CC BY
17
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Поряд з тим, колективне стимулювання покликане виршити i бiльш важливе завдання, яке полягае в тому, що найбшьшу винагороду повиннi одержувати колективи структурних шдроздшв, якi зробили найбiльший внесок у результата дiяльностi всього шдприемства.
Величина премiï працiвника однаковою мiрою залежить вiд рiвня ш-див1дуально1' заробiтноï плати (вiдповiдно до його професшно-квашфжа-цiйного рiвня), вщ результатiв дiяльностi всього пiдприемства i вщ особисто1' активностi працiвника.
Використання нових методiв оплати працi дасть змогу значно шдви-щити мотивацшний елемент для усiх працiвникiв. Премдавання працiвникiв забезпечуе пiдвищення результатiв дiяльностi пiдприемства, а отже, збшь-шення прибутку, який, своею чергою створюе базу економiчного розвитку держави в цшому.
Лiтература
1. Богиня Д.П., Гр1шнова О.А. Основи економiки працi: Навч. посiб. -2-е вид. - К.:. Знання-Прес, 2001. - 313 с.
2. Ведершков М. Аналiтична оцiнка сучасних форм оргашзацп i оплати пращ роб^ни-кiв.// Торпвля i ринок Украши; Темат. зб. наук. праць, вип. 9, т. 1. - Донецьк: ДонДУЕТ, 1999. - 290 с.
3. Економжа шдприемства: Пщручник/ За заг. ред С.Ф. Покропивного. - Вид.2-ге - К.: КНЕУ, 2000. -528 с.
4. Зав1новська О.Д. Економiка пращ: Навч. поаб. - К.: КНЕУ, 2000. -200 с.
5. Корншова О. М1сце премiювання в управлшш стимулювання працi в дiючих умовах господарювання пiдприемств// Торгiвля i ринок Украши; Темат. зб. наук. праць. - Донецьк: ДонДУЕТ. - 2002, вип. 13, т. 1. - 420 с.
6. Кучер Г. Новi тдходи до оргашзацп оплати стимулювання пращ// Економют. - 1999, № 3. - С. 56-59.
7. Статистичний щорiчник Украши за 2004 р. Держкомстат Украши. - К: Консультант, 2005. - 590 с.
УДК 330.342:167 Acnip. 1.Г. Давидов - Шровоградський шцюнальний
техмчний умверситет
СУТН1СТЬ ТА ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ У ПЕРЕХ1ДН1Й ЕКОНОМ1Ц1
Здшснено аналiз державного управлшня процесами приватизацп в Укршш та окреслено оптимальш засади його ефективно'1 моделi.
Doctorate I.G. Davydov - National technical university of Kirovograd The essence and forms of national management in transitive economics
The article realizes the analysis of state management processes of privatization in Ukraine and it outlines the optimal principles of it effective model.
Державна оргашзащя сусшльства - визначний здобуток людсько1 ци-вшзацп. Саме завдяки ш людство змогло перейти до вщтворювального типу привласнення i створити безперервно функцюнуюче виробництво як еконо-м1чну базу сусшльства.
Вивченню сутност i функцiй держави надавалось великого значення в теоретичнiй думщ впродовж всieï icTopiï цивiлiзацiï. Цьому присвятили сво1 працi багато вчених - вщ мислителiв древностi - Аристотеля та Платона, до те-оретиюв сучасносп, включаючи i украшських вчених - таких як Б. Д. Гаврили-шин, А.С. Гальчинський, В.М. Геець, С.В. Мочерний, О.Й. Пасхавер, В.К. Черняк, А. А. Чухно.
Поняття "держава" - абстрактний вираз широкого спектру вщносин -мiжнародних, соцiальних, нацiональних, полiтичних, територiальних, юри-дичних тощо, якi знаходяться у певному системному взаемозв'язку. Вжива-ючи одне i те ж поняття дослщники з рiзних галузей часто говорять про рiзнi речi (а точшше - про рiзнi системи вщносин та суб'екти вiдносин).
Проявом ^eï ситуацiï е розмитiсть понять, як використовуються в на-укових пошуках, пов'язаних з визначенням ролi держави в економiчних про-цесах i, вщповщно, непослiдовнiсть логiки дослщжень, нечiткостi висновкiв. Вказуючи на цей недолж сучаснi дослiдники наголошують на тому, що: "...в науцi, в усякому разi на операцiйному рiвнi, взагалi не iснуe визначення держави. Ti, що видаються за таю з'ясовуються бiльш або менш детальним списком iнституцiй держави" [1, c.33]. На те, що поняття "держава" вимагае пог-либленого вивчення i уточнення вщповщно до специфжи предмету науки вказують i теоретики, i практики. Так, М. Горьовий вважае, що "коли ми говоримо про наслщки приватизаци в нашш держав^ то, ..., треба чiтко визна-читися з поняттям, що таке держава.." [2, с.21].
Вiдмiчаючи аморфнiсть суспшьно1" думки щодо трактування функцiй i ролi держави вiдомий польський економют i полiтик Л. Бальцерович писав нас-тупне: "у мене виникло таке враження, що чимало начебто штел^ентних людей перестають мислити, коли починають говорити про державу." [3, с.12]. У деяких дослщженнях головнi риси держави вiдображаються, на нашу думку, не у повнш мiрi. Так, В. Мейтус у щкавш робот присвяченiй дослiдженню коруп-цiï в украшському суспiльствi пише наступне: "в економiцi можливий рiзний пiдхiд до поняття держави. Держава розглядаеться в найбшьш загальному ви-дi як певна структура управлшня, що вирiшуe завдання, як суспшьство поставило перед державою. У цьому випадку в одне цше об'еднуються Кабiнет Mi-нiстрiв, адмшютращя Президента, Верховна Рада, рiзноманiтнi органи державно:' влади не регюнальних рiвнях, мiнiстерства та вiдомства. 1ншими словами, до держави ми вщносимо всi структури, з допомогою яких здiйснюeться еконо-мiчна дiяльнiсть у кршт. У нашому розумiннi держава - це те, що у Сакса i Ларрена називаеться "консолщованим державним сектором" [4, с.16].
Отже, автор вщносить до держави тшьки державш установи, якi вiн i перераховуе в розрiзi дослiдження Украши. Але при цьому вiн випускае з виду те, що державш установи - тшьки частина власне держави. Особливютю державно оргашзованого суспшьства е як наявшсть державних установ, так i чгтко визначених, зафшсованих у певних нормативно-правових актах правил на основi яких можуть дiяти цi установи.
Суспiльство становить собою сукупшсть людей та вщносин, якi вини-кають мiж ними, впорядкованих певним чином. Розвиток суспшьних вщносин
Нaцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни
зaвжди вiдбyвaeться в нaпpямкy ïx yсклaднення. Ha явному етaпi еволюци сyспiльствa виниле потpебa у впоpядкyвaннi циx вщносин, нaдaннi 1'м тaкоï форми i змюту, якi б нaйбiльш aдеквaтно вiдповiдaли об'ективним yмовaм i, paзом з тим, спpиймaлись мaсою шселення певно1' територи. Це спонyкaло, по-перше, до виокремлення центpaлiзовaного yпpaвлiння суспшьством у сa-мостiйний вид дiяльностi, по -друге, до фоpмyвaння суб'еклв (деpжaвниx ус-тaнов) основною функщею якиx було здiйснення цieï дiяльностi, по-трете, створення системи ноpмaтивно-пpaвовиx aктiв у межax якиx цi суб'екти здшснюють сво1' повновaження. Taким чином виникга - особливa фоpмa ор-гaнiзaцiï сyспiльствa, якiй влaстивa таявшсть особливиx yстaнов, якi спещ-aлiзyються нa здiйсненнi центpaлiзовaного yпpaвлiння суспшьством m осно-вi пpaвил (згкотв), спpийнятиx сyспiльством тим чи шшим способом. Деpжaвa е оpгaнiзaцieю сyспiльствa, якa:
• об'еднуе в одне цше всix гpомaдян, що пpоживaють na певнiй теpитоpiï;
• здшснюе центpaлiзовaне yпpaвлiння нa пiдпоpядковaнiй ш теpитоpiï з метою виpiшення спiльниx для всix членiв сyспiльствa проблем;
• шдшета веpxовною влaдою m пiдпоpядковaнiй територи.
Фоpмyвaння деpжaви викликaло появу тaкого феномену як деpжaвнa влaдa. У нaйбiльш зaгaльномy виглядi влaдy можнa визнaчити як здaтнiсть i можливiсть одного сyб'eктa нaв'язyвaти свою волю iншим сyб'eктaм. Для дер-жaвноï влaди xapaктеpнi двi особливостi:
1. Деpжaвнa влaдa розповсюджуеться нa всi суб'екти (фiзичнi тa юpидичнi особи) сyспiльствa. У деpжaвно оpгaнiзовaномy сyспiльствi не можуть юну-вaти суб'екти, не пiдпоpядковaнi влaдi деpжaви. Протилежне призводить до ampxiï, невпоpядковaного здiйснення сyспiльниx вщносин, втpaти системности в ïx оpгaнiзaцiï i у площинi виpобничiй - до економiчниx втpaт.
2. Деpжaвнa влaдa - нaв'язyвaння волi суб'екив деpжaвного yпpaвлiння (ор-гaнiв деpжaвноï влaди) - здiйснюeться вiдповiдними yстaновaми нa ос-новi чiтко вготаченж i юридично офоpмлениx ноpмaтивниx aктiв. Здiйснення ïx в iнший спо^б являе собою суб'ективну дiяльнiсть члетв деpжaвного aпapaтy, що суперечить основним принцитам деpжaвно ор-гaнiзовaного сyспiльствa.
Hеобxiдно вiдзнaчити, що незвaжaючи m пiдпоpядковaнiсть деpжaв-нiй влaдi всix сyб'eктiв сyспiльниx вiдносин не вс вiдносини мiж ними регу-люються (yпpaвляються) деpжaвою aбо ж регулюються не у повному обсязь Основш фyнкцiя деpжaви - взяти m себе yпpaвлiння тими вiдносинaми ре-aлiзaцiя якиx несе зaгpозy зaвдaння шкоди будь-кому iз членiв сyспiльствa.
Оск1льки мaтеpiaльнy основу iснyвaння сyспiльствa стaновить вироб-ництво можнa припустити, що основнa фyнкцiя деpжaви - зaбезпечення умов при якиx воно (виробництво) мaло б оптимaльнi умови розвитку. Bиxодячи з зaвдaння дaноï роботи - дослiдження вiдносин yпpaвлiння процесом пpивaтизa-цй", a тaкож з уявлень про те, що суспшьш вiдносини виникaють мiж певними сyб'eктaми ми ввaжaeмо зa необxiдне нaстyпне: при вивченi вiдносин деpжaвно-го yпpaвлiння доцiльно нaголосити, що остaннi виникaють мiж оpгaнaми, яю вiдповiдним чином пpедстaвляють деpжaвy, з одного боку, тa сyб'eктaми еконо-мiчноï дiяльностi - юридичними тa фiзичними особaми, з iншого боку.
З проголошенням 16 липня 1990 р. Деклараци про державний сувереш-тет Украши перед новою державою постав цший ряд складних проблем. Основною в цьому ряду було створення суто само1 держави - апарату управлшня як сукупност державних оpганiв та нормативно-правово1' бази на оcновi яко1 i вщ-буваеться yпpавлiння у державно оpганiзованомy, цившзованому cycпiльcтвi.
Другим не менш важливим завданням держави була необхщшсть про-ведення глибоких структурних i шституцшних змiн у базиci cycпiльcтва - в eкономiчнiй cиcтeмi. Нeобхiднicть глибокого реформування економжи була пов'язана з наявшстю кризових явищ, якi зародилися ще в надрах СРСР i яю, власне, i привели до його розпаду. Проведення реформ ускладнювалось тим, що держава повинна була одночасно формувати саму себе i одночасно прово-дити peфоpмацiйнi перетворення в економщь
З прийняттям Закону Украши "Про eкономiчнy cамоcтiйнicть Укра-1нсько1 РСР" вiд 3 серпня 1990 р. були визначeнi змicт, мета та основш прин-ципи eкономiчноï cамоcтiйноcтi Укpаïнi та мeханiзм господарювання i регу-лювання cоцiально-eкономiчноï сфери. Перехщ до ринкових мeтодiв ведення виробництва ставив перед державою необхщшсть коpiнноï перебудови вЫе1' системи eкономiчних вiдноcин i, перш за все, вщносин влаcноcтi. Держава проголошувала piвнicть вciх форм влаcноcтi i брала на себе зобов'язання за-хисту кожно1' з них.
Проте одного проголошення piвноcтi форм влаcноcтi було замало. Bi-домо, що у СРСР громадянам заборонялось набувати у власшсть засоби виробництва, встановлювались обмеження щодо використання особисто1' влас-ноcтi з метою одержання вщ не1' доходу. I навпаки, домшуюче положення в eкономiцi займала державна власшсть ефектившсть фyнкцiонyвання яко1' постшно падала. Соцiалicтична eкономiка практично по вЫх показниках все бiльшe вщставала як вiд запитiв населення, так i у змаганш з господарствами краш з розвинутим ринковим господарством.
З прийняттям ршення про перехщ до багатоукладно1' eкономiки, в якш приватна влаcнicть на засоби виробництва займатиме пдне мicцe, перед державними органами управлшня поставало два шляхи. Або, надавши право icнyвання приватнш влаcноcтi чекати поки вона за рахунок самозростання досягне маcштабiв об'ективно визначених ринком (а це могло розтягнутися на десятки роюв), або, з огляду на низьку ефектившсть державно1' власност передати ïï (речову складову влаcноcтi) приватним власникам. Рух по першо-му шляху був би пов'язаний з повiльною трансформащею cycпiльcтва i суп-роводжувався б все наростаючою дeгpадацiею державних шдприемств, шд-тримка яких дорого коштувала б cycпiльcтвy. Поступ по другому шляху м^ спровокувати гоcтpi сощальт сутички, пов,язанi з pозподiлом державно1' влаcноcтi, яка вiдповiдно до сощалютично1" iдeологiï вважалась cпiльним над-банням вЫх громадян краши.
Природно, що неефективнють державно1' влаcноcтi i надто видимi переваги eкономiки, яка базувалась на пpиватнiй влаcноcтi i державному регулю-ваннi робили можливють просування реформ по першому шляху суто теоретичною. I св^овий досвщ пpиватизацiï державно!" влаcноcтi, i аналiз cитyацiï у
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
кра!ш показували необхiднiсть просування в напрямку побудови ринково! еко-номiки по другому шляху. Цей шлях вимагав вщ держави надзвичайно високо! концентраци зусиль на створенш системи нормативно-правових акпв, якi б ставили процес передання майна держави виробничого призначення з суспшь-но! власностi (власностi вшх) у власнiсть приватних осiб таким чином, щоб не спровокувати ш соцiальних конфлiктiв, нi падiння виробничо! дiяльностi.
Необхiдно пiдкреслити, що це завдання не могло бути виконане шяко! шшою суспiльною шститущею ^м держави. По-перше, це пов'язане з тим, що тшьки держава як власник могла приймати ршення про те яке майно i на яких умовах буде передаватися шшому власнику - приватним особам чи !х об'еднанням. По-друге, як сам перехщ державно! власностi у приватну, так i функцiонування приватно! власност об'ективно породжують багато негатив-них наслщюв - зубожiння значно! частини населення, концентращя нащ-онального багатства (отже i влади) в руках невелико! кшькост членiв сус-пшьства, виникнення олiгархiчних та мафiозних угрупувань, поширення ма-сового безробiття та шше.
У розвинутих кра!нах щ негативнi прояви приватно! власностi обме-жувались законодавством, яке формувалося впродовж десятюв рокiв. В Укра-!т не було не тiльки подiбного законодавства, але знищена тоталiтарним режимом традищя його формування. Отже потрiбна була сила якраз державно! органiзацi! суспiльства, щоб не допустити формування i закрiплення у сус-пiльнiй свiдомостi негативних рис, притаманних економiчним системам, ба-зованим на необмеженш законодавством приватнiй власностi.
Таким чином, трансформащя економiчного устрою повинна була здшснюватись з урахуванням досвщу свiтово! цивiлiзацi!, пiд твердим i ч^-ким контролем держави. Для цього необхщно було:
• сформувати концепцш роздержавлення власност!, яка б ввдповвдала сощаль-но-економ1чним та пол1тичним умовам кра!ни;
• створити нормативно-правову базу на основ1 яко! державна властсть могла бути передана у властсть приватну;
• створити систему державних установ яю б на основ1 затверджених правових акпв здшснювали приватизацш.
Проте мiж потенцiйними можливостями створення демократично! державно! влади i фактичними результатами державотворчого процесу зав-жди е певна дистанцiя. I! протяжнiсть залежить вiд значно! кшькосл еконо-мiчних, iсторичних, соцiальних особливостей кожно! з кра!н. В Укра!ш, на думку багатьох дослiдникiв, ця вщстань завелика, як для европейсько! держа-ви. Одна з особливостей нашо! кра!ни полягае в тому, що вона зародилась внаслiдок розвалу тоталiтарно! системи. Тоталггарний режим зруйнував дотла шституцшш пiдвалини нацiонально! традицi! демократа, парламентаризму, дотримання прав людини - рис властивих сучасним розвинутим кра!нам. Сильна влада бюрократичного апарату, яка була властива СРСР значною мь рою збереглася i в незалежнш Укра!нi. "Державна бюрократiя, - пише, нап-риклад, С. Кириченко, - не тшьки усшшно пережила вс катаклiзми 90-х ро-юв, а й з очевидною вигодою для себе продовжуе використовувати результата полггичних та економiчних трансформацш" [5, с.50].
Вказана особливють квазi-державного устрою наклала посткомушс-тичний вiдбиток на всi трансформации процеси в економiцi УкраАт, в тому чи^ на процеси приватизацп. Останнi ж, у свою чергу надали специфiчних рис i тому сусшльству, яке формуеться в ходi приватизацп - наявнiсть сощ-ально нерацiонального розриву в рiвнях доходу мiж заможною частиною сусшльства i рештою громадян, розповсюдженiсть тшьових схем в економiчнiй дiяльностi тощо. Такий стан справ спричинився, разом iз низкою iнших чин-ниюв, до громадянських протестiв, вивершенням яких став феномен Пома-ранчево! революцп.
Лiтература
1. Ранние формы политической организации: от первобытности к государственности. -М.: Восточная литература, 1995. - 330 с.
2. Приватизащя - шлях до цившзованого сусшльства// Державний шформацшний бю-летень про приватизацш. - 2004, № 1. - 20-21 с.
3. Бальцерович Л. Свобода 1 ринок. - Льв1в, 2000. - 280 с.
4. Мейтус В. Коррупция. Экономический и информационный анализ. - К.: 2003. - 253 с.
5. Кириченко С. Шляхи формування громадянського сусшльства 1 правово! держави. -К: Логос, 1999. - 85 с.
УДК 330.342:167 М.В. ЛюдвЫук - PiemHCbua ДПА
МОДЕРНА 1ДЕНТИФ1КАЦ1Я КООПЕРАЦН У КОНТЕКСТ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Анал1зуеться проблема переоцшки переваг кооперацп у контекст переходу до ринково'1 економши. Окреслюеться модерне трактування змюту, мети та принцишв д1яльност1 кооператив1в
M.V. Ludvichuk - State taxation administration of Rivne Modern identification of cooperation in contexts transformations processes
Analysed the problem of revaluation advantages cooperation in the context cross to the market economics. Appeared the modern treatment contents, aim and principles of activities cooperatives.
Постановка проблеми i ïï зв'язок з важливими науковими та прак-тичними завданнями. Забезпечення умов для стшкого eкономiчного зрос-тання в економщ Украши передбачае прискорення яюсних перетворень у со-цiально-eкономiчних вщносинах. В цьому плат ютотного значення набувае ефективне використання потенцшних можливостей piзних форм влаcноcтi та оргашзацшних форм eкономiчноï дiяльноcтi
Важливим напрямом розвитку системи нових eкономiчних вщносин е коопepацiя - yнiкальнe cоцiально-eкономiчнe явище, суперечливе за своею суттю i складне за змютом. Посилення впливу ринку на вш граш дiяльноcтi cycпiльcтва, загострення конкypeнцiï, розгортання процеЫв глобалiзацiï ic-тотно змшюе умови дiяльноcтi кооперативних структур та сощально-еконо-мiчнi завдання, що постали перед ними. В кра1'нах з перехщною eкономiкою цi проблеми доповнюються необхщшстю знаходження коопepацiею свое1' "ш-шi" в новiй cоцiально-eкономiчнiй системь
