CC BY
49
УДК 338.48:339.9
Ю. В. Карпенко,
кандидат економ1чних наук, ВНЗ Укоопстлки «Полтавський университет економжи i торг1вл1»
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП ГЛОБАЛ1ЗАЩ1 ТА РЕГЮНАЛВАЦП В1ДНОСИН У СФЕР1 ТУРИЗМУ1
]УНжнародна та регшнальна економпса
Постановка проблеми. Протягом десятилгть туризм зазнавав постiйного зростання та поглиб-лення диверсифшаци, щоб стати одшею i3 самих швидкозростаючих сфер eraroMi^ у свт. Сучас-ний туризм тiсно пов'язаний з розвитком i охоплюе все бiльшe нових напрямiв. Ця динамiка перетворила туризм на ключовий стимул сощально-еконо-мiчного прогресу. Сьогодн обсяг туристичного ринку дорiвнюе або навгть перевершуе експорт нафти, продуктов харчування або автомобiлiв. Туристичний бiзнeс став одним iз основних гравцiв на ринку мiж-народно! торгiвлi i в той же час е одним з основних джерел доходу для багатьох кра!н, що розвива-ються. Це зростання йде рука в руку з посиленням диверсифшацп та конкуренцп мiж дестинащями. Глобальне поширення туризму в промислово розви-нених i розвинених кра!нах забезпечуе eкономiчнi вигоди та зайнятють у багатьох сумiжних галузях -ввд будiвництва до сiльського господарства або те-лeкомунiкацiй. За даними Всeсвiтиьоi туристично! оргашзаци (World Tourism organization - UNWTO), у 2016 р. частка туризму у свгтовому ВВП склала 10%, 1/10 робочих мiсць належить сфeрi туризму, обсяг експортних надходжень - $ 1,5 трлн, 7% - частка у загальному свгтовому експорт! та 30% - свь тового експорту послуг [1]. Сучасний туризм часто називають феноменом сустльства споживання за декшькома причинами. По-перше, це один з самих наочних проявiв глобалiзацii в культурному, еконо-мiчному i полiтичному вимiрах. По-друге, масовий туризм одночасно виступае як продукт глобалiзацii. Тiльки в пeрiод iнтeнсивного розвитку транснацю-нальних зв'язкiв стало можливим створення ввдно-сно дешевого i доступного мiжнародного пасажир-ського транспорту i глобальноi системи телекомуш-кацш, що забезпечило безпрецедентну мобiльнiсть населения. Нарештг, саме сучасне суспiльство споживання з багаточисельним сeрeдиiм класом сфор-мувало попит на такий вид вiдпочинку, як туризм, а останнш став помiтним драйвером зростання в сeкторi послуг та економши у цiлому [2]. Все це обумовлюе актуальнють дослiджeния тeндeицiй глобалiзацii та рeгiоналiзацii вiдносин у сфeрi ту-
ризму в зв'язку з економiчною роллю, суспiльною значущiстю туризму, необхвдшстю обгрунтування напрямiв розв'язання суперечностей, ям виникають у процесi функцюнування соцiального економiч-ного iнституту туризму.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш свiдчить про те, що проблемам теоретико-економiч-ного аналiзу глобалiзацii, розушння i тлумачення цього феномену, до^дженню причин формування та наслiдкiв глобалiзацiйних процесiв, iх впливу на функцюнування св^ово' економiки придiляли знач-ну увагу такi вiтчизнянi й зарубiжнi вченi, як: О. Бь лорус, М. Вульф, В. Власов, Г. Гордеева, А. Горелов, М. Козловець, Н. Навроцька, А. Проскурша, С. Семенюк, С. Сiденко, М. Симонова, О. Снегова, Л. Шило, М. Ялi та ш. Безпосередньо придiленню уваги науковцiв питаниям впливу процеив глобаль зацii на розвиток туризму присвяченi роботи О. Ва-луйського, Г. Ворошиловоi, С. Грiбовоi, Д. Само-воi, В. Зайцево', К. Кучеренко, К. Лебедева, Я. Ма-риняка, А. Парфiнеика, М. Рожко, I. Селезньовоi, Г. Скляра, В. Шалаева та ш. Однак в опублшованих працях ще недостатня увага придiлена глобалiзацii та регiоналiзацii вiдносин у сферi туризму, що й обумовило актуальиiсть даного до^дження.
Метою дослiдження е характеристика взае-мозв'язку глобалiзацii та регiоналiзацii, виявлення вiдмiиних рис та особливих факторiв впливу кожного з цих процесiв на сферу туризму.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Проаналiзуемо погляди ввдомих учених на рушiйиi сили та причини розвитку сучасного процесу глоба-лiзацii економiки. Так, характеризуючи поняття «глобалiзм» i «глобалiзацiя» М. Козловець вважае, що 'х доцшьно розглядати у двох аспектах: теоре-тико-методологiчному i науково-галузевому. Перше передбачае з'ясування загально' сутносп цього явища i процесу, а друге - його конкретну сутиiсть i прояв у конкретних сферах життедiяльностi сощ-уму. Щодо поняття «глобалiзм», то воно постае як об'ективний стан взаемопроникнення економiчних, соцiально-полiтичних, культурних та iнших сфер життя мiж кра'нами i народами. Така необхiдиiсть
1 Дослщження виконано в рамках шухово-досл^но! роботи «Проблеми функцiонування та розвитку сфери туризму в умовах модершзацп економжи» (номер держреестрацп 0117U004715).
-49-
Еконмчний вюник Донбасу № 3(49), 2017
виникае незалежно ввд волi людей у процесi розвит-ку продуктивних сил i споживання, хоча це взаемо-проникнення ре^зуеться через !хню дiяльнiсть. За-вершальним е поняття «глобалiзацiя», яке виступае процесом встановлення взаемозв'язкiв в економiч-нiй, соцiальнiй, полiтичнiй, духовно-культурнiй та iнших сферах життедiяльностi рiзних сощушв i котрий регулюеться полiтикою держав, ix лiдерiв та iншиx суб'екпв. Глобалiзацiя - це змiни всiеi iерар-xii життедiяльностi людства, внутршньо суперечли-вий, парадоксальний процес, оскшьки iншим аспектом глобалiзацii е процес лок^зацп, який мiстить явища ^еграцп i дезштеграцп [3, с. 119-120, 129]. Схожу позищею займае С. Семенюк, стверджуючи, що глобалiзацiя уособлюе як досягнення свiтовоi спшьноти, так i найгострiшi ii проблеми. Сприяючи оптишзацп якихось аспектов життя, вона водночас детермiнуе i новi суперечност всерединi людства. Звичайно, це природно: без суперечностей немае ро-звитку, сощального поступу. Важливо лише, щоб там суперечност не перетворювалися на антагоню-тичнi конфлiкти, що загрожують людству глобальною катастрофою [4, с. 15]. Погоджуються з пану-ючою думкою О. Бшорус та В. Власов, як також ви-окремлюють ц поняття i вважають, що глобалiза-щя - це ушверс^защя всix сфер громадського життя, що зумовила нову стадто iнтернацiоналiзацii господарського життя, злам нацюнальних кордонiв, розвиток свiтовиx ринков товарiв, послуг, фiнансiв, працi, шформаци, тобто апофеоз усесвiтньоi ринко-воi економiки. Глобалiзм - система абсолютноi еко-номiчноi i полiтичноi влади нових глобальних моно-полiстичниx корпорацiй, як вийшли з-пiд контролю нацш-держав свого походження i базування. Глоба-лiзацiя - полiтична, економiчна i сощальна система постмонополiстичного капiталiзму (iмперiалiзму). Вона неминуче веде до суспiльного сощально-еко-номiчного устрою, який е шчим iншим, як новим iм-перiалiзмом [5, с. 18, 24-25]. Викладеш тези щодо тлумачення даних категорш мають за основу погляди дослвдниив Швейцарського економiчного ш-ституту (Swiss Economic Institute), якi розробили проект визначення 1ндексу рiвня глобалiзацii краш свiту (KOF Index of Globalization), ям визначають глобалiзацiю як процес, який руйнуе нацiональнi кордони, штегруе нацiональнi економiки, культури, технологи та управлiння, а також формуе складнi вiдносини i взаемозв'язки, опосередковаш через рiзноманiтнi потоки, що включають людей, кат-тали, ще! тощо. Тому даний iндекс включае в себе змшш, що вимiрюють економiчнi (обсяг мiжнарод-TOi торгiвлi, рiвень мiжнародноi дiловоi активностi, торговельнi потоки, мiжнароднi швестици, тарифна полiтика, обмеження i податки на мiжнародну тор-гiвлю тощо), соцiальнi (рiвень культурноi штеграцп, вiдсоток iноземного населення, мiжнародний туризм, мiжнароднi особист контакти, обсяг телефон-
ного трафiку, поштових вiдправлень, транскордон-них грошових переказiв, iнформацiйнi потоки, розвиток шформацшно-комушкацшно1' шфраструк-тури тощо) та полгтичш (членство держав в мiжна-родних органiзацiях, участь в мiжнародних мю!ях, ратифiкацiя мiжнародних багатостороннiх догово-рiв, кiлькiсть посольств та iнших шоземних пред-ставництв в краiнi тощо) аспекти глобалiзацii [6].
Наступна група науковщв розглядае глобалiза-цiю в суб'ект-об'ектному планi або тлумачить и у вузькому чи широкому сен«. Так, О. Валуйський вважае, що у науковш дискусii необхiдно розрiзняти широке та вузьке тлумачення «глобал1заци». У широкому розумiннi - це процес унiверсалiзацii, ста-новлення единих для людства зв'язкiв та ввдносин у рiзних галузях суспшьного життя, стадiя юторич-ного процесу, що зачiпае iнтереси усiх народiв, якiсно новий рiвень об'еднання сучасного суспшь-ства. У вузькому значенш - це конкретнi явища, процеси та тенденцii в глобалiзованому свт. Глоба-лiзацiя - нове вишрювання загальносп людського буття, складний та суперечливий процес сходження народiв до формування глобальноi людсько1' спшь-ноти тд впливом потужних сощально-шформацш-них змiн в усiх сферах сощуму. Науковець вважае, що глобалiзацiю та мiжнародний туризм можна розглядати як суперечливу еднiсть об'ективного i суб'ективного. Глобалiзацiя - об'ективне явище, процес, на який можна впливати i який здатен керу-вати об'еднаними, солiдарними зусиллями людей. Однак сучасне людство ще не стало суб'ектом, який у змозi спрямувати власний розвиток гумангтар-ними, соцiально-культурними траекториями. Як на-слiдок, сучасний етап глобалiзацii не лише збагачуе творчi сили людини та суспiльства, а й спричиняе явища, що ускладнюють життя особистостi i сус-пшьства. Отже, глобалiзацiя впливае на мiжнарод-ний туризм суперечливо: в одних ситуащях ввдкри-вае сприятливi перспективи, в iнших - породжуе проблеми та небезпеку. Задля стойкого розвитку мiжнародний туризм мае пристосовуватися до змш [7, с. 309-311]. Аналопчний пiдхiд до тлумачення дано1' категорп мае Л. Шило, наголошуючи, що ос-новними причинами формування глобалiзацiйних процесiв стали: процес iнтернацiоналiзацii, який приводить до поглиблення спiвробiтництва мiж кра-1'нами та посилення 1'х взаемозалежностц науково-технiчний прогрес (вихвд на якiсно новий технiчний рiвень органiзацiйно-економiчних вiдносин, транспортних та комушкацшних зв'язкiв завдяки появi шформацшних технологiй); загострення проблем, що е загальними для всiх краш св^ i важливими з точки зору збереження та розвитку людсько1' цивш-зацii. Тому у вузькому значенш глобалiзацiю можна визначити як вищу стадiю iнтернацiоналiзацii, а у широкому розумшт - це сукупнiсть таких процеив i явищ, як транскордонш потоки товарiв, послуг, ка-
шталу, технологш, iнформацii та мiждержавне пере-мщення людей; територiальиу та шститущональну iнтеграцiю ринков; переважання орiентацii на свгто-вий ринок у торпвл^ iнвестуваниi та iиших транс-акщях [8, с. 63-64].
Заслуговуе на увагу щкавий погляд на дану проблему О. Снегово', яка вважае, що глобалiзацiя нероздiльно пов'язана з процесами модернiзацii су-спiльства. Вона стверджуе, що глобалiзацiя -об'ективний процес, який втшюеться взаемодiею взаемопов'язаних тендеидiй. Цей процес, заломлю-ючи i синтезуючи зовнiшиi впливи, розвиваеться за своею внутршньою логiкою. Сплавляючи воедино результати людсько' дiяльностi i тим самим нада-ючи 'м ново' якосп, глобальнi процеси трансформу-ють вигляд всiеi свiтовоi стльноти. На вiдмiиу вiд глобалiзацii, модершзащя, у вузькому розумiниi, здiйсиюеться, головним чином, цiлеспрямовано i ре-^зуеться в формi проектiв. Вiдмiиностi двох роз-глянутих процесiв виявляються i в 'х спрямованостi. Глобалiзацiя розвиваеться одночасно по вертикалi i горизонтал^ а вектор модериiзацii спрямований вертикально: ввд «дикости» до «цившзацл». В суб'ект-об'ектному планi модериiзацiя оцiиюеться двояко: з позицл загальноiсторичного розвитку процес модершзацп суспiльств об'ективний, а з позицл здшснення, вибору альтернатив розвитку модершзащя носить суб'ективний характер. Це обертаеться розбалансовашстю взаемодп рiзних сфер дiяльностi, територiй, культурних стльнот. Наростання глоба-льних загроз свiдчить про те, що сучасна модершза-цiя не справляеться зi своею традицiйною роллю. Модериiзацiя все частше розглядаеться як глибоко суперечливий процес, що тяжiе до кризи культури i загрожуе катастрофою не тшьки на рiвнi вiдсталих кра'н, а й найбiльш передових товариств. Модершзащя бшьше не може гарантувати вирiшения супе-речностей глоб^зацл. Таким чином, на думку до-слiдиицi, глобалiзацiя е сучасною формою модершзацп, в ходi яко' змшюеться спiввiдношеиня обективност та субективност в процесах культурно' взаемодп на користь перших, що не скасовуе необхщносп контролювання глобалiзацiйиих про-цесiв [9, с. 165-167]. Як зазначае з цього приводу С. Сщенко, ютотна суперечшсть сучасно' глоб^за-полягае в тому, що вона об'ективно спрямована на об'еднання свiту шляхом його гомогенiзацii й ушверс^зацп на основi еталонних шститупв, тех-нологiй i зразшв поведiнки, наштовхуеться на прин-ципово несумюш полiтичиi системи i культурш норми, рiвиi соцiально-економiчного та полiтичного розвитку кра'н, способи життя, уклади, системи щн-ностей, якi важко ушфшувати. Тому спроби форсу-вати ушверс^защю в полiтичиiй, економiчнiй, ку-льтурнш сферах часто мають примусовий, нав'яза-ний характер. У даний час науковщ, полiтики та гро-мадськ дiячi дiйшли висновку, що глобалiзацiя як
процес розвитку взаемозалежност кра!н i рeгiонiв свiту досягла такого рiвня, на якому виникае необ-хiднiсть постановки питання про створення системи глобального управлiния. С рiзнi погляди на цю проблему, проте ниш вважаеться, що глобальна система управлшня являтиме собою багаторiвнeву систему iнститутiв, здатних забезпечити керований розвиток в умовах глобалiзацii. Лише керований i регульований процес глобалiзацii eкономiки може сприяти зростанню добробуту та рiвностi для бшь-шост народiв свiту. Тiльки установлення свiтового порядку, базованого на прав^ на дiалозi культур, утвердженш миру i толeраитностi, може сприяти зближенню цивiлiзацiй [10, с. 89-92]. Схожий погляд мае М. Вульф (головний eкономiчний оглядач газети Financial Times), який стверджуе, що глобаль защя - це iнтeграцiя eкономiчноi дiяльностi рiзиих краiн. Ii супроводжують iишi форми iитeграцii - в першу чергу, пересування людей i поширення iдeй. Ii визначають три взаемопов'язаш сили - тeхнологii, шститути i полiтика. На всьому протязi iсторичного процесу головною рушiйною силою глобалiзацii е тeхнологiчиi та iитeлeктуальнi iнновацii. 1нститути, з точки зору дослщника, також важливi. У мину-лому мiжнародиу торгiвлю пiдтримували iмпeрii, сьогоднi мiжнароднiй торгiвлi сприяють договори i рiзномаиiтиi мiжнародиi оргаиiзацii, регюнальш обеднання, а також напiвдeржавнi та повшстю при-ватнi iнститути. Хоча вектор розвитку технологш вказуе в одному напрямку - в сторону можливостей для eкономiчноi iитeграцii - це не вщноситься до ш-ститутiв. Iмпeрii з'являються i зникають. Коли тсля Друго! свiтовоi вiйии стався розпад европейських iмпeрiй, бiльшiсть нових незалежних краш вщмови-лися вiд мiжнародноi торпвл^ вважаючи ii експлу-ататорською. Це наводить думку науковця про тре-тш чинник - полiтику. Прагнення нових незалежних краiн, що розвиваються, до самодостатностi зумо-вило кардинальний розворот у полiтицi. Найважли-вшим розворотом стала свiтова криза глобалiзацii, яка вiдбулася за двома свгтовими вiйнами i Великою дeпрeсiею. За цим послiдував розпад сформованого валютного порядку, а торпвля стала тддаватися все бiльшим обмеженням. Пiсля друго! св^ово! вiйии пiд eгiдою США серед кра!н з високими доходами стала поширюватися обмежена лiбeралiзацiя, пере-важно в торгiвлi та рахунках поточних опeрацiй. Далi, в кшщ 70-х, а також в 80-х i 90-х роках в усьому свiтi почалася лiбeралiзацiя виутрiшиього ринку, перехвд до вiдкритоi мiжнародноi торгiвлi та ослаблення валютного контролю [11, с. 22-23]. Дана позищя тдтверджуеться М. Ялi, який вказуе, що головною рушшною силою сучасно! глобалiзацii е iнформацiйно-тeхнологiчна рeволюцiя, а також по-роджeнi нею iнформацiйиi технологи, як об'еднали розвинуту частину свгту в едину комунiкативиу систему, створивши спшьний фшансово-шформацш-
ний простер i призвели до значних трансформацiй в у«х галузях соцiально-полiтичного життя. Сучасна глобалiзацiя не спричинюе «шнець держави», а радше сприяе виробленню цшого спектру стратегiй пристосування, а в певному сенсi - й бшьш активно1' держави. Вiдповiдно, вона не послаблюе влади на-цiональних урядiв, а навпаки, переформовуе i ре-структуруе 11 у вiдповiдь на зростання складностi процесiв управлiння в усе бшьш взаемозалежному свiтi. Починаючи з друго" половини ХХ ст. почина-еться iнший тип глобалiзацii, що позначений роз-витком Ноосфери, розкриттям iнформацiйних основ коеволюцii людини, планетарних феноменiв життя, створенням глобальних комунiкацiйних мереж та початком космiчного етапу людсько" iсторii. Тут вже на перший план виступило не просто масштабне розширення людсько" дiяльностi, а унiверсальна структуризащя й механiзмiв та результатiв [12, с. 70].
Отже, проаналiзувавши змют основних тдхо-дiв до тлумачення категорii глобалiзацii та й сучас-них форм, необхiдно зробити деяк узагальнення та висновки. По-перше, глобалiзацiя як процес мае рiзне тлумачення, якому можна надати рiзне значения i наповнення залежно ввд типу учаснишв (суб'екпв) глобальноi економiки або конкретноi сфери життедiяльностi сощуму. По-друге, глобаль зацiя - суперечливе явище, що ввдбивае змiну якост розвитку свiтовоi економiки, мiжнародних ввдносин i мае як позитивнi, так i негативнi наслiдки. Потрете, глобалiзацiя мае рiзнi форми прояву - еконо-мiчну, полiтичну, культурну, iнформацiйну та тери-торiально-демографiчну, ям впливають на розвиток i функщонування свiтовоi економiки та суспiльства.
Розгляд даного питання буде не повним без об-Грунтування факторiв розвитку процесу глобалiзацii та й проявiв в рiзних сферах дiйсностi. Так, Н. Нав-роцька вважае, що глобалiзацiя свiтогосподарських зв'язкiв проявляеться як тюне та стiйке сполучення окремих факторiв, що сприяють як й екстенсивному (просторовому), так i iнтенсивному (якiсному) розвитку. Головнi фактори, що визначають сучасний змiст глобалiзацii економiки: iнтенсифiкацiя зов-нiшнiх товарних потокiв; iителектуалiзацiя еконо-мiки; транснацiоналiзацiя виробництва; боротьба за володiння ресурсами i 1х розподiл; мiжнародна м^-рацiя ро6очо1 сили; глобалiзацiя фшансових ринкiв; формування мiжнародноi iнфраструктури; розвиток регюнально! iнтеграцii; утвердження глобальноi ре-гулюючо' ролi мiжнародних економiчних i фшансо-вих iнституцiй; унiфiкацiя споживчих уподобань i стандартов життя; формування економiчноi iдеологii глобалiзму; глобальне об'еднання сощально-куль-турних сфер [13, с. 99-101].
Дана позищя пiдтверджуеться i В. Зайцевою, яка деталiзуе, уточнюе фактори розвитку процесу глобалiзацii, i зазначае, що глобалiзацiю свiтового
господарства зумовили такi взаемопов'язанi фактори: мiжнародний подiл працi; iнтернацiоналiзацiя фшанав; новi iнформацiйнi та технологiчнi сис-теми; посилення конкурентноi боротьби мiж новими iндустрiальними краiнами i проввдними промислово розвиненими державами; гомогенiзацiя мiжнарод-ного споживчого ринку [14, с. 58-59]. На думку М. Симоново", розвитку процесу глобалiзацii спри-яли в основному три фактори:
1) лiбералiзацiя ринку капiталу i дерегулю-вання фiнансових послуг;
2) подальше ввдкриття риншв для торгiвлi та швестицш, що стимулювало зростання мiжнародноi конкуренцii;
3) кардинальна роль шформацшних i комуш-кацiйних технологiй в економщ. У кожному з цих випадшв ринковi механiзми i конкретна державна пол^ика зiграли важливу роль в якосп детермь нанти цих змш. За сво'м значенням глобалiзацiя могла б розглядатися як феномен, який рухаеться стратегiями i поведiнкою фiрм, як реагували на цi змiни. Уряди через мшнародш органiзацii також ввдграли важливу роль [15, с. 396].
А. Проскурша та Г. Гордеева серед факторiв, що визначають глобалiзацiю, видiляють такi:
— виробничо-технiчний, який передбачае рiз-ке зростання масштабiв виробництва, мiжнароднi форми його здшснення, яшсно новий рiвень засобiв транспорту i зв'язку, що забезпечуе швидке поши-рення товарiв i послуг, ресурив та iдей з додатком 1х в найбiльш сприятливих умовах;
— науково-технолопчний, який визначаеться економiчними вигодами використання передового науково-технiчного, технолопчного i квалiфiкацiй-ного рiвня проввдних у вiдповiдних областях зару-бiжних краiн, для прискореного впровадження но-вих рiшень при щодо менших витратах;
— економiчний, що включае небувалу концен-трацiю i централiзацiю капiталу, що сприяе форму-ванню единого ринкового простору;
— шформащйний - радикальна змiна засобiв дшового спiлкування, обмiну економiчною, фiнан-совою шформащею, що створюе можливост1 оперативного, своечасного та ефективного виршення ви-робничих, науково-технiчних, комерцiйних завдань не прше, нiж усерединi окремих краш;
— соцiальний, що виявляеться в ослабленнi ролi звичок i традицiй, соцiальних зв'язкiв i звича!в, подоланнi нацiональноi обмеженост^, що тдвищуе мобiльнiсть людей в територiальних, духовних i психологiчних вiдносинах, сприяе мiжнароднiй мiг-рацii;
— полiтичний, що виражаеться в ослабленнi жорсткост^ державних кордонiв, полегшення сво-боди пересування громадян, товарiв i послуг, кат-талiв, а також у розвитку спецiалiзованих мiжна-родних органiзацiй;
— еколопчний, що обумовлюе обеднання зу-силь свгтово" спшьноти, консолiдацiю ресурсiв, ко-ординащю дiй в рiзних сферах.
В контекст! наведених вище думок, цшком можна стверджувати, що глобалiзацiя, як юторич-ний процес розвитку свГту з метою його перетво-рення на унiфiковаиу та стандартизовану систему, явище неминуче i обумовлене зростаючим впливом факторiв, якi характеризують певш теидеидii його розвитку, яшсш змiни у сустльному житт!. 1ншими словами, глобалГзацшний процес вiдрiзияють всебь чшсть, тобто поеднання економiчноi, полiтичноi i соцюкулыурно].' iнтеграцii; масовiсть («демократич-шсть»), тобто залучення всiх соцiальиих верств; планетарнють (теиденцiя до поширення на всю зем-ну кулю); спонтаншсть (мимовiльнiсть, самооргаш-зацiя), тобто вщсутнють у iитеграцiйних процесiв зовшшнього джерела у виглядi спецiального оргаш-затора, i хаотичнiсть - невпорядковашсть штегра-цiйних процесiв [16, с. 64-65]. Вщповщно, А. Горелов зазначае, що тенденщя глобалiзацii - це продов-ження об'еднання, iитеграцii людських спiльнот, те-пер уже на глобальному рiвиi. Глобалiзацiя проявля-еться в таких сферах дiяльностi: полгтичшй, еконо-мiчнiй, iнформацiйиiй, транспортшй, еколопчшй, демографiчнiй, вiйськовiй, кулыуршй. У сво'й робот^ дослiдник задаеться питаниям: Що змiнить епоху глобалiзму? Можливо, епоха космiзму, тобто оволодiиня космосом об'еднаним людством. На його думку, намiчаеться наступна схема геополГтич-ного розвитку: Епоха Великих географiчних ввд-критпв ^ Епоха глобалiзму ^ Епоха космiзму [18, с. 87-90].
Процеси глобалiзацii i мiсце у них сощального економiчного iнституту туризму науковщ бачать на-ступним чином. Як стверджуе В. Шалаев, ситуащя глобалiзацii може бути розглянута як поширення су-спiльства масового виробництва i масового спожи-вання на основi зах1дно' системи цiнностей, цшей i зразкiв органiзацii сустльно" життедГяльност! наро-дiв, впроваджуваних в формi захiдофiкацii (залучена i тдпорядкування), у формi насамперед лГбе-рально-споживчо' системи цiииостей. В основi за-хiднофiкацiйнного глобального проекту розвитку свгту, безсумшвно, знаходиться сутшсний перетворений фактор захвдного капiталу, його потреб, Гнте-ресiв г цiлей (за К. Марксом). I роль катталу тут ам-бiвалеитна. Безсумшвно, що вш як перетворена форма суспшьного життя народГв, поколшь, шдивь дуумГв, виконуе найважливГшу Г об'ективно значиму функщю оргашзатора Г регулятора економГки, виробництва та бГзнесу. Але в той же час ця перетворена форма, стаючи самостийною силою, тдминае тд себе, швелюючи вс найважлившГ сощальш ш-ститути, без яких неможливе суспшьне життя людей, перш за все там, як мораль, право, релЫя, сГм'я
тощо, але також, наприклад, i туризм, який е не-вiд'eмною властивiстю суспiльства споживання, по-родженого захiдофiкованою формою глобалiзацiï [18, с. 14]. Однак незважаючи на це, на нашу думку, сощальний економiчний iнститут туризму може стати саме тим механiзмом розв'язання суперечнос-тей розвитку глобальноï економiки, досягнення ос-новних суспiльно-полiтичних цiлей, едност i згоди в поглядах, зниження невизначеност у взаемовщно-синах, засобом попередження виникнення конфлш-■пв, подолання дисгармонiï, формування гармошч-них вщносин в суспiльствi за допомогою досягнення компромюу мiж мораллю i вигодою на засадах сощ-ального партнерства.
У даний час розвиток глобалiзацiï залежить не вiд волi та iнтересiв окремих краш, а й ввд мiжна-родних органiзацiй, впливовоï мiжнародноï фшан-сово-економiчноï бюрократ, чи рiшення все час-тше е не тальки де-факто, а й де-юре обов'язковими для номiнально суверенних держав. Глобалiзацiя отримуе, таким чином, шститущйно свiдомо спря-моване оформлення. Провiднi мiжнароднi еконо-мiчнi оргашзацп перетворюються в центри формування шституцшно-правового каркасу свiтового економiчного порядку, "х дiяльнiсть все бiльше вза-емопов'язана, iдеологiчне забезпечення здшсню-еться мiжнародними групами засобiв масовоï ш-формацiï.
У туризмi вихiд тдприемств за нацiональнi межi зумовлений специфшою туристськоï дгяльно-сп та ïï продукцiï - туристського продукту, який складаеться з набору товарiв i послуг туристичного призначення. Частина цих товарiв i послуг виникае в крашах, як генерують туристсьш потоки, друга частина - в крашах i регюнах, як знаходяться на шляху ix просування (транзитний регiон), третя - в крашах призначення. Тому велика частина турист-ських пiдприемств прямо або опосередковано бере участь в мiжнародному подiлi пращ, зовшшньоеко-номiчниx вiдносинаx з приводу кутвльпродажу ту-ристичних продуктов [19].
В умовах глобалiзацiï суспiльного життя поси-люються сумiсно-роздiленi вiдносини концентрацп, iнтеграцiï, iнтернацiоналiзацiï пiдприемств сфери туризму та оргашв державноï влади на засадах партнерства. Сумюно-роздшений характер мають вiдносини об'еднання пiдприемств сфери туризму в асощацл iндустрiï гостинносп, профеайш турис-тичнi об'еднання, мiжнароднi оргашзацп, профсшл-ковi й молодiжнi оргашзацп, нащональш асоцiацiï туристичних агентств тд егiдою UNWTO - право-наступнищ Мiжнародного союзу офiцiйниx турист-ських органiзацiй (International Union of Officiai Travel Organisations - IUOTO) заснованого у 1934 р. (рис. 1).
Як свiдчать дат рис. 1, станом на серпень 2016 р. у складi UNWTO - 156 держав-члешв, а та-кож 6 територш - асоцiйованих учасникiв, 2 спосте-рiгача та понад 400 учаснишв, що приедналися (чле-нiв Дшово! Ради UNWTO, Рада UNWTO з освгти та оперативноi групи UNWTO з управлiння туристич-ними центрами), ям представляють пiдприемства приватного бiзнесу, навчальнi заклади, туристичнi асоцiацii, мiсцевi адмiнiстрацii тощо. Слiд заува-
жити, що на початку функцюнування ще! оргашза-цо" у 1975 р. до и складу входило лише 65 держав-члешв, а Украша приедналася до И складу у 1997 р. Зараз, найбiльшi частки серед окремих регiонiв за кшьшстю держав-членiв, що входять до складу UNWTO мають Африка - 32% та Свропа - 27%, у шших субрегiонiв вiдповiдно: Америка - 15%, Схвдна Азiя та Тихий океан - 12, Близький Схвд - 8, Пiвденна Азiя - 6%.
Швденна Азiя 9
Близький Схщ 13
Европа
Схiдна Азiя та Тихий океан
Америка
Африка
49
0 10 20 30 40 50 60
Рис. 1. Кшьккть держав-члешв UNWTO за регшнами свггу в 2016 р. [20]
Сучасний туризм схильний до процесГв глоба-лiзацii, а це означае, що посилюеться взаемозалеж-нiсть держав i окремих регiонiв, якi утворюють свь тову спiльноту, 1х поступову iнтеграцiю в загальну систему з единими для всiх правилами i нормами економiчноi, полiтичноi i культурно! поведiнки, а тому питання про тдвищення рiвня довiри мiж суб'ектами управлiння i змiцнення партнерських ввдносин представляеться особливо актуальним. Глобалiзацiя в туризмi характеризуеться единим ш-формацшним простором для суб'екпв ринку, наяв-нiстю споживачiв послуг в рiзних точках свiту, мГж-народними представництвами суб'екпв туристич-ного бiзнесу i каналами поширення продукцii, роз-мщенням виробництва з урахуванням максимально можливо! реалiзацii конкурентних переваг, еконо-мiею, одержуваною вiд мiжнародного масштабу дь яльносп, високими витратами на удосконалення продукцii та мiнливими технологiями, державним регулюванням галузi (введення единих стандартов надання послуг, стимулювання i тдтримка певних видiв туризму, захистом прав споживачiв) [21, с. 9].
Правовi засади державного регулювання в сферi туризму закладае Глобальний етичний кодекс туризму [22], що являе собою всеосяжний звщ осно-воположних принцитв дiяльностi та норм моралi, котрi визнанi обов'язковими для даного виду дГяль-
ностг Даний документ був прийнятий Генеральною асамблеею UNWTO у 1999 р., а у квгтш 2016 р. на 17-му засвданш ВсесвГтнього комiтету з етики туризму його статус було змшено на мiжнародну кон-венцiю, що регулюе вiдносини мiж суб'ектами мiж-народного права через створення ввдповвдних прав та обов'язкiв. Прагнучи надати державам-членам допомогу в досягненнi Цшей розвитку тисячолiття та в дiяльностi за програмою «Сдина Органiзацiя Об'еднаних Нап1й^>, UNWTO в бiльшостi випадшв прямо або опосередковано веде роботу у ввдповвд-ност^ до даного кодексу туризму i його принцитв. Таш питання, як змiна ктмату, бiорiзноманiття, ско-рочення бiдностi, захист уразливих груп населення, економiчна i соцiальна стiйкiсть розвитку туризму, розширення прав i можливостей мiсцевих i корiнних громад, доступ до освгти, навчання i гiдноi зайнято-сп, так само як Г ввдповвдальна дГлова практика в секторГ туризму, е найважлившими сферами дГяль-носп для UNWTO, И членГв та защкавлених суб'ектГв сектора туризму [23, с. 14]. Тобто, основна мета даного документу - це сприяння збшьшенню вигоди вГд розвитку сфери туризму для населення Г зведення до мшмуму його негативних впливГв на усГ сфери суспГльного середовища.
Зростання ролГ сталого розвитку обумовило не-обхГднГсть виникнення органГзацП, яка б займалася
питаниями його методологи та ощнки. Такою орга-шзащею стала створена Глобальна Рада з питань Сталого Туризму (The Global Sustainable Tourism Council - GSTC) [24] з глобальним членством, вклю-чаючи агеидii ООН, неурядовi оргаиiзацii, нащона-льиi та регюнальш уряди, провiдиi туристичиi ком-паиii, готелi, туроператори, особи та громади, якi прагнуть до досягнення найкращих практик у сферi сталого туризму. GSTC е незалежною, некомерцш-ною, нейтральною, вiртуальною без головного офюу органiзацiею зареестрованою в США, ствробгтни-ками якоi е волонтери. Мiсiя GSTC - встановлення i керування глобальними базовими стандартами стш-кост в подорожах i туризмi на основi власних роз-роблених критерiiв. Данi критерii становлять основу ii дiяльностi як глобального органу з акредитацн для програм сертифкацл. GSTC безпосередньо не сер-тифiкуе жодно1' продукцii чи послуги, але вона акре-дитуе тих, хто ii формуе, надае, виробляе. Розроб-ленi GSTC критерii подiляються на двi групи: кри-терii для дестинацш i галузевi критерii. Це основш принципи та мiнiмальнi вимоги, яких мае досягти будь-який туристичний бiзнес чи дестинацiя, щоб захистити та пiдтримувати природнi та куль-турнi ресурси свiту, одночасно забезпечувати туристичний потенцiал як шструмент збереження та по-долання бвдностг Цi принципи спираються на чо-тири стовпи: сталий менеджмент; сощально-еконо-мiчнi наслiдки; культурнi наслiдки; вплив на навко-лишне середовище (включаючи споживання ресур-сiв, зменшення забруднення та збереження бiорiзно-манiття та ландшафтов).
Основними компонентами глобалiзацii мiжна-родного туризму можна назвати розширення im^-нацiональних економiчних зв'язкiв у туристичному виробництвi, зростання iитернацiоналiзацii факто-рiв туристичного виробництва (за допомогою збшь-шення прямих i портфельних закордонних iнвести-цiй, обмiну знаннями й технологiями, зняття м^а-
щйних обмежень тощо), поширення транснащона-льних корпорацш (ТНК) у туристичному бГзнес (ха-рактерними рисами яких е взаемозамГннють Г взае-мозалежнють органiзацiйноi структури, 1хня орГен-тацГя на шформацшш ресурси, на ринки з високим рГвнем споживання) [25, с. 27]. Процеси глобалГзаци стимулювали стрГмкий розвиток ТНК Г в туристич-нш галузг Функщонуванпя ТНК у сферГ туризму мае багато спшьного з дГяльнютю ТНК в Гнших про-мислових або сервюних галузях. З одного боку, ви-користовуються в цшому вдептичт стратеги та ш-струменти закордонноi експанси корпорацш, тд-ходи до формування органiзацiйноi структури корпораций джерела глобальних конкурентних переваг. З Гншого боку, специфша туристичного продукту, його цшоутворення, конкуреитноi' боротьби, спря-мованостГ мГжнародних туристичних потошв формуе цГлий ряд особливостей процесГв формування Г розвитку туристичних ТНК, 1х взаемодП з урядами краш базування Г приймаючих держав, визначення стандартов корпоративного будГвництва [26, с. 119].
ГлобалГзащя в сферГ туризму - це процес рГз-кого посилення мГжнародних туристичних потошв, потошв послуг, шформаци Г технологш, наслГдком якого е посилення взаемозв'язшв Г взаемодП пГдпри-емств Г оргашзацш туристичного бГзнесу у свГто-вому масштабГ, а також виникнення глобальних форм його ГнтеграцП. Поряд Гз загальними рисами вона мае певну специфГку, яка в основному пов'язана з особливостями турпродукту, що являе собою комплекс послуг, яш надають тдприемства Г органГзацй рГзних сфер Г галузей дГяльностГ. У зв'язку з цим бГльшГсть ТНК, яш працюють на ринку туристичних послуг, створеш за галузевим принципом - готельний, ресторанний бГзнес, транспорт тощо [27, с. 15].
Основу ввдносини глобалГзацЛ в сферГ туризму складають процеси транснацГоналГзацП у готель-ному бГзнесГ (табл. 1).
Таблиця 1
Провщт готельнi оператори свггу, 2013-2015 рр.*
HaËMeHyBaHHa, мiсцезнахоg®:еннa mTa6-KBapTHpH Кшьюсть готел1в, од. Кшьюсть номергв, од. Темп п номе1 жросту Э1В, %
2013 2014 2015 2013 2014 2015 2014/ 2013 2015/ 2014
Marriot International / Starwood Hotel & Resorts, USA** 3672 3783 5456 638793 653719 1071096 2,3 39,0
Hilton Worldwide, USA 3992 4115 4480 659917 678630 737992 2,8 8,0
Intercontinental Hotels Group, GB 4602 4697 4963 675982 686873 726876 1,6 5,5
Wyndham Hotel Group, USA 7342 7485 7760 627437 645423 671900 2,9 3,9
Jin Jiang International / Plateno Hotel Group, CHI - - 6000 - - 640000 - -
Choice Hotels Intercontinental , USA 6199 6303 6379 497023 502663 504357 1,1 0,3
Accor Hotels, FRA 3515 3576 3815 450199 461719 500366 2,6 7,7
Starwood Hotel & Resorts, USA 1121 1161 - 328055 339243 - 3,4 -
Home Inns Hotel Group, CHI 1772 2180 2787 214070 256555 311608 15,4 17,7
Best Western Hotels & Resorts, USA 4013 4046 3903 307305 314318 303768 2,2 -3,4
Carlson Rezidor Hotel Group, USA 1077 1079 1092 166245 168927 172234 1,6 1,9
* Джерело: складено та розраховано автором на ochobí даних MKG Hospitality database, повщомлень компанiй. ** У 2015 р. Marriot International придбала корпоращю Starwood Hotel & Resorts за $ 12,2 млрд.
Як сввдчать дат табл. 1, найбшьша готельна мережа в свт Intercontinental Hotels Group, яка три-мала свiй титул з 2004 р., поступилася лiдeрством Marriot International, коли останньою у 2015 р. був подоланий рубiж 1 млн номeрiв не за рахунок орга-шчного зростання, а у результат злиття зi Starwood Hotel & Resorts. За поввдомленням Marriott International, на сьогодшшнш день компанiя нарахо-вуе понад 6000 готeлiв у 122 кра!нах, з доходами, якi склали у 2016 фiнансовому рощ бшьше $ 17 млрд. Також, змiнилася п'ятiрка лiдeрiв у результат появи на ринку Shanghai Jin Jiang International Hotels Development Co Ltd - дочiрнього тдприемства, що входить до складу китайського державного тдприемства Jin Jiang Hotels Group, яке придбало 81% ак-цш компанii Keystone Lodging Holdings Ltd власника Plateno Group за $ 1,53 млрд. У результат! чого дана група зараз нараховуе понад 6000 готeлiв у 55 кра-!нах, де працюе понад 100 млн ствробгтнишв.
В ресторанному бiзнeсi процеси транснацюна-лiзацii вiдбуваються в мережах швидкого харчу-вання. За даними прeс-рeлiзiв компанiй нами видь лено 10 найбiльших мереж швидкого харчування у свiтi: лiдeром е McDonald's (35 тис. ресторашв по усьому свiту), чистий прибуток якого зрю у 2016 р. на 3,5% i склав $ 4,69 млрд; Subway, яка працюе за франшизою (42 тис. ресторашв у 107 кра!нах); KFC (18,9 тис. ресторашв у 188 кра!нах); Starbucks (понад 23 тис. магазишв у 64 кра!нах); Burger King (13,5 тис. ресторашв у 90 кра!нах); Pizza Hut (11,5 тис. ресторашв у 94 кра!нах); Domino's Pizza (11 тис. ресторашв у 70 кра!нах); Dunkin' Donuts (11 тис. ресторашв у 33 кра!нах); Taco Bell (6,5 тис. ресторашв у 20 кра!нах); Dairy Queen (5,7 тис. ресторашв у 30 кра!нах). Слад також додати, що Taco Bell, KFC, Pizza е брендами американсько! корпора-ци - оператора ресторанного бiзнeсу Yum! Brands Inc., яка показала зростання у 2016 р. на 33% з чистим прибутком $ 1,352 млрд.
Серед мiжнародних пeрeвiзникiв отримала роз-повсюдження така форма глобальних партнерських об'еднань авiакомпанiй, як авiацiйнi альянси. У свiтi сформована глобальна трiада Star Alliance, SkyTeam та Oneworld, що включае 52 велим i сeрeднi авiа-компанп (або 1,5% вiд приблизно 3200 авiакомпаиiй свiту), яка контролюе близько 60% свгтового обсягу пасажирських перевезень з маршрутним охоплен-ням практично вах частин свiту: Азii, Америки, Африки, Свропи, Австрали i Окeанii. Авiакомпаиii -члени трьох глобальних альянсiв базуються в понад 110 мiжнародних вузлових аеропортах (або 27,5% ввд приблизно 400 аеропорт!в свiту, якi обслугову-ють мiжнароднi магiстральнi та рeгiональнi переве-зення). Левова частка загальносвiтових авiапeрeвe-зень припадае на краши реестраци члешв глобаль-них альянсiв: США, Великобритатю, Япошю, Фраидiю, Канаду, Нiмeччииу та !талто. Основна
причина формування альянав авiакомпанiй - очшу-вання синергетичного ефекту, тобто отримання бь льшо! ефективност вiд спiльноi роботи, шж могли б домогтися окрeмi компанп, а також скорочення ви-трат, що набувае важливого значення в перюди свь тових фiнансово-eкономiчних криз i природних ка-таклiзмiв. Крiм того, консолiдоваиi авiапeрeвiзиики прагнуть досягти ефекту масштабу, в рeзультатi якого збшьшення масштабiв виробництва продукци веде до зниження собiвартостi продукцИ (послуг). Ут^м, завжди iсиуе точка насичення, при як1й зi збi-льшенням програми випуску собiвартiсть продукцii вже не знижуеться, оскiльки цей фактор може ви-черпати себе [28].
На даний момент туроператорську дiяльиiсть в свiтi контролюють глобальн1 корпорацii та кон-церни, ям мають зазвичай характер штегрованих структур (мeрeжi турагентств, готeлi, авiакомпанil, круiзиi суда, 1нтернет-портали та iншi активи у сфeрi туризму), серед проввдних на свiтовому ринку можна назвати наступш:
— TUI Group (Шмеччина) - компанiя, яка тсля об'еднаиня у 2014 р. з дочiрньою компан1ею TUI Travel (Великобритатя), яка у свою чергу утвори-лися у результат^ злиття у 2008 р. материнсько! групи TUI AG та First Choice Holidays PLC, стала провiдним туроператором, якому належать: бiльшe н1ж 100 лгташв, 14 кру!зних лайнeрiв i понад 300 го-тeлiв. За поввдомленням офiцiйного 1нтернет-ре-сурсу компанп (http://www.tuigroup.com): станом на початок 2016 р. кшькють ii спiвробiтиикiв складае понад 76,036 тис. осiб, оборот за 2015 р. -€ 20,01 млрд, а чистий прибуток - € 380 млн. Ком-пашя TUI Ukraine представлена в Укра!ш з 2010 р. Вона була створена у результат! реоргашзацп турфь рми «Вояж Ки!в», мeрeжi туристичних агентств «Галопом по Свропах» та приеднання у 2013 р. туроператора «Turtess Travel» [29, с. 99-100];
— Thomas Cook Group (Великобритатя) - ком-патя, яка утворилася у результат! придбання у 2001 р. концерном C&N Touristik (Нiмeччина) та злиття у 2007 р. з туроператором My Travel (Вели-кобриташя). Концерн мае дочiрнi компанп, яш зай-маються авiапeрeвeзeинями: Thomas Cook Airlines, Thomas Cook Airlines Scandinavia, Airworld, Thomas Cook Airlines Belgium, Spies та понад 3 тис. туристичних офгав, частина з яких працюе за франчайзингом. Цшьова група - середшй клас. За повiдом-ленням офщйного 1нтернет-ресурсу компанii (https: //www.thomascookgroup.com): станом на початок 2016 р. кшькють ii ствробгтнишв складае понад 21,8 тис. оаб, оборот за 2015 р. - £ 7,834 млрд, а чистий прибуток - £ 19 млн;
— Kuoni Travel (Швeйцарiя) - тдроздш Kuoni Group, який займаеться туроператорською дiяль-иiстю. За повiдомлeиням офiцiйного 1нтернет-ресу-рсу компанii (http://www. kuoni.com): станом на по-
чаток 2014 р. кшькють ïï ствробгтнишв складае по-над 11,621 тис. oci6, дохвд за 2013 р. - F 154,2 млн, а прибуток - F 69,2 млн;
- JTB Corporation (Япошя) - найбшьше бюро подорожей в Япони i один з найбшьших туристич-них агентств у свт, що обслуговуе туриспв пере-важно з A3iï (http://www.jtbcorp.jp).
Характерною рисою процесу глобалiзацiï в туристичнш сферi, що сприяе розвитку партнерсь-ких вiдносин, е зростання ролi сучасних шформа-цiйних i телекомушкацшних технологiй, зокрема наявнiсть на ринку послуг так званих глобальних он-лайн агентств подорожей, де торпвля послугами вiдбуваеться виключно в он-лайн режим (ввдсут-нiсть офiсiв, представництв, безпосереднього контакту зi ствробгтниками). Серед провiдних онлайн агентств подорожей видшяють наступнi (http://www.travelweekly.com), з оборотом у 2013 р. ввдповвдно: 1) Expédia - $ 39,4 млрд; 2) Priceline (Booking.com) - $ 39,2 млрд; 3) American Express -$ 30,3 млрд; 4) Carlson Wagonlit Travel -$ 26,9 млрд; 5) BCD Travel - $ 22,4 млрд; 6) HRG North America - $ 16,0 млрд; 7) FCA USA -$ 13,1 млрд; 8) Orbitz Worldwide - $ 11,4 млрд; 9) AAA Travel - $ 3,8 млрд; 10) Fareportal/Trave-long - $ 3,5 млрд.
Як бачимо, у зв'язку iз зростанням швидкост руху i обсяпв товарiв, послуг, технологш i трансна-цiоналiзацiï капiталiв ввдбуваеться процес еконо-мiчноï iнтеграцiï мiж крашами, що сприяе перетво-ренню нацюнальних економiк i всесвiтню. Однак зараз, наукове осмислення даних процеив вказуе на те, що глобалiзацiя супроводжуеться процесами протилежно'' спрямованосп, зокрема регiоналiзацiï вiдносин, як однiеï з прикметних ознак нашого часу. На думку, переважно1' бiльшостi науковцiв, глобаль зацiя кардинально змiнюе прiоритети в системi кон-
курентних переваг регюшв: вона позбавляе регюни традищйних переваг, оскшьки локальш ресурси на-бувають глобального характеру. ГлобалГзащя не лише мшмГзуе значення традицшних регюнальних конкурентних переваг, але й швелюе роль ввдсташ як захисного бар'еру у конкурентних процесах. Отже, глобалГзащя перетворюе регюни на повно-правних учаснишв мгжнародних економГчних вадно-син, але разом з тим актуалГзуе для них необхвдшсть Гдентифшацп та захисту ушкальних локальних конкурентних переваг як ГмперативГв тдвищення мГж-народно'' конкурентоспроможностГ в умовах глобально' конкуренцп [30].
Зпдно з останшми даними статистичних видань UNWTO у 2016 р., кшькють мГжнародних туристських прибутпв зросла на 3,9% Г склала 1235 млн, що на 46 млн бшьше шж у попередньому перюдГ Це був сьомий рш поспшь за середшми темпами зростання мГжнародного туризму тсля глобально' економГчно'' кризи 2009 р. ДослГдження UNWTO показали, що у 2016 р. кшькють мГжнародних туристських прибутпв збшьшилася в штервалГ вед 3,5 до 4,5% на рш, що ввдповвдае довгостроковш перспективГ розвитку туризму до 2030 р. На турис-тичш потоки у 2016 р. вплинули три основш фак-тори: незвично сильш коливання валютного курсу, зниження цши на нафту й ГншГ товари та зростання глобально' турботи про безпеку. У Африканському, Азшському та Тихоокеанському субрегюнах UNWTO зафшсовано зростання близько 8% туристських прибутпв, найбшьш ввдвГдуваний Свропей-ський регюн показав зростання лише на 2%, Амери-канський субрегюн показав зростання на 4,3%. При-буття на Близькому СходГ були неоднорвдними Г скоротилися на 4,1%, через нестабшьну геополь тичну ситуащю в регюш, зокрема на це вплинув збройний конфлГкт у Сирп (рис. 2).
Рис. 2. Розподш туристичного потоку за субрепонами UNWTO у 2016 р. [31]
Отже, сучасна геополгтична реальнiсть та ii вплив на стратепю соцiально-економiчного роз-витку Грунтуеться на безпещ i полiтичнiй стабшьно-ст у свiтi як основних умовах сталого розвитку туризму. Нишшнш глобальний полiтичний клiмат тдвищуе ризики для всiх учаснишв мiжнародного туристичного ринку. Серед основних геополгтичних чиннишв, що безпосередньо впливають на динамiку i розподiл туристичних потоков е: полiтичнi перевороти, вплив яких на туристичнi потоки найяскра-вiше простежуеться на прикладi близькосхвдних краш; терористичнi атаки, де туризм е найпривабли-вiшим явищем, що використовуеться як iнструмент полiтичного впливу, оскiльки саме туризм дозволяе терористам досягнути сво"х цiлей - гласнють, еко-номiчна розруха, iдеологiчне протистояння з туризмом (який, вочевидь, асощюеться iз захiдним кат-талiзмом та глобалiзацiею); вiйськовi конфлшти, ям здатнi за короткий час знищити туристичну iндуст-рiю, якi спричиняють глобальне переформатування структури туристичних потоков у туристичних реп-онах, занепад туристично" iндустрii. Отже, сучасний мiжнародний туризм е економiчною дiяльнiстю з ва-гомими соцiальними та полггичними наслiдками. Як форма i процес просторово" активностi глобального масштабу вш зумовлений соцiально-економiчними та культурними чинниками, а також загальною ди-намiкою полiтичних систем. Разом з тим, туризм е не тшьки рецитентом м1жнародних ввдносин, а й активним полiтичним актором - учасником полгтич-ного процесу, який завдяки туристичнiй та еконо-мiчнiй взаемодii впливае на прийняття полiтичних
рiшень. Туризм неодноразово виступав каналом на-лагодження довiри i взаемодii у державах з рiзним суспiльно-полiтичним устроем, чинником економiч-но" та полiтичноi модернiзацii, пiдтримки политично!' стабiльностi [32, с. 14-15, 20].
Туризм е частиною процесу глобалiзацii, осш-льки туристський поток мiж крашами сприяе переть канню капiталiв, товарiв та iнформацii з одних краш в iншi, розвитку торпвл^ транспорту, комунiкацiй-них систем. Туристи виступають споживачами това-рiв, благ рiзних краш, що експортуються i е проввд-никами даного процесу [33]. Доходи вщ мiжнарод-ного туризму у 2015 р. зросли на 4,4% (з урахуван-ням обмшних курсiв та iнфляцii) порiвняно iз 2014 р. i склали $ 1260 млрд [34]. Економiчна ефек-тивнiсть мiжнародного туризму пов'язана перш за все з надходженнями валютних коштов, що покра-щують платiжний баланс, який дае уявлення про участь краши в свгтовому господарствi, масштаби, структуру i характер ii зовнiшньоекономiчних зв'яз-кiв, вплив процеав глобалiзацii, лiбералiзацii еконо-мши. Тому, також доцiльно розглянути мюце мiжна-родного туризму у плапжному балансi. За даними UNWTO та Всесвгтньо" торговельноi органiзацii (World Trade Organization - WTO) у 2014 р. тдсумок поточних операцiй iз зовнiшнiм свiтом i баланс фь нансових операцiй з мiжнародного туризму склав $ 1468 млрд, ринкова доля вiдповiдно - 6,1%. Рин-кова частка мiжнародного туризму у розвинутих економiках за аналогiчний перюд склала 6,5% при обсязi $ 955 млрд, а у зростаючих економшах вiдпо-вiдно - 5,5%, де зафшсовано зростання на 0,1% по-рiвняно з 2013 р. при обсязi $ 502 млрд (табл. 2).
Показники $ млрд Ринкова частка, %
2005 2010 2011 2012 2013 2014 2005 2010 2013 2014
Свiт Загальний обсяг товаргв i послуг: 12739 18758 22273 22600 23282 23881 100 100 100 100
-товари 10105 14867 17911 18094 18539 18941 79,3 79,3 79,6 79,3
- послуги 2634 3891 4632 4506 4743 4940 20,7 20,7 20,4 20,7
у т. ч. мiжнародний туризм 835 1138 1280 1325 1413 1468 6,6 6,1 6,1 6,1
Розвинута економiки Загальний обсяг товаргв i послуг: 8984 12066 13967 13901 14336 14769 100 100 100 100
-товари 6903 9131 10679 10550 10786 11058 76,8 75,7 75,2 74,9
- послуги 2081 2936 3288 3352 3550 3711 23,2 24,3 24,8 25,1
у т. ч. мiжнародний туризм 576 749 852 871 931 955 6,4 6,2 6,5 6,5
Зростакга економши Загальний обсяг товаргв i послуг: 3755 6691 8306 8699 8946 9112 100 100 100 100
-товари 3203 5737 7232 7545 7754 7883 85,3 85,7 86,7 86,5
- послуги 553 955 1074 1154 1192 1229 14,7 14,3 13,3 13,5
у т. ч. мiжнародний туризм 256 389 428 454 482 502 6,8 5,8 5,4 5,5
58-
Еконмчний вюник Донбасу № 3(49), 2017
Таблиця 2
Мiжнародний туризм у плапжному балансi, 2005-2014 рр. [35]
Неввд'емним вГд полгтичного фактору глобаль зацл, одним Гз ключових драйверГв глобальних змГн в сустльствГ е 11 демографГчний аспект. Демогра-фГчна глобалГзацГя, транслюючи найбшьш дорогу модель споживчо1 поведГнки, тдсилюе сощально-економГчну поляризацГю населення. Поляризащя сучасного свГту мГстить у собГ дуже жорстокГ проти-рГччя мГж вузькою групою населення, що мае мож-ливГсть користуватися всГма досягненнями техно-тронно1 цившзацл, Г Гншим людством, третина якого живе в умовах, «що принижують людську пд-шсть». ТрадицГйнГ злидш, якГ, за словами Антуана де Сент-Екзюперг сприймалися бГльшГстю насе-лення як деякий оргашчний стан, тепер, коли досяг-нення технотронних розвинених кра'н поширю-ються на увесь Гнший свГт, усвГдомлюеться людьми як глибока ущербнють Г периферГйнГсть 1х власного буття. Як приклад, що пГдтверджуе це положення, можна згадати дискусп, якГ йшли в офГцГйних колах 1спанп часГв Франко Г Португалп часГв Салазара з проблем туризму. Прихильники розвитку ще1 ш-дустрп говорили про 11 очевидш економГчш дивь денди; 11 противники стверджували, що разом з нею в кра1'ну прийде чужорГдний спосГб життя, який при-веде до повно1' ерозп правлячих режимГв. Так, по суп, Г сталося. ДГйсно, позбавлене доступу до свГто-вих шформащйних ресурсГв населення 1спаш1 Г Португалп Г не усвГдомлювало (в достатнш мГрГ) рГвня свое' бГдностГ. Чим бГльше цГ краши ставали ввдкри-тими, тим бГльше 1'х населенню стала кидатися в очГ ущербнють свое' «грунтово!» стратеги розвитку. Зввдси Г тиск на полГтичнГ режими, який змушуе 1'х переходити до лГбералГзацп [36, с. 134]. Сучасний приклад, це Свромайдан та Револющя гГдностГ в Ук-ра1ш 2013-2014 рр. Зростання протестних настро'в у сустльствГ фГксувались соцГологами ще у 2012 р., причин для невдоволення владою було достатньо, проте коли у 2013 р. Кабшет мГнГстрГв М. Азарова призупинив пГдготовку до тдписання Угоди про Асощащю Гз Свросоюзом та змГнив геополгтичний вектор у бш Митного Союзу на чолГ з РосГйською ФедерацГею, це змусило людей вийти на вулицГ для протестов. Незважаючи на те що дана угода мютила багато питань зГ ствробинидтва, а саме в сферГ юс-тицп, свободи, безпеки, торгГвлГ, фГнансовому, еко-номГчному та секторальному ствробгтництвГ тощо, головним мейнстримом, обГцянкою влади стала Гдея безвГзового режиму, зрозумГла бГльшостГ представ-нишв середнього класу, якГ бачили Свропу в якостГ туристов Г пам'ятають, як важко отримати вГзи, гас-тарбайтерам, якГ ще й знають, як це працювати в Св-рот без документГв. Отже, демографГчна глобалГзацГя проявилася Г в активному транслюванш образу Г стилю життя тих чи Гнших груп населення рГзних кра'н. Однак сьогодш цей процес двостороншй. Якщо рашше розвинеш кра1ни експортували свГй спосГб життя, а вГдстаючГ лише пасивно сприймали
його, то тепер йде потужний зворотний процес. До-сить згадати про хвилю поширення буддизму, його фшософй i психологii в Захiдиiй Сврот i США. Проте споживча модель як складова сучасного способу життя розвинених кра!н i модель споживчо! по-вeдiики - це продукт експорту з розвинених кра!н [36, с. 135].
Глобалiзацiя - це об'ективний процес у сучас-них мiжнародних вiдносинах, провiдна роль якого потребуе всeбiчного, нерозривного до^дження разом iз iишим процесом свiтового розвитку, одного з головних вeкторiв сучасносп, а саме рeгiоналiзацii. Серед науковщв пануе думка про те, що рeгiоналiза-щя - це процес, що не просто поруч або паралельно йде. Ствввдношення цих явищ свiтовоi eкономiки можна визначити як поеднання, як суперечливу вза-емодiю, яка обумовлена нелшйнютю цих процeсiв. Глобалiзацiя i рeгiоналiзацiя iнтeрпрeтуються як дь алектична взаемодiя рiзноспрямоваиих процeсiв. Глобалiзацiя спрямовуеться до едносп свiтовоi еко-номiки, рeгiоналiзацiя до його фрагмeнтацii. Так, ре-гiоналiзацiя обмежуе вiльиу торгiвлю форматом сво!х угруповань, створюючи протeкцiоиiстськi бар'ери для трепх кра!н, що опинилися за межами рeгiональиих угод i союзiв. Крiм того, рeгiональнi об'еднання створюють iнституцiйнi альтернативи таким мiжнародним eкономiчиим органiзацiям, якi охоплюють краши свiту без урахування !х територь ально! прихильносп [37, с. 93-94]. Можливо таке бачення е небеззаперечним, але в цiлому з ним можна погодитися, якщо це стосуеться сфери туризму. Дана думка, у контекст нашого до^дження, тд-тверджуеться iишими дослiдниками, як вважають, що у туризмi глобалiзацiя проявляеться в процeсi розвитку масових видiв вiдпочиику, унiфiкацii по-слуг, концентраци катталу транснацюнальними компанiями, розвитку шформащйних тeхнологiй. У той же час глобалiзацiя надае i негативний вплив на розвиток туризму, оскшьки при цьому втрачаеться нащональна, культурна, тeриторiальна своерiднiсть. Перед лицем глобальних впливiв зростае усввдом-лення рeгiональиих im^e^, що проявляеться в протилежному глобалiзацii процeсi рeгiоналiзацii. Наочним прикладом рeгiоналiзацii е Свропейський Союз (СС), де природний розвиток процесу регюна-лiзацii призвiв до вироблення коидeпцii «Свропи ре-гiоиiв», що вiдбивае посилення ролi рeгiонiв i мае на меп визначення !х мiсця в €С [38, с. 14-15, 18]. З метою сприяння перетворенню регюшв Свропи на сполучн ланки мiж СС та громадянами у 1985 р. була створена Асамблея европейських регюшв Свропи (Assembly of European Regions - AER), яка е ключовим партнером Свропейських та мiжнародних iнституцiй з питань регюнально! полiтики. На початку свого розвитку AER об'еднала понад 300 европейських регюшв з рiзною тeриторiею, рiзним ад-мiиiстративиим i полiтичиим устроем з 33 держав,
населенням понад 400 млн oci6, де, зокрема, одшею з перших серед И члешв з регiонiв колишнього СРСР була представлена Одеська область. Основним документом який був спрямований на визнання регю-налiзму не тшьки в СС, але i за його межами стала Декларащя з регiоналiзму в Свропi (1996 р.), яка кардинально змiнила погляди на держат кордони та ix роль у суспшьствг У ст. 3 § 1 «Повноваження» да-ного документу проголошено, що «розмежування повноважень м1ж Державою та регiонами встанов-люеться державною конституцieю або законодав-ством вiдповiдно до принципiв полгтично' децентра-лiзацп та су6сидiарностi. Вщповвдно до цих принци-тв рiвень здiйснення повноважень повинен бути на-скшьки це можливо наближений до громадян» [39]. Важливим е те, що у додатку до ще! статп серед прикладiв iснуючиx повноважень регюшв, виокрем-люеться туризм, ввдпочинок та спорт. Це ще раз тд-тверджуе усвiдомлення суспiльством важливост сфери туризму у процесах регiоналiзацп та поси-лення i'i ролi не тiльки в европейських штеграцшних процесах, але й у свгтових. Рiвнозначнiсть глобального i регюнального векторiв сучасного мiжнарод-ного туризму роблять його унжальним i потужним фактором економiчного розвитку на рiзниx ieрар-xiчниx рiвняx. Використовуючи переваги двох го-ловних тендендiй розвитку свтового господарства, мiжнародний туризм наочно демонструе переваги застосування регiонального тдходу в умовах глоба-лiзацп, при якому культурна самобутнють мiсцевиx громад та ушкальтсть регiонiв перетворюються в специфiчний i одночасно затребуваний масовий ту-ристський продукт [38, с. 18]. Також слад до цього додати, що своервдними «трансляторами» вдей реп-оналiзацп в сферi туризму е регюнальш туристичнi оргашзацл, ям здiйснюють координацiю дiяльностi, захист iнтересiв у мiжнародниx iнституцiяx та уста-новах туристичних органiзацiй регiону з метою змщнення позицiй регiонального турпродукту на свiтовому ринку. Серед проввдних регiональниx туристичних органiзацiй можна видшити: Свропей-ську туристичну комюто (Укра'на стала повноправ-ним членом ще' оргашзацп у жовтнi 2015 р.), Аме-риканське товариство туристичних агентств, Кон-федеращю туристичних оргашзащй кра'н Латинсь-ко' Америки, Асощащю туристичних агентств кра'н Тихоокеанського регюну.
Висновки. В умовах гло6алiзацп свгтово' еко-номiки iнституцiйне середовище та зокрема еконо-мiчнi iнститути, де сощальний iнститут туризму зай-мае одне з проввдних мiсць, стали основними акторами, завдяки яким структуруеться усе економiчне життя у глобальному простора Гло6алiзацiя ввдно-син в сферi туризму - це багатофакторний, багато-аспектний процес обумовлений зростанням мобшь-ност населення планети в умовах появи й поши-рення сучасних засо6iв транспорту, шформацшних
та комунiкацiйниx теxнологiй, мiжнародниx форм здшснення господарсько' дiяльностi ТНК, що спи-раеться на теxнологiчну й культурну унiфiкацiю свiту, лi6ералiзацiю ввдносин свтогосподарсько' дь яльност на mi соцiально-економiчниx змiн в суст-льствг Сутнюна вiдмiннiсть регiоналiзацii вiдносин у сферi туризму полягае у тому, що даний процес за-снований на природно-географiчнiй, культурно-ю-торичнiй близькост кра'н, регiонiв та конкуренцп на ринку послуг. Даний процес забезпечуе поши-рення культурно' спадщини, збереження економiч-но' iдентичностi завдяки вадповвдним преферендiям та протекцiонiзму в шституцшних межах сво'х кра'н i за сво'ми соцiально-економiчними ефектами може бути протиставлений потендiйним негативним ефектам гло6алiзацп туризму.
Лiтература 1. UNWTO Annual Report 2016 / World Tourism Organization UNWTO [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://media.unwto.org/publication/ unwto-annual-report-2016. - Назва з екрана. 2. Развлечение для миллиарда / сост. В. Зайцев // Деньги. Экономический еженедельник издательского дома «Коммерсантъ». - 2014. - № 35 (993). - 8-14 сент. -С. 59-68. 3. Козловець М. А. Феномен нацюнально' вдентичносп: виклики гло6алiзацii: монография / М. А. Козловець. - Житомир: Вид-во ЖДУ iм. I. Франка, 2009. - 558 с. 4. Семенюк Е. Гло-балiзацiя: фшософський аналiз поняття / Е. Семенюк // Вюник Нацюнального ушверситету «Львiвська полтехшка». - 2007. - № 578: Фшософ-ськi науки. - С. 10-15. 5. Бшорус О. Глобалютика -нова синтетична наука / О. Бшорус, В. Власов // Вюник НАН Укра'ни. - 2010. - № 3. - С. 17-26.
6. KOF Index of Globalization / Сайт до^дження [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://globalization.kof.ethz.ch. - Назва з екрана.
7. Валуйський О. О. Глобалiзацiя сучасного св^ та проблеми м1жнародного туризму / О. О. Валуйський // Туризмологгя: концептуальш засади туризму: монографiя / [В. К. Федорченко, В. С. Пазенок, О. А. Кручек та ш.]. - Ки'в : ВЦ «Академiя», 2013. -С. 307-315. 8. Шило Л. А. Особливост розвитку св^ово' економши в умовах гло6алiзацii / Л. А. Шило, I. В. Захаренко, Ю. В. Касян // Збiрник наукових праць Днiпропетровського нацiонального ушверситету залiзничного транспорту iменi акаде-мша В. Лазаряна «Проблеми економiки транспорту». - 2013. - Вип. 5. - С. 62-66. 9. Снеговая О. А. Глобализация как историческая форма модернизации [Электронный ресурс] / О. А. Снеговая // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. - 2013. - № 12 (38): в 3-х ч. - Ч. I. - C. 165-167. - Режим доступа: www.gramota.net/materials/ 3/2013/12-1/39.html. - За-
головок с экрана. 10. Сщенко С. Сощально-еко-ном1чний вим1р сучасно! глобал1зацИ / С. Сщенко // М1жнародна економ1чна полгтика. - 2004. - № 1. -С. 72-93. 11. Вулф М. Определяя будущее глобализации / М. Вулф // Финансы и развитие. Ежеквартальный журнал Международного Валютного Фонда. - 2014. - Вып. 51. - № 3. - С. 22-25.
12. Ялi М. Х. Парадигма глобал1зацп: основш шд-ходи / М. Х. Ял1 // Актуальш проблеми м1жнародних вщносин. - 2014. - Вип. 123. - Ч. I. - С. 62-73.
13. Навроцька Н. А. Змют процеав економ1чно! глобал1зацп / Н. А. Навроцька // Науков1 пращ НДФ1. - 2012. - Вип. 3. - С. 97-102. 14. Зайцева В. М. М1жнародний туризм та глобал1защя в сучасному свт / В. М. Зайцева, О. М. Коршенко // Вюник Запор1зького нащонального ушверситету. -2012. - № 2 (8). - С. 55-65. 15. Симонова М. Д. Индикаторы экономической глобализации: методологические основы ОЭСР / М. Д. Симонова // Мировая экономика и международные экономические отношения. Экономические науки. - 2009. - № 10 (59). -С. 394-398. 16. Проскурина А. В. Проблемы и перспективы глобализации / А. В. Проскурина, Г. М. Гордеева // Труды Псковского политехнического института. Естествознание и математика. Гуманитарные науки. - 2008. - № 12. - С. 64-68. 17. Горелов А. А. Глобализация как объективная тенденция мирового развития / А. А. Горелов // Век глобализации. - 2009. - № 1. - С. 79-90. 18. Шалаев В. П. Туризм как новый социальный институт в глобальном обществе потребления / В. П. Шалаев // Туризм как фактор модернизации экономики и развития регионов: материалы I Всероссийской научно-практической конференции с международным участием, 1921 ноября 2015 г. / под общ. ред. проф. А. Н. Полухиной. - Йошкар-Ола: Поволжский государственный технологический университет, 2015. - С. 9-27. 19. Лебедев К. А. Влияние процессов глобализиции на развитие туризма [Электронный ресурс] / К. А. Лебедев // Экономика и социум. - 2017. -№ 1 (32). - Режим доступа: http://www.iupr.ru. - Заголовок с экрана. 20. Member States / World Tourism Organization UNWTO [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www2. unwto.org/ ru/members/ states. - Назва з екрана. 21. Есимова Д. Д. Особенности системы управления в организациях сферы туризма / Д. Д. Есимова, Д. Гайнутдинов // Наука и туризм: стратегии взаимодействия. - 2014. - № 3. -С. 5-11. 22. Глобальний етичний кодекс туризму. Всесвгтня туристична оргашзащя: Мiжнародний документ вщ 01.10.1999 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 983_001. - Назва з екрана. 23. Доклад Всемирной туристской организации о претворении в жизнь Глобального этического кодекса туризма / A/65/275 Distr.: General. 10 August 2010. Russian. Original: English. - Нью-Йорк: Генеральная Ассамблея ООН,
2010. - 16 с. 24. The Global Sustainable Tourism Council (GSTC) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.gstcouncil.org. - Назва з екрана.
25. Кучеренко К. Глобалiзащйнi тенденцп розвитку мiжнародного туризму / К. Кучеренко // Галицький економiчний вюник. - 2013. - № 4 (43). - С. 21-27.
26. Мариняк Я. О. Глобалiзацiя та шноващйна дгяльнють в Украш та i-'х вплив на розвиток тури-стичного бiзнесу / Я. О. Мариняк // Науковi записки Тернопшьського нащонального педагопчного ушверситету iменi Володимира Гнатюка. Сер.: Гео-графiя. - 2013. - № 2. - С. 116-123. 27. Селезнёва И. В. Развитие интеграционных процесов в сфере международного туризма в условиях глобализации: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.14 «Мировая экономика» / И. В. Селезнёва. - Краснодар, 2012. - 27 с. 28. Рожко М. Мировые авиационные альянсы: вчера и сегодня глобального партнерства / М. Рожко, О. Кибальников // Деловой авиационный портал «ATO.ru» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ato.ru/content/mirovye-aviacionn ye-alyansy-vchera-i-segodnya-globalnogo-partnerstva. - Заголовок с экрана. 29. Скляр Г. П. Державно-приватне партнерство в сферi гастрономiчного туризму як шструмент модершзащйного розвитку економши регюшв / Г. П. Скляр, Ю. В. Карпенко // Економiчний вюник Донбасу. - 2015. - № 1 (39). -С. 98-104. 30. Ворошилова Г. О. Сучасш тенденцп розвитку мiжнародного туризму у формуванш гло-бально-конкурентних переваг [Електронний ресурс] / Г. О. Ворошилова // Международный научный журнал «Интернаука». Серия: «Экономические науки». - 2016. - № 1. - Режим доступу: http://www.inter-nauka.com/ua/issues/2016/1/738. -Назва з екрана. 31. UNWTO World Tourism Barometer - Advance Release, Volume 15, January 2017. -English version [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cf.cdn.unwto.org/sites/all/files/pdf /un-wto_barom17_01_january_excerpt_.pdf. - Назва з екрана. 32. Парфшенко А. Ю. Мiжнародний туризм в Украшг геополгтичш аспекти глобального явища / А. Ю. Парфшенко // Актуальш проблеми мiжнародних вщносин. - 2015. - Вип. 126. - Ч. I. -С. 12-23. 33. Macleod Donald V. L. Tourism, globalisation, and cultural change: An island community perspective / Donald V. L. Macleod. - 1st ed. - Clevedon; Buffalo; Toronto: Channel View Publication, 2004. -244 p. 34. UNWTO Tourism Highlights, 2016 Edition [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.e-unwto.org/doi/pdf/10.18111/9789284418 145. - Назва з екрана. 35. Барометр международного туризма ЮНВТО. Статистическое приложение, Том 13, Июнь 2015. - Русская версия [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.e-unwto.org. - Заголовок с экрана. 36. Галецкий В. Ф. Социально-экономические последствия демографи-
ческой глобализации / В. Ф. Галецкий // Проблемы прогнозирования. - 2003. - № 6. - С. 128-138. 37. Грибова С. Н. Глобализация и регионализация детерминанты мирового экономического развития / С. Н. Грибова // Экономический журнал. - 2005. -№ 9. - С. 93-107. 38. Абалаков А. Д. Туризм в контексте глобализации и современного экономического кризиса / А. Д. Абалаков, Н. С. Панкеева // Известия Иркутского государственного университета. Серия: Науки о Земле. - 2011. - Т. 4. - № 1. - С. 1432. 39. Декларация по регионализму в Европе / Ассамблея регионов Европы (г. Базель, Швейцария), 1996 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://aer-www.ameos.net/fileadmin/user_upload/ Press Comm/Publications/DeclarationRegionalism/.dam/l10n /ru/DR_RUSSE.pdf. - Заголовок с экрана.
Карпенко Ю. В. Сучасш тенденцп глобалiза-ци та регшна^зацп вщносин у сферi туризму
У статп на основi аналiзу наукових до^джень представлена характеристика сучасних позицш, тд-ходiв щодо визначення процесу глобалiзацii та фак-торiв, як характеризують ii змiст. Проаналiзовано сучаснi тенденцп розвитку туризму як глобального явища сучасносп, основного фактору модернiзацii економiки та розвитку регюшв. Виявлено основнi закономiрностi, суперечносп, механiзми регюналь заци та глобалiзацii вiдносии, конкретизовано змю-товне наповнення сутнiсного визначення даних про-цесiв в сферi туризму.
Ключовi слова: туризм, сфера туризму, сощаль-ний економiчний iнститут туризму, глобалiзацiя, ре-гiоналiзацiя, транснацiоналiзацiя, iнтернацiоналiза-щя, модернiзацiя.
Карпенко Ю. В. Современные тенденции глобализации и регионализации отношений в сфере туризма
В статье на основе анализа научных исследований представлена характеристика современных позиций, подходов к определению процесса глобализации и факторов, характеризующих её содержание. Проанализированы современные тенденции развития туризма как глобального явления современности, основного фактора модернизации экономики и развития регионов. Выявлены основные закономерности, противоречия, механизмы регионализации и глобализации отношений, конкретизированы содержательное наполнение сущностного определения данных процессов в сфере туризма.
Ключевые слова: туризм, сфера туризма, социальный экономический институт туризма, глобализация, регионализация, транснационализация, интернационализация, модернизация.
Karpenko Yu. Modern trends of globalization and regionalization of relations in tourism sphere
The article presents the characteristics of modern positions, approaches to the definition for the process of globalization and the factors that characterize its content due to the analysis of scientific research. There were analyzed the current trends in the development of tourism as a global phenomenon of modern times, the main factor for modernization of the economy and development of regions. There were revealed main regularities, contradictions, mechanisms of regionalization and globalization of relations. There was specified the substantive content of the essential definition for these processes in the sphere of tourism.
Keywords: tourism, tourism sphere, social economic tourism institute, globalization, regionalization, trans-nationalization, internationalization, modernization.
Стаття надшшла до редакцл 22.08.2017
Прийнято до друку 12.09.2017
