CC BY
21
Ю. В. Карпенко
канд. екон. наук м. Полтава
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ В1ДНОСИН ВЛАСНОСТ1 У СФЕР1 ТУРИЗМУ В УМОВАХ МОДЕРШЗАЦП ЕКОНОМ1КИ 1
Постановка проблеми. Фiнансово-економiчна криза, що загострилася останнiми роками, пода, пов'язаш з анексieю Автономно! Республiки Крим та проведенням антитерористично! операцп на територп Донецько! та Лугансько! областей, призвели до змен-шення в'!зного туристичного потоку, негативно впли-нули на структуру туризму та реалiзацiю туристичних можливостей кра!ни на внутрiшньому i зовнiшньому туристичному ринку. Фактично вдвiчi зменшилася ю-льюсть iноземних туристiв. Укра!на втрачае популяр-нiсть як туристичний напрям, осюльки у потенцiйних туристiв складаеться враження повномасштабно! вiйни i кра!на сприймаеться як «гаряча точка». Загос-трення кризових явищ у сферi туризму та курортiв свiдчить про необхщшсть удосконалення державно! полiтики у зазначенш сферi, прiоритетiв i принцитв !"! реалiзацi!, повноважень i компетенцп суб'eктiв тури-стично! дiяльностi, впровадження ефективних оргаш-зацiйно-правових, економiчних, шформацшних меха-нiзмiв розвитку сфери туризму та курорив як високо-рентабельно! галузi нацiонально! економiки [1]. Основу даних механiзмiв модернiзацi! економiки, що створюе вiдповiднi передумови подолання негативних наслщюв для виходу з кризи та стабтзацп економiч-ного становища, складають вiдносини власностi, як базовий економiчний iнструмент регулювання госпо-дарських вiдносин.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй свiдчить про те, що проблемам сутноси власностi, !"! правових, економiчних, суб'ектно-об'ектних характеристик при-свячена низка праць [2-17], залишаються актуальними питання модернiзацi! економiки Укра!ни, оскльки цього вимагають сучаснi реалп та тенденцп економiч-них явищ i процесiв та постiйно знаходяться в центрi уваги науковцiв i практиков в останнi роки [18-24]. Разом iз тим, у зв'язку iз розгортанням процесу модер-нiзацi! економiки, виникае потреба зосередити увагу на теоретичних i практичних аспектах дано! проблематики та проведення глибоких i обГрунтованих досль джень для суб'eктiв господарювання рiзних сфер та га-лузей економiчно! дiяльностi, зокрема придiлення уваги модершзащ! iнституту туризму як умови розв'язання суперечностей розвитку громадянського суспшьства.
Метою статп е порiвняльний аналiз концептуаль-них пiдходiв щодо дослiдження вщносин власностi в умовах модернiзацi! економiки, зокрема особливостей прояву прав власноси у сферi туризму, характеристики стану, тенденцш розвитку суб'eктiв приватно-правових вiдносин туристично! дiяльностi Укра!ни та окреслення напрямiв !х розвитку.
Виклад основного матерiалу дослщження. Iсторiя економiчних i полiтичних катаклiзмiв супроводжу-еться трансформацieю вiдносин власностi, яю е основою змiн у будь-якш економiчнiй системi. Процес
формування шституту власностi не отримав остаточного завершення, а ключовi його складовi елементи недостатньо теоретико-методологiчно розроблеш. Отже, iнтерес до дано! проблеми буде збертаеться i надалi, оскшьки будь-яю трансформацiйнi процеси економiчно! системи пов'язанi, насамперед, з особли-востями !! iнституцiйного становлення. Так, дослщжу-ючи роль iнституту власностi в нацюнальнш еконо-мiцi, Л. Гербеева та Ю. Коротченко стверджують, що будь-яка форма власноси за суттстю вирiшуe однi й тi ж суспшьш завдання, хоча i рiзними способами, а саме: органiзацiя i пiдвищення ефективностi суспшь-ного виробництва з метою отримання благ i послуг, необхiдних для задоволення потреб людей, тобто будь-яка з форм власноси спочатку несе суспшьне наван-таження. При цьому в будь-якому суспшьста розвиток форм власноси вiдбуваeться в певних конкретно-юто-ричних умовах, тобто воно обумовлюеться рiвнем реального усуспшьнення виробництва, що приводить до ствюнування рiзних форм власноси, !х взаемопро-никнення, штеграцп. Державна власнiсть е невщ'ем-ним елементом економiчних систем всiх розвинених кра!н i кардинально вiдрiзняeться метою, функщями i роллю вiд вах iнших форм. Iндивiдуальна (особиста i приватна) власнiсть — це власшсть, в межах яко! суб'ект власноси персонiфiкуeться як фiзична особа, шдивщуум, що володie повним правом розпоряджа-тися належним йому об'ектом власноси [2, с. 81]. Вiтчизняний науковець П. Скотний, дослщжуючи економiчнi, правов^ суб'eктно-об'eктнi характеристики власностi та !! концептуальний змiст вважае, що не можна розумiти власнiсть як щось безсуб'ектне, де-персоналiзоване економiчне явище або як юридичну норму. При аналiзi вiдносин власностi важливо врахо-вувати, що це завжди характеристика людини, !! осо-биспсних якостей. Всi форми власностi (суспшьна, приватна й iншi) функцiонують остшьки, оскльки в !хнiй основi закладений iндивiдуально людський компонент. 1накше кажучи, стрижнем вiдносин власностi е людський фактор [3, с. 62]. Але, як стверджують В. Каменецький та В. Патрикеев, найголовнше поля-гае в тому, що формулювання права власноси, яке вщображае дшсну економiчну, соцiальну i бiологiчну природу людини, виключае розмежування суспшьства за майновою ознакою, яке протягом столггь слугувало приводом для важких суспшьних катаклiзмiв, яю згу-били багатомшьярдш цiнностi i забрали сотнi мшьйо-нiв людських життiв. Якщо кожен член суспшьства ви-ступае в якосп власника не тальки своею шдивщуаль-ною власностi, а й стввласника всього суспшьного ба-гатства, то !х майновий стан швелюеться. Якщо ви-знати об'ектом власноси iнтелектуальнi i трудовi здiб-носп людини, то грошовий мiшок перестае бути символом багатства, а штелект людини стае конвертова-ним катталом. Якщо враховувати не тшьки майновий
1 Стаття пiдготовлена в межах науково-дослщно! роботи «Проблеми функцюнування та розвитку сфери туризму в умовах мо-дершзаци економ^» (держ. реестр. номер 0117и004715).
каттал, але i iнтелекгуальний i трудовий, то розподш доходу м1ж учасниками виробничо! дiяльностi отримуе наукове обГрунтування, а ще! класово! боротьби по-ступово вщходять в минуле [4, с. 79]. У робота Д. Соколова, присвяченш особливостям трансформаций вщ-носин власноста на сучасному етапi сощально-еконо-мiчного розвитку, визначенню основних проблем i перспектив !х розвитку, вщносини власностi аналiзу-ються як системне явище, яке дослiджуеться поруч з дисциплшами суспшьних наук, яке в сво!й основi мае об'ективнi, юнуюш в дiйсностi економiчнi вiдносини власноста. Особливостi людсько! психологи, як врод-женi, так i надбанi в результата сощально! взаемоди, зумовлюють особливоста вiдносин власностi м1ж людьми, як е об'ективними, реальними вiдносинами. Надбудовою виступае правова регламентацiя вiдносин власноста, мета яко! — упорядкування зазначених вщ-носин i контроль за ними. Реалiзацiя вiдносин власноста призводить до певних наслiдкiв для сощально-економiчно'i системи, що е поштовхом до !х фшософ-ського осмислення i морально-етично! оцiнки. При цьому вщносини власноста реалiзуються i взаемодiють з iншими суспшьними вщносинами в ходi iсторичного процесу в щлому — як в локальному, так i в глобальному масштабь Таким чином, економiчнi вщносини власноста — дiалекгична еднiсть вщносин привлас-нення i вiдчуження засобiв виробництва, робочо! сили i результатав працi, що охоплюе собою фази виробництва, розподшу, обмiну та споживання процесу суст-льного вщтворення [5, с. 26-27]. Ю. Пацюрювський, дослiджуючи основнi пiдходи до розумшня сутностi власностi, визначення !! поняття та спiввiдношення з правом власноста зазначае, що економiчнi вiдносини власноста — це юторично сформований тип суспшьних вiдносин, в межах яких здiйснюеться присвоення за-собiв виробництва та його результата — у тому чи^ предметiв споживання. 1х сутнiсть полягае у вiдноси-нах присвоення та забезпечення стану присвоення предмета i благ у межах певно! суспiльно-економiчно'i формаци. Данi вiдносини регулюються нормами права. Сукупнiсть норм права, як закрiплюють на-лежнiсть певного майна вщповщним фiзичним або юридичним особам, державi або iншим публiчним утворенням, визначають !х правомочностi та забезпе-чують захист прав i законних iнтересiв власника, утво-рюють право власноста в об'ективному розумшш. Конкретнi правочини власника речей волод^и, кори-стуватися та розпоряджатися ними е право власноста в суб'ективному розумшш [6, с. 62].
Наш теоретичний аналiз дозволяе зробити висно-вок, що вщносини власноста мають загальш законо-мiрностi становлення, розвитку, внутршню еднiсть i боротьбу протилежностей, тобто дiалектичну основу, а саме:
вщносини власноста — це дiалектика взаемоди суб'екта й об'екта;
економiчнi вiдносини власностi — це едшсть вщ-носин привласнення i вщчуження;
дiалектика власностi — це ствюнування рiзних форм власностi.
Продовжуючи аналiз вiдносин власностi, дощ-льно також зосередити увагу на правах власноста, яю визначають характер взаемоди м1ж суб'ектами та об'ектами власностi. Так, С. Степаненко та Л. Яко-венко, здшснивши комплексний аналiз трансформа-цiйних процесiв, що вщбуваються у системi вщносин
власностi в умовах становлення i розвитку постшдус-трiально'i економiки, стверджують, що вiдносини власноста — це сукупшсть взаемодiй мiж людьми з приводу привласнення i вiдтворення виробничих ре-сурсiв та шших, непродуктивних об'ектiв, а також вщношення людей до цих об'екта як вираження на-явностi чи вщсутноста прав власностi щодо них. До-слiдник вважае, що права власноста в економiчному розумiннi можна визначити як сукупшсть санкцюно-ваних суспшьством повноважень суб'екта власностi на здшснення певних дiй або утримання вiд них стосовно конкретних об'екта власноста. Так, право володшня передбачае повноваження щодо утримання об'екта в господарстта власника, право користування — повноваження щодо споживання об'екта власноста, вилу-чення з нього певних корисних властивостей, право розпорядження припускае прившей здшснювати реа-льнi д11, пов'язаш з визначенням подальшо! долi об'екта шляхом його безпосередньо! реалiзацii (споживання), вщчуження (продажу, дарування, обмшу) або здшснення шших угод з приводу нього (оренда, лiзинг тощо). Наявшсть чи вщсутшсть прав власноста на та чи iншi об'екти виражаеться вщношенням суб'ектiв власностi до цих об'екта як до сво!х чи чужих [7, с. 86—87]. Спираючись на аксюлопчний пщхщ аналiзуе специфiку iнституту приватно! власноста Я. 1скендерова, яка також пропонуе штерпретувати власнiсть як упредметненi вщносини, яю мають прояв в таких дiях, як володiння, користування i розпоря-дження, як1 мають цшшсть, що забезпечуе статус лю-дини в суспшьствь Можна сказати, що сутшсть i характер взаемозв'язюв м1ж суб'ектами та об'ектами власноста розкриваеться в таких поняттях, як: право володшня, право користування, право розпоряджен-ня. Таким чином, щ вщносини виступають одночасно i як економiчнi (виробничi), i як юридичш (правовi), i як соцiальнi (статусш). Всi три види вiдносин — володшня, користування, розпорядження — е суспшьними вiдносинами м1ж людьми з приводу речей, причому вони знаходяться в iерархiчнiй залежноста одне вщ iн-шого: право володшня породжуе право розпорядження, яке в свою чергу створюе право користування. Даш вщносини регламентуються сощальними структурами i iнститутами, якщо склалися в сусп^ль-ствi [8, с. 46—47]. Доцшьно також зазначити, що наведена вище трiада групи прав: «володшня — користування — розпорядження», бере свш початок з римсь-кого права i покладена в основу сучасно! теор11 прав власностi, яка Грунтуеться на захiднiй економiчнiй думцi 60-70 роюв ХХ ст., не охоплюе усе рiзноманiтгя !! функцiй. Згщно з цiею теорiею, б1ля витоюв яко! були вiдомi представники неоiнституцiоналiзму Р. Ко-уз та А. Алчiан, не ресурс сам собою е власшстю, а пучок прав (правочишв) з використанню ресурсу. Зараз в економiчнiй лiтературi превалюе «класичний» пiдхiд щодо «повного» перел^ правочинiв (прав) з 11 елемента, запропонований англiйським юристом А. Оноре, який перетворюе суб'екта на власника. Осюльки в сучасних умовах соцiально-економiчного розвитку сусп^льства туризм е одшею зi сфер еконо-мiки з безлiччю власник1в i суб'ектiв дiяльностi, як1 у свою чергу суттево впливають на функцiонування ок-ремих суб'екта господарювання, нацюнальних еконо-мж, !х певних галузей та в цшому на свiтову еконо-мiку, доречним, в якостi прикладу, буде розглянути особливоста прояву прав власноста у сферi туризму (табл. 1).
Таблиця 1
Особливост прояву прав власност у сфе|р туризму в Укра?ш *_
№ з/п Елемент «пучка прав» за А. Оноре Змют елементу Особливосп прояву у сферi туризму
1 2 3 4
1 Право володшня Виключно фiзичний контроль над благами Закон Укра!ни «Про туризм» у якостi суб'екпв права воло-дiння визначае юридичних та фiзичних осiб, яю створюють туристичний продукт, надають туристичнi послуги чи здшс-нюють посередницьку дiяльнiсть iз надання характерних та супутшх послуг. Турпродукт — це туристичш цiнностi та ш-фраструктура, до яких суб'ект туристично! дiяльностi зазви-чай не мае будь-яких прав власносп («класичних» проявiв прав власносп), але у специфiчний спосiб реалiзуe спожива-чам
2 Право викорис-тання Застосування корисних властивостей майна для себе Право використання, що виникае при здiйсненнi туристично! дiяльностi, реалiзують туристичнi оператори, турагенти, iншi суб'екти пiдприeмницько! дiяльностi, що надають послуги з тимчасового розмщення, харчування, екскурсшних, розважальних та шших туристичних послуг; фахiвцi турис-тичного супроводу; фiзичнi особи, яю не е суб'ектами пщ-приемницько! дiяльностi та надають послуги з тимчасового розмщення, харчування
3 Право управлшня Ршення, хто i як буде забезпечувати викорис-тання благ (право на оборот i вилучення ви-гiд з нього) Серед суб'екпв права власностi право управлiння реалiзу-еться туристичними операторами; турагентами; шшими суб'ектами пiдприeмницько! дiяльностi, що надають послуги з тимчасового розмщення, харчування, екскурсшних, розважальних та шших туристичних послуг; фахiвцями туристич-ного супроводу; фiзичними особами, яю не е суб'ектами пщ-приемницько! дiяльностi та надають послуги з тимчасового розмщення, харчування
4 Право на дохщ Володшня результатами вщ використання благ Право на доход мають у рiзних формах ует суб'екти власностi туристично! сфери: юридичш особи — доходи вiд господар-сько! дiяльностi та iншi надходження; фiзичнi особи-пiдпри-eмцi — доходи вщ господарсько! дiяльностi та iншi надходження; працiвники — заробпну плату; фiзичнi особи, як1 не е суб'ектами пщприемницько! дiяльностi — доходи фь зичних осiб
5 Право суверена Забезпечення права на передачу влади над вла-сшстю Дане право реалiзуeться на загальних пщставах згiдно чинного законодавства з урахуванням особливостей структури туристичного продукту, де вирiзняють: 1) основнi блага (туристичш цшносп: натуральнi — створеш природою; куль-турнi (антропогенш) — створенi людською працею), яю мо-жуть бути вiдчуженi за певних умов; 2) комплементарш блага i засоби (туристична iнфраструктура), як1 можуть бути спо-житi, змшеш або знищенi
6 Право на безпеку Захист вщ експропрiацi! благ вщ заподiяння шкоди з боку зовнш-нього середовища Дане право реалiзуeться на загальних пiдставах згiдно чинного законодавства шляхом визнання власносп пщприемств сфери туризму такою, що е недоторканною, перебувае пщ захистом держави
7 Право на передачу благ у спад-щину Перехiд прав та обов'язюв (спадщини) вщ фiзично! особи, яка померла, до шших осiб обумовлено тим, що т-сля смертi власника, благо перестае бути цшним для спадкодав-ця, однак штерес до цього як активу збер^а-еться для спадкоeмцiв Право на спадщину здшснюеться на загальних пщставах згщно чинного корпоративного законодавства та/або Цивь льного кодексу Укра!ни у частинi правового регулювання питання щодо набуття корпоративних та шших майнових прав суб'екпв господарювання спадкоемцями
8 Право на безстро-ковють володiння благом Забезпечення вщсутно-стi будь-яких часових меж в здшсненш право-чинiв, тобто чим бшьше часовий горизонт, тим вище цшшсть даного блага для його власника Право на безстроковють володшня реалiзують туристичнi оператори; турагенти; iншi суб'екти пiдприeмницько! дiяль-носп, що надають послуги з тимчасового розмщення, харчування, екскурсiйних, розважальних та шших туристичних послуг; фахiвцi туристичного супроводу; фiзичнi особи, яю не е суб'ектами пiдприeмницько! дiяльностi та надають послуги з тимчасового розмщення, харчування
Зактчення табл. 1
1 2 3 4
9 Право на викори-стання блага способом, що завдае шкоду зовнш-ньому середо-вищу Заборона на викорис-тання блага способом, що завдае шкоди зов-нiшньому середовищу або шшим учасникам права Заборона на використання власносп у спосiб, що може за-подiяти шкоду зовншньому середовищу — джерела ресурсiв, яю впливають на стан, перспективи розвитку, ефективнiсть дiяльностi, поширюеться на юридичних оаб та фiзичних-осiб пщприемщв туристично! дiяльностi
10 Право на вщповь дальшсть у ви-глядi стягнення Можливiсть передачi речi в заставу або стяг-нення блага в рахунок сплати боргу Право на вщповщальшсть членiв пiдприемств туристично! дiяльностi залежить вщ !х органiзацiйно-правово! форми та реалiзуеться на загальних пiдставах згщно чинного законо-давства. Окрiм того, з метою забезпечення прав та законних штереетв громадян-споживачiв туристичних послуг туроператор (гараниею банку) та турагент (договором) зобов'язанi здiйснити фшансове забезпечення свое! цивильно! вiдповiда-льносп перед туристами
11 Право на залиш-ковий характер Право на вщновлення порушених прав власноси, тобто юнування процедур та шституив, що забезпечують вiд-новлення порушених повноважень Право на залишковий характер реалiзуеться на загальних пщставах згiдно чинного законодавства, що регулюе процедуру припинення пщприемницько! дiяльностi, реорганiзацi! та лiквiдацi! суб'екта господарювання, реструктуризащ! пiд-приемства та Господарського кодексу Укра!ни
* Джерело: складено автором на основ1 даних [9].
До викладеного у табл. 1 слщ додати, що вибiр характеру вщносин власносп (розподш «пучка прав») мае забезпечувати ефективне поеднання соцiально! спрямованостi, комерцшних iнтересiв суб'ектiв турис-тично! дiяльностi та iнтересiв суспшьства.
Для бшьш глибокого аналiзу впливу власностi на формування i розвиток економiчних вщносин дощ-льно охарактеризувати суб'екти власноси, особливостi здiйснення ними прав та об'екти даних вщносин — засади функщонування шституту власностi, зокрема приватно!. Так, Ю. Лопатинський, розглядаючи мето-дологiчнi засади iнституту власносп, iнституцiйнi ос-нови трансформаций категорп «власнiсть», стверджуе, що сама по собi категорiя власностi вiдносно абстрактна, тому доповнюеться категорiями «вщносин» i «прав» власностi. У загальному випадку власнiсть пов'язуеться з речами (об'ектами власносп), та зрозу-мшо, що власнiсть не сама рiч, а вiдносини з приводу об'екта власносп (майна, результатiв iнтелектуально! дiяльностi тощо). Будучи ж законодавчо урегульоваш, вiдносини набувають форми права власноси. Разом iз цим, права власноси визначаються та закрiплюються не тшьки державою, але й окремими сощальними ме-ханiзмами (моральними нормами, традищями та ш-шими «неписаними» правилами). Тобто, коли природа власноси об'ективна, то вiдносини власностi, особливо у несформованому шституцшному середовищ^ можуть бути суб'ективними [10, с. 172]. С. Юрдша, дослiджуючи шститути власностi крiзь призму шсти-туцшно! теорп зазначае, що вiдносини власносп, а точнiше, iнститути власностi — це юторично складена система виключень з доступу до матерiальних i нема-терiальних ресурсiв. Виключити шших з вольного доступу до ресуретв означае специфiкувати права власносп на них, тобто закршити права власностi таким чином, щоб учасники господарського життя сукупно отримували з наявних в !х розпорядженнi засобiв най-бшьшу користь. У юнцевому пiдсумку, специфiкацiя призводить до бшьш ефективного використання влас-ностi, до пщвищення !! вiддачi i зниження витрат. <...> Дiя iнституту приватно! власносп означае, що об'екти власносп (матерiальнi i нематерiальнi), можуть бути
чгтко вiдокремленi i калькульованi, вони належать конкретним суб'ектам, як несуть витрати з !х утри-мання та використання, а також розпоряджаються одержуваним доходом. Наслiдком цього е можливють для власника як досягнення високого прибутку, так i банкрутства. В основi вiдокремлення лежить, по-пер-ше, некомунальний характер подшьного матерiально-технолопчного середовища, яке виступае iсторично первинним засобом виробництва, ^ по-друге, можли-вiсть отримувати вiд !! використання достатнш щдивь дуальний дохiд [11, с. 99—100]. Однак польський на-уковець А. Лопiнська у робой, присвяченiй проблемам приватно! власносп як фактору, що регулюе су-часнi соцiальнi диференцiацi!, зауважуе, що саме приватна власшсть як шститут, також як i суспшьне рь шення про !! прийняття або заперечення, безпосеред-ньо не провокуе небажаних явищ з сощолопчно! точки зору. З'являються вони в зв'язку з iнтерпретацiею i оцiнкою природних наслiдкiв майнового розшару-вання, яке виникае в колективах, господарюючих з до-пущенням ще! власностi. Подш на багатших i бщш-ших, поеднаний з повсюдним визнанням повно! вщ-повiдальностi особистосп за свiй матерiальний статус, може привести — i нерiдко призводить — до сощальних проблем [12, с. 409—410]. I. Урусова з цього приводу додае, що приватна власшсть подшяеться на трудову приватну власшсть, суб'екти яко! одночасно е i влас-никами, i працiвниками, як1 привласнюють результати свое! пращ, а також на нетрудову, яка передбачае роз'еднання пращ i власносп, представляеться право-мiрним iснування двох рiзновидiв iнтересiв, при чому останнш вид приватно! власностi веде до розколу сус-п^льства на протилежш класи i соцiальнi групи, одш з яких монопольно володiють i розпоряджаються факторами i результатами виробництва, а iншi — !х позба-вленi [13, с. 7].
Отже, ставлення у суспiльствi до власносп безпо-середньо залежить вщ ефективностi правового регулю-вання суспшьних вiдносин, правил, за якими суб'екти (учасники) правовiдносин володiють, користуються та розпоряджаються об'ектами права власносп — засо-бами виробництва i результатами пращ. Якщо розви-
ток вщносин приватно! власносп у класичному ви-глядi негативно впливае на суспшьство, породжуючи скпаднi соцiальнi проблеми, то суспшьна власнiсть, навпаки, може створювати економiчнi передумови для подолання суперечностей яю виникають в процесi су-мюно-роздшено! дiяльностi.
Викладене вище засвiдчило, що аналiз iнституту (вiдносин) власностi буде неповним без розгляду власносп з позицш сумiсно-роздiлених вiдносин. Так, А. Гриценко, який ввiв у науковий об^ термiн «су-мiсно-роздiлена власшсть», стверджуе, що у процесi сумюно-роздшено! працi вiдбуваеться сумюно-роздь лене привласнення, яке юторично розвиваеться через утшення з боку роздiльностi у приватнш, а з боку су-мюносп в державнiй (суспiльнiй) формах власносп. <...> Взаемопов'язаний розвиток розподшу пращ та приватно! власноси втшюеться в ринковш економiцi, а розвиток процеетв усуспiльнення працi та суспшьно! власносп репрезентований зростанням ролi держави в регулюванш суспшьних процесiв. <...> Ринкова еко-
номiка i держава виконують сво!, незамiннi компле-ментарнi функцп. Це дае можливють одночасно збшь-шувати роль держави в економщ й розвивати ринковi вiдносини. Подальший процес посилення комптмен-тарностi ринку i держави здiйснюеться шляхом роз-витку рiзноманiтних форм суспшьно(державно)-при-ватного партнерства, яке е сучасним шституцшним способом розв'язання суперечностей сумюно-роздше-но! працi та власностi на основi компромiсу [14, с. 10— 11]. Яскравим прикладом наведеного вище тверджен-ня е сфера туризму, економiчний проспр яко! охоп-люе бшьшу частину свiтово! економiки. Особливiстю проявiв вiдносин сумiсностi у сферi туризму е юну-вання на ринку згщно Закону Укра!ни «Про туризм» туроператорiв та турагентiв. Роздiльнiсть проявляеться у вщсутносп у туроператорiв (за виключенням транс-нацiональних корпорацiй) та турагенпв права власно-стi на туристичш послуги, яю вони реалiзують, що пов'язано iз особливостями туристичного продукту (табл. 2).
Таблиця 2
Показники кыькосп суб'екпв приватно-правових виносин туристично? дiяльностi Укра?ни, 2012-2016 рр., од.*
Суб'екти приватно-право-вих вiдносин Роки 2016 р. у % до 2012 р.
2012 2013 2014 2015 2016
Юридичш особи В -« В сом . 2 В ^ & 8 .3 .3 В © Юридичш особи к ^ « в сом . 2 в ^ & в .3 .3 в © Юридичш особи я - « в сом . 2 в & & в .3 .3 в © Юридичш особи в ^ « в сом . 2 8 & & в .3 .3 в © Юридичш особи в _ « в сом . 2 в ^ & в .3 .3 в © Юридичш особи в _ « в сом . 2 8 & & в .3 .3 в ©
Туроператори 892 х 831 х 667 х 500 х 522 х 58,5 х
Турагенти 1887 2115 1685 2347 1473 1596 1228 1319 1222 1581 64,8 74,8
Суб'екти, що здшснюють екскурсшну дь яльнiсть 101 351 70 138 58 91 57 78 64 87 63,4 24,8
* Джерело: складено та розраховано автором на оснс
Як свщчать данi табл. 2, кшьюсть туроператорiв у 2016 р. склала 522 од., скоротившись на 41,5% порiв-няно з 2012 р. (892 од.), вщповщно скоротилася кшьюсть турагенпв — (юридичних оаб) на 35,2% з 1887 до 1222 од., турагенпв (фiзичних особьпщприемщв) — 25,2% з 2115 до 1581 од. Кшьюсть суб'екпв, що здшс-нюють екскурсiйну дiяльнiсть (юридичних оетб) ско-ротилась у 2016 р. порiвняно з 2012 р. на 36,6%, фь
1 даних [25-29].
зичних оетб-пщприемщв на 75,2%. Така ситуацiя, на наш погляд, обумовлена глибокою системною кризою вiдносин у полггико-правовш та соцiально-економiч-нiй сферах в Укра!ш 2014-2015 рр.
Аналопчна ситуацiя спостерiгаеться щодо юлько-сп туристiв, обслугованих суб'ектами приватно-пра-вових вщносин (табл. 3).
Таблиця 3
Показники кыькост туристiв, обслугованих суб'ектами приватно-правових вщносин _туристично? дiяльностi Укра?ни, 2012-2016 рр., осiб *__
Роки 2016 р. у %
2012 2013 2014 2015 2016 до 2012 р.
Кшьюсть обслу- и р о и и р о и и р о и и р о и и р о и и р о и
гованих туриспв (без екскурсанив) ато л о п о р Ту т н е (-1 а р Ту ато л о п о р Ту т н е (-1 а р Ту ато л о п о р £ т н е (-1 а р Ту ато л о п о р Ту т н е (-1 а р Ту ато р е п о р Ту т н е (-1 а р Ту ато л о п о р Ту т н е (-1 а р Ту
Юридичш особи 2067336 613171 2191434 619180 1644391 572566 1151125 663702 1767801 482306 85,5 78,7
Фiзичнi особи-пщприемщ х 320189 х 346544 х 208132 х 204749 х 299499 х 93,5
Джерело: складено та розраховано автором на основ1 даних [25-29].
Так, за даними табл. 3, кшьюсть туристав обслу-гованих туроператорами, яю е юридичними особами скоротилася у 2016 р. пор1вняно з 2012 р. з 2067,3 до 1767,8 тис. оетб (14,5%), турагентами, вщповщно, з 613,2 до 482,3 тис. оетб (21,3%). Кшьюсть туристав, об-слугованих ф1зичними особами-пщприемцями у 2016 р. становила 299,5 тис. оетб, що менше на 6,5% н1ж у 2012 р.
Сумюшсть власноста у сфер1 туризму пов'язана з властивостями суспшьно'1 форми власноста на турист-сью ресурси (природш, юторичш й сощально-культу-рш об'екти), що у свою чергу призводить до розвитку вщносин привласнення земельно! ренти м1ж державою i тими, хто користуеться туристичними ресурсами. Зо-крема, особливо! уваги заслуговуе питання визначення права власносп на природш ресурси. Так, на думку Р. Афанаетева, право власносп на природш ресурси як стан привласнення природних ресуретв або ïx осво-ювання та процес привласнення багатств природних ресуретв, являе собою об'еднану в рамках комплексного шституту права власносп на природш ресурси сукупшсть правових норм, що закрiплюють, регла-ментують i охороняють специфiчнi вiдносини власно-стi на природш ресурси, а також передбачають i га-рантують право конкретних суб'екпв ( власник1в) здш-снювати володшня, користування, розпорядження та iншi можливi правомочностi щодо природних ресурсiв вшьно, на власний розсуд, для задоволення сво!х ште-ресiв, якщо шше не передбачено законом [15, с. 81]. З погляду А. Мартаенко, економiчну сутнiсть форми власностi на природш ресурси, яю складають основу туристичних ресурсiв, у широкому сенс необxiдно ви-значати як систему економiчниx вiдношень м1ж народом, державою, пщприемством, фiрмою, органiзацiею, домогосподарством, що визначаються ступенем само-стайноста суб'екту власностi в процесi управлшня при-власненням природних ресурсiв та обмеженоста доступу iншиx суб'екпв до привласнення даного природного об'екту. Загальнонародна власнiсть на природш ресурси е основною формою власносп. Тшьки вона е повною та винятковою. Рiзноманiття форм привласнення е похщними вщ загальнонародно! власносп. Суперечноста мiж загальнонародною власшстю на природнi ресурси та економiчно вiдокремленим !х управлiнням i використанням лежить в основi проце-ав розвитку економiчниx вiдносин природокористу-вання, розвитку рiзноманiтниx форм присвоення з метою сталого розвитку природокористування [16, с. 237, 240]. З цього приводу В. Устименко у робота, присвяченш особливостям правового регулювання вщносин публiчноï власноста у змшанш економiцi, видшяе наступнi спецiальнi ознаки публiчноï власно-стi. Одна iз спецiальниx ознак публiчноï власностi — найбшьш ефективне використання публiчноï власноста може бути здшснене як публiчним власником, так i приватним. Проте при цьому важливо мати на увазi особливiсть, що полягае у виключному збереженнi об'ектiв в публiчнiй власностi. При цьому, якщо для приватно'1 власностi соцiальна функщя е лише факу-льтативним проявом реалiзацiï повноважень власником у рамках концепцп корпоративно'1 соцiальноï вщ-повiдальностi, що зароджуеться в Украш, то режим публiчноï власностi зобов'язуе до сощально спрямова-ного вщправлення повноважень як публiчним власни-ком i його уповноваженими особами, так i залученими на договiрниx засадах суб'ектами господарюван-
ня. <...> Також важливою характеристикою публiчноï власностi е твердження, що змша форми власностi на об'екти публiчноï власностi обумовлюе лише замь щення публiчного власника приватним зi збережен-ням публiчниx функцiй, що реалiзуються на базi таких об'ектiв, i дотриманням критерда сощально-еконо-мiчноï ефективноста використання публiчного майна [17, с. 50—51]. Вдалим прикладом забезпечення ефек-тивних умов функцiонування державно-приватно'1 (су-мiсно-роздiленоï) власностi на природнi ресурси е за-конодавча модель у сферi туризму, яка широко вико-ристовуеться в бвропейському Союзi. Зокрема, в Ес-тонськ1й Республiцi, де Закон про туризм [30] та вщ-повщш пiдзаконнi акти засвщчують право, вiдповiдно до якого адмшстрацп територiй, що охороняються державою, не можуть мати у власноста або володшш будь-яю колективнi засоби розмщування, а туристич-нi iнформацiйнi центри та iнформацiйнi служби парков повинш надавати вiдвiдувачам iнформацiю безкош-товно. Положення даного закону регламентують роз-подш послуг в сферi туризму на: 1) публiчнi, як1 е ком-петенцiею держави i споживач отримуе безкоштов-но — сплачуе побiчно через податки; 2) комерцiйнi, що знаходяться у сферi iнтересiв приватного сектору економiки i за яю споживач сплачуе напряму.
Варто, при розглядi вiдносин власностi у сферi туризму з позицiй сумiсно-роздiлениx вщносин, зосе-редити увагу також на колективних засобах розмщу-вання, яю под1ляють на: а) готелi та аналопчш засоби розмiщування (готелi та аналопчш готелям засоби розмщування); б) iншi колективнi засоби розмiщу-вання (помешкання, призначенi для вiдпочинку; май-данчики для кемпiнгу; стоянки морського та рiчкового транспорту та ш.); в) спецiалiзованi засоби розмiщу-вання (оздоровчi засоби розмiщування; табори пращ та вщпочинку; громадськ! транспортнi засоби; кон-грес-центри) [31], послуги яких е основою форму-вання переважно'1 бiльшостi туристичних продуктiв (табл. 4).
Як свщчать данi табл. 4, кшьюсть готелiв та ана-лопчних засобiв розмiщування (юридичних осiб) у 2011 р. склала 1252 од., скоротившись порiвняно з 2016 р. на 11,7% до 980 од., вщповщно скоротилася юльюсть готелiв та аналопчних засобiв розмiщуван-ня ^зичних осiб-пiдприемцiв) на 18,6% з 1910 до 1554 од. Кшьюсть спецiалiзованиx засобiв розмiщу-вання (юридичних оаб) у 2011 р. склала 2377 од., скоротившись порiвняно з 2016 р. на 49,9% до 1214 од., а за вщповщний перюд юльюсть спецiалiзованиx засобiв розмщування, як! належать фiзичним особам-пiдпри-емцям зросла, у 1,5 раза з 343 до 508 од. Така неоднозначна ситуащя може свщчити лише про одне, що не-зважаючи на системну кризу в Украш, туристична сфера розвиваеться, зокрема спецiалiзованi засоби розмiщування, а така форма приватно-правових вщносин, як ф!зичж особа-пщприемець пiдтвердила свою ефектившсть у секторi ведення малого 6!зжсу. Сл!д також зазначити, що протягом 2014-2016 рр. даш показники суттево не зм!нилися, що св!дчить про ста-бiлiзацiю попиту на туристичш послуги.
За формою власностi готел^ як одна з ефективних форм ведення 6!зжсу у сферi надання послуг з тимча-сового розмщення, под1ляються на: приватнi (акцiо-нерш товариства, сiмейнi готелi, одноосiбне володшня), державш (зазвичай заклади розмщування в!-домчого пiдпорядкування) та комунальш (заклади
гостинносп, як знаходяться в управлшш органiв мю-цевого самоврядування). Акщонерш товариства е най-бшьш розвинутою формою оргашзацп господарсько! дiяльностi великих та частини середшх пiдприемств готельного бiзнесу. Дiяльнiсть таких товариств засно-вуеться на акщонернш (корпоративнiй) формi власно-стi, яка е результатом процесу розвитку i трансформа-цп приватно! власностi. Як зазначае А. Гриценко, корпоративна власшсть, яка не тшьки за своею сутш-
Анапiз чисельностi обслугованих при!жджих у ко-лективних засобах розмщування Укра!ни, як! е одним iз джерел даних про туристсьт потоки засвщчив, що спостерiгаеться анапогiчна ситуащя вiдповiдно до ро-зподшу колективних засобiв розмiщування за суб'ек-тами приватно-правових вщносин (табл. 5).
Так, дат наведет у табл. 5 дозволяють констату-вати, що кшьюсть обслугованих пртжджих у колек-
Висновки з цього дослщження. Таким чином, по-рiвняльний аналiз концептуальних пiдходiв щодо до-слiдження вiдносин власносп в умовах модершзацп економiки засвщчив !х дiалектичний характер. Вщно-сини власносп у сферi туризму мають сумюно-роздь лений характер, осюльки розвиток шститупв власно-стi i туризму спрямований на збалансування iнтересiв суспшьства. Аналiз стану та тенденцiй розвитку
стю, а i за формою е сумюно-роздшеною, бо вона вть лена як у спальному, неподшьному техшко-технолопч-ному комплексi засобiв виробництва, так i в його вар-тостi, що роздшена на акци, як! можна продати i в та-кий спосiб вiдокремити свою частку вартостi. Подаль-ший розвиток вщбуваеться в напрямку формування всезагально! власностi на знання, здiбностi людини, як1 поступово перетворюються на головне джерело i найrрунтовнiшу форму багатства [14, с. 10].
Таблиця 4
тивних засобах розмщування, яю е юридичними особами, у 2011 р. склала 6549,3 тис. оаб., скоротившись порiвняно з 2016 р. на 23,9%, або до 4987,2 тис. оаб. Протилежна ситуацiя спостер^аеться у колективних засобах розмiщування, яю належать фiзичним особам-пiдприемцям, так у 2016 р. юльюсть обслугованих при!жджих становила 1557,6 тис. оаб, що у 1,8 раза бшьше н1ж у 2011 р. (877,6 тис. оаб).
Таблиця 5
суб'екпв приватно-правових вiдносин туристично! дi-яльноси Укра!ни засвiдчив, що економiчною умовою та основою розвитку власносп у сферi туризму в Ук-ра!ш е 11 приватна форма. Практика реформування вщносин власноси зумовлюе необхщшсть розробки методологiчного i методичного забезпечення аналiзу процесiв роздержавлення в рiзних сферах економiки з метою захисту iнтересiв зацiкавлених у даному процем
Показники розпод1лу колективних засоб1в розмщування за суб'ектами приватно-правових в1дносин Укра'ши у 2011-2016 рр., од. *_
Роки 2016 р. у %
2011 2014 2015 2016 до 2011 р.
Колективнi засоби розмщування Юридичш особи Фiзичнi особи-пiдприемцi Юридичш особи Фiзичнi особи-пiдприемцi Юридичш особи Фiзичнi особи-пiдприемцi Юридичш особи Фiзичнi особи-пщприемщ Юридичш особи Фiзичнi особи-пщприемщ
Усього, у т. ч.: 3629 2253 2512 2060 2375 1966 2194 2062 60,5 91,5
готелi та аналогiчнi
засоби розмщування 1252 1910 1086 1558 1021 1457 980 1554 78,3 81,4
спецiалiзованi засоби
розмiщування 2377 343 1426 502 1354 509 1214 508 51,1 148,1
* Джерело: складено та розраховано автором на основ1 даних [32-35].
Показники чисельносп обслуговуваних при'жджих у колективних засобах розм1щування суб'ектами _приватно-правових в1дносин Укра?ни у 2011-2016 рр., ос1б *_
Роки 2016 р. у %
2011 2014 2015 2016 до 2011 р.
Колективш засоби розмщування Юридичш особи Фiзичнi особи-пщприемщ Юридичш особи Фiзичнi особи-пщприемщ Юридичш особи Фiзичнi особи-пщприемщ Юридичш особи Фiзичнi особи-пiдприемцi Юридичш особи Фiзичнi особи-пщприемщ
Усього, у т. ч.: 6549296 877640 4274967 1148953 4497430 1282428 4987201 1557558 76,1 177,5
готелi та аналопчш
засоби розмiщу-
вання 3910183 746585 2811129 1003072 3202322 1094868 3685463 1351612 94,2 181,0
спецiалiзованi за-
соби розмщування 2639113 131055 1463838 145881 1295108 187560 1301738 205946 49,3 157,1
* Джерело: складено та розраховано автором на основ1 даних [32-35].
сторш. Даний aHani3 мае враховувати наступи аспек-ти: структуру власноси та ïï особливоси; характер прав i вiдносин власноси; свiтовий досвiд диференцiaцiï форм власноси (нaцiонaлiзaцiя, денaцiонaлiзaцiя, ан-тимонопольна политика держави тощо) та нaцiонaльнi особливоси розвитку сфери туризму. Суперечностi розвитку сфери туризму полягають у вщносинах мiж державною влaснiстю на природш ресурси — ключово'1 складово'1 туристських ресурсiв та вiдносинaми приро-докористування — упрaвлiння природними ресурсами, ïx використання з метою задоволення екологiчних, економiчниx, культурних та оздоровчих потреб сус-пiльствa та привласнення результата господарсько'1 дь яльностi. Подaльшi нaуковi пошуки будуть пов'язaнi з питаннями дослщження туристично'1 ренти як шстру-менту регулювання розвитку iнституту туризму в умо-вах модернiзaцiï економiки.
Список використаних джерел
1. Стратепя розвитку туризму та курортiв на пе-рiод до 2026 року: Розпорядження Кaбiнету Мiнiстрiв Украши вщ 16 березня 2017 р. № 168-р [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/l68-2017-р. — Назва з екрана.
2. Гербеева Л. Ю. Роль института собственности в национальной экономике / Л. Ю. Гербеева, Ю. И. Коротченко // Вестник ОГУ. — 2012. — № 13 (149). — С. 79—83.
3. Скотний П. В. Власшсть як сощально-еконо-мiчний феномен: фшософський аспект / П. В. Скотний // Вюник НТУУ«КП1». Фiлософiя. Психолопя. Педaгогiкa: зб. наук. праць. — 2009. — № 3 (27). — Ч. 1. — С. 60—63.
4. Каменецкий В. А. Собственность в ХХ1 столетии / В. А. Каменецкий, В. П. Патрикеев. — М.: ЗАО «Издательство «Экономика». 2004. — 315 с.
5. Соколов Д. П. Трансформация отношений собственности в современной России: дисс. ... канд. экон. наук: 08.00.01 / Дмитрий Павлович Соколов. — Москва, 2014. — 187 с.
6. Пацурювський Ю. П. Основш тдходи до ви-значення поняття та природи власноси в цившьних правовщносинах / Ю. П. Пацурювський // Науковий вюник Чершвецького ушверситету: зб. наук. праць. — 2013. — Вип. 682: Правознавство. — С. 59—64.
7. Степаненко С. В. Трансформащя вщносин власноси в умовах формування постшдус^ально1 економiки: моногрaфiя / С. В. Степаненко, Л. I. Яко-венко. — Полтава: Скайтек, 2009. — 187 с.
8. Искендерова Я. Ю. Институт частной собственности в России: культурно-цивилизационные особенности формирования и современные институциональные практики: дисс. . канд. социол. наук: 22.00.04 / Яна Юрьевна Искендерова. — Новочеркасск, 2015. — 189 с.
9. Honore A. M. «Ownership». In Oxford essays in jurisprudence / A. M. Honore; ed. by Guest A.W. — Oxford, 1991. — P. 112—128.
10. Лопатинський Ю. М. Трансформащя шсти-туту власноси / Ю. М. Лопатинський // Науковий вь сник Чершвецького ушверситету: зб. наук. праць. — 2010. — Вип. 6 (1728): Економжа. — С. 171 — 183.
11. Кирдина С. Г. X и Y экономики. Институциональный анализ / С. Г. Кирдина. — М.: Наука, 2004. — 256 с.
12. topinska A. Материальное положение, класс, раса. Частная собственность как фактор, регулирующий современные социальные дифференциации / A. topinska // Adam Mickiewicz University Law Review. - 2014. - Vol. 4. - S. 401-410.
13. Урусова И. Н. Экономические интересы в системе отношений собственности / И. Н. Урусова // Экономический журнал. — 2008. — № 15. — С. 37—49.
14. 1нститущйш трансформаций сощально-еконо-мiчноí системи Украши: монографiя / за ред. чл.-кор. НАН Украши А. А. Гриценко. — К.: НАН Украши, ДУ «1нститут економ. та прогнозування НАН Украши», 2015. — 344 с.
15. Афанаетев Р. В. Окремi теоретичш аспекти права власноси на природш ресурси / Р. В. Афанааев // Правовий вюник Украшсько! академи банювсько! справи. — 2008. — № 1. — С. 77—81.
16. Мартаенко А. I. Вщносини власноси в приро-докористуванш як основа сталого розвитку економiки Украши / А. I. Марпенко // Економiчнi шновацп. — 2013. — Вип. 55. — С. 233—241.
17. Публiчна власшсть: проблеми теорп i практики: монографiя / тд заг. ред. В. А. Устименка / НАН Украши, 1н-т економжо-правових дослщжень. — Чернтв: Десна Пол^раф, 2014. — 308 с.
18. Вишневский А. С. Влияние рисков делегити-мации территории на процессы модернизации и кооперации: возможности управления / А. С. Вишневский // Вюник економiчноl науки Украши. — 2016. — № 2 (31). — С. 39—44.
19. 1ванов С. В. Модершзащя економiки Украши в контекси свггових тенденцш iндустрiального розвитку / С. В. 1ванов, М. О. Солдак // Економiчний вюник Донбасу. — 2016. — № 3 (45). — С. 24—31.
20. Котов 6. В. Стратепчш прюритети неошдуст-рiальноl модершзацп економiки аграрно-промисло-вого репону / 6. В. Котов // Економiчний вюник Дон-басу. — 2016. — № 2 (44). — С. 77—86.
21. Маца К. А. Экологическая модернизация: сущность, основные направления / К. А. Маца, Н. Н. Карпенко // Вюник економiчноl науки Украши. — 2015. — № 1 (28). — С. 93—97.
22. Перший етап модершзацп економiки Украши: досвщ та проблеми / О. М. Алимов, О. I. Амоша та ш.; за заг. ред. В. I. Ляшенка; 1ЕП НАН Украши, КПУ. — Запорiжжя: КПУ, 2014. — 798 с.
23. Рогоза М. 6. Модершзащя економiки Украши у контекси неошдус^альних перетворень / М. 6. Рогоза, О. К. Кузьменко // Вюник економiчноl науки Украши. — 2017. — № 1 (32). — С. 78—83.
24. Тараш Л. I. Державно-приватне партнерство — управлшська технолопя модершзацп економiки / Л. I. Тараш, I. П. Петрова // Економiчний вюник Дон-басу. — 2015. — № 2 (40). — С. 128—134.
25. Туристична дiяльнiсть в Укра!ш у 2012 рощ. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. I. В. Калачова. — К.: Державна служба статистики Украши,
2013. — 272 с.
26. Туристична дiяльнiсть в Укра!ш у 2013 рощ. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. I. В. Калачова. — К.: Державна служба статистики Украши,
2014. — 272 с.
27. Туристична дiяльнiсть в Укра!ш у 2014 рощ. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. О. О. Карма-зша. — К.: Державна служба статистики Украши,
2015. — 76 с.
28. Туристична дiяльнiсть в Украш у 2015 рощ. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. О. О. Кармазша. — К.: Державна служба статистики Украши,
2016. — 76 с.
29. Туристична дiяльнiсть в Украш у 2016 рощ. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. О. О. Кармазша. — К.: Державна служба статистики Украши,
2017. — 76 с.
30. Turismiseadus. Vastu vxetud 15.11.2000. RT I 2000, 95, 607 jxustumine 01.03.2001 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.riigiteataja.ee/ akt/13309741?leiaKehtiv. — Назва з екрана.
31. Послуги туристичш. Засоби розмщування. Загальт вимоги: ДСТУ 4268:2003. — [Чинний вщ 200407-01]. — К. : Держспоживстандарт Украши, 2003. — 16 с. — (Нащональний стандарт Украши).
32. Колективш засоби розмщування в Украш у 2011 роцi. Статистичний бюлетень / Вщп. за вип. I. В. Калачова. — К.: Державна служба статистики Украши, 2012. — 190 с.
33. Колективш засоби розмщування в Украш у
2014 рощ. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. О. О. Кармазша. — К.: Державна службаж статистики Украши, 2015. — 200 с.
34. Колективш засоби розмщування в Украш у
2015 рощ. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. О. О. Кармазша. — К.: Державна служба статистики Украши, 2016. — 200 с.
35. Колективш засоби розмщування в Украш у
2016 рощ. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. О. О. Кармазша. — К.: Державна служба статистики Украши, 2017. — 200 с.
А. С. Колтунович
канд. экон. наук г. Киев
АНАЛИЗ ОСНОВНЫХ ТЕНДЕНЦИЙ И СЕКТОРАЛЬНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ ВОДОПОЛЬЗОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ СТРУКТУРИРОВАНИЯ ЭКОНОМИКИ
Постановка проблемы. Водохозяйственный комплекс является сложным полифункциональным сегментом национального хозяйства, основу которого составляет технико-технологическая база воспроизведения, поставки и отвода водных ресурсов. Основными составляющими водохозяйственного комплекса выступают водопроводно-канализационный, водохозяй-ственно-мелиоративный подкомплекс, а также индустрия промышленного водопользования. Подавляющее большинство водохозяйственных и водоохранных объектов перечисленных составляющих водохозяйственного комплекса отличается высоким уровнем физического износа, а также является морально устаревшим. Это требует реконструкции, технического перевооружения этих объектов уже на новой технологической основе. Учитывая это, актуальной проблемой экономики и управления национальным хозяйством является разработка механизмов инновационно-технологической модернизации водохозяйственного комплекса Украины на основе использования положительного зарубежного опыта и современных форм инвестиционного обеспечения структурной перестройки водохозяйственной и водоохранной инфраструктуры.
Особенно сложным является состояние материально-технической базы водопроводно-канализацион-ного подкомплекса, поскольку значительный удельный вес водопроводных сетей находится в ветхом состоянии; требуют замены так называемые временные водопроводы, которые монтировались во второй половине 80-х годов для обслуживания жилых домов, построенных для пострадавших от последствий Чернобыльской катастрофы; значительное количество населенных пунктов на депрессивных территориях не охвачено централизованным водоснабжением, что требует значительных капиталовложений, которых территориальные общины не имеют; в неудовлетворительном состоянии находятся дренажные системы
прибрежных полос водных объектов, где сформирована развитая рекреационная индустрия. Еще сложнее ситуация в системах водоотведения. Из-за физической изношенности канализационных сетей значительные объемы сточных неочищенных вод попадают в водные объекты, чем увеличивают риски ухудшения условий для питьевого водоснабжения.
Анализ последних публикаций и исследований. Активизации процессов инновационно-технологической модернизации отдельных секторов экономики страны посвящено множество научных трудов и исследований в Украине (А. Амоша, М. Козориз, В. Геец, В. Семи-ноженко), определены стратегические направления инновационного развития экономики на основе развития интеллектуального потенциала (Ю. Бажал, В. Иноземцев, Н. Краснокутская, В. Соловьев, Д. Сте-ченко), но до сих пор не сформированы на системной основе механизмы инновационно-технологической модернизации как ключевого фактора формирования нового технологического уклада в экономическом ному развитию.
Цель статьи — провести обобщающую оценку состояния материально-технической базы водопро-водно-канализационного подкомплекса для разработки инвестиционных проектов модернизации объектов водохозяйственной инфраструктуры крупных городов, малых городов, поселков городского типа. Требует дальнейшего институционального обеспечения механизм имплементации в отечественную практику положительного опыта ЕС по совместному финансированию проектов модернизации водопроводно-канализа-ционного хозяйства для дальнейшей конвергенции европейской и отечественной систем модернизации водопроводных, канализационных и дренажных объектов. Должны быть проанализированы положительные прецеденты внедрения арендных и концессионных схем использования водоканалов крупных городов
