликае сумнiвiв те, що УкраТна зацкавлена у збь льшеннi свого товарного експорту i для цього мае по-силити свою участь у процесах реriоналiзацiТ, якi спри-яють зростанню експорту.
При цьому основний результат участ УкраТни в процесах регiоналiзацiТ та глобалiзацiТ вбачаеться в ТТ прис-кореному вступ до СС, адже, ставши членом СС, УкраТна досягне найвищого ступеня участ в Ытеграцмних процесах i подальша ТТ участь у них на практик зводити-меться до укладання регiональних торговельних угод у рамках СС iз краТнами та об'еднаннями, з якими вже ук-лав тага угоди Сс, або укладатиме у майбутньому.
Тому перспективи участi УкраТни у процесах репо-налiзацiТ та глобалiзацiТ, насамперед, визначаються ТТ вступом до СС, i на одному iз наступних самiтiв "УкраТ-на-СС" необхщно розглянути питання допомоги СС Ук-раТнi стосовно досягнення нею статусу повноправного члена СС. Особливу увагу слщ придтити реалiзацiТ китайських ^^атив "16+1" та "Один пояс - один шлях", яга безпосередньо пов'язаш з розвитком ствроб^ницт-ва УкраТни з СС та Китаем, а вщтак, i з найшвидшим набуттям УкраТною статусу повноправного члена СС,
що в подальшому сприятиме встановленню плщного мирного спiвробiтництва Сходу i Заходу, згортанню свiтовоТ гiбридноТ вмни [22, с. 43; 23].
Мае знайти свое позитивне ршення й дискусмне питання встановлення i розвитку стратепчного партнерства КНР як iз СС, так i з УкраТною, для чого юнують глибога iсторичнi пiдвалини, економiчнi зв'язки i бажан-ня провiдних прогресивних полiтикiв з усiх сторiн.
Проведене дослщження дозволило виявити тенденцп до зменшення украТнського товарного експорту до бага-тьох краТн свпу При цьому надп на збiльшення експорту товарiв слiд покладати на краТни Азп, оскiльки саме азй ськi краТни демонструють кращу динамiку щорiчного зростання iмпорту торгiвлi у розрiзi окремих регiонiв та краТн свпу Важливою в даному контекстi е роль Китаю, який уважаеться очтьником краТн, що розвиваються, i другою за економiчною потужнiстю пiсля США краТною свiту.
У зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi УкраТна, орiенту-ючись на ринки краТн Е7 для збуту своеТ високотехноло-гiчноТ продукцп, де на сьогодш така продук^я нашоТ держави е бтьш конкурентоспроможною порiвняно з ринками краТн G7, мае посилювати зв'язки з краТнами G7, отримувати найсучасншу технiку й технологи, од-ночасно з цим реалiзуючи свою високотехнолопчну продукцю, товари обробноТ промисловост на ринках краТн Е7, уттюючи в життя експортну iндустрiалiзацiю за прикладом нових Ыдуст^альних краТн.
У своТх iнтеграцiйних намiрах УкраТна мае рахувати-ся зi ставленням до них керiвництва СС. Досягнення статусу краТни-члена СС автоматично вимагатиме вщ УкраТни розгляду можливостi стати членом уах тих ре-гiональних об'еднань, членом яких е СС. Тобто, проблема подальшоТ успшноТ реалiзацiТ УкраТною штегра-цiйних намiрiв мае не лише економiчний, але й геополь тичний характер i з цих позицм мае вирiшуватися.
Таким чином, загальна стратепя розвитку штегра-цiйних процесiв шляхом збiльшення украТнського товарного експорту не викликае сумнiвiв, однак сама по собi вона, збтьшуючи товарний експорт УкраТни до краТн Аз и та iнших континентiв, мае сприяти вирiшен-ню головного завдання УкраТни в ТТ участ у процесах регiоналiзацiТ та глобалiзацiТ - прискореного набуття статусу повноправного члена СС. Повноцшна штегра-цiя та вступ УкраТни до СС залежить, зокрема, вщ забезпечення паритету украТнськоТ економiки iз, принай-мнi, середнiм по СС рiвнем. УкраТна е другою за тери-торiею пiсля ФранцiТ европейською державою, шостою - за чисельнютю населення, першою - за площею стьськогосподарських угщь, що становлять 22,4 % таких угiдь 28-ми краТн СС. Володючи таким потужним потен^алом, УкраТна за показником ВВП у розрахунку на одну особу в 3,4 рази поступаеться Болгарп - дер-жав^ яка мае найнижчий вщповщний показник серед краТн СС, та майже у 15 разiв середньому рiвню СС-28. За даними МВФ, у 2016 р. обсяги ВВП на одну особу за паритетом кутвельноТ спроможност в УкраТш становили 8 230 дол США, тодi як у БолгарiТ -20 116 дол США, а в середньому по СС - 36 198 дол США [18, с. 255]. Одшею з економiчних вимог Копенга-генських критерпв е спроможнють краТни конкурувати на рiвних усередиш СС. На сьогоднi - це один iз най-складнших викликiв для украТнськоТ економiки.
Важливють цього питання виходить за межi про-блеми виконання критерiТв вступу до СС. деться про виживання украТнського виробництва в умовах сучасноУ глобал/'зованоТ' економ/'ки в цлому. При цьому вузько трактоване iмпортозамiщення, коли су-часш високотехнолопчш iмпортнi товари пропонуеться замшити нижчими за ягастю та вищими за вартiстю вп"-
чизняними товарами, не може бути способом виршен-ня проблеми нацюнальноТ конкурентоспроможностi. Тут, як свщчить мiжнародний досвiд, необхiдно будува-ти експортно орieнтоване виробництво 3i спецiалiзацieю на певних видах товарiв i послуг, яга за своею ягастю й цшою посiдатимуть провiднi позицп на свiтовому ринку, користуючись унаслщок цього високим попитом як на зовншньому, так i на внутршньому ринках. Це завдан-ня набагато складшше, нiж заповнення продукцiею "вчорашнього дня" свого внутрiшнього ринку, закритого вщ конкуренцп високими митними тарифами. Устхи окремих галузей украшського стьського господарства та 1Т-сектора, у т. ч. на европейському ринку, демон-струють реальнi можливост1 украУнськоУ економ1ки та пдтверджують УУ принципову конкурентоспромож-нсть [18, с. 254]. Досягнення критернв приеднання до СС та закрплення в Укран дючих тут принцип/'в ор-ган/'зацï економ/'чно/ системи е необхдним складником национально!' евро1нтеграц1йноУ пол/'тики. Очевидно, що ставити питання про час^ рамки вступу Украши до СС доцтьно пюля виконання загальних критерпв такого членства, як це передбачено стратепею сталого розвит-ку "Украша-2020", а його практична реалiзацiя буде ви-значатися загальнополiтичним та економiчним станом свпу, СС i Украши, а також успшнютю вп"чизняноТ внут-ршньоТ та зовншньоТ полiтики [18, с. 257].
На нашу думку, вступ Украши до СС вимагае, перш за все, посилення уваги до цього питання з боку СС, яка мае виявлятися у збтьшеш обсяпв П11 й високотех-нолопчного експорту з СС до Украши, та у розвитку трансштеграцшних процеав на мiкрорiвнi з метою ште-нсифкацп iнновацiйного розвитку економiки Украши i подальшого збiльшення частки ïï високотехнологiчного товарного експорту до кра'ш СС. Тобто реалiзацiя на практик наших висновкiв прямо залежить вщ тiеï допо-моги Украïнi, яку ш надасть передусiм СС i тим самим прискорить час набуття Украшою повноправного членства в СС. На практик Ух можна реалiзувати шляхом проведення самггу "Украша-СС". Нашi попереднi досль дження також дозволяють стверджувати, що якнайш-видший вступ Украши до СС вимагае запровадження цтеспрямованоТ державно!' економiчноï полiтики, результатом реалзаф' якоï мае бути розбудова сучас-но'У ¡нновац'йно розвинено'У економ/'ки, основу якоï фор-мують виробництва V VI технолог чних уклад в, яка експортуе високотехнолопчну продукцю [11].
Список використаних джерел:
1. Булатова О. В. Репональна складова глобальних 1нтеграц1йних процес1в: моногр. / О. В. Булатова. - Донецьк: ДонНУ, 2012. - 386 с.
2. Сиденко В. Р. Глобализация - европейская интеграция -экономическое развитие: украинская модель : в 2-х т. / В. Р. Сиденко. -К.: Феникс, 2008. Т. 1: Глобализация и экономическое развитие. - К.:
Феникс, 2008. - 376 с.; Т. 2: Европейская интеграция и экономическое развитие. - К., 2011. - 448 с.
3. Фтпенко А. С. Глобапьы форми економ1чного розвитку: ютор1я i сучаснють / А. С. Фтпенко. -К.: "Знання", 2007. - 670 с.
4. Репональна полггика бвропейського Союзу: пщручник ; за ред.
B. Чужикова. - К.: КНЕУ, 2016. - 495 с.
5. Розвиток новгтшх форм мiжнародноT економiчноT штеграцп на початку XXI столггтя: моногр. / О. I. Шнирков, А. С. Фштенко, Р. О. Заблоцька та ш.; за ред. О. I. Шниркова. - К.: ВПЦ "Кшвський ушверситет", 2016. - 415 с.
6. Експортна стратепя УкраУни. "Дорожня карта" стратепчного розвитку торгiвлi 2017-2021 рр. Кабшет мiнiстрiв УкраTни. - 42 с. [Елект-ронний ресурс]. Режим доступу: www.kmu.gov.ua.
7. World Trade Organization. Regional trade agreements information system. Available at: http://rtais.wto.org.
8. Revisiting the role of trade in manufactures in industrialization // Trade and Development Report 2016. Structural transformation for inclusive and sustained growth. - New York and Geneva: UNCTAD, 2016. -P. 97-117.
9. EUROSTAT. Development of international trade in goods, EU-28, 2006-2017. Available at: www.ec.europe.eu
10. Гладков И. С. Внешняя торговля ЕС: тренды в санкционный период / И. С. Гладков // Власть. - 2016. - № 12. - С. 32-39.
11. Радзювська С. О. Вплив глобалiзацN на трансформацю зовш-шньоторговельних зв'язюв УкраTни / С. О. Радзiевська // Економют. -2016. - № 5. - травень. - С. 23-29.
12. Зовншня торпвля УкраTни товарами та послугами у 2017 роц / Держ. служба статистики УкраTни. - К., 2018. - 148 с.
13. Експортуй. Експортна стратепя УкраTни. Дорожня карта стратепчного розвитку УкраTни 2017-2021. Мастерство економiчного розвитку i торгiвлi УкраTни. - 19 с.
14. Зовншня торпвля УкраTни / Держ. служба статистики УкраTни.
- К., 2018. - 85 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
15. Кошовий С. А. Украша i КНР: на шляху новоT якост двостороных вщносин / С. А. Кошовий // УкраГна - Китай. - 2017. - № 1. - С. 22-29.
16. Герасимчук С. Украина - Китай пюля 2014: нова сторшка у вщно-синах. Можливост i перспективи, перешкоди i ризики / С. Герасимчук, Ю. Пойта. - К.: Фонд iм. Фрiдрiха Еберта, 2018. - 16 с.
17. Trade and Development Report 2017. Beyond Austerity: Awards a Global New Deal. Report by the Secretariat of the United Nations Conference on Trade and Development. - New York and Geneva, 2017. - P. 8.
18. Аналогична доповщь до Щорiчного Послання Президента Украши до ВерховноT Ради УкраTни "Про внутршне та зовшшне становище Украши в 2017 роцГ - К.: Н1СД, 2017. - 928 с.
19. Прес-служба Мшагрополгтики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minagroZgov.ua/node/21521 minagro.gov.ua/node/21521
20. Сардак С. Е. Потен^ал економiчного розвитку АСЕАН / С. Е. Сардак // Схщна бвропа: економка, бiзнес та управлшня. - 2016.
- № 5 (05). - С. 41-44.
21. Харламова Г. Перспектива 2030 для Укра^ни: безпека майбут-нього / Г. Харламова // Вюн. Кив. ун-ту. - 2017. - № 1(190). - С. 51-56. DOI: dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2017/190-1/8.
22. Пирожков С. I. УкраTнське суспшьство на шляху консолщацп / С. I. Пирожков, Н. В. Хамп-ов // Вюн. НАН Украши. - 2017. - № 11. -
C. 43-52.
23. Свтэва пбридна вмна: украTнський фронт: моногр. / за заг. ред. В. П. Горбулша. - Харюв: Фолю, 2017. - 496 с.
Received: 06/08/2018 1st Revision: 06/10/2018 Accepted: 26/10/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
С. Сардак, д-р экон. наук, доц.
Днипровский национальный университет имени Олеся Гончара, Днепр, Украина, С. Радзиевская, канд. экон. наук, доц.
Государственный университет инфраструктуры и технологий, Киев, Украина
ПЕРСПЕКТИВЫ УКРАИНЫ В ПРОЦЕССАХ РЕГИОНАЛИЗАЦИИ И ГЛОБАЛИЗАЦИИ
Определено состояние участия Украины в процессах регионализации и глобализации. Выяснено, что современным главным заданием участия Украины в процессах регионализации и глобализации является получение ею статуса полноправного члена ЕС, что является актуальным в связи с подписанием соглашения про ассоциацию с ЕС и принятием экспортной стратегии увеличения украинского товарного экспорта с одновременным улучшением его товарной структуры. На основе системного подхода, использования сравнительного анализа, обработаны международные статистические данные и материалы украинской государственной службы статистики. Предложены направления расширения интеграционных связей. Определены приоритетные рынки для экспорта товаров Украины в страны ЕС, Азии, Америки и Африки.
Ключевые слова: регионализация; зона свободной торговли, экспорт; ЕС; Украина; полноправный член ЕС.
S. Sardak, Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine, S. Radziyevska, PhD in Economics, Associate Professor State University for Infrastructure and Technology, Kyiv, Ukraine
PROSPECTS FOR UKRAINE IN REGIONALIZATION AND GLOBALIZATION PROCESSES
The paper focuses on the state of Ukraine's participation in regionalization and globalization processes. The main goal of Ukraine's participation in regionalization and globalization processes is to obtain status of a full member of the EU, which becomes topical in connection with the signing of the association agreement with the EU and the adoption of the export strategy to increase Ukrainian exports of goods while improving its commodity structure. The system approach, the comparative analysis are used, the international statistical data and the materials of the Ukrainian state statistics services are processed. Directions for expanding integration ties are suggested. Priority markets are determined for the export of goods of Ukraine to countries of the EU, Asia, America and Africa.
Key words: regionalization; globalization; free trade area; export; EU; Ukraine; a full member state of the EU.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Bulatova, O.V., 2012. Regional component of the global integration processes: monograph, Donetsk, Donetsk National University, pp. 386.
2. Sidenko, V.R., 2011. Globalization - European integration - economic development: Ukrainian model. In two volumes. Kyiv, Fenix Publ. Volume 2: European integration and economic development; National Academy of Sciences of Ukraine;Institute for Economics and Forecasting, pp. 448.
3. Filipenko, A.S., 2007. Global forms of economic development: past and present, Kyiv, Znannya Publ., pp. 670.
4. Regional policy of the European Union: textbook. Ed. by Victor Chuzhykov. Kyiv, Kyiv National Economic University, 2016, pp. 495.
5. Development of the modern forms of the international economic integration in the beginning of the 21st century: monograph / Shnyrkov O.I., Filipenko A.S. Zablotska R.O.; Ed. by Shnyrkov O.I.,Kyiv, Kyiv University Publ., 2016, pp 415.
6. Export strategy of Ukraine. Strategic trade development road map 2017-2021 by the Cabinet of Ministers of Ukraine. 42 pp. [online]. Available at: www.kmu.gov.ua
7. World Trade Organization. Regional trade agreements information system [online]. Available at: http://rtais.wto.org
8. Trade and Development Report 2016. Structural transformation for inclusive and sustained growth, 2016 by UNCTAD, New York and Geneva, pp. 97-117.
9. EUROSTAT. Development of international trade in goods, EU-28, 2006-2017 [online]. Available at: www.ec.europe.eu
10. Hladkov, I.S., 2016. Foreign trade of the EU: trends during sanctions [online] Vlast Journal. Vol. 12. pp. 32-39.
11. Radziyevska, S.O., 2016. The impact of globalization on the transformation of foreign trade relations of Ukraine. The Economist, Vol.5, May. pp. 23-29.
12. Foreign trade of Ukraine in goods and services in the 2017, 2018 [online] State Statistics Service of Ukraine. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua
13. Export. Export strategy of Ukraine. Road map of strategic development of Ukraine 2017-2021. Ministry of economic development and trade of Ukraine. 19 pp.
14. Foreign trade of Ukraine, 2018 [online] State Statistics Service of Ukraine. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua
15. Koshovyi, S.A., 2017. Ukraine and China:on the way to new bilateral relations. Ukraine - China. Issue № 1. pp. 22-29.
16. Gerasymchuk S., Poita Yu., 2018. Ukraine-China after 2014: a new chapter in the relationship. Opportunities and prospects, obstacles and risks, Kyiv, Friedrich Ebert Stiftung, 16 p.
17. Trade and Development Report, 2017. Beyond Austerity: Towards a Global New Deal, 2017. Report by the Secretariat of the United Nations Conference on Trade and Development, New York and Geneva, p. 8.
18. The analytical report to the Annual Message of the President of Ukraine to the Parliament of Ukraine "On the internal and external state of Ukraine in 2017". Kyiv, National Institute for Strategic Studies, 2018. pp. 928.
19. Press office of the Ministry for Agrarian Policy and Food of Ukraine [online]. Available at: http://minagro/gov.ua/node/21521 minagro.gov.ua/node/21521
20. Sardak, S.E., 2016. Potential of ASEAN economic development. Eastern Europe: economy, business and governance.Issue 5. pp. 41-44.
21. Kharlamova G., 2017. 2030 Outlook for Ukraine: safety for the future. Bulletin Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics. Issue 190, pp. 51-56. DOI: dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2017/190-1/8
22. Pyrozhkov S.I., Khamitov N.V., 2017. Ukrainian society on its way to consolidation. Bulletin National Academy of Sciences of Ukraine. Issue 11, pp. 43-52.
23. Horbulin V.P., 2017.The world hybrid war: Ukrainian forefront, Kharkiv, Folio Publ., pp. 496.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 5(200): 50-57
УДК 336:378
JEL classification: H52, I22
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/200-5/7
А. Соколовська, д-р екон. наук, проф.
ORCID iD 0000-0002-1022-8215 ДННУ "Академiя финансового управлшня", КиТв, УкраТна
Ф1НАНСУВАННЯ НАУКИ В УКРА1Н1: НАПРЯМИ ЗМ1Н
Висвтлено шляхи реформування фшансування науки в УкраУш. Обфунтовано необх/'днСть надання субсидй на HayKoeo-do^idHi й до^дно-конструкторсьм роботи унверситетам, як посли перш/' мсця в рейтинговому оцню-вaннi fx науково'У, науково-технчноf та шновацшно'У д/яльностi, а також удосконалення базового фшансування акаде-м'чно!' науки шляхом видлення у його складi двох частин - фшсовано'У та змшно'У, яка визначатиметься за насл'дками оц'нювання ефективнoстi дiяльнoстi наукових установ НаНу.
Ключoвi слова: базове фшансування науки; проектне фшансування науки; субсидй' нaнayкoвo-дoслiднi та дoслiднo-конструкторсью роботи; рейтингове оцшювання науково'У дiяльнoстi.
Вступ. Питання щодо реформи системи оргашзаци й фшансування науки в УкраТш стоТть не менш гостро, шж стосовно реформи системи вищоТ освiти та ТТ фь нансування. При цьому варто акцентувати увагу на двох моментах. По-перше, реформа фшансування мае вщбуватися паралельно з реформою системи оргашзаци й управлшня наукою. Погоджуемося з думкою ака-демка Б. Данилишина, що "разом i3 катастрофiчним недофшансуванням науки в УкраТш ще важливша проблема полягае в неадекватно часу та можливостям системи оргашзаци науки. Через це т скромш кошти, яга держава видтяе на науку, використовуються неефек-
тивно" [1]. По-друге, акценти в питаннях реформування фшансування вищоТ oœi™ i науки в УкраТш мають бути розставлеш дещо по^зному. Якщо у процес реформування фшансування вищоТ освiти питання ставиться не сттьки про збтьшення обсяпв ïï фшансування, сгальки про змшу мехашзму - запровадження нових моделей розподту державних фшансових ресурав мiж ушвер-ситетами, то реформа фшансування науки передбачае як змшу пiдходiв до його розподту мiж окремими нау-ковими оргашза^ями й колективами, так i збтьшення обсяпв фшансування, зважаючи на критичний стан останнього. ^м того, рiзним е ступшь готовности суспь
© Соколовська А., 2018
