CC BY
79
В.М. Бородюк, Г.С. Фролова
ПРАВОВ1 АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ В1ДНОСИН ВЛАСНОСТ1
Створення правового мехашзму регулювання вiдносин власностi у постсощалютичнш економiцi Укра!ни мало бути спрямоване на те, щоб забезпечити формування ринково! економiки на законнш основi, унеможливити зловживання у приватизацшних процесах, сформувати в економiцi кра!ни багатоукладнiсть, конкурентне середовище для виробниюв та забезпечити соцiально-економiчний розвиток держави. Проте з низки причин, перш за все суб'ективного характеру, основним наслщком роздержавлення власностi та приватизацп державного майна як визначеного законодавством способу демонополiзацп державно! власносп стало поглиблення кризи в ушх сферах суспiльного життя Укра!ни, безпрецедентне падiння рiвня життя значно! частини громадян Укра!ни, лiквiдацiя сощалютичного ладу й утворення незначного прошарку надбагатих людей. Це свiдчить про недосконалють створеного правового поля, неврахування у вщповщних законодавчих актах цшо! низки положень, спрямованих на гармоншне формування соцiально орiентовано! ринково! економши.
На сучасному етапi розвитку ринкових вщносин нова парадигма теорi! власносп передбачае подальше здiйснення трансформацiйних процешв у вiдносинах власностi виключно на правових засадах та недопущення поглиблення негативних тенденцш у приватизацшних
правовщносинах. Це обумовлюе
необхщшсть визначення проблем правового регулювання приватизацшних процешв та обгрунтування пропозицiй щодо подальшого удосконалення правового механiзму трансформацшних процесiв у системi власностi. У европейському демократичному середовищ^ яке прагне створити й Укра!на, процес трансформацп власностi мае вiдбуватися лише на правовш основi, що е безумовною обставиною, яка не пiдлягае сумшву з точки зору демократi! та
загальноприйнятих способiв органiзацi! суспiльства. Тому вдосконалення правового мехашзму реформування вщносин власносп е ключовим завданням для Укра!ни на сучасному етат розвитку !! ринково! економiки.
В умовах переходу вщ монополi! державно! власностi на засоби та результати виробництва до багатоукладно! економши шляхом роздержавлення власносп та приватизацп державного майна i створення на цш основi приватного сектору економiки в Укра!ш виникла нагальна потреба розробки i здiйснення велико! сукупностi правових, оргашзацшних, наукових, економiчних, соцiальних та шших заходiв, що забезпечило б розвиток постсощалютичного суспiльства у нових полггичних та економiчних умовах. Однак наукова нерозроблешсть механiзмiв трансформацiйних процесiв,
нешдготовлешсть теоретичних засад роздержавлення власностi i приватизацi! державного майна суттево вплинули на формування правового механiзму перебудови вщносин власносп, на яюсть нормативно-правового регулювання у сферi приватизацiйних правовщносин та призвели до негативних соцiально-економiчних наслiдкiв.
В Укра!нi до цього часу бракуе комплексних, системних дослщжень, пов'язаних з аналiзом i розробкою правових проблем регулювання правовiдносин у сферi трансформацi! державно! власностi. Висвггленню окремих властивостей та окремих аспектов правовiдносин у постсоцiалiстичнiй економiцi присвячеш працi вiтчизняних учених - О. Амош^ В. Гейця, Г. Григоряна, В. Свтушевського, I. Комарницького, I. Лукшова, В. Рубаника та шших [1-7]. Однак навтоъ у сукупносп !х не можна вважати теоретичною основою формування цiлiсного правового мехашзму трансформацп власносп, бо низка !х теоретичних положень, ощнок, висновюв та
© Бородюк Володимир Михайлович - член-кореспондент НАН Укра!ни, директор; Фролова Ганна Степашвна - кандидат економ1чних наук.
1нститут економ1чного розвитку ДВНЗ «Ки!вський нацюнальний економ1чний ушверситет 1меш Вадима Гетьмана».
ISSN 1562-109X
рекомендацш щодо правового забезпечення трансформацiйних процешв в Укра1т не узгоджена з реальними процесами економiчних реформ та формування ринково1 моделi економiки у сустльста. У цьому зв'язку опрацювання питань, пов'язаних з удосконаленням правового механiзму трансформацп вiдносин власносп, е сучасною потребою еволюцп приватизацшних правовiдносин у кра1т.
Формування мехатзму перерозподiлу прав власностi та його удосконалення мае базуватися, перш за все, на чггкому визначент та дотримант певних методологiчних принципiв. На наше переконання, основними принципами законотворення у сферi вщносин власностi мають бути:
конституцiйнiсть;
визначальна роль права та гарантування державою його дотримання; системтсть або комплекснiсть; соцiальна спрямованiсть законодавства; демократизм законодавчо! дiяльностi, гласнiсть, урахування громадсько! думки;
наукова обrрунтованiсть законодавчих ршень та прогнозованiсть наслiдкiв !х упровадження;
недопущення корупцп, тiньових схем, обмеження егоютичних iнтересiв при здiйсненнi приватизацшних процешв;
плановiсть законодавчо1 дiяльностi; постшний незалежний контроль за здiйсненням приватизацшних процешв;
невiдворотна вiдповiдальнiсть за порушення чинного законодавства.
Неухильне дотримання зазначених принцитв може гарантувати збалансованiсть розвитку законодавчого поля у сферi трансформацп вщносин власносп. I саме iгнорування цих фундаментальних методолопчних принципiв законотворення протягом усього перюду роздержавлення i приватизацп державного майна в Укра1т призвело до його розкрадання, масштабних зловживань, концентрацп власностi, створено1 багатьма попередшми
поколiннями, у невеликого прошарку ошб, до невдоволення i неприйняття суспшьством результатiв приватизацп, И негативних соцiально-економiчних наслiдкiв, до викривлення уявлення громадян краши щодо моралi, справедливостi та доцшьносп
реформування сощалютично1 економiки i запровадження ринкового механiзму господарювання.
Процес утворення багатоукладно1 економiки на основi широкомасштабное' трансформацп державно1 власностi в Укршш розпочався iз прийняття у листопадi 1991 р. Верховною Радою Украши «Концепцп роздержавлення i приватизацп тдприемств, землi i житлового фонду» [8]. Щею «Концепщею...» була окреслена «украшська модель» трансформацп державно1 власностi, головна мета яко! полягала "у створенш багатоукладно1 соцiально орiентованоl ринково1 економши", яка мала забезпечити суттеве тдвищення рiвня життя населення. У будь-якому разi такi заяви декларувалися на початку здшснення приватизацiйних процесiв.
Концепщею були визначенi такi форми роздержавлення власносп: акцiонування дер-жавних тдприемств та продаж певно1 частки акцш працiвникам цих пiдприемств i обмш приватизацiйних сертифiкатiв на акцп акщонерних товариств громадянами; оренда державного майна; обмеження втручання держави у процес щноутворення; скасування примусового держзамовлення; вщмова вiд надання пiдприемствам державних дотацш, субсидiй i гарантування кредита. Формами приватизацп були визначет: кутвля-продаж майнових комплексiв на конкурсах або аукщонах; купiвля-продаж часток (акцiй, па1в) у капiталi пiдприемств за конкурсом, на аукцюш, фондовiй бiржi, за передплатою та iншими способами, що передбачають конкуренцiю; викуп майна, зданого в оренду з викупом; викуп майна трудовим колективом, безоплатна передача
тдприемств, частини !х майна новим власникам; лшвщащя тдприемств i продаж !х майна за конкурсом, на аукцюш, на бiржi або через магазин оптово1 чи роздрiбноl мережi. Членам трудового колективу тдприемств, що тдлягали приватизацп, передбачалася система пшьг на придбання акцш сво1х пiдприемств. Конкретизацiя цих питань, а також темшв i масштабiв роздержавлення i приватизацп державного майна мала забезпечуватися державними програмами приватизацп. Причому Концепщею не встановлювалися термши прийняття i ди таких державних програм.
Отже, можна вважати, що в оприлюднених напрямах дiяльностi щодо способiв роздержавлення i приватизацп державного майна була задекларована певна соцiальна справедливiсть, яка на практищ з часом була виключена з орiентирiв.
Згiдно з «Концепщею...» до тепершнього часу в Укра!ш було прийнято i затверджено Верховною Радою Укра!ни п'ять Державних програм приватизацп: у 1992, 1994, 1997, 1998 та у 2000 рр. Державна програма приватизацп на 1999 р. мала статус нормативного акта Президента Украши, тобто була затверджена Указом Президента. Остання програма приватизацп державного майна була затверджена Законом Украши "Про державну програму приватизацп", прийнятим у травш 2000 р., який регламентував реашзащю Державно1 програми приватизацп на 2000-2002 рр. З того часу вщповщних законодавчих акпв щодо програм приватизацп в Укра!ш не приймалось ш Верховною Радою Украши, ш затверджувалося Указом Президента Украши. Незважаючи на це вщчуження державно1 власносп вiдтодi постiйно вiдбувалося в кра!ш за рiшеннями органiв влади.
З часу прийняття основоположних законодавчих акпв було прийнято законодавчим органом безлiч змiн до них та видано органами влади багато шших нормативно-правових акпв, що регулюють сферу вщносин власносп та розвиток ринково1 шфраструктури. На даний час !х нараховуеться бшьше 4 тисяч. Однак така кшькють нормативно-правових актiв не забезпечуе якюного стану законодавчо1 бази у сферi трансформацп власностi, досягнення проголошено1 ранiше мети та дотримання задекларованих принцитв приватизацшних процеав.
Конкурентна ринкова економша на даний час у будь-якш державi свiту й в Укра!ш грунтуеться на iснуваннi рiзних форм власностi - державно1, колективно1, приватно1, спшьно! тощо, якi мають вщповщну правову основу. Слiд вщзначити, що в укра1нському чинному законодавсга iснують певнi неузгодженостi в питанш визначення форм власностi. Так, у зв'язку з прийняттям Цивiльного кодексу Украши (2003 р.) Закон Украши "Про власнють",
який дiяв iз 1991 р., втратив чиннiсть iз 27.04.2007 р. На даний час форми власносп визначет Конститущею Украши (1996 р.) у складi державно1, комунально1 та приватно1 власностi, Цившьним кодексом Укра1ни у складi загальнонародно1, приватно1, державно1, комунально1, спшьно! та штелектуально! власностi, Господарським кодексом Украши (2003 р.) у складi приватно1, колективно1, комунально1, державно1 та змшано! форми власностi. Такi розбiжностi у правових документах не зрозумш й не припустим^
Неоднозначнiсть перелiку форм власносп у нормативно-правових актах свщчить про вщсутнють чiткого розумiння питання класифшацп форм власностi за вщповщними ознаками та на практицi призводить до довшьного трактування i представлення утворено1 в результатi реформ системи власносп в державу викривлення реального стану трансформацп вщносин власносп, порушення послщовносп у статистичних спостереженнях, а
встановлення динамiки показниюв дiяльностi господарюючих суб'ектiв у розрiзi форм власностi взагалi унеможливлюеться. Таю протирiччя у визначеннi форм власносп та причини 1'х виникнення мають стати предметом спещального дослiдження.
У постсощалютичнш Укра!ш на основi прийнятого полггичного рiшення вiдбувся революцiйний перехщ вiд монополп державно! власностi в масштабi уше! кра!ни до багатоукладно! економiки з утвердженням рiзних форм власносп, у тому чи^ приватно! власносп на засоби виробництва, яка при соцiалiзмi не допускалася й у принцит не могла юнувати. Тому такий стан формування ринкового середовища об'ективно потребував конституцшного закрiплення права рiзних форм власносп.
Проголошеш Конституцiею Укра!ни права власносп передбачають здшснення подальших кроюв зi створення цивiлiзованих, нормальних, прийнятних для суспшьства вiдносин власностi,
квалiфiковане юридичне, правове оформлення прав власносп та !! перерозподшу, а також права володшня, користування i розпорядження власшстю, що е запорукою виршення усього комплексу суспiльних проблем у постсощалютичнш
кра!ш. У процесi рацiоналiзацi! утворено! структури власностi в кра!нi може виникнути потреба у поверненш в державну власнють об'ектiв недержавно! власностi
(нацiоналiзацi!), а потiм - у повторнш приватизацi! одержавлених об'ектiв (реприватизацi!), що мае мюце у багатьох кра!нах свiту. Окремi об'екти вiдчуженого державного майна можуть бути повернеш у державну власнють унаслiдок порушення процедури !х приватизацi!, невиконання покупцем взятих на себе зобов'язань вiдповiдно до угоди кушвл^продажу та знову виставлеш на продаж. У цьому контексп актуальним е питання економiчно! доцшьносп та законностi приватизацi! чи реприватизацп майна, яке в Укра!нi, як i в iнших постсоцiалiстичних кра!нах, було надбанням усього народу.
У зв'язку з цим виникають проблеми та рiзнi думки, пов'язанi з полггичними, правовими, економiчними й етичними аспектами можливого проведення нацiоналiзацi! та реприватизацi! окремих об'екпв колишнього державного майна. Успiшне розв'язання зазначених проблем е вкрай важливим для нормального сприйняття укра!нським суспшьством можливих фактiв нацiоналiзацi! чи реприватизацп, визнання легггимносп !! результатiв як усередиш кра!ни, так i за !! межами, недопущення погiршення iмiджу Укра!ни як правово! та швестицшно привабливо! держави з ринковою економшою.
До того ж ст. 41 Конституцп Укра!ни встановлена конституцiйна норма щодо можливостi примусового вiдчуження об'екпв права приватно! власностi з мотивiв суспiльно! необхiдностi на пiдставi i в порядку, встановлених законом, i за умови попереднього i повного вщшкодування !х вартостi [9]. Конститущею Укра!ни передбачена також можливiсть конфюкацп майна за рiшенням суду у випадках, обсязi та порядку, встановлених законом. Проте зараз таких спещальних законодавчих актiв, якi б регламентували правов^ економiчнi й органiзацiйнi засади примусового вщчуження приватного майна або його конфюкацп, принципи вчинення таких заходiв, яю б визначали цш, завдання, об'екти, суб'екти нацiоналiзацi!, методи, мехашзми, порядок прийняття рiшень щодо
вщчуження приватного майна або конфюкацп майна, обчислення його вартосп та оформлення вщповщних угод, у кра!ш не юнуе. Не встановлене на даний час також нормативне визначення понять
нацiоналiзацi!, реприватизацп, конфюкацп та шших термшв у цш чутливш сферi, що призводить до неоднозначного сприйняття у суспшьсга цих процесiв, до намагання ототожнити защкавленими колами необхiднiсть нинiшньо! нацiоналiзацi! з колишньою пiсляреволюцiйною, сощалю-тичною суцiльною нацiоналiзацiею усього майна.
Нацiоналiзацiя та реприватизащя у постсоцiалiстичнiй економiцi Укра!ни мають розглядатися не як зашб тотального одержавлення, передiлу власностi або !! експропрiацi!, а як споаб природних i ефективних iз точки зору штереив i прiоритетiв нащонально! економiки i народу Укра!ни змш у структурi власностi, як спошб легiтимного коригування структури власностi, формування !! рацiонально! структури, як процедура державного регулювання трансформацiйних процешв у системi власностi.
У постсощалютичних кра!нах нащона-лiзацiя власностi принципово в^^зняеться вiд кра!н розвинено! ринково! економши. Усi пiдприемства в кра!нах, наприклад СНД, iз самого початку будувалися за державний кошт i перебували у всенароднiй власностi. Тому на теренах колишнього СРСР, у тому чи^ в Укра!ш, додержання принцитв соцiально! справедливостi при !! вiдчуженнi та проведеннi приватизацi! мае велике сощально-полггичне та морально-психоло-пчне значення. Досвiд нацiоналiзацi! державного майна у цих кра!нах практично вiдсутнiй. А нещодавне повернення у державну власнють 93% акцш ВАТ мКриворiжстальм вщбулося в Укра!нi шляхом вiдмiни результата конкурсу з його продажу через порушення процедури проведення приватизацшного конкурсу i штучного обмеження кола можливих покупщв, що квалiфiкуватися як нацюнатзащя не може.
Нацiоналiзацiя та реприватизащя мають здшснюватися виключно на правових засадах, згщно з нормами нацюнального i мiжнародного права. У цьому зв'язку актуальним завданням для Верховно! Ради
Украши е розробка i прийняття Закону Украши "Про перетворення недержавного майна на власнють держави".
Крiм того, зараз залишаються законодавчо не врегульованими
взаемовщносини, пов'язанi з набуттям права власносп, його припиненням i управлшням майном, що належить територiальним громадам сш, селищ, мiст та об'екпв ïx спiльноï власностi. Тому до невщкладних завдань у сферi правового забезпечення трансформацп власносп необxiдно вщнести розробку i прийняття Закону Украши "Про управлшня об'ектами комунальноï власносп".
Приватизацшш процеси в Украïнi торкнулися переважноï бiльшостi громадян, бо охоплювали роздержавлення i приватизацiю житлового фонду. Дотепер приватизащя державного житлового фонду вщбуваеться в краïнi без законодавчого супроводу змш у житлових правовiдносинаx. Правовi основи приватизацiï житла були визначет прийнятим у червш 1992 р. Законом Украши "Про приватизащю державного житлового фонду". Метою приватизацп державного житлового фонду було задекларовано створення умов для здшснення права громадян на вшьний вибiр способу задоволення потреб у жш\т, залучення громадян до участi в утриманш та збереженнi iснуючого житла та формування ринкових вщносин. Зазначеним Законом були встановлеш юридичш норми щодо способiв приватизацiï житла, використання житлових чеюв, порядку розраxункiв при приватизацп квартир (будинюв), прав громадян, яю не виявили бажання приватизувати займане ними житло, оргашзацп проведення приватизацiï та оформлення права власносп, оподаткування житла, що перебувае у власносп громадян, утримання приватизованих квартир (будинюв), прав власника на розпорядження приватизованою квартирою та порядку державних дотацш та субсидш на обслуговування приватизованого житлового фонду.
Разом iз тим, у зв'язку з юнуванням правових норм щодо процедури i мехашзму приватизацiï державного житлового фонду, лопчно мають iснувати процедури
деприватизацп житла (тобто вiдмова вiд приватизацшного акту). Потреба у деприватизацiï житла може виникнути у громадян у будь-яких ситуащях, наприклад у разi неможливостi здiйснення власником квартири невщкладного капiтального ремонту щойно приватизовано1' квартири. Причому таю ситуаци з часом виникатимуть часпше у зв'язку з тим, що громадянами Украши приватизовувалися квартири в основному у зношеному житловому фонд^ який з часу введення в експлуатащю дуже рщко пiдлягав капiтальному ремонту. Проте юридичного оформлення процедури деприватизацп в Украш не отримали. Закон Украши "Про приватизащю державного житлового фонду" не передбачае можливють деприватизацп житла та не мютить вщповщних правових положень.
Крiм Закону Украши "Про приватизащю державного житлового фонду" житловi вщносини в Украш регулюються прийнятим у червш 1983 р. i чинним до сьогодш "Житловим кодексом Украшсько1' РСР", який базуеться на нормативно-правових актах неюнуючих держав - СРСР i Украшсько1' РСР i не враховуе тих кардинальних змш у вщносинах власносп, що вщбулися протягом трансформацiйниx процешв у постсоцiалiстичнiй економiцi Укра1'ни.
Слщ зазначити, що незважаючи на внесення чисельних змш до "Житлового кодексу Украшсько1' РСР" вш на даний час застарiв не тiльки редакцшно, а й по сутi. Вш не враховуе i юридично не закршлюе новi житловi вiдносини, що виникають у нових умовах формування i розвитку ринково1' економiки та в умовах проведення широкомасштабно!' приватизацп' державного житлового фонду. «Житловий кодекс...» не вщображае також ш приватизацшш правовщносини у житловiй сферi, ш правовiдносини деприватизацiï. Тому у сферi регулювання житлових вiдносин
невiдкладним завданням е розробка i прийняття нового Житлового кодексу Украши.
Зараз залишаеться чинною «Концепщя роздержавлення i приватизацп тдприемств, землi i житлового фонду» [8]. Реалiзацiя зазначеноï «Концепци...», яка була розроб-
лена та прийнята без достатнього наукового обгрунтування, вщповщного публiчного об-говорення основних принципових ïï положень, без урахування думки суспiльства, призвела до негативних сощально-економiч-них наслщюв, до утворення класу кашталю-та за рахунок загальнонацiонального над-бання i працi багатьох попереднiх поколшь, до глибокоï економiчноï кризи та зубожшня значноï кiлькостi населення Украши.
Через вiдсутнiсть наукового супроводу та мониторингу приватизацiйних процесiв чинна «Концепщя роздержавлення i приватизацiï пiдприeмств, землi i житлового фонду» нинi не вщповщае вимогам часу, реалiям формування i розвитку ринково1' економiки
в Украш, ïï положення застарiли та не вщ-повiдають цiлям i потребам суспшьства у трансформацiï власносп на нинiшньому етапi соцiально-економiчного розвитку держави. Тому розробка новоï Концепцп трансформацiï власностi для умов розвитку ринковоï економiки в Украïнi, яка б усувала негативш тенденцiï попереднього етапу реформ у ^CT^i власносп, упроваджувала мехашзми перерозподiлу власностi, демонструвала зусилля влади щодо вщновлення соцiальноï справедливостi, гарантувала права власникiв та кардинально тдвищувала ефективнiсть управлiння державним майном у цшому, залишаеться актуальною i невщкладною проблемою для Украши. На наше переконання, концептуальш положення подальшоï трансформацiï вiдносин власностi в Украш мають пройти публiчне обговорення та узгоджуватися з концепщею реформування, вщновлення та розвитку всiеï економши держави.
Протягом 1991-2007 рр. правовi й шститущональш основи формування ринковоï економши, роздержавлення i приватизацiï державного майна в Украш зазнали суттевих змш. Але практика утворення нових суспшьних вiдносин у всiх сферах економши краïни значно випереджае гх юридичне оформлення. Розробка i прийняття новоï Концепцiï трансформацiï власностi обумовлюе необхщнють невiдкладного прийняття новоï редакцiï
Закону Укра!ни з питань приватизацi! державного майна, який би врегульовував на нормативно правовому рiвнi питання вщчуження як державного, так i комунального майна. Вш мае однозначно визначити, яке майно може знаходитися лише у державнш власностi, якi об'екти не пщлягають приватизацi!, впроваджував би механiзм вщчуження штелектуально! власностi, створено! за рахунок бюджетних кошта, ураховував особливостi приватизацп об'ектiв соцiально! сфери, законодавчо врегульовував процедуру здшснення державного контролю за процесом приватизацi! та шсляприватизацшним розвитком вiдчужених державних
пiдприемств, включаючи стадп розробки i виконання прогнозних плашв приватизацi!, пiдготовки державного майна до вщчуження, реалiзацiю безпосереднiх приватизацшних процедур, анатз виконання новим власником взятих зобов'язань тощо.
В Укра!ш процес приватизацi! з самого початку вщбувався за умов вiдсутностi найважливших законiв, якi б сприяли законносп проведення операцiй iз вiдчуження державного майна, служили передумовою та запобiжним заходом у сферi приватизацiйних правовщносин.
Насамперед, це стосуеться законiв "Про оподаткування нерухомого майна", "Про цшш папери та фондову бiржу", "Про використання майнових приватизацiйних сертифiкатiв", "Про Фонд державного майна Укра!ни", "Про боротьбу з вщмиванням грошових кошта, нажитих злочинним шляхом", "Про державний контроль у сферi роздержавлення i приватизацi! державно! власностi" тощо.
В умовах вщсутносп необхiдних законiв у кра!ш набуло поширеностi порушення порядку об^у приватизацiйних майнових сертифiкатiв. Довiрчi товариства у роботi з приватизацшними паперами залучали майновi сертифiкати в бшьшш кiлькостi, нiж це було дозволено лiцензiями, а пiдприемницькi структури здшснювали фiнансовi операцi! з майновими сертифшатами, не маючи на це вщповщного дозволу.
У зв'язку з вщсутнютю належноï законодавчоï та нормативноï бази набуло широкого розповсюдження навмисне заниження вартосп майна державних пiдприемств, що планувалося вщчужувати, з метою наступного викупу за низькими цiнами. Це сприяло розкраданню державного i комунального майна. Так, як вщзначаеться у робой [10], у сферi "великоТ' приватизацiï зi значним зниженням вартосп були приватизованi цiлiснi майновi комплекси Алчевського металургшного комбiнату, Запорiзького виробничо-алюмшевого
комбiнату, Днiпропетровського виробничо-алюмiнiевого комбшату, металургiйного комбiнату iм. Iллiча (м. Марiуполь), "Азовсталi" тощо, балансовий прибуток яких перевищуе вартють вiдчуженого майна.
Проведений аналiз законотворення у сферi трансформацiï власностi у постсоцiалiстичнiй економщ Украши свiдчить про широкий спектр неопрацьованого поля приватизацшних правовщносин. Не прийнято ряд закошв, передбачених Конститущею та iншими нормативно-правовими актами. Незаповнеш правовi нiшi дозволяють довiльно тлумачити права шстшупв влади, суб'ектiв правовщносин, у тому чи^ фiзичниx ошб. Правовими пустотами вмiло користуються пiдприемливi дiлки, а основна маса населення зазнае збитюв. Крiм того, недолши у законодавчому регулюваннi правовiдносин створюють для судiв труднощi у виршенш окремих спорiв. Очевидним стае загальний дефщит правовоï культури.
Ураховуючи сучасний стан та проб-леми законодавчого забезпечення трансформацiï власносп е доцшьним невiдкладне опрацювання i затвердження плану пщготовки i прийняття Верховною Радою Украши першочергових законодавчих акпв у сферi вiдносин власносп з визначенням вщповщальних за ïx пiдготовку, термiнiв прийняття законодавчим органом i суб'екпв контролю за ïx упровадженням i дотриманням. Великий накопичений досвiд вирiшення певних проблем не слщ втрачати повнiстю.
За перюд економiчниx реформ в Украïнi вщбулися iстотнi змiни у сферi
вщносин власносп. Змши форм i структури власностi, що пов'язанi з реформуванням економши, нинi зачiпають iнтереси ушх учасникiв цивiльних вiдносин, якi прямо чи опосередковано брали або беруть участь у ринкових перетвореннях, та в цшому всього суспшьства. Причому процеси
роздержавлення, вщчуження i приватизацп державного майна в нишшшх умовах стосуються об'екпв-пгашгв вiтчизняно! економiки. Цi трансформацп обумовлюють можливють присвоення створено! багатьма попередшми поколшнями i накопичено! суспшьством вартостi, утворення капiталу, розвитку виробництва та розподшу прибуткiв на якюно новому, несоцiалiстичному рiвнi. Тому в сучасних умовах ступiнь розвитку та вдосконалення правового забезпечення трансформацп вщносин власносп в укра!нському суспшьсга буде визначатись ефективнютю та передбачуванiстю державно! законодавчо! полiтики з огляду на необхщнють нормативного врегулювання широкого кола правових питань, якi виникали, виникають i будуть виникати з приводу державно! власносп, !! вщчуження за реальною ринковою вартютю, ефективного
використання та управлшня нею.
Лггература
1. Амоша А.И. Рыночные аспекты развития экономики в регионе / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. -Донецк, 1999. - 309 с.
2. Григорян Г.М. Собственность: история и современность. - Х.: Изд-во ХГЭУ, 2002. - 188 с.
3. Економша Укра!ни: пщсумки та перспективи зростання / За ред. В.М. Гейця. - К.: Форт, 2000. - 392 с.
4. Економiко-правовi проблеми трансформацп вщносин власносп в Укра!ш / В.А. Свтушевський (вщп. ред.); Академiя правових наук Укра!ни, 1н-т приватного права i пiдприемництва. - К.: Манускрипт, 1997. - 196 с.
5. Становлення ринкового мехашзму в Украш: теорiя та практика / 1.Ф. Ко-марницький (ред.); Чернiвецький
нащональний ушверситет îm. Юрiя Федьковича. - Чершвщ: Рута, 2003. - 216 с.
6. Лукшов I. ekohomî4hî трансформацiï (наприкiнцi ХХ сторiччя). - К.: AT "Книга", 1997. - 456 с.
7. Рубаник В.Е. Собственность в истории российской и украинской системах права: общее и особенное: Отношения собственности в восточнославянской традиции правового регулирования: историко-правовые исследования. - Харьков: Консум, 2004. - 519 с.
8. Концепщя роздержавлення i приватизацп шдприемств, землi i житлового фонду // Хрещатик. - 1991. - 10 груд.
9. Конститущя Украши в редакцп Закону Украши «Про внесення змш до Конституци Украши» вщ 08.12.2004 р. № 2222-ГУ. - К., 2004.
10. Камлик М.Г., Смiян Л.С. Оперативний пошук шформаци про корупщю, iншi зловживання в процес приватизацп державноï власностi та методи ïx виявлення: Методичнi рекомендацiï. - К.: РВВ МВС Украши, 1993. - 32 с.
