CC BY
18
5. Пастухова В. Стратепчне планування на пщприемста// Економша Украши. - 200, № 11. - С. 37-43.
6. Устенко А., Петрина М. Стратепчне планування як метод удосконалення управлш-ня пщприемством// Регiональна економiка, № 2. - 2003. - С. 98-105.
7. Циба T.G. Особливосп й мехатзм стратепчного планування// Актуальш проблеми економiки, № 2(56). - 2006. - С. 159-172._
УДК 330.342:167 Acnip. 1.Г. Давидов - Шровоградський наЦональний
техмчний умверситет
СУТН1СТЬ ТА ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ У ПЕРЕХ1ДНШ ЕКОНОМ1Ц1
Здiйснено аналiз державного управлiння процесами приватизацп в Укршш та окреслено оптимальнi засади його ефективно'1 моделi.
Post-graduate I.G. Davydov -KirovogradNational technical university The essence and forms of national management in transitive economics
The article realizes the analysis of state management processes of privatization in Ukraine and it outlines the optimal principles of it effective model.
Державна оргашзащя суспшьства - визначний здобуток людсько1 ци-вшзацп. Саме завдяки ш людство змогло перейти до вщтворюючого типу привласнення i створити безперервно функцюнуюче виробництво як еконо-м1чну базу суспшьства.
Вивченню сутносп й функцiй держави надавалось великого значення в теоретичнiй думцi впродовж уше1 iсторiï цивiлiзацiï. Цьому присвятили сво1 пра-цi багато вчених - вiд мислителiв древностi - Аристотеля та Платона, до теорети-юв сучасностi - украшських вчених - таких як Гаврилишин Б.Д., Гальчинсь-кий А.С., Геець В.М., Мочерний С.В., Пасхавер О.Й., Черняк В.К., Чухно А.А.
Поняття "держава" - абстрактний вираз широкого спектру вщносин -мiжнародних, соцiальних, нацюнальних, полiтичних, територiальних, юри-дичних тощо, якi знаходяться у певному системному взаемозв'язку. Вжива-ючи одне i те ж поняття, дослщники з рiзних галузей часто говорять про рiзнi речi (а точнiше - про рiзнi системи вiдносин та суб'екти вiдносин).
Проявом ^eï ситуаци е розмитiсть понять, якi використовують у на-укових пошуках, пов'язаних з визначенням ролi держави в економiчних про-цесах i, вщповщно, непослiдовнiсть логiки дослiджень, нечiткiсть висновюв. Вказуючи на цей недолiк сучасш дослiдники наголошують на тому, що: "...в науцi, в усякому разi на операцiйному рiвнi, взагалi не юнуе визначення держави. Ti, що видаються за такi з'ясовуються бiльш або менш детальним списком шституцш держави" [1, c.33]. На те, що поняття "держава" вимагае пог-либленого вивчення i уточнення стосовно до специфжи предмету науки вка-зують i теоретики, i практики. Так, М. Горьовий вважае, що "коли ми говоримо про наслщки приватизацп в нашш держав^ то, ..., треба чгтко визначити-ся з поняттям, що таке держава." [2, с. 21].
Вiдмiчаючи аморфшсть суспiльноï думки щодо трактування функцiй i ролi держави, вiдомий польський економiст i полгтик Л. Бальцерович писав
Науковий вкник, 2006, вип. 16.6
наступне: "у мене виникло таке враження, що чимало начебто iнтелiгентних людей перестають мислити, коли починають говорити про державу..." [3, с. 12]. У деяких дослщженнях головш риси держави вщображаються, на нашу думку, не у повнш мiрi. Так, В. Мейтус у щкавш роботi присвяченiй дослщ-женню корупци в укра'нському суспiльствi, пише наступне: "в економщ можливий рiзний шдхщ до поняття держави. Держава розглядаеться в найбiльш загальному виглядi як певна структура управлшня, що виршуе зав-дання, якi суспiльство поставило перед державою. У цьому випадку в одне цше об'еднуються Кабшет Мiнiстрiв, адмiнiстрацiя Президента, Верховна Рада, рiзноманiтнi органи державно! влади на регюнальних рiвнях, мiнiстерства та вщомства. 1ншими словами, до держави ми вщносимо всi структури, з до-помогою яких здiйснюеться економiчна дiяльнiсть у кра!ш. У нашому розу-мiннi держава - це те, що у Сакса i Ларрена називаеться "консолщованим державним сектором" [4, с. 16].
Отже, автор вщносить до держави тшьки державш установи, якi вiн i перераховуе в розрiзi дослiдження Укра'ни. Але при цьому вш не вбачае те, що державш установи - тшьки частина власне держави. Особливютю державно оргашзованого суспшьства е як наявшсть державних установ, так i ч^-ко визначенi, зафжсоваш у певних нормативно-правових актах правила на основi яких можуть дiяти цi установи.
Суспiльство е сукупшстю людей та вiдносин, якi виникають мiж ними, впорядкованих певним чином. Розвиток суспшьних вiдносин завжди вщ-буваеться в напрямку !х ускладнення. На певному етапi еволюци суспiльства виникае потреба у впорядкуванш цих вiдносин, наданнi 1м тако! форми i змiсту, якi б найбшьш адекватно вiдповiдали об'ективним умовам ^ водночас, сприймались би бшьшютю населенням певно! територп. Це спонукало б, по-перше, до виокремлення централiзованого управлiння суспiльством у самос-тiйний вид дiяльностi, по-друге, до формування суб'екпв (державних установ) основною функщею яких було б здшснення ще1 дiяльностi, по-трете, створення системи нормативно-правових аклв у межах яких щ суб'екти здiйснюють сво1 повноваження. Таким чином, виникла особлива форма орга-тзаци суспiльства, якш властива наявнiсть особливих установ, як спещаль зуються на здiйсненнi централiзованого управлiння суспiльством на основi правил (закошв), сприйнятих суспiльством тим чи шшим способом. Держава е оргашзащею суспiльства, яка:
• об'еднуе в одне цше вс1х громадян, що проживають на певнш територп;
• здшснюе централ1зоване управл1ння на тдпорядкованш 1'й територп з метою виршення спшьних для вс1х члетв суспшьства проблем;
• надшена верховною владою на тдпорядкованш територп;
Формування держави викликало появу такого феномену як державна влада. У найбшьш загальному виглядi владу можна визначити як здатшсть i можливiсть одного суб'екта нав'язувати свою волю iншим суб'ектам. Для державно! влади характеры двi особливостi:
1. Державна влада розповсюджуеться на вш суб'екти (ф1зичт та юридичн особи) суспшьства. У державно оргатзованому суспшьств1 не можуть юну-вати суб'екти, не пщпорядковат влад держави. Протилежне призводить до
aHapxiï, невпорядкованого здшснення суспшьних вщносин, втрати системности в ïx органiзацiï й у площин виробничiй - до економiчних втрат.
2. Державна влада - нав'язування волi суб,eктiв державного управлшня (орга-нiв державноï влади) - здшснюеться вiдповiдними установами на основi чiтко визначених i юридично оформлених нормативних актiв. Здiйснення ïx в iнший спосiб е суб'ективною дiяльнiсть членiв державного апарату, що суперечить основним принципам державно оргашзованого суспшьства. Необхщно вiдзначити, що, незважаючи на пiдпорядкованiсть держав-нш владi всix суб,ектiв суспiльниx вiдносин не вс вiдносини мiж ними регу-люються (управляються) державою або ж регулюються не у повному обсязь Основна функщя держави - взяти на себе управлшня тими вщносинами ре-алiзацiя яких несе загрозу завдання шкоди будь-кому iз члешв суспiльства.
Осюльки матерiальну основу юнування суспiльства становить вироб-ництво можна припустити, що основна функцiя держави - забезпечення умов при яких воно (виробництво) мало б оптимальш умови розвитку. Виходячи з завдання дано!" роботи - дослiдження вщносин управлiння процесом приватиза-цiï, а також з уявлень про те, що сусшльт вщносини виникають мiж певними суб'ектами, ми вважаемо за необхщне наступне: при вивченi вщносин державного управлшня доцшьно наголосити, що останш виникають мiж органами, яю вiдповiдним чином представляють державу, з одного боку, та суб'ектами еконо-мiчноï дiяльностi - юридичними та фiзичними особами, з шшого боку.
З проголошенням 16 липня 1990 року Декларацiï про державний суверенитет Украïни перед новою державою постав цщий ряд складних проблем. Основною в цьому ряду було створення суто само1' держави - апарату управлiння як сукупност державних органiв та нормативно-правово1' бази на основi яко1' й вщ-буваеться управлiння у державно оргашзованому, цивiлiзованому суспiльствi.
Другим не менш важливим завданням держави була необхщшсть про-ведення глибоких структурних i шституцшних змiн у базис суспiльства - в економiчнiй системь Необxiднiсть глибокого реформування економiки була пов'язана з наявшстю кризових явищ, яю зародилися ще в надрах СРСР i яю, власне, i призвели до його розпаду. Проведення реформ ускладнювалось тим, що держава повинна була одночасно формувати саму себе i одночасно прово-дити реформацшш перетворення в економщь
З прийняттям Закону Украши "Про економiчну самостiйнiсть Укра1'нсь-ко1' РСР" вщ 3 серпня 1990 року були визначеш змiст, мета та основш принципи економiчноï самостiйностi Укра1'ни та мехашзм господарювання i регулювання соцiально-економiчноï сфери. Переxiд до ринкових методiв ведення виробниц-тва ставив перед державою необхщшсть коршно1' перебудови вше1' системи еко-номiчниx вiдносин i, насамперед, вщносин власносп. Держава проголошувала рiвнiсть усix форм власностi й брала на себе зобов'язання захисту кожно1' з них.
Проте одного проголошення рiвностi форм власностi було замало. Bi-домо, що у СРСР громадянам заборонялось набувати у власшсть засоби ви-робництва, встановлювались обмеження щодо використання особисто1' влас-ностi з метою одержання вщ не1' доходу. I навпаки, домшуюче положення в економiцi займала державна власшсть, де ïï ефективнiсть функцюнування постiйно падала. Соцiалiстична економiка практично по вЫх показниках де-
Наукрвий вкник, 2006, вип. 16.6
дaлi бiльше вiдстaвaлa як вiд запштв населення, так i y змаганш з гoспoдap-ствами кpaïн з poзвинyтим pинкoвим гoспoдapствoм.
З ^ийняттям piшення пpo пеpеxiд до бaгaтoyклaднoï екoнoмiки, в якiй пpивaтнa власшсть на засоби виpoбництвa матиме пдне мiсце, пеpед деpжaвними opгaнaми yпpaвлiння поставало два шляxи. A6o, надавши ^аво iснyвaння пpивaтнiй влaснoстi чекати поки вона за paxyнoк сaмoзpoстaння досягне мaсштaбiв об'ективно визнaчениx pинкoм (а це могло poзтягнyтися на десятки po^), або, з огляду на низьку ефективнiсть деpжaвнoï власност пеpедaти ïï (pечoвy складову власност^ пpивaтним власникам. Pyx пеpшим шляxoм був би пов'язаний з повшьною тpaнсфopмaцieю сyспiльствa i су^о-воджувався б дедaлi нapoстaючoю дегpaдaцieю деpжaвниx пiдпpиeмств, тд-тpимкa якиx дopoгo коштувала б сyспiльствy. Поступ дpyгим шляxoм мiг би спpoвoкyвaти roCTpi сoцiaльнi сутички, пoв,язaнi з poзпoдiлoм деpжaвнoï влaснoстi, кoтpa вiдпoвiднo до сoцiaлiстичнoï iдеoлoгiï вважалась спiльним надбанням всix гpoмaдян кpaïни.
Пpиpoднo, що неефектившсть деpжaвнoï влaснoстi й надто видимi пе-pевaги екoнoмiки, кoтpa базувалась на пpивaтнiй влaснoстi й деpжaвнoмy pегy-лювaннi poбили можливють пpoсyвaння pефopм пеpшим шляxoм суто теopе-тично. I свiтoвий досвщ пpивaтизaцiï деpжaвнoï влaснoстi, i aнaлiз ситуаци y кpaïнi показували неoбxiднiсть пpoсyвaння в нaпpямкy побудови pинкoвoï еко-нoмiки дpyгим шляxoм. Цей rnrax вимагав вiд деpжaви надзвичайно високо1' кoнцентpaцiï зусиль на ствopення системи нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, якi б ставили ^оцес пеpедaння майна деpжaви виpoбничoгo пpизнaчення з суспшь-но1' влaснoстi (влaснoстi всix) y власшсть ^ивата^ oсiб таким чином, щоб не спpoвoкyвaти нi сoцiaльниx конфлж^в, нi пaдiння виpoбничoï дiяльнoстi.
пiдкpеслити, що це завдання не могло бути виконане жод-ною iншoю сyспiльнoю iнститyцieю, кpiм деpжaви. Пo-пеpше, це пов'язано з тим, що тшьки деpжaвa як власник могла в^шувати яке майно i на якж yмoвax буде пеpедaвaтися iншoмy власнику - пpивaтним особам чи ïx об'еднанням. Пo-дpyге, як сам пеpеxiд деpжaвнoï влaснoстi y ^иватну, так i фyнкцioнyвaння ^татно:' влaснoстi об'ективно пopoджyють багато негативна нaслiдкiв - зyбoжiння знaчнoï частини населення, кoнцентpaцiя наць онального багатства (отже i влади) в py^x невеликoï кiлькoстi членiв суспшьства, виникнення oлiгapxiчниx та мафюзнж yгpyпyвaнь, пoшиpення ма-сового безpoбiття та iнше.
У poзвинyтиx ^aimx цi негaтивнi пpoяви пpивaтнoï власност обме-жувались законодавством, яке фopмyвaлoся впpoдoвж десяткiв poкiв. В У^а-ïm не було не тшьки пoдiбнoгo законодавства, але знищено тoтaлiтapним pе-жимом тpaдицiю його фopмyвaння. Отже пoтpiбнa була сила я^аз деpжaвнoï opгaнiзaцiï сyспiльствa, щоб не допустити фopмyвaння i зaкpiплення y сус-пiльнiй свiдoмoстi негaтивниx p^, пpитaмaнниx екoнoмiчним системам, ба-зованим на необмеженш законодавством пpивaтнiй власность
Таким чином, тpaнсфopмaцiя екoнoмiчнoгo yстpoю повинна була здiйснювaтись з ypaxyвaнням дoсвiдy свiтoвoï цивiлiзaцiï, пiд твеpдим i ч^-ким кoнтpoлем деpжaви. Для цього неoбxiднo було:
1. Сформувати концепцiю роздержавлення власностi, яка б вщповщала со-цiально-економiчним та полггичним умовам крайни.
2. Створити нормативно-правову базу на основi яко! державна власшсть могла бути передана у власшсть приватну.
3. Створити систему державних установ як б на основi затверджених пра-вових акив здiйснювали приватизацiю.
Проте м1ж потенцшними можливостями створення демократично! державно! влади 1 суттевими результатами державотворчого процесу завжди е певна дистанщя. I! протяжшсть залежить вщ значно! кшькост економ1чних, юторичних, сощальних особливостей кожно! з кра!н. В Укра!ш, на думку ба-гатьох дослщниюв, ця вщстань завелика, як для европейсько! держави. Одна з особливостей нашо! кра!ни полягае в тому, що вона зародилась внаслщок розвалу тотал1тарно! системи. Тотал1тарний режим зруйнував дотла шститу-цшт шдвалини нацюнально! традици демократи, парламентаризму, дотри-мання прав людини - рис, властивих сучасним розвинутим кра!нам. Сильна влада бюрократичного апарату, яка була властива СРСР значною м1рою збе-реглася { в незалежнш Укра!ш. "Державна бюрократ1я, - пише, наприклад, Кириченко С., - не тшьки усшшно пережила вс катакшзми 90-х роюв, а й з очевидною вигодою для себе продовжуе використовувати результати поль тичних та економ1чних трансформацш"[5, с.50].
Вказана особливють квазь державного устрою наклала посткомунютич-ний вщбиток на вс трансформацшш процеси в економщ Укра!ни, в тому числ1 на процеси приватизацп. Останш ж, по-своему надали специф1чних рис { тому суспшьству, яке формуеться в ход1 приватизацп - наявнють сощально неращ-онального розриву в р1внях доходу м1ж заможною частиною суспшьства { реш-тою громадян, розповсюдженють тшьових схем в економ1чнш даяльносп тощо. Такий стан справ спричинився, разом 1з низкою шших чинниюв, до громадянсь-ких протеспв, вивершенням яких став феномен Помаранчево! революцп.
Л1тература
1. Ранние формы политической организации: от первобытности к государственности. -М.: Восточная литература, 1995. - 330 с.
2. Приватизащя - шлях до цившзованого суспшьства// Державний шформацшний бюлетень про приватизацш. - 2004, № 1. - 20-21 с.
3. Бальцерович Л. Свобода 1 ринок. - Льв1в: Свгг, 2000. - 280 с.
4. Мейтус В. Коррупция. Экономический и информационный анализ. - К.: Наука, 2003. - 253 с.
5. Кириченко С. Шляхи формування громадянського суспшьства 1 правово! держави. -К.: Логос, 1999. - 85 с. _
УДК 658.8:336 О.В. Дубовик - Львiвський бантвський т-т НБУ
ЗМ1СТ МАРКЕТИНГОВЫХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ПРИ ШНОВАЦШНШ
Д1ЯЛЬНОСТ1 ПЩПРИеМСТВА
Проанал1зовано трактування термшу "шновацшна д1яльшсть" на р1зних стад1ях життевого циклу товару. Запропоновано авторське визначення маркетингово! шфор-мацп на р1зних стад1ях життевого циклу, розкрито його характеры риси. Обгрунто-
