CC BY
18
18. Tinova ekonomika v Ukraini: stan, tendentsii, shliakhy podolannia. Analitychnyi ohliad [Shadow economy in Ukraine: condition, tendencies, policy of the break. Analytical overview] / S. S. Chernyavski, А. V. Titko and others. Kyiv: NАВС, 2017. 152 p. (In Ukrainian)
19.Harazishvili, Y. М. & Dmitrenko, N. М. (2013). Metodychnyi pidkhid do otsiniuvannia tinovoi zainiatosti v Ukraini. [Methodical approach of the estimation of the shadow employment in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy -Economy of Ukraine, 12. 16-28. (In Ukrainian)
20.Bovi, M. (2003). The Nature of the Underground Economy - Some Evidence from OECD Countries. IMAD. P. 60-70.
21.Faye, C. (2017). Emerging from the Shadow: The Shadow Economy to 2025. ACCA. 1-36.
22.Feige, E. (1990). Defining and Estimating Underground and Informal Economies: The New Institional Economics Approach. World Development. Vol. 18, Issue 7. № 7 (18). P. 989-1002.
23.Mara, E. R. (2011). Causes and consequences of underground economy. Babes Bolyai University of Cluj-Napoca. 1109-1116.
24.Schneider, F. (2017). Implausible Large Differences of the Size of the Underground Economies in Highly Developed European Countries? A Comparison of Different Estimation Methods. CESifo Working Paper. 16 p.
25.Schneider, F. (2017). Estimating the Size of the Shadow Economies of Highly-developed Countries: Selected New Results. Leibniz Institute for Economic Research at the University of Munich. 44-53.
26.Schneider, F. & Williams, C. Shadow economy: the size, causes and consequences of growth. The Institute of Economic Affairs. 186 p.
27.Smith, P. (1994). Assessing the Size of the Underground Economy: The Statistics Canada Perspective. Canadian Economic Observer. May. P. 3-31.
28. Tanzi, V. (1983). The underground economy in the United States: Annual estimates, 1930-1980. IMF Staff Papers, 30 (2). 283-305.
29.Trebica, B. (2015). Mimic Model : A Tool to Estimate the Shadow Economy. Academic Journal of Interdisciplinary Studies. 295-299.
30.Zinnes, C. & Eilat, Y. (2002). The Evolution of the Shadow Economy in Transition Countries: Friend or Foe? A Policy Perspective. World Development. Elsevier Csince UK. Vol.30. № 7. 1233-1254.
ДАН I ПРО АВТОРА
Лук'яненко 1рина Григорiвна, завщувач кафедри фшанав, д.е.н., професор,
Нацюнальний ушверситет «Киево-Могилянська академ1я» вул. Сковороди, 2, кафедра фшанав, НаУКМА, Кш'в, 04070, Укра'ша e-mail: Iryna.lukianenko@ukma.edu.ua; luk@kse.org.ua orcid.org/0000-0002-4128-5909 Researcher ID: I-3725-2018
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Лукьяненко Ирина Григорьевна, заведующая кафедры финансов, д.э.н., профессор
Национальный университет «Киево-Могилянская академия»
ул. Сковороды 2, кафедра финансов НаУКМА,г.Киев,, 04070, Украина
e-mail: Iryna.lukianenko@ukma.edu.ua; luk@kse.org.ua
DATA ABOUT THE AUTHOR
Lukianenko Iryna, head of the Department of Finance,
Doctor of Economic Science, Professor,
National University of «Kyiv-Mohyla Academy»
Skovoroda 2, street, Department of Finance, NaUKMA, Kyiv, 04070, Ukraine e-mail : Iryna.lukianenko@ukma.edu.ua; luk@kse.org.ua
УДК 341.215.2 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-39-113-121
ПРОБЛЕМЫ! АСПЕКТИ еВРО1НТЕГРАЦ1ЙНОГО ПРОЦЕСУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
Студшський В. А., Романчук К. В.
Метою статтi е виявлення основних переваг та ризиюв для втчизняних с'тьськогосподарських товаровиробни^в у процес нтеграци в европейський прост1'р та о^нка Ух вплив на розвиток втчизняного аграрного сектора.
© Студшський В. А., Романчук К. В., 2018
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 39
113
У cmammi розкриваються проблемнi питання iнтеграцiйних процесв украУнського агропромислового комплексу в европейський прост1'р. Розглянуто, зокрема, потенцiйнi можливостi втчизняного агросектору, його нинiшнi здобутки. Дана також характеристика iнвестицiйного кл'шату в сльське господарство УкраУни. Визначен проблеми еколог'чного спектру та показано, що на нинiшньому етап екологчна складова значно покращилася. Зроблено спробу визначити ризики европейськоУ iнтеграц'УУ агропромислового комплексу УкраУни. Також визначено, що необх'дно здшснювати секторальнi як/сн/ змни в полiтицi европейських iнтеграцiйних процес'т УкраУни.
Висновки. Таким чином, украУнський агропромисловий комплекс мае серйозний економ'чний потен^ал, що дозволяе йому знаходитися у стан позитивноУ динамки та мае хорошi перспективи iнтеграц'УУ у евро прост1'р. Разом з тим, даний процес повинен вписуватися у загальний контекст реформ та секторальних зм/'н в економц УкраУш. При цьому збергаеться важлива роль держави в регуляторних процесах економ/кою взагалi та аграрним сектором зокрема.
Ключов'1 слова: европейська iнтеграцiя, Свропейський Союз, господарства, аграрний сектор, европейський iнтеграцiйний процес, державна аграрна полтика.
PROBLEMATIC ASPECTS OF EURO INTEGRATION PROCESS OF UKRAINE'S AGRO-INDUSTRIAL COMPLEX
Studinski V. A.
Romanchuk K. V.
The purpose of the article is to identify the main advantages and risks for domestic agricultural producers in the process of integration into European space and to assess their impact on the development of the domestic agricultural sector.
The proposed article analyzes the prospects and risks of integration of domestic agricultural enterprises into world economy. Special attention is focused on the export and import of agricultural products and the achievement of Ukraine in the field of agro-industrial complex. An estimation of foreign economic activity of agrarian enterprises of Ukraine is conducted. The implications of the implementation of the Association Agreement between Ukraine and the EU for various sectors of the economy of Ukraine, and most especially for the agrarian sector, are assessed and analyzed. The potential benefits of signing the Comprehensive Free Trade Area Agreement for the development of the agrarian sector have been explored. Perspectives are considered and risks of European integration for agrarian enterprises and development of rural territories are analyzed. It is established that European integration for Ukraine is a way to modernize the domestic agricultural production, attract foreign investments and new technologies, increase the competitiveness of products, obtain financial resources for the development of the economy.
Conclusions. Thus, the Ukrainian agro-industrial complex has a serious economic potential which allows it to be in a positive dynamics and has good prospects of integration into the European space. At the same time, this process should fit into the overall context of reforms and sectoral changes in Ukraine's economy. Alongside with it, the state plays an important role in the regulatory processes of managing the economy in general and the agrarian sector in particular.
Key words: European integration, European Union, farms, agrarian sector, European integration processes, government regulation, government support, agriculture.
ПРОБЛЕМНЫЕ АСПЕКТЫ ЕВРОИНТЕГРАЦИОННОГО ПРОЦЕССА АГРОПРОМЫШЛЕННОГО КОМПЛЕКСА УКРАИНЫ
Студинский В. А.
Романчук Е. В.
Целью статьи является выявление основных преимуществ и рисков для отечественных сельскохозяйственных товаропроизводителей в процессе интеграции в европейское пространство и оценка их влияния на развитие отечественного аграрного сектора.
В статье рассматриваются проблемные вопросы интеграционных процессов украинского агропромышленного комплекса в европейское пространство. Рассмотрены, в частности, потенциальные возможности отечественного агросектора, его нынешние достижения. Дана также характеристика инвестиционного климата в сельское хозяйство Украины. Определены проблемы экологического спектра, также указано, что на данном этапе показатели экологичности значительно улучшились. Сделана попытка определить риски европейской интеграции отечественного агропромышленного сектора Украины. Также обозначено, что необходимо осуществлять секторальные качественные изменения в европейской интеграционной политике Украины.
Выводы. Таким образом, украинский агропромышленный комплекс имеет серьезный экономический потенциал, позволяющий ему находиться в состоянии положительной динамики и имеет хорошие перспективы интеграции в евро пространство. Вместе с тем, данный процесс должен вписываться в общий контекст реформ и секторальных изменений в экономике Украины. При этом сохраняется важная роль государства в регуляторных процессах экономикой вообще и аграрным сектором в частности.
Ключевые слова: европейская интеграция, Европейский Союз, хозяйства, аграрный сектор, европейский интеграционный процесс, государственная аграрная политика.
JEL Classification: Q 13, F15
Актуальнiсть теми дослiдження. УкраТна юторично належить до краТн свгту, якi е лiдерами у стьськогосподарському виробництвi. Власне, сам образ украТнця асоцiюеться i3 землеробом. Чимало вГтчизняних та закордонних вчених пов'язують ц традици в УкраТш з одыею з найдавнiших землеробських свiтових цивтГзацш - трипiльською. В нинiшнiх умовах глобалГзаци та iнтеграцiT економiчних процеав перед агропромисловим комплексом УкраТни постае ряд важливих завдань. З одного боку УкраТна е однiею з найпотужнГших у потенцiйному вiдношеннi краТн-виробниш стьгосппродукци. Лише у 2018 роц було зiбрано близько 70 млн. тонн зернових при загальшй середнш врожайностi 47, 4 ц/га. Зокрема, зернобобових - 34,3 млн. т з площi 9,9 млн. га (середня врожайнють 34,8 ц/га), кукурудзи 34,1 млн. т iз площi 4,4 млн.га (середня врожайнють 77,0 ц/га), гречки - 136 тис. т з площi 198 тис. га (середня врожайнють 12.6 ц/га), проса =78 тис. т з площi 51 тис. га (середня врожайнють - 15,4 ц/га). З шшого боку - виникае питання переробки дано' продукцп i доставки и до европейського споживача вщповщноТ якост та дотримання стандартiв, а також зберГгання вирощеного врожаю. Разом з тим у стьському господарствГ задiянi рiзноманiтнi види та форми виробництв.
Поряд з великими пщприемствами, також юнуе необхiднiсть у дослщженш функцiонування малих та середнiх пщприемств зазначеного виду економiчноТ дiяльностi, що дшть на рiвнi нацiональних економки, проте проявляють зацiкавленiсть стосовно виходу на зовшшы ринки та здшснення експортно-iмпортних операцiй з метою отримання валютних коштiв. Тому сьогоднi виникае необхщнють дослiджувати основнi етапи евроштеграцшних процесiв УкраТни та оцiнювати Тх вплив на розвиток сiльського господарства. Це дасть змогу виявити загрози, пов'язан з реалiзацiею евроiнтеграцiйних намiрiв, змiнах зовнiшньоТ полiтики, митного законодавства тощо.
Стушнь вивчення проблеми. Проблематика европейськоТ Ытеграцп УкраТни доволi глибоко i широко дослiджуеться у вггчизнянш науцi. Не е винятком i сiльськогосподарське виробництво та його поступове Ытеграцшне входження на ринок европейського Союзу. Вагомий внесок у дослщження проблематики взаемовщносин УкраТна - еС, питанню розвитку сiльського господарства в умовах глобалiзацiйних процесiв та аналiз евроiнтеграцiйних проблем УкраТни, у тому числГ i з особливостями розвитку галузi сiльського господарства зробили таю вчен як П. Гайдуцький, В. Копшка, Н. Антонюк, В. Копмка, О. Краевська, О. Шубравська, Т. Шинкаренко. Зокрема, даною проблематикою займалися i представники науковоТ школи КиТвського Нацiонального торговельно-економiчного унiверситету А.А. Мазараю, Т.М. Мельник, Г.Я. Студiнська та
Мета даного дослiдження полягае у виявленн основних переваг та ризимв для вiтчизняних сiльськогосподарських товаровиробниш у процесi штеграци в европейський проспр та оцiнцi Тх впливу на розвиток вгтчизняного аграрного сектора.
Виклад основного матерiалу. евроiнтеграцiйнi процеси стають невiд'емною ознакою та напрямком розвитку аграрного сектора економки УкраТни. У зв'язку з цим, необхщною е розробка аграрноТ полiтики, яка б враховувала соцiально-економiчну, екологiчну, демографiчну та iншi складовi, а також базувалася б на ознайомленш, вивченн та застосуваннi на практицi досвщу ведення сiльського господарства у зарубiжних краТнах, який викликае закономiрно пщвищений iнтерес. Першочергового значення в цьому аспект набувае взаемообумовлена дiяльнiсть держави та господарюючих вГтчизняних суб'ектiв, спрямована на забезпечення продовольчоТ безпеки, зокрема, на регюнальному рiвнi, та комплексний пщхщ при плануваннi розвитку територш. Також варто зазначити, що у процес трансформацГТ нацiональних економiк, виходячи з досягнень науково-техшчного прогресу, наявного попиту i пропозицГТ на товари та послуги у ктькюному та якюному вимiрах, а також специфки трансформацГТ робочоТ сили. Сiльське господарство УкраТни тут представляе великий штерес, осктьки мае потужний потенцiал розвитку.
Агропромисловий комплекс УкраТни е складовою нацюнального господарства та виступае единою цтюною виробничо-економiчною системою, що об'еднуе низку стьськогосподарських, промислових, науково-виробничих i навчальних галузей, спрямованих на одержання, транспортування, зберiгання, переробку та реалiзацiю сiльськогосподарськоТ продукцй'. За своТм складом та структурою вш вiдрiзняеться вщ Гнших мiжгалузевих комплексiв i визначае соцiально-економiчний розвиток краТни, рiвень життя населення, продовольчу безпеку та забезпечення промисловосп сiльськогосподарською сировиною. Для АПК головним засобом виробництва е земля, на яш вирощуеться стьськогосподарська продук^я та сировина для виробничого та невиробничого споживання. Та разом Гз тим, на даний момент певною мГрою порушена адмiнiстративно-органiзацiйна структура агропромислового комплексу. Вщтак найважливГшим завданням державноТ аграрноТ полГтики е трансформацГя, оптимГзацГя та адаптацГя з урахуванням сучасних ринкових умов та свГтових тенденцГй.
Тому, одним з головних завдань, що стоТть перед галузями АПК, е зростання обсяпв сГльськогосподарського виробництва, надГйне забезпечення краТни продуктами харчування та стьськогосподарською сировиною, об'еднання зусиль уах галузей комплексу для одержання високих економГчних показникГв i вихщ на свГтовий ринок. У свою чергу, Угода про асоцГацю УкраТни з ее передбачае вихГд на новий якюний рГвень, а саме перехщ вГд партнерства i спГвробГтництва до полГтичноТ асоцГацГТ та економГчноТ ГнтеграцГТ. Угода створюе передумови для подальшого вступу УкраТни до ее, проте вона не виступае гарантГею з боку ее i жодним чином не е зобов'язанням з боку УкраТни. Робота над Угодою тривала п'ять рош - з березня 2007 р. до березня 2012 р. Угода е безстроковою, налГчуе близько двох тисяч сторГнок. Пщписання Угоди було передбачено в листопадГ 2013 р. Пюля пщписання Угода мала б бути затверджена парламентом кожноТ держави ее. Процес затвердження (ратифкаци) може тривати ктька рокГв, i лише тодГ Угода набуде чинность Водночас, окремГ положення Угоди можуть бути введенГ в дш з моменту ТТ пщписання [6, с.25-29].
Зокрема, було висунуто умови при пщписання Угоди з 6С: спiвробiтництво з метою поширення регюнальноТ стабiльностi; змiцнення миру та мiжнародного правосуддя; утвердження верховенства права та змщнення вiдповiдних iнституцiй; реальнi реформи (боротьба з коруп^ею, судова реформа, покращення умов пщприемництва та Ы.); поглиблення спiвпрацi з метою боротьби з вщмиванням грошей та фЫансуванням тероризму, незаконним обiгом наркотикiв, оргашзованою злочиннiстю, тероризмом, а також розвиток ствробггництва у сферi надання правовоТ допомоги у цивiльних та кримЫальних справах Угода також охоплюе рiзнi аспекти спiвробiтництва. Насамперед, це наближення УкраТни до европейських стандартiв у галузi права i внутрiшнiх справ, демократп i прав людини, боротьби з коруп^ею, роботи органiв юстицп; зближення УкраТни i 6С на основi спiльних цiнностей, посилена участь УкраТни у програмах 6С [8]. Угода про асо^ацю мае на мет запровадити умови для посилення економiчних та торговельних вiдносин, як сприятимуть та спонукатимуть поступовiй штеграцп УкраТни до внутрiшнього ринку 6С, зокрема, це стосуеться створенню поглибленоТ i всеосяжноТ зони втьноТ торгiвлi та пiдтримувати зусилля УкраТни стосовно завершення переходу до дiючоТ ринковоТ економiки шляхом поступовоТ адаптаци ТТ законодавства до вимог 6С [2, с.234-236].
1нструментами для цього е вщкриття ринкiв за рахунок послщовного скасування митних тарифiв, надання безмитного доступу в рамках квот, а також масштабна гармошза^я украТнського законодавства, норм та стандарлв з тими, що дшть у 6С. В умовах зони втьноТ торгiвлi особливоТ актуальностi набувае пошук нових ринш збуту для сiльськогосподарськоТ продукцГТ. За умови функцюнування зони вiльноТ украТнськ виробники повиннi адаптуватися до нових умов, i тому - загальна структура експорту зазнае суттевих змш. За феТ ситуаци потенцiйно можливi два напрями: ресурсне забезпечення первинною продукцiею переробних пiдприемств европейськоТ митноТ зони чи тих пiдприемств, що будуть розмiщеннi на територГТ УкраТни, або ж виробництво готовоТ продукцГТ на територи УкраТни та ТТ продаж в межах дiТ Зони втьноТ торгiвлi в рамках асо^аци з 6С. При цьому вггчизняш товаровиробники мають досить незначну тривалють часу для адаптацГТ до вимог 6С стосовно якостi продовольства i стандартизаци продукцГТ. Важливо також враховувати специфку регулювання зовнiшньоекономiчно'Т дiяльностi у краТнах 6С.
Першою об'ективною проблемою для украТнського села стае низька конкурентоспроможнють товарiв та послуг порiвняно з аналогiчною продукцiею европейських краТн. Конкурентоспроможнiсть товарiв 6С пiдтримуеться завдяки таким мехашзмам: технiчнi стандарти, саштарш та фiто-санiтарнi норми, а також фшансова пiдтримка аграрного сектора з бюджету 6С та окремих краТн. Швидке вiдкриття внутрiшнього ринку може привести до поширення експанси европейських товарiв на украТнський ринок. Це, в свою чергу, може зумовити ще бтьше поглиблення кризи аграрного сектора економки та банкрутство вггчизняних сiльськогосподарських пiдприемств. Також серйозною проблемою е нерiвномiрнiсть розподiлу благ мiж краТнами та регiонами. Найуразливiшим у цьому плат стае саме стьське господарство тих краТн, що не подолали ще кризи агропродовольчих секторiв. Не менш актуальною залишаеться проблема, яка обговорюеться украТнськими сiльгоспвиробниками, — це продаж землi iноземцям. 1снують i iншi побоювання украТнських аграрив та полiтикiв щодо вступу до 6С.
Проблема низькоТ конкурентоспроможностi мае розв'язуватися саме як виробниками стьгосппродукцп, так i за сприянням власне держави. Пiдвищити виробництво навiть завдяки чiткому дотриманню технологiй, безперечно, може кожен фермер чи господарство. Держава також повинна подбати про забезпечення гарантованого доходу стьгоспвиробникам, сприяти збуту стьгосппродукцп; збтьшити фЫансування переобладнання пщприемств новiтнiми технологiями, вдосконалювати соцiальну шфраструктуру села. [11, с.125].
Характеризуючи митне регулювання у 6С iмпорту агропродовольчоТ продукцГТ, зауважимо, що вимоги та пщходи до рослинницькоТ та тваринницькоТ продукцГТ рiзняться, причому остання пщпадае пiд бiльш жорсткий контроль з боку контролюючих оргашв. УкраТнськ товаровиробники, якi прагнуть експортувати до еС, повиннi дотримуватися вщповщних вимог. Кожна компанiя, яка прагне потрапити на ринок 6С, повинна розум^и загальнi та специфiчнi мехашзми формування ринкiв еС, до яких вщносяться: вiдповiднiсть товарiв санiтарним та фггосанггарним вимогам, ринковим стандартам, як дiють в еС; вiдповiднiсть виробництв техшчним та екологiчним вимогам, що визнаються краТнами еС; вiдповiднiсть виробництв техычним вимогам еС; обiзнанiсть щодо iмпортних обмежень доступу до ринку еС [13]. Також варто звернути увагу потенцшних експортерiв на тарифне регулювання iмпорту, яке дiе на митнiй територи еС - мита, звтьнення (в тому чи^ тимчасовi скасування) вiд сплати мита, квоти, антидемпiнговi заходи. Слiд вщм^ити, що вiдносно харчових продуктiв еС надав преференци на 83,4% украТнського експорту. Стосовно решти 16,6% (крупи, свинина, яловичина, м'ясо пти^ та дектька додаткових продуктiв) - часткова лiбералiзацiя досягаеться шляхом надання безмитних тарифних квот.
евроштегра^я сприятиме зростанню продуктивносл економiки та темпiв технолопчноТ модернiзацiТ пiд впливом конкуренцiТ на единому европейському ринку та забезпеченню втьного доступу до новггшх технологш, капiталу, iнформацiТ; пiдвищенню квалiфiкацiТ робочоТ сили за умов Тх втьного руху в межах единого ринку; створенню бтьш сприятливого iнвестицiйного середовища; ютотному зростанню обсягiв торгiвлi на ринку еС; створенню передумов для прискореного зростання взаемообмшу в галузях з пщвищеним рiвнем науки та техноемносп; пiдвищенню якостi регулятивних шститупв у бюджетнiй, банкiвськiй, фiнансовiй сферах та корпоративному управлшш. Тому, вступ УкраТни до еС е дiевим стимулом здшснення реформ в аграрнш та iнших галузях економiки. А ринкова конкурен^я завжди сприятиме зростанню загальноТ ефективностi економiки, пiдвищенню якосл товарiв i послуг. Крiм того, необхщно запроваджувати на
yкрaïнcьких ciльгоcппiдприeмcтвaх eвропeйcькi тeхнiчнi прaвилa, норми тa cтaндaрти, що e об'eктивною i нeобхiдною умовою вcтyпy Укрaïни до 6С [7, c.153-158].
Haприкiнцi 2017 р. eвропeйcькa комiciя yхвaлилa рiшeння зaпропонyвaти збiльшeння розмiрiв тaрифних квот для yкрaïнcькоï ciльcькогоcподaрcькоï' продyкцiï: кyкyрyдзa (нa 650 тиа т), ячмiнь (нa 350 тиа т), пшeниця тa борошно (нa 100 тиc. т), оброблeнi томaти (нa 5 тиc. т), овec (нa 4 тиc. т). Зпдно з оцiнкaми eкcпeртiв, збiльшeння тaрифних квот дозволяe нaроcтити обcяги торгiвлi з 6С додaтково мaйжe нa 200 млн. дол. щорiчно. Haвeдeнi дaнi cвiдчaть про зроcтaння зaцiкaвлeноcтi y крaïнaх 6С щодо iмпортy зeрнових з Укрaïни, в пeршy чeргy, кукурудзи. Icнyвaння ви^кого попиту нa кукурудзу пояcнюeтьcя ïï виcокою хaрчовою цiннicтю i, в пeршy чeргy, викориcтовyeтьcя для потрeб твaринництвa (2/3 ycieï вироблeноï кукурудзи). Taкож з зaзнaчeноï ciльcькогоcподaрcькоï культури отримують цукор, крупи, крохмaль, роздинш олiï тa бaгaто iншого. Aктивнe зaпровaджeння зeлeних тeхнологiй призвeло до викориотння тeхнологiï виробництвa бiоeтaнолy тa бiогaзy з зaзнaчeноï ciльcькогоcподaрcькоï культури [1].
Вaжливим acпeктом поcтae eкологiчнicть yкрaïнcькоï ciльcькогоcподaрcькоï продукци'. Оcобливо вш пiдcилюeтьcя нa тлi нacлiдкiв Чорнобиль^коГ кaтacтрофи. Хочa з момeнтy однieï з нaйбiльших тeхногeнних кaтacтроф людо^ минуло понaд тридцять рокiв, протe Укрaïнa чacто в eвропeйцiв acоцiюeтьcя caмe з нeю. Taкe cприйняття e нe бeзпiдcтaвним, оcкiльки нa тeриторiï Укрaïни площa зaбрyднeння ciльcькогоcподaрcьких yгiдь cтaновилa понaд 4,7 млн. гeктaрiв, a тaкож було врaжeно понaд 2,2 млн. гa люового фонду крaïни. Рaдiонyклiдного зaбрyднeння зaзнaли 12 облacтeй Укрaïни. Цe, зокрeмa призвeло до вивeдeння iз aктивного eкономiчного обiгy знaчноï кiлькоcтi природних тa трудових рecyрciв i тaкож нeгaтивно вплинуло нa зaгaльний eкономiчний розвиток Укрaïни нaприкiнцi 80-х - нa почaткy 90-х рр.. ХХ стол^тя [9, c. 127]. Щопрaвдa, нa cьогоднi Укрaïнa ceрйозно покрaщилa cвоï eкологiчнi покaзники. Taк, Укрaïнa зaйнялa 18 мicцe ceрeд 56 крaïн cвiтy, якi доcлiджyвaли фaхiвцi. Ввaжaють, що Укрaïнa зaвдяки пeрeробцi вiдходiв твaринництвa тa роcлинництвa можe нe лишe здобути eнeргeтичнy нeзaлeжнicть, a й cтaти «зeлeним» донором eнeргiï для бвропи. Щоб зaбeзпeчити тaкy «aльтeрнaтивy», в yкрaïнcького АПК e нeобхiднi рecyрcи. Вaрто лишe iнвecтyвaти в новiтнi тeхнологiï для продyкyвaння aльтeрнaтивноï eнeргiï з вiдходiв i знижyвaти рiвeнь шкiдливого впливу нa довкiлля. Цe дacть змогу в^чизняному aгроceкторy вийти нa якюно новий рiвeнь i гiдно конкyрyвaти нa cвiтових ринкaх нe лишe cвоeю продyкцieю, a й як iнтeгрaтори iнновaцiй.
Тому вaжливим acпeктом у cиcтeмi привeдeння вiтчизняного aгропромиcлового комплeкcy до cвiтових вимог i eвропeйcьких cтaндaртiв e здiйcнeння eфeктивноï iнвecтицiйноï полiтики. Taк, у бeрeзнi 2014 року, пicля отримaння зaпитy вiд тогочacного уряду Укрaïни, Грyпa Свiтового бaнкy нeгaйно оголоcилa про cвою пiдтримкy прогрaми рeформ, мeтою яких e пeрeвeдeння eкономiки Укрaïни нa шлях cтaлого розвитку. Нин портфeль проeктiв Miжнaродного бaнкy рeконcтрyкцiï тa розвитку (MБРР) в Укрaïнi cклaдaeтьcя з воcьми iнвecтицiйних проeктiв зaгaльною cyмою близько 2,5 млрд. долaрiв США тa однieï' гaрaнтiï нa 500 млн. долaрiв США.
1 800 1 600 1 400 1 200 1 000 800 600 400 200 000
2008р. 2009р. 2010р. 2011р. 2012р. 2013р. 2014р. 2015р. 2016р. 2017р.
Pисyнок 1. Кредитyвання MБPP Украши за 2008-2017р.р. (тиc. грн. ) (складено на основi даних [14]).
Св^овий бaнк тa yкрaïнcький уряд впровaджyють концeпцiю пaртнeрcтвa з Укрaïною нa 2017-2021 роки, я^ мae нa мeтi нaдaння пщтримки Укрaïнi в зaбeзпeчeннi cтiйкого вiдновлeння eкономiки, вiд якого отримae вигоду вce нaceлeння Укрaïни. Hовa концeпцiя пaртнeрcтвa орieнтовaнa нa пiдвищeння eфeктивноcтi фyнкцiонyвaння ринкiв, cтворeння нaлeжних умов для зaбeзпeчeння фicкaльноï тa ф^н^во'! cтaбiльноcтi, a тaкож нa пiдвищeння якоcтi нaдaння поcлyг для в^ого нaceлeння Укрaïни. He звaжaючи тe , що Miжнaроднa фiнaнcовa корпорaцiя (MФК) крeдитye тiльки виcокорeнтaбeльнi пiдприeмcтвa в нових iндycтрiaльних крaïнaх, a мeнш розвинeним крaïнaм вaжчe одeржaти крeдит чeрeз виcокy крeдитнy cтaвкy , Укрaïнa cпромоглacя отримaти крeдит нa пiдтримкy влacних виробникiв i бiзнecмeнiв.
350
2008р. 2009р. 2010р. 2011р. 2013р. 2014р. 2015р. 2016р. 2017р. 2018р.
Рисунок 2. Кредитування МФК Украши за 2008-2018 р.р. (тис. грн.) (складено на основ'1 даних [14]).
Не зважаючи на вщносно невелику кшьмсть швестицшних проеклв, позитивы зрушення в цьому аспект дозволять УкраТнi залучити бтьше iнвестицiй. Варто зазначити , що бтьшють цих проектiв е активними i охоплюють або аграрний сектор або виробництво. П'ять найперспектившших iз них наведено в Таблицi 1.
Таблиця 1. Вщкрит iнвестицiйнi проекти 2017-1018 рр.
Назва Сектор Дата схвалення Загальний обсяг швестицш МФК, дол. США
Agrofusion CL Агробiзнес та лiсництво 31.05.2018 17 000 000,00
Ыва К.Л. Агробiзнес та люництво 25.04.2018 12 500 000,00
Астарта IV Агробiзнес та лiсництво 03.03.2018 30 000 000,00
Укрпластик Виробництво 15.12.2017 18 350 000,00
Фонд Росту бвропа III Фонди 05.06.2017 15 000 000,00
Складено на основi даних [14].
Спiвробiтництво Украши з МВФ призвело до певних зрушень. Чотирирiчна програма MexaHi3M Розширеного Фiнансування (Extended Fund Facility - EFF) обсягом 17,5 млрд. дол. е головною складовою плану Мшютерства фшанав 3i стаб^зацп економiки Украши та закладання пщвалин для вщновлення ТТ зростання, починаючи з 2016 року. Також Miжнародний валютний фонд i уряд Украши дiйшли згоди про запровадження новоТ програми кредитування украТнськоТ економiки Stand-By взамiн програми розширеного фшансування EFF, яка завершуеться у березнi. При цьому обсяг новоТ програми становить 2,8 млрд SDR, що дорiвнюе 3,9 млрд доларiв США. Як пiдкреслили в МВФ, це забезпечить стабтьнють економiчноТ полiтики украТнськоТ влади протягом 2019 року. Зокрема, це дозволить зосередити увагу на продовженш фюкальноТ' консолщаци та зниженнi рiвня шфляци, а також на реформах, покликаних змщнити податкове адмiнiстрування, фiнансовий та енергетичний сектори. Угода пщлягае затвердженню менеджментом МВФ, а також схваленню Радою директорiв Фонду. Засiдання керiвництва МВФ з цього питання плануеться провести пюля ухвалення в УкраТ'ш держбюджету на 2019 рiк вiдповiдно до рекомендацш МВФ [10].
Цей мехашзм призначений для сприяння краТнам в подоланш середньострокових i бiльш довгострокових проблем, пов'язаних з плалжним балансом, викликаних великими спотвореннями, як вимагають фундаментальних економiчних реформ. Оскiльки УкраТна перейшла вiд програми «Stand-by», яка застосовуеться для подолання короткострокових проблем плалжного балансу, до Мехашзму Розширеного Фшансування з розряду комбшованоТ' фшансовоТ пiдтримки (пiльговий), то це свщчить про те, що УкраТна з^кнулась з довгостроковими проблемами платiжного балансу, для яких i призначений EFF.
В контекст визначення потенцiйних можливостей вiтчизняного агропромислового комплексу в системi европейських iнтеграцiйних процесiв варто звернути уваги на рентабельнiсть виробництва. Максимальна рентабельнють сектора АПК УкраТни була зафксована в 2015 роцi на рiвнi 41,7% з формуванням тренду на ТТ зниження в 2016-2017 роках в середньому за рк на 9,5%. У 2017 роц аграрно - промисловий комплекс працював iз рентабельнiстю 32,4%. Варто вщзначити, що сiльське господарство традицiйно е лщером з рентабельностi
ocTaHHi 10 ромв, з перервою на 2013 piK, коли на перше мюце вийшов сектор шформаци та телекомунiкацiй з показником 11,8%. Вже дектька рош поспiль краТни ее посiдають друге мюце в регюнальнш стpуктуpi нашого аграрного та харчового експорту. Таким чином, у 2017 року, зовншньоторговельний об^ аграрною та харчовою продук^ею мiж УкраТною та краТнами европи збiльшився на 30,8%, або 1,9 млрд. дол., та становив $ 8,1 млрд. При цьому УкраТна експортувала продукпв до краТн еС на 5,8 млрд. дол., таким чином сформувавши досить серйозне позитивне сальдо в нашш двостоpоннiй торпвлк Найбiльшу питому вагу в стpуктуpi експорту до краТн еС мали таю види стьськогосподарськоТ продукци: зеpновi злаки - 1,7 млрд. дол.; олiя - 1,4 млрд. дол.; насшня олiйних культур - 1,1 млрд. дол.; залишки i вiдходи харчовоТ пpомисловостi - 497,5 млн. дол.; плоди, гоpiхи та цедра - $ 139,2 млн. дол.; м'ясо та хаpчовi субпродукти свмськоТ' птицi -133,7 млн. дол.; мед - 98,8 млн. дол.; вироби iз зерна та хлiбних злаш - 96,1 млн. дол.; шфа iз шкур ВРХ, овець, ягнят та Ыших тварин - 75,7 млн. дол.; соки - 70,7 млн. дол.; казеТни, альбумши - 40,3 млн. дол.; продукти з какао-бобiв, шоколад - 38,2 млн. дол.; продукти переробки овочiв, плодiв - 38 млн. дол. та ^i товари [5]. При цьому головним напрямком експорту украТнськоТ стьськогосподарськоТ продукци залишаеться европейський Союз.
Шляхи розвитку агропромислового сектору УкраТни передбачають збалансованi та взаемозв'язанi структуры перебудови уах його галузей, максимальне впровадження у виробництво найважливших досягнень науково-техшчного прогресу, свiтового досвiду, найбтьш прогресивних форм економiки i оргашзаци виробництва на основi першочергового розв'язання актуальних проблем: перерозподт землi та майна, включаючи поглиблення вiдносин власност на землю та запровадження механiзмiв pеалiзацiТ права на власнiсть; приватизащя переробних пiдпpиемств; pестpуктуpизацiя пiдпpиемств та форм господарювання; розвиток коопераци; впровадження ринкових методiв господарювання - менеджменту та маркетингу; державне регулювання аграрноТ економки шляхом ефективнiшого використання цшових важелiв, фшансово-кредитноТ i податковоТ систем; розвиток pинкiв сiль-ськогосподаpськоТ продукци, матеpiально-технiчних pесуpсiв та послуг; штенсифкащя i дивеpсифiкацiя зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi тощо [4].
Агропромисловий комплекс УкраТни сьогодн е чи не лщером у сфеpi iнтегpацiйних европейських пpоцесiв УкраТни. В цьому е своТ переваги i, вiдповiдно, своТ ризики. З одного боку, наша держава розвивае свш традицшний сектор економiки, а з шшого боку недостатньо уваги може придтяти iншим. Тому, варто погодитися з думкою спе^алюлв про те, що УкраТ'ш необхiдно здшснювати важливi сектоpальнi реформи. Одним iз таких аспектiв е створення бpенд-оpiентованоТ економiки УкраТни [8, с. 213-218]. Агропромисловому комплексу в такш стратепчнш полiтицi належить достойне мiсце, осктьки УкраТна не може бути представленою в свт без свого аграрного сектора i високоякiсних пpодуктiв харчування.
Висновки. Таким чином, украТнський агропромисловий комплекс мае серйозний економiчний потен^ал, що дозволяе йому знаходитися у стаж позитивноТ динамiки та мае хоpошi перспективи штеграци у евро проспр. Разом з тим, даний процес повинен вписуватися у загальний контекст реформ та секторальних змш в економiцi УкраТ'ш. При цьому збер^аеться важлива роль держави в регуляторних процесах економкою взагалi та аграрним сектором зокрема.
Список використаних джерел
1. Аналтика украУнського ринку експорту кукурудзи. URL: https://msb.aval.ua/news/?id=24942
2. E^HOMi4Huü суверештет держави та напрями його правового забезпечення: [монографiя]; за ред. О. О. Ашуркова; НАН УкраУни, 1н-т економко-правових досл'джень. Донецьк: Юго-Восток, 2012. 406 с.
3. Загальна iнформацiя про Свтову органiзацiю торгiвлi. Офiцiйний сайт Мiнiстерства економ'чного розвитку i торг'влi УкраУни URL: http://http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article
4. Мельник Т. М. Международная торговля в условиях глобальной конкуренции: монография. Киев : Киев. нац. торг.-экон. ун-т, 2007. 423 с.
5. Офiцiйний сайт Мiнiстерства аграрноУ полiтики та продовольства УкраУни URL: http://www. minagro. gov.ua/
6. Сденко В. Розширення Свропейського союзу на сх/'д: наслiдки для УкраУни. Нацональна безпека та оборона. 2009. №9. С. 25-29.
7. Смирнова К. В. Свропейська нтегра^я та УкраУна. Право УкраУни. 2011. № 4. С. 153-158.
8. Студнська Г. Я. Бренд у нац^ональ^й економц УкраУм. КиУв : ДНД11МЕ, 2016. 376 с.
9. Студiнський В. А. Постчорнобильський синдром: iсторико-економ'чний вим1'р. Чорнобильська катастрофа. Актуальн проблеми, напрямки та шляхи Ух виршення. Зб1'рник наукових праць. Житомир : ЖНАЕУ, 2018. С. 126-129.
10.Укр'нфом. URL: https://www.ukrinform.ua
11. Экономическая безопасность национальной экономики в условиях глобальных вызовов: [монография]. / А. А. Мазараки, Т. Н. Мельник, В. В. Юхименко (и др.) ; под общ. ред. А. А. Мазараки. Киев : Киев. нац. торг.-экон. ун-т, 2010. 718 с.
12.Як украУнський агроб'знес стае «зеленим». URL: agroreview.com/news/yak-ukrayinskyj-ahrobiznes-staye-zelenym
13.Situation and prospects for EU agriculture. URL: http://ec. europa.eu/agriculture/ publi/situation-andprospects/2010_ en.pdf.
14. World bank URL: https://www.worldbank.org
References
1. Analityka ukrayins'koho rynku eksportu kukurudzy [Analysis of the Ukrainian market for corn export]. URL: https://msb. aval. ua/news/?id=24942
2. Ekonomichnyy suverenitet derzhavy ta napryamy yoho pravovoho zabezpechennya: monohrafiya [Economic sovereignty of the state and directions of its legal support: monograph] / Za red. O. O. Ashurkova; NAN Ukrayiny, In-t ekonomiko-pravovykh doslidzhen'. Donets'k: Yuho-Vostok, 2012. 406 s.
3. Zahal'na informatsiya pro Svitovu orhanizatsiyu torhivli [General information about the World Trade Organization.]. Ofitsiynyy sayt Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrayiny. URL: http://me.kmu.gov.ua/ control/uk/publish/article
4. Mel'nik, T. M. (2007). Mezhdunarodnaya torgovlya v usloviyakh global'noy konkurentsii: monografiya [International trade in global competition: monograph]. Kiev: Kiyev. nats. torg.-ekon. un-t, 423 s.
5. Ofitsiynyy sayt Ministerstva ahrarnoyi polityky ta prodovol'stva Ukrayiny [Official site of the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine]. URL: http://www.minagro.gov.ua/
6. Sidenko, V. (2009). Rozshyrennya Yevropeys'koho soyuzu na skhid: naslidky dlya Ukrayiny [Enlargement of the European Union to the east: implications for Ukraine]. Natsional'na bezpeka ta oborona - National Security and Defense, 9. 25-29.
7. Smyrnova, K. V. (2011). Yevropeys'ka intehratsiya ta Ukrayina [European integration and Ukraine]. Pravo Ukrayiny - The law of Ukraine, 4. 153-158.
8. Studins'ka, H. Ya. (2016). Brend u national'niy ekonomitsi Ukrayini [Brand in the national economy of Ukraine]. Kiev: DNDIIME, 2016. 376 s.
9. Studins'kyy, V. A. (2018). Postchornobyl's'kyy syndrom: istoryko-ekonomichnyy vymir [Постчорнобильський синдром: iсторико-економiчний вимiр]. Chornobyl's'ka katastrofa. Aktual'ni problemy, napryamky ta shlyakhy yikh vyrishennya. Zbirnyk naukovykh prats' - The Chernobyl disaster. Actual problems, directions and ways of their solution. Collection of scientific works. Zhytomyr: ZHNAEU, 2018. S.126-129.
10.Ukrinfom. URL: https://www.ukrinform.ua
11.Ekonomicheskaya bezopasnost' natsional'noy ekonomiki v usloviyakh global'nykh vyzovov: monografiya. [Economic security of the national economy in the context of global challenges]. / A. A. Mazaraki, T. N. Mel'nik, V. V. Yukhimenko (i dr.) ; pod obshch. red. A. A. Mazaraki. Kiev: Kiyev. nats. torg.-ekon. un-t, 2010. 718 s.
12.Yak ukrayins'kyy ahrobiznes staye «zelenym» [How Ukrainian Agribusiness Becomes «Green»]. URL: agroreview.com/news/yak-ukrayinskyj-ahrobiznes-staye-zelenym
13.Situation and prospects for EU agriculture. URL: http://ec. europa.eu/agriculture/ publi/situation-andprospects/2010_ en.pdf.
14. World bank. URL: https://www.worldbank.org
ДАН! ПРО АВТОР1В
Студшський Володимир Аркадшович, кандидат економiчних наук, доктор юторичних наук, доцент кафедри мiжнародних економiчних вщносин,
КиТ'вський нацюнальний торговельно-економiчний ушверситет а/с 123, м. КиТв, 03191, УкраТна e-mail: studzinskiw@bigmir.net
Романчук Катерина Володимирiвна, студентка 3-го курсу Факультету мiжнародноТ торгiвлi та права, спе^альнють менеджмент зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi, КиТ'вський нацюнальний торговельно-економiчний ушверситет
вул. Кюто, 19, м.КиТв, УкраТна e-mail: ekvromanchuk@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Студинский Владимир Аркадьевич, кандидат экономических наук, доктор исторических наук, доцент кафедры международных экономических отношений, Киевский Национальный торгово-экономический Университет а/я 123, г. Киев, 03191, Украина e-mail: studzinskiw@bigmir.net
Романчук Екатерина Владимировна, студентка 3-го курса факультета международной торговли и права, специальность менеджмент внешнеэкономической деятельности, Киевский Национальный торгово-экономический Университет ул. Киото, 19, г.Киев, Украина e-mail: ekvromanchuk@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHORS
Studinski Volodymyr Arkadijovych, Ph.D. in Economical Science, D. in Historical Science, Professor, Kiev National University of Trade and Economics Box 123, Kiev, 03191, Ukraine e-mail: studzinskiw@bigmir.net
Romanchuk Kateryna, 3rd year student of the Faculty of International Trade and Law, specialty foreign trade management, Kiev National University of Trade and Economics Kyoto st., 19, Kiev, Ukraine e-mail: ekvromanchuk@gmail.com
УДК 338.49:339.2 https://d0i.0rg/l 0.31470/2306-546Х-2018-39-121-128
УРБАН1ЗАЦ1Я ЯК ВИКЛИК ПРОДОВОЛЬЧ1Й БЕЗПЕЦ1 КРА1НИ
Шелудько Л. В.
Актуальнсть теми досл'дження. На ситуац1ю ¡з забезпеченням / споживанням продовольства, а також на продовольчу безпеку в свт впливае ряд глобальних тенденц1й. Основною з них е зростання чисельност1 населення с&ту за рахунок краУн, що розвиваються / урбан1зац1я населення. В'дпов'дно тема продовольчо'У безпеки в умовах урбашзацУУ набувае актуального значення.
Постановка проблеми. Сл'д зауважити, що урбан1зац1я змнюе кльксть та структуру продукт'т харчування, забезпечуе зростання попиту на яксну продукц1ю, справле вплив на продовольчу безпеку та економ'чну безпеку краУни взагал1.
Анал'з останнх досл'джень / публ'1кац'1й. Урбан1зац1я е дуже складним явищем, тому багато в'домих заруб/'жних та в/'тч/'зняних вчених р1зних напрям1в науки досл'джували р1зноман1тн1 аспекти урбашзацп. Разом з тим, переважна бтьшють публ'1кац'1й здебльшого мае теоретичний характер та висв1тлюе демограф1чн1 та географ1чн1 аспекти урбанстичних процесв, тод/ як питання економ'чного аналзу / вплив урбашзацИ на продовольчу безпеку залишаються недостатньо досл'дженими.
Постановка завдання, методи дошдження. Метою статт/ е досл'дження процесу урбашзацИяк у св1т1, так ! в УкраУн'!, а також виявлення впливу урбанстичних процес'т на економ'чний розвиток краУн та продовольчу безпеку з метою розроблення рекомендац1й щодо перспектив та можливостей для УкраУни.
Викладення основного матер'алу (результати роботи). В робот/ було проанал'зовано основн процеси урбашзацИ що в'дбуваються окремо по краУнах та у свт вцлому, а також в УкраУн '!. Визначено вплив процесв урбашзацп на економ'чний розвиток краУн, а саме, що краУни з високим р1внем урбашзацУУ мають високий економ'чний розвиток / в'дпов'дно високий валовий нацональний продукт в розрахунку на 1 жителя. З'ясовано, що урбан1зац1я також впливае на продовольчу безпеку краУн, оскльки чисельнсть мського населення зростае, змнюеться структура споживаючих продукт'т, зростае попит на продовольство.
Висновки. Урбан1зац1я представляе як виклик, так / можливсть для розвитку сльського господарства, а також забезпечення продовольчо'У безпеки. Урбан1зац1я дае можливост'! для УкраУни в умовах зростаючого попиту на продовольство, покращити св/'й експортний потенц1ал.
Ключов'1 слова: урбан1зац1я, продовольча безпека, мське населення, сльське населення, валовий нацональний продукт.
УРБАНИЗАЦИЯ КАК ВЫЗОВ ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ СТРАНЫ
Шелудько Л. В.
Актуальность темы исследования. На ситуацию с обеспечением и потреблением продовольствия, а также на продовольственную безопасность в мире влияет ряд глобальных тенденций. Основным из них является рост численности населения мира за счет развивающихся стран и урбанизация населения. Согласно этому тема продовольственной безопасности в условиях урбанизации приобретает актуальное значение.
Постановка проблемы. Следует заметить, что урбанизация изменяет количество и структуру продуктов питания, обеспечивает рост спроса на качественную продукцию, производит влияние на продовольственную безопасность и экономическую безопасность страны в целом.
Анализ последних исследований и публикаций. Урбанизация является очень сложным явлением, поэтому многие известные зарубежные и отечественные ученые различных направлений науки исследовали аспекты урбанизации. Вместе с тем, подавляющее большинство публикаций в основном носит теоретический характер и освещает демографические и географические аспекты урбанистических процессов, тогда как вопросы экономического анализа и влияние урбанизации на продовольственную безопасность остаются недостаточно исследованными.
Постановка задачи, методы исследования. Целью статьи является исследование процесса урбанизации как в мире, так и в Украине, а также выявление влияния урбанистических процессов на экономическое развитие стран и продовольственной безопасности с целью разработки рекомендаций относительно перспектив и возможностей для Украины.
Изложение основного материала (результаты работы). В работе были проанализированы основные процессы урбанизации происходящих отдельно по странам и в мире в целом, а также в Украине. Определено влияние процессов урбанизации на экономическое развитие стран, а именно, что
© Шелудько Л. В., 2018
Ekohomí4h^ вюник ушверситету | Випуск № 39
121
