CC BY
11
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
УДК 346.22:342.518(477) doi:10.21564/2225-6555.2018.13.126675
ПРОБЛЕМА СТРУКТУРУВАННЯ
сУБ'ектш
ОРГАНВАЦШНО-ГОСПОДАРСЬКИХ ПОВНОВАЖЕНЬ В ШНОВАЦШНШ СФЕР1
Бабай Дар'я Олегiвна,
здобувач кафедри господарського права, Нацюнальний юридичний ушверситет iMeni Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харшв e-mail: dashababay89@gmail.com ORCID 0000-0002-6530-0464
Розглянуто нeобхiднiсть створення чтког та ефективног системи суб'eктiв оргатзацтно-господарських повноважень у сфeрi тновацтного розвитку.
Ключов1 слова: нацюнальна шновацшна система; шновацшна поденка держави; Кабшет MiHiCTpiB Украши; Мшютерство освiти i науки Украши; оргашзацшно-
господарський вплив; органiзацiйно-господарськi повноваження; шновацшна дiяльнiсть.
/ /\ \ А \ j /1 I/А I n \
Постановка проблеми та актуальшсть теми. У сучасних умовах все
I ^ I / г / )/ А \\ /и,П. \ Ь \
бшьшого значення в систем1 економ1чних вщносин набувае шновацшний
\ \\ \ I ft" ; \ Vi /// -'А /I /у / С/^Ч /
розвиток, що мае на мет забезпечення конкурентоспроможност наростаючо! економши, потужност ОПК, тдвищення прибутковост господарсько! д1яльност1, зменшення деструктивного навантаження навколишньо! екологп i т.д.
1нновацшна д1яльнють, у пор1внянш з шшими видами господарсько! д1яльност1, за своею природою пов'язана з тдвищеними ризиками у зв'язку з1 слабо прогнозованою перспективою створення розробок, !х економ1чно! привабливост1, усшшност запровадження у виробничий процес та реал1зацп шновацшних товар1в i послуг, а також ризиюв, створених конкурентами бшьш ефективних шновацш. Для мш1м1заци зазначених ризиюв, а вщтак устшност функцюнування шновацшних вщносин життево необхщними е створення та надання реаизацп цих вщносин спешальних стимулюючих правових режим1в.
Разом 1з тим застосування таких режим1в передбачае цшу систему мехашзм1в оргашзацшно-господарського забезпечення, зокрема: для надання
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
тих чи шших видiв державно!' допомоги, встановлення необхщно! квамфшаци тих чи шших шновацшних проеклв, проведення необхiдних тендерiв тощо. Вiдтак, оскiльки органiзацiйно-господарське забезпечення здшснюеться шляхом створення та функцiонування спещальних суб'еклв оргашзацшно-господарських повноважень, особливого значення набувае питання системи тдпорядкування та господарсько! компетенцп кожного з них.
В Укра!ш iснуе цша низка державних органiв, що мають реалiзувати державну iнновацiйну полiтику в тому чи шшому сегментi национально! економiки. Але, як уявляеться, !х ефективнiсть е значно нижчою шж очiкування суспiльства. Тому дана проблема потребуе окремих дослщжень, особливо в тому, що стосуеться кола таких державних оргашв, розподшу компетенцiй мiж ними щодо iнновацiйних вiдносин, а також необхщност та достатностi наданих !м повноважень на сучасному етат розвитку iнновацiйних вiдносин.
/ пУ 1 \\ /\ I
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Слiд зазначити, що оргашзацшно-господарсью вiдносини в господарському правi не е проблематикою, що отримала всебiчне наукове вивчення. Зокрема, над нею
I I I , \ \\
працювали О. П. Вiхров, I. М. Кравець та ш Однак для iнновацiйноi сфери вона е недостатньо вивченою, оскшьки в iнновацiйному правi предметно розглянуто лише питання шновацшно! полiтики (Д. В. Задихайло, Ю. G. Атаманова), технологш як обекта правового регулювання (О. М. Давидюк, I. I. Бочкова), шновацшного iнвестування (О. В. Гладка), а сама система оргашзацшно-господарського забезпечення шновацшно! дiяльностi предметом комплексного дослiдження наразi не стала, що свiдчить про актуальнють обрано! теми теми.
Метою статт е формування системи органiзацiйно-господарського впливу на iнновацiйнi вiдносини та визначення спещального суб'екта органiзацiйно-господарських повноважень.
Виклад основного матерiалу. Аналiз географп постачань продукцп Укра!ни на свiтовi ринки свщчить про суттевi недолiки вггчизняно! ринково! стратеги завоювання перспективних ринюв. Мiж тим експортний потенцiал е важливим фактором конкурентоспроможностi кра!ни. Ця проблема пов'язана з © Babai D. O., 2018 2
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
аналгзом сучасних мiжнародних тенденцгй промислово! полiтики, оптимiзацiею механiзму регулювання вiдкритоi економiки Укра!ни, дослiдженням поточних умов мiжнародноi кооперацп, торгiвлi та швестицшно! дiяльностi. Встановлено, що саме стан шновацшностг визначае рiвень виробництва високотехнолопчно! продукцп, зумовлюе фiнансування нових видiв технологiчно мiсткого, а вгдтак i наукоемного машино-технiчного виробництва та надае додатковi конкурентнi важелi експортно! полiтики [1].
Як зауважуе Д. В. Задихайло, нащональна iнновацiйна полгтика мае базуватись на iнновацiйнiй доктринг, яка у свою чергу повинна визначати основнг чинники, що стосуються iнновацiйного потенцiалу та iнновацiйного розвитку кра!ни. Укра!на знаходиться на периферп глобальних економiчних процесiв. Ключовим питанням в цьому сенсi е рiвень конкурентоздатностi
нацiональноi економiки як тако!.
/ /хУ \ (Г / \ ' / \ I / VA V \
Забезпечення шновацшного характеру економiчного розвитку як
головного чинника тдтримки конкурентоспроможностi нацгональних суб'ектiв
господарювання та нацiональноi економгки як тако! слiд визнати самостгйною
/ fW i/X \\ W' гJpffiSy /ЙЯ\\ \ и \
функцiею держави у сферi економiки. Адже проблема систематичного
1\ \ I \ Л \ JJ I // —J f I
впровадження iнновацiй у виробництво, постiйне зростання обсягiв випуску
iнновацiйноi продукцп зачiпае практично всг види виробництв, ринки всiх
основних видiв товарiв i послуг [2]. Тому саме металурггя, сiльське
господарство, машинобудiвна та хiмiчна промисловiсть дають понад 80 %
укра!нського експорту.
^/7/П{7ПГ1
Особливгстю експортоорiентованих галузей Укра!ни е !х високий рiвень залежностг вiд кон'юнктурних коливань на свгтових ринках. В останнi роки обсяг експорту з Укра!ни нарощуеться за рахунок сприятливо! кон'юнктури свiтових ринкгв i постiйного зростання цiн, насамперед на чорнг та кольоровi метали, продовольчi товари (зерно, насiння соняшника), хiмiкати та окремi види продукцп машинобудування (верстати, транспортнi засоби, зброя).
Набуття Укра!ною у травнi 2008 р. членства в СОТ зробило Укра!ну рiвноправним партнером на свггових товарних ринках. У результатi було
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
скасовано окрем1 обмеження та л1берал1зовано умови доступу на зовшшш ринки для цшо! низки укра!нських товар1в металургшно!, х1м1чно!, машинобуд1вно! галузей та сшьського господарства.
Через системну внутршню та свггову фшансово-економ1чну кризу в 2009 р. обсяги експорту скоротилися майже вдв1ч1 й досягли р1вня 20052006 рр. У 2010-2011 рр. у результат! стабшзацп основних експортних ринюв Украши вщбулось поступове вщновлення експорту, який у 2011 р. майже на 4 млрд дол. США перевершив рекордний експорт 2008 р. i сягнув майже 83 млрд.
Структура експорту в Укра!ш та свггового експорту свщчить про ютотне вщставання Укра!ни в частинi шновацшно! продукцп - !! питома вага е майже на порядок нижчою, шж у середньому у свт, й в останш роки практично не збшьшилася. З метою створення в Укра!ш дiево1 шгегровано! системи
/ /ХУ 1 / \ п\ // ^А
державно! тдтримки експорту, яка сприятиме усшшнш iнтеграцi! вггчизняно! економiки у свгговий економiчний простр, розроблено й схвалено розпорядженням Кабшету мшютр!в Укра!ни (надалi - КМУ) вщ 01.08.2013 р.
I I I , \ \\
№ 5586-р Концепцiю створення системи державно! тдтримки експорту Укра!ни. Тому, на нашу думку, експортний потенщал кра!ни е важливим фактором конкурентоспроможностi кра!ни [3].
Для Укра!ни характерш низьк показники експорту високотехнологiчних товарiв i послуг. Це свщчить про недосконалу структуру конкурентних переваг укра!нсько! економiки, яка базуеться передусiм на цшових факторах i пор1вняльних перевагах у вартостi природних ресуршв та робочо! сили. При цьому не використовуються належним чином наявш високотехнологiчнi можливост окремих галузей промисловосп.
Розвиток виробництва товарiв з високою доданою вартiстю е головним прюритетом у створеннi бази для нарощування обсяпв та полiпшення структури укра!нського експорту в напрямi збiльшення в ньому питомо! ваги високотехнологiчних товарiв. Це дозволяе дшти висновку про незадовшьний рiвень iнновацiйностi вггчизняних товарiв i послуг, а тому без тдвищення цши © Babai D. O., 2018 4
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
додано!' вартост не буде ycnixy.
Для забезпечення прискореного застосування hobïthïx технологш, тдвищення конкурентоспроможност продукцп та послуг розвинеш краши використовують венчурну iндyстрiю. Можливостi вiтчизняних тдприемств проводити за рахунок власних ресуршв модернiзацiю та реконстрyкцiю виробничих процешв, розробляти та впроваджувати iнновацiйнy продукцш е сьогоднi обмеженими. Особливо вщчуваеться потреба у фiнансових ресурсах в умовах кризових явищ в економщ Украши. Тому залучення венчурного катталу як способу цiльового iнвестyвання шновацшних розробок мае стати катаизатором запровадження шновацшних технологш на втизняних тдприемствах.
Розвиток венчурних фондiв в Украш можна подiлити на два етапи вщповщно до часу 1х появи. Перший етап охоплюе 1992-2001 рр. i характеризуеться створенням i функцюнуванням венчурних фондiв за рахунок шоземних iнвестицiй [4]. З 1994 р. у нашш державi iснyвали швестицшш фонди та компанiï й 1'хня дiяльнiсть регулювалась Положенням «Про швестицшш
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
фонди та iнвестицiйнi компанп», затвердженим Указом Президента Украши.
\ ^i* \\ \ I It" \ Х\ 6f //ш1 v\ /I / /
На той час iнвестицiйнi та взаемш фонди створювалися спецiально з метою забезпечення процешв масовоï приватизацп. Серед них можна назвати Western NIS Enterprise Fund (150 млн дол., видшених урядом США для освоення в харчовш промисловостi, сшьському господарствi, виробництвi бyдiвельних
матерiалiв, фшансовому секторi Украïни, Sigma Blayzer (каттал 100 млн дол.),
■i» ®» I О V Г1 С" а 11 » »
фонд прямих iнвестицiй «Украша» (капiтал 22,5 млн дол., бiльша частина якого була внесена СБРР, МФК, Greditanstalt Investment Bank AG, Commercial Capital, Банком Бостона i приватними швесторами). Другий етап розпочався у 2001 р. i тривае донит
В Укра1ш шститути венчурного фшансування набули законодавчого оформлення у 2001 р. з прийняттям Закону Украши «Про шститути спшьного iнвестyвання (пайовi та корпоративнi iнвестицiйнi фонди)» вщ 01.03.2001 р. № 2299-III, який у 2012 р. був оновлений актуальним на сьогодш Законом
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
Украши «Про шститути спшьного швестування» вщ 05.07.2012 р. № 5080-VI, який набрав чинност 01.01.2014 р. Зпдно i3 ст. 7 цього Закону венчурним фондом е недиверсифiкований iнститут спiльного швестування закритого типу, який здшснюе винятково приватне (закрите, тобто шляхом пропозицп щнних паперiв заздалегiдь певному колу ошб) розмiщення цiнних паперiв шституту спiльного iнвестування серед юридичних i фiзичних осiб [5].
Тривала економiчна криза в Украiнi, стагнацiя нащонального фондового ринку, впровадження законодавчих i податкових змiн у сферу шститулв спiльного iнвестування (надалi - 1С1) разом iз суспiльно-полiтичною та вшськовою турбулентнiстю, посилення тиску на бiзнес iз боку уряду негативно вплинули на дiяльнiсть iнститутiв спiльного швестування та результати ix дiяльностi. У краiнi продовжуеться згортання дiяльностi професшних учасникiв 1С1. У 2013 р. юльюсть компанiй з управлiння активами (надаи - КУА), якi
/ .йг Л-^ \ /. \ " / \ // ч; \
вийшли з бiзнесу, перевищила кiлькiсть новостворених. Станом на кшець 2013 р. в Украт функцiонувало 347 КУА, тодi як у 2008 р. - 409. У третьому квартал 2014 р. кшьюсть компанш з управлiння активами продовжувала
I I I , \ \\
зменшуватись - з початку 2014 р. учасниюв ринку управлшня активами поменшало на 10 ^з 347 до 337 станом на 30.09.2014 р.) [6].
Украшський венчурний капiтал схильний реалiзовувати середньоризиковi
та короткостроковi iнвестицiйнi проекти. Галузева структура венчурних
iнвестицiй деформована, домшуючими реципiентами е сфери комп'ютерноi
техшки та фiнансовиx послуг [7]. Це можна пояснити бажанням iнвесторiв
■iJilltjC'T^CWW*
отримати швидкий дохщ, що не суперечить фiлософii венчурного фшансування. Варто зазначити, що перекоси у сферi венчурного фiнансування призвели до того, що протягом останшх двох роюв у сферу фшансових послуг спрямовуеться бiльше 50 % венчурних швестицш [8]. Тобто значш кошти вкладають не у високоризиковi iнновацiйнi розробки, а просто в щнш папери з метою отримання доxодiв у виглядi дивiдендiв i вiдсоткiв [5]. 1нвесторам немае сенсу брати на себе висою ризики шновацшних iдей, адже вони i так мають змогу отримувати висок прибутки. © Babai D. O., 2018 6
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
Нащональна шновацшна система (надаи - Н1С) мае бути цшсною оргашзащею, в межах яко1 вщбуваються iнновацiйнi процеси, починаючи з шновацшних розробок, комерцiалiзацiï i навiть реаизацп шновацшноï продукцп. Але Н1С е доволi розгалуженим, iерархiчно розбудованим феноменом. Мова йде про те, що в якш передбачае наявнiсть активного оргашзацшно-господарського впливу.
Розробкою поняття «нащональна шновацшна система» займаеться економiчна наука, в межах я^' вже склались деякi пiдходи до ïï визначення. Н1С розглядаеться нею як комплекс економiчно взаемодiючих наукових та шновацшних елеменлв й iнституцiйних структур соцiально-економiчноï системи, якi забезпечують господарський розвиток i зростання якост життя населення на базi знань i нововведень шляхом генерування результалв iнновацiйноï дiяльностi. Пiд поняттям «нацiональна iнновацiйна система»
/ ivVTyl Г /I \У\ tL \
розумiють сукупнiсть iнститутiв приватного й державного секторт, якi шдивщуально та у взаемодп один з одним зумовлюють розвиток i розповсюдження нових технологiй у межах певно!' держави [9].
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
Створення Н1С як основного механiзму саморозвитку сьогодш е
i\ \ 1 ft ' \\\ \ ' /// '' I
головним фактором довгострокового зростання економiки, реаизацп
iнновацiйноï моделi розвитку iнновацiйноï полггики. Термiн «нацiональна
iнновацiйна система» зпдно з розпорядженням КМУ трактуеться як
«сукупнють законодавчих, структурних i функцюнальних компонентiв
(iнституцiй), якi задiянi у процес створення та застосування наукових знань та
^/7/П{7ПГ1 lui*
технологш i визначають правовi, економiчнi, органiзацiйнi та сощальш умови для забезпечення шновацшного процесу» [10]. Н. А. 1вановою нацiональна iнновацiйна система розглядаеться як сукупнють взаемопов'язаних оргашзацш (структур), зайнятих виробництвом i комерщаизащею наукових знань i технологш у межах нащональних кордошв. Нею також охоплюеться комплекс шститупв, що забезпечують iнновацiйнi процеси, правового, фшансового та соцiального характеру [11]. На думку А. В. Бочарова та Ю. М. Шмельова, ïï сутнють полягае у створенш державно-приватного iнновацiйного партнерства,
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
за яким держава шдтримуе науково-техшчний сектор i систему освгги -джерела шновацш, забезпечуе вшьний доступ до результатiв наукових дослщжень у державному секторi, створюе умови для !х комерцiйного використання, необхщну iнфраструктуру, систему шдготовки квашфжованого персоналу та нормативно-правову базу для стимулювання iнновацiйного пiдприемництва; бiзнес же бере на себе комерцшний ризик роботи на ринку шновацшно! продукцп [12].
Основоположниками теорп нацiональних шновацшних систем прийнято вважати Б.-А. Лундвала (Швешя), Р. Нельсона (США), К. Фрiмена (Великобританiя), як! практично одночасно сформували основи ново! концепцп шновацшного розвитку. Сьогодш концепцiя нацiонально! шновацшно! системи широко використовуеться у багатьох кра!нах свггу при розробщ стратегш i програм розвитку, однак не юнуе единого шдходу щодо визначення сутност поняття «нацюнальна iнновацiйна система». Навггь основоположники ще! концепцi! використовували р!зш шдходи до трактування його сутносп, що в основному було обумовлено р1зними завданнями дослiдження та поглядами на економiчнi явища та процеси.
Бшьш розгорнутим i точним е формулювання, наведене Л. Федуловою та М. Пашутою: нацюнальна шновацшна система - це сукупнють взаемозв'язаних оргашзацш (структур), зайнятих виробництвом i комерцiалiзацiею наукових знань i технологш у межах нащональних кордон!в, малих i великих компанiй, унiверситетiв, лабораторш, технопаркiв та iнкубаторiв як комплексу шститупв правового, фшансового й соцiального характеру, що забезпечують iнновацiйнi процеси i мають потужне нацюнальне кор!ння, традицi!, пол1тичш та культурн! осо6ливост! [13].
Також нацюнальна шновацшна система як категорiя характеризуеться структурованютю, ц!л!сн!стю, вiдособленiстю, шдпорядкуванням загальнiй метi стимулювання, забезпечення й поширення iнновацiйних трансформацiй. З одного боку, вона е генератором нових щей, знань та забезпечуе доведення !х до шновацшного продуклв та шновацш, а з шшого - вона самостшно визначае © Babai D. O., 2018 8
Теopiя i npaKmuKa npaвoзнaвсmвa. — 201S. — Bun. 1 (1З) ISSN 2225-б555
талями свoïх iннoвaцiйних пpoцесiв, iepapхiчнiсть тa кiнцевий pезyльтaт iннoвaцiйнoï дiяльнoстi сyб'eктiв гoспoдapювaння. Тaким чишм, нaцioнaльнa iннoвaцiйнa системa являe сoбoю бiльш вipтyaльнy кaтегopiю, нiж pеaльнy.
Hеoбхiднoю yмoвoю ефективнoстi зaкoнoдaвствa з питвнь здiйснення iннoвaцiйнoï дiяльнoстi, poзбyдoви тa фyнкцioнyвaння нaцioнaльнoï iннoвaцiйнoï системи, a тaкoж pеaлiзaцiï iннoвaцiйнoï мoделi екoнoмiчнoгo poзвиткy Укpaïни e фopмyвaння oптимaльнoгo мехaнiзмy гoспoдapськo-пpaвoвoгo зaбезпечення iннoвaцiйнoï пoлiтики деpжaви, зaвдaнням яга!' вистyпae зaбезпечення ствopення тa стш^го poзвиткy ефективнoï нaцioнaльнoï iннoвaцiйнoï системи. Однaк дo цьoгo чaсy в Укpaïнi не oтpимaли не тшьки зaкoнoдaвчoгo зaкpiплення, a й не ствли ^едметом глибoкoгo нayкoвoгo пpaвoвoгo дoслiдження низкв питвнь, без виpiшення яких немoжливo oчiкyвaти пpoгнoзoвaних змiн y звсвдвх фyнкцioнyвaння нaцioнaльнoï екoнoмiки в та^ямку ïï пеpеopieнтaцiï та iннoвaцiйнy мoдель: змiст iннoвaцiйнoï функцп деpжaви, ^едмет деpжaвнoï iннoвaцiйнoï пoлiтики, звсвди, гoспoдapськo-пpaвoвi зaсoби тв мехaнiзм ïï pеaлiзaцiï. Викoнaння деpжaвнoï iннoвaцiйнoï
7 (i / J, Д \\ /ЁЯ \ \л\\
пoлiтики пoтpебye встaнoвлення твгаж системи opгaнiв деpжaвнoï влвди,
^ у \ 1 п"" ' \\\ \ ' /ff f' I ^
нaдiленi гoспoдapськoю кoмпетенцieю в iннoвaцiйнiй сфеpi тв та якi пoклaдaeться звбезпечення пpoведення деpжaвнoï iннoвaцiйнoï шлггаки.
Haведенi apгyменти свiдчaть, щo чинним зaкoнoдaвствoм Укpaïни пpo iннoвaцiйнy дiяльнiсть не зaбезпечyються неoбхiднi нopмaтивнi пеpедyмoви
для ствopення тв ефективнoгo функцюнуввння eдинoï нaцioнaльнoï
^/7/П{7ПГ1 lui*
iннoвaцiйнoï системи, без я^' iннoвaцiйнa мoдель poзвиткy нaцioнaльнoï екoнoмiки не мoже бути pеaлiзoвaнa [14]. Тoмy ввaжaeмo, неoбхiднoю yмoвoю yспiшнoï iннoвaцiйнoï дiяльнoстi e ïï iнститyцiйне звбезпечення. Йдеться, з oднoгo бoкy, пpo юнуввння вiдпoвiдних деpжaвних opгaнiв -мiнiстеpств, деpжaвних кoмiтетiв, yпpaвлiнь, a з iншoгo - пpo зaкoни, нopми, пpaвилa, стaндapти iннoвaцiйнo-впpoвaджyвaльних пpoцесiв. Ha ташу думку, oснoвoю iннoвaцiйнoï системи швинта бути, нaсaмпеpед, стaбiльнa тв пpoзopa стpyктypa yпpaвлiння iннoвaцiйнoю дiяльнiстю й уствлета стpyктypa
© Бaбaй Д. О., 201S 9
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
шститулв.
Оргашзацшно-господарський вплив здгйснюеться суб'ектами оргашзацшно-господарських повноважень зг спецгальною господарською компетенцгею, яко! мае бути достатньо для досягнення цглей, що зафгксованг шновацшною полгтикою держави. Але, зрозумгло, що такг суб'екти можуть охоплювати окремг ланки шновацшно! системи, окремг шновацшш ланцюги та траекторг! або навгть окремг сектори та галузг економгки. Вгд того, яким чином буде сформована вся система оргашзацшно-господарського впливу на шновацшш вгдносини, залежить кгнцева ефективнгсть шновацшних процесгв.
Зрозумгло, що в цгй системг мае бути спецгальний суб'ект оргашзацшно-господарських повноважень, який би був вгдповгдальний перед державою та суспгльством за процес гнноватизацг! нацгонально! економгки як такий та вгдповгдно координував би дгяльнгсть гнших пгдпорядкованих суб'ектгв,
/ ¿Г пУ II / \ / \ Aw;
предметом вгдання яких була б гнновацгйна дгяльнгсть, обмежена галузевими чи проектними межами. Таким чином, ця система топографг! органгв держав, що опгкуеться гнновацгями, розмежування !х компетенцг! та визначення характеру
I I I , \ \\
пгдпорядкованостг й взаемодг! мгж ними е першим завданням формування системи та механгзму органгзацгйно-господарського впливу держави на гнновацгйнг процеси.
Другим завданням е створення для кожного з таких органгв необхгдно! та
достатньо! (ефективно!) компетенцп, що складалась саме з такого кола
повноважень г передбачених засобгв впливу, якг б забезпечували б ефективнгсть
i//7/ni7nril\\»v державного регулювання в цгй сферг.
За логгкою саме Н1С мае бути основним об'ектом оргашзацшно-господарського впливу, а вгдтак суб'екти оргашзацшно-господарських повноважень в гнновацгйнгй сферг мають бути таким чином структурованг та взаемодгяти, щоб в кгнцевому рахунку охопити всг ланки Н1С й основнг види взаемозв'язку мгж ними. Очевидно також, що серед органгв державно! виконавчо! влади мае отримати «прописку» г такий суб'ект оргашзацшно-господарських повноважень, який виконував би для Н1С загальну г кергвну © Babai D. O., 2018 10
Теopiя i npaKmuKa npaвoзнaвсmвa. — 201S. — Bun. 1 (1З) ISSN 2225-б555
poль. Ус iншi суб^кти opгaнiзaцiйнo-гoспoдapських пoвнoвaжень мвли б oтpимaти спецiaльний ствтус i бути пiдпopядкoвaнi цьoмy кеpiвнoмy opгaнy.
Твким чишм, yнiвеpсaльнiсть сyб'eктiв opгaнiзaцiйнo-гoспoдapських пoвнoвaжень в iннoвaцiйнiй сфеpi пpедметнoï дiяльнoстi e HIC як твт Тoмy iraye цiлa низкв пiдпopядкoвaних йoмy opгaнiв, сyб'eктiв, пpедметнa дiяльнiсть яких oбмеженa b6o лaнкoю HIC, b6o гaлyзевoю iннoвaцiйнoю системoю, b6o пpoектoм. Але визнaчaльнoю системoю твких спецiaлiзoвaних суб^кив opгaнiзaцiйнo-гoспoдapських пoвнoвaжень e вiднoсини iннoвaцiйнoï дiяльнoстi. Cьoгoднi пoстae пигання, який сше opгaн викoнaвчoï влади викoнye для HIC зaгaльнy i кеpiвнy poль. Moжливo це KMY зi свoeю кoмпетенцieю. Однвк ця гампетенщя e пo сyтi yнiвеpсaльнoю, a тому iraye низкв пpoблем. Осшвта - це те, щo KMУ iснye без спецiaльнoгo aпapaтy. Пpoвiдним opгaнoм e тaкoж Miнiстеpствo oсвiти i тауки тв Miнiстеpствo пpoмислoвoï пoлiтики (у сфеpi
/ jS^ П^ 1 il / \
пpoмислoвoстi). Moжнa тaкoж видiлити Miнiстеpствo е^дом^и. У сфеpi iнтелектyaльнoï влaснoстi та Miнoсвiти пoклaдaeться цiлa низкв функцш, у
зв'язку з чим у ньoмy сфopмoвaнo oкpемий пiдpoздiл - Деpжaвний депapтaмент
■
iнтелектyaльнoï влaснoстi. Kpiм тoгo, ствopенo Haцioнaльнy pa,ny з iннoвaцiйнoгo
^Ь» m, \ I \ \\ ( JJ i // —tí, ; í' /
poзвиткy зi стaтyсoм дopaдчoгo opгaнy тв визнaченo низку oснoвних зввдвнь з фopмyвaння деpжaвнoï пoлiтики в iннoвaцiйнiй сфеpi. Тoмy, oчевиднo, у стpyктypi деpжaвнoгo aпapaтy iснye мiнiмyм тpи opгaни, якi yпoвнoвaженi бpaти учвсть у фopмyвaннi тв зaбезпеченнi здшснення iннoвaцiйнoï пoлiтики. Пpи
цьoмy гажний з них викoнye oкpемi функцп й зввдвння тв та кoжнoгo з них
^/7/П{7ПГ1 lui*
пoклaденo piзнi пoвнoвaження.
Отже, дoслiдження пpoблеми стpyктypyвaння сyб'eктiв opгaнiзaцiйнo-гoспoдapських пoвнoвaжень в iннoвaцiйнiй сфеpi дoзвoляe дiйти твких висновкмв:
1. Kлючoвим зввдвнням нaцioнaльнoï екoнoмiчнoï пoлiтики e piзке тдвищення iннoвaцiйнoгo piвня тoвapiв i шслуг, щo виpoбляються нaцioнaльними тoвapoвиpoбникaми, технoлoгiчнoгo piвня всieï виpoбничoï бязи нaцioнaльнoï екoнoмiки. Вoнo виpiшyeться шляхoм aктивiзaцiï iннoвaцiйнoï
© Бaбaй Д. О., 201S 11
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
дiяльностi та запровадження ïï результапв у виробничий процес. Вщгак, створення ефективноï Н1С та забезпечення ïï усшшного функцiонування е першочерговою проблемою розвитку нацiональноï економжи.
2. Досягнення такоï ефективностi можливо в першу чергу за рахунок створення досконалого органiзацiйно-господарського забезпечення шновацшних вщносин, ключовою ланкою якого е система суб'еклв органiзацiйно-господарських повноважень i системний характер ï^ функцiонування, забезпечення дiяльностi названих суб'ектiв дiевими засобами господарсько-правового впливу, включаючи засоби державноï допомоги, застосування спецiальних режимiв шновацшного господарювання тощо.
3. Органiзацiя системи суб'еклв органiзацiйно-господарських повноважень е проблемним питанням у системi органiв державноï виконавчоï влади, адже iснуючi суб'екти створеш так би мовити в «реактивному» порядку,
у л./ \ il / \ У \ // ^ \
а не е продуктом науково обгрунтованого пiдходу, вiдтак вони працюють здебшьшого автономно один вiд одного, без належноï координацiï впливу, що мае набути системного характеру синергетичного за своею ефектившстю.
1 |Г|' \\
4. Формування оптимального мехашзму господарсько-правового забезпечення iнновацiйноï полiтики держави може здiйснюватись на пiдставi певних об'ектiв органiзацiйно-господарського впливу та кореспондуючого 1'м кола суб'ектiв органiзацiйно-господарських повноважень.
5. За лопкою саме Н1С мае бути основним об'ектом оргашзацшно-господарського впливу, а вщгак суб'екти оргашзацшно-господарських повноважень в iнновацiйнiй сферi повиннi бути таким чином структуроваш та взаемодiяти, щоб у кшцевому результатi охопити всi ланки Н1С, а також основнi види взаемозв'язку мiж ними.
6. Очевидно, що серед оргашв державноï виконавчоï влади мае отримати «прописку» i такий суб'ект оргашзацшно-господарських повноважень, який би виконував для Н1С загальну й керiвну роль. Уш iншi суб'екти оргашзацшно-господарських повноважень мали б отримати спещальний статус i шдпорядковуватись цьому керiвному органу.
© Babai D. O., 2018 12
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
Список лггератури:
1. Седоволоса Н. I. Господарсько-правове забезпечення експорту шновацшно! продукцп суб'ектами господарювання Укра!ни: автореф. ... канд. юрид. наук: 12.00.04. Харюв, 2015. 18 с.
2. Задихайло Д. В. Правов1 засади формування та реал1зацп економ1чно! пол1тики держави: автореф. ... д-ра юрид. наук: 12.00.04. Харюв, 2013. 38 с.
3. Юрьева Т. В., Марыганова Т. В. Макроэкономика: учебно-методический комплекс. Москва, 2008. 286 с.
4. Савченко В. Ф., Шатирко Д. В. Проблеми венчурного швестування в Укрш'ш. Науковий вясник ЧД1ЕУ. 2013. № 2 (18). С. 7-13.
5. Про шститути стльного швестування: Закон Укра!ни вщ 05.07.2012 р. № 5080-VI. URL: http://www.zakon4.rada.gov.ua/! aws/show/5080-17.
6. Укра!нська асощащя венчурного б1знесу. Анал1тичний огляд ринку 1С1 в Укра!ш. URL: http://www.uaib.com.ua.
7. Олейников А. Венчурные фонды в Украине: внутрикорпоративная оптимизация или высокотехнологический прорыв? URL: http://www.inventure.com.ua /analytycs/formula.
8. Danilov, O. D., Nayenko, T. V. (2014). Venture financing innovation in Ukraine. Problems and Prospects. Business-Inform, 9, 92-97.
9. The strategic answer of Russia to calls of a new century/under general edition. academician. L.I. Abalkina. M.: "EXAMINATION", 2004. - 606.
10. Про схвалення концепцп розвитку нацюнально! шновацшно! системи: Розпорядження Кабшету Мш1стр1в Укра!ни вщ 17.06.2009 р. № 680-р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/680-2009-%D1%80.
11. Иванова Н. Национальные инновационные системы. Вопросы економики. 2001. № 7. С. 61.
12. Бочаров А. В., Шмелев Ю. М. Государственная инновационная политика -формирование инновационной системы. Национальные инновационные системы: Формирование. Развитие: тематична тформацтно-аналтична добгрка. Вип. 5 / упоряд. В. Нежиборець. Ки!в: НД1 1В, 2005. С. 38-41.
13. Волков О. I., Денисенко М. П., Гречан А. П. та ш. Економша i оргашзащя шновацшно! д1яльносп: тдручник / за ред. проф. О. I. Волкова, проф. М. П. Денисенка. Ки!в: ВЦ «Професюнал», 2004. 960 с.
14. Атаманова Ю. С. Основш проблеми системного господарсько-правового регулювання вщносин в шновацшнш сфер1: автореф. . д-ра юрид. наук: 12.00.04. Харюв, 2009.
References:
1. Siedovolosa, N.I. (2015). Hospodarsko-pravove zabezpechennia eksportu innovatsiinoi produktsii sub'iektamy hospodariuvannia Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
2. Zadykhailo, D.V. (2013). Pravovi zasady formuvannia ta realizatsii ekonomichnoi polityky derzhavy. Extended abstract of doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
3. Jur'eva, T.V., Maryganova, T.V. (2008). Makrojekonomika: uchebno-metodicheskij kompleks. Moskva [in Russian].
4. Savchenko, V.F., Shatyrko, D.V. (2013). Problemy venchurnoho investuvannia v Ukraini. Naukovyi visnyk ChDIEU, 2 (18), 7-13 [in Ukrainian].
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13)
ISSN 2225-6555
5. Pro instytuty spilnoho investuvannia: Zakon Ukrainy vid 05.07.2012 r. № 5080-VI. URL: http://www.zakon4.rada.gov.uaZl aws/show/5080-17.
6. Ukrainska asotsiatsiia venchurnoho biznesu. Analitychnyi ohliad rynku ISI v Ukraini. URL: http://www.uaib.com.ua [in Ukrainian].
7. Olejnikov, A. Venchurnye fondy v Ukraine: vnutrikorporativnaja optimizacijai ili vysokotehnologicheskij proryv? URL: http://www.inventure.com.ua /analytycs/formula [in Russian].
8. Danilov, O.D., Nayenko, T.V. (2014). Venture financing innovation in Ukraine. Problems and Prospects. Business-Inform, 9, 92-97 [in Russian].
9. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Ekonomichna teoriia ta pravo. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
10. Pro skhvalennia kontseptsii rozvytku natsionalnoi innovatsiinoi systemy: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17.06.2009 r. № 680-r. URL: zakon3.rada.gov.ua/laws/show/680-2009-%D1%80.
11. Ivanova, N. (2001). Nacional'nye innovacionnye sistemy. Voprosy ekonomiki, 7, 61.
12. Bocharov, A.V., Shmelev, Ju.M. (2005). Gosudarstvennaja innovacionnaja politika -formirovanie innovacionnoj sistemy. Nacional'nye innovacionnye sistemy: Formirovanie. Razvitie: tematichna informacijno-analitichna dobirka, issue 5, V. Nezhyborets (Ed.). Kyiv: NDI IV, 38-41. [in Russian].
13. Volkov, O.I., Denysenko, M.P., Hrechan, A.P. [et al.]. (2004). Ekonomika i orhanizatsiia innovatsiinoi diialnosti. O.I. Volkov, M.P. Denysento (Eds.). Kyiv: Profesional [in Ukrainian].
14. Atamanova, Yu.Ye. (2009). Osnovni problemy systemnoho hospodarsko-pravovoho rehuliuvannia vidnosyn v innovatsiinii sferi. Extended abstract of doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
1 111' \\
Бабай Д. О. Проблема структурирования субъектов организационно-хозяйственных полномочий в инновационной сфере.
Рассматривается вопрос определения субъектов инновационной деятельности как субъектов хозяйствования, необходимостью создания четкой системы субъектов организационно-хозяйственных полномочий в сфере инновационного развития.
Ключевые слова: национальная инновационная система; инновационная политика государства, Кабинет Министров Украины; Министерство образования и науки Украины; организационно-хозяйственное влияние; организационно-хозяйственные полномочия; инновационная деятельность.
Babai D. O. Problem of structuring subjects of organizational and economic powers in the innovation sphere.
The article considers the issue of determining subjects of innovation activity as economic entities, the need to create a clear system of subjects of organizational and economic powers in the sphere of innovative development.
Keywords: national innovation system; innovation policy of the state; Cabinet of Ministers of Ukraine; Ministry of Education and Science of Ukraine; organizational and economic influence; organizational and economic powers; innovative activity.
Надтшла доредколеги 20.03.2018р.
© Babai D. O., 2018
14
