CC BY
30
е]Ж| ишшшл тж
УДК 336.76
ЗД1ЙСНЕННЯ НАГЛЯДУ ЗА Ф1НАНСОВИМИ КОНГЛОМЕРАТАМИ: еВПРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д
Кужелев М.О., Бойчук М.М.
Предмет роботи - комплекс метод'в i моделей провадження нагляду за д'яльн'стю фнансових конгломерат'в як застосовуються в кранах Свропейського Союзу в сучасних умовах.
Метою роботи е визначення ключових регуляторних нструмент'в як використовуються в Свропейському Союз'! з метою оптим'заци системи нагляду над фiнансовими конгломератами та можливстю застосування Ух на нацональному фнансовому ринку з метою сприяння розвитку нацональноУ економчноУ системи в цлому.
Методи досл'дження. При написанн роботи використовувалися наступн прийоми: добр та узагальненн/ iнформацiУ, зставлення, порiвняння, критичне осмислення нформацн, формулювання власних думок, Ух письмовий виклад. При цьому використовувалися методи аналзу, синтезу, дедукцй, пор вняння, моделювання разом з акс оматичним п дходом лог чного загальнонаукового методу.
Результатами роботи слугуе дослджена множина нструмент'в нагляду за фiнансовими конгломератами, як застосовуються в €С, регуляторних засоб/'в оптим1'зацУУ процедур контролю над ними та визначення найактуальнших з них для застосування на нацональному фнансову ринку УкраУни.
Галузь застосування результат'¡в - нацональний ринок фнансових послуг.
Висновки: розглянувши 'нструментар'!й, правове забезпечення та специфку оргашзацУУ, проведення нагляду за ф нансовими конгломератами, можна зробити висновок про наявн ефективн засоби провадження нагляду в краУнах €С. Кр1'м цього для використання Ух на нацональному ринку важливими !нструментами нагляду можуть стати: визначення належност/ групи п1'дприемств до категор'УУ «фiнансовий конгломерат», проведення процедур досл'дженого в роботi контролю за Ух д'яльн'ютю, обмеження по допуску до ф нансового ринку Ух структурних частин з цього напрямку, розширення умов надання в'дпов'дних дозвльних документ'¡в, погодження ключових осб, введення додаткових правил провадження фнансовоУ д'яльност'!, використання дисциплнарних заход'в на рiзних рiвнях управлння та власност/ у фнансових конгломератах, що дозволить бльш яюсно забезпечити захист прав нвестор'в, нших користувач'в фнансових послуг, прозор/ умови провадження дiяльност/ i пдвищення якост/ функцонування фнансового ринку для гармошзацп розвитку цього сектору на благо держави, нацональноУ економки та суспльства зокрема.
© Кужелев М.О., Бойчук М.М., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
221
Ключовi слова: фiнансовий конгломерат, директива фiнансових конгломератiв, банквська д'яльн'ють, '¡нвестицйна д'яльн'ють, пруденцшний нагляд, управлння ризиками, м'жсекторальна передача ризикв.
ОСУЩЕСТВЛЕНИЕ НАДЗОРА ЗА ФИНАНСОВЫМИ КОНГЛОМЕРАТАМИ:
ЕВПРОПЕЙСКИЙ ОПЫТ
Кужелев М.А., Бойчук Н.М.
Предмет работы - комплекс методов и моделей осуществления надзора за деятельностью финансовых конгломератов которые применяются в странах Европейского Союза в современных условиях.
Целью работы является определение ключевых регуляторных инструментов используемых в Европейском Союзе с целью оптимизации системы надзора за финансовыми конгломератами и возможностью применения их на национальном финансовом рынке с целью содействия развитию национальной экономической системы в целом.
Методы исследования. При написании работы использовались следующие приемы: подбор и обобщение информации, сопоставление, сравнение, критическое осмысление информации, формулировка собственных мыслей, их письменное изложение. При этом использовались методы анализа, синтеза, дедукции, сравнения, моделирования вместе с аксиоматичным подходом логического общенаучного метода.
Результатами работы является исследованное множество инструментов надзора за финансовыми конгломератами, которые применяются в ЕС, регуляторных средств оптимизации процедур контроля и определение актуальных из них для применения на национальном финансовом рынке Украины.
Область применения результатов - финансовый рынок, государственное регулирование, корпоративные финансы, финансовые конгломераты, финансовые, банковские и страховые группы, фондовый рынок, страховой рынок, рынок финансовых услуг.
Выводы: рассмотрев инструментарий, правовое обеспечение и специфику организации, проведения надзора за финансовыми конгломератами, можно сделать вывод о наличии эффективных средств проведения надзора в странах ЕС. Кроме этого для использования на национальном рынке важными инструментами надзора могут стать: определение принадлежности группы предприятий к категории «финансовый конгломерат», проведение процедур исследованного в работе контроля за их деятельностью, ограничения по допуску к финансовому рынку их структурных частей по этому направлению, расширение условий предоставление соответствующих разрешительных документов, согласование ключевых лиц, введение дополнительных правил осуществления финансовой деятельности, использование дисциплинарных мер на разных уровнях управления и собственности в финансовых конгломератах, что позволит более качественно обеспечить защиту прав инвесторов, других пользователей финансовых услуг, прозрачные условия осуществления деятельности и повышения качества функционирования финансового рынка для гармонизации развития этого сектора на благо государства, национальной экономики и общества в частности.
Ключевые слова: финансовый конгломерат, директива финансовых конгломератов, банковская деятельность, инвестиционная деятельность, пруденциальный надзор, управление рисками, межсекторальная передача рисков.
SUPERVISION OF FINANCIAL CONGLOMERATES: EUROPEAN EXPERIENCE
Kuzheliev M.O., Boichuk M^.
The subject of the work - a set of methods and models of improving the mechanism of proceedings supervision of financial conglomerates that are used in the countries of the European Union in the modern world.
The aim lays in identification key regulatory mechanisms used in the EU in order to optimize the system of supervision of financial conglomerates and the possible use of national financial markets in order to promote national economic system as a whole.
Methodology of work presents by following techniques: selection, compilation and comparison of information, critical thinking, formulating own thoughts. The author used methods of analysis, synthesis, deduction, comparison, modeling with the axiomatic approach of logical scientific methods.
The results present by a set of tools serves investigated the supervision of financial conglomerates, which are used in the EU regulatory tools, optimize their control procedures and defining the most relevant ones for using in the national financial market of Ukraine.
Practical implications. Considered instruments, legal framework and the supervisory challenges of financial conglomerates form effective means of supervision in the EU. In addition to their use in the national market important tools ofsupervision may be: determining affiliation group ofcompanies classified as «financial conglomerate» procedures researched in article in the control of their activities, restrictions on access to financial markets and their structural parts in this direction, the expansion conditions providing appropriate permits, approval of key persons introducing additional rules of procedure of financial activities, using of
disciplinary measures at different levels of managing and ownership of financial conglomerates, which will allow ensure better protection of investors and other users of financial services, transparent conditions for business and quality functioning of financial markets for the harmonization of the sector for the benefit of the state, national economy and society in particular.
Keywords: financial conglomerates directive, financial conglomerates, banking, investing, prudential supervision, risk management, cross-sector risk transfer.
Актуальшсть. 3i здобуттям Украшою незалежност набула актуальност змша планово!' економки на ринкову. Цьому процесу сприяють pi3rn глобалiзацiйнi та евроштеграцшш процеси, як е передумовами становлення ринковоТ економки. При цьому, вщбуваеться значний вплив на фшансову систему, фондовий ринок як один з найчутливших ïï елемен^в, швестицшш компани' i фонди, зокрема, ïx дiяльнiсть та провадження рацiонального i обфунтованого нагляду i регулювання зi сторони держави. Одним з таких чинниш стало входження до фшансового сектору фiнансово-промисловиx груп банкiвськиx установ, ям обслуговували грошовi потоки цих груп, що дало початок формуванню блоку фшансових груп, а також з входженням мiжнародниx фiнансовиx конгломера^в на фiнансовий ринок Украши значно зросла активнють фiнансовиx конгломератiв на нацюнальному фiнансовому ринку.
Ступiнь дослщження дано!' проблеми вченими. Питанням дiяльностi фiнансовиx конгломератiв в Украïнi та впливу на банмвський i страховий сектори фшансового ринку присвячен науковi працi таких вiтчизняниx науковцiв, як Козьменко О., Козирев В., Школьник I., Катранжи Л., Гарбар Ж. та шших.
Зарубiжний погляд на оргашзацш i функцiонування фiнансовиx конгломера^в викладено в роботах: Дж. Нарвела, Сильвп Марчесi, Томаса Вульфа, Олiвера Бланчарда, Рафаля Антчака, Малгожати Маркевич, Артура Раджiвiла та iншиx.
Предмет дослщження - комплекс методiв i моделей вдосконалення мехаызму провадження нагляду за дiяльнiстю фiнансовиx конгломератiв, як застосовуються в сучасних умовах в крашах европейского Союзу.
Метою роботи е визначення ключових регуляторних шструмен^в якi використовуються в европейському Союзi для оптимiзацiï системи нагляду над фшансовими конгломератами та можливiстю застосування ïx на нацiональному фiнансовому ринку з метою сприяння розвитку нацюнальноТ економiчноï системи в цiлому.
Завдання дослщження: дослщити поняття фiнансового конгломерату, специфку його функцiонування в кражах еС; дослiдити органiзацiйнi та правовi пiдстави провадження нагляду за фшансовими конгломератами; визначити ключовi об'екти нагляду за дiяльнiстю фiнансового конгломерату та шструменти якi при цьому застосовуються; визначити ^i меxанiзми впливу регуляторiв краш еС з метою оптимiзацiï наглядових процедур; запропонувати шляхи удосконалення та оптимiзацiï державно!' полiтики нагляду за фшансовими конгломератами зважаючи на досвщ краш еС.
У дослщженш було застосовано загальнонауковi пiдxоди: методи аналiзу i синтезу, дедукцiï, порiвняння, моделювання та аксiоматичний пiдxiд.
Постановка проблеми. У зв'язку з продовженням п'ятого етапу формування та розвитку фшансових конгломера^в в УкраМ, який характеризуеться ïx активною дiяльнiстю на фшансовому ринку, важливо впевнитись, що керiвництво на рiвнi конгломерату та основних секторальних його складових розумiе ступшь свое!' вiдповiдальностi при володшш та управлiннi регульованим бiзнесом в групк Критичним в цьому аспект е збалансованiсть iнструментiв та об'ек^в регулювання для зниження ризикiв в груп при оптимальних адмiнiстративниx навантаженнях зi сторони регулюючих органiв. Тому актуальним е дослщження процедур нагляду над фшансовими конгломератами в еС, а також перейняття цього позитивного досвщу для впровадження на нацюнальному фшансовому ринку.
Результати дослщження. Згщно з законодавством Украши, державний нагляд (контроль) - це дiяльнiсть уповноважених законом оргашв виконавчоТ влади, щодо виявлення та запоб^ання порушенням вимог законодавства суб'ектами господарювання та забезпечення штереав сусптьства, зокрема належноТ якост продукцiï, робiт та послуг, допустимого рiвня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища [1]. Виходячи з специфки дiяльностi фiнансовиx конгломератiв в УкраМ, визначення поняття нагляду за ними можна сформулювати як спорщнена дiяльнiсть органiв регулювання фiнансового ринку щодо виявлення та запоб^ання порушенням вимог законодавства вщповщними ïx учасниками та забезпечення належноТ якостi послуг на ньому, захисту прав швес^в та споживачiв iншиx фiнансовиx послуг.
В свою чергу, для кращого розумшня специфки провадження нагляду за професшною дiяльнiстю на фондовому ринку в фшансових групах краш европейського Союзу доцiльно розглянути сутнiсть поняття фшансового конгломерату.
Прийнято вважати, що група фшансових установ, яка включае в себе страховий чи баншський сектор називаеться фшансовим конгломератом. Проте для бтьш ефективного провадження свое!' дiяльностi чи взаемоди мiж з своТми елементами та з ринком кашталу зокрема, данi групи зазвичай штегрують в себе i професшних учасникiв фондового ринку, або ïx члени е учасниками фондового ринку. В такому випадку це зумовлюватиме додаткове функцюнальне навантаження на вщповщш регулятори [2].
Проте, взаемозв'язок професшних учаснимв фондового та страхового ринку зумовлюе виникнення додаткових ризимв впливу на дiяльнiсть шших елемен^в конгломерату та, з шшого боку, на дiяльнiсть професшного учасника фондового ринку [3]. Тому, для бтьш ефективного виявлення та запоб^ання
порушенням вимог законодавства професшними учасниками фондового ринку та забезпечення належно'Т якостi послуг на ринку цшних паперiв, захисту прав iнвесторiв доцiльним е додаткове провадження нагляду за фшансовою групою до якоТ вiн входить, а також його мюце та роль в цш групi, що породжуе новi об'екти нагляду та зумовлюе використання бiльш складного iнструментарiю провадження нагляду за нею.
У вужчому розумшш термiн фiнансовий конгломерат, означае групу, що займаеться рiзними видами фшансовоТ дiяльностi, якi традицiйно регулюються окремими законами або правилами в багатьох краТнах. Такi види дiяльностi можна роздiлити на три категори:
1) банкiвська;
2) торгiвля цшними паперами/iнвестицiями;
3) страхування.
Основними причинами створення таких конгломералв слугують використання наступних стратегш ведення бiзнесу:
- розширення (наступальна стратегiя) бiзнесу (розширення клiентськоТ' бази, iнтеграцiя дiяльностi в новi ринки збуту послуг, використання крос-продажiв);
- диверсифiкацiя (оборонна стратепя), яка передбачае зниження, розпорошення прибутку з основноТ дiяльностi на другорядш.
- Формами органiзацiТ' конгломератiв та, вщповщно об'ектами нагляду, згiдно форм е:
- повна штегра^я;
- поперечне проведення капралу (перехресне володшня акцiями);
- спiльне пiдприемництво;
- контрактна основа.
За метою забезпечення нагляду за конгломератами, в краТнах Свропейського Союзу видтяють таю Т'х 3 типи:
1) очолюваш баншською установою;
2) очолюванi страховою компашею;
3) iнтегрованi в дiяльнiсть якоТ'сь iншоТ групи (не обов'язково фшансовоТ, наприклад промисловоТ).
Крiм цього, виходячи з практичних та регуляторних мiркувань розрiзняють 4 моделi корпоративних
структур фшансово-оргашзацшного зв'язку взаемодiТ елементiв конгломерату, серед яких:
1) модель «1нтегрованоТ корпоративно''' структури»: в iнтегрованiй моделi фiнансовi послуги надаються в рамках одного суб'екту. В банмвськш сферi це вiдповiдае унiверсальнiй банкiвськiй модели де торгiвельну та iнвестицiйну банмвську дiяльнiсть поеднано в рамках одшеТ' юридичноТ особи. Дана стандартна европейська модель зазначена у Директивi про консолщацш банкiвського нагляду. У Директивi наведено перелiк обмежень (лiмiтiв) щодо квалiфiкованоТ' долi участi поза фшансовим сектором. КраТни-члени також можуть виключати участь у страхових та перестрахових пщприемствах iз зазначених кiлькiсних обмежень;
2) модель «Материнська-дочiрня компанiя»: вщповщно до законодавства СС, страхова дiяльнiсть повинна бути вiдокремленою вiд шшо'Т комерцiйноТ дiяльностi та здiйснюватись за посередництвом окремого суб'екту. Типова модель з ^ею метою - це модель «материнська-дочiрня компашя», в якш банк проводить страхову дiяльнiсть через окремий страховий ф^ал. Як альтернатива, страхова компашя може мати банмвську дочiрню компанiю з метою роздтення цих двох видiв дiяльностi. До того ж, материнська та дочiрня компани повиннi бути капiталiзованi окремо;
3) модель «ХолдинговоТ компани»: модель холдинговоТ компани передбачае, що головна компаше контролюе спецiалiзованi фiлiали. Сшльш функци групи можуть бути централiзованими на рiвнi холдинговоТ' компани. Однак, ф^али повиннi мати достатнiй каштал, так як у холдинговоТ' компани може не бути достатнього кашталу, а ф^али не мають прямого доступу до капралу iнших фiлiалiв холдинговоТ компани;
4) «Горизонтальна модель»: директива про фiнансовi конгломерати ч^ко визначае горизонтальнi групи, в яких суб'екти не пов'язаш один з одним через прямий або непрямий каштал. Однак, Т'х можна розглядати в розрiзi приналежност до одше'Т групи, так як управлшня ними здшснюеться на единiй основi, а також тому, що члени Т'х корпоративних оргашзацш в бшьшосп т ж самi особи. Такi характеристики можна щентифкувати лише у випадку достатньо'Т прозоростi та розкриття, тому горизонтальш групи представляють особливу складнють для наглядових органiв [4].
Такими чином, основними причинами провадження нагляду над конгломератами слугують:
1) забезпечення фiнансово-економiчноТ' стабтьносп, адже групи е великими та важливими «гравцями» на вщповщних ринках, при участi профеайних учасникiв фондового ринку, включаючи i ринок капiталу;
2) забезпечення захисту для ^ен^в, iнвесторiв та шших користувачiв Т'х продуктiв та послуг.
Правовi пiдстави провадження консолiдованого нагляду над конгломератами обфунтоваш у EU-RL
2002/87/EG - Директивi фiнансових конгломералв (Financial Conglomerates Directive - FCD). Вона визначае загальш правила оргашзацп наглядових процедур за фiнансовими групами, але не враховуе взаемозв'язок мiж рiзними фiнансовими секторами (не будуть прийнятi до уваги, наприклад, вимоги до показника «власш кошти»). Основою для розвитку директиви фшансових конгломералв (FCD) стали внутрiшнi ризикоорiентованi моделi нагляду за банкiвським та страховим секторами, яю, в свою чергу, регулювалися для банмвсього сектору: директивами вимог до кашталу (Capital Requirements Directives (CRD)) та регулюванням вимог до кашталу (Capital Requirements Regulation (CRR)), для страхового сектору: «Платоспроможнють I» (The Solvency I Directive) та «Платоспроможносп II» (The Solvency II Directive).
В цьому контекст поняття сектору вiдповiдно для баншського та страхового випливае з вщповщних директив еС. Так для баншського сектору це:
1) EU-RL 2000/12/EG;
2)_85/611/EWG;
3) 2001/107/EG bzw. 93/22/EWG
4) 93/6/EWG, CRR.
Де, представниками банкiвського сектору можуть бути: кредиты шститути, фiнансовi установи, фiнансовi холдинговi компани' та компани' з управлшня активами.
Поняття страхового сектору визначене в директивах:
1) EU-RL 73/289/EWG;
2) 2002/83/EG;
3) 98/78/EWG.
Його представляють зокрема страховi компани, компани що здшснюють перестрахування та страховi холдинги.
Дана директива була розроблена з метою забезпечення нагляду за конгломератами на основi схеми, наведенш на рис. 1. У Директивi 2002/87/еС вказано, що обов'язковою умовою iснування фiнансового конгломерату е те, щоб така група мала м^мум один суб'ект в страховому секторi та принаймн один суб'ект у секторi банкiвських або швестицшних послуг.
У визначеннi також е посилання на фшансовий сектор, який окремо видтено в Директивi i означае сектор, що складаеться з одного чи бтьше наступних суб'ектв:
а) кредитна установа, фiнансова установа або пщприемство з надання додаткових баншських послуг у значеннi Статт 1(5) та (23) Директиви 2000/12/еС (банкiвський сектор);
б) страхова компашя, перестрахувальна компанiя або страхова холдингова компашя в значеннi Статтi 1(i) Директиви 98/78/ еС (страховий сектор);
в) iнвестицiйна фiрма або фшансова установа в значеннi Статтi 2 (7) Директиви 93/6/EEC (сектор швестицшних послуг);
г) фшансова холдингова компашя зi змшаною дiяльнiстю [4].
У Директивi 2000/12/еС поняття кредитноТ установи визначено як суб'ект пщприемницькоТ дiяльностi, дiяльнiсть якого полягае в отриманш вiд громадськостi депозитiв або шших коштв на зворотнiй основi та надання кредитв за свiй власний рахунок. Таке визначення очевидно стосуеться банш, яким видано лщензш на отримання депозитв вiд громадськостi. Воно е синонiмiчним до визначення банку, яке використовуеться в багатьох юрисдик^ях. В даному випадку поняття «кредитна установа» та «банк» прирiвнюються.
Рисунок 1. Розвиток директиви фшансових конгломератв (FCD)
Джерело: складено авторами на основ [10].
Суперечливим е визначення кредитного союзу - кредитноТ установи чи «фшансовоТ установи», адже поняття якоТ описано в Директивi 2000/12/еС як «суб'ект пщприемницькоТ дiяльностi, що не е кредитною установою, основна дiяльнiсть якого полягае у придбанш участi або здiйсненнi одного або бтьше видiв дiяльностi, вказаних в пунктах 2-12 Додатка I» (Директиви 2000/12/еС). Дане визначення виключае дiяльнiсть отримання депозитв та iнших коштв на зворотнiй основi, що е пунктом 1 Додатку 1. Стосовно кредитного союзу, в залежност вщ законодавства, яке застосовуеться, депозити та кошти на зворотнш основi, як правило, приймаються лише вщ його члешв та кредитних i фшансових установ, а не вщ громадськосп, як це вiдбуваеться
у випадку з банком. Кредиты союзи в Об'еднаному Королiвствi та 1рландп спе^ально виключено зi сфери застосування Директиви 2000/12/6С статтею 3 разом з певними Ышими суб'ектами [5].
Директива 2002/87/6С щодо додаткового нагляду за кредитними установами, страховими та швестицшними компашями у фiнансовому конгломератi («Директива фшансових конгломералв») детермiнуe додатковий нагляд, як пруденцшний на груповiй основi за кредитними установами, страховими пщприемствами та iнвестицiйними компанiями - учасниками фшансовоТ групи (об'еднання), що надае послуги та продукти в рiзних секторах фiнансового ринку. Додатковий нагляд проводиться з метою унеможливлення зловживань в секторальному пруденцшному наглядi та запоб^ання додатковим пруденцiйним ризикам, що можуть виникати через притаманну фшансовш групi структуру. Директива 2002/87/еС стосуеться вимог додаткового нагляду за такими фшансовими групами. У Директивi надано перелк критерпв призначення единого координатора вщ компетентних органiв, якi здшснюють окремий нагляд за регульованими конгломератом суб'ектами. Як консолщований, так i додатковий нагляд враховуе те, що кредитна установа часто виступае в якост частини бтьш ширшоТ' мережу що може охоплювати iншi юридичш особи в банкiвськiй сферi, широкий спектр видiв фiнансовоТ' дiяльностi та/або промисловi чи комерцiйнi iнтереси - як в кра'Тш перебування, так i в iнших краТ'нах.
Директивою впроваджуеться додатковий нагляд на консолщованш основi за фiнансовими конгломератами на додаток до вже юнуючого розмiркованого нагляду як окремого (лише банки), так i секторального (консолiдований нагляд груп баншсько''' дiяльностi та швестицшних послуг). Директива також зобов'язуе кра'ни-члени включати компани з управлiння активами у сферу дм додаткового нагляду. В тих юрисдик^ях, де банки традицшно оперують у секторi цшних паперiв (таких як Великобританiя з единим наглядовим органом РБА), ефект впровадження концепци фiнансового конгломерату полягае у перенесены страхово' дiяльностi у площину сфери дм консолiдованого нагляду. Дана Директива розрiзняе фiнансовi конгломерати, очолюваш суб'ектом з головним офюом у 6С та тими, чий головний офю поза межами 6С.
Критери обмеження при визначення фшансового конгломерату полягають в тому, щоб вщношення пiдсумку балансового звiту регульованих та нерегульованих суб'еклв фiнансового сектору в груш до шдсумку балансового зв^у групи в цiлому перевищувало 40%.
Однак, слщ зазначити, що для вщповщносп критерiям Директиви щодо класифкаци в якостi фiнансового конгломерату фшансова група повинна бути вщповщного розмiру. Умова визначення фiнансового конгломерату вимагае, щоб консолщована та/або сукупна дiяльнiсть суб'ектiв в групi в рамках страхового сектору та консолщована та/або сукупна дiяльнiсть суб'еклв в рамках баншського та iнвестицiйного секторiв були однаково значимими в значенш Статтi 3 (2) та (3), а саме:
Рисунок 2. Алгоритм щентифшацм фiнансового конгломерату
Джерело: складено авторами на основ [10].
1) для кожного фшансового сектору середне арифметичне коефiцiента, рiвного вiдношенню загального балансу певного фшансового сектору до загального балансу суб'ектв фшансового сектору, що входять до групи, та коефiцiента, рiвного вщношенню вимог до платоспроможност того самого фiнансового сектору до загальних вимог до платоспроможност суб'еклв фiнансового сектору, для кожного фшансового сектору мае перевищувати 10% (Стаття 3 (2));
2) мiжсекторальна дiяльнiсть вважаеться значною, якщо загальний баланс найменшого фшансового сектору в груп перевищуе 6 млрд. евро. Якщо вищезазначене друге обмеження значно зменшиться, то ймовiрно буде значно бтьша ктькють груп, що вiдповiдають вимогам визначення «фшансовий конгломерат» [6].
Згщно з вищевказаними ознаками та вимогами визначення фшансового конгломерату, алгоритм його детермшаци' зпдно з директивою може виглядати наступним чином (рис. 2).
При цьому одшею з найпоширешших схем, притаманних фшансовим конгломератам е та, в якш об'екти нагляду знаходься в обох секторах (групах) рис. 3. Зпдно з директивою, у такому випадку консолщований нагляд над банмвською/страховою групою не е наглядом за фшансовим конгломератом.
Ф1НАНСОВИИ КОНГЛОМЕРАТ
БАНК1ВСЬКА
ТРУПА
ПРОМИСЛОВИЙ Ф1НАНСОВИЙ
ВИРОБНИК ХОЛДИНГ
ДОПОМ1ЖН1 КРЕДИТНА
СЛУЖБИ УСТАНОВА
СТРАХОВА ГРУП А
СТРАХОВ ИИ ХОЛДИНГ
СТРАХОВА КОМПАШЯ
ПРОМИСЛОВИИ ВИРОБНИК
ПОВ'ЯЗАНИИ ПЕНС1ЙНИЙ ФОНД
Рисунок 3. Типова схема конгломерату за яким проводяться консолщований/додатковий нагляд
Джерело: складено авторами на основ [10].
Нагляд на консолщованш основу як правило, розглядаеться як додатковий аспект нагляду за кредитними установами в якост окремого суб'екту. Вш не замшить потреби у проведены окремого нагляду за баншською дiяльнiстю. Потреба у консолщованому наглядi зумовлена рiзносторонньою природою фшансовоТ дiяльностi, якою займаються кредиты установи, а також зростаючою до мiжнародного рiвня сферою застосування тако'1 дiяльностi та структур, при посередництвi яких така дiяльнiсть вiдбуваеться.
Юридичнi особи, ям зазначенi в ст. 2. fCd пiдлядають нагляду незалежно вщ типу сектору в якому вони приймають участь. Серед таких юридичних оаб видтяють: пенсiйнi фонди, шститути сптьного iнвестування, «дрiбнi» постачальники швестицшних послуг, аутсорсиноговi фiрми страхових компанш (наприклад управляючi активами).
У випадках коли об'екти нагляду належать до двох секторiв (банмвського та страхового одночасно) до них застосовуеться додатковий контроль, ютотними аспектами якого е:
1) уникнення подвшного левериджу;
2) мiнiмiзацiя впливу ланцюгово!' реакци' мiж пов'язаними структурними елементами;
3) обмеження концентраци' ризику;
4) нагляд над здшсненням внутрiшнього управлiння ризиками.
Безумовною перевагою вищезазначено!' директиви е встановлення м^мальних рiвнiв гармошзаци', таким чином, щоб надати крашам-членам можливiсть впровадження суворших правил.
Так, наприклад у Австри' дiе Закон «Finanzkonglomerategesetz FKG» - Закон про фiнансовi конгломерати, затверджений ршенням Нацюнально!' ради Австри вщ 16 червня 2004 року федерального закону, про додатковий нагляд за дiяльнiстю кредитних оргашзацш, страхових оргашзацш та iнвестицiйних компанiй у фшансовому конгломерал, та iншi Закони (з вщповщними змiнами): Закон про страховий нагляд; Закон про баншську дiяльнiсть; Закон про нагляд за цшними паперами; Закон про орган фшансового ринку; Закон про фондову бiржу; Закон про пенсшний фонд [7].
Наглядовi органи конгломерату чи вщповщних його регульованих секторiв зобов'язаш встановлювати вимогу до адекватностi капралу на рiзних рiвнях в межах комплексу групи. Метою встановлення коефiцiентiв достатност капiталу е забезпечення того, що каштал знаходиться в межах групи, де виникають ризики. Також, в уповноваженому банку повинен бути достатнш каттал для захисту вкладниш.
Найкращою практикою нагляду е приклад, коли наглядовi органи встановлюють шдивщуальний рiвень капiталу до коефiцiенту ризикових активiв для банкiв, якi для бтьшосп установ перевищуватимуть
Базельський м^мум в po3Mipi 8% [8]. TaKi iндивiдуальнi коефiцieнти можна встановлювати на ochobí оцiнки ризиюв. Не дивлячись на те, що Basle II вщмшяе деяк фактори оцiнки коефiцiентiв достатностi капiталу шляхом впровадження пщходу, заснованого на оцiнюваннi ризику до зваження кредитного ризику, потреба у диференцшних коефiцieнтах достатностi капiталу залишаеться. Консолiдованi коефiцieнти достатностi капiталу потрiбно також встановлювати на iндивiдуальнiй груповш основi. Хоча загальний необхiдний коефiцiент завжди базуеться на коефiцiентi, що встановлюеться для основной фшансовоТ установи в груш, можуть бути випадки, коли доречним буде шший коефiцiент. Фактори, що можуть зумовити встановлення шшого консолiдованого коефiцiенту достатностi кашталу можуть бути наступними:
а) мюцезнаходження капiталу групи та забезпечення того, що основне навантаження не припадае на надлишковий каштал, який прив'язаний до певних компанш або кра'ш через причини регуляторного, обмiнного або податкового характеру;
б) ступшь диверсифкаци ризику в межах групи в цтому спiвставний з основним банком (принципалом);
в) будь-як ризики, що виникають на груповiй основi, але не вщображаються на факторах, що впливають на коефiцiент основного банку;
г) якють iнструментiв капiталу та джерел фшансування.
Крiм того, змша капiталу пропорцiйно до коефiцiенту ризикованост активiв на будь-якому рiвнi групи -це один з головних дисциплшарних заходiв, що використовуеться наглядовими органами [9]. Якщо виникають обставини, що можуть значно пщвищити ризики вкладниш, наглядовий орган повинен мати повноваження вщповщно пiдвищити коефiцiент достатност капiталу.
Таким чином, ключовим зовшшшм звiтом на регулярнiй основi е формат, що дозволяе розрахунок коефiцiенту достатностi капiталу та спрощуе корегування, як повиннi робити наглядовi органи по вщношенню як до бази капралу, так i до ризикованих активiв. Нормативна в цьому контекст зобов'язана пiдтримувати повноваження наглядових оргашв встановлювати (та змiнювати) окремi коефiцiенти достатностi капiталу для окремих банш та фiнансових установ як на рiвнi пщгруповоТ, так i на рiвнi групово'' консолщаци.
Одним з елеменлв нагляду при цьому е розрахунок адекватност капiталу, який здшснюеться методами «Консолщаци» або «Дедукци та агрегацп» (табл. 1).
Таблиця 1. Методи ppßpaxyHKy адекватностi капiталy
Розрaxyнок за методом консолщаци (метод 1) Метод дедукци та агрегаци (метод 2)
Власн кошти (базова групова зв^нють) Z власних кошлв всiх фiнансових установ (регульованих i нерегульованих)
мiнус (за вирахуванням)
Z вимог кашталу (регулятивних капiталiв) вах фшансових оргашзацш Z вимог кашталу (регулятивних капiталiв) регульованих суб'еклв, ям вiдносяться до фiнансового сектору
Z сум балансовоТ вартостi
Джерело: складено авторами на основi [10].
При цьому розрахунок «Власних кошлв» та «Вимог до капралу» здiйснюeться в межах правил вщповщних регульованих секторiв.
Так, наприклад, для розрахунш показника власних коштiв для конгломералв Комiсiя фiнансових ринкiв Австри' (Financial Market Authority (Austria)) пропонуе метод 1 («Метод консолiдацiï»). Даний метод не е абсолютно «чистим», але вш поеднуе в œ6i принципи бухгалтерського облiку - поеднання методiв комбiнацiï методiв 1 та 2. Повщомлення про достатнiсть кашталу здiйснюеться конгломератом щоквартально.
Важливими об'ектами нагляду слугують також «Значнi пороги» внутршньогрупових операцiй (операцiя всерединi групи регульованих i нерегульованих суб'ектiв) за директивою фшансових конгломералв у розмiрi 5% вiд потреби в капiталi на рiвнi конгломерату. В бтьшосп випадкiв, в процесi консолiдацiï суб'еклв пов'язанi ризики всерединi групи виключаються з розрахункiв. Однак, пов'язане кредитування залишаеться проблемою, особливо це стосуеться компанш групи (часто не фшансових), як не консолщовано. Наглядовi органи особливу увагу придтяють iдентифiкацiï елеменлв пов'язаного ризику, якi мають природу каштальноТ iнвестицiï, а тому пщлягають певнiй формi виключення з капралу. Що стосуеться iнших ризикiв з пов'язаними сторонами (^м тих, що виключаються з капралу), застосовуеться сукупне обмеження в розмiрi 25% консолщовано!' бази капралу пiсля вирахувань. Лише маючи вичерпну шформацш щодо групи та ïï взаемозв'язкiв, в тому чи^ реальних власникiв, можна оцшити рiвень пов'язаного кредитування. Визначення тюних зв'язкiв чи спорiдненостi з ^ею метою повинно вiдбуватись на постшнш основi. Часто банки недооцiнюють ступшь зв'язку або навмисно вводять наглядовi органи в оману. Тому дане питання слщ регулярно вивчати за допомогою перевiрки на мюцях. Повинн надаватись регулярнi звiти з дотриманням вах обмежень, а також зв^и про «тiснi взаемозв'язки».
Крiм цього, значна роль вщведена ступеню концентраци ризику. В Австрiï при значному рiвнi концентрацiï ризикiв Комiсiя фшансових ринш встановлюе обов'язковим до представлення та перевiрки всi
види ризиш, зазвичай це: кредитний, ринковий, страховий, ризик вщповщальносп за управлiння активами (ALM-risk), операцiйний.
В свою чергу формування позици ризику згiдно з типами ризиш конгломерату (за належнютю до вщповщного сектора) та розподтами ймовiрностей настання вiдповiдних ризикiв зображене на рис. 4.
Сектор
Банмвський V V V V
Страховий V V V V V V
/V А ж. УЛ
РозподГли ймовГрностей настання вщповщних ризикш
Ризики Кредитний Ринковий Страховий (с-няяжиття) Страховий (майнового с-ння) УправлГння 1НШ1
1нвестиц!йнГ ризики Стр а х о в[ р и зи ки ОперацмнГ ризики
Взаемозв'язокта взаеллозалежнГсть ризимв
Позиц1я ризику
Рисунок 4. Формування «позицм ризику» конгломерату
Джерело: складено авторами на основ [10].
Також повинн бути врахован ризики пов'язан з уама пiдроздiлами групи що регулюеться та нерегульованих дочiрнiх пiдприемств, Тх учасникiв. Особливостi провадження нагляду над ступенем концентраци ризику зводяться до таких:
1) концентра^я ризику вщповщае федеральному банкiвському акту (концеп^я зважених за ризиком активiв);
2) параметр для повiдомлення е вимогою до капiталу по параметру конгломерату за рiвнем (порогом);
3) залежнють ризикiв вiд груповоТ структури;
4) звп~шсть: щоквартальна;
5) регулюються за наказом комiсil фiнансових ринш;
6) жорстка межа: угода з одним Тентом або групою пов'язаних ^енлв не може перевищувати 25% власних коштв на рiвнi конгломерату.
Регулювання внутрiшньорегiональних угод вiдповiдних груп в Австрп представлене:
1) вимогою щодо пщписання страхового договору;
2) кожна угода в складi групи, яка належить до рiзних фшансових секторiв та вiдповiдае наступним умовам також е об'ектом нагляду над конгломератом:
а) одна угода, що перевищуе 5% вщ потреби в капiталi на рiвнi конгломерату (щоквартальна звп~шсть)
б) сума угод, що перевищують 5% рiвень регуляторного капралу на рiвнi конгломерату (щоквартальна звп~шсть включаючи перелiк операцiй).
Типами таких угод можуть бути: кредитна, гаран™ та позабалансовi операцiТ, угода про розподт витрат, угоди щодо власних коштв, договори страхування, договори перестрахування, договори страхування кредиту. В цтому профiлi ризикiв конгломерату можна звести до наступних (табл. 2).
Таблиця 2. ПрофЫ ризикiв конгломерату
Банк або баншська група Страхова компашя або страхова група
Довгостроковi активи Короткостроковi зобов'язання (кредити) (ощадн рахунки) Короткостроковi активи Довгостроковi зобов'язання (акцп, обл^ацО (договори страхування)
Пов'язанi ризики
запуск банку накопичення страхових випадш
кредитний дефолт негативнi ринковi змiни активiв
Ц^ регулювання:
фшансова стабiльнiсть захист кшетчв
Спрямованiсть нагляду (контролю)
каштал та лiквiднiсть лiквiднiсть
Джерело: складено авторами на основ! [10].
У даному випадку наявш можливостi настання ризику балансу: горизонтальний (банмвський сектор -«Трансформа^я») i вертикальний (страховий сектор - «закон великих чисел») в межах одного фшансового сектору та можливост настання крос-секторального ризику балансу - по-горизонталi ^ж дочiрнiми шдприемствами) i по-вертикалi (батько-дочiрнiй). Поряд з ними юнуе ризик настання ефекту зараження (наприклад репутацшного чи бiзнес-ризикiв).
З метою 'х мiнiмiзацiТ' застосовуеться нагляд для налагодження фшансово' стабшьносп та зосередження уваги на капiталi та його лiквiдностi в конгломератк
Передача сектору конкретного ризику в шшш галузi (пряма або через ринок) надае переваги для кращого управлшня кашталом, дозволяе здiйснити диверсифкацш ефектiв подiлу капiталомiсткого i страхового ринмв, наповнити лiквiдними ризиковими «товарами» ринок ризику, шдняти ефективнiсть хеджування та, разом з тим, полегшити регуляторне навантаження. Крiм цього можуть бути застосованi наступнi способи мiжсекторальноТ передачi ризикiв (рис. 5).
БАНК1ВСЬКИИ СЕКТОР
Способи передач! ризимв:
Кредитна нота (Credit Linked Note - CLN)
Угоди «СВОМГ1,»
Опц1они
ЦП забезпеченп активами (ABS)
КОМБ1НУВАННЯ
H
СТРАХОВИИ СЕКТОР
Способи передач! ризикт:
Страхования пов^язаних ЦП (Insurance-Linked Securities (ILS))
Д)эоп^ислощ гарантм покриття втрат (Industry Loss Warranties (ILW))
Угоди «своп»
кагнтал»
« IV! ото ко л я ска »
Рисунок 5. Способи крос-секторiальноi передачi ризикiв конгломерату
Джерело: складено авторами на основ [10].
Наглядовi органи повинш вимагати вiд очолюваних компанiй, щоб вони зводили велим ризики, на ям наражаються члени групи, до окремих контрагент або груп тюно пов'язаних контрагент та оцiнювали 'х вiдносно консолiдованоТ бази капiталу на основi тих самих обмежень, що застосовуються при оцшюванш великих ризимв. Групи повиннi мати вiдповiднi системи мошторингу дотримання таких обмежень на щоденнш основi. Повиннi подаватись регулярш звiти про великi ризики. В тих випадках, коли шдхщ до Торгового/Банмвського портфелю погоджено, iснують незначш виключення до необхiдностi дотримуватись верхньо''' межi 25% щодо великих ризимв в торговому портфелi дочiрньоТ компанп, де група дотримуеться вимог на консолщованш основi.
Зважаючи на вищерозглянут аспекти визначення ризику та ролi детермiнацiТ' капiталiв рiзних рiвнiв в процес функцiонування конгломератiв та проведены процедур нагляду за 'х дiяльнiстю, можна сформувати наступну модель нагляду за вщповщними об'ектами у формi таблицi (табл. 3).
Таблиця 3. Об'екти контролю регулятором фiнансового конгломерату
Нагляд Ризик i каттал Розкриття шформацп
Контроль «Економ'чний катталуу/Платоспроможтсть Каптал Прозорсть
Адекватнють кашталу Кредитний, ринковий, операцшний та iншi ризики М^мальний капiтал Опис моделi
Ризик-менеджмент Страховi ризики Платоспроможнiсть капiталу Релевантнiсть iнформацiï
Внутрiшнiй контроль Сшвставлення внутрiшньоï моделi стандартнiй (агрега^я, диверсифiкацiя чи пом'якшення) Визначення власних кошлв Прозорють iнформацiï
Контрольнi випробовування Економiчний капiтал
Внутршня процедура оцiнки достатностi кашталу (1СААР) та власна оцiнка ризику платоспроможност (ОРБА) Спiвставлення внутршньоТ моделi стандартнiй
Джерело: складено авторами на основ [10].
Наглядовi органи повинш придтяти особливо'' уваги внутршшм системам та контролю. Як м^мум, консолiдований суб'ект повинен здшснювати адекватне управлiння ризиками та застосовувати мехашзми
внутрiшнього контролю як на piBHi групи, так i на piBHi окремоТ' компани'. TaKi заходи передбачають iснування систем, здатних здшснювати монiторинг виконання регуляторних вимог на рiвнi групи та забезпечувати контроль вимiрювaння, монiторингу та контролю Bcix серйозних ризикiв, в тому чи^ оперaцiï в межах групи та концентраци ризиш.
Так само важливо впевнитись, що керiвництво на рiвнi групи розумie ступшь своеТ' вiдповiдaльностi при володiннi та управлшн регульованим бiзнесом в групк До всього керiвництвa, яке мае вплив на регульован суб'екти, повинн застосовуватися вимоги вiдповiдностi та належносп. Це також стосуеться структур володшня. lнодi вiд влaсникiв бaнкiв просять надання лиспв поруки на пщтвердження того, що вони будуть пщтримувати фiнaнсову життездатнють уповноважених суб'ектiв у випадку, якщо виникне потреба збтьшення капралу для покриття втрат. Хоча такий споаб як залучення aкцiонерiв до пiдтримки своТ'х бaнкiв мае обмеження, вш е значним доказом вщповщносл та нaлежностi на випадок, якщо власники не забезпечать пщтримку. Нaдaлi це може стати мехаызмом тримати невiдповiдних влaсникiв подaлi вщ бaнкiвськоï системи.
Крiм того з метою оптимiзaцiï процедури нагляду фшансового конгломерату передбачаеться використання наступних шструметчв регулювання, що зi збереженням попередых вимог та особливостей нагляду:
1. Умови надання лщензи'. Право надавати та вщкликати лiцензiю фiнaнсовiй устaновi проводити дiяльнiсть - це найбтьш впливовий iснуючий iнструмент. Вiн дае можливють встановлювати правила та вимоги для них на постшнш основк В результaтi нагляду та перевiрки встановлюеться, чи продовжуе вона дотримуватись вимог, що висуваються для отримання лщензи.
Не дивлячись на вимоги до наглядових оргашв розум^и структуру будь-якоТ' групи, в склaдi якоТ' така установа, на який поширюеться нагляд, нaглядовi органи повиннi мати право вщмовити у лiцензiï будь-якш структурi, яка вважаеться занадто складною для ефективного нагляду, або створена навмисне з метою уникнення належноТ' оцшки.
2. Погодження ключових оаб. Основним фактором розвитку ефективного корпоративного управлшня та внутршнього контролю е призначення оаб, ям мають вщповщну квaлiфiкaцiю для призначення на основы посади в фшансовш устaновi. Право погоджувати членiв наглядовоТ' ради та ключових керiвникiв дае регуляторному оргaновi сильний iнструмент для заохочення ефективного здорового управлшня. I навпаки, право зшмати з посад ключових оаб або забороняти Т'м займати ключовi позици в таких установах е ефективним дисциплшарним шструментом.
3. Правила ведення фшансовоТ' дiяльностi. За допомогою зв^ування та перевiрок можна встановити дотримання вщповщних правил оргашзаци' дiяльностi конгломерату. Використання вимог та стандарт звiтiв е ще одним шструментом досягнення цтей пруденцiйного нагляду разом з використанням пруденцiйних коефiцiентiв, ям використовують нaглядовi органи для ктькюного нагляду за консолiдовaними групами е коефiцiенти достaтностi кaпiтaлу та обмеження великих ризиш.
4. Використання дисциплшарних зaходiв шляхом встановлення штрaфiв для таких установ за недотримання правил фшансовоТ' дiяльностi та застосовування шших дисциплiнaрних зaходiв.
Висновки: розглянувши шструментарш, правове забезпечення та специфiку оргашзаци, проведення нагляду за фшансовими конгломератами, можна зробити висновок про наявш ефективш засоби провадження нагляду в краТ'нах GC. Крiм цього для використання Тх на нацюнальному ринку важливими iнструментaми нагляду можуть стати: визначення належносп групи пiдприемств до категори «фiнaнсовий конгломерат», проведення процедур дослщженого в роботi контролю за Тх дiяльнiстю, обмеження по допуску до фшансового ринку Т'х структурних частин з цього напрямку, розширення умов надання вщповщних дозвтьних документ, погодження ключових осiб, введення додаткових правил провадження фiнaнсовоï дiяльностi, використання дисциплшарних зaходiв на рiзних рiвнях упрaвлiння та влaсностi у фшансових конгломератах, що дозволить бтьш якюно забезпечити захист прав iнвесторiв, шших користувaчiв фiнaнсових послуг, прозорi умови провадження дiяльностi i пiдвищення якосл функцiонувaння фiнaнсового ринку для гармошзаци розвитку цього сектору на благо держави, нацюнальноТ' економiки та сусптьства зокрема.
Список використаних джерел
1. Закон Украни «Про основы засади державного нагляду (контролю) у сфер1 господарськоУ д'яльност'!» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/877-16
2. Кужелев М. А. Корпоративное управление: сущность и элементы / М.А. Кужелев // Економка i организация управлння: Зб1'рник наукових праць. Випуск 3. - Донецк: ДонНУ, Каштан, 2008. - С. 51-58
3. Кужелев М. О. Корпоративний контроль: методологiя дослiдження, фiнансовий аспект та моделi формування / М.О. Кужелев // Финансы, учет, банки: Сборник научных трудов. - Выпуск №1 (18). - Донецк: ДонНУ, ТОВ «Норд Комп'ютер», 2012. - С. 24-34.
4. Застосування концепцй нагляду на консол/'дованш основi. Europe Aid/126416/C/SER/UA EU Project «Strengthening of Ukrainian Financial Services Sector» 2016.
5. Relating to the taking up and pursuit ofthe business of credit institutions DIRECTIVE 2000/12/EC [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32000L0012
6. Financial conglomerates directive - FCD EU-RL 2002/87/EG [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/DE/ALL/?uri=celex:32002L0087
7._Finanzkonglomerategesetz - FKG (7073/BR d.B.) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.parlament.gv.at/PAKT/VHG/BR/I-BR/I-BR_07073/index.shtml
8. Basel II: Revised international capital framework - Bank for International Settlements (BIS) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bis.org/publ/bcbsca.htm
9. Кужелев М.О. Фнансова гнучксть прийняття рiшень в iнвестицiйнiй д'яльност'! банке : монограф'я/М.О. Кужелев., М.О. Житар. - К. : «Центр учбово'Ултератури», 2016. - 176 с.
10. Supervisory challenges of financial conglomerates Thomas Wulf Financial Market Authority (FMA) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://openknowledge.worldbank.org
References
1. The Law ofUkraine «On Principles of State Supervision (Control) of economic activity» [Electronic resource]. Access mode: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/877-16
2. Kuzhelev M.A. Korporatyvnoe upravlenye: sushchnost y еlementу // Ekonomika i orhanizatsiya upravlinnya: Zbirnyk naukovykh prats. Vyp. 3. - Donetsk: DonNU, Kashtan, 2008. - S. 51-58
3. Kuzhelev M.O. Korporatyvnyi kontrol: metodolohiia doslidzhennia, finansovyi aspekt ta modeli formuvannia // Fynansbi, uchet, banky: Sbornyk nauchnbikh trudov. - Vbipusk №1 (18). - Donetsk: DonNU, TOV «Nord Komp'iuter», 2012. - S. 24-34.
4. Europe Aid/126416/C/SER/UA EU Project «Strengthening of Ukrainian Financial Services Sector» 2016.
5. Relating to the taking up and pursuit of the business of credit institutions DIRECTIVE 2000/12/EC : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32000L0012
6. Financial conglomerates directive - FCD EU-RL 2002/87/EG : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/DE/ALL/?uri=celex:32002L0087
7. Finanzkonglomerategesetz - FKG (7073/BR d.B.) : https://www.parlament.gv.at/PAKT/VHG/BR/I-BR/I-BR_07073/index. shtml
8. Basel II: Revised international capital framework - Bank for International Settlements (BIS) : http://www.bis.org/publ/bcbsca.htm
9. Kuzheliev M.O., Zhytar M.O. Finansova hnuchkist pryiniattia rishen v investytsiinii diialnosti bankiv : monohrafiia. - K.: «Tsentr uchbovoi literatury», 2016. - 176 s.
10. Supervisory challenges of financial conglomerates Thomas Wulf Financial Market Authority (FMA) : https://openknowledge. worldbank.org
ДАН! ПРО АВТОР1В
Кужелев Михайло Олександрович, доктор eK0H0Mi4HMx наук, професор, директор Навчально-наукового шституту фшанав, баншськоТ справи
Ушверситет ДержавноТ фюкально'Т служби УкраТни вул. Ушверситетська, 31, м. 1ршнь, 08201, УкраТ'на e-mail: [email protected]
Бойчук Микола Миронович, головний спе^алют вщдту лщензування, нагляду та контролю за дiяльнiстю шституцшних iнвесторiв департаменту сптьного швестування та регулювання дiяльностi шституцшних iнвесторiв
Нацюнальна комiсiя з цшних паперiв та фондового ринку вул. Ушверситетська, 31, м. 1ршнь, 08201, УкраТ'на e-mail: ¡[email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Кужелев Михаил Александрович, доктор экономических наук, профессор, директор Учебно-научного института финансов и банковского дела
Университет Государственной фискальной службы Украины ул. Университетская, 31, г. Ирпень, 08201, Украина e-mail: [email protected]
Бойчук Николай Миронович, главный специалист отдела лицензирования, надзора и контроля за деятельностью институциональных инвесторов департамента совместного инвестирования и регулирования деятельности институциональных инвесторов
Национальная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку ул. Университетская, 31, г. Ирпень, 08201, Украина e-mail: ¡[email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Kuzheliev Mykhailo, Doktor of Science (Economics), Professor, Director of Educational and Scientific Institute of Finance and Banking
University of the State Fiscal Service of Ukraine 31, Universitetska street, Irpin, 08201, Ukraine e-mail: [email protected]
Boichuk Mykola, chief specialist of licensing, supervision and control over the activities of institutional investors department of joint investment and regulation of institutional investors The National Securities and Stock Market Commission 31, Universitetska street, Irpin, 08201, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 336.49:378.3
ЕНДАВМЕНТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Дмитришин М.В.
Предметом досл'дження е теоретичн!' та практичн1 питання функцонування ендавмент'в у вищих навчальних закладах.
Метою досл'дження е виокремлення поточних проблем ендавмент-фонд'т в украУнських вищих навчальних закладах та пошук шляхв Ух виршення.
Методами досл'дження, застосованими у робот'1 е: методи пор1вняння, групування, детал'зацп та аналтичний метод.
Результати роботи. У статт'1 розкрито теоретичн та методичн положення, а також економ'чний змст функцонування ендавмент-фонд'в у вищих навчальних закладах. Обфунтовано передумови, причини та фактори впливу на Ух формування та функцонування у втчизняних унверситетах. Охарактеризовано поточний стан поширення практики управл'1ння ендавментами у сфер1 вищоУ освти УкраУни на сучасному етап. Виокремлено ключову причину, що зумовлюе необхЮн'ють створення сталого фонду у державному вищому навчальному заклад'!, що одночасно виступае також / перешкодою до поширення такого способу залучення й використання кошт1в благодшник'т. Наведено ключов/ перепони на шляху розвитку практики сталих фондв у вищих навчальних закладах, як'! подлено на категорУ правових, морально-етичних, пол1тичних та ф/'нансово-економ'чних. На основ виокремлених дестимулятор'т розповсюдження досв/'ду створення та ефективного управлння ендавмент-фондами у сфер/ вищоУ освти, запропоновано авторське бачення Ух усунення чи мМм'зацУ. Пдсумовано подальш'! перспективи майбутнього розвитку явища ендавмент'т у вищ1й осв1т1 УкраУни.
Галуззю застосування результат'^ досл'дження е управлнська та фнансова д'яльн'сть вищих навчальних заклад'т.
Висновки. Проведене досл'!дження теоретичних та методичних основ, нормативно-правового регулювання та сучасного стану функцонування дючих в украУнських унверситетах сталих фонд'т дало змогу виокремити окрем1 труднощ!' й перешкоди на шляху до Ух ефективного впровадження та розвитку. Анал'з поточноУ економ'чно'У, полтичноУ, морально-психолог1чно'У ситуацУ у нашш держав/ дозволив просл'!дкувати взаемозв'язок причин та насл'1дк'1в ¡снуючих сьогодн проблем. На основ/ виявлених передумов нам'чено перспективи Ух розв'язання через виокремлення способ'т покращення ситуацУ у сфер1 застосування ендавмент фонд'т у вищй осв1т1 та держав/ загалом.
Ключов'1 слова: вищий навчальний заклад, ендавмент, фнансування, ф1нансов1 ресурси.
ЕНДАВМЕНТЫ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ
Дмитришин М.В.
Предметом исследования являются теоретические и практические вопросы функционирования ендавментов в системе высшего образования.
Цель исследования - выделить текущие проблемы ендавмент-фондов в украинских высших учебных заведений и найти пути их решения.
Методы исследования, применяемые в работе: сравнения, группировка, детализация и аналитический метод.
Результаты работы. В статье рассмотрены теоретические и методические положения, а также экономические основы функционирования ендавмент-фондов в высших учебных заведениях. Обоснованы предварительные условия, причины и факторы влияния на их формирование и функционирование в отечественных университетах. Дана характеристика текущего состояния распространения практики управления ендавментами в области высшего образования Украины на современном этапе. Выделено существенную причину, которая предопределяет необходимость создания устойчивого фонда в высшем учебным заведении и одновременно является препятствием для распространения этого метода привлечения и использования средств благотворителей. Указаны ключевые препятствия для развития практики устойчивых фондов в высших учебных заведениях, которые делятся на категории правовые, этические, политические и экономические. На основе найденных дестимуляторов распространения опыта создания и эффективного управления ендавмент-фондами в области высшего образования, предложено авторское видение их ликвидации
© Дмитришин М.В., 2017
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 34/1
233
