CC BY
92
ДАН1 ПРО АВТОРА
Непиталюк Антон Васильович викладач Вiнницького кооперативного шституту e-mail: a [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Непиталюк Антон Васильевич преподаватель Винницкого кооперативного института e-mail: a [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Nepytaliuk Anton lecturer, Vinnytsia Cooperative Institute e-mail: a [email protected]
УДК 339.9.012.421
ЗОВН1ШНЬОТОРГОВЕЛЬН1 В1ДНОСИНИ М1Ж УКРАТНОЮ ТА еВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ В РАМКАХ СТВОРЕННЯ ЗОНИ В1ЛЬНОТ ТОРГ1ВЛ1
Рибакова Т.О.
Предметом досл'дження е теоретичн засади й практичн аспекти зовншньоторговельних в'дносин мiж Украиною та €С в рамках створення Зони вльноУmоргiвлi; метою роботи е висвтлення сучасного стану зовншньоторговельних вдносин мiж Украиною та €С в рамках створення Зони вльноУ торгi влi;
При проведенн/ дослдження використано системно-структурний п'дх'д, метод логiчного аналзу, статистичний метод, метод графiчного анал'зу, метод аналогiй, методи спостереження / узагальнення, метод структурування;
Результати досл'дження полягають в тому, що на основ/ критичного аналзу зовншньоторговельних вдносин мiж Украиною та €С рамках створення Зони вльноУ торгiвлi на сучасному етап виявлено проблеми украУнських п1'дприемств ключових галузей, що забезпечують украУнський експорт до €С, в умовах /мплементаци Угоди про асоцацю з €С.
Галуззю застосування результат'¡в е подальш/ науков дослдження проблем / перспектив евро'ттеграцИ УкраУни та УУ входження до глобального економ'чного простору; навчальний процес, зокрема, пдготовка в'дпов'дних роздлв п'дручниюв i навчальних поабниюв з курсу «Свропейська '¡нтеграця УкраУни»;
Висновки: поглиблена та всеохоплююча Зона вльноУ торгiвлi (ПВЗВТ) надае УкраУн можливсть розвитку зовншньоУ торгiвлi з краУнами €С через в'дкриття ринкв та зменшення торговельних обмежень. На сьогодн €С е найбльшим торговельним партнером УкраУни: до краУн €С здшснюеться 37,3% украУнського товарного експорту, при чому ключову роль в торговельно-економ'чних в'дносинах з Свросоюзом в'дграе експорт агропродукцУ. До моменту вступу в дю ПВЗВТ Свропейський Союз фактично забезпечив д'!йсно сприятливi умови для ключових галузей украУнськоУ економки з високим експортним потенцалом на ринках краУн €С. Однак динамка зовншньоУ торгiвлi м'ж €С / УкраУною вд початку л'берал'заци торгiвлi для УкраУни залишаеться негативною. Серед проблем втчизняних пдприемств, що не дозволяють в повнй мiрi скористатися можливостями, наданими асиметричною торговельною л'берал'зацю в рамках ПВЗВТ, слд в'дзначити нев'дпов'дн'сть продукци / технологчних процесв европейським стандартам; в'дсутн'ють коштiв на модернзацю i впровадження европейських стандарт'т; надзвичайно висока конкуренця на ринках краУн €С. Пiдtрунтям до впровадження европейських норм / стандарт'¡в в УкраУн/ мають бути лiбералiзацiя економки, полiпшення д лового кл мату, подолання корупц У, вдосконалення податковоУ системи, розвиток ф нансових нститут в, пдвищення конкурентоспроможност/ втчизняних п1'дприемств на засадах iнновацiйного розвитку.
Ключовi слова; Свропейський Союз, евронтеграця, зона втьноУ торгiвлi, зовншня торгвля, експорт, iмпорт, Угода про асоцацю, лiбералiзацiя, квоти.
ВНЕШНЕТОРГОВЫЕ ОТНОШЕНИЯ МЕЖДУ УКРАИНОЙ И ЕВРОПЕЙСКИМ СОЮЗОМ В РАМКАХ СОЗДАНИЯ ЗОНЫ СВОБОДНОЙ ТОРГОВЛИ
Рыбакова Т. А.
Предметом исследования являются теоретические основы и практические аспекты внешнеторговых отношений между Украиной и ЕС в рамках создания зоны свободной торговли; целью работы является освещение современного состояния внешнеторговых отношений между Украиной и ЕС в рамках создания зоны свободной торговли;
При проведении исследования использованы системно-структурный подход, метод логического анализа, статистический метод, метод графического анализа, метод аналогий, методы наблюдения и обобщения, метод структурирования;
© Рибакова Т.О., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 32/1
185
Результаты исследования заключаются в том, что на основе критического анализа внешнеторговых отношений между Украиной и ЕС рамках создания Зоны свободной торговли на современном этапе выявлены проблемы украинских предприятий ключевых отраслей, обеспечивающих украинский экспорт в ЕС, в условиях имплементации Соглашения об ассоциации с ЕС.
Областью применения результатов являются дальнейшие научные исследования проблем и перспектив евроинтеграции Украины и ее вхождения в глобальное экономическое пространство; учебный процесс, в частности, подготовка соответствующих разделов учебников и учебных пособий по курсу «Европейская интеграция Украины»;
Выводы: углубленная и всеобъемлющая зона свободной торговли (УВЗСТ) предоставляет Украине возможность развития внешней торговли со странами ЕС посредством открытия рынков и уменьшения торговых ограничений. На сегодня ЕС является крупнейшим торговым партнером Украины: в страны ЕС осуществляется 37,3% украинского товарного экспорта, причем ключевая роль в торгово-экономических отношениях с Евросоюзом принадлежит экспорту агропродукции. К моменту вступления в силу УВЗСТ Европейский Союз фактически обеспечил реально благоприятные условия для ключевых отраслей украинской экономики с высоким экспортным потенциалом на рынках стран ЕС. Однако динамика внешней торговли между ЕС и Украиной с начала либерализации торговли для Украины остается негативной. Среди проблем отечественных предприятий, не позволяющих в полной мере воспользоваться возможностями, предоставляемыми асимметричной торговой либерализацией в рамках УВЗСТ, следует отметить несоответствие продукции и технологических процессов европейским стандартам; отсутствие средств на модернизацию и внедрение европейских стандартов; чрезвычайно высокая конкуренция на рынках стран ЕС. Основой для внедрения европейских норм и стандартов в Украине должны стать либерализация экономики, улучшение делового климата, преодоление коррупции, совершенствование налоговой системы, развитие финансовых институтов, повышение конкурентоспособности отечественных предприятий на основе инновационного развития.
Ключевые слова: Европейский Союз, евроинтеграция, зона свободной торговли, внешняя торговля, экспорт, импорт, Соглашение об ассоциации, либерализация, квоты.
EU-UKRAINE FOREIGN TRADE RELATIONS IN FRAMES OF FREE TRADE AREA
Rybakova T.O.
Purpose: identifying the current state of EU-Ukraine foreign trade relations in frames of Free Trade Area;
Methodology: system-structural approach, method of logical analysis, statistical method, graphical analysis, method of analogy, methods of observation and generalization, method of structuring;
Results: based on a critical analysis of foreign trade relations between Ukraine and the EU within the Free Trade Area at the modern stage, the problems of Ukrainian enterprises of key industries providing Ukrainian exports to the EU are identified in terms of the implementation of the Association Agreement with the EU.
Practical implications: further research of Ukrainian European integration problems and prospects and Ukraine's further involvement to the global economic environment; educational process including preparation of the relevant sections of textbooks and manuals for the course «European integration of Ukraine»;
Conclusions: Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA) provides for Ukraine the possibility of developing foreign trade with EU countries by opening markets and reducing the trade barriers. Today the EU is Ukraine's largest trading partner. The EU countries make 37.3% of Ukrainian goods export with a key role of agricultural export. Until the DCFTA came into force, the European Union actually had provided really favorable conditions on the EU markets for key sectors of Ukrainian economy with high export potential. However, the dynamics of foreign trade between the EU and Ukraine since the beginning of trade liberalization still remains negative. Among the problems of domestic enterprises constraining the opportunities provided by asymmetrical trade liberalization in frames of DCFTA one can mention incompatibility of products and technological processes with European standards, lack of funds for modernization and implementation of European standards, high competition at the EU markets. The basis for the successful implementation of European standards in Ukraine lies in economy liberalization, business climate and tax system improving, overcoming the corruption, financial institutions development, strengthening the domestic enterprises competitiveness on the basis of innovative development.
Keywords: the European Union, European integration, free trade area, foreign trade, export, import, the Association Agreement, liberalization, quotas.
Постановка проблеми. Процес штеграци УкраТни до глобального ринку тривае вже майже двадцять рош з самих чаав створення УкраТнськоТ держави в 1991 р. На сьогодн европейська штегра^я Украши визнана головним стратепчним вектором зовнiшньоекономiчноТ пол^ики: курс на бвропу був остаточно визначений урядом УкраТни в 2014 р., i на даний час вш не мае альтернатив.
Найвагомшим кроком на шляху штеграци нашоТ краТни до бвропейського Союзу е пщписання 27 червня 2014 р. Угоди про асо^ацш мiж УкраТною та GC, яка визначае якюно новий формат вщносин мiж УкраТною та GC на принципах «пол^ичноТ асо^аци та економiчноТ штеграци» i е стратепчним орiентиром системних соцiально-економiчних реформ в УкраМ
Найбшьш плщне ствробпшицтво УкраТни з GC на сучасному етап евроштеграцп стосуеться саме ТТ торговельно-економiчних аспекпв. Так, з 1 ачня 2016 р. розпочалося довгоочкуване тимчасове застосування
Роздiлу IV Угоди «Торпвля та пов'язанi з торгiвлею питання», який мiстить положення про створення поглибленоТ та всеохоплюючо'Т Зони втьноТ торгiвлi мiж УкраТною та бвросоюзом (ПВЗВТ). Вона передбачае:
- скасування сторонами ввiзних мит на бтьшють товарiв;
- запровадження правил визначення походження товарiв;
- приведення УкраТною сво'Тх технiчних регламентiв, процедур, саштарних та фiтосанiтарних заходiв та заходiв щодо безпеки харчових продуктiв у вщповщнють до европейських;
- спрощення митних процедур та попередження шахрайства, контрабанди, шших правопорушень у сферi транскордонного перемiщення вантажiв;
- посилення УкраТною захисту прав штелектуально'Т власност [1, 2].
Угода забезпечуе для УкраТни можливють зробити експорт до краТ'н GC бiльш конкурентоспроможним та диверсифкованим.
Поглиблена та всеохоплююча Зона втьноТ' торгiвлi надасть УкраТнi можливють розвитку зовшшньо'Т торгiвлi з кра'Тнами GC через вiдкриття ринкiв та завдяки зменшенню торговельних обмежень, гармошзацп законiв, норм та регуляторних правил в рiзних секторах економiки, пов'язаних з зовшшньою торгiвлею, що створюе умови для адаптаци ключових галузей в^чизняно'Т економiки до европейських стандарт [3, с. 2]. ПВЗВТ також надае можливють для УкраТни щодо пщвищення конкурентоспроможност власного експорту до GC та його диверсифiкацiТ вщповщно до потреб европейського ринку. Проте, розвиток зовшшньоторговельних вiдносин УкраТни та GC на шляху до европейськоТ' iнтеграцiТ гальмуеться низкою проблем, що заважають вiтчизняним суб'ектам господарювання скористатися в повнш мiрi можливостями, що Т'х пропонуе ПВЗВТ. Таке протирiччя викликае необхiднiсть ретельного вивчення сучасного стану та умов торговельно-економiчноТ' сшвпрац мiж УкраТною i GC в рамках створення ПВЗВТ та пошуку шляхiв iнтенсифiкацiТ' процесiв европейськоТ' штеграци УкраТни.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публiкацiй. Процес европейськоТ iнтеграцiТ УкраТни, у т.ч. ТТ торговельно-економiчнi аспекти, являе великий iнтерес для украТ'нського суспiльства, держави i науки, та е об'ектом наукових i публiцистичних дискусiй. Оскiльки проблема мае комплексний характер i стратегiчне значення для майбутнього украТ'нськоТ' держави, до ТТ виршення залучена велика ктькють вiтчизняних вчених, що здiйснюють поглиблеш дослiдження в рамках роботи нацюнальних науково-дослiдних органiзацiй. Серед них В. Геець, Т. Осташко, Л. Шинкарук, Я. Жалiло (|нститут економiки i прогнозування НАН УкраТни), I. Бураковський, В. Мовчан, В. Гречин, М. Риженков (1нститут економiчних дослiджень та полп"ичних консультацiй), В. Русан, О. Шаров (Нацюнальний iнститут стратегiчних дослщжень). У центрi уваги Т'х дослщжень - актуальнi питання спiвробiтництва УкраТ'на-GC, зокрема стратегiя европейськоТ iнтеграцiТ, вплив Угоди про асо^ацш на економку УкраТни та ТТ окремi галуз^ проблеми i прогрес на шляху до реалiзацiТ Угоди, функцiонування малих i середнiх пiдприемств в рамках Угоди. ^м того, iснуе багато консалтингових i дослiдницьких груп, створених сптьно з европейськими експертами i постiйно працюючих над проблемами европейськоТ штеграци УкраТни.
В останшх працях зарубiжних вчених щодо сучасного стану торговельно-економiчного спiвробiтництва УкраТна-GC розглядаються виклики на шляху до ефективно'Т iмплементацiТ' Угоди про асоцiацiю, економiчнi аспекти трикутника Укра'Тна-еС-Роая, вплив поглибленоТ та всеохоплюючо'Т Зони вiльноТ торгiвлi на економку УкраТни, економiчна вразливiсть УкраТни, фшансова допомога УкраТнi вiд GC тощо. Цi питання детально розглянуто в працях таких вчених, як М. Емерсон, А. Аслунд, Р. Драгнева, К. Волжук, Я. Томбшсм. Однак, сучасш виклики на шляху до евроштеграцп, що постають перед економкою УкраТни в умовах надзвичайно складно'Т геопол^ично'Т ситуацiТ, та Т'х влив на прогрес в зовшшньоторговельних вщносинах мiж УкраТною та GC потребують проведення постiйних актуальних дослщжень.
Метою статт е висвiтлення сучасного стану зовшшньоторговельних вщносин мiж УкраТною та GC в рамках створення Зони втьноТ' торгiвлi та виявлення проблем украТ'нських пiдприемств ключових галузей, що забезпечують укра'Тнський експорт до GC, в умовах iмплементацiТ' Угоди про асо^ацш з GC.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Зона втьноТ торгiвлi мiж УкраТною та GC запрацювала в односторонньому порядку ще 22 штня 2014 року, коли набуло чинност рiшення бвросоюзу про односторонне зниження мита на украТ'нськ товари при експор^ Т'х на ринок GC. За результатами 2016 р. профiль торговельного спiвробiтництва УкраТни та GC в рамках Зони втьноТ' торгiвлi може бути охарактеризований наступними ключовими пунктами.
1. Як i було передбачено [4, с. 5], створення ПЗВТ з GC попршило стан зовшшньо'Т торгiвлi з кра'Тнами пострадянського простору. Часткова переорiентацiя украТ'нського експорту з росшського ринку на ринок GC було повнютю завершено ще в 2014 р. Ця тенден^я стосувалася переважно продукцп сiльського господарства. На сьогоднi GC е найбiльшим торговельним партнером УкраТни: до краТ'н GC здiйснюеться 37,1% украТ'нського товарного експорту (рис. 1).
Для порiвняння, в 2014 р. ця частка складала 31,5%, а в 2015 р. - 34,1% [6, с. 3].
2. Найбiльшi обсяги експорту до краТ'н GC за 1 пiврiччя 2016 р. складали продук^я агропромислового комплексу та харчово'Т промисловосп - 31,5% вщ загального обсягу експорту, чорш метали та вироби з них - 21,8%, електричш та мехашчш машини - 14,8% [7, с. 1]. Сумарна частка продукцп цих галузей в загальному обсязi експорту до GC склала 68,1%. Експорт агропродукци в^фграе ключову роль в торговельно-економiчних вщносинах з бвросоюзом i саме вш на сьогоднi компенсуе втрати УкраТни вщ змiн в зовнiшньоекономiчнiй полiтицi.
Рисунок 1. Географiчна структура товарного експорту Украши в 2016 р. (млн. дол. США; %) [5, с. 3]
3. Найвагомш обсяги iмпорту товарiв iз краТн 6С за 1 пiврiччя 2016 р. складали мехашчш та електричн машини - 21,7% вщ загального обсягу iмпорту, продукцiя хiмiчноТ та пов'язаних з нею галузей промисловосп - 20,0%, мiнеральнi продукти - 11,7%, товари агропромислового комплексу та харчовоТ промисловосп - 11,1%, засоби наземного транспорту, л^альш апарати, плавучi засоби - 8,4% [7, с. 1].
Аналiз торговельно-економiчних аспек^в Угоди про асоцiацiю виявив асиметрш в умовах лiбералiзацiТ торгiвлi товарами мiж УкраТною та 6С. Ця асиметрiя полягае в наступному [3, 8]:
- вщтермшування початку торговельноТ лiбералiзацiТ з украТнськоТ сторони. Скасування тарифiв 6С для УкраТни буде швидким (бiльша частина лiбералiзацiТ вщбудеться протягом перших рокiв вiд набуття Угодою чинностi), тим часом як УкраТна лiбералiзуватиме бiльшiсть своТх тарифiв пiзнiше, протягом перехiдного перiоду;
- перехщний перiод, що веде до повноТ лiбералiзацiТ, поширюеться лише на 7 рош для 6С та до 10 рош для УкраТни;
- запровадження з боку 6С негайних i необмежених торговельних преференцш на 82,2% украТнського експорту стьськогосподарських товарiв та на 83,4% експорту обробленоТ харчовоТ продукцiТ, 94,7% промислових товарiв [8];
- надання безмитних (нульових) тарифних квот на експорт окремих стьськогосподарських товарiв з УкраТни до еС (крупи, свинина, яловичина, м'ясо птиц i кiлька додаткових продук^в) та на 15,9% обробленоТ харчовоТ продукци [3, с.2];
- торговельн преференцiТ для еС з боку УкраТни будуть на значно нижчому рiвнi навiть пiсля початку перюду торговельноТ лiбералiзацiТ: 52,6% експорту стьськогосподарських товарiв, 49,2% експорту обробленоТ харчовоТ продукци, 49,2% експорту промислових товарiв [8];
- надзвичайно довгий (15 рош) перехщний перюд для iмпорту автомоб^в з еС до УкраТни [3, с. 3].
Таким чином, до моменту вступу ПВЗВТ в дш еС фактично забезпечив дшсно сприятливi умови для
ключових галузей украТнськоТ економки з високим експортним потенцалом на ринках краТн еС. Однак навiть незважаючи на там сприятливi умови, динамiка зовшшньоТ' торгiвлi мiж еС i УкраТною в перюд з липня по вересень 2014 р. (перший квартал пюля початку лiбералiзацiТ торгiвлi для УкраТни), в першому пiврiччi 2015 р. та в 2016 р. була негативною (рис. 2).
У другш половит 2015 р. вщзначалися деяк позитивы тенденци щодо зростання обсяпв експорту та iмпорту, але в 2016 р. обсяги зовшшньоТ торгiвлi з краТнами еС знову зменшилися. Сальдо торговельного балансу залишаеться стабiльно негативним.
В урядi падшня украТнського експорту до еС пояснювали насамперед активiзацiею бойових дiй на Донбаа, одним з наслiдкiв якоТ стала зупинка ключових виробництв регюну [10], але чи всi проблеми можна пояснити лише вшськовими дiями? Для об'ективного пояснення означених тенденцш, а також перспектив розвитку зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi пiдприемств УкраТни в умовах евроштеграци необхiдно визначити
проблеми, що виникають у пщприемств при функцiонуваннi на ринку 6С та стримують використання можливостей, наданих асиметричною торговельною лiбералiзацiю в рамках ПВЗВТ.
6000 5000 4000 3000 2000 1000
5579,9 5560,1
3884
3185,7
2794,9
3861,3 3810,2
4419,8
3196,5 3320,3 3245,1
3 кв. 2014 4 кв. 2014 1 кв. 2015 2 кв. 2015 3 кв. 2015 4 кв. 2015 1 кв. 2016 2 кв. 2016 3 кв. 2016
• Експорт, млн. дол. США -А— 1мпорт, млн. дол. США
0
Рисунок 2. Динамка торпвш товарами мiж Укра'Тною та €С в 2014-2016 рр. (розраховано на пiдставi [9])
Проблеми в^чизняних пщприемств при функцюнуванш на европейському ринку доцтьно розглянути в розрiзi ключових галузей, що забезпечують украТнський експорт до 6С: агропромислового комплексу та харчовоТ промисловостi, металурги, машинобудування.
На сьогодн сiльськогосподарський експорт вiдiграе ключову роль в торговельно-економiчних вiдносинах УкраТни з ее. Саме вiн в даний час компенсуе втрати вщ змш в зовнiшньоторговельнiй полiтицi УкраТни та поступового виходу з ринш краТн Митного союзу, особливо ринку Росп. Потужнi украТнськ агрохолдинги, що виробляють зерновi культури, кукурудзу та пшеницю, були представленi на европейських ринках ще перед пщписанням Угоди про асо^ацю. Вони дуже швидко використовують наданi ее квоти, як е незначними в порiвняннi з загальними обсягами експорту та на фон надзвичайно великоТ конкуренци з европейськими виробниками. Так, за даними МУстерства аграрноТ полiтики, за 2016 р. було в повному обсязi використано квоти на мед, цукор, овес, ячмшну крупу i борошно, солод, кукурудзу, обробленi томати та iншi продуктовi групи. УкраТна за станом на 11 ачня 2017 р. вже вичерпала квоти на експорт меду в краТни ее. Квота на експорт м'яса птиц на I квартал 2017 р. також повнютю вичерпана, на 64% вичерпана квота на цукор, на 78% - на винограды i яблучн соки [11]. Проблема замалого розмiру квот не е безпосередньо проблемою украТнських аграрив, але вона значно впливае на можливост збтьшення обсягу експорту до ее.
Основна специфiчна проблема пiдприемств украТнськоТ харчовоТ промисловост в контекстi експорту ТТ продукцiТ' до краТн ее полягае в невiдповiдностi продукцiТ' европейським техшчним, санiтарним, фiтосанiтарним стандартам [12, с. 4], у використанн застарiлого обладнання та технолопчних процесiв. Тому украТнськ виробники продуктiв харчування не можуть навiть забезпечити поставки в межах квот, наданих ее. Так, в 2015 р. украТнськ експортери не використали квоти на постачання в ее баранини, грибiв, часнику, цукрових сирошв, крохмалю, виавок, цукровоТ кукурудзи та продукци з обробленого молока i масла. В список незатребуваних квот також потрапили оброблена продукця з молочних вершш i зернових, сигари i сигарети, а також продукти переробки солоду i крохмалю [13]. Експорт стьськогосподарськоТ продукци рослинництва i тваринництва з УкраТни до ее ускладнюеться тим, що 80% стьгосппщприемств краТни е дрiбними, а в европ не вважають стьськогосподарськими пiдприемствами ферми площею менше двох гектарiв [14]. До того ж, дрiбнi господарства з технологiями «вчорашнього дня» не в змозi конкурувати з високопродуктивними, високотехнолопчними фермерськими господарствами евросоюзу, якi ще й користуються надзвичайно потужною державною пщтримкою галузк
Значне скорочення експорту металургiйноТ' продукци в 2015 роц (62,2% вщ експорту 2014 з роздiлу XV «Чорш метали та вироби з них» [6, с. 5]) була викликана втратою виробничих потужностей на Донбаск Але виробництв, розмщених за межами окупованих територш, цтком достатньо, щоб задовольнити попит, який багато в чому залежить вщ кон'юнктури свтового ринку. Головною проблемою в^чизняних пiдприемств металургiйного комплексу в умовах евроштеграци е низька якiсть продукци. Хоча УкраТна входить в десятку свтових виробнимв металургiйноТ продукц^, за якютю вона поступаеться виробникам з шших краТн в наслiдок техшчноТ вiдсталостi галузi, високоТ енергомiсткостi виробництва, низькоТ якостi сировини тощо. Без адаптаци до мiжнародних стандартiв украТнська промисловiсть не мае жодних шанав на процвiтання в
довгостроковiй перспективi [15, с. 12], тому присутнють украТнськоТ металурги на ринках еС вимагае термшовоТ адаптацiТ виробничих процесiв до високих европейських стандарт щодо умов прац та екологiТ.
УкраТнське машинобудування е найменш перспективною галуззю в контекст торговельно-економiчного спiвробiтництва з еС. Продукця вiтчизняних машинобудiвних пiдприемств е морально застартою та не вiдповiдае вимогам европейських покупав, отже, не витримуе конкуренци з европейськими фiрмами навпъ за умови отримання торговельних преференцш вiд еС. Галузь характеризуеться використанням застартих технологiй виробництва. Однак модершзаця украТнських машинобудiвних пiдприемств е стратепчно важливою для держави, оскiльки машинобудування е одшею з iнновацiйних високотехнолопчних галузей з високим рiвнем доданоТ вартостi. До того ж, ринок еС для продукци машинобудування е надзвичайно емним, а умови лiбералiзацiТ в рамках ПВЗВТ передбачають запровадження з боку еС негайних i необмежених торговельних преференцш на 94,7% промислових товарiв.
^м розглянутих специфiчних галузевих проблем украТнських пщприемств юнуе низка проблем загального характеру. Попри те, що з травня по грудень 2014 р. понад 5302 украТнських пщприемств почали свш експорт в еС вперше [16], велика частина в^чизняних суб'еклв господарювання просто не пошформована про можливосп, що вщкриваються для них на европейських ринках [17]. Не вс пщприемц в повнш мiрi володiють ситуацею щодо входження УкраТни в зону втьноТ торгiвлi. Зокрема, багато з них не робили спроб аналiзувати текст Угоди про асоцацш або принаймш звернутися до професiйних консультант i прорахувати економiчний ефект вщ переорiентацiТ власного бiзнесу на ринок евросоюзу. 1ншою проблемою, що мае значення як для малих, так i для великих пщприемств, е складнощi з пошуками торгових партнерiв у еС, осктьки представники в^чизняного бiзнесу не надто активно беруть участь в робот семiнарiв, виставок та ярмарш, що проводяться в еС та за його межами.
Вагомими проблемами в^чизняних пiдприемств-експортерiв е проблеми фшансового характеру [18]: попршення фiнансового стану в наслiдок фiнансово-економiчноТ кризи в краТнi; вiдсутнiсть доступу до кредитних ресурав, i, як наслщок, обмеження Тх можливостi забезпечення власного виробництва необхщною кiлькiстю сировини та матерiалiв для можливого нарощування експорту. Брак об^ових коштiв, дорог кредитнi ресурси, вiдсутнiсть системи птьгового кредитування виробникiв з боку держави не дають можливостей до модершзаци виробництва i впровадження iнновацiй. Традицшною проблемою фiнансування е заборгованiсть держави з експортного ПДВ та постшна затримка з його поверненням. Решвестування прибутку як джерело внутршшх швестицш не в повнiй мiрi використовуеться на потреби модершзаци. Щодо шоземних швестицш, для пщприемств Тх самостшне, без державноТ пiдтримки, залучення в умовах загальноТ дестаб^заци соцiально-полiтичноТ' ситуаци вдаеться дуже складним.
Подальший розвиток зовшшньоторговельних вiдносин з еС ускладнюеться синергетичним впливом проблем макрорiвня в умовах фiнансово-економiчноТ кризи, в краТш та зовнiшньоТ вiйськовоТ агресiТ. Найгостршими з них е корупцiя, повтьний темп реалiзацiТ реформ, недостатня державна пщтримка найбiльш вразливих галузей економки, бiднiсть населення.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Перспектива iнтеграцiТ УкраТни до единого ринку еС е шансом для модершзаци в^чизняноТ економки та в значнiй мiрi сприятиме економiчному зростанню [19, с. 2]. Устхи в iмплементацiТ Угоди про асоцацш е вагомим кроком на шляху до европейського майбутнього УкраТни, до ТТ повноцшного членства в еС. Аналiз сучасного стану зовшшньоторговельних вщносин мiж УкраТною та еС в рамках створення Зони втьноТ торгiвлi виявив, що попри вигщну для УкраТни асиметрш в умовах лiбералiзацiТ, динамiка зовнiшньоТ торгiвлi з еС е негативною. Це в значнш мiрi обумовлено проблемами, з якими стикаються пщприемства ключових експортоорiентованих галузей УкраТни в умовах евроштеграци: невiдповiднiсть продукцiТ i технологiчних процеав европейським стандартам; застарiла виробнича база i технологiТ виробництва; вiдсутнiсть кошлв на модернiзацiю i впровадження европейських стандарлв; надзвичайно висока конкуренцiя на ринку еС; слабка шформацшна пщтримка ведення бiзнесу з европейськими партнерами. В товарному експорл до еС все ще переважае сировинна продущя з невисокою часткою доданоТ вартостк Квоти на експорт стьськогосподарськоТ продукци е замалими, iншi товари в^чизняного виробництва ще досi не в повнш мiрi вiдповiдають европейським стандартам.
Але, незважаючи на проблеми, шлях змщнення торгово-економiчного спiвробiтництва мiж УкраТною та еС е доказом здатносп УкраТни дотримуватися правил i стандар^в, що дiють в европейському економiчному, полiтичному, соцiальному i культурному просторк З огляду на це, пщфунтям до впровадження европейських норм i стандартiв в УкраТнi мають бути лiбералiзацiя економiки, полiпшення дiлового ^мату, подолання корупц^, вдосконалення податковоТ системи, розвиток фшансових iнститутiв, пiдвищення конкурентоспроможносл вiтчизняних пiдприемств на засадах шновацшного розвитку. Дуже важливою е роль шформацшноТ полiтики, яка повинна бути спрямованою на забезпечення приватних оаб та суб'еклв господарювання повною та об'ективною шформацш щодо европейськоТ штеграци УкраТни.
Список використаних джерел
1. Створення зони вльноУ торгiвлi м'ж УкраУною та СС [Електронний ресурс] / Урядовий портал. -Режим доступу: http://www.kmu.gov. иа/соп(го1/ик/риЬ118Ь/а111с1е%3Еаг(^=244830558 (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
2. СС-УкраТна: поглиблена та всеохоплююча зона втьноТ торгiвлi [Електронний ресурс] : спльна публкаця Представництва Свросоюзу в УкраТн, Мiнiсmерсmва закордонних справ УкраТни та Мнстерства економ'чного розвитку i торгiвлi УкраТни / European External Action Service. - Режим доступу: http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/dcfta_guidebook_web.pdf (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
3. EU-Ukraine Deep and Comprehensive Free Trade Area [Електронний ресурс] : публкаця СвропейськоТ КомсТ / European Commission. - Режим доступу: http://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/ 2013/april/tradoc_150981.pdf (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
4. Aslund A. Ukraine's Choice: European Association Agreement or Eurasian Union? [Електронний ресурс]: Policy Brief / A. Aslund ; Peterson Institute for International Economics. - Режим доступу: https://piie.com/publications/pb/pb13-22.pdf (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
5. Зовншня торгiвля УкраТни товарами в 2016 роц [Електронний ресурс] : експрес-випуск / Державна служба статистики УкраТни. - Електрон. дан (1 файл). - 2017. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2017/02/18pdf.zip (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
6. Зовншня торгiвля УкраТни товарами в 2015 роц [Електронний ресурс] : експрес-випуск / Державна служба статистики УкраТни. - Електрон. дан (1 файл). - 2016. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2016/02/19.zip (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
7. Стан зовн'шньоеконом'чних в'дносин iз краТнами Свропейського Союзу в I пiврiччi 2016 року [Електронний ресурс]: експрес-випуск /Державна служба статистики УкраТни. - Електрон. дан (1 файл).
- 2016. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2016/08/178.zip (дата звернення 16.02.2017).
- Назва з екрана.
8. Томбiнськi Я. УкраТна - СС: курсом зближення [Електронний ресурс] / Я. Томбiнськi ; Днпропетровська торговельно-промислова палата. - Режим доступу: http://cci.dp.ua/actions-other-reader/items/ukrajina-jes-kursom-zblizhennja.html (дата звернення 30.06.2016). - Назва з екрана.
9. Географiчна структура зовнШньоТ mоргiвлi товарами (щомсячна iнформацiя) [Електронний ресурс] : статистична iнформацiя (економ'чна статистика, зовн'шньоеконом'чна д'яльн'ють, архв за 2016 рк) / Державна служба статистики УкраТни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
10.Чому украТнський експорт до СС падае - погляд бзнесу [Електронний ресурс] / 1нтернет-видання «Свропейська правда». - Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/articles/ 2015/07/30/7036468 (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
11. Украина уже исчерпала квоты на экспорт меда в ЕС [Електронний ресурс] / 1нтернет-видання «112 UA». - Режим доступу: http://112.ua/ekonomika/ukraina-uzhe-ischerpala-kvoty-na-import-meda-v-es-364915.html (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
12.Оцнка впливу Угоди про асоцацю/ЗВТ мiж УкраТною та СС на економку УкраТни: наукова доповдь / за ред. В.М. Гейця, Т.О. Осташко, Л.В. Шинкарук. - К.: ДУ «1н-т економ/'ки та прогнозування НАН УкраТни», 2014. - 102 с.
13.УкраТна в 2015 роц не використала квоти на постачання в СС баранини, грибiв i часнику [Електронний ресурс] / 1нтернет-видання «1нформац1'йне агентство «УН1АН». - Режим доступу: http://economics.unian.ua/agro/1230322-ukrajina-v-2015-rotsi-ne-vikoristala-kvoti-na-postachannya-v-es-baranini-gribiv-i-chasniku.html (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
14. Сельхозпродукция Украины в ЕС: не медом единым [Електронний ресурс] / 1нтернет-видання «РИА-Новости Украина». - Режим доступу: http://rian.com.ua/analytics/20140710/354733712.html (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
15.Emerson M. After Vilnius Fiasco: who is to blame? What is to be done? [Електронний ресурс] / M. Emerson // Centre for European Policy Studies Essay. - 2014. - № 8. - P. 1-19. Режим доступу: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=
2395146 (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
16. Авmономнi торговельнi преференцТ СС: вплив на украТнський експорт [Електронний ресурс] : прес-конференця / 1нститут економ'чних досл'джень та полтичних консультацш. - Режим доступу: http://www.ier. com. ua/ua/public_
events?e=174 (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
17. Спад експорту товар'в до СС: об'ективно i в'дверто [Електронний ресурс] / 1нтернет-видання «Свропейська правда». - Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/experts/2015/10/15/7039458 (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
18. Експорт товар'т з УкраТни за п i дсумками 2 м сяцв 2016 року [Електронний ресурс] / Мнютерство економ'чного розвитку i mоргiвлi УкраТни. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/News/ Detail?lang=uk-UA&id=9dfe3370-d6b8-4ae3-95bd-f66f8cdacac1&title=EksportTovarivZUkrainiZaPidsumkami2-Misiatsiv2016-Roku (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
19. Wolczuk K. Ukraine and the EU: turning the Association Agreement into a success story [Електронний ресурс] : Policy Brief / K.Wolczuk ; European Policy Centre. - Режим доступу: http://www.epc.eu/documents/ uploads/pub_4360_ukraine_and_the_eu.pdf (дата звернення 16.02.2017). - Назва з екрана.
References
1. Stvorennya zoni vilnoyi torgivli mizh Ukrayinoyu ta ES [Creating the Free Trade Area between Ukraine and the EU]. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article%3Fart_id=244830558.
2. ES-Ukrayina: pogliblena ta vseohoplyuyucha zona vilnoyi torgivli [EU-Ukraine: Deep and Comprehensive Free Trade Area]. http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/dcfta_guidebook_web.pdf.
3. EU-Ukraine Deep and Comprehensive Free Trade Area. http://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2013/ april/tradoc_150981.pdf.
4. Aslund, A. Ukraine's Choice: European Association Agreement or Eurasian Union? Policy Brief. https://piie.com/publications/pb/pb13-22.pdf.
5. Zovnishnya torgivlya Ukrayini tovarami v 2016 rotsi [Ukraine Goods Foreign Trade in 2016]. http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2017/02/18pdf. zip.
6. Zovnishnya torgivlya Ukrayini tovarami v 2015 rotsi [Ukraine Goods Foreign Trade in 2015]. http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2016/02J19.zip.
7. Stan zovnishnoekonomichnykh vidnosyn iz krainamy Yevropeiskoho Soiuzu v I pivrichchi 2016 roku [The state of Ukraine's Foreign Economic Relations with EU Countries in 2015]. http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2016/02/37pdf.zip.
8. Tombinsky J. Ukrayina - ES: kursom zblizhennya [Ukraine-EU: on the Course of Convergence]. http://cci.dp.ua/actions-other-reader/items/ukrajina-jes-kursom-zblizhennja.html.
9. Heohrafichna struktura zovnishnoi torhivli tovaramy (shchomisiachna informatsiia) [Geographic Structure of Foreign Trade in Goods (monthly data)]. http://www.ukrstat.gov.ua.
10.Chomu ukrainskyi eksport do ES padaie - pohliad biznesu [Why Ukrainian exports to the EU falls -business view]. http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/07/30/7036468.
11. Ukraina uzhe ischerpala kvotyi na eksport meda v ES [Ukraine has already exhausted the quota for honey export to the EU]. http://112.ua/ekonomika/ukraina-uzhe-ischerpala-kvoty-na-import-meda-v-es-364915.html.
12.Heiets V.M., Ostashko T.O., Shynkaruk L.V. Otsinka vplyvu Uhody pro asotsiatsiiu/ZVTmizh Ukrainoiu ta ES na ekonomiku Ukrainy: naukova dopovid [Assessing the impact of Association Agreement / FTA between Ukraine and the EU on Ukraine's economy: research report]. Kyiv: Institute for Economics and Forecasting of National Academy of Sciences of Ukraine, 2014. - 102 p.
13.Ukraina v 2015 rotsi ne vykorystala kvoty na postachannia v ES baranyny, hrybiv i chasnyku [Ukraine's 2015 quotas forsupply of lamb, mushroom, garlic to EU not used]. http://economics.unian.ua/agro/1230322-ukrajina-v-2015-rotsi-ne-vikoristala-kvoti-na-postachannya-v-es-baranini-gribiv-i-chasniku.html.
14.Selhozproduktsiya Ukrainyi v ES: ne medom edinyim [Ukraiinian agricultural products in ES: not just the honey]. http://rian.com.ua/analytics/20140710/354733712.html.
15.Emerson, M. After Vilnius Fiasco: who is to blame? What is to be done? CEPS Essay No. 8. http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2395146.
16.Pres-konferentsiia «Avtonomni torhovelni preferentsii ES: vplyv na ukrainskyi eksport» [Press conference «The autonomous trade preferences of the EU: the impact on Ukrainian export»]. http://www.ier. com. ua/ua/public_events?e=174.
17.Spad eksportu tovariv do ES: obiektyvno i vidverto [The decline of export to the EU: objectively and frankly]. http://www.eurointegration.com.ua/experts/2015/10/15/7039458.
18.Eksport tovariv z Ukrainy za pidsumkamy 2 misiatsiv 2016 roku [Export of goods from Ukraine by the results of two months of 2016]. http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=9dfe3370-d6b8-4ae3-95bd-f66f8cdacac1 &title=EksportTovarivZUkrainiZaPidsumkami2-Misiatsiv2016-Roku.
19.Wolczuk, K. Ukraine and the EU: turning the Association Agreement into a success story. Policy Brief. http://www.epc.eu/documents/uploads/pub_4360_ukraine_and_the_eu.pdf.
ДАН! ПРО АВТОРА
Рибакова Тетяна Олексан^вна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри фшанав, баншськоТ' справи та страхування
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iMeHi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, КиТ'вська обл., 08401, УкраТна e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Рыбакова Татьяна Александровна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 32, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл., 08401, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Rybakova Tetiana Oleksandrivna, Ph.D. in Economics Science, Associate Professor
SHEE «Pereyaslav-Khmelnitskiy State Pedagogical University after Grigoriy Skovoroda « 30, Sukhomlinskogo Street, Kyiv region, 08401, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 338.43:330.342
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 СУПЕРЕЧНОСТ1 РОЗВИТКУ АГРАРНИХ В1ДНОСИН В АДМ1Н1СТРАТИВНО-КОМАНДН1Й ЕКОНОМ1ЧН1Й СИСТЕМ1
Шульга О .А.
Мета статт/ - виявити та охарактеризувати конкретнi соцально-економ'чн'! суперечност/ в систем/ аграрних вдносин адмнстративно-командноТ економчноТ' системи, визначити шляхи Ух розв'язання. При досл'дженн'! соцально-економ'чний суперечностей системи аграрних в'дносин були використанi системно-структурний метод, методи узагальнення, '¡ндукци i дедукци, анал'зу i синтезу.
Основна суперечнсть в систем/ аграрних вдносин пов'язана з домнуючим типом власност/ на засоби виробництва та формами привласнення пращ, засоб/'в виробництва та результат'¡в прац, а вихiдна - з працею та ТТ' змстом в рiзних суспльно-економ/'чних формацях. Це пояснюеться тим, що праця е зовншньою потребою людини, оскльки дае Тй можливсть отримувати засоби для /снування. У зв'язку з цим, залучення працвникв до процесу виробництва фунтуеться на економ'чному примут / використаннi переважно матер'ального стимулювання. Необх'дшсть стимулювання прац обумовлена в'дособлешстю прац окремих працвникв / колективiв, що, у свою чергу, породжуе необх'дшсть снування рiзних форм власност/ i господарювання.
Таким чином, проблема суперечностей в систем/ аграрних вдносин адмнстративно-командноТ економки пов'язана не тльки з функцонуванням / розвитком економ'чноТ системи, але i ТТ' складових елемент'в, серед яких важливе мсце належить нституту власност'!. Саме вн в'дображае природу суспльного ладу, його сутнсть та головн рушiйнi сили розвитку. Генезис суспльноТ власност/ заснований на тотожност/ прац / власност/ в загальнодержавному масштаб. Вона виникае лише на основ в'дпов'дноТ маmерiально-mехнiчноТ' бази. 1накше така власнсть буде суспльною лише за формою, але не за змстом, що, як бачимо, / мало мсце при соцiалiзмi. Одержавлення кооперативноТ форми власност/ в умовах в'дсутност'! реальноТ економ'чноТ' i полimичноТ' демократа призвело до однотипност/ та р/'вност/' форм власност'!. Це породило суперечност/ форм власност'! при соцал'зм'!, як полягали у нев 'дпов 'дност'! форми власност'! ТТ' змсту.
Суперечливстю характеризувалися / форми реалiзацiТ' вдносин власност'!, як знаходили свое вираження через розвиток форм оргашзацп прац / виробництва. Тобто реал'заця вдносин власност'! в'дбуваеться через господарювання, яке в'дображае сутнсть вдносин привласнення, а mi, у свою чергу, в'дображають змст власност'!. В умовах iдеологiзацiТ' в'дносин власност'! та вираження загальнонародноТ власност'! у форм/ державноТ, в'дбулася монополiзацiя державою привласнення сусп льних засоб в виробництва його результат в, чим було обмежено участь у привласненн безпосереднх виробникв. Суспльний характер привласнення не вдалося реал'зувати на практиц не тльки у зв'язку з недостатн'ш рiвнем усуспльнення виробництва, а й через те, що не були повною мiрою викорисmанi можливост'! в'дособлення (зокрема спецал'зацИ). Для бiльш повноТ реалiзацiТ' вдносин привласнення безпосереднх виробникв необх'дно було в межах кожноТ' форми власност'! на принципах кооперацТ / господарського розрахунку розвивати р'зн'! форми господарювання (оренднi, пiдряднi тощо). Це сприяло б подоланню в'дчуженост'! безпосереднх виробниюв в'д засоб/'в виробництва, Тх зацкавленост'! в п'двищенн'! ефективнот своеТ д 'яльност'! та в 'дпов 'дальност'! за ТТ' результати, розширенн самост'!йност'! господарюючих ланок.
Способом реалiзацiТ' в'дносин власност'! виступае господарський механiзм, розвиток якого визначають виробничi в'дносини. Оскльки виробничi в'дносини при соцiалiзмi випереджали розвиток продуктивних сил, це породило суперечност/ господарського механзму, як мали мсце як м'ж його пдсистемами, так i всередин кожноТ з пдсистем. Особливо важливе мсце серед суперечностей господарського механ зму належить суперечностям м ж базисом на надбудовою, м ж сусп льством природою та м'ж людьми з приводу природокористування.
Ключов'1 слова: соцiальнi суперечносmi, економiчнi суперечносmi, в'дносини власност'!, аграрнi в дносини, адм н стративно-командна економ чна система.
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПРОТИВОРЕЧИЯ РАЗВИТИЯ АГРАРНЫХ ОТНОШЕНИЙ В АДМИНИСТРАТИВНО-КОМАНДНОЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СИСТЕМЕ
Шульга О .А.
Цель статьи - выявить и охарактеризовать конкретные социально-экономические противоречия в системе аграрных отношений административно-командной экономической системы, определить пути их решения. При исследовании социально-экономический противоречий системы аграрных
© Шульга О. А., 2017
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 32/1
193
