Научная статья на тему 'Методологічні засади дослідження власності та процесу її реформування в умовах перехідної економіки'

Методологічні засади дослідження власності та процесу її реформування в умовах перехідної економіки Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
63
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — H. М. Ногінова

Проаналізовано основні методологічні засади дослідження законів власності у сучасній економічній літературі. Визначено основні завдання трансформації відносин власності в економіці України

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The methodological principles of researching property and the process of it reforming in the conditions of transition economics

It is analyses the general methodological principles of researching laws property at the modern economical literature. In this paper determines the general tasks of transformation relations property in Ukrainian economics

Текст научной работы на тему «Методологічні засади дослідження власності та процесу її реформування в умовах перехідної економіки»

УДК330.342:167 Здобувач Н.М. Ногтова -Rbeiecbm КА

МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЛАСНОСТ1 ТА ПРОЦЕСУ ÏÏ РЕФОРМУВАННЯ В УМОВАХ nEPEX^TOÏ

ЕКОНОМ1КИ

Проаналiзовано основш методологiчнi засади дослiдження закошв власносп у сучаснiй економiчнiй лiтературi. Визначено основш завдання трансформацп вщно-син власносп в економiцi Украши

Competitor N.M. Noginova - L 'viv Commercial Academy

The methodological principles of researching property and the process of it reforming in the conditions of transition economics

It is analyses the general methodological principles of researching laws property at the modern economical literature. In this paper determines the general tasks of transformation relations property in Ukrainian economics.

Постановка проблеми i ïï зв'язок з важливими науковими та прак-тичними завданнями. Стан перехщно1 економжи, у тому чист вщносин власносп, характеризуемся складшстю, р1зноманптастю та невизначешстю. Вщбуваються неперервш зрушення, що ведуть до пошуку й виявлення нових форм i комбшацш. Однак, незважаючи на це, в економ1чнш систем1 доцшьно видшяти (i це доводить досвщ постсоцiалiстичних краш зi значними еконо-мiчними успiхами) головний напрямок трансформацп. Для кожно1 краши та-кий напрямок е шдив^альним i залежить вiд рiвня розвитку й структури продуктивних сил, нацюнальних традицiй, ментальностi, рiвня освiти тощо. На нашу думку, вектором перетворень в Укра1ш мало б стати саме реформу-вання власностi з переважанням ïï акцiонерноï форми, не формальна змша правового статусу господарських об'ек^в, а трансформацiя вiдносин прив-ласнення як форми реалiзацiï вщносин власностi.

А • • • • • ••

АналiЗ останшх дослщжень, в яких започатковано виршення цiel проблеми. У галузi означеноï проблематики плiдно працюють i мають значнi науковi здобутки такi украшсью науковцi, як: А. Гальчинський, Г. Григорян, В. Смченко, Г. Задорожний, С. Кудин, С. Мочерний, С. Медведев, I. Лазня, А. Мокш, О. Мозговий, В. Рибалюн, В. Сизоненко, А. Орко та шшь Недостатне дослiдження цiеï науковоï проблеми з огляду на окресленi вище виклики та ïï актуальнiсть для вiтчизняноï економiки обумовили вибiр теми науковоï статтi.

Цiлi статтi. Метою дослщження е окреслення та обгрунтування мето-дологiчних та теоретичних положень стосовно дослщження процесу рефор-мування власносп та в умовах перехiдноï економiки

Виклад основного матерiалу дослвдження. Важливим методолопч-ним положенням, вщ якого залежить успiшнiсть побудови стабшьно функць онуючоï економiчноï системи е формулювання цiлi роздержавлення на рiзних етапах суспiльноï трансформацiï. На наш погляд, загалом, мета реформування вщносин власностi полягае у забезпеченнi базових умов для нормального фун-кцюнування соцiально орiентованоï економiки на мжро- i макрорiвнях. Крiм того, потрiбно пам'ятати про зростаючу роль людини-робпника й людини-власника у сучасних умовах. На думку Григоряна, " .. .головна функцiя .. .влас-

Науковий тсиик, 200б, вип. 1б.7

ноcтi - цe фyнкцiя cтимyлювання pозвиткy пpодyктивниx cил, людини" [1, c. 72]. З цieï точки зоpy коpпоpатизацiя, пpовeдeна в iнтepecаx бiльшоcтi rnce-лeння, мае вагомi пepeваги для eкономiчноï eфeктивноcтi, тому що зyмовлюe пepexiд об,eктiв влаcноcтi до пpиватноï та колeктивноï фоpм. Тому кш^вою мeтою тpанcфоpмацiï вiдноcин вла^оеи можна вважати, наcампepeд:

• забeзпeчeння cтабiльноcтi ново1 cиcтeми вiдноcин влагаоси (що виявляет^я у фоpмyваннi вщноодо cтiйкоï cтpyктypи фоpм влаcноcтi та ycieï cy^ra^ iнфpаcтpyктypи й мсхатзм1в гоcподаpювання);

• cтвоpeння умов (мсхатзм1в, iнcтитyтiв) вiдтвоpeння ще1 cиcтeми, о^бливо вiдтвоpeння оcновноï пpодyктивноï cили - людини;

• пщвищсння сконом1чно1 eфeктивноcтi гоcподаpювання на мiкpо- та макpоpiвняx.

Kiнцeва мeта peфоpмyвання влаcноcтi можe бути peалiзована у повно-му обcязi тiльки за умови pозpобки довгоcтpоковоï cтpатeгiï, що базyeтьcя на адeкватнiй мeтодологiï. Мeтодологiя у cyчаcнiй фiлоcофiï pозглядаeтьcя як "cиcтeма тевнж cпоcобiв i пpийомiв, що заcтоcовyютьcя в тiй чи iншiй cфepi дiяльноcтi" [2, c. 167]. У мeтодологiчномy аcпeктi peфоpмyвання вiдноcин влаcноcтi в Укpаïнi у пepexiднiй eкономiцi доцiльно pозглядати з точки зоpy cиcтeмного пiдxодy, вpаxовyючи мicцe, я^ вони поciдають у cиcтeмi era^-мiчниx вiдноcин, а отжe, у вщповщнш cиcтeмi законiв i катeгоpiй.

Вpаxовyючи значнi pозбiжноcтi поглядiв науковщв щодо влаcноcтi, те-обxiдно попepeдньо з,яcyвати cтpyктypy eкономiчноï cиcтeми. Як вщомо, в нiй видiляють, наcампepeд, двi оcновнi cтоpони, - ^ пpодyктивнi cили i виpобничi вiдноcини. Kожнe з циx понять е, cвоeю чepгою, cкладною cиcтeмою i мicтить у cобi кiлька cкладовиx. Так, у cиcтeмi пpодyктивниx cMn доцiльно видiляти як ïï peчовi eлeмeнти, якi можуть виcтyпати об'ектами влаcноcтi, так i фоpми pозвит-ку пpодyктивниx cMn. В eкономiчнiй лiтepатypi pозpiзняють двi оcновнi фоpми pозвиткy пpодyктивниx cMn - peчовy i cycпiльнy [3, c. 14]. Пpотe на cyчаcномy eтапi pозвиткy eкономiчниx вiдноcин можна видiляти тpeтю фоpмy pозвиткy пpодyктивниx cMn - оpганiзацiйно-eкономiчнy. Пpо доцiльнicть видения тако1' фоpми cвiдчить зpоcтаюча pоль у дiяльноcтi пiдпpиeмcтв eфeктивного мeнeд-жмeнтy, cтpатeгiчного i тактичного маpкeтингy, обмiнy доcвiдом. Для xаpактe-p^rara, зокpeма, акцiонepноï та змiшаноï фоpм влаcноcтi, надзвичайно важли-вим е поняття коpпоpативного yпpавлiния, якe також натежить до оpганiза-цiйно-eкономiчниx фоpм pозвиткy пpодyктивниx cил.

3i вpаxyванням навeдeного вищe подiлy у CTpyrcrypi eкономiчниx вщ-ноcин видiляють тpи окpeмi пiдcиcтeми: тexнiко-eкономiчниx вiдноcин, оpга-нiзацiйно-eкономiчниx вiдноcин та пiдcиcтeмy в^обничта вiдноcин або вщ-ноcин eкономiчноï влаcноcтi. З виpобничими вiдноcинами тюно пов'язана ка-тeгоpiя влаcнicть, ene вони те тотожнi. У влаcноcтi, абcтpагyвавшиcь вiд ïï надбyдовниx eлeмeнтiв, можна вiдокpeмити ïï peальний eкономiчний змicт, що виpажаeтьcя у ^о^ш пpивлаcнeння piзниx об,eктiв. Влаcнicть у cвоïи pe-альнiй фоpмi оxоплюe cyкyпнicть виpобничиx вiдноcин, аге тшьки з точки зоpy cycпiльноï фоpми, peчовий змicт циx катeгоpiй вiдpiзняeтьcя. Матepiаль-но-peчовим змicтом виpобничиx в^но^н е пpодyктивнi cили, тодi як peчо-вим змicтом eкономiчноï вла^оеи е piзнi об'екти пpивлаcнeння. Щодо вщ-мiнноcтi мiж виpобничими в^но^нами та вiдноcинами влаcноcтi К. Хyбieв

вiдзначав: "Вщомо, що властивостi системи не дорiвнюють сумi властивос-тей елеменлв... Власшсть, крiм того, що розкривае змют виробничих вщно-син, мае властивють цшсно1 сощально-економiчноl характеристики способу виробництва. У цьому полягае 11 особливий категорiальний смисл, що не зво-диться до виробничих вiдносин" [4, с. 103].

Виходячи з вимог взаемоди змюту й форми, можна стверджувати, що вщносинам економiчноl власност притаманнi сво! внутрiшнi суперечностi. До них належать, насамперед, суперечност мiж окремими типами та формами власност^ а також внутрiшнi суперечност в межах окремих форм влас-ностi. До суперечностей першого типу належать, наприклад, суперечностi мiж прибутком приватних шдприемств та вiдрахуваннями до державного бюджету. Суперечшсть другого типу в межах акщонерно! власностi юнуе з приводу привласнення прибутку мiж правлiнням акцiонерного товариства (АТ) та рядовими акщонерами. Крiм того, юнують суперечностi мiж певними суспiльними формами. Це, наприклад, суперечност мiж прибутком i заробгг-ною платою, мiж промисловим i торговельним прибутком. Окремi аспекти названих суперечностей являють собою форми ре^заци вiдносин власностi. Так, заробггна плата е формою економiчноl реашзаци власностi на робочу силу, земельна рента - форма ре^заци власност на землю. Назваш вище супе-речностi дають змогу сформулювати основнi закони розвитку власность Законом, що характеризуе вщносини економiчноl власностi, може бути, зокре-ма, закон едностi працi i власностi [5, с. 542], закон концентраци капiталу (власностi) тощо. Використовуючи щ закони i суперечностi, можна досягти прогресивного розвитку виробничих вщносин та 1х зворотного впливу на тд-систему продуктивних сил, що сприяло б покращенню ситуаци в Укра1ш.

У сучаснiй економiчнiй лiтературi iснують декiлька основних пiдходiв до характеристики закошв власностi. Перший з них заснований на тому, що мiж законами виробничих вщносин i законами власностi можна поставити знак рiвностi. Якщо стати на точку зору, що власшсть е сукупшстю виробничих вщносин, то, на нашу думку, ус закони, притаманш виробничим вщно-синам, допомагають розкрити змют категори "власнiсть". Цей аспект дослщ-ження власностi в економiчнiй лiтературi зазначено у працi В. Рибалкша та I. Лазнi "Теорiя власностi", в якiй автори називають закон власност основ-ним економiчним законом суспiльства i розкривають його змют через низку iнших закошв (закон економи працi, закон вартост та iн.) [6, с. 104-105].

Представники другого шдходу стоять на позици, що закони власностi не тотожш законам виробничих вiдносин. Так, наприклад, В. Смченко у творi "Методология исследования отношений общенародной собственности" роз-глядае три закони власностг перший установлюе субстанцiю власностi - тру-дову дiяльнiсть; другий - сощальну спрямованiсть власностi - стутнь адек-ватностi суспiльного способу виробництва внутршнш природi людини; тре-тш закон власностi виражае з'еднання факторiв у реальному, дiйсному проце-с виробництва [7, с. 22].

Три закони власност розглядае також В. Сорокш. На думку цього вче-ного, перший закон власностi передбачае, що "власшсть на умови i продукт

^укрвий iticiiiiK, 2006, вип. 16.7

пpaцi виникae на oснoвi сaмoï npa^, вклaденoï y виpoбництвo... пpисвoeння вiдбyвaeться чеpез пpaцю, пpичoмy вoнo мoже здiйснювaтися як кoлективoм на бaзi спiльнoï пpaцi, так i шдив^альним сyб'eктoм на бaзi iндивiдyaльнoï npa^" [8, с. 35]. Така пoстaнoвкa пpoблеми не e нoвoю: заган eднoстi пpaцi i влaснoстi poзкpитo в Екoнoмiчнiй енциклoпедiï [5]. "Стaнoвлення дpyгoгo за-кoнy влaснoстi, на думку того ж aвтopa, ... вiдoбpaжae зaпеpечення шдив^-aльнoï фopми пpaцi, пеpехiд ïï у кoлективнy..." [8, с. Зб]. Отже, дpyгим заш-нoм влaснoстi називають пеpехiд дo пpивaтнoï нетpyдoвoï влaснoстi. I, нapеш-тi, тpетiм зaкoнoм, шр вiдoбpaжae сучасний етап poзвиткy власшст називають ïï сoцiaлiзaцiю, шo фун^ться на двoх пpинципaх: 1) poзвиткy yсyспiльненoï пpaцi; 2) змiни хapaктеpy oбмiнy пpaцею в межах сyспiльнoгo виpoбництвa, ШO зaпеpечye пpивaтнy фopмy влaснoстi [8, с. 41]. Як бaчимo з нaведенoгo вис-лoвлювaння, дo хapaктеpистики зaкoнiв влaснoстi aвтop зaстoсyвaв iстopичний пiдхiд, шo цшгам випpaвдaнo, шoб пpoслiдкyвaти евoлюцiю фopм влaснoстi та poзкpити стpyктypy сyчaснoï системи вiднoсин влaснoстi.

Для найбшьш пoвнoгo aнaлiзy влaснoстi в екoнoмiчнoмy aспектi ^o6-хiднo зaстoсyвaти системний шдхщ. Обoв'язкoвoю oзнaкoю системи e цшс-нiсть. Це oзнaчae, щo "... кoмпoненти мають пеpебyвaти у певнш взaeмoзa-лежнoстi, oбyмoвлюючи oдин oднoro,... виступаючи як пpичини, нaслiдки чи фopми пpoявy" [9, с. 181].

Стoсoвнo вивчення пpoблеми влaснoстi ^инцип системнoстi зyмoв-люe дoцiльнiсть poзглядy кaтегopiï "влaснiсть" як системи взaeмoдiючих та взaeмoдoпoвнюючих елементiв, шo належать дo piзних сфеp сyспiльнoгo життя (екoнoмiкa, пoлiтикa, пpaвo, iдеoлoгiя, кyльтypa, pелiгiя тoшo), а тaкoж зв'язки мiж ними. Iepapхiчнiсть системи oзнaчae, шo кoжний ïï кoмпoнент, свoeю чеpгoю, мoже бути poзглянyтий як система, а сама дoслiджyвaнa система e тшьки oдним з кoмпoнентiв бiльш шиpoкoï системи.

Пеpевaжнa бiльшiсть вчених схиляeться дo думки, щo вaгoмiше значен-ня належить елементам системи, aнiж зв'язкам мiж ними, oскiльки пpиpoдa та кшьюсть елементiв oбyмoвлюють спoсiб (стpyктypy) ïx взaeмoзв'язкy. Стoсoв-нo дo ситуаци в yкpaïнськiй екoнoмiцi цей ^инцип oзнaчae, шo фopмaльнa змiнa сшввщшшення фopм влaснoстi не пpизвoдить дo iстoтнoгo пoкpaшення зaгaльнoï ситyaцiï в е^шм^, шo й спoстеpiгaлoся на^икт^ 90-х poкiв.

Пpинцип пpимaтy виpoбництвa як склaдoвoï системнoгo метoдy дoс-лiдження oзнaчae дoмiнyючy poль сфеpи безпoсеpедньoгo виpoбництвa сеpед iншиx сфеp сyспiльнoгo вiдтвopення, шo не виключae ix звopoтнoгo активта-ro впливу. Цей ^инцип пеpедбaчae видiлення як oснoвoпoлoжниx вiднoсин влaснoстi у сфеpi безпoсеpедньoгo виpoбництвa. Вiднoсини влaснoстi мiж людьми у пpoцесi безпoсеpедньoгo виpoбництвa визначають вiднoсини влас-нoстi в шших сфеpax сyспiльнoгo вiдтвopення (у poзпoдiлi, oбмiнi й с^жи-ванш). На нашу думку, цей ^инцип мoжнa кoнкpетизyвaти шoдo oб'eктiв власшст та ïxнix фopм. Об'eктoм, щo фyнкцioнye у сфеpi виpoбництвa, e за-сoби пpaцi. Щoдo yмoв сьoгoднiшньoгo етапу НТР, тo ними ^винна бути, пеpедyсiм, нayкo- та iнфopмaцiйнoмiсткi теxнiкa та теxнoлoгiï. Звщси мoжнa зpoбити пoпеpеднiй узагальнюючий виснoвoк шoдo нoвoyтвopениx фopм

власностi: якщо вони не сприяють впровадженню сучасних засобiв пращ (ро-ботiв, гнучких виробничих систем, новггшх комп,ютерiв тощо), то ефектив-нiсть 1'х функщонування зменшуеться. Щодо форм власностi принцип примату виробництва передбачае прюритетшсть тих титв i форм власност^ якi об-слуговують сферу безпосереднього виробництва (а не сферу об^у - товарного, грошового). Прюритетшсть в економiчнiй полчищ мае бути вщдана тим формам, якi нарощують виробництво необхщно1 для людей конкурентоспро-можно1 продукци. Всупереч цьому в Укра1ш у 90-х роках найбiльшi переваги було вiддано банкiвському та торговельному кашталу, що виражалося у привласненш банками, iнвестицiйними компанiями та великими торпвельни-ми пiдприемствами найбшьших прибуткiв за умов економiчноl кризи.

Важлива роль у дослiдженнi сучасно1 системи вiдносин власностi на-лежить принципу юторизму. Так, А. Гальчинський видiляе кiлька аспектiв проблеми юторизму вiдносин власностi. Перший - узгодження змш у цiй сферi з лопкою цивiлiзацiйного процесу, його гумашзащею, шдпорядкова-нiстю iнтересам людини, И всебiчному розвитку. Другий аспект - необхщ-нiсть врахування шшо1 загальноцившзацшно1 тенденци у розвитку вiдносин власност^ пов'язано1 iз змiною домiнуючого об'екта власностi. На вiдмiну вiд ш^с^ально^' цившзаци, де домiнуючий об'ект власност - створенi люди-ною предмети виробничого призначення, передушм знаряддя пращ, у постш-дустрiальнiй цившзаци таким домшуючим об'ектом стае iнформацiя, яка вть люе у собi витрати переважно штелектуально1 робочо1 сили i е основою ште-лектуально1 власност людини [10]. Третя позицiя, що визначае лопку еволю-цiйних змш у вщносинах власностi, пов'язана з 1'х демократизацiею. Процес демократизаци власност е багатоаспектним за сво1'м змютом. Вiн пов'язаний, насамперед, зi всебiчним розвитком корпоративно: власностi. У захщних кра-1нах частка продукци, вироблено1 на пiдприемствах iз корпоративною формою власност^ у загальному обсязi реалiзованоl продукци становить 8090 %. На початку 50-х роюв у США налiчувалося близько 6 млн. акцiонерiв. Сьогоднi кiлькiсть 1'х наблизилася до 50 млн. У цшому у крашах Заходу ко-жен третiй дорослий громадянин е акщонером [10].

Розкриваючи особливостi застосування системного шдходу до характеристики власност^ треба вiдзначити, що по^зному вiдображають категорп власнiсть, вiдносини власност фiлософськi поняття сутнiсть i яюсть. Адже едина сутнiсть може набувати рiзних якiсних форм свого розвитку. Дуже важливо при дослiдженнi власност^ особливо в iсторичному аспектi, вщзна-чити той момент, що незважаючи на появу на кожному новому еташ розвитку певного типу суспшьства нових форм власност^ сама глибинна сутшсть власностi залишаеться незмшною. Але поряд iз цим у розвитку власност вщ-буваються яюсш та окремi сутнiснi змiни.

Власшсть - надзвичайно важлива категорiя суспшьного життя: без не1 неможливо обштися при аналiзi будь-яко1 складово1 виробничих вщносин, а також при аналiзi тенденцiй змiн у перехiднiй економщь Аналiз вiдносин власностi дае змогу, з одного боку, проникнути у глибинну суть кожного ю-торично певного способу виробництва, а з шшого - лопчно впорядкувати

Науковий iticiiiiK, 2006, вип. 16.7

всю сукупшсть елементiв його eKOHOMi4HOÏ та сощально1 структури. Тому власнiсть, як самостшний об'ект дослiдження, виступае також дiевим шстру-ментом пiзнання соцiально-економiчних процесiв.

В основi багатьох сучасних теорш власностi знаходиться концепцiя американського економюта Т. Веблена про формування "абсентеютсь^" власностiм, про вiддiлення власносп вiд безпосереднього управлiння вироб-ництвом. Так, зокрема, Т. Веблен зазначав: "... Мотив, який знаходиться в ос-новi власносп - суперництво; цей же мотив лишаеться дiевим у подальшому розвитку цього шституту i в еволюцiï усiх тих рис соцiальноï структури, до яких власшсть мае вiдношення"[11, с. 76]. Таким чином, тдхщ Т. Веблена до визначення власносп е суб'ективно-психолопчним. Вiн також обгрунтував iдею про вщокремлення власностi вiд контролю у сучаснш корпорацiï, а також показав, що по мiрi розвитку капiталiзму поглиблюеться суперечнiсть мiж виробництвом i бiзнесом. Цю суперечнiсть вш пов'язував iз виникненням абсентеïстськоï (вщ англiйського absent - вiдсутнiй) власносп, тобто власнос-тi осiб, що не беруть безпосередньоï участi у виробнищв матерiальних благ. Уперше у межах iнституцiоналiзму Т. Веблен поставив проблему вщдшення капiталу-власностi вiд кашталу-функци. На думку Т. Веблена, розвиток аб-сентеïстськоï власностi обумовлений i поширенням "системи участi". Крупнi компани, що виступають власниками контрольного пакету акцш, пiдкоряють своему впливу багато шдприемств i слабких корпорацiй.

Теорiя "народного капiталiзму" визначае власнiсть як вщношення лю-дини до реч^ i наголошуе на тому, що закони розвитку капiталiзму приводять до змши структури капiталiстичноï власностi. Головною формою власносп стае акцiонерна, тому розповсюдження акцiй серед населення, на думку при-хильникiв цiеï теори, веде до "дифузи власностГ. Теорiя "народного капiталiз-му" виникла у 50-х рр. у США. З ïï обгрунтуванням виступили таю економюти й соцюлоги, як А. Берл^ С. Чейз, Дж. М. Кларк, М. Сальвадор^ П. Дракер. Зокрема, А. Берлi стверджував, що "... власшсть виражае вщношення фактичного володшня рiччю, вiдношення суб'екта до об'екта" [12]. Тут власнiсть роз-глядають через юридичну категорiю володшня, а економiчний, глибинний змiст власносп не розкриваеться. А. Берлi зазначае, що "власшсть е. вщно-шенням мiж iндивiдом (або, можливо, групою iндивiдiв) i реальною вiдчутною й невщчутною рiччю". Вiн також стверджуе, що власшсть, яка розглядаеться теоретично, мае двi групи властивостей, характерних ознак: з одного боку, во-на може бути засобом створення благ, розвитку виробництва, з шшого - дае змогу отримувати насолоду i споживати блага. Такий шдхщ означае подiл об,ектiв власностi на засоби виробництва й предмети споживання.

1нший напрям захiдноï науки трактуе власнiсть як юридичну катего-рда, ототожнюючи ïï з правом, яке охороняе й закршлюе вiдносини мiж власниками. До юридичних трактувань власносп належить теорiя трансакцiйних витрат Р. Коуза. Категорiя "трансакцiйнi витрати" означае витрати на пошук шформаци про цiни, попит, пошук партнерiв, укладання контрактiв тощо. Учений вважав величину трансакцшних витрат одним iз найважливiших фак-торiв, що визначають функцюнування сучасноï економiчноï системи. Тому

cкоpочeння тpанcакцiйниx витpат, а отжe, пiдвищeння eфeктивноcтi функщ-онування eкономiки, забeзпeчyeтьcя юнуванням пpавовиx ноpм i ïx дотpи-манням. Зв'язок мiж пpавами влаcноcтi i тpанcакцiйними витpатами cфоpмy-лював Р. ^уз у його знамeнитiй тeоpeмi. Вiн зазначав, що визначeння пpав влаcноcтi е важливою умовою pинковиx угод. Розpобкою eкономiчноï тeоpiï пpав влаcноcтi, кpiм Kоyза, займавcя А. Aлчiан, Г. Дeмceц, Й. Баpцeль, Д. Ноpт та rnmi. Своepiднicть цieï тeоpiï полягала в тpактyваннi ïï автоpами влаcноcтi як пpавовоï катeгоpiï та ïï викоpиcтаннi як мeтодологiчноï оcнови наукового eкономiчного аналiзy.

Пiд cиcтeмою пpав влаcноcтi pозyмiють cyкyпнicть ноpм, що peгyлю-ють доcтyп до piдкиx pecypciв. Цi ноpми можуть cанкцiонyватиcя те тiльки дepжавою, 8ne й cycпiльcтвом - у виглядi звичаïв, моpальниx ycтановок, peлi-гiйниx заповiдeй. ^ава влаcноcтi оxоплюють як фiзичнi об'екти, так i бeзтi-лecнi ^а^и^ад, об'екти iнтeлeктyальноï влаcноcтi). З точки зоpy cyrai^-cтва, пpава вла^оеи виcтyпають як "пpавила гpи", що впоpядковyють вщно-cини мiж окpeмими агeнтами. Поняття влаcнicть замiнюють тepмiном "пpаво влаcноcтi". Влаcнicть нe е pecypc cам по cобi, а "пучок ^ав" або чаcтка ^ав щодо викоpиcтання pecypciв. Kожeн "пучок" можe pозщeплятиcя так, що одна чаетина пpав налeжить одному агенту, дpyга - дpyгомy i т.д. ^ава вла^ ноcтi мають значeння для визначeння повeдiнки учашиюв гоcподаpcькоï дь яльноcтi; однi отошби дiй вони cxвалюють, iншi - подавляють (чepeз забоpо-ни або збiльшeння витpат), впливаючи на eкономiчний вибip.

Чаcтка пpав оxоплюe 11 eлeмeнтiв: пpаво володiння, пpаво коpиcтy-вання, пpаво yпpавлiння, пpаво на доxод, пpаво на вiдчyжeння, ^аво на бeз-пeкy, пpаво на пepeдачy благ у cпадок, забоpонy викоpиcтання на шкоду то-що. Чим шиpшe набip повноважeнь, закpiплeний за pecypcом, тим вища його щншсть. Хаpактepною оcобливicтю тeоpiï Р. ^уза е тe, що катeгоpiя вла^ ноcтi виводитьcя з пpоблeми обмeжeноcтi pecypciв.

З точки зоpy автоpiв тeоpiï пpав влаcноcтi, виключити iншиx iз вшьно-го доступу до pecypciв означае cпeцифiкyвати ^ава влаcноcтi на ниx. "Якщо ^ава на здiйcнeння пeвниx дiй можуть бути куптет або пpоданi, - пишe Р. Kоyз, - ïx, зpeштою, пpидбають тi, xто виш^ цiнye даpованi ними можли-вост! виpобництва або pозваг" [13]. Отжe, чiткe визначeння пpав влаcноcтi змшюе i повeдiнкy cyб'eктiв гоcподаpювання. Воно rap^e cтвоpeнню умов для ^идбання пpав влаcноcтi тими, xто ïx щнуе вищe i здатний одepжyвати вiд ниx бiльшy коpиcть. За Р. ^узом, якщо тpанcакцiйнi витpати нeвeликi й пpава влаcноcтi чггко визначeнi й виконyютьcя cyб'eктами гоcподаpювання -eкономiка фyнкцiонye на пpинципаx cамоpeгyлювання. Навiть якщо тpанcак-цшт витpати вeликi, дepжавнe втpyчання те бажате. Воно доцiльнe, коли витpати дepжавного втpyчання будуть мeншими за вшрати, пов'язанi з теста-бшьшстю pинкy.

Тeоpeма Р. Kоyза в yмоваx тpанcфоpмацiï eкономiчноï cиcтeми в У^а-ïm мае важливe пpактичнe значeння. Вона пiдтвepджye, що бeз чiткого визна-чeння пpав влаcноcтi нeможлива eфeктивна peалiзацiя вiдноcин влаcноcтi. Так, напpиклад, нeдоcконалicть Закону У^аши "Пpо гоcподаpcькi товаpиcтва" у

Науковий вкник, 2006, вип. 16.7

частит, яка стосуеться акцiонерних товариств, зумовлюе постiйне виникнення проблем iз шдготовкою та проведенням загальних зборiв акцiонерiв, форму-ванням керiвних органiв, захистом прав акцiонерiв, збiльшенням статутного фонду, доступом до шформаци про дiяльнiсть акцюнерних товариств тощо.

Таким чином, при усш рiзноманiтностi захiдних теорш власносп найбiльшого поширення набули трактування и:

• як ввдношення суб'екта до об'екта, людини до речц

• юридичне трактування.

Значна частина сучасних науковщв пiдтримуе точку зору, що власшсть - це приналежшсть засобiв або продуктiв виробництва шдивщу або ко-лективу. "Осюльки ж приналежнiсть, - пише I. Лазня, - е вщношенням до ма-терiальних благ як до сво!х, тобто вiдношення, що вже вщбулося, то i власшсть визначаеться як статика вiдносин мiж людьми з приводу матерiальних благ (об'ективних умов вiдтворення)" [14, с. 30]. Ця точка зору заслуговуе на увагу, однак у нш об'екти привласнення, по-перше, обмежуються матерiаль-ними благами; по-друге, дещо аморфним е висшв "... з приводу матерiальних благ". Адже одна справа, коли йтиметься про вщносини з приводу привласнення, шша - коли з приводу володшня чи користування. К^м того, сутшсть власностi не може означати приналежшсть, бо глибинна сутшсть будь-яко! економiчноl категорп розкриваеться тшьки через суперечнiсть. Така позищя автора е продовженням того напряму, прихильники якого намагалися розкри-ти змют власностi з допомогою юридичних категорiй володiння, розпоряд-ження й користування. Але володшня, розпорядження й користування - це тшьки повноваження, атрибути власносп, iз допомогою яких змют власносп як економiчноl категорп не може бути розкрито.

Автори шдручника "Основи економiчноl теорп: полiтекономiчний аспект", розглядаючи структуру економiчноl системи, стверджують, що до со-цiально-економiчних вiдносин належить система зв'язюв "людина-людина", та належать до них "закономiрностi розвитку вiдносин власностi (передуЫм на засоби виробництва), тiсно пов'язаш з ними вiдносини розподiлу й вщтво-рення суспiльного виробництва в цшому як економiчного кругооб^у..." [15, с. 11]. Конкретизуючи свое розумшня власносп як соцiально-економiчноl категорп, автори стверджують, що така сутшсть "... розкриваеться i реаль зуеться у площиш взаемодн "людина - людина" [15, с. 62]. Причини такого тлумачення соцiально-економiчноl сутi власносп авторами полягають у пев-ному змшуванш тако1 сутi з юридичним аспектом власносп. "Власшсть же в юридичному розумшш, - зазначаеться у шдручнику, - вщтворюеться системою зв'язюв "людина - рiч". Як юридично-правова категорiя власнiсть вщоб-ражае майновi вiдносини, свiдомi вольовi взаемозв'язки юридичних i фiзич-них оЫб iз приводу привласнення благ, що закршлюються системою вщпо-вiдних прав власносп" [15, с. 63]. У власносп як соцiально-економiчнiй категорп реальш економiчнi зв'язки i вщносини мiж людьми (це можуть бути юридичш та фiзичнi особи) також пов'язаш з привласнення матерiальних благ ( не тiльки), але на вiдмiну вiд юридично1 власностi, де вони носять характер вольових i вiдображаються у таких категорiях права, як "володiння",

"pозпоpяджeння", "коpиcтyвання", тут вони втiлюютьcя у cиcтeмi eкономiч-ниx катeгоpiй i, пepeдyciм, у пpивлаcнeннi piзниx eлeмeнтiв нeобxiдного (за-pобiтна плата, податковi вiдpаxyвання iз нeï) i додаткового пpодyктy (^ибу-ток, пpоцeнт, peнта).

Додатковим доказом змшування двоx аcпeктiв влаcноcтi е тe, що ав-тоpи cкладовими пpивлаcнeння назвали "... в^ношни володшня, pозпоpяд-жeння i коpиcтyвання" [15, c. 64], у той чаc як назваш катeгоpiï е вузловими катeгоpiями пpава (пpо що cамi автоpи cтвepджyвали pанiшe), а пpивлаcнeн-ня можe конкpeтизyватиcя cтоcовно об'егав та cyб'eктiв пpивлаcнeння, окpe-мж cфep cycпiльного вiдтвоpeння тощо.

У паучнику В. Сизонeнко cтвepджyeтьcя, що влаcнicть - "винятково cкладнe багатоманiтнe явищe, в якому тpeба pозpiзняти об'ект, eкономiчний змicт i ^авову фоpмy" [16, c. 81]. Ужe на цьому eтапi автоp, iгноpyючи вимо-ги cиcтeмного пiдxодy, залишае поза увагою iншi аcпeкти влаcноcтi (кpiм eкономiчного та пpавового), а також cyб'eкти влаcноcтi та мexанiзм peалiза-цiï. Далi автоpом вiдзначаeтьcя, що у вузькому pозyмiннi "... влаcнicть уошб-люе вiдноcини мiж людьми, в якж вони cтавлятьcя до даного об'екта як до cвого або як до чужого". Цшком cпpавeдливо cтвepджyeтьcя, що "...пpавовe, юpидичнe офоpмлeння тако1' налeжноcтi щe те дае повного pозyмiння e^^-мiчного змicтy влаcноcтi" [16, c. 81].

На оcновi аналiзy eкономiчноï лiтepатypи, мeтодологiчниx заcад ïï до^ лiджeння можна зpобити yзагальнeння з ^иводу cyтi катeгоpiï влаcнicть. У полiтeкономiчномy аcпeктi, з ypаxyванням того, що закон i cyтнicть - катeго-piï однопоpядковi, влаcнicть повинна pозглядатиcя як cиcтeма внyтpiшньо те-обxiдниx, cталиx, cтiйкиx, загальниx cоцiально-eкономiчниx зв'язюв та вщно-cин мiж людьми (а отжe, мiж тpyдовими колeктивами, cоцiальними вepcтва-ми i рутами) з пpиводy пpивлаcнeння заcобiв виpобництва, пpeдмeтiв ото-живання, pобочоï одли, об'eктiв iнтeлeктyальноï влаcноcтi, iнфоpмацiï, поалуг у вcix cфepаx cycпiльного вiдтвоpeння - виpобництвi, pозподiлi, обмiнi й ото-живаннi. Виxодячи з домiнyючоï pолi eкономiчниx вiдноcин у cиcтeмi cyc-пiльниx вiдноcин, eкономiчний аcпeкт влаcноcтi е найважливiшим, peальним ïï аcпeктом i визначае iншi аcпeкти, тобто влаcнicть в юpидичномy, поличному, cоцiальномy та пcиxологiчномy аcпeктаx.

Оcновними фоpмами влаcноcтi в юpидичномy аcпeктi е володiння, pозпоpяджeння й коpиcтyвання, пpиналeжнicть та iн., а також ïx можливi комбiнацiï (напpиклад, поеднання володiння з pозпоpяджeнням тощо) i озна-чае пpавовe закpiплeння циx фоpм в юpидичниx законаx, поcтановаx, ноpмаx, у пpавi влаcноcтi.

Для того, щоб пpавовi ноpми cтали peальними, повинeн вiдбyватиcя пpоцec пpиcвоeння влаcноcтi. Пpиcвоeння - ^ динамiка влаcноcтi, фоpма eкономiчноï peалiзацiï^ Тiльки тодi, коли влаcник ^тевоюе peнтy, вiдcоток або пpибyток, вiдбyваeтьcя пepeтвоpeння пpавовиx фоpм влаcноcтi в ïï e^^-мiчнy фоpмy - у оте^му виpобничиx вiдноcин. "В^но^ни eкономiчноï pe-алiзацiï влаcноcтi, - зазначае I. Лазня, - у кш^вому пдоумку завжди мають на мeтi задоволeння матepiальниx потpeб, eкономiчниx потpeб влаcника era-

^укрвий вкник, 2GG6, вип. 1б.7

нoмiчниx yмoв виpoбництвa i безпoсеpеднix виpoбникiв, шo e немoжливим без фактич^го пpивлaснення..." [17, с. Зб].

Bmcmoekh та пeрcпeктиви дocлiджeнь. Пpивлaснення мaтеpiaльниx i дyxoвниx благ здiйснюeться в yrix фазах сyспiльнoгo вiдтвopення. Визна-чальним iз них згiднo з вимoгaми пpинципy пpимaтy виpoбництвa e ^ивлас-нення у безпoсеpедньoмy opo^d виpoбництвa (пеpвiсне пpивлaснення). Вто-pинне (пoxiдне) пpивлaснення здiйснюeться чеpез poзпoдiл, oбмiн i сшжи-вання житгевих благ. Для втopиннoгo пpивлaснення ^итаманш специфiчнi зaкoнoмipнoстi poзвиткy.

Влaснiсть у пoлiтичнoмy aспектi виpaжae вплив екoнoмiчнoï влaснoстi на poзпoдiл влади, сфеp пoлiтичнoгo впливу. Влада - це мoдифiкaцiя сaмoï влaснoстi. Сoцiaльний аспект власшст - це пpoцес yтвopення клaсiв та шщ-альних ^уп, а тaкoж ïx взaeмoдiя залежи вiд вiднoшення дo зaсoбiв виpoб-ництва, дoдaткoвoï вapтoстi та шших oб'eктiв. Ця стopoнa влaснoстi тагаж на-бyвae великoгo значення у opo^d ïï pефopмyвaння, нaсaмпеpед у виглядi фopмyвaння нoвиx клaсiв та пpoшapкiв - пiдпpиeмцiв, виших менеджеpiв, феpмеpiв i т.д.

Влaснiсть в екoнoмiчнoмy aспектi, як i будь-яке шше екoнoмiчне яви-ше, мae двi стopoни, шo вiдoкpемлюються зпдш з вимoгaми пpинципy супе-pечнoстi: мaтеpiaльнo-pечoвий змiст та сyспiльнy фopмy. З тoчки зopy мaтеpi-aльнo-pечoвoгo змiстy, влaснiсть e сyкyпнiстю oб'eктiв пpисвoeння, дo яких мoжнa вщнести зaсoби виpoбництвa, poбoчy силу, ^едмети спoживaння, ште-лектуальну влaснiсть, шслуги, iнфopмaцiю тoшo. З пoглядy сyспiльнoï фopми, влaснiсть e сyкyпнiстю зв'язюв та вщшсин мiж сyб'eктaми ^ивласнення.

Сучасний етап тpaнсфopмaцiйниx пpoцесiв власшст вимaгae не тшь-ки oсмислення цьoгo фенoменa у paмкax у^а^сь^ екoнoмiки, а, шo o^6-ливo вaжливo, у плoшинi глoбaлiзaцiйниx пpoцесiв та пoстiндyстpiaльнoгo ш-фopмaцiйнoгo суспшьства. Без тaкoгo вектopa дoслiджень всебiчне дoслiд-ження пpoблеми e безпеpспективним.

Лiтeрaтyрa

1. Григoрян r.M. Сoбственнoсть: истopия и сoвpеменнoсть. Koнспект лекций. - Х.: ХГЭУ. - 2002. - 187 с.

2. Кудин C.I. Акцioнеpнa власшсть в yмoвax pинкoвoï тpaнсфopмaцiï екoнoмiки У^а-1ни/ авт. дис. - Льв1в. - 200З. - 21 с.

3. Moчeрный C.B., Meдвeдeв С.Б. и Ap. Сoбственнoсть и xoзяйственный механизм в устовиях oбнoвления экoнoмики. - Львoв: Свит, 199З. - 172 с.

4. Фeceчкo B.B. Сoбственнoсть: сyшнoсть, фopмa, сoдеpжaние, стpyктypa. - Дoнецк, 200З. - 1ЗЗ с.

5. Eкoнoмiчнa енциклoпедiя, т.1. - K. - Академ1я, 2000. - 8бЗ с.

6. Рибалк1н B.O., Лазня I.B. Теopiя влaснoстi. - K.: Лoгoс, 2000. - 278 с.

7. Eмчeнкo B.H. Mетoдoлoгия исследoвaния oтнoшений oбшенapoднoй сoбственнoс-ти. - K.: Наук. думка. - 1987. - 1З2 с.

S. CipKo A.B. Акцioнеpнa власшсть: пpиpoдa та пpoблеми pеaлiзaцiï в пoстпpивaтизa-цщних yмoвax// Зб. наук. ^аць. - Вшниця, 2002, вип. 1З. - С. 1бб-174.

9. Moзгoвий O.M. Фoндoвий pинoк. - K.: ЕНЕУ, 1999. - 402 с.

10. Гальчин^кий A. Власшсть, яка вoнa e: чи змoжемo пoдoлaти глибoкy дефopмoвa-нiсть// www.zn.kiev.ua.

11. Beблeн Т. Теopия пpaзднoгo класса. - M.: Mbian^ - 1971. - З2б с.

12. Берли А. Власть без собственности. - М.: Наука. - 1989. - 324 с.

13. Коуз Р. Фирма, рынок и право. - М.: Наука. - 1993.

14. Лазня 1.В. Вщносини власносп в умовах формування ринково'1 економiки. - К.: Логос, 1997. - 315 с.

15. Основи економiчноï теорп: полiтекономiчний аспект/ За ред. Г.Н. Климка - 4-е вид. - К.: Знання-Прес, 2002. - 615 с.

16. Сизоненко В.О. Пщприемництво. - К.: Вшар. - 1999. - 435 с.

17. Задорожный Г.В. Собственность и экономическая власть. - Харьков: Основа, 1996. - 139 с.

УДК 630*906 Здобувач С.В. Перебора1 - НЛТУ Украши, м. nbsis

НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ТА ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ Л1С1В УКРАШИ

На основi аналiзу л^ературних джерел розглянуто народногосподарське та економiчне значення лiсiв Украши.

Ключов1 слова: народне господарство, лiсовi насадження, економiчне значення, природна зона, лiсовi ресурси, захисна функщя, динамiка, лiсистiсть.

Competitor S. V. Perebora1 - NUFWT of Ukraine, L 'viv The national-economic value of forests in Ukraine

The national-economic value of forests in Ukraine should be examined on the basis of literary sources.

Keywords: national economy, forest sowings, economic value, natural zone, forest resources, shielding function, dynamics, woodiness.

Надзвичайно велике народногосподарське та економ1чне значення ма-ють люи Украши. Л1с - це тип природних комплекЫв, в якому поеднуються переважно деревна та чагарникова рослиншсть з вщповщними грунтами, трав'яною рослиншстю, тваринним св1том, мжрооргашзмами та шшими при-родними компонентами, що взаемопов'язаш у своему розвитку, впливають один на одного i на навколишне природне середовище [4]. Площа земель ль сового фонду становить 10,8 млн. га, що становить 15,7 % вщ територи Украши. В укритих люовою рослиншстю землях переважають середньовiковi де-ревостани - 46 %, молодняки становлять 23 %, ernrai насадження - 15 % i пристигаючi - 16 %. У люах Украши хвойш насадження займають - 42 % вщ загальноï площi, твердолистянi породи - 43 % i м'яколистяш - 1 %. На територи Украши створено майже 3 тис. об'еклв природно-заповщного фонду, як займають близько 1 млн. га. У структурi державно-заповщного фонду е 6 природних заповщниюв, 4 нацюнальних природних паркiв, 1217 заказни-юв, 32 ландшафтних регiональних паркiв, 45 пам'яток садово-паркового мис-тецтва, 524 заповщних урочищ.

Економiчне значення люу полягае в тому, що лю е джерелом дереви-ни, яка використовуеться у вЫх галузях народного господарства. Деревина е цшним економiчним ресурсом з надзвичайною рiзноманiтнiстю застосуван-ня, незважаючи на появу ряду замшниюв. Щорiчна потреба у деревиш в Ук-раïнi у перерахунку на круглi лiсоматерiали становить близько 13 млн. м3.

1 ДП Вшницька люова науково-дослвдна станщя (National enterprise Forest scientific research station of Vinnytsia)

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.