CC BY
137
ДАН1 ПРО АВТОРА
Pinna Mapia Богданiвна, кандидат eKOHOMi4HMx наук, доцент кафедри фшанав, Ушверситет державно! фюкальноТ служби УкраТни e-mail: rippa [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Риппа Мария Богдановна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, Университет государственной налоговой службы Украины e-mail: rippa [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Rippa Marija Bogdanivna, Ph.D. in Economic, Associate Professor The University of State Fiscal Service of Ukraine e-mail: rippa [email protected]
УДК 339.7 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-145-153
1НТЕГРАЦ1Я УКРА1НИ ДО СВРОПЕЙСЬКОГО Ф1НАНСОВОГО ПРОСТОРУ: ПЕРЕДУМОВИ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ
Тропша В.Б., Свтушенко Н.М.
Актуальнсть теми досл'1дження. Стратегiя соцiально-економiчного розвитку Укра)ни декларуе европейський вибiр держави. В'дпов'дно, актуальними е досл'дження процессе ¡нтеграц'У)' Укра)ни до свтового фнансового простору та його регiональних пдсистем з метою визначення стратег'чних напрямiв економ'чно)' полiтики кра)ни з урахуванням нов1'тн1'х тенден^й розвитку с&тово)' финансово)' системи.
Постановка проблеми. З прискоренням финансово)' глобал'заци' ))' вплив на економку кран та ))' фнансову складову суттево змнюеться та посилюеться, процеси ¡нтеграц'У)' до свтового фнансового простору стають незворотними, а )'хнiй вплив на нацiональнi економки - суперечливим, що потребуе подальших наукових досл'джень теоретичних та прикладних аспект'т ¡нтеграц'У)' УкраУни до м'жнародно'У фнансово)' системи та УУ регюнально'У европе йськоУ пiдсистеми.
Анал'з останнх досл'джень i публЫацш. Проблематика впливу глобал'заци'на фiнансовi системи краУн, наслiдки '¡нтеграц'УУ економки УкраУни та УУ фнансовоУ складовоУ до глобального економ'чного простору та його регональних пдсистем е на сьогодн довол/ поширеною в наукових досл'дженнях. Це роботи в'домих втчизняних та зару&жних науков^в: Рагхурама Г. Раджана, Д. Лук'яненка, З. Луцишин, О. Мозгового, Л. Петково), О. Рогача, К. Рогоффа, Я. Столярчук, Н. Стукало та нших.
Видлення недосл'джених частин загально/ проблеми. Зазначен вище питання актуал'зуються у зв'язку з прискоренням фнансовоУ глобал'зац)'та европейським вибором УкраУни, який вимагае розв'язання низки конкретних завдань, пов'язаних з iнтеграцiею УкраУни до с&тового фнансового простору.
Постановка завдання, мети досл'дження. Завданням досл'дження е аналiз нов1'тн1'х тенден^й розвитку с&тово)' фнансовоУ системи для обфунтування умов / основних напрямiв '¡нтеграцп краУни до европейського фнансового простору. Метою досл'дження е визначення основних напрямiв финансово)' евроiнтеграцiйноУ полiтики УкраУни.
Метод або методолог'т проведення досл/'дження. У статт'1 застосовано сукупнсть метод'в наукового дослдження: системного пдходу, статистичного аналзу, структурування, аналзу та синтезу та \н.
Викладення основного матер'тлу (результатироботи). Визначено вплив финансово)'глобал'зацУУ на розвиток финансово)' системи УкраУни та обфунтовано умови / основн напрями '¡нтеграц 'УУ краУни до европейського фнансового простору. Доведено переваги секторально)' 'нтеграц 'УУ УкраУни у фiнансовiй сфер'1.
Галузь застосування результат¡в. Результати цього дослдження можуть бути застосован в процес формування та реалiзацiУ фнансовоУ евроiнтеграцiйноУ полiтики УкраУни.
Висновки в'дпов'дно до статт'1. З прискоренням финансово)' глобал'зацУУ УУ вплив на економку краУн та УУ фнансову складову суттево змнюеться та посилюеться. В'дпов'дно, для УкраУни актуальним е монiторинг нов1'тн1'х тенденций розвитку глобально)' економки, с&тово)' фнансовоУ системи та УУ регональних пдсистем у контекст'! завдань щодо поглиблення '¡нтеграцп кра)ни до европейського фнансового простору. У статт'1 визначено стратег'чн'! прiоритети реформування финансово)' системи Украни та ефективного коригування финансово)' евроiнтеграцiйно)' полiтики держави.
Ключов'1 слова: фнансова глобалiзацiя, европейський фiнансовий простiр, фнансова система Украни, глобалiзацiя, iнтеграцiя, фнансова евроiнтеграцiйна полтика
© Тропша В.Б., Свтушенко Н.М., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 38
145
ИНТЕГРАЦИЯ УКРАИНЫ В ЕВРОПЕЙСКОЕ ФИНАНСОВОЕ ПРОСТРАНСТВО: ПРЕДПОСЫЛКИ, ПРОБЛЕМЫ, ПЕРСПЕКТИВЫ
Тропина В.Б., Евтушенко Н.Н.
Актуальность темы исследования. Стратегия социально-экономического развития Украины декларирует европейский выбор государства. Соответственно, актуальными являются исследования процессов интеграции Украины в мировое финансовое пространство и его региональные подсистемы с целью определения стратегических направлений экономической политики страны с учетом новейших тенденций развития мировой финансовой системы.
Постановка проблемы. С ускорением финансовой глобализации ее влияние на экономику страны и ее финансовую составляющую существенно меняется и усиливается, процессы интеграции в мировое финансовое пространство становятся необратимыми, а их влияние на национальные экономики -противоречивым. Это требует дальнейших научных исследований теоретических и прикладных аспектов интеграции Украины в международную финансовую систему и ее европейскую региональную подсистему.
Анализ последних исследований и публикаций. Проблематика влияния глобализации на финансовые системы стран, последствия интеграции экономики Украины и ее финансовой составляющей в глобальное экономическое пространство и его региональные подсистемы является сегодня довольно распространенной в научных исследованиях. Это работы известных отечественных и зарубежных ученых: Рагхурама Г. Раджана, Д. Лукьяненка, З. Луцишин, А. Мозгового, Л. Петковой, А. Рогача, К. Рогоффа, Я. Столярчука, Н. Стукало и др.
Выделение неисследованных частей общей проблемы. Указанные выше вопросы актуализируются в связи с ускорением финансовой глобализации и европейским выбором Украины, который требует решения ряда конкретных задач, связанных с интеграцией Украины в мировое финансовое пространство.
Постановка задачи, цели исследования. Задачей исследования является анализ новейших тенденций развития мировой финансовой системы для обоснования условий и основных направлений интеграции страны в европейское финансовое пространство. Целью исследования является определение основных направлений финансовой евроинтеграционной политики Украины.
Метод или методология проведения исследования. В статье применена совокупность методов научного исследования: системного подхода, статистического анализа, структурирования, анализа и синтеза и др.
Изложение основного материала (результаты работы). Определено влияние финансовой глобализации на развитие финансовой системы Украины и обоснованы условия и основные направления интеграции страны в европейское финансового пространства. Доказано преимущества секторальной интеграции Украины в финансовой сфере.
Область применения результатов. Результаты этого исследования могут быть применены в процессе формирования и реализации финансовой евроинтеграционной политики Украины.
Выводы в соответствии со статьей. С ускорением финансовой глобализации ее влияние на экономику стран и ее финансовую составляющую существенно меняется и усиливается. Соответственно, для Украины актуальным является мониторинг новейших тенденций развития глобальной экономики, мировой финансовой системы и ее региональных подсистем в контексте задач, связанных с углублением интеграции Украины в европейское финансовое пространство. В статье определены стратегические приоритеты реформирования финансовой системы Украины и эффективной корректировки финансовой евроинтеграционной политики государства.
Ключевые слова: финансовая глобализация, европейский финансовый пространство, финансовая система Украины, глобализация, интеграция, финансовая евроинтеграционная политика.
INTEGRATION OF UKRAINE TO THE EUROPEAN FINANCIAL SPACE: PREREQUISITES, PROBLEMS, PROSPECTS
Tropina V.B., Yevtushenko N.
Relevance of the research topic. The strategy of social and economic development of Ukraine declares the European choice of the state. Accordingly, it is relevant to study the processes of Ukraine's integration into the world financial space and its regional subsystems in order to determine the strategic directions of the country's economic policy, taking into account the latest trends in the development of the world market.
Formulation of the problem. With the acceleration of financial globalization, its impact on the country's economy and its financial component is substantially changing and intensifying, the processes of integration into the world financial space are becoming irreversible, and their impact on national economies is controversial, which requires further scientific research of the theoretical and applied aspects of integrating the financial system of Ukraine into European financial space.
Analysis of recent research and publications. The problem of the influence of globalization on the financial systems of countries, the consequences of integration of the Ukrainian economy and its financial component into
the global economic space and its regional subsystems is now quite widespread in scientific research. These are the works of famous scientists: Raghuram G. Rajan, D. Lukianenko, S. Lutsyshyn, A. Mozgovyi, L. Petkova, A. Rogach, K. Rogoff, J. Stolyarchuk, N. Stukalo, and others.
Selection of unexplored parts of the general problem. At the same time, these issues are being updated in connection with the acceleration of financial globalization and the European choice of Ukraine, which requires the solution of a number of specific tasks related to the integration of Ukraine into the global financial space.
Setting the task, the purpose of the study. The objective of the study is to analyze the latest trends in the development of the world financial system to justify the conditions and the main directions of the country's integration into the European financial space. The purpose of the study is to determine the main directions of Ukraine's financial eurointegration policy.
Method or methodology for conducting research. The article uses a set of methods of scientific research: the system approach, statistical analysis, structuring, analysis and synthesis.
Presentation of the main material (results of work).The influence of financial globalization on the development of the financial system of Ukraine is determined and the conditions and main directions of the country's integration into the European financial space are justified. The advantages of sectoral integration of Ukraine in the financial sphere are proved.
The field of application of results. The results of this study can be applied in the process of forming and implementing the financial Eurointegration policy of Ukraine.
Conclusions according to the article. With the acceleration of financial globalization, its impact on the economies of the countries and their financial component is substantially changing and intensifying. Accordingly, it is relevant for Ukraine to monitor the latest trends in the development of the global economy, the world financial system and its regional subsystems to determine the strategic priorities for reforming the financial system of Ukraine and timely and effective adjustment of the state's financial eurointegration policy.
Keywords: financial globalization, European financial space, the financial system of Ukraine, globalization, integration, financial eurointegration policy
JEL Classification E62, F01, F15
Актуальшсть теми дослщження. Формування глобального фшансового простору та його регюнальних пщсистем мае закономiрну природу, що обумовлено дieю економiчних закошв. З прискоренням фшансовоТ глобалiзацiТ IT вплив на економку кра'ш та и фшансову складову суттево змшюеться та посилюеться, процеси штеграци до св^ового фшансового простору стають незворотними Найбтьш розвинутою регюнальною пщсистемою глобального фшансового простору е европейська. Стратепя соцiально-економiчного розвитку УкраТни ч^ко декларуе европейський вибiр держави. Вщповщно, актуальними е дослщження процеав штеграци УкраТни до св^ового фшансового простору та його регюнальних пщсистем з метою визначення стратепчних напрямiв економiчноТ пол^ики краТни з урахуванням новгтшх тенденцш розвитку свггового фшансового ринку.
Стушнь дослщження дано! проблеми вченими. Проблематика впливу глобалiзацiТ на фiнансовi системи краТн, наслщки штеграци економки УкраТни та и фшансовоТ складовоТ до глобального економiчного простору та його регюнальних пщсистем е на сьогодн доволi поширеною в наукових дослщженнях. Це роботи вщомих вгтчизняних та зарубiжних науков^в: Рагхурама Г. Раджана [1], Д. Лук'яненка [2], З. Луцишин [5], О. Мозгового [3], Л. ПетковоТ [4], О. Рогача [5], К. Рогоффа [6], Я. Столярчук [7], Н. Стукало [8] та шших. Водночас ц питання актуалiзуються у зв'язку з прискоренням фшансовоТ глобалiзацiТ та европейським вибором УкраТни, який вимагае розв'язання низки конкретних завдань, пов'язаних з штегра^ею УкраТни до свггового фшансового простору.
Метою дослщження е визначення основних напрямiв розвитку фшансовоТ системи УкраТни у структурi свггового фшансового простору за умов посилення глобалiзацiТ, а також обфунтування стратепчних напрямiв.
Завдання дослщження: Для досягнення зазначеноТ мети поставлено там завдання: здшснити аналiз нов^шх тенденцш розвитку св^овоТ фшансовоТ системи та и репональноТ европейськоТ пщсистеми; визначити вплив фшансовоТ глобалiзацп на розвиток фшансовоТ системи УкраТни та обфунтувати умови i основы напрями штеграци краТни до европейського фшансового простору; довести переваги секторально!' штеграци УкраТни у фшансовш сферi та визначити и прюритетш напрями.
Методи дослщження. У статт застосовано сукупнють методiв наукового дослщження, у тому чи^ системний та структурний методи - при визначенн сучасних закономiрностей фшансовоТ глобалiзацiТ; статистичний аналiз - для виявлення ступеню шкорпораци УкраТни у глобальну економку. На основi системного пщходу визначено внутршш та зовшшш причини, що впливають на змют iнтеграцiйних процесiв у сферi фiнансових вiдносин. Методами структурування та синтезу обфунтовано передумови та розроблено пропозици щодо реформування фшансовоТ системи УкраТни у контекст и штеграци до свiтового фiнансового простору.
Результати дослiдження. У другiй половит XX ст. фшансова iнтеграцiя перетворилася в одну з найважливших тенденцш розвитку св^овоТ фiнансовоТ системи. Наприкшц XX ст. глобалiзацiя та конкурен^я зумовили ситуацiю, за якоТ можливост краТн досягти економiчного i со^ального зростання наодинцi, на iндивiдуальнiй основу рiзко скоротилися. Не випадково регюнальна iнтеграцiя стала невiд'емною рисою останнього десятирiччя минулого столiття.
Розвиток св^ових фiнансових ринкiв веде до значноТ концентраци капiталiв навколо свiтових фшансових центрiв. Ця тенденцiя розширюе можливосл використання тимчасово вiльних коштiв в економках тих краТн, якi мають гостру потребу в додатковому кашталк Зовнiшнi позики капiталу широко використовуються краТнами, що розвиваються, та краТнами з перехiдною економiкою. Такi краТни намагаються залучити капiтал до своеТ економiки шляхом продажу цiнних паперiв на внутрiшнiх i зовнiшнiх фшансових ринках, розмщення облiгацiйних позик за кордоном, одержання приватних, державних кредитв та фшансовоТ допомоги з боку мiжнародних оргашзацш
Участь нацiональних ринюв грошей i капiталiв в опера^ях свiтового ринку визначаеться такими чинниками:
- наявнютю розвиненоТ кредитноТ системи та фондовоТ бiржi;
- мюцем краТни у свiтовiй економiчнiй системi господарства та Т'Т валютно-економiчним станом;
- помiрнiстю податкового тиску;
- шльговим валютним законодавством, що вщкривае iноземним позичальникам доступ на нацюнальний ринок грошей та капiталiв, а шоземним цiнним паперам - до бiржового котирування;
- вдалим географiчним розташуванням;
- вiдносною стабiльнiстю поличного режиму.
Однiею з основних складових фшансовоТ стратеги УкраТни е поглиблення ТТ iнтеграцiТ в мiжнародний фшансовий простiр та його регiональнi пщсистеми, зокрема i першочергово (враховуючи европейський вибiр краТни), до фiнансовоТ системи европейського Союзу.
Необхiднiсть цього визначаеться двома чинниками:
по-перше, об'ективними потребами в ресурсах. Без виходу на мiжнароднi фiнансовi ринки, без залучення прямих шоземних iнвестицiй (для УкраТни це можливо лише за умови пщтримки ринкових реформ у краТн мiжнародними фiнансовими органiзацiями) забезпечити стабтьну динамiку економiчного зростання буде надзвичайно складно;
по-друге, об'ективними закономiрностями розвитку сучасноТ економiки. В умовах Т'Т глобалiзацiТ подальший розвиток нацюнально'Т фiнансовоТ системи можливий ттьки на основi iнтеграцiйних процесiв.
Пол^ика iзоляцiонiзму i фшансовоТ' автаркп не ттьки помилкова, вона просто неможлива. Як вщзначають автори монографи «Глобалiзацiя i безпека розвитку», сучасний св^ характеризуеться широким використанням зарубiжних швестицш та зовнiшнiх боргових запозичень поряд з внутршшми джерелами фiнансування. Фактично не залишилось краТн, якi б спирались виключно на власнi можливост [9]. I це е лопчним за умов глобалiзацiТ свiтогосподарських вщносин та iнтернацiоналiзацiТ' фшансовоТ' сфери. Причому фшансова вiдкритiсть обов'язковим своТм аспектом повинна мати здатнють краТни брати участь в мiжнародних кредитно-фiнансових вщносинах без негативних наслiдкiв для макроекономiчноТ стабiльностi держави.
Ключовим напрямом штеграци УкраТни в мiжнародну фiнансову систему е розвиток Т'Т вщносин iз головними мiжнародними фiнансовими iнституцiями - МВФ i Свiтовим банком. Вони в^грають дедалi зростаючу роль у свт, сприяючи економiчному розвитку окремих краТн, забезпечуючи надходження в нацюнальш економки значноТ частки кредитних та швестицшних ресурсiв. Саме вiд результат спiвробiтництва УкраТни з цими оргашза^ями залежить характер i ефективнiсть Т'Т штеграци в мiжнародну фiнансову систему.
Стратепя економiчного та соцiального розвитку УкраТни шляхом европейськоТ iнтеграцiТ передбачае адаптацш фiнансовоТ полiтики УкраТни до умов 6С. Фiнансово-полiтичний аспект Тх взаемодiТ повинний сприяти розвитку приватного пщприемництва, банкiвського сектора, страховоТ справи.
Основы напрями ствпрац у фшансовш сферi мiж УкраТною та 6С були викладенi в Угодi про партнерство й сшвроб^ництво [10] та Стратеги штеграци УкраТни до европейського Союзу [11]. Була розроблена робоча програма щодо дш обох сторш у рiзних сферах, в яких, як було зазначено, залишаеться низка недолшв, зокрема в баншський сферi УкраТни щодо стандартiв бухгалтерського облку, а також в секторi страхування. Було визначено конкретш шляхи реформування цих сфер.
Питання штеграци у рамках европейських структур на сучасному етап е ключовим у зовшшнш полггиц практично вах краТн Центрально-СхщноТ европи (ЦС6), оскiльки кожна з них прагне досягти високого рiвня економiчного розвитку i сподiваеться на партнерську пщтримку та сприяння з боку захщноевропейських сусiдiв. УкраТна в цш ситуацiТ вiдiграе не останню роль, осктьки краТнам ЦСе важливо зберегти не тiльки цивiлiзованi стосунки, а й товарний об^, числены економiчнi та культурнi програми з УкраТною. Створення бвропейського валютного союзу (6ВС) об'еднало важливих захiдноевропейських партнерiв УкраТни, i тепер разом вони е одним iз найбiльших торгових партнерiв УкраТни, найважливiшим джерелом прямих шоземних швестицш та шших потош кашталу.
Закiнчення дГТ у 2008 р. Угоди про партнерство та ствроб^ництво мiж евросоюзом i УкраТною стало поштовхом для старту перемовин стосовно укладання новоТ, «посиленоТ угоди», яка в результат отримала назву «Угода про асо^ацш мiж ее i УкраТною». 1Т парафування вщбулося 30 березня 2012 р.
Пщписання Угоди про асоцiацiю мiж УкраТною та еС вiдбулося в два етапи. 21 березня 2014 р. пщ час Позачергового Сам^у УкраТна - еС було пщписано пол^ичну частину Угоди. 27 червня 2014 р. в ходi засiдання Ради еС Президентом УкраТни та керiвництвом европейського Союзу i главами держав та урядiв 28 держав - члешв еС була пiдписана економiчна частина Угоди. 16 вересня 2014 р. Верховна Рада УкраТни та европейський Парламент синхронно ратифкували Угоду про асо^ацш мiж УкраТною та еС [12].
Угода про асо^ацш за своТм обсягом i тематичним охопленням е найбiльшим мiжнародно-правовим документом за всю iсторiю УкраТни та найбтьшим мiжнародним договором з третьою краТною, коли-небудь укладеним европейським Союзом. Вона визначае якiсно новий формат вщносин мiж УкраТною та GC на принципах «полiтичноТ асо^аци та економiчноТ штеграци» i слугуе стратепчним орiентиром системних соцiально-економiчних реформ в УкраТ'ш. Передбачена Угодою поглиблена та всеохоплююча зона вшьноТ торгiвлi мiж УкраТною та GC визначатиме правову базу для втьного перемщення товарiв, послуг, капiталiв, частково робочоТ сили мiж УкраТною та GC, а також регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економки УкраУни до сптьного ринку еС.
Формула економiчноТ штеграци передбачае створення Зони вшьноТ торгiвлi мiж УкраТною та GC на основi чотирьох свобод (втьного руху товарiв, капiталiв, послуг i працiвникiв), спрямованоТ на поступову штеграцш УкраТни до внутрiшнього ринку евросоюзу. Угода про асоцiацiю та ТТ торговельна частина, якi передбачають широкомасштабну адаптацiю законодавства УкраТни до законодавства GC, мають стати важливою передумовою не лише для подальшого вiдкриття ринкiв, але й для утвердження в УкраТнi стабiльного та привабливого бiзнес-середовища.
lнтеграцiя УкраТни в мiжнародний фiнансовий простiр та його регюнальш пiдсистеми (зокрема i в першу чергу, фшансового простору европейського Союзу) безпосередньо пов'язана з реструктуриза^ею ТТ нацiональноТ фiнансовоТ системи у цiлому i державного фiнансового господарства зокрема. Адже, з одного боку, штеграцшш процеси можливi за умови, якщо фiнансовi системи окремих краТн побудованi на однакових засадах i функцiонують на единих принципах. Без проведеноТ в УкраТ'ш фiнансовоТ реструктуризаци процес ТТ iнтеграцiТ у свгговий фiнансовий простiр був би неможливий. З iншого боку, одним iз найважливiших напрямiв фiнансовоТ реструктуризацiТ е процес поступового штегрування у свтову фiнансову систему. Результати в цьому напрямi е своерiдним критерiем якост трансформацiйних процесiв.
Проблема iнтеграцiТ УкраТни до европейського, а в перспективi - до св^ового фiнансового простору е багатоплановою i передбачае виршення цiлоТ низки завдань.
По-перше, це трансформа^я нацiональноТ фiнансовоТ системи, вс складовi якоТ мають реально функцюнувати на ринкових засадах. I фшанси пiдприемств, i податкова та бюджетна системи, i банки та небаншсьм фiнансовi iнституцiТ мають бути у цшому унiфiкованими з мiжнародними вимогами.
Зокрема, вщповщно до статтi 1 Угоди про асо^ацш мiж УкраТною, з однiеТ сторони, та европейським Союзом, европейським спiвтовариством з атомноТ енергiТ i Т'хшми державами-членами, з шшоТ сторони цiлями асо^аци, крiм iншого, е запровадження умов для посилених економiчних та торговельних вщносин, як вестимуть до поступовоТ штеграци УкраТни до внутрiшнього ринку еС, та пiдтримувати зусилля УкраТни стосовно завершення переходу до дiючоТ ринковоТ економiки, у тому числi шляхом поступовоТ адаптаци ТТ законодавства до acquis еС;
По-друге, це гармошза^я украТнського фiнансового законодавства з мiжнародними критерiями i вимогами.
По-трете, важливим напрямом iнтеграцiйних процесiв е вихщ на европейськi фiнансовi ринки, який мае забезпечити втьний рух капiталiв. Тут важливi як iнституцiйне забезпечення (розвинеш банкiвська система, шституци фондового ринку, страховi компанiТ, з якими могли б i мали б бажання сшвпрацювати iноземнi партнери), так i вiдповiдний iнвестицiйний клiмат у краТн i.
По-четверте, процес штеграци до фiнансового простору еС передбачае забезпечення мiжнародних грошових потош через систему мiжнародних розрахункiв. Адже яким би гармошзованим не було законодавство, як би не було розвинене шституцшне забезпечення, без вщпрацьованого мехашзму мiжнародних розрахункiв, його надшносл i вiдповiдних гарантiй мiжнародне економiчне та фiнансове спiвробiтництво неможливе.
По-п'яте, вкрай необхщним е органiзацiйне забезпечення, яке полягае у вщповщнш взаемоди з мiжнародними фiнансовими iнституцiями, що е головними щеологами функцiонування мiжнародноТ фiнансовоТ системи. Членство в цих шститу^ях i спiвпраця з ними - це важливий чинник визнання ^еТ чи iншоТ краТни мiжнародною фiнансовою спiльнотою. Тiльки за таких умов можлива повноцiнна фiнансова штегра^я.
Отже, iнтеграцiя УкраТни в мiжнародний фiнансовий простiр та його регюнальш пщсистеми передбачае вирiшення як внутр^шх завдань трансформацiТ ТТ фiнансовоТ системи, так i завдань налагодження механiзмiв мiжнародного фiнансового спiвробiтництва. За роки незалежносп у сферi iнтеграцiТ УкраТни в мiжнародну фiнансову систему зроблено чимало. З 1992 р. УкраТна стала членом головних мiжнародних фшансових органiзацiй - Мiжнародного валютного фонду (МВФ) i Мiжнародного банку реконструкци i розвитку (МБРР), а також европейського банку реконструкци i розвитку (еБРР). На даний час краТна цiлком iнтегрувалася в мiжнародну пла^жну систему, забезпечуючи надiйне i своечасне проходження платежiв. Створено дiеву систему валютного регулювання з використанням ринкових механiзмiв курсоутворення. У червнi поточного року прийнято Закон УкраТни «Про валюту i валюты операци»[13]. Цей документ повинен стати единим рамковим законодавчим актом, який дозволить здшснювати валютне регулювання i валютний нагляд у вщповщносп до европейських норм.
Серед шшого, прийняття цього Закону дозволить УкраТ'ш перейти до новоТ лiберальноТ моделi валютного регулювання, поступове наближення до якоТ вона намагалася здшснювати протягом усього перюду своеТ незалежностк Здiйснювана ранiше лiбералiзацiя ттьки зовнiшньоторговельних розрахункiв конвертованостi гривнi не змогла забезпечити ютотного збiльшення зацкавленосп нерезидентiв у ТТ накопиченнi i не сприяла iстотному змiцненню позицш нацiональноТ валюти УкраТни в мiжнародних розрахунках.
Закладений у Закон новий для Укражи шдхщ до валютного регулювання е мiжнародною практикою, згiдно з якою краТни з розвиненою економiкою протягом останшх десятилiть цiлеспрямовано лiбералiзували своТ фiнансовi ринки (США, Великобританiя, Францiя). ^м того, прийняття нового законодавства в сферi регулювання валюти i забезпечення втьного руху капiталу е одним iз зобов'язань УкраТни, передбачених угодою про асо^ацш мiж УкраТною та GC.
Для входження УкраТни в мiжнародний фiнансовий простiр важливе значення мае внутршня конвертованiсть нацiональноï грошовоТ' одиницi. Крiм цього, активiзацiï штеграцшних процесiв у фiнансовiй сферi сприяють мiжнароднi договори у сферi оподаткування На сьогодш мiж УкраТною та шшими iноземними державами дiе бтьше 60 угод про уникнення подвшного оподаткування.
Усе це дае можпивють стверджувати, що в цiлому процес входження УкраТни в мiжнародну фшансову систему вiдбуваеться досить динамiчно i на сьогодш вона переходить до стади' вщпрацьовування механiзмiв спiвробiтництва. Основою штеграци стало створення системи мiжнародних розрахунш, котра розглядаеться як основа мiжнародних фiнансiв i забезпечуе надшне функцiонування мiжнародноï торгiвлi i, вщповщно, свiтовоï економiки.
Дослiджуючи динамiку участ Украïни в мiжнародних потоках кашталу за роки економiчного зростання, глобально'! фiнансово-економiчноï кризи та посткризового вщновлення, зазначимо суттевий вплив процесiв глобалiзацiï. Основнi макроекономiчнi показники, що вщображають рiвень зовнiшньоекономiчноТ' взаемодiï Украïни iз зовнiшнiм свiтом, подано в табл. 1.
Таблиця 1. Динамка основних макроекономiчних показникiв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi УкраТни, млн дол США*_
Показники 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Експорт фшансових послуг 476 312 248 338 222 191 83 74
1мпорт фшансових послуг, -1086 -955 -952 -1010 -800 -875 -561 -424
Сальдо фшансових послуг -610 -643 -704 -672 -578 -684 -478 -350
ПII в Украшу 5851 6034 5291 5462 2452 3764 4406 1871
Всього П11 в Укражу, 45370 48198 51705 53704 40725 36154 37514 39144
ПII в Украшу з краж 6С 36969 39269 41132 41033 31047 26406 26099 27465
Приватш грошовi перекази з-за кордону 5862 7019 7526 8537 6489 5154 5425 7265
Валовий зовшшнш борг (ВЗБ) 117343 126236 135065 142079 126308 118729 113518 116578
Номшальний ВВП 136419 163160 175781 183310 131805 90615 93210 112154
ВЗБ/ВВП, % 86,0 77,4 76,8 77,5 95,8 131,0 121,8 103,9
Джерело: складено та розраховано за даними: http://index.minfin.com.ua; http://bank.gov.ua; http://www. ukrstat.gov.ua.
*1нформа^я 2014-2017 рр. наведена без урахування тимчасово окуповано'У територп АРК, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористично'У операцИ.
Аналiз мiжнародноï економiчноï дiяльностi Украши за 2010—2017рр. свщчить про те, що Укража досить глибоко шкорпорована у св^овий фшансовий проспр та його европейську регiональну пiдсистему. Водночас, незважаючи на формування шституцшних засад функцiонування фшансового ринку в УкраМ за час ринковоï трансформаций зростання кiлькостi фшансових посередниш, ïх дiяльнiсть не набула достатнього рiвня конкурентоспроможностi для впевненого виходу на зовшшнш ринок. Украша залишаеться нетто-iмпортером фiнансових послуг.
Суттеве значення для оцiнки впливу глобалiзацiï на економiку краïни та ïï фiнансову iнфраструктуру мае аналiз динамiки iноземних iнвестицiй, передусiм, прямих. За весь перюд незалежностi в економку Украши станом на 31.12 2017 р. було вкладено близько 39,1 млрд дол США. При цьому, обсяг валового зовшшнього боргу кражи склав 116,6 млрд дол США, що в втричi бтьше за обсяг прямого шоземного швестування.
Отже, сщмка лiбералiзацiя зовнiшньоекономiчноï дiяльностi кражи в перюд ринковоГ трансформаци' не призвела до автоматичного формування необхщних сприятливих передумов ефективного со^ально-економiчного розвитку, як i не дав можливосп розвитку фiнансовоï iнфраструктури, яка б вщповщала новiтнiм тенденцiям фiнансовоï глобалiзацiï [4].
Iнтеграцiя Укражи до мiжнародного фiнансового простору та його европей^^' регiональноï пiдсистеми е досить суперечливим процесом, Головне завдання економiчноï полггики полягае у максимiзацiï позитивних та мiнiмiзацiï негативних наслiдкiв штеграци Укражи до свiтового фiнансового простору.
Реалiзацiя завдань, пов'язаних з поглибленням штеграци Украши до европейського фшансового простору повинна здшснюватися в умовах комплексного реформування економiчноï i фiнансовоï сфери. Загалом прюритетними напрямами ефективноï iнтеграцiï Украïни до глобального фшансового середовища е:
- визнання визначальноï ролi держави у процесi розвитку та стаб^заци нацiональноТ' фiнансовоТ' системи;
- основними статтями видатш з державного бюджету залишити видатки на фшансування оборони, сфери суспiльних та со^альних послуг, освiти, науки, охорони здоров'я;
- прюритетнють фiнансування розвитку людського кашталу;
- пщтримка iнновацiйного розвитку галузей економки шляхом зменшення податкових ставок, введення регресивних ставок оподаткування (наприклад, податок на прибуток пщприемств). Це сприятиме не ттьки розвитку пiдприeмств, але й виведенню бiзнесу з тiнi та пщвищенню надходжень до державного бюджету;
- впровадження ново!' концепци' державного управлшня;
- забезпечення ч^коТ шституцшноТ структури управлiння державними фiнансами;
- децентралiзацiя та пiдсилення ролi мюцевих органiв фiнансового управлiння та контролю;
- розвиток фшансових iнституцiй, у тому чи^ укрупнення банкiв, Тх вихiд на мiжнароднi ринки, допуск шоземних банкiв на нацiональнi ринки, пщвищення конкуренци' мiж банкiвськими шститу^ями, дiяльнiсть транснацiональних банкiв;
- формування постшно дiючих державних механiзмiв з метою адаптаци фшансового сектора УкраТни до зростаючоТ шоземноТ конкуренцiï, а також для стимулювання розвитку експорту фшансових послуг УкраТни. Адекватне бюджетне фiнансування цих механiзмiв, законотворчоТ роботи у цьому напрямку.
- посилення ролi единоТ европейськоТ валюти евро на територи УкраТни;
- стимулювання розвитку нових фшансових шструменлв кредитування ^зинг, факторинг, форфейтинг тощо), фондових шструменлв (наприклад, мiжнародних цiнних паперiв), iнструментiв управлiння ризиками (деривативи);
- розвиток фшансових ринш та Тх поступова iнтеграцiя до мiжнародних фшансових ринмв шляхом встановлення цивiлiзованих правил роботи, законодавчо- нормативного забезпечення;
- створення державноТ системи шформаци з питань фшансово'Т глобалiзацп', що допомагала б орiентуватися учасникам фiнансового ринку у правилах та нормах глобального фшансового ринку, у його можливостях та загрозах. Ця система мае включати центри консультування та подготовки кадрiв на мюцях;
- вщкрита приватизацiя державних активiв.
Як було зазначено, реалiзацiя завдань, пов'язаних з поглибленням штеграци УкраТни до европейського фшансового простору, повинна здшснюватися шляхом комплексного реформування економiчно'Т i фшансовоТ сфери, що е досить складним процесом в умовах пол^ичноТ' нестабтьност в краТн та високого ступеня вразливост Т'Т економiки вiд зовшшшх факторiв. За таких умов, на нашу думку, певн переваги мае так звана секторальна штегра^я у прюритетних напрямах. Поки що на липневому 2018-го року самт УкраТна - GC був схвалений мехашзм iнтеграцiï у таких важливих сферах сучасного сусшльного життя, як енергетичний та цифровий ринки, митна сфера, юсти^я, свобода та безпека, Кшцевою метою ди цього механiзму повинно стати приеднання до тих чи шших секторальних угод i конвенцш GC [14]. Механiзм секторальноТ штеграци, крiм iншого, створюе можливостi для процедурноТ незворотностi евроiнтеграцiйних реформ. Адже вш передбачае розробку взаемних зобов'язань щодо конкретних заходiв, незалежно вщ того, якi полiтичнi сили перебувають у керiвництва законодавчоТ або виконавчоТ влади. Вважаемо, що на сьогодн прiоритетними напрямами секторальноТ iнтеграцiï у фшансовш сферi повиннi стати rï, що визначенi Президентом УкраТни, П. Порошенком на «Давоському економiчному форумЬ в 2015 роцi як основы стратепчы прiоритети вдосконалення державного регулювання фшансового ринку УкраТни, а саме:
- реформування системи державного регулювання фшансового ринку, Т'Т вдосконалення та ушфша^я з провщними европейськими;
- створення прозорих методiв та способiв регулювання, що унеможливлюють спекуляци на фшансовому ринку;
- визначення чггких та зрозумiлих «правил гри», що нададуть можливiсть приходу на украТнський фiнансовий ринок iноземних iнвесторiв;
- боротьба з коруп^ею та зловживаннями в органах державного регулювання.
Висновки. Таким чином, штегра^я УкраТни до мiжнародного фшансового простору та його европейськоТ' регюнальноТ пiдсистеми е досить суперечливим процесом, наслщками якого можуть бути як негативнi, так i позитивы результати. Загрози, що несе в собi фшансова глобалiзацiя, можуть вщчувати як розвиненi краТни, так i краТни, що розвиваються. Головне завдання економiчноï полiтики держави полягае у максимiзацiï позитивних та мiнiмiзацiï негативних наслiдкiв iнтеграцiï УкраТни до св^ового фiнансового простору.,
В УкраТ'ш в умовах нестабтьносп поличного та економiчного середовища основними результатами змш у фiнансовiй сферi в контексп iнтеграцiï до свiтового економiчного та фiнансового простору стали: зростання залежносл украТнського фiнансового ринку вщ глобальних потокiв капiталу iз вщповщним погiршенням показникiв нацiональноï безпеки та послабленням позицш в геополiтичному простор^ посилення борговоТ залежностi економiки вщ зовнiшнiх джерел фiнансування як у державних фшансах, так i пщприемницькому секторi, що за умов суттевих обмежень дiï факторiв ендогенного економiчного зростання призводить до пониження реального життевого рiвня населення та унеможливлюе перспективи стiйкого довгострокового розвитку; пщвищення небезпеки ланцюговоТ' реакцiï поширення фiнансово-економiчних криз iз подальшими втратами у реальному секторi економiки та обмеженням ди зовнiшньоекономiчних чинникiв для подальшого вiдновлення; вплив мiжнародних фiнансових шститупв на здiйснення внутрiшньоï економiчноï пол^ики, включно iз соцiально вразливими Т'Т складовими тощо.
1з врахуванням ключових тенденцш глобального розвитку важливими передумовами формування нацюнального фiнансового простру вщповщно до европейських стандарлв е: спрямування економiчних реформ в краïнi на пщвищення рiвня i якостi життя населення, стимулювання заощаджень i, як результат,
пiдвищення потен^алу розвитку фiнансового сектора; посилення структурноТ стiйкостi бюджету за рахунок диверсифкаци нацiонального виробництва i експорту на основi критерив iнновацiйностi, довгостроковостi, конкурентоспроможносл; для пiдвищення якостГ фiнансовоТ шфраструктури - дотримання виправданих та послщовних умов встановлення цГн кредитного, валютного та шших ризимв фiнансовими посередниками; поширення шформацшноТ прозоростГ здiйснення фшансовоТ дГяльносп, iмплементацiя до нормативно-правовоТ бази та запровадження в практику мТжнародних стандартiв надання фiнансових послуг. Теоретичн i прикладнi аспекти формування оптимального мехаызму реалiзацiТ зазначених завдань визначають перспективу подальших наукових розвщок у цьому напрямку.
Список використаних джерел
1. Raghuram G. Rajan. Fault Lines: How Hidden Fractures Still Threaten the World Economy. Princeton University Press, 2011, 280 р.
2. Лук'яненко Д. i., Поручник А. М та iн.. Ресурси та моделi глобального економ'чного розвитку; за заг. ред. Д. Г. Лук'яненка та А. М. Поручника. Ки/в: КНЕУ, 2011. 703 с.
3. Мозговий О. М., Субочев О. В. Мiжнароднi фiнансовi центри в умовах ф'нансово/' глобал'зацИ Ки/в: КНЕУ, 2014. 370с.
4. Петкова Л. О. iнтеграцiя Укра/ни до с&тового фнансового простору в мiжнародних спвставленнях та макроекономiчнiй динамц // Фнансовий прост'р. 2013. № 1 (9). С. 15-22.
5. Рогач О. i., Луцишин З. О. та ¡н. Св/'тов/' фiнанси: сучасн тенденцИта перспективи розвитку. Ки/в: Ки/в. нац. ун-т 1м. Т. Шевченка, 2013. 351 с.
6. Kenneth S. Rogoff. This Time is Different: Eight Centuries of Financial Folly. Princeton University Press, 2009, 512 р.
7. Столярчук Я. М., Лук'яненко Д. Г., Поручник А. М. Глобальн фiнансовi дисбаланси i /х макроекономiчнi наслiдки //Журнал европейсько/' економки. 2010. Том 9 (№1). С. 73-92.
8. Стукало Н. В., Мозговий О. М. iнтегративно-iндексний метод оцнювання р'тня ф'нансово/' глобал'заци кра/н с&ту // М'жнародна економ/'чна полтика. 2009. № 10/11. С. 5-32.
9. Б'торус О. Г., Лук'яненко Д. Г та н. Гпобал'зац 'я i безпека розвитку. Ки/в: КНЕУ, 2001. 733 с.
10. Угода про партнерство i спiвробiтництво м'ж Укра/ною i Свропейськими Спвтовариствами та /х державами-членами: М'жнародний документ, Протокол в'д 14.06.1994 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/998_012/.
11. Про затвердження Стратеги нтеграци Укра/ни до европейського Союзу: Указ Президента Укра/ни вд 11.06.1998 № 615/98 URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/615/98/
12.Про ратифiкацiю Угоди про асоцацю м'ж Укра/ною, з одн'е/' сторони, та европейським Союзом, европейським спвтовариством з атомно/' енергп i 'íхнiми державами-членами, з iншо/' сторони: Угода. Ратифковано '¡з заявою Законом в'д 16.09.2014 № 1678-VII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1678-18/paran2#n2/
13.Про валюту i валютн'1 операцИ: Закон Укра/ни в'д 21.06.2018 № 2473-VIII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2473-19
14. Самт еС дав зелене свтло секторальнй 1нтеграц'1 Укра/ни. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/political/519815.html
References
1. Raghuram G. Rajan. (2011). Fault Lines: How Hidden Fractures Still Threaten the World Economy. Princeton University Press, 2011, 280 р. [in English].
2. Luk'ianenko D. I., Poruchnyk A. M ta in. (2011). Resursy ta modeli hlobalnoho ekonomichnoho rozvytku [Resources and models of global economic development], Kyiv: KNEU, 703 s. [in Ukrainian].
3. Mozghovyi O. M. & Subochev O. V. (2014). Mizhnarodni finansovi tsentry v umovakh finansovoi hlobalizatsii [International financial centers in the conditions of financial globalization]. Kyiv: KNEU, 370 s. [in Ukrainian].
4. Petkova L. O. (2013). Intehratsiia Ukrainy do svitovoho finansovoho prostoru v mizhnarodnykh spivstavlenniakh ta makroekonomichnii dynamitsi [Integration of Ukraine into the world financial space in international comparisons and macroeconomic dynamics] // Finansovyi prostir - Financial space. 1(9), S. 15-22. [in Ukrainian].
5. Rohach O. I., Lutsyshyn Z. O. ta in. (2013). Svitovi finansy: suchasni tendentsii ta perspektyvy rozvytku [World finances: current trends and prospects]. Kyiv: Kyiv. nats. un-t im. T. Shevchenka, 351 s. [in Ukrainian].
6. Kenneth S. Rogoff. (2009). This Time is Different: Eight Centuries of Financial Folly. Princeton University Press, 512 р. [in English].
7. Stoliarchuk Ya. M., Luk'ianenko D. H. & Poruchnyk A. M. (2010). Hlobalni finansovi dysbalansy i yikh makroekonomichni naslidky [Global financial imbalances and their macroeconomic implications] // Zhurnal yevropeiskoi ekonomiky - Journal of the European Economy. 9 (№1). S. 73-92. [in Ukrainian].
8. Stukalo N. V. & Mozghovyi O. M. (2009). Intehratyvno-indeksnyi metod otsiniuvannia rivnia finansovoi hlobalizatsii krain svitu [Integrative-index method of estimating the level of financial globalization of the countries of the world] // Mizhnarodna ekonomichna polityka - International Economic Policy. 10/11. S. 5-32. [in Ukrainian].
9. Bilorus O. H., Luk'ianenko D. H ta in. (2001). Hlobalizatsiia i bezpeka rozvytku [Globalization and development security]. Kyiv: KNEU, 733 s. [in Ukrainian].
10.Uhoda pro partnerstvo i spivrobitnytstvo mizh Ukrainoiu i Yevropeiskymy Spivtovarystvamy ta yikh derzhavamy-chlenamy [Partnership and Co-operation Agreement between Ukraine and the European Communities and their member states]: Mizhnarodnyi dokument, Protokol vid 14.06.1994 r. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/998_012/. [in Ukrainian].
11.Pro zatverdzhennia Stratehii intehratsii Ukrainy do Yevropeiskoho Soiuzu [On Approval of the Strategy of Ukraine's Integration into the European Union]: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 11.06.1998 № 615/98. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/615/98/. [in Ukrainian].
12.Pro ratyfikatsiiu Uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony [On ratification of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand]: Uhoda. Ratyfikovano iz zaiavoiu Zakonom vid 16.09.2014 № 1678-VII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1678-18/paran2#n2/. [in Ukrainian].
13.Pro valiutu i valiutni operatsii [About currency and currency transactions]: Zakon Ukrainy vid 21.06.2018 № 2473-VIII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2473-19. [in Ukrainian].
14. Samit YeS dav zelene svitlo sektoralnii intehratsii Ukrainy [ The EU summit gave a green light to the sectoral integration of Ukraine]. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/political/519815.html. [in Ukrainian].
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Тропша Валентина Бори^вна, доктор економiчних наук, професор кафедри фшанав, баншськоТ справи та страхування ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди»
e-mail: [email protected] orcid.org/0000-0003-4148-3873 Researcher ID: G-8563-2014
Свтушенко Нaтaлiя МиколаТвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри фшанав, баншськоТ справи та страхування ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди»
e-mail: [email protected] orcid.org/0000-0002-4752-6742 Researcher ID: 0040676
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Тропина Валентина Борисовна, доктор экономических наук, профессор кафедры финансов, банковского дела и страхования ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» e-mail: [email protected]
Евтушенко Наталья Николаевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Tropina Valentyna, Doctor of Economic Sciences, Professor Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University e-mail: [email protected]
Yevtushenko Natalia, PhD in Economics, Associate Professor Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University e-mail: [email protected]
УДК 336.142.3 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-38-153-161
ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТ1В М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СИСТЕМ1 СУСП1ЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД
Чугунов О.1.
Предметом досл'1дження е теоретичн!' та npaKmu4Hi питання формування бюджете мсцевого самоврядування у системi суспльного розвитку територiальних громад.
Метою досл'дження е розкриття проритетних завдань бюджетно'Уполiтики щодо удосконалення системи формування бюджетов мсцевого самоврядування.
Методи досл'дження. У роботi застосовано сукупнсть наукових методов i п'дход'в, у тому числi системний, структурний, порiвняльний, факторний методи, що дозволило реал'зувати концептуальну еднсть дослдження.
© Чугунов О.1., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 38
153
