CC BY
15
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) УДК 346.5:005.591.6
ISSN 2225-6555
ПРАВОВ1 ФОРМИ СПЕЩАЛЬНОГО РЕЖИМУ ШНОВАЩЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Вакм Вадад Елiасiвна,
астрант кафедри господарського права, Нацюнальний юридичний ушверситет iмен1 Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харшв e-mail: misswakim06@gmail.com ORCID 0000-0003-4702-5283
Визначено основт недолти ринку тновацт в Украш, необхiднiсть усунення яких актуалiзуe формування спещального режиму тновацшно'г дiяльностi. Сформульовано об'екти спещального режиму, визначено, що форма спещального режиму мае кореспондувати особливостям того чи тшого об'екта. Проаналiзовано законодавство Украгни щодо форм спещальних режимiв тноващйног дiяльностi. Запропоновано розглядати державно-приватне партнерство як одну i3 форм спещального режиму господарювання.
Ключов1 слова: шновацшна дiяльнiсть; спещальний режим; технопарк; форми спещальних режимiв; державно-приватне партнерство.
с5 \ ^\ (ГгЛ \\\
Постановка проблеми та актуальшсть теми. Вщповщно до даних,
« \ 11 \ \\ \ I / ш Й / ' /
опублжованих у 2016 р. INFORMATION TECHNOLOGY & INNOVATION FOUNDATION - американською оргашзащею, що займаеться розвитком шновацш i технологш, Украша посщае 52 мюце з 56 у свт за шновацшним показниками [1]. Серед критерпв, що оцiнювались, рiвень податкiв на
продукцш iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй в Укра1ш виявився
^J *// ГУ (7 П f 11 \\»
зависоким - 5,2 %, для порiвняння, у Мексицi - 0,7 %. Рiвень фiнансування наукових до^джень в Украiнi становить 90 дол. США на людину, тодi як Корея витрачае майже 2 тис. дол. на людину. Витрати на освпу та тдготовку дипломованих фаивщв також суттево нижчi, шж у провiдних державах свiту. Ц данi наочно демонструють, що наразi наша держава прагне наповнити бюджет за рахунок шновацшного розвитку, не створюючи для цього належних умов.
Ключовими проблемами, що гальмують розвиток шновацш в Украiни, е
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
не лише недостатне фшансування шновацшно1' дiяльностi та високий податковий тиск на шновацшш пiдприемства. Можна назвати цшу низку «неспроможностей» ринку шновацш, вирiшення яких покладено на державу. Неспроможност ринку вказують на недолши його внутрiшньоi структури, що через певнi особливостi розвитку заважають належному здiйсненню господарських операцiй та товарно-грошового об^у [2]. Моделювання державноi iнновацiйноi полiтики мае враховувати щ недолiки та бути спрямовано на шдтримку та змiну тих ринкових елеменпв, якi перешкоджають розвитку шновацшних процесiв.
Неспроможностi, що притаманнi технолопчному ринку Украiни, дослiдив О. М. Давидюк. Однак, на нашу думку, таю ж недолжи притаманнi й ринку шновацш. Серед них висока вартють фундаментальних наукових дослiджень, без яких шновацшний процес неможливий у принциш; низький
/j^/v Г [Т/ vA \
рiвень розвитку вiтчизняноi прикладноi науки; недостатня кiлькiсть наукових
/ / / / iL. % у \
спецiалiстiв високо!' квалiфiкацii; недолiки iнновацiйноi iнфраструктури, зокрема, вщсутшсть едино1' системи iнформацiйного забезпечення вщносин, що
1 1 I ' ! 7\ \\
складаються пiд час здшснення iнновацiйноi дiяльностi; високий рiвень
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / ЙЙ \ / / '/ LY^S
економiчних ризикiв, що супроводжують майже всi етапи iнновацiйного процесу; конкуренщя з боку транснацiональних компанш та iнновацiйно розвинених держав; вузько спрямований попит нацюнального сектору економши, який iгноруе iнновацiйну продукцiю; недостатшсть внутрiшнiх фiнансових ресурсiв, що спрямоваш на заохочення iнновацiйних процесiв.
1нновацшна дiяльнiсть характеризуеться низкою особливостей, як необхiдно враховувати при закршленш ii регулювання. Багатоетапний шновацшний процес передбачае послщовне перетворення ще1' на товар. Вiн, як правило, включае в себе етапи фундаментальних i прикладних дослiджень, конструкторських розробок, технолопчно1' адаптацп виробництва i, нарешп, реалiзацii. Проте системний характер нацюнально1' iнновацiйноi системи, в межах яко! вiдбуваються iнновацiйнi процеси, означае, що технолопчний розвиток розглядаеться не у виглядi однобiчно спрямованих причинно-
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
наслщкових зв'язюв, що ведуть вщ науково-дослщницьких i дослщно-конструкторських робгг до iнновацiй, а як процес взаемодп та зворотних зав'язюв мiж yciM комплексом економiчних, сощальних, полiтичних та iнших чинникiв, що визначають створення iнновацiй [3].
Потреба виршення недолiкiв ринку iнновацiй та створення сприятливих умов для його розвитку здатна реалiзyватись завдяки комплексному впливу держави на коло певних об'еклв спещального режиму шновацшно! дiяльностi. Основш засоби правового впливу на щ об'екти формують змiст спещального режиму шновацшно! дiяльностi.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Проблемам шновацшно! дiяльностi присвячено дослiдження yчених-юристiв та економюпв Д. В. Задихайла (D. V. Zadykhaylo), Ю. G. Атаманово! (Yu. Ye. Atamanova), О. М. Давидюка (O. M. Davydiuk), А. I. Денисова (A. I. Denysov), проте деяк
питання зазначено! проблеми все ще потребують висвiтлення. Рiзнi аспекти
/ /л V УиД \\ V )) / I L-réi^i /Л \
формування та функщонування спецiальних режимiв розглянуто в роботах
Л. Таран (L. Taran), О. Зельдшо! (O. Zeldina), О. Буткевича (O. Butkevych),
i i 11 i 4\ \ \ О. Олiйника (O. Oliinyk) , Ю. Броново! (Yu. Bronova) та iн.
4 11 П" \ \\ \ I //1 ( 1
Мета статт - проаналiзyвати особливостi окремих об'еклв спецiального
режимiв шновацшно! дiяльностi та визначити, як форми спецiального режиму
доцiльно впроваджувати для стимулювання цих об'еклв.
Виклад основного матерiалу. Складнiсть юридично! конструкцп
спецiального правового режиму обумовлена, по-перше, множиннiстю ланок, що
ÍJ ЧI ГУ & П Í" I \ \ \»
складають едину систему iнновацiйних правовiдносин; по-друге, рiзноманiттям горизонтальних (договiрних) i вертикальних (yправлiнських) зв'язкiв; по-трете, специфжою взаемодп та взаемозв'язкiв норм, що регулюють оргашзацшно-господарськi та виробничо-господарськ вiдносини; по-четверте, необхiднiстю досягнення оптимально! кшькосл ланок для ефективного функщонування системи в цшому [4]. Тому застосування тако! конструкцп до не менш складно! багатоланково! системи шновацшних вiдносин дозволить направити оптимальнi правовi засоби для впливу на всю систему або окремi !! елементи та
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
досягнення промiжних та кшцевих цшей регулювання шновацшних вщносин.
Як слушно зауважуе Д. В. Задихайло, складнють iнновацiйних вiдносин полягае в ïx подвiйнiй природi. Адже об'ект цих вщносин, з одного боку, е товаром (шновацшна розробка, швестицшний продукт), який створюеться та реалiзуеться в межах спецiального ринку шновацшних продуклв як складово1' бiльш загальноï категорiï - нацiональноï iнновацiйноï системи, але, в той же час, шновацшш вщносини мають стати складовою виробничого процесу як предмет промислово!' полiтики i вiдповiдно господарсько-правового регулювання рiзниx видiв пiдприемницькоï дiяльностi [5]. Тому особливу увагу необхщно придшити визначенню саме тих об'ектiв, на як мае бути спрямований спешальний режим iнновацiйноï дiяльностi.
Так, об'ектами спешального режиму iнновацiйноï дiяльностi можуть бути: 1) Н1С - як комплекс суспiльно-економiчниx вiдносин iнновацiйного
/¿гД/ il \\
характеру у сферi господарських послуг; 2) окремi елементи Н1С, якi
/\\ V j) V J) ///^«taj /Д \ потребують особливо1' активiзацiï свое1' дiяльностi; 3) окремi сегменти сфери
господарювання, де спешальний режим мае створити сприятливi умови для
1 1 I I 7\ \\
iнновацiйного розвитку як цшо1' галузi, так i окремих видiв виробництв i
Чй \ Il /,'"■ \ \\ \ \ / ЙЙ \ ; / ' S LY^S
кластерiв; 4) окремi види або типи шновацшних технологш, зокрема вщносини щодо 1'х створення, комерцiалiзацiï, iмпорту та використання; 5) постiйно дiючi iнновацiйнi траекторiï, визначенi як кiнцевi конфiгурацiï iнновацiйниx вiдносин мiж суб'ектами та учасниками Н1С, що поеднують окремi елементи (стадiï) iнновацiйного циклу рiзноï правово1' природи в единий шновацшний процес та юнують протягом тривалого промiжку часу (бшьше трьох рокiв) [6]; 6) окремi iнновацiйнi проекти.
Господарський кодекс Украши передбачае можливiсть запровадження спешального режиму господарювання в окремих галузях економши. Так, ч. 1 ст. 414 Кодексу вказуе, що законом Украши за поданням Кабшету Мiнiстрiв Украши може запроваджуватися спецiальний режим господарювання в окремих галузях народного господарства як з метою стабшзацп галуз^ так i задля прискореного розвитку. Як правило, такий режим господарювання мае
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
пшьгову спрямованють i вводиться для шдтримки окремо! rany3i [7]. Отже, ця норма дае можливють запровадити окремий спецiaльний режим у сферi шновацшно! дiяльностi, а також aктивiзyвaти iнновaцiйний розвиток iнших сфер економжи Укра!ни, завдяки застосуванню спещальних режимiв господарювання в окремих галузях.
Однак при зaстосyвaннi тако! форми спещального режиму шновацшно! дiяльностi важко передбачити конкретний результат його впровадження. Тож розглянемо потенцiйнi об'екти спещального режиму шновацшно! дiяльностi через максимально збшьшений масштаб. Основним об'ектом в такому рaзi мае стати саме шновацшний проект. I Укра!на вже зробила певш кроки в цьому напрямку.
Законодавче визначення шновацшного проекту мютиться в Зaконi Укра!ни «Про шновацшну дiяльнiсть» та визначае iнновaцiйний проект як
комплект докуменлв, що визначае процедуру i комплекс yсiх необхщних
/ /л V ХгНзД \\ JJ I IlmA^I' /Л \
зaходiв (у тому чи^ iнвестицiйних) щодо створення i реаизацп iнновaцiйного
продукту i (або) шновацшно! продукцп. Законом передбачено надання
1 ^^^ I и I I AW
державно! пiдтримки на виконання iнновaцiйних проектiв [8]. Зпдно зi ст. 17
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / ЙЙ \ / / '/ LY^S
f ) /
така пiдтримкa надаеться шляхом: а) повного безвiдсоткового кредитування (на умовах iнфляцiйно! iндексaцi!) прiоритетних шновацшних проеклв за рахунок коштiв Державного бюджету Укра!ни, коштiв бюджету Автономно! Республши Крим та коштiв мюцевих бюджетiв; б) часткового (до 50 %) безвiдсоткового кредитування (на умовах шфляцшно! iндексaцi!) iнновaцiйних проектiв за рахунок кошлв Державного бюджету Укра!ни, коштiв бюджету Автономно! Респyблiки Крим та коштiв мюцевих бюджелв за умови залучення до фшансування проекту решти необхiдних кошлв виконавця проекту i (або) шших сyб'ектiв iнновaцiйно! дiяльностi; в) повно! чи частково! компенсацп (за рахунок кошлв Державного бюджету Укра!ни, кошлв бюджету Автономно! Респyблiки Крим та кошлв мiсцевих бюджетiв) вiдсоткiв, сплачуваних суб'ектами iнновaцiйно! дiяльностi комерцiйним банкам та шшим фшансово-кредитним установам за кредитування шновацшних проеклв; г) надання
Теoрiя i практика nравoзнавсmва. — 2017. - Bun. 2 (12) ISSN 2225-6555
держaвних гaрaнтiй комерцшним бaнкaм, що здшснюють кредитyвaння прiоритетних iнновaцiйних проектiв; д) мaйнового стрaхyвaння реaлiзaцiï iнновaцiйних проектiв y стрaховикiв вщповщно до Зaконy Укрaïни «Про стрaхyвaння». Однaк yсi цi форми держaвноï пiдтримки носять скорiше деклaрaтивний хaрaктер тa визнaчaють бaжaний нaпрямок розвитку вщносин щодо пiдтримки iнновaцiйних проеклв. Це пiдтверджyeться вiдсyтнiстю у вщповщних нормaтивно-прaвових aктaх норм, що кореспондyвaли б положенням ст. 17.
Досвiд розвитку yкрaïнського господaрського зaконодaвствa мae в своему aрсенaлi зaпровaдження спецiaльного прaвового режиму iнновaцiйноï дiяльностi, що поширюеться нa дiяльнiсть технологiчних пaркiв. Однaк вiн тaкож нaпрaвлений сaме нa реaлiзaцiю проеклв технопaркy. Чинний Зaкон Укрaïни «Про спецiaльний режим iнновaцiйноï дiяльностi технолопчних пaркiв» визнaчив спецiaльний режим iнновaцiйноï дiяльностi як прaвовий
/ г1 Y аРйА \\ V j) / I L-réi^í /А \
режим, який передбaчae нaдaння держaвноï пiдтримки щодо стимyлювaння
дiяльностi технологiчних пaркiв, 1'х yчaсникiв тa спiльних пiдприeмств при
i i 11 i 4\ \ \
реaлiзaцiï проектiв зa прюритетними нaпрямaми дiяльностi технологiчних
S** » \ Il \ \ \ \ 1 / i i ( / fyN
пaркiв [9].
Держaвне сприяння iнновaцiйнiй дiяльностi здiйснюeться шляхом держaвноï фiнaнсовоï пiдтримки тa цiльового сyбсидiювaння проектiв технологiчних пaркiв. Держaвно фiнaнсовa пiдтримкa здiйснюeться через спецiaльнy бюджетну прогрaмy, якa спрямовуе кошти та повне aбо чaсткове безвщсоткове кредитyвaння проектiв технологiчних тарюв тa повну aбо чaстковy компенсaцiю вiдсоткiв, сплaчyвaних виконaвцями проектiв технолопчних тарюв, комерцiйним бaнкaм тa шшим фiнaнсово-кредитним yстaновaм зa кредитyвaння проеклв технологiчних пaркiв. Цiльовi субсидп нaдaються у виглядi сум ввiзного митa, що нaрaховyються згiдно з митним зaконодaвством, при ввезеннi в Укрaïнy для реaлiзaцiï проектiв технологiчних тарюв нових yстaткyвaнь, облaднaння тa комплектуючих, a тaкож мaтерiaлiв, якi не виробляються в Укрaïнi. Пiдстaвою для одержaння пiльг тa преференцiй
© Bакiм B. Е., 2017 б
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
е саме свщоцтво про реестращю вщповщного шновацшного проекту технопарку.
Адресатами спещального режиму шновацшно! дiяльностi виступають i нayковi парки, якi, вщповщно до законодавства, створюються з метою розвитку науково-техшчно! та iнновaцiйно! дiяльностi у вищих навчальних закладах або наукових установах для ефективного та ращонального використання наявного наукового потенщалу, мaтерiaльно-технiчно! бази для комерцiaлiзaцi! результалв наукових дослiджень i !х впровадження на вiтчизняномy та закордонному ринках [9]. Статтею 19 Закону Укра!ни «Про нayковi парки» [10] передбачено звшьнення вiд сплати ввiзного мита на наукове, лабораторне i дослщницьке обладнання, а також комплектyючi та мaтерiaли, передбaченi проектом наукового парку, що ввозяться науковим парком та його партнерами для реaлiзaцi! проекту, що пройшов передбачену законом процедуру державно!
7 ;? ДУ ПТ и \у\ w
реестрацп.
/ fv Y АГлА \\ I L-rAi^i /А \
Таким чином, уся сyтнiсть зазначених спецiaльних режимiв зводиться до декшькох митних пiльг та форм шдтримки, як фактично не досягають
1 I и I I AW
поставлених перед спецiaльним режимом цшей: стимулювання iнновaцiйно!
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / ЙЙ / / '/ LY^S
дiяльностi та мiнiмiзaцiя пов'язаних з нею ризиюв. Зaпропоновaнi законодавцем стимули надто слабю, щоб приваблювати iнвестицi! та нових учасниюв до iнновaцiйно! сфери.
Спещальна економiчнa зона е не единою формою реaлiзaцi! спецiaльного правового режиму шновацшно! дiяльностi. Стаття 18 Закону Укра!ни «Про нayковi парки» [10] зaкрiплюе, що звернення наукових парюв щодо державного замовлення на поставку продукцп, виконання робгг i надання послуг для забезпечення прюритетних державних потреб розглядаеться у прюритетному порядку. Проте динaмiчний розвиток господарського законодавства призвiв до скасування мехашзму державного замовлення [9].
На його замшу запроваджено мехашзм державно-приватного партнерства, яке являе собою вщносно нове явище у свгговому господaрствi та характеризуе особливий вид сшвпращ мiж державою та бiзнесом.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
Державно-приватне партнерство являе собою мехашзм сшвпращ державного та приватного секторiв економжи як рiвних сторш при узгодженнi 1'хшх iнтересiв, надшенням взаемними правами та обов'язками, що, як правило, закршлюеться у договора Така спiвпраця зазвичай спрямована на фшансування, будiвництво, вiдновлення, управлiння або утримання об'екпв iнфраструктури чи надання суспшьних послуг. Механiзм державно-приватного партнерства дозволяе поеднати найкрашд аспекти державного i приватного секторiв для стльно1' вигоди. Перевагами такого партнерства е розширення ресурсноi бази та приваблення додаткових фшансових потокiв в об'ект ствпращ, гнучкiсть управлiння, додатковi гарантп та розподiл ризикiв мiж сторонами. Рiзноманiття видiв, форм i сфер застосування роблять його ушверсальним мехашзмом для вирiшення низки довгострокових завдань - вщ створення i розвитку шфраструктури до розробки та адаптацп нових перспективних технологiй [11].
/ /л ъД^лА \\ / I L-rAi^i /л \
Мiжнародна практика свiдчить про iснування двох моделей ДПП, якi
ям (i ^—1
умовно можна визначити як концесшну та органiзацiйну [13]. Сучасна
1 ^^^ 1 I I I Л \\
концесiйна модель зародилась у 1990х рр. у Великш Британп та
\ mV V\ \ \\ 7ш ш Л\ ¡1 / , /
\ ж\\ 1 W I \ \\ \Н / ¥
застосовувалась у сферах традицiйноi вiдповiдальностi держави. За договорами концесп держава замовляе приватному iнвестору будiвництво чи реконструкцiю капiталомiстких об'ектiв, шсля чого такi об'екти беруться державою в оренду, що дозволяе повернути швестору витрачеш на будiвництво кошти. Пiсля закiнчення строку оренди об'ект передаеться за символiчною вартiстю або безкоштовно держава Щодо спецiального режиму шновацшно!' дiяльностi, то концесiйна модель ДПП може бути застосована для розбудови шфраструктурних об'екпв нацiональноi iнновацiйноi системи.
Друга модель - оргашзацшне публiчно-приватне партнерство -забезпечуе органiзацiю i налагодження стiйких зв'язкiв мiж публiчним, приватним i третiми секторами з метою сприяння економiчнiй i соцiальнiй полггищ розвитку. Таке партнерство може бути застосоване у будь-якiй сферi економши. Його особливiстю е те, що на сторон публiчного партнера може
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
виступати не тшьки держава, а й регюнальш суб'екти, таю як територiальна громада, державш та комунальш шдприемства, установи та оргашзацп [13].
Саме ця модель ствпращ найбшьше тдходить для застосування в рамках спешального режиму iнновацiйноi дiяльностi, оскiльки вона органiчно вписуеться в концепцш нацiональноi iнновацiйноi системи, яка включае суб'ектiв публiчного i приватного права, що взаемодшть з метою розвитку i поширення iнновацiй у межах держави. Причому до суб'екпв публiчного права належать не тшьки суб'екти державного управлшня, а й державш установи, оргашзацп та об'еднання у сферi вищо!' освiти та науки, як е ключовими суб'ектами, що генерують iнновацii [14].
Основною причиною державно!' участ в шновацшнш дiяльностi е об'ективна необхiднiсть забезпечення високого рiвня конкурентоспроможностi iнновацiйних компанш та !х продукцп на зовшшшх ринках i тим самим
тдвищення рiвня добробуту населення [15]. Однак партнерство у сферi
/ i/HsA \\ \ Jj yi{ лД Ы* \
iнновацiй передбачае, що держава виступае в новш не характернш для себе ролi
- не регулятора, а партнера, який взаемодiе з приватним сектором на основi
1 1 I ' ! 7\ \\
принципу рiвноправностi сторш як шдприемець, готовий подiлити ризики вщ
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ / ЙЙ \ / / '/
iнновацiйноi дiяльностi [13].
Мотив участi в партнерствi приватних компанiй обумовлений новими можливостями для розвитку шновацшного бiзнесу, а саме: доступом до державного фшансування, результапв дослщжень i розробок державного
сектору, його шфраструктури, а також до шформацп та устаткування;
■¿7 t~l I Г} (7 П С11 \\»
усуненням обмежень для шновацшно1' дiяльностi шдприемств (ресурснi обмеження, фактор часу, монополютичш обмеження поширення iнновацiй); розширенням можливостей здiйснення iнновацiй: вiд iнновацiйноi ще1' до дослiдного зразка [15]. До того ж у партнерських вщносинах суб'екти беруть рiвноправну участь i в обраннi стратеги iнновацiйного розвитку, й у формуванш iнновацiйноi полггики та у визначеннi прiоритетiв [14], тобто передбачено безпосередню участь приватних партнерiв не лише в шновацшнш дiяльностi, але i в ii органiзацii.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
Отже, для вгдносин партнерства в шновацшнш сферi характерна
ефективна взaемодiя держави, науки та суб'еклв шдприемництва, яка поеднуе в
собi оргашзацш та безпосередне здiйснення шновацшно! дiяльностi й сприяе
утворенню характерних пбридних структур (оргaнiзaцiйно-прaвових форм), як
пов'язують функцп суб'екта iнновaцiйно! дiяльностi та шновацшно!
iнфрaстрyктyри [14].
Не можна оминути увагою i Закон Укра!ни «Про державно-приватне
партнерство», який передбачае надання державно! шдтримки щодо здшснення
партнерства, держaвнi гарантп прав приватного партнера, а також здшснення
державного контролю за виконанням договорiв ДПП. Зокрема, ст. 18 Закону
передбачае, що державна пiдтримкa може надаватися шляхом фшансування за
рахунок коштГв державного чи мiсцевих бюджетГв та iнших джерел; виплати
приватному партнеру шших плaтежiв, передбачених договором; придбання
державним партнером певного обсягу товaрiв (робгг, послуг), що виробляються
/ lAjis^ \\ V j) V JJ / I Lrvk^S лД \
(виконуються, надаються) приватним партнером за договором; шляхом
Vi Лг^ \ \ \ ^^^^^^^^^^^ j я J ^ а m^mffr I
постачання приватному партнеру товaрiв (робщ послуг), необхiдних для
1 ^^^ I и I I AW
здшснення державно-приватного партнерства. До того ж перелж форм
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
державно! шдтримки е невичерпним, а отже, договором можуть передбачатись й шшГ форми державно! шдтримки, що передбачеш законодавством, наприклад, надання необхiдних земельних дшянок, первiсне облаштування неосвоених територiй об'ектами виробничо! та соцiaльно! iнфрaстрyктyри, консультативш послуги тощо. Таким чином, договГр ДПП створюе для приватного партнера спещальний режим здшснення господарсько! дГяльност i його можна застосовувати в шновацшш сферi.
КрГм того, у договор^ що укладаеться в рамках державно-приватного партнерства, на сторош приватного партнера можуть виступати декшька ошб. Вгдносини мГж приватними партнерами та порядок визначення приватного партнера для представництва штерешв шших приватних партнерГв у вгдносинах з державним партнером визначаються умовами договору, укладеного мГж приватними партнерами, або умовами договору, укладеного в рамках
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
державно-приватного партнерства. Тобто ця форма ствпращ потенцшно може
бути застосована для активiзацiï дiяльностi окремих елеменлв Н1С, а також
щодо дiяльностi постшно дшчих iнновацiйних траекторш та кластерiв.
Якщо розглядати ДПП як форму реаизацп спецiального режиму
iнновацiйноï дiяльностi, то найбiльш доречно вона кореспондуе саме реашзацп
шновацшних проеклв. Так, держава розробляе та затверджуе конкретний
iнновацiйний проект у прюритетних напрямах розвитку, зобов'язуеться надати
ряд пшьг, гарантiй та форм державноï пiдтримки для його реаизацп, на
конкурсних засадах обирае приватного партнера, який втшюватиме проект у
життя та укладае з ним вщповщний договiр.
Однак необхiдно визнати, що юнуючий наразi механiзм державно-
приватного партнерства в Украïнi не пристосований для функцюнування в
шновацшнш сферг Не можна iгнорувати чинники, що гальмують розвиток
партнерських вщносин у iнновацiйнiй сферi. До них слщ вiднести
\\ )) аУ \ \
недосконалiсть нормативно-правового регулювання щодо стимулювання
науково-технiчноï та iнновацiйноï дiяльностi; нерозвиненiсть iнновацiйноï
1 ^^^ 1 I ' ! 7\ \\
iнфраструктури та малого iнновацiйного тдприемництва; невиконання норм
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j / ££ / / /
законодавства щодо державного фiнансового забезпечення науково-техшчно1' та шновацшно1' дiяльностi; вiдсутнiсть сприятливого кимату для залучення iнвестицiй у високотехнолопчне виробництво; структурнi деформацiï у промисловосл на користь виробництв низькотехнологiчних укладiв; високий ступiнь зношеностi основних фондiв промислових пiдприемств; низький рiвень учасл нацiональних виробникiв високотехнолопчно!' продукцiï у мiжнародному технологiчному обмшц вiдсутнiсть системи формування та управлшня ринком промислово!' власностi; недосконалiсть системи специфжацп, використання та захисту прав штелектуально1' власностi тощо.
До того ж на завадi можуть стати таю потенцшш помилки, що призводять до невдачi партнерства: не продуманий розподш ризикiв, недостатнiсть фiнансування, корупшя та завищена цiна проектiв [16].
Юристи та економiсти вважають, що ще одним потужним iнструментом
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
шновацшного швестування е франчайзинг або комерцшна концешя. Саме договiр комерцiйноï концесiï, якщо його предметом е передача технологш, е ефективною формою трансферу технологiй. Договiр комерцiйноï концесп (франчайзингу) е найбiльш прогресивною формою господарського договору, за яким здшснюеться передача технологiй [17].
Франчайзинговi вiдносини в Украïнi активно розвиваються. За даними Franchise Group, юльюсть франчайзерiв в Украïнi виросла з 48 у 2001 р. до 565 у 2015 р. З них 431 компашя активно розширюе сво!' мережi за рахунок вщкриття як власних, так i франчайзингових об'ектiв i 134 компанiï на даному етат свого розвитку мають тiльки власнi точки: вони знаходяться в активному пошуку партнера-франчайзi або зовшм недавно стали гравцем ринку франчайзингу.
Законодавчо закршлено, що за договором комерщйно1' концесiï одна
сторона (правоволодшець) зобов'язуеться надати другiй сторонi
/ к НлГхзФк \\ V J) \ JJ I\
(користувачевi) на строк або без визначення строку право використання в
шдприемницькш дiяльностi користувача комплексу прав, належних
1 1 I ' ! 7\ \\
правоволодiльцевi, а користувач зобов'язуеться дотримуватися умов
^^ u \ 1\ н" \ \\ \ j //£ / / /
використання наданих йому прав та сплатити правоволодiльцевi обумовлену договором винагороду. Тобто об'ектом вщносин мiж сторонами е певний комплекс прав, у тому чи^ i прав штелектуально1' власностi. Серед прав штелектуальний власностi, якi можуть бути надаш за договором комерщйно1' концесiï, можна виокремити тi, що складають право на використання певно1' технологiï.
Оскiльки основою будь-яко1' технологiï е новi знання, результати науково-дослiдних i дослщно-конструкторських робiт, то будь-яка технологiя мае тюний зв'язок з об'ектами штелектуально1' власностi [18].
О. В. Гладка зауважуе, що особливiсть предмета договору комерщйно1' концесiï (франчайзингу) дозволяе говорити про те, що франчайзинг може носити шновацшний характер. Вказане тдтверджуеться специфiкою даного договору, предметом якого, зокрема, е передача шновацшних технологш [19].
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
Суб'ектами франчайзингових вщносин у сферi шновацшно1' дiяльнoстi можуть виступати, з одного боку, науково-дослщш оргашзацп академiчнoï та галузево1', oсвiтньoï та промислово1' науки (франчайзери), а з шшого - дрiбнi пiдприемства, шдприемщ-початювщ, oкремi наукoвцi, зацiкавленi в шдвищенш власного добробуту шляхом реалiзацiï або вдосконалення нововведень[20].
Як зазначае О. М. Давидюк, договiр комерцiйноï концесп (франчайзингу) е головним рiзновидом договору, що може бути використаний суб'ектами господарювання для визначення порядку передачi та використання технологш, оскшьки здатний належним чином закрiпити права та належш iнтереси всiх учасникiв вщносин, пов'язаних iз обiгом технологiй. Ним може бути передбачено як передачу певного устаткування, так i права використовувати об'екти права штелектуально1' власност [12].
Як наслщок, О. В. Гладка наполягае на необхщност прийняти
спешальний закон «Про комерцшну концесш» та включити до нього окрему
&LA \\ //Д_ ■'[ у \
главу, яка б передбачала iнституалiзацiю тако1' окремо1' правово1' категорiï як iнновацiйний франчайзинг. Разом з цим, необхщним е визначення на
1 ^^^ 1 I ' ! 7\ \\
законодавчому рiвнi критерпв, якi б дозволяли розглядати договiр комерцiйноï
Ъ \ Il /,'"■ \ \\ \ \ //£ \ / / ' S LY^S
концесiï як форму iнновацiйного iнвестування i, зв'язку з цим, поширити на вщповщш зобов'язання спецiального правового режиму 1'х реалiзацiï [19].
Висновки. Спецiальний режим шновацшно1' дiяльностi за рахунок застосування щло1' системи господарсько-правових засобiв впливу мае створювати особливий порядок здшснення iнновацiйноï дiяльностi заохочувального характеру, що значно посилюватиме або навгть створюватиме додатковi мотиви для учасниюв iнновацiйноï дiяльностi.
Таким чином, для стимулювання рiзних об'ектiв необхщно передбачити окремi пiдходи до формування спешального режиму шновацшно1' дiяльностi. Об'ектами спешального режиму мають стати:
1) Н1С - як комплекс суспiльно-економiчних вiдносин iнновацiйного характеру у сферi господарських послуг;
2) окремi елементи Н1С, якi потребують особливо1' активiзацiï свое1'
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
дГяльностц
3) окремГ сегменти сфери господарювання, де спещальний режим мае створити сприятливГ умови для шновацшного розвитку як цшо! галузГ, так i окремих видГв виробництв та кластерГв;
4) окремГ види або типи шновацшних технологш, зокрема вгдносини щодо !х створення, комерщалГзацп, Гмпорту та використання;
5) постшно дшчГ шновацшш траекторп;
6) окремГ шновацшш проекти.
Чинне законодавство Укра!ни передбачае спещальний режим дГяльност технопарюв та наукових парюв, однак, аналГз норм вщповщних законодавчих аклв дозволяе зробити висновок про те, що спещальний режим таких парюв спрямовано на реалГзацш шновацшних проеклв, а не на шновацшну дГяльшсть взагалг До того ж державою запропоноваш до застосування лише декшька
слабких стимулГв у виглядГ окремих пшьг, як важко назвати ефективним
/ /Л V ХгНзД \\ / I L-rAi^i /А \
спещальним режимом шновацшно! дГяльностг Отже, у законодавствГ Укра!ни
фактично вщсутш правовГ форми, як б створювали повнощнний спещальний
1 ^^^ I I I I Л \\
режим шновацшно! дГяльностГ.
Ъ \ II /,'"■ \ \\ \ \ //£ \ / / '/ LY^S
Тим не менш наразГ об'ектом закршленого в законах спещального режиму шновацшно! дГяльност е саме шновацшний проект. Однак, на нашу думку, спещальний режим реалГзацп шновацшних проеклв може юнувати не тшьки в передбачених законодавством формах. Оргашчну правову форму для такого спещального режиму можуть створити вгдносини державно-приватного партнерства. Здшснення ефективного партнерства в шновацшнш сферГ потребуе модершзацп таких вгдносин та вгдповгдного законодавчого регулювання.
КрГм того, спещальний режим шновацшно! дГяльност необхгдно спрямувати й на шшГ потенцшш об'екти. Зокрема, доречною формою передачГ та трансферу технологш можуть стати вгдносини комерцшно! концесп. Безперечно, щоб перетворитись на ефективш правовГ форми спещального режиму, щ види сшвпращ мають бути належним чином пристосоваш до
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) особливостей шновацшно!' дiяльностi.
ISSN 2225-6555
Список лггератури:
1. Ezell S. J., Nager A. B., Atkinson R. D. Contributors and Detractors: Ranking Countries' Impact on Global Innovation. 2016. URL: http://www2.itif.org/2016-contributors-anddetractors.pdf?_ga=1.178380963. 602353758.1458130505.
2. Давидюк О. М. Господарсько-правове регулювання об^у технологш в Укрш'ш: перспективи доопрацювання. В1сник Ha^onanbnoï юридичноï академИ' Украти 1мен1 Ярослава Мудрого. Сергя: Економ1чна meopin i право. 2010. № 1. С. 150-158.
3. Атаманова Ю. С. До питання правового визначення шновацшно'1 дiяльностi. BicnuK Нацiональноï юридичног академИ Украти iMeni Ярослава Мудрого. Серiя: Економiчна теорiя i право. 2010. № 1. С. 124-133.
4. Зельдша О. Р. Теоретичш аспекти спещального режиму господарювання: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Донецьк, 2007. 35 с.
5. Задихайло Д. В. Кодифшащя шновацшного законодавства: окремi концептуально-правовi тдходи. В^ник АкадемИправових наук Украши. 2010. № 4 (63). С. 177-185.
6. Денисов А. I. Господарсько-правове забезпечення технолопчно'1 безпеки держави: монографiя. Харюв: Юрайт, 2017. 204 с.
7. Коментар до Господарського кодексу Украши. URL: http://legalexpert.in.ua /komkodeks/hku.html
8. Про шновацшну дiяльнiсть: Закон Украши вщ 04.07.2002 р. № 40-IV. Дата оновлення: 05.12.2012. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15.
9. Про спещальний режим шновацшно'1 дiяльностi технолопчних парив: Закон Украши вщ 16.07.1999 р. № 991-XIV. Дата оновлення: 05.12.2012. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/991-14.
10. Про науковi парки: Закон Украши вщ 25.06.2009 р. № 1563-VI. Дата оновлення: 05.12.2012. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1563-17.
11. Пашинська К. С. Форми державно-приватного партнерства. Економiчний аналiз. Тернотль, 2015. Т. 22. № 1. С. 48-52.
12. Давидюк О. М. Технология як об'ект господарсько-правового регулювання: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харюв, 2010. 19 с.
13. Омсон О. Державно-приватне партнерство в шновацшнш сферь В^ник АкадемИ' правових наук Украти. 2011. № 4. С. 222-230. URL: http://nbuv.gov.ua /UJRN/vapny_2011_4_24.
14. Омсон О. Правова природа вщносин державно-приватного партнерства в шновацшнш сферь В^ник академИ правових наук Украти. 2012. № 1. С. 233-241. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2012_1_25.
15. Федченко М. А., Косач I. А. Державно-приватне партнерство в шновацшнш сферк украшський та зарубiжний досвщ. Ысник Чернтвського державного технологiчного ушверситету. Серiя: Економiчнi науки. 2013. № 2. С. 365-371. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2013_2_55.
16. Тесленко И. В., Долгих М. Н. Государственно-частное партнерство в системе образования: тренды, проблемы, перспективы. URL: https://www.fundamental-research.ru/ru/article/view?id=39910.
17. Врублевська К. М. Основш правовi форми швестування шновацшного продукту. Економiчна теорiя та право. 2016. № 3. С. 188-203. URL: http://nbuv.gov.ua /UJRN/Vnyua_etp_2016_3_16.
18. Гладка О. В. Технология як складова предмета договору комерцшно'1 концесп. Вкник Нацюнального ушверситету «Юридична академiя Украти iменi Ярослава Мудрого». Серiя: Економiчна теорiя та право. 2014. № 2. С. 188-197. URL: http://nbuv.gov.ua /UJRN/Vnyua_etp_2014_2_21.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12)
ISSN 2225-6555
19. Гладка О. В. Комерцшна концеая як складова шновацшно-швестицшно'1 пол^ики держави. Юрист Украти. 2013. № 4. С. 72-78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uy_2013_4_13.
20. Демчишак Н. Б., Гамаровська Н. Р. Роль франчайзингу в стимулюванш швестицшно-шновацшного розвитку економши Украши. Науковий в1сник НЛТУ Украти. 2013. Вип. 23.4. С. 203-210. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2013_23.
References:
1. Ezell, S.J., Nager, A.B., Atkinson, R.D. (2016). Contributors and Detractors: Ranking Countries' Impact on Global Innovation. URL: http://www2.itif.org/2016-contributors-and-detractors.pdf?_ga=1.178380963.602353758.1458130505.
2. Davydiuk, O.M. (2010). Hospodarsko-pravove rehuliuvannia obihu tekhnolohii v Ukraini: perspektyvy doopratsiuvannia. Visnyk Natsionalnoi yurydychnoi akademii Ukrainy imeni YaroslavaMudroho, Seriia: Ekonomichna teoriia ipravo, 2010, 1, 150-158 [in Ukrainian].
3. Atamanova, Iu.Ie. (2010). Do pytannia pravovoho vyznachennia innovatsiinoi diialnosti. Visnyk Natsionalnoi yurydychnoi akademii Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho, Seriia: Ekonomichna teoriia ipravo, 1, 124-133 [in Ukrainian].
4. Zeldina, O.R. (2007). Teoretychni aspekty spetsialnoho rezhymu hospodariuvannia: Extended abstract of Doctor's thesis. Donetsk [in Ukrainian].
5. Zadykhailo, D.V. (2010). Kodyfikatsiia innovatsiinoho zakonodavstva: okremi kontseptualno-pravovi pidkhody. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy, 4 (63), 177-185 [in Ukrainian].
6. Denysov, A.I. (2017). Hospodarsko-pravove zabezpechennia tekhnolohichnoi bezpeky derzhavy. Kharkiv: Yurait [in Ukrainian].
7. Komentar do Hospodarskoho kodeksu Ukrainy. URL: http://legalexpert.in.ua/komkodeks/hku.html [in Ukrainian].
8. Pro innovatsiinu diialnist: Zakon Ukrainy vid 04.07.2002 r. № 40-IV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15.
9. Pro innovatsiinu diialnist: Zakon Ukrainy vid 04.07.2002 r. № 40-IV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15.
10. Pro naukovi parky: Zakon Ukrainy vid 25.06.2009 r. № 1563-VI. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1563-17.
11. Pashynska, K.S. (2015). Formy derzhavno-pryvatnoho partnerstva. Ekonomichnyi analiz, Vol. 22, 1, 48-52 [in Ukrainian].
12. Davydiuk, O.M. (2010). Tekhnolohiia yak ob'iekt hospodarsko-pravovoho rehuliuvannia: Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
13. Simson, O. (2011). Derzhavno-pryvatne partnerstvo v innovatsiinii sferi. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy, 4, 222-230. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2011_4_24 [in Ukrainian].
14. Simson, O. (2012). Pravova pryroda vidnosyn derzhavno-pryvatnoho partnerstva v innovatsiinii sferi. Visnyk akademii pravovykh nauk Ukrainy, № 1, 233-241. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2012_1_25 [in Ukrainian].
15. Fedchenko, M.A., Kosach, I.A. (2013). Derzhavno-pryvatne partnerstvo v innovatsiinii sferi: ukrainskyi ta zarubizhnyi dosvid. Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, 2, 365-371. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2013_2_55 [in Ukrainian].
16. Teslenko, I.V., Dolgih, M.N. Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo v sisteme obrazovanija: trendy, problemy, perspektivy. URL: https://www.fundamental-research.ru/ru/article/view?id=39910 [in Rssian].
17. Vrublevska, K.M. (2016). Osnovni pravovi formy investuvannia innovatsiinoho produktu. Ekonomichna teoriia ta pravo, 3, 188-203. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_etp_2016_3_16 [in Ukrainian].
18. Hladka, O.V. (2014). Tekhnolohiia yak skladova predmeta dohovoru komertsiinoi
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12)
ISSN 2225-6555
kontsesii. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Ekonomichna teoriia ta pravo, 2, 188-197. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_etp_2014_2_21 [in Ukrainian].
19. Hladka, O.V. (2013). Komertsiina kontsesiia yak skladova innovatsiino-investytsiinoi polityky derzhavy. Yuryst Ukrainy, 4, 72-78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uy_2013_4_13 [in Ukrainian].
20. Demchyshak, N.B., Hamarovska, N.R. (2013). Rol franchaizynhu v stymuliuvanni investytsiino-innovatsiinoho rozvytku ekonomiky Ukrainy. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, issue 23.4, 203-210. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2013_23. [in Ukrainian].
Ваким В. Э. Правовые формы специального режима инновационной деятельности.
Определены основные недостатки ринка инноваций в Украине, процесс устранения которых актуализирует вопрос формирования специального режима инновационной деятельности. Сформулированы объекты специального режима. Сформулировано, что форма специального режима должна соответствовать особенностям того или инного объекта. Выполнен анализ национального законодательства Украины касательно форм специальних режимов инновационой деяльности. Государственно-частное партнерство предложено рассматривать как одну из форм специального режима хозяйствования.
Ключевые слова: инновационная деятельность; специальний режим; технопарк; формы специальных режимов; государственно-частное партнерство.
/ ^ / A A \
Wakim W. E. Innovation activity special mode legal forms.
Ukrainian innovation market main disadvantages elimination actualizes special innovation activity mode issue are named. The key issues which slow innovation developing in Ukraine are insufficient funding of innovation activity and high tax pressure on innovative enterprises. Special mode objects are formed. At the present time innovation activity legally established special mode fundamental form is special economic zone. And special mode object is innovative project. However, special mode may exist with respect to other objects and in other forms. It is determined that special mode form should correspond to any object features. Analysis of Ukrainian national legislation is conducted. It is proposed to consider public-private partnership as one of specially individualized economy management mode possible forms.
Keywords: innovation activity; special; mode; technopolis; forms of special modes; public-private partnership.
Надтшла доредколеги 31.10.2017р.
