CC BY
10
Вамм Вадад Елiасiвна,
аспiрант кафедри господарського права, Нащональний юридичний унiверситет iMeMi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0003-4702-5283
doi: 10.21564/2414-990x.139.115280 УДК 346.5:005.591.6
БАЗОВ1 ЧИННИКИ ЗАКОНОТВОРЕННЯ В СФЕР1 ФОРМУВАННЯ СПЕЦ1АЛЬНИХ РЕЖИМ1В 1ННОВАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто змгст та мету спещального режиму господарювання як взаемопов'язаш явища. Зауважено на неможливост1 сформувати спещальний режим тновацшног д1яльност1 у вигляд1 унгверсальног константи, яка була б однаково ефективною для усгх об'ектю такого режиму. Тому запропоновано застосовувати при формувант спещальних режим1в шновацшног д1яльност1 так методолог1чн1 пгдходи, що враховують специфжу окремого об'екта або групи об'ект1в.
Ключовi слова: шновацшна дiяльнiсть; спещальний режим; нацюнальна шновацшна система; шновацшний розвиток; шновацшна шфраструктура.
Ваким В. Э., аспирант кафедры хозяйственного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-4702-5283
Базовые факторы законотворчества при формировании специальных режимов инновационной деятельности
Рассматривается содержание и цель специального режима хозяйствования как взаимосвязанные явления. Замечена невозможность формирования специального режима инновационной деятельности в виде универсальной константы, которая была бы одинаково эффективной для всех объектов такого режима. Поэтому автор предлагает применять при формировании специальных режимов инновационной деятельности такие методологические подходы, которые позволят учесть специфику отдельного объекта или группы объектов.
Ключевые слова: инновационная деятельность; специальный режим; национальная инновационная система; инновационное развитие; инновационная инфраструктура.
Постановка проблемы. Традицшно законодавство фшсуе певш загальш принципи регулювання сусшльних ввдносин. Одним 1з найбшьш визначальних правових принцишв е р1вшсть. На баз1 цього принципу i створюеться ушвер-
сальний правовий режим, який утворюе баланс мiж приватним та публiчним регулюванням для кожного iз суб'eктiв господарювання.
Але бажання шдвищити результативнiсть суспiльних ввдносин вимагае бiльш детального пiдходу як до окремих об'екпв у системi вiдносин, так i до застосування окремих засобiв регулювання. У системi господарських вiдносин прiоритетним е стимулювання економiчноí дiяльностi. У центрi уваги мають бути тi галузi народного господарства, яю серед своíх факторiв мають певнi конкурентнi переваги, або п, що завдяки додатковому стимулюванню можуть такi фактори створити.
Як вщомо, спецiальним режимам господарювання присвячено окремий роз-дiл у Господарському кодекс Украши (далi - ГКУ). Законодавець називае та дае визначення спещальних (вшьних) економiчних зон, концесп, спецiального режиму в окремих галузях економiки та на територiях прюритетного розвитку -як спецiальних режимiв суто або переважно економiчного спрямування.
Змют спецiального режиму господарювання полягае у створенш особли-вих, ввдмшних вiд загальних, умов здiйснення господарсько'1' дiяльностi, що реалiзуються через спещальш правовi засоби. Цi особливостi можуть полягати у наданш державою фшансово']", органiзацiйноí або iншоí допомоги суб'екту господарювання, який здшснюе свою дiяльнiсть в умовах спецiального режиму. Такому суб'екту можуть бути надаш додатковi гаранты його прав та iнтересiв. Наприклад, держава може надати суб'ектам шноващйно] дiяльностi гарантiю розглядати в позачерговому порядку 1хш пропозицп щодо здiйснення державно-приватного партнерства для реалiзацií iнновацiйних проектiв. 1ншою особливою умовою мае бути впровадження в межах спещального режиму господарювання шльгового режиму оподаткування та сплати митних платежiв. Таким чином, державна допомога, додатковi гаранты прав суб'екпв господарювання та пiльги - три стовпи, на яких формуеться спещальний режим господарювання. Крiм того, спещальний режим господарювання може передбачати певш обме-ження та особливi шдстави юридичноí вiдповiдальностi суб'ектiв спецрежиму. Отже, коли йдеться про спещальний режим господарювання, то шд ним розум^ ють вщмшний вiд загального порядок здшснення господарськоí дiяльностi, який формуеться iз застосуванням правових засобiв та направлений на досягнення визначеноí державою мети.
Мета ж запровадження спещального правового режиму iнновацiйноí дiяль-ност полягае в створеннi нового особливого порядку роботи з шноващями, який буде направлений на реалiзацiю та захист iнтересiв учасникiв шноващй-ноí дiяльностi та мiнiмiзацiю ризикiв, що цю дiяльнiсть супроводжують. Таким чином, спещальний режим мае посилити мотиващю щодо участ в iнновацiйнiй дiяльностi, сприяти створенню нових iнновацiйних шдприемств, залученню iнвестицiй та розбудовi нацiональноí iнновацiйноí системи.
Однак неможливо уявити спещальний режим iнновацiйноí дiяльностi як певну ушверсальну константу. Навпаки, це мае бути набiр iнструментiв - правових засобiв - яю можна було б комбiнувати та реконструювати, залежно вщ
конкретних o6'eKTÍB, щлей та обставин регулювання, як своервдний конструктор. Саме так, пристосовуючись до особливостей та потреб кожного з об'екив спецрежиму, можна сподiватися досягти ефективност в регулюваннi шнова-цiйних вщносин.
ÁHanÍ3 лтературних даних. Проблемам шновацшно1 дiяльностi при-свячено дослiдження учених-юрисив та економiстiв: Д. В. Задихайла (D.V. Zadykhaylo), Ю. 6. АтамановоТ (Yu.Ye. Atamanova), О. М. Давидюка (O.M. Davydiuk), А. I. Денисова (A.I. Denysov), проте деякi питання окреслено1 проблеми все ще потребують висвiтлення. Рiзнi аспекти формування та функщо-нування спецiальних режимiв розглянуто в роботах Л. Таран (L. Taran), О. Зель-дшо'1 (O. Zeldina), О. Буткевича (O. Butkevych), О. Олiйника (O. Oliinyk), Ю. Броново1 (Yu. Bronova) та ш.
Мета i завдання дослгдження. Проаналiзувати особливостi окремих об'ек-тiв спещальних режимiв iнновацiйноï дiяльностi, визначити, як щ особливостi впливають на формування спещального режиму, та запропонувати шдходи до його формування.
Виклад основного матерiалу. Форми спещального режиму шновацшно1 дiяльностi мають кореспондувати об'ектам, на якi вони направлена Такими об'ектами е ввдносини та зв'язки, що складаються мiж рiзними за характером дiяльностi суб'ектами шновацшно1 та iнших пов'язаних з нею видiв дiяльно-стi на рiзних етапах iнновацiйного процесу. Це можуть бути як вщносини, що характеризують увесь комплекс вiдносин шновацшного характеру в цiлому та складаються в межах нащонально1 iнновацiйноï системи, так i iншi бiльш кон-кретизованi вiдносини в сферi шновацшно1 дiяльностi.
Тому, розробляючи спецiальний режим шновацшно1 дiяльностi, слiд уписати його змкт у такi правовi форми, яы органiчно поеднали в необхiднi засоби правового впливу саме на ту категорш iнновацiйних ввдносин, що виступають як об'ект спещального режиму у кожному конкретному випадку. Таким чином, виникае необхщшсть у формуванш своерщних пiдходiв до формування спещального режиму.
Як уже було зауважено, об'ектом спещального режиму шновацшно1 дiяльно-ст мае бути, перш за все, нащональна шновацшна система, а саме тi ввдносини, що ïï характеризують. Ядро нащонально1 iнновацiйноï системи формуеться з вщносин, що складаються у зв'язку зi створенням, поширенням та реалiза-щею iнновацiй. Однак i мiж шдсистемами нацiональноï iнновацiйноï системи встановлюються функщональш зв'язки, якi отримують об'ективацiю у виглядi вiдносин мiж суб'ектами, спрямованими на виршення рiзних питань оргашзацп та здiйснення iнновацiйноï дiяльностi [1, с. 125- 126].
Базовим елементом структури Н1С е тдсистема науки, в межах яко1 здшс-нюеться первинна розробка шновацш, саме тут у суб'екта науково1 дiяльностi виникае право штелектуально1 власностi на створений ним об'ект.
Дослвджуючи наукову дiяльнiсть як основний вид дiяльностi в межах шдсистеми науки, слiд звернути увагу на те, що наукова дiяльнiсть не завжди
мае ознаки шновацшно']". Адже шновацшна дiяльнiсть направлена на комерщ-алiзацiю наукових розробок, тодi як наукова дiяльнiсть, особливо якщо вона здiйснюеться бюджетними установами, не мае такого спрямування. Особливютю науково-техшчних розробок е те, що комерцiалiзацiя ïx результатiв носить гшотетичний характер. Це ще раз шюструе комплексний характер вiдносин, вiд некомерцшних до пiдприемницькиx, що складаються в межах шновацшно1 системи.
Забезпечення теxнологiчно-виробничого оформлення науково!" розробки для 1Ï використання у реальному виробництвi також е одшею з функцiй, покла-дених на Н1С. До того ж, перед розробниками шновацш постае питання щодо обгрунтування економiчноï прибутковостi та мошторингу ринку з метою знайти ланку виробництва, де використання цього конкретного нововведення забез-печить його максимальну оборотоздатшсть. Ц завдання виконуються завдяки п1дсистем1 технолог1чног адаптацй, в межах яко1 формуються ноу-хау.
Вiдносини щодо реестрацп створених об'екив iнтелектуальноï власностi та передання прав на ïx використання формуються в межах окремо!" пiдсистеми -трансферу тновацш та технологш.
Мiж названими пщсистемами прослiдковуеться послiдовний зв'язок. Окремо слщ видiлити тдсистему imoea^moï тфраструктури, яка пронизуе усю структуру Н1С та взаемодiе з усiма iншими пiдсистемами. На не'1 покладено функщю ресурсного забезпечення та сприяння реалiзащï iнновацiйниx процесiв. Складнiсть ще1 пiдсистеми пов'язана з тим, що на ïï складовi покладено вико-нання рiзноманiтниx функцiй. В шновацшнш iнфраструктурi можна видiлити такi основш складовi: 1) фiнансова; 2) шформацшна; 3) органiзацiйна складова.
Отже, кожна з названих шдсистем потребуе сво1х специфiчниx заxодiв правового впливу саме на ri вiдносини та зв'язки, що виникають мiж суб'ектами шновацшно1 дiяльностi у межах окремо!" пiдсистеми. Наприклад, стимулювання пiдсистеми науки можливе завдяки проведенню загальних, галузевих або тема-тичних конкурсiв шновацш або хакатошв, якi можна оргашзовувати на регю-нальному, державному або мiжнародному рiвнi. Метою такого заходу е надання суб'ектам науковоТ дiяльностi можливостi презентувати перед потенцiйними швесторами свою iдею, розробку або технолопю.
Особливiстю описаних об'ектiв спецiального режиму шновацшно1 дiяль-ностi е те, що вони об'еднують в собi найбшьш узагальненi вiдносини, що складаються в шновацшнш сферь Формування спещального режиму, що буде спрямований на стимулювання цих ввдносин, можна здшснити застосуванням системного тдходу. Змютом цього шдходу е те, що запропоноваш ним засоби регулювання вiдносин найбшьш наближенi до унiверсальниx, якi можуть бути застосоваш i до шновацшних вiдносин, що складаються в межах само!" Н1С взагалi, i до вщносин у рамках яко1сь окремо!" пiдсистеми Н1С.
Найбiльш ефективно здшснювати регулювання цих вiдносин могли б спещ-алiзованi державнi установи, надшеш необxiдною компетенцiю, яка б, як слушно зауважуе Д. Д. Задихайло (D.D. Zadykhailo), сво'1'м змiстом могла охопити увесь
арсенал правових 3aco6iB, Mexarn3MÎB та режимiв, за допомогою яких держава може активно i ефективно впливати на становлення шновацшного сусшльства, перехщ до iнновацiйного характеру економiчного розвитку, шновацшного способу господарювання [2, с. 79].
О. О. Курченко (O.O. Kurchenko), дослщжуючи засоби державно!" пiдтримки стартапiв у сусiднiй Польшу [3], звертае увагу на основних суб'екпв нащональ-но1 iнновацiйноï системи краши як один iз вагомих факторiв стимулювання iнновацiйноï дiяльностi. 1х можна умовно подiлити на чотири рiвнi. Причому дiяльнiсть суб'ектiв першого та другого рiвнiв мае управлшський, регулятив-ний характер, суб'екти третього рiвня здiйснюють фiнансування шновацшно1 дiяльностi, а суб'екти четвертого рiвня - це виконавщ вiдповiдних проектiв.
Отже, найвищий полггичний рiвень включае в себе президента, парламент та уряд. Сшвпраця вищого законодавчого органу з вищим органом виконавчо! влади направлена на визначення нацюнально1 шновацшно1 полггики та формування вiдповiдноï законодавчо! бази. Наступний рiвень в Н1С Польшi форму-ють центральнi органи виконавчо! влади, зокрема, це Мшктерство економiки, Мiнiстерство iнфраструктури i розвитку, Мшютерство науки та вищо1 осв^и та Мiнiстерство фiнансiв, кожному з яких шдпорядковаш спецiалiзованi установи, яю утворюють р1вень суб'ектгв фтансування НДДКР. Саме цей прошарок шновацшно1 системи Украши ще знаходиться на стадп розвитку.
До суб'ектiв фшансування НДДКР належать центри i агентства, що надшеш компетенцiею видiляти з державного бюджету i структурних фондiв 6С кошти для пiдтримки шновацшних пiдприемств та координувати обслуговування цих шдприемств (надавати кредити, консультативнi та тренiнговi послуги). Таким чином, щ установи беруть на себе i частину функцш iнновацiйноï шфраструк-тури, а також повноваження щодо надання фшансово!' державно!" допомоги суб'ектам шновацшно1 дiяльностi.
Окремi спецiалiзованi центри здшснюють фiнансування проектiв, пов'яза-них з фундаментальною наукою, та фшансуванням прикладних дослщжень та iнновацiйних розробок. Крiм того, спецiальний центр дослiджень та розвитку вивчае новi тенденцп i оновлюе стандарти оцiнювання iнновацiйних проек^в, залучаючи до цього процесу не тшьки вчених, а й фахiвцiв з технологiчноï адап-тацп нововведень. До того ж, шд керiвництвом iнших мiнiстерств реалiзуються спецiальнi державш програми стимулювання iнновацiйних та науково-дослщних проектiв у вiдповiдних секторах.
Четвертий рiвень суб'ектiв iнновацiйноï системи представлений безпосе-реднiми виконавцями НДДКР, до яких належать: державш i приватш вищд навчальнi заклади, нацiональна академiя наук, iнновацiйнi пiдприемства, технопарки, бiзнес-iнкубатори тощо.
Взаемодiя та сшвпраця мiж суб'ектами регулювання, фiнансування та безпо-середнiми виконавцями НДДКР також породжуе позитивш наслiдки для шновацшного розвитку. Зокрема, европейський досвщ передбачае можливють так званого стратепчного партнерства, метою якого е вироблення стратеги i полггики
в сферi НДДКР та шновацш з урахуванням приватних i публiчних iнтересiв [4]. Для здшснення тако! спiвпрацi в УкраТш мае бути реалiзована суттева переду-мова, а саме утворення ввдповщних iнституцiональних об'еднань - ком^епв, комiсiй, рад, якi б формувалися з представниюв основних суб'ектiв шновацшно! системи всiх рiвнiв (причому приватш виконавцi НДДКР мають бути пред-ставленi окремо вiд державних установ того ж самого рiвня) та представниюв пiдприемств, що здiйснюють дiяльнiсть у визначених прiоритетних напрямах народного господарства. До повноважень таких структур може бути вщнесено, зокрема, обговорення, шдготовка та контроль за виконанням кошторису суб'ек-тiв державного фшансування iнновацiйноТ дiяльностi; проведення заходiв для налагодження зв'язку мiж виконавцями шновацшних проектiв та iнвесторами або шшими зацiкавленими особами (такими заходами можуть бути конкурси, конференций семiнари, виставки, тощо); надання в оренду, або на умовах договору лiзингу, або навт безкоштовно обладнання та устаткування, необхщного для проведення дослвджень. 1ншими словами, дiяльнiсть таких оргашв мае бути направлена на сприяння шновацшному розвитку народного господарства.
Слвд зауважити, що УкраТна вже стала на шлях розбудови шновацшно! системи. Так, 26 листопада 2015 р. було прийнято Закон УкраТни «Про нау-кову i науково-технiчну дiяльнiсть», який визначае правовi, органiзацiйнi та фiнансовi засади функцiонування i розвитку у сферi науково! i науково-техшч-но! дiяльностi, створюе умови для провадження науково! i науково-техшчно! дiяльностi, задоволення потреб суспiльства i держави у технолопчному розвитку шляхом взаемодГ! освiти, науки, бiзнесу та влади. Зокрема, цей Закон дае визна-чення понять виробничо-орiентовано! (галузево!) науково! установи, державно! дослiдницькоТ iнфраструктури, дослвдного виробництва, дослiдницькоТ шфра-структури, гранту, а також передбачае функщонування ключових державних лабораторiй та центрiв колективного користування науковим обладнанням.
До того ж, у Закош йдеться про створення нового для шновацшно! системи УкраТни органу - Нацюнальног ради Украгни з питань розвитку науки I технологш. Це постшно дшчий консультативно-дорадчий орган, що утворюеться при Кабiнетовi Мiнiстрiв УкраТни. Метою створення Нащонально! ради е забезпечення ефективно! взаемодГ! представниюв науково! громадськосп, оргашв вико-навчо! влади та реального сектору економши у формуванш та реалiзащТ едино! державно! полггики у сферi науково! i науково-технiчноТ дiяльностi. Структура НацiональноТ ради складаеться з Наукового та Адмшктративного комггеив.
На Нацiональну раду покладено низку функцш, серед яких слвд видiлити:
- пiдготовку та подання Кабiнетовi Мiнiстрiв УкраТни пропозицiй щодо: 1) формування засад державно! полггики у сферi науково! та науково-техшчно! дiяльностi; 2) визначення прiоритетiв розвитку науки i технiки та заходiв з Тх реалiзацiт; 3) штеграцп вiтчизняноТ науки у свiтовий науковий проспр та бвро-пейський дослщницький простiр з урахуванням нацiональних iнтересiв; 4) засад функцiонування в УкраТш системи незалежно! експертизи державних щльових наукових та науково-технiчних програм, наукових проек^в тощо;
- надання Кабiнетовi Мiнiстрiв Украши рекомендацш щодо формування державного бюджету в частиш визначення загальних обсяпв фшансування науково'Т i науково-технiчноï дiяльностi та його розподiлу мiж базовим та кон-курсним фiнансуванням наукових дослщжень, а також у частиш визначення структури розподшу мiж напрямами грантово'Т пiдтримки Нацiонального фонду дослщжень УкраТни;
- пiдготовку пропозицiй щодо принцишв створення та стратеги розвитку державно!' дослщницько'Т iнфраструктури, системи державних ключових лабораторш;
- взаемодш в установленому порядку з вщповвдними органами iноземних держав i мiжнародних органiзацiй.
Нацiональна рада з питань розвитку науки i технологш дiе на основi прин-ципiв субсидiарностi та пропорцiйноï мiри впливу. Принцип субсидiарностi передбачае, що при взаемодп суб'ектiв рiзних рiвнiв в iерархiчнiй системi управ-лiння iнновацiйними процесами органи вищого рiвня приймають новi рiшення (правила та процедури) тшьки за умови ïx бiльшоï ефективносл, нiж вiдповiднi рiшення органiв нижчого рiвня. А принцип пропорцiйноï мiри проголошуе, що рiшення органiв вищого рiвня мають залишати нижчому рiвню найбiльшу свободу у процесi ix реалiзацiï.
1ншим ключовим суб'ектом нацюнально'Т iнновацiйноï системи вiдповiдно до названого Закону мае стати Нащональний фонд дослщжень Укра'1'ни, основним завданням якого е фшансування фундаментальних та прикладних наукових дослвджень. Крiм того, Закон декларуе намiри держави створити економiчно сприятливi умови для ефективного провадження науково'Т i науково-техшчно'Т дiяльностi, завдяки застосуванню фшансово-кредитних та податкових шстру-ментiв - зокрема, забезпечити до 2025 року збшьшення обсягу фшансування науки за рахунок усix джерел до трьох ввдсотюв валового внутршнього продукту, а також щльове державне фiнансування iнновацiйниx та швестицшних проектiв виробничо-орiентованиx наукових установ за рахунок бюджетних програм.
Отже, базовим чинником при формуванш спещальних режимiв господарювання в шновацшнш сферi мае бути розбудова нащонально1 iнновацiйноï системи, та особливо - ïï шфраструктурного елементу. Хоча положення Закону УкраТни «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть» створюють враження, що розвиток шновацшно1 системи УкраТни зрушив з мюця, ключовий суб'ект державного фiнансування науковоТ та науково-дослiдноï дiяльностi - Нащональний фонд дослвджень УкраТни досi не створений, хоча з моменту набрання чинноси законом минуло бшьше року. Крiм того, п. 6 перехвдних положень Закону УкраТни «Про державний бюджет УкраТни на 2017 рш» встановлено, що положення Закону УкраТни «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть» засто-совуватимуться виходячи з наявних фшансових ресурсiв державного i мюцевих бюджетiв. Отже, можна зробити висновок, що левова частка роботи, у тому чисш щодо нормативного забезпечення шновацшно'Т системи УкраТни, ще попереду.
Отже, зосередження правових 3aco6iB, що формують спещальний режим шновацшно1 дiяльностi, в руках суб'екпв iнновацiйноï системи та шститущ-ональних об'еднань, що здiйснюють стратепчне партнерство, та можливiсть жонглювати такими засобами - ключова особливiсть системного шдходу до формування спецiального режиму шновацшно1 дiяльностi.
Однак нацiональну шновацшну систему неможливо розглядати як ввдо-кремлене економiчне явище. Новизна заради новизни не становить штересу ш для держави, нi для iнвесторiв. Однieю iз найсуттeвiших ознак шновацш е саме те, що вони покликан iстотно полiпшити структуру та яюсть виробництва або соцiальноï сфери i таким чином забезпечити шновацшний розвиток щлих галузей народного господарства.
У цьому контекст Д. В. Задихайло (D.V. Zadykhailo) зазначае, що забезпечення шновацшного характеру розвитку економiчних вiдносин як головного чинника шдтримки конкурентоспроможностi нацiональних суб'ектiв господа-рювання i нацiональноï економiки як тако1 слiд визнати самостiйною функщею держави у сферi економiки. Адже проблема систематичного впровадження шновацш у виробництво, постшне зростання обсяпв продукцп, що мае квал^ фiкуватись як шновацшна, е, по-перше, проблемою, що зачшае практично всi види виробництв, ринки усiх основних видiв товарiв i послуг. Але, по-друге, об'екти прав промисловоТ власностi як таы, i тим бiльше об'екти, що доведен до якостi самостiйного товару - шновацшних продукта, самi утворюють влас-ний, достатньо самостiйний ринок шновацшних продукта. Таким чином, можна стверджувати, що у сферi економiчних вiдносин, особливо у сферi виробництва, шновацшний характер вщносин стае тим компонентом, що фактично е необ-хвдною умовою функцiонування виробництва. Тому i шновацшш вiдносини як компонент економiчних вiдносин тотально пронизують ринки рiзноманiтних товарiв та послуг [5, с. 124-125].
Таким чином, сумiжним об'ектом спещального режиму шновацшно1 дiяль-ностi слiд назвати вiдносини, що складаються в окремих сегментах сфери господарювання, де спещальний режим мае створити сприятливi умови для шновацшного розвитку галузей та окремих видiв виробництв. Першочерговим завданням, яке слщ виршити при формуваннi такого спещального режиму, е визначення тих напрямiв дiяльностi, що потребують iнновацiйного розвитку. Так, ст. 2 Закону УкраТни «Про прюритетш напрями шновацшно1 дiяльностi в УкраТш» визначае, що прюритетними напрямами е науково i економiчно обrрунтованi та визначенi вiдповiдно до законодавства напрями провадження шновацшно1 дiяльностi, що спрямованi на забезпечення економiчноï безпеки держави, створення високотехнологiчноï конкурентоспроможно1 екологiчно чисто1 продукцй", надання високояккних послуг та збiльшення експортного потенщалу держави з ефективним використанням втизняних та свiтових науково-технiчних досягнень. Стратепчними прiоритетними напрямами на 2011-2021 роки ввдповщно до ст. 4 цього ж Закону е:
1) освоення нових технологш транспортування енергп, впровадження енергоефективних, ресурсозберпаючих технологш, освоення альтернативних джерел енергп;
2) освоення нових технологш високотехнолопчного розвитку транспортно'1 системи, ракетно-космiчноï галуз^ авiа- i суднобудування, озброення та вшсько-во'1 технiки;
3) освоення нових технологш виробництва матерiалiв, ïx оброблення i з'ед-нання, створення шдустрп наноматерiалiв та нанотеxнологiй;
4) технолопчне оновлення та розвиток агропромислового комплексу;
5) впровадження нових технологш та обладнання для яысного медичного обслуговування, лшування, фармацевтики;
6) широке застосування технологш бшьш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища;
7) розвиток сучасних шформацшних, комунжацшних теxнологiй, робототеxнiки.
Крiм того, за результатами заxодiв, що були проведен ДП «Державний iнститут комплексних теxнiко-економiчниx дослiджень Мiнпромполiтики УкраТни» з метою створення науково-методичного та шформацшно-статистич-ного шструментарш оцiнки високотеxнологiчниx виробничих сфер в УкраТш, до ключових технолопчних напрямiв вiднесено: авiацiйно-космiчнi технологи; технологи для безпеки (озброення); ядерш технологи; оптичш технологи; шфор-мацшно-комушкацшш технологи; електроннi технологй"; виробничi технологи; транспортш технологи; новi матерiали та матерiали з покращеними властивос-тями; бютехнологи; технологй' в галузi науки про життя (бiоxiмiя, iмунологiя, генетика, фiзiологiя, екологiя); нанотехнологи [6, с. 23].
Крiм високотеxнологiчниx виробничих сфер стимулювання потребують окремi галузi промисловост (наприклад, машинобудування та приладобуду-вання як основи високотехнолопчного оновлення всix галузей виробництва, високояысна металургiя), що мають потенщал до iнновацiйного розвитку можуть здобути або посилити сво1 конкурентш переваги. Галузевий nidxid до формування спещального режиму шновацшно1 дiяльностi мае направити спецi-альнi правовi засоби на ключовi фактори розвитку шновацш та технолопчного оновлення галузей промисловосп, а також створення сприятливих умов для високотехнолопчних виробництв. Йдеться насамперед про розробку вщповщ-них державних щльових програм, з обов'язковою умовою - видшення на ïx реалiзацiю бюджетних коштiв. Також створення сприятливих умов реалiзуеться завдяки посиленню засобiв захисту прав iнтелектуальноï власносп та розвитку меxанiзмiв трансферу технологш.
З шшого боку, результати дослщжень, проведених ДП «Державний iнсти-тут комплексних теxнiко-економiчниx дослiджень Мiнпромполiтики Украши», свiдчать, що найважливiшим ресурсом при розробщ iнновацiй е праця пред-ставникiв теxнологоорiентованиx професiй - фаxiвцiв, якi мають вiдповiдну освiту, що передбачае високий рiвень знань у галузi фiзичниx, математичних,
техшчних, бюлопчних та медичних наук; фаxiвцiв, що мають професп, котрi передбачають знання в однш з галузей природничих чи техшчних наук, а також робггниюв з обслуговування, експлуатацп та контролю за роботою тех-нолопчного устаткування, складання устаткування та машин [6, с. 23]. Отже, приваблення, заохочення та оргашзащя роботи таких пращвниыв мае бути ще одним напрямком державно!" допомоги в межах спещального режиму шнова-цшно!" дiяльностi. Зокрема, державою може бути встановлений мтмальний розмiр заробiтноï плати для пращвниыв теxнологоорiентованиx професiй та надання державно!" допомоги у виглядi щльового фiнансування суб'ектiв господарювання, для забезпечення оплати пращ теxнологоорiентованиx фаxiвцiв не нижче встановленого розмiру. Так, Закон Украши «Про наукову i науково-до-слщну дiяльнiсть» закрiпив гарантш встановлення ставок науковим пращв-никам державних наукових установ (вищих навчальних закладiв), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового сшвробггника на рiвнi не нижче подвiйноï середньо!" заробiтноï плати у промисловостi в щлому по Укра-!'ш. Оргашзащя дiяльностi зазначених працiвникiв може також проявлятися у таких формах державно!" допомоги, як надання необхвдних для здшснення дослiджень матерiалiв (приладiв, реактивiв тощо) та забезпечення необxiдним обладнанням, устаткуванням та спорядженням.
Iншi об'екти спецiального режиму iнновацiйноï дiяльностi потребують бiльш конкретного, навiть iндивiдуалiзованого пiдxоду. Такий iндивiдуалiзо-ваний суб'ектний nidxid необхщно застосовувати при стимулюванш дiяльностi деяких суб'ектiв iнновацiйноï системи. Адже дiяльнiсть iнновацiйниx шдпри-емств, яы, крiм безпосередньо! участi в шновацшному процесi, здiйснюють ще й функщю ресурсного забезпечення цих проекпв, також е беззаперечним об'ектом спещального режиму шновацшно! дiяльностi. Розраховуючи на реа-лiзацiю iнновацiйного потенцiалу старташв, теxнопаркiв, теxнополiсiв, шно-вацiйниx центрiв та бiзнес-iнкубаторiв, держава завдяки спещальному режиму iнновацiйноï дiяльностi може створити сприятливi умови !хньо! дiяльностi. Зокрема, найбшьш доцiльним було б передбачити для таких суб'екив пiль-говий податковий режим та створити спещальну платформу, що сприяла та облегшувала б доступ цих суб'екив до джерел фшансування. Також держава може гарантувати часткову компенсащю кош^в, витрачених на оргашзащю iнновацiйноï дiяльностi приватними пщприемствами. Наприклад, у разi невдачi iнновацiйного проекту держава може зобов'язатися викупити у шновацшного шдприемства робоче обладнання, устаткування та спорядження, що використовувалось для реалiзацiï ввдповвдного проекту, за цшою не нижчою вщ то!, за яку воно було придбане шдприемством.
Крiм того, реалiзацiя окремого iнновацiйного проекту може здшснюватися у формi державно-приватного партнерства. У такому разi усi засоби: державна допомога, ïï форми, види та розмiр, гарантй' прав приватного партнера та корес-пондуючi 1м зобов'язання держави, пiдстави вiдповiдальностi партнерiв та всi iншi умови партнерства - прописуються в окремому договора Таким чином,
для приватного партнера дiе шдиввдуальний спещальний режим реалiзацiï окремого проекту.
Однак не слщ обмежувати спещальний режим шновацшно! дiяльностi його розповсюдженням тiльки на ri iнновацiйнi вiдносини, учасником яких виступае держава. Iншi форми сшвпращ, що активно використовуються для регулювання вщносин мiж приватними iнновацiйними шдприемствами, або мiж ними та при-ватними iнвесторами без участi держави, так само можуть бути простимульоваш завдяки впровадженню спещального режиму шновацшно! дiяльностi. Так, коли основним об'ектом спещального режиму виступае якась окрема шноващя або технолопя як кшцевий продукт, мае бути застосований об'ектний nidxid. Мова йде про вщносини, предметом яких е шновацп, шновацшш продукти, технологи або iнвестицiï в шновацшну дiяльнiсть. Зокрема, вони можуть випливати з дого-ворiв франчайзингу, аутсорсингу, лщензшних угод, договорiв про сшвпрацю, якi часто використовуються для юридичного оформлення старташв без створення юридично! особи [7].
Висновок. Формування спещальних режимiв iнновацiйноï дiяльностi мае певш особливостi, що зумовленi неоднорщшстю об'ектiв регулювання та лежить в основi запропонованих пiдxодiв.
Системний шдхвд передбачае виокремлення та стимулювання специфiч-них типiв iнновацiйниx вiдносин, що складаються в нащональнш iнновацiйнiй системi протягом усього iнновацiйного процесу, в окремих елементах структури Н1С або характеризують зв'язки мiж такими шдсистемами. Тiсно пов'язаний з ним галузевий шдхщ спрямований на стимулювання вщносин, що характеризують iнновацiйний розвиток окремих галузей промисловосл, а також вщносин у високотеxнологiчниx сферах виробництва, та забезпечуе реалiзацiю державно! шновацшно!' пол^ики у цих сферах.
Об'ектний шдхщ направлений на вiдносини, безпосередшм об'ектом яких е певний шновацшний продукт або теxнологiя. Такi вщносини можуть складатися в окремих шдсистемах Н1С, у межах постiйно дшчих iнновацiйниx траекторiй, пiд час створення та застосування певних видiв технологш по всiй територй' Укра!'ни або нав^ь за !Т межами та, як правило, передбачають укладання вщпо-вщних господарських договорiв.
Суб'ектний шдхвд передбачае особливостi функцiонування суб'ектiв шновацшно! дiяльностi (теxнологiчнi, науковi та iндустрiальнi парки, теxнополiси, iнновацiйнi центри тощо). Нормативне регулювання передбачае особливоси функщонування, що можуть розповсюджуватись як на всix суб'ектiв окремого типу, так i стосуватись лише визначеного кола о^б (наприклад, у преамбулi Закону Украши «Про спещальний режим шновацшно! дiяльностi технолопч-них парюв» мiститься перелiк суб'ектiв, дiяльнiсть яких вш регулюе). Окремо також слщ видiлити суб'ектiв, дiяльнiсть яких регулюеться iндивiдуалiзовано при укладаннi договору державно-приватного партнерства.
Отже, базовим чинником при формуванш спещальних режимiв господарювання в шновацшнш сферi мае бути розбудова нащонально! iнновацiйноï'
системи, особливо ïï шфраструктурного елементу. 1ншим ключовим моментом мае стати модершзащя законодавства, що регулюе створення та функцюнування суб'екта iнновацiйноï дiяльностi, а також розвиток вщносин у сферi державно-приватного партнерства, зокрема щодо можливост застосування партнерства для реалiзацiï шновацшних проекта. Так, мають бути визначенш основш кри-терп оцiнки результативной проектiв та меxанiзми забезпечення балансу мiж розмiром державно!" допомоги та економiчним або соцiальним ефектом проекту.
Перспективним для формування спещального режиму шновацшно1 дiяль-ностi видаеться розвиток законодавства в сферi спiвпрацi суб'екта шновацшно'1 дiяльностi мiж собою та з шшими суб'ектами господарювання, що формуеться, зокрема, у постшних шновацшних траекторiяx, якi можуть за наявност певних умов трансформуватися у шновацшш кластери. Конкретизацiя цих понять, процедура реестрацп як суб'ектiв iнновацiйного сшвробмицтва для отримання визначених преференцiй та фшансування, визначення характеру вiдносин мiж учасниками такого спiвробiтництва та правових форм цих вщносин - фундамент для запровадження спещального режиму господарювання таких суб'екта.
Список л^ератури:
1. Атаманова Ю. 6. До питания правового визначення шновацшно1 д1яльност1. Вкник Нащ-ональног юридичног академй Украти ÎMem Ярослава Мудрого № 1/2010 Серiя: Економгчна теоргя i право. 2010. С. 124-133.
2. Задихайло Д. Д. Функцц Уряду Украши в економ1чнш сферк модершзащя конституцш-но-правового забезпечення. Харюв: Юрайт, 2013. 112 с.
3. Курченко О. О. Державна тдтримка стартатв: досввд Польщ1, уроки для Украши. Проблемы науки. 2015. № 12. С. 25-30.
4. С1мсон О. Державно-приватне партнерство в шновацшнш сферг Вкник Академй правових наук Укрални. 2011. № 4. С. 222-230. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2011_4_24
5. Задихайло Д. В. 1нновацшна полиика держави i господарсько-правов1 засоби ïï реаль зацш. Ыновацшний розвиток Украти: наукове, економгчне та правове забеспечення: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харюв, 27-28 жовтн. 2006 р.). Харюв: Вид. Д1м «1НЖЕК», 2007. С. 120-133.
6. Сал1хова О. Б. Нащональт високотехнолопчш виробництва: персотфжований и1дх1д до визначення та надання преференцш. 1нвестицй: практика та досвгд. 2010. № 5. С. 22-28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2010_5_8
7. Бачинський Т. В. Стартап в Украш: погляд з позицп 1Т-права. Право Украти. 2016. № 11. С. 176-182.
References:
1. Atamanova, Iu.Ie. (2010). Do pytannia pravovoho vyznachennia innovatsiinoi diialnosti. Visnyk Natsionalnoi yurydychnoi akademii Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho № 1/2010 Ser.: Ekonomichna teoriia ipravo, 124-133 [in Ukrainian].
2. Zadykhailo, D.D. (2013). Funktsii Uriadu Ukrainy v ekonomichnii sferi: modernizatsiia konstytutsiino-pravovoho zabezpechennia. Kharkiv: Yurait [in Ukrainian].
3. Kurchenko, O.O. (2015). Derzhavna pidtrymka startapiv: dosvid Polshchi, uroky dlia Ukrainy. Problemy nauky, 12, 25-30 [in Ukrainian].
4. Simson, O. (2011). Derzhavno-pryvatne partnerstvo v innovatsiinii sferi. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy, 4, 222-230. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2011 ^_24 [in Ukrainian].
5. Zadykhailo, D.V. (2007). Innovatsiina polityka derzhavy i hospodarsko-pravovi zasoby yii realizatsiii. Innovatsiinyi rozvytok Ukrainy: naukove, ekonomichne ta pravove zabespechennia: Abstracts of Papers Vseukr. nauk.-prakt. konf. (m. Kharkiv, 27-28 October 2006 r.). Kharkiv: Vyd. Dim «INZhEK», 120-133 [in Ukrainian].
6. Salikhova, O.B. (2010). Natsionalni vysokotekhnolohichni vyrobnytstva: personifikovanyi pidkhid do vyznachennia ta nadannia preferentsii. Investytsii: praktyka ta dosvid, 5, 22-28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2010_5_8 [in Ukrainian].
7. Bachynskyi, T.V. (2016). Startap v Ukraini: pohliad z pozytsii IT-prava. Pravo Ukrainy, 11, 176-182 [in Ukrainian].
Wakim W. E., Postgraduate Student of the Department of Economic Law of the Yaroslav Mudryi National Law University Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-4702-5283
Basic factors of law in the field innovative activity special modes formation
In this paper author considers the content and purpose of special economic regime as interconnected phenomena. The key elements of special economic regime tend to be governmental aid, additional guarantees of rights of business entities and privileges. Special innovation activity regime should be aimed at realization and protection of interests of innovation activities participants and minimization of risks which accompany this activity. However, the author stresses on impossibilities to a special mode of innovation in the form of a universal constant that would be equally effective for all objects of such regime. Therefore, when forming special innovation activities regimes, it is proposed to apply such methodological approaches that take into account the specifics of an individual is aimed at relations, which direct object is a certain innovative product or technology; subjective approach stipulates peculiarities of innovation activity subjects functioning. The conclusion emphasizes that key factors in special economy regimes formation in the sphere of innovation should be development of national innovation system and especially its infrastructure element, development of legislation in the field of cooperation between each other and with other economic entities and innovative clusters formation.
Keywords: innovation activity; special regime; national innovation system; innovation development; innovation infrastructure.
Надшшла до редколегп 15.11.2017 р.
