CC BY
19
МАКвРЕКрнрМт™
ИВДВВВИВВВВВЯНВ шВНИВИНКЯ
001:10.5281/1епоио.1690031 ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А.
Тшьова «автономна» держава як загроза iнвестицiйнiй безпецi
Предметом домдження е теоретичн'1 аспекти одного ¡з стрижневих елементв теорИ' тЫзацП влади - ¡нвестиц/йно/ безпеки держави.
Метою до^дження е визначення змсту причин наявност ¡сторичного тренду - стискання активност суб'ект'1в ¡нвестиц'йних процеав у сучасному економ'чному розвитку.
Методи досл'!дження. У робот використана сукупнсть наукових методов / п1дход1в, у тому чис-л'1 системний, структурно-функцональний, ¡сторичний, лопчний, що дозволило забезпечити кон-цептуальну еднсть дослдження.
Результат роботи. У статт'1 обгрунтовано необхщн'сть пошуку причин т1н1зацн влади, вияв-лення законом1рностей т1н1зацИ' владних механ'зм'в в Укран через наявнсть т1н1зац1йного тренду походження форми держави.
Галузь застосування результате. Система наук ¡з смейства галуз державного управлн-ня, широке коло методолопчних аспектов соц\ально-економ'чних наук з проблем дисфункцйного розвитку об'екта досл'щження, ¡нвестиц1йного аспекту безпековоI полтики.
Висновки. Основн пдсумки дослдження, 1х теоретичн'1 результати слд звести до наступних ви-сновк\в: 1) вих'/дною мегапроблемою дослдження т'/н'зац'йних механ1зм1в функцюнування сус-птьно!' системи е проблематика тньових дисфункцй влади; 2) одним ¡з принципових висновк\в досл'1дження е висновок про те, що при побудов'1 системи економ1чноI безпеки держави и ¡нвестиц'/йно! складовоI найсерйозн'/шо! уваги заслуговуе звернення и на наявнсть та необх^днють демонтажу тньовоI «автономно!» кланово-ол\гарх\чноI держави, що монопол'зуе ¡нвестицйн! ресурси суспльства та державно-владний ресурс.
Kлючовi слова: явище «автономноI тньовоI влади» як загроза ¡нвестиц'йн'/й безпец'1, теорИ' по-ходження держави, модель тньовоI «автономноI» держави ослого бандиту».
ПРЕДБОРСКИЙ В.А.
Теневое «автономное» государство как угроза инвестиционной безопасности
Предметом исследования являются теоретические аспекты исследования одного из стержневых элементов теории тенизации власти - инвестиционной безопасности государства.
© ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А., 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №10 (209)/2018
7
Целью исследования является определение содержания причин наличия исторического тренда - сжимания активности субъектов инвестиционных процессов в современном экономическом развитии.
Методы исследования. В работе применяется совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, структурно-функциональный, исторический, логический, что позволило обеспечить концептуальное единство исследования.
Результаты работы. В статье обосновывается необходимость поиска причин тенизации власти, выявления закономерностей тенизации властных механизмов в Украине через наличие тени-зационного тренда происхождения формы государства.
Отрасль применения результатов. Система наук из семейства области государственного управления, широкий круг методологических аспектов социально-экономических наук по проблемам дисфункционального развития объекта исследования, инвестиционного аспекта политики безопасности.
Выводы. Основные итоги исследования, их методологические результаты можно свести к следующим выводам: 1 ) исходной мегапроблемой исследования тенизационных механизмов функционирования общественной системы является проблематика теневых дисфункций власти; 2) одним из принципиальных выводов исследования есть вывод о том, что при построении системы экономической безопасности государства, ее инвестиционной составляющей наиболее серьезного внимания заслуживает обращение ее на наличие и необходимость демонтажа теневого «автономного» кланово-олигархического государства, которое монополизирует инвестиционные ресурсы государства и государственно-властный ресурс.
Ключевые слова: явление «автономной теневой власти» как угроза инвестиционной безопасности, теории происхождения государства, модель теневого «автономного» государства оседлого бандита».
PREDBORSKIJ V.A.
Shadow «autonomous» state as a threat to investment security
The subject of research are the theoretical aspects of the study of one of the core elements of the theory of power shadowing - the investment security of the state.
The purpose of the study is to determine the content of the reasons for the existence of a historical trend - the contraction of the activity of subjects of investment processes in modern economic development.
Methods of research. The work uses a set of scientific methods and approaches, including system, structural, functional, historical, logical, which allowed to provide a conceptual unity of research.
Results of the work. The article proves the need to find the reasons for the shadowing of the power of power, to reveal the patterns of shadowing power mechanisms in Ukraine through the existence of a shadowing trend in the origin of the state form.
Application of results. The system of sciences from the family of the field of public administration, a wide range of methodological aspects of social and economic sciences on the problems of dysfunctional development of the research object, the investment aspect of the security policy.
Conclusions. The main results of the study, their methodological results can be reduced to the following conclusions: 1) the initial megaloproblem of research of the shadowing mechanisms of the functioning of the public system is the problem of shadow power dysfunctions; 2) one of the principal conclusions of the study is the conclusion that when building the system of economic security of the state, its investment component of the most serious attention deserves its appeal to the existence and necessity of dismantling the shadow «autonomous» clan-oligarchic state, which monopolizes the investment resources of the state and the state -powerful resource.
Keywords: phenomenon of «autonomous shadow power» as a threat to investment security, the theory of the origin of the state, a model of the shadow «autonomous» state of a sedentary gangster».
Постановка проблеми. Анaлiз cyTHOCTÎ су-часних трeндiв в!тчизняного сyспiльного посту-пу свщчить про наявнють трансцендентального, перманентного вщтворення його провщно''' функ-цм' щодо монополiстично-тiньового перерозпо-дiлy влaсностi та влади олiгaрхiчних домiнyючих впливiв у тЫьов^ iнститyцiйнiй стрyктyрi як аль-тернативи iнвeстицiйнiй дiяльностi, що не мо-же не згубно вщбиватися на yспiшнiй розбyдовi укра'нського сусптьства. У чому причина наяв-ност цього стiйкого aнтирeформiстського тренду, чи е bîh проявом лише надлишково''' дев!ант-ностi сучасного полiтико-eкономiчного класу, чи е виразом трансцендентального кaрмiчного ¡с-торичного тренду - сусптьного прокляття?
Вимоги сyчaсностi щодо протидм' тiньовим сус-пiльним процесам знайшли вiдобрaжeння в ря-дi важливих законодавчих, нормативно-пра-вових ак^в держави, таких як: закони Укра'ни «Про засади державно' антикорупц!йно'[ пол!ти-ки в Укра'Н на 2014-2017 роки» (2014), «Про запоб^ання корупцм» (2014), Укази Президента Укра'ни «Про невщклады додaтковi заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою злочин-нiстю i корyпцieю» (2003) та «Про першочерго-вi заходи щодо детУзацп eкономiки та протидм' корупцм'» (2005), постанова КабЫету Мiнiстрiв Укра'ни «Про затвердження Державно''' програ-ми щодо реал!зацм' засад державно''' антикоруп-ц!йно'( полiтики в Укра'Н (Антикорупфйно' стратег!') на 2015-2017 роки» (2015), цтий ряд вщомчих акт!в з питань вщстеження процесс тг ызацм' економки та розроблення рекомендац!й щодо обмеження ïï зростання.
Анал'1з досл'!джень та публiкацiй з проблеми. До в!тчизняних дослщжень з теорм' т!Н!-зацм' вщносин належать прац В. Д. Базилевича,
A. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Боро-дюка, Г. С. Буряка, 3. С. Варналт, А. С. Гальчин-ського, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур,
B. О. Мандибури, О. В. Турчинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових i кримЫально-правових аспекта протидм корупцм' зробили в!тчизнян! вченНюристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым систем-ним вивченням явищ тУзацм влади, у тому чис-л! ¡нвестиц!йно'[ безпеки, причин ïï становлення та розвитку засоби ефективного обмеження т!ньо-вих процесс потребують подальшого спец!аль-ного дослщження.
Метою статт'1 е подальший розвиток теоретичного вивчення cyтноcтi тУзацп влади, у тому чиcлi щодо загроз Ывести^йно!' безпеки, причин становлення та розвитку юторично!' метаморфо-зи форм тЫьово'!' влади аж до сучасних парази-тарних, «автономно-олiгархiчних» форм тЫьово'!' держави «осiлого бандита».
Виклад основного матер1алу. 1нтенсивна iнвестицiйна дiяльнiсть е найпотужнiшим дже-релом економiчного зростання кра'ни, засобом забезпечення ïï модерызацй та проведення со-цiально-економiчних перетворень. У зв'язку з цим вона е одним iз найважлив0их показникiв нацюнально( економiчноï безпеки, а Ывестифйна безпека - однieю iз ïï складових.
Основним критерieм Ывестиц^но'!' безпеки кра!'-ни е здатнють ïï економiки зберiгати або принайми поновлювати достатнiй рiвень суспiльного вщтворення в умовах критичного зменшення (припи-нення) постачань iнвестицiйних ресур^в (това-рiв, послуг, технологiй тощо) або кризових ситуацiй внутрiшнього характеру. Цей критер^ не може ре-алiзовуватися в часi, якщо сусптьство не створюе умови для нагромадження економiчного потен^а-лу (iнвестування) та дотримання вимог Ывести^й-но!' складово!' економiчноï безпеки [1, с. 221].
Як свщчить статистика, ттьки у 2017 роц потоки Ыоземних iнвестицiй скоротилися на 40%, а за 10 роюв - у шють разiв. На думку експер-тiв, головна причина вiдсутностi Ывестифй, по-глиблення негативних явищ в Ывестиц^ый сфе-рi - непрогнозованють фюкально( та економiчноï полiтики в УкраТы [2], розширений вплив на по-тенцiал iнвестицiйних ресурсiв - наявнють моно-польно-кланово[ тЫьово( влади, явища тiньовоï «автономно(» держави.
Дискурсивний пошук причин виникнення тЫьо-во( «автономно(» держави як загрози Ывестиц^-нiй безпецi потребуе звернення до теор^ похо-дження держави, сутност тУзацй влади в УкраМ
Змютом синкретизму гострокризово( фор-ми «автономм» (вiд вiдповiдальностi перед суспiльством) держави та тЫьового, паразитарного (олiгархiчного) сектора е вiдносини мо-нополiзацií' адмiнiстративно-економiчного, бiз-несового, полiтичного ресурсу для обмеженого кола осiб, забезпечених олiгархiчними, полiтич-ними вiдносинами, корупц^ними та родинними, партiйними зв'язками з вищими щаблями адмЫг стративно( та судово( влади, правоохоронних ор-
гaнiв, вщсутнютю eкономiчноí, полiтичноí, кадровоТ конкуренцм в поеднаны з необмеженим доступом до нацюнальних рeсурсiв краТни. Форма юнуван-ня симбiозу eлiтного сектора та «автономно!' держави» набувае в сучасност поширеноТ домЫуючоТ форми лньового пaрaсуспiльствa - альтернативного лньового центру влади та суспiльного розвитку. В цих умовах коруп^я набувае системного характеру, стае неодмЫним мегаатрибутом адмУстративноТ системи, iмaнeнтним способом ТТ регуляцм. ТЫьове пaрaсуспiльство - це за-крита бiзнeсово-влaднa сфера суспiльствa, що монополiзовaнa олiгaрхiчними структурами, ко-трi мають на мет набуття полiтичного впливу та надвисоких доходiв за допомогою використання значною мiрою спекулятивного фЫансового капг талу [3, с. 10]. 1снуюча як пануюча тiньовa структура, лньове пaрaсуспiльство утворюе, вщповщно до сво'Тх потреб, i тЫьову полiтичну, судову, право-охоронну, соцiaльно-eкономiчну iнфрaструктуру, що зумовлюе тiньовий режим функцюнування ря-дових суб'8ктiв господарювання.
ТЫьове пaрaсуспiльство - пeрeхiднa квaзiбiль-шовицького типу пострадянська структура для ви-конання функцiй початкового нагромадження ка-пiтaлу, тiньового позaeкономiчного перерозподту влaсностi та влади, домiнуючих впливiв у лньо-вiй iнституцiйнiй структура на користь олiгaрхiчного сектору, котра вийшла за чaсовi мeжi, що Тй юто-рично були вщведеы та перетворилися на головне гальмо вп"чизняного суспiльного реформуван-ня. Активна розбудова лньового пaрaсуспiльствa вкрай загострюе суспiльнi протирiччя, протирiч-чя мiж владою та суспiльством, синергетично по-силюе фактори Тх розвитку за сучасних умов, обу-мовлюе швидку дeгрaдaцiю правлячого класу.
Сучасне загострення кризи державного управляя, Ывестифйного клiмaту в кран числен-нi фактори «пбридноТ вiйни» активно виконують синергетичну функцш щодо посилення тЫьовоТ, бюрокрaтично-олiгaрхiчноí форми надмонопо-лютичного, кланового пeрeрозподiлу влaсностi та влади на користь суб'ектв «автономноТ тЫьо-воТ держави», забезпечення домiнуючих впливiв у тiньовiй iнституцiйнiй структурi на користь но-вiтнiх суб'8ктiв паразитарного, тЫьового пара-суспiльствa, що набув перманентного характеру:
1) наявнють системноТ провщноТ функцм лньо-вого парасусптьства - тiньового пeрeрозподiлу влaсностi та влади, домЫуючих впливiв у лньо-
вiй iнституцiйнiй структурi, е проявом юторич-ноТ «реЫкарнацм» квaзiбiльшовицького тЫьово-го пaрaсуспiльствa зi системою вщповщних йому архаТчних стaнiв - aтрaкторiв тiньового держав-но-терористичного пeрeрозподiлу. Со^ально-eкономiчнa система мае широкий комплекс гене-тично визначених aрхeтипiв рeжимiв еволюц^ноТ повeдiнки в зaлeжностi вщ значень певних вну-трiшнiх i зовнiшнiх пaрaмeтрiв функцiонувaння (вони називаються керуючими). Piзним режимам вiдповiдaють рiзнi вaрiaнти aрхiтeктонiки склад-них eкономiчних мeхaнiзмiв, що запроваджують комплекс асимтьованих aрхeтипiв i якi рeaлiзу-ються вщповщно до характеру змЫи керуючих па-рaмeтрiв. У зaлeжностi вщ цього система «оби-рае» той чи Ыший режим [4, с. 26-28, 154; 155];
2) Ывестиц^ний ктмат в умовах довгостроковоТ eкономiчноí кризи залишаеться стaбiльно неспри-ятливим, що утворюе найсуттев0у загрозу Ывес-тицiйнiй бeзпeцi держави. Звiтнi дан свiдчaть про подальше пaдiння Ывестиц^ноТ aктивностi, а отже про поглиблення Ывестиц^ноТ кризи, що жорстко обмежуе модeрнiзaцiйнi eкономiко-тeхнологiчнi перетворення суспiльного виробництва. Переваж-на частина Ывестиц^ноТ пропозицм формуеться за рахунок власних кошлв пiдприeмств. При цьому головна проблема сучасного ЫвестицЯого ринку виявляеться у вiдтворeннi надзвичайно обме-жених можливостей внутрiшнiх нагромаджень в кран (особливо в ординарному сeкторi економг ки) i нeздaтностi приватних Ывестсрв у повнiй мiрi компенсувати дефщит кaпiтaловклaдeнь для пере-борення Ывестиц^ного спаду, забезпечення про-гресивного перерозподту власносл та влади для змЫи структури eкономiки, стрiмкого переходу до новп"ых тeхнологiчних уклaдiв;
3) складовою причин iснувaння явища пер-манентност тiньового пeрeрозподiлу власнос-тi та влади, наявност aнтиiнвeстицiйного ктма-ту, домЫуючих впливiв у тiньовiй Ыституц^ый структурi в УкраТн е наявнють стйких (тiньових) переваг «цiни» застосування схем тЫьового пе-рeрозподiлу порiвняно з «цiною» правового забезпечення Ывести^йно-нагромаджувальноТ конкурентноТ пeршостi. Це виявляеться у висо-ких трaнсaкцiйних витратах первинноТ лeгaлiзa-цм та пщтримки Ывести^йноТ дiяльностi бiзнeсу у в^чизняних умовах, системному бюрократично-корупцiйному тиску, що створюе перепони для втьного розвитку ринкових вiдносин.
1снуе безлн рiзномaнiтниx тeорiй, що по^з-ному пояснюють походження держави, природу державно! влади, генетичну спрямовaнiсть и мexaнiзмiв, цiлeй та функцiй юторичного розвитку. Слiд зазначити, що якщо прослiдкувaти роз-виток сучасних нацюнальних держав, то !х моде-лювання Н. Мaкiaвeллi, Ж. Боденом, Т. Гоббсом, Дж. Локком та Ышими зд^снювалося у бiфуркa-ц^ы епохи юторм сво!х нaродiв, i це, природно, не могло не накласти св^ вiдбиток на особливос-тi методологи сформульованих ними парадигм, моделей чи концеп^й держави та влади.
Iснуючi теорм держави умовно можна подтити на чотири групи: про сутнють держави, про 11' цЫ та зaдaчi, про засоби та методи и дiяльностi, про протирiччя становлення i тренди 1'х подальшого розвитку. Оскiльки рiзнi аспекти держави юну-ють в тюый взаемодп i взаемообумовленому ю-нуваны, то теорм, що вiдносяться до рiзниx груп, утворюють рiзнi сполучення цих аспек^в змiсту.
Серед теор^, що вiдносяться до сутностi держави, слщ видiлити нaступнi.
Тeорiя eлiт. Тeорiя eлiт виникае на початку ХХ ст. завдяки роботам В. Парето, Г. Моска, як до-^джують роль та значення окремо! групи людей, невелико! тюно згуртовано! частини суспiльствa (eлiти), м вплив на рiзнi сфери сусптьного жит-тя. Вiльфрeдо Парето висунув концепцш «змiни eлiт», згiдно з якою основою сусптьних проце-^в е боротьба eлiт за владу. За фею тeорieю по-лiтикa подiляeться на двi сфери, опози^йы одна до одно!. В одый з них головне мiсцe посщае елг та, правляча мeншiсть, в Ыш^ - пiдкорeнa бть-шють. Тiльки eлiтa здатна на ефективну полг тичну дiяльнiсть, тiльки вона може забезпечити справжню свободу, прогрес, гармоыйний розви-ток, спрaвeдливiсть в сусптьствк
Технократична тeорiя. Ця тeорiя виникла в 20-х роках нашого столiття та отримала значне роз-повсюдження в 60-70 роки. Вперше технокра-тичну тeорiю висунув американський економют Т. Веблен. У прац «1нженери i система цЫнос-тей» (1921) вiн стверджував про необхщнють передати упрaвлiння виробництвом техычним спeцiaлiстaм, виходячи з рацюнально! ще( про нeвiдповiднiсть iнтeрeсiв фЫансово! ол^архм потребам розвитку науки та технки. По сутi справи, дана тeорiя е однieю iз Ытерпрета^й теорм eлiт.
Першу цiлiсну концепцш про вплив науки, ви-робництва та техычних фaxiвцiв на со^аль-
но-полiтичний розвиток створив А. Сен-Симон. Прихщ до влади носмв наукового знання розгля-дався ним як зaкономiрний результат суспть-ного розвитку. Враховуючи значення впливу на-уково-техычно! революцм на життя суспiльствa, кeрiвництво державою мае здiйснювaтися кра-щими представниками науково-техычно! Ыте-л^енцм, що приводить до виникнення ново! сус-пiльно-полiтичноí системи - технократм.
Тeорiя «держави загального добробуту». Вона виникла пюля друго! свтово! вiйни i знайшла свiй розвиток у працях Д. Кейнса (в 30-х роках), Д. Мюрдаля, А. Пгу, К. БоулдЫга, В. Мунда та Ыших. Сутнють теорм виявляеться в ™, що сучасна держава стала надкласовою, рeaлiзуe iнтeрeси всix прошарюв населення, забезпечуе для людей таю соцiaльно-eкономiчнi умови розвитку, котрi стали для них стимулом у сприйнятт юнуючого суспть-ного устрою. ТермЫ увiйшов у вжиток протягом 1940-х роюв - у той час, коли швидко зростала роль держави у ^й сфeрi (особливо в розвинутих кра(нах Заходу). 1снування певно! форми держави загального добробуту приймаеться бiльшiстю сил усього полiтичного спектру, а докорiнно запе-речують и тiльки прихильники доктрини свободи вол^ лiбeртaрiaнцi, для яких вона уособлюе пору-шення прав тих, хто мае сплачувати податки для забезпечення и функцюнування.
Тeорiя правово! держави. Суть концепцм пра-вово! держави полягае в aнaлiзi стввщношен-ня держави i особистостi. Основне положення цг е( теорм виявляеться у твердженнк у будь-яких ситуа^ях iнтeрeси особистостi мають прiоритeт перед Ытересами держави. Це виxiдний принцип правово! дeржaвностi, принцип гумaнiзму. Одним з перших в новий час актуальнють даному твер-дженню надав автор фундаментально! фтософ-сько! та полiтичноí iдeí I. Кант (XVIII ст.).
Тeорiя конвергенцм. Тeорiя з'являеться у 5060-х роках XX ст. (роботи Д. Гелбрейта, Р. Арона, Я. ТЫбергена, У. Ростоу та Ыших). Тeорiя роз-глядала взаемний вплив та взаемну дифузiю держав кaпiтaлiзму та соцiaлiзму, на основi яко! з'явиться нове едине суспiльство, побудоване на поеднаны позитивних якостей обох суспiльниx систем. Прихильники теорм обгрунтували П, по-силаючись на об'ективну тeндeнцiю до Ытерна-цiонaлiзaцií eкономiчноí, полiтичноí та культурно! сфер у сучасну епоху, на всесв^ый характер су-часно! науково-техычно! революцм, на началь-
ну потребу у сптьному вир0енн загальнолюд-ських глобальних проблем [5, с. 232-235].
До одних i3 найбiльш методолопчно цiкавих тeорiй держави вiдноситься опозицЯа пара -природна держава (держава обмеженого доступу) та держава вщкритого доступу. Природна держава покликана вир0ити проблему насилля, створюючи правлячу коалщш, що обмежуе доступ до найбтьш цiнних рeсурсiв - земл^ працi, капiталу, бiзнeсу, Ыформацп, доступ та контроль над цЫними видами дiяльностi - такими як тор-гiвля, рeлiгiя чи осв^а, - надаючи його тiльки елг там. Створення монополм, на фй основi отриман-ня ренти через обмеження доступу до ресурЫв, е системоутворюючим фактором, що утримуе елту коалiцiю разом, надаючи можпивiсть ел^-ним групам виконувати своТ функцм та утриму-ватися вiд широких перерозподтьчих процeсiв всeрeдинi eлiти. Обмеження доступу до органг зацiйних форм мае ключове значення для при-родноТ держави, оскiльки обмеження доступу не ттьки утворюе стрибок вартост через викпючнi привтеТ, що мають eлiти, але й напряму пщвищуе цiннiсть цих привтеТв, роблячи eлiти бiльш про-дуктивними завдяки Тх органiзацiям.
Держава з обмеженим доступом е природною, оскiльки на протязi майже всiх останнiх десяти тисяч роюв для суспiльства, що складаеться iз бiльш нiж дeкiлька сотен людей, вона фактично стала единою формою устрою сусптьства, що в змозi забезпечити функцм збереження внутр0-ньоТ та зовышньоТ безпеки, акумуляцм ресур-сiв на найважливiшi його потреби. До природых держав вщноситься широка рiзноманiтнiсть сус-пiльств - вщ Месопотамм Ill тисячолiття до н.е., Британм при Тюдорах та сучасних пострадян-ських держав, однак сутнють цих суспiльств в них дуже рiзна. Порядок обмеженого доступу - це не особливий набiр полiтичних, eкономiчних, юри-дичних, культурних або релИйних iнститутiв. Це фундаментальний спо^б оргаызацм та розвитку держави та сусптьства, базовий спо^б взаемо-вiдносин eлiти та людини.
Для природых держав притаманнi органiзацiйнi форми, що побудован за типом вщносин патрон-клieнт. Biдносини в природых державах е дискре-цiйними, особислсними. Це, зокрема, виявляеться в лм, що у вiдносинах ieрархм eлiти представни-ки невеликих груп iз власного м сегменту знають один одного завдяки прямому особистому кон-
такту та юторм взаемодм. Ц eлiтнi кола сплeтeнi в един корпорацм, в яких всi особи знайомi i зв'язанi з Ышими представниками eлiти, що перебувають у верхых поверхах со^альноТ ieрархм, в тому чи^ й у владному Тх сeгмeнтi. 1ерархм eлiт в^зняються рiвнeм цeнтралiзацiТ владних функцiй - вщ гостро цeнтралiзованоТ трамщальноТ структури з верти-каллю влади, що виходить вщ короля чи двору, до бтьш пласких, з бтьш горизонтально розвинути-ми мережами елт
Eлiти держав з обмеженим доступом знахо-дяться на вeрхiвцi софальноТ ieрархм в суспть-ствi, але також включен у вiдносини патрона i клieнта, якi розповсюджуються зверху донизу на решту суспiльних вщносин. Ieрархiя всeрeдинi eлiт репрезентуе загальну модель ieрархм орга-нiзацiй, як вони представляють. Найбiльш зна-чне джерело монопольно!' ренти, що зв'язуе Ы-тереси eлiт в загальний Ытерес, - це рента, що надходить вщ Тх органiзацiйних сптьнот. Вщно-сини патрона i ктента поеднують в собi елементи неформальних i формальних (контрактних) ор-гаызацй Це одночасно i нeформальнi (тЫьов^ вiдносини, побудованi на мeханiзмах особистих стосунюв мiж лiдeрами eлiтних груп та Тх клieнтiв, i бтьш формальн оргаызацм, де лiдeри мають можливють використовувати доступ до тристо-роннього улагодження внутрiшнiх конфлiктiв за допомогою звернення до паывноТ коалщм.
Альтернативною формою суспiльного устрою по вщношенню до природноТ держави (держави обмеженого доступу) е держави вщкритого доступу.
При рeжимi вщкритого доступу полiтичнi, еконо-мiчнi, юридичн та соцiальнi мeханiзми визнача-ють набiр силових структур, якi можуть лептимно застосовувати насилля, а також набiр полiтичних органiзацiй, якi контролюють застосування насилля, тобто полiтична система обмежуе доступ до засобiв насилля; вщкритють eкономiчного i со^ального доступу забезпечуе вiдкритiсть доступу до полiтично!' системи; надiйнi заборони на використання насилля як засобу конкуренцм пщ-тримують вщкритють eкономiчного та со^ально-го доступу; нареши полiтична та судова системи забезпечують пщтримання заборон на використання насилля. Подiбним чином, вiдкритий доступ до оргаыза^й у всiх пщсистемах суспiльства пщ-тримуе режим Тх конкурентного функцiонування. Конкурeнцiя у в^х системах, в свою чергу, допо-магае пiдтримувати вiдкритий доступ.
Режими вщкритого доступу суттево в^зня-ються один вщ одного, i цю рiзницю можна про-слiдкувaти як на протязi 150^чно'!' юторп !х iснувaння, так i в будь-який даний момент су-чaсностi. Оды з них мають парламентську форму правлЫня, тодi як iншi - президентську; однi е невеликими торговими державами, iншi - великими кра'нами зi складною, диверсифкованою eкономiкою. У той же час вс режими вщкрито-го доступу мають ряд загальних характеристик. По-перше, у режимах вщкритого доступу гро-мадяни подтяють системи переконань, що кон-ституюють рiвнiсть, спiльний доступ i загальну участь в доступi до рeсурсiв. Для пiдтримки цих переконань вс порядки вiдкритого доступу ви-користовують iнститути i проводять пол^ику, що дозволяе розподiляти вигоду i знизити Ыдивг дуaльнi ризики участ в ринковiй дiяльностi, що включають загальну освiту, нaбiр програм со-цiaльного страхування, а також розвинуту соцг альну iнфрaструктуру i великий обсяг суспiльниx благ. По-друге, полiтичнi партп борються за доступ до влади на конкурентних виборах. Устшне функцюнування пар^йно'!' конкуренцп залежить вiд вiдкритого доступу, якому сприяе економг ка досконало! конкуренцп i громадянське сус-пiльство, дiяльнiсть якого забезпечуе система недержавних, самоврядних оргашзафй, що представляють найширший спектр суспiльниx iнтeрeсiв i можуть моб^зувати самих рiзниx ви-бор^в, у випадку якщо правлячий режим буде намагатися змщнити сво! електоральн пози-цп шляхом створення ренти, обмеження доступу або примусу. По-трете, ряд Ыститу^в i систем стимулiв створюють додaтковi витрати для правлячо! партп, яка намагаеться змiцнити свое становище шляхом систематичного створення ренти (не лише в eкономiчному сенс - В.П.) i обмеження доступу: систематичне створення ренти веде до eкономiчного спаду i знижен-ню податкових надходжень. Мобтьы ресур-си полишають кра'ну, що веде до попршення и конкурентних позицiй на мiжнaродниx ринках. Подiбнa рeaкцiя створюе прямi витрати для режиму, який намагаеться обмежити доступ, i на-дае опозицп конкурентну можливiсть залучити голоси вибор^в, щоб повернутися до влади.
ВЫ режими вщкритого доступу в основному безособовк Ц сусптьства мають тiльки та-кий тип уряду, який може систематично надава-
ти громадянам i оргaнiзaцiям послуги та блага на безособов^ основi, тобто не звертаючи увагу на со^альний стан громадян або щентичнють i по-лiтичнi зв'язки кeрiвництвa оргаызафй та '!'х па-тронiв. Програми страхування по безроб^ю на-спрaвдi приносять користь тим iндивiдaм, хто недавно втратив роботу, а не людям з гарними зв'язками або ктентам могутнix патроыв. Важ-ливою особливiстю бeзособистостi е верховенство права: громaдянськi права, справедливють i захист зв'язaнi правилами i е неупередженими. Eкономiкa в цих державах також визначаеться наявнютю безособистого обмiну.
Нaрeштi, порядки вщкритого доступу не можуть легко маыпулювати Ытересами. Оскть-ки порядки вщкритого доступу надають сусптьы блага вЫм громадянам, цим державам складнг ше примушувати потeнцiйниx опонeнтiв до сво-е'( пiдтримки погрозами позбавити '!х доступу до важливих послуг, якщо вони цього не зроблять. З Ышо'!' сторони, порядки вщкритого доступу не можуть маыпулювати Ытересами також i в зв'язку з тим, що повноваження уряду в цих державах об-меженк '!х конституцп створюють те, що со^аль-нi мислитeлi iнодi називають сферою приватних справ поза досяжнютю уряду. Громaдянськi права, наприклад, обмежують дп уряду таким чином, щоб забезпечити Ыдивщам свободу вщ полiтич-них маыпуляфй та пeрeслiдувaнь [6].
Пeрexiд вщ держави з обмеженим доступом до держави вщкритого доступу вщбуваеться у два етапи. На першому з них вщносини всереди-нi пануючо'!' елто'!' коалщп трансформуються iз особистюних у бeзособистiснi, а потiм подiбний устрiй розповсюджуеться на бiльш широк струк-тури суспiльствa. Пeрexiд починаеться за при-родно'!' держави, тому пeршi кроки повиннi вщ-повщати логiцi природно'!' держави i особистюних взаемовщносин. Бeзособистiснi взаемовщно-сини eлiти можуть розвитися всeрeдинi природно'!' держави шляхом змЫи формальних правил, перетворюючих привте'!' eлiти у права. Коли в природый дeржaвi розвиваються Ыститути, ор-гаызацп i переконання, що дозволяють ел^ам вiдноситися один до одного безособистюно, то-дi це суспiльство знаходиться на порозк На другому eтaпi, тобто власне етап переходу суспть-ства, що знаходяться на порозу продовжують перетворювати взаемовщносини всeрeдинi елг ти. Створення Ыститулв, якi формально захи-
щaють бeзособистiснi iдeнтичностi eлiти i доступ eлiти до оргaнiзaцiй, дозволяе розповсюдити т ж сaмi прaвa нa бтьш широк прошaрки нaсeлeння [6]. Однaк y зв'язку з тим, що Укрaïнa вщносить-ся до природнix дeржaв, точнiшe до тиx з ниx, для якиx е xaрaктeрними поглиблeнe кризовe проти-рiччя мiж eлiтою i сyспiльством, протирiччя всe-рeдинi eлiти, слiд розглянути цeй конкрeтний вид природнix дeржaв.
Модeль y^a^^ral дeржaви близькa до виду модeлeй природнix дeржaв, що отримaли нaзвy «дeржaвa осiлого (стaцiонaрного) бaндитa». У вiдповiдностi з дaною тeорieю М. Олсонa aвтори-тaрнa дeржaвa aсоцiю8ться з «осiлим бaндитом», тaк як вищa влaдa нaсильницьким, позaпрaво-вим шляxом вiдбирa8 у мeшкaнцiв нa визнaчeнiй тeриторiï чaстинy доxодiв у виглядi подaткiв, що утворюють форму окyпaцiйноï дaнини.
Оскiльки дeржaвa - «осiлий бaндит», до поxо-джeння яко'1' можнa вiднeсти нормaндськy тeо-рiю про поxоджeння влaди в КиУвсьмй Pyсi, при-влaснюe собi чaстинy сyспiльного продукту у виглядi подaткy-грaбyнкy, Тй (дeржaвi) е вигщ-ним зaбeзпeчити нaсeлeння нe тiльки зaxистом вiд зовышньо! зaгрози, aлe й iншими блaгaми, що цe нaсeлeння нe можe отримaти вiд ринку. В дaний чaс широко розповсюджeно розумЫ-ня того, що ринок нe в здaтностi зaбeзпeчити бaгaточисeльнe нaсeлeння тaкими блaгaми як контроль зa стиxiйними лиxaми, пaндeмiчними зaxворювaннями, зaxистом вiд aгрeсорa - блa-гaми, якими нeминyчe скористaються широкi мaси нaсeлeння. Зaбeзпeчeння цими блaгaми е рaцiонaльною мeтою «осiлого бaндитa», оскть-ки вЫ отримуе суттеву вигоду у виглядi зрос-тaння подaтковиx нaдxоджeнь вщ бyдь-якиx сyспiльниx блaг, якi сприяють пiдвищeнню про-дyктивностi eкономiки чи зростaнню нaсeлeння, що контролюеться ним [7].
Peaльнa модeль y^a^^ral влaди мa8 ряд об-тяжливиx xaрaктeристик, що погiршyють умови тa рeзyльтaти влaдноï дiяльностi.
До нaйбiльш вaжливиx сyтнiсниx xaрaктeрис-тик модифiковaноï модeлi «осiлого бaндитa» зa y^a^^^x умов, що визнaчaють головнi руш^-н протирiччя трaнсформaцiйноï кризи влaди, слщ вiднeсти протирiччя у лaнкax «aвтономнa ^кри-тi, тiньовi лaнки) прaвлячa влaдa - офiцiйнa влa-дa позaпрaвлячого клaнy, «прaвлячa клaновa влaдa - eлiтa», «прaвлячa влaдa - сусптьство».
Основнi дeвiaцiйнi xaрaктeристики циx протирiч зв'язaнi з нaявнiстю вкрaй зaмкнeноï, iзольовa-но'( (структурно тa фyнкцiонaльно), зaкритоï, тг ньово'1' систeми прaвлячого влaдного клaнy, що вкрaй aсимeтрично монополiзy8 основнi домЫу-ючi рeсyрси влaди тa бiзнeсy.
Ha вщмЫу вiд iснyючиx - домiнyючиx у свг тi трeндiв розвитку цeнтрaльноï дeржaвноï влa-ди, що об'ективно нaбyвaють пiдвищeнy пyблiч-нють, вiдкритiсть, трaнспaрeнтнiсть, y^a^^ra цeнтрaльнa дeржaвнa влaдa (в особi «aвтономноï дeржaви осiлого бaндитy»), що у формi мaлоï ^na-ново'( aдмiнiстрaтивно-олiгaрxiчноï групи дie зa трeндом yзyрпaцiï рeсyрсiв влaди, вкрaй зaкри-тою, нeтрaнспaрeнтною, iзольовaною «aвтоном-ною» (вiд офщйно! влaди, позaпрaвлячоï eлiти, сyспiльствa) структурою влaди, якa сформовaнa пaрaзитичною компрaдорською бyржyaзi8ю, ло-гiкa розвитку яко'1' нeминyчe виштовxy8 ïf зa мeжi зaконy. Модeль «осiлого бaндитa» зa yкрaïнськиx рeaлiй нa пiдстaвi yзaгaльнeння бaгaтовiковоï iс-торично'( тяглостi гeнeтичноï природи влaди мо-дифiкy8ться у бтьш жорстку, корyпцiйногeннy виxiднy модeль - модeль aвтономного (вiд офг цiйноï влaди, сyспiльствa) бaндитa-конкiстaдорa, що зд^снюе соцiaльно-eкономiчнy iнвaзiю в по-лiтичнi структури, влaди, бiзнeс, ЗМ1, сyспiльство зaдля мaсштaбного, пeрмaнeнтного мaкропeрe-розподiлy рeсyрсiв влaди, бiзнeсy, iнвeстицiй нa свою користь.
Утворeння виxiдного трeндy розвитку, що обу-мовлюе нaстyпний розвиток тiнiзaцiйниx зaко-номiрностeй сyспiльствa, що обумовлюють мaк-симaльнe стискaння iнвeстицiйниx процeсiв, нe визнaчae нaявностi фaтaльного шляxy сxоджeн-ня до тiнiзaцiйниx рyйнyвaнь систeм yпрaвлiння, влaдниx рeсyрсiв, пeрeдyсiм, жорсткого причин-но-нaслiдкового зв'язку, зокрeмa мiж клaновою, aвтономiзaцi8ю влaдниx вiдносин тa ïx тiнiзaцi8ю. Пeрeтворeння окрeмиx вaрiaбeльниx лaнок тiнi-зaцiйного трeндy нa бaзис сво8рiдноï дeтiнiзaцiй-но'( вaкцинaцiï дисфунщй дeржaвного yпрaвлiн-ня, можливiсть виxодy зa мeжi вузького простору тiнiзaцiйниx обмeжeнь, нaкnaдeниx виxiдним вiд-ношeнням, цiлком можливe i пeрспeктивно, нa-приклaд нa шляxy впровaджeння спрaвжнix дe-цeнтрaлiзaцiйниx рeформ. Зaпровaджeння тaк звaного «козaцького yпрaвлiння», «козaцького рeформyвaння» зокрeмa, дозволило б, викорис-товуючи нaявнi структури розвитку, зaбeзпeчи-
ти ¡нший фyнкцiонaльний поворот до зменшення протистояння ланок yпрaвлiння, a звiдcи i ix детг нiзaцïí, розширення активное^ сyб'8ктiв Ывести-цiйниx процесiв.
Висновки
Нaявнiсть стiйкиx зaкономiрностей вщтворен-ня кризових явищ в системi держввного ynpaB-лiння, влaди, aктивностi Ывести^йних процесiв вимaгa8 дискурсивного дослiдження причин тa-кого вiдтворення, зокремa пошуку його юторич-ного виxiдного вщношення - первинно''' клiтини, в яюй, як в зaродкy, зосередженi основы мaйбyтнi протирiччя кризових явищ y сусптьств^ його тг нiзaцiï, aвтономiзaцiï, розвиток яких зaлежить вiд стaдiï iсторичного розвитку.
Тaкою виxiдною кaтегорieю теорм', як Ыстру-ментa дослщження особливостей тiнiзaцiï вг тчизняниx сyспiльниx явищ, зaкономiрностей стискaння iнвестицiйниx проце^в як резyльтaт нayковоï гiпотези, почaткового етaпy дедуктивного рyxy дослщження вщ дyxовно aбстрaктного до дyxовно конкретного, е кaтегорiя явищa <шв-тономностi тЫьово''' елто'» влaди в середовищi ммо''' верxiвки влaди, ïï вщмЫнють вiд офщйно''', aмбiвaлентнiсть верxiвки влaди.
Сyчaсне зaгострення кризи держaвного yпрaвлiння, iнвестицiйного клiмaтy в ^aïm, чис-леннi фaктори «пбридно' в^ни» aктивно вико-нують синергетичну функцш щодо посилен-ня тЫьово''', бюрокрaтично-олiгaрxiчноï форми нaдмонополiстичного, клaнового перерозподiлy влaсностi тa влaди нa користь суб'ек^в «^вто-номно''' тЫьово''' держaви», зaбезпечення домг нyючиx впливiв у тЫьов^ iнститyцiйнiй стрyктyрi нa користь новiтнix сyб'8ктiв пaрaзитaрного, тг ньового пaрaсyспiльствa, що нaбyв пермaнент-ного xaрaктерy:
1) нaявнiсть системно'1' провщно''' функцп' тЫьо-вого пaрaсyспiльствa - тЫьового перерозподiлy влaсностi тa влaди, домiнyючиx впливiв у тЫьо-вiй Ыституц^ый стрyктyрi, е проявом вторично''' «реiнкaрнaцií'» квaзiбiльшовицького тiньового пaрaсyспiльствa зi системою вiдповiдниx йо-му aрxaí'чниx стaнiв - aтрaкторiв тiньового дер-жaвно-терористичного перерозподiлy. Соцiaль-но-економiчнa системa мae широкий комплекс генетично визнaчениx aрxетипiв режимiв еволю-ц^но'( поведЫки в зaлежностi вiд знaчень певниx внyтрiшнix i зовнiшнix пaрaметрiв фyнкцiонyвaн-
ня (вони називаються керуючими). Рiзним режимам вiдповiдaють рiзнi вaрiaнти aрxiтeктонiки складних eкономiчниx мexaнiзмiв, що запрова-джують комплекс aсимiльовaниx архетитв i якi рeaлiзуються вiдповiдно до характеру змЫи ке-руючих пaрaмeтрiв. У зaлeжностi вiд цього система «обирае» той чи Ыший режим;
2) iнвeстицiйний клiмaт в умовах довгостро-ково'!' eкономiчноí кризи залишаеться стабть-но несприятливим, що утворюе нaйсутт8вiшу за-грозу Ывестифйый бeзпeцi держави. Звiтнi дaнi свщчать про подальше пaдiння Ывести^йно'!' активности а отже про поглиблення Ывестифйно'!' кризи, що жорстко обмежуе модeрнiзaцiйнi еко-номiко-тexнологiчнi перетворення сусптьного виробництва. Переважна частина Ывестифйно'!' пропозицп формуеться за рахунок власних ко-штiв пiдпри8мств. При цьому головна проблема сучасного Ывестифйного ринку виявляеться у вщтворены надзвичайно обмежених можливос-тей внутрiшнix нагромаджень в кра'н (особливо в ординарному сeкторi eкономiки) i нездатнос-тi приватних iнвeсторiв у повнiй мiрi компенсу-вати дeфiцит кaпiтaловклaдeнь для переборення Ывести^йного спаду, забезпечення прогресив-ного перерозподту влaсностi та влади для змЫи структури eкономiки, стрiмкого переходу до но-вiтнix тexнологiчниx уклaдiв;
3) складовою причин iснувaння явища пер-мaнeнтностi тiньового пeрeрозподiлу власнос-тi та влади, нaявностi антиЫвестифйного ктма-ту, домiнуючиx впливiв у тЫьов^ iнституцiйнiй структурi в Укра'н е нaявнiсть стiйкиx (тiньовиx) переваг «цЫи» застосування схем тiньового перерозподту порiвняно з «цiною» правового забезпечення Ывести^йно-нагромаджувально'!' конкурентно'!' першостк Це виявляеться у високих трансанщйних витратах первинно'!' лeгaлiзaцií та пщтримки Ывестиц^но'!' дiяльностi бiзнeсу у вг тчизняних умовах, системному бюрократично-корупцiйному тиску, що створюе перепони для втьного розвитку ринкових вщносин.
Перетворення окремих вaрiaбeльниx ланок тг нiзaцiйного тренду на базис своерщно'!' детУза-^йно'!' вакцинацм дисфункцп державного управляя, е цiлком можливим i перспективним, наприклад, на шляху впровадження спрaвжнix дeцeнтрaлiзaцiйниx реформ. Запровадження так званого «козацького упрaвлiння», «козацького реформування» зокрема, дозволило б, викорис-
товуючи наявн структури розвитку, забезпечи-ти Ыший функцiональний поворот до зменшення протистояння ланок управлЫня, а звiдси i Тх детг ызацм, розширення активност суб'8ктiв Ывести-цiйних процeсiв.
Список використаних джерел
1. Eкономiчна безпека / [За ред. 3. С. Bарналiя]. - К. : Знання, 2009. - 647 с.
2. Дранник А. Кто несет деньги в Украину / А. Дран-ник // Вести (21 сент. 2018).
3. Потемкин А. Элитная экономика / А. Потемкин. -М. : ИНФРА-М, 2001. - 360 с.
4. Свщзинський А. В. Синергетична концеп^я куль-тури / А. В. Свщзинський. - Луцьк, 2008. - 695 с.
5. Общая теория права и государства / Под ред. В. В. Лазарева. - М. : Юрист, 1994. - 360 с.
6. Норт Д. Насилие и социальные порядки / Д. Норт, Д. Уоллис, Б. Вайнгаст [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.telenin.net/delovaja_litenatuna/ nasilie_i_socialnye_porjadki/index.php.
7. Бренделева E. А. Институциональная экономика / Е. А. Бренделева [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.studfiles.net.
References
1. Ekonomichna bezpeka / [Za ned. Z. S. Vannaliya]. -K. : Znannya, 2009. - 647 s.
2. Dnannik A. Kto neset den'gi v Uknainu / A. Dnannik // Vesti (21 sent. 2018).
3. Potemkin A. JElitnaja jekonomika / A. Potemkin. -M. : INFRA-M, 2001. - 360 s.
4. SvIdzinskiy A. V. Sinergetichna kontseptsIya kulturi / A. V. SvIdzinskiy. - Lutsk, 2008. - 695 s.
5. Obshhaja teorija prava i gosudarstva / Pod red. V. V. Lazareva. - M. : JUrist, 1994. - 360 s.
6. Nort D. Nasilie i social'nye porjadki / D. Nort,
D. Uollis, B. Vajngast [Elektronnij resurs]. - Rezhim dostupu : http://www.telenir.net/delovaja_literatura/ nasilie_i_socialnye_porjadki/index.php.
7. Brendeleva E. A. Institucional'naja jekonomika /
E. A. Brendeleva [Elektronnij resurs]. - Rezhim dostupu : www.studfiles.net.
Даш про автора
Предборський Валентин Антонович,
професор кафедри фЫансового права та фюкаль-ного адмУстрування, Нацюнальна академiя внутрш-Hix справ, д.е.н., професор e-mail: [email protected]
Данные об авторе Предборский Валентин Антонович,
профессор кафедры финансового права и фискального администрирования, Национальная академия внутренних дел, д.э.н., профессор e-mail: [email protected]
Data about the author Valentin Predborskij,
professor of the Department of Financial Law and Fiscal Administration, National Academy of Internal Affairs, Doctor of Economic Sciences, Professor e-mail: [email protected]
УДК 336.1:378.1(477) DOI: 10.5281/zenodo.1689879
ПАРАНИЦЯ Н.В, ПОПОВИЧ Л.О.
Статистичний аналiз, прогнозування каштальних видатшв на вищу осв^у в УкраКш
В сучасних умовах розвитку економки Украни необхщною передумовою е досягнення збалан-сованого багатовим'1рного розвитку вищо)' освти Украни. Дане досл'1дження обумовлено тим, що сукупнсть знань, умнь i навичок, одержаних у процес'1 освти приносять згодом дох'щ, представ-ляють собою людський каптал - один з найважлив'1ших внутр'шн'1х чинник'1в економiчного потен-щалу крайни. Проанал'зовано стан, тенденцИ' розвитку та здйснено прогноз основних показни^в вищоï освти Украни за допомогою економко-математичних методiв. Зд1йснено анал'з мето^в прогнозування: проста середня, ковзна середня, зважена ковзна середня та експоненцйне згла-джування.
Ключовi слова: вища освта Украни, видатки вищо)' освти, економко-математичн методи, проста середня, ковзна середня, зважена ковзна середня, експоненцйне згладжування.
16 Формування ринкових вщносин в УкраУж №10 (209)/2018
© ПАРАНИЦЯ Н.В., ПОПОВИЧ Л.О., 2018
