CC BY
25
1.Ю. Шдоричева
ПОТЕНЦ1АЛ РОЗВИТКУ 1ННОВАЦШНО1 СИСТЕМИ ДОНЕЦЬКОГО РЕГ1ОНУ
Пiдвищення нацюнально! конкурентоспроможност та iнновацiйностi економiки визначено на державному рiвнi як стратегiчний прюритет розвитку Укра!ни [1]. У щорiчному посланнi Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни (2011 р.) зазначено: «... першочерговим прюритетом для Укра!ни у середньостроковiй перспективi е прискорення iнновацiйного розвитку, техшчне та тех-нологiчне оновлення виробничих потужностей, розвиток виробництв 5-го та 6-го технолопчних укладiв» [2]. Однак поки що не вдаеться створити цшюний економiчний механiзм, що поеднуе освiту, науку i виробництво. Протягом останшх рокiв створено окремi елементи шновацшно! сис-теми (зокрема, технолопчш та науковi парки, iнновацiйнi бiзнес-iнкубатори, центри трансферу те-хнологiй, шдроздши з питань штелектуально! власностi у складi ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитацп), але у вiдривi вiд основних учасникiв iнновацiйного процесу. Економiка Украши продовжуе базуватись на сировинних галузях i виробництвi продукцп з низькою доданою вартiстю, «... залишаеться зде-бiльшого неефективною, залежною вiд кон'юнктури на зовнiшнiх фiнансових та товарних ринках» [2].
Зростання ВВП за рахунок виконання наукових та науково-техшчних робiт становить лише 0,86%, тодi як у кра!нах ОЕСР - 2,29, СС - 2,01, Фшлянди - 3,96, Швецп - 3,62% ВВП. Поточна технолопчна база укра!нсько! промисловостi не тд-
тримуе шновацшного вектора розвитку економiки, у структурi яко! переважають застарiлi технологи. Продукцiя високотехнологiчних галузей економiки (у яких обсяг видаткiв на НДДКР щодо загального обсягу продукци, що ними виробляеться, перевищуе деякий середньогалузевий рiвень) становить лише 2,8 % вщ усього обсягу промислового експорту [3, 63] (табл. 1). Частка Украши на св^овому ринку наукоемно! продукцп, який оцiнюеться у 2,5-3 трлн дол., дорiвнюе 0,05-0,1%, що в сотш разiв нижче порiвняно з США (36%), Японiею (30%), Шмеччиною (17%).
Таблиця 1
Ключовг показники штенсивностг вкладання коштгв у НДДКР у деяких крагнах та в Украгт у 2007р. *
Кра!на Загальнi вну-трiшнi витра-ти на НДДКР (ОБЩ), у % до ВВП Частка бiзнесу в загальних витратах на НДДКР (ББЩ), % Витрати на НДДКР за рахунок державного бюджету (ОБЛОЩ), у % до ВВП Частка високо-технолопчно! продукци в обся-зi промислового експорту **, %
Фiнляндiя 3,962009 68,20 0,97 20,1
Швецш 3,622009 63,86 0,81 19,2
Пiвденна Корея 3,47 73,65 0,96 33,0
Япошя 3,44 77,71 0,70 23,1
Данiя 3,022009 59,53 0,85 19,0
Швейцарiя 2,90 69,73 0,72 42,9
Нiмеччина 2,822009 68,07 0,79 18,8
США 2,68 66,44 1,00 32,9
ОЕСР 2,29 63,79 0,78 22,6
Франщя 2,212009 52,44 0,75 22,8
ЕС-27 2,012009 54,98 0,69 19,8СС-19
Великобританiя 1,872009 47,19 0,67 28,6
Китай 1,49 70,37 н/д 32,8
РоЫя 1,242009 29,45 0,40 2,3
Бразилiя 1,02 39,38 0,53 8,3
УкраКна 0,86**" 54,6**" 0,38**" 2,8
* Примггки: 20109- даш за 2009 р.; ** - авiацiйно-космiчна продукщя, електрошка, фармацевтика, обчислювальна техшка, комп'ютери та офюне устаткування, медичнi та оптичнi шструменти.
Складено за роботами [4; 5; 6,178].
Мета статт - розглянути питання формування регюнально! шновацшно! системи Донецько-го регiону як фактора активiзацi! джерел економiчного розвитку з огляду на його науково-техшчний та iнновацiйний потенцiал.
Основою структурних змiн е активна державна шновацшна полiтика, орiентована на сприян-ня розвитку технологiй проривного характеру. Формування ефективно! державно! iнновацiйно! по-
л^ики е одним i3 найбiльш складних викликiв для Украши в сучасних умовах. Оскiльки, якщо тра-дицшна для колишнiх союзних республiк науково-техшчна полiтика спрямована переважно на створення нового знання й меншою мiрою - на його практичне застосування, то шновацшна поль тика передбачае бшьш цiлiсний пiдхiд i орiентуеться як на створення, так i на практичне викорис-тання знань. У спшьному дослiдженнi провiдних росшських фахiвцiв з проблематики розвитку ш-новацiйних систем та окремих ïï складових (В. 1ванова, Н. 1ваново", О. Варшавського та iн.) з уче-ними краïн GC зазначаеться: «складшсть вироблення i здiйснення iнновацiйноï полiтики поясню-еться ... необхщшстю залучення великого числа громадських i економiчних iнститутiв для штегра-ци можливостей науки, бiзнесу i осв^и» [7, 13]. Досвiд розвинутих краш свiдчить, що вирiшення такого завдання не може бути досягнуто без розбудови нацiональноï iнновацiйноï системи (Н1С), чiткого розумiння ïï цiлей, завдань, функцш, слабких i сильних сторш
Концепцiя формування Н1С отримала свш розвиток на початку 80-х роюв, коли стало очеви-дним, що рiвень розвитку науки, провiдних технологш, наукоемних галузей i фiрм забезпечують стiйке економiчне зростання, становище краши у глобальному конкурентному середовищi. Конце-пцiя Н1С розроблялася великою групою захiдних учених-економiстiв на чолi з К. Фрiменом (Вели-кобританiя), Б. Лундваллом (Швецiя), Р. Нельсоном (США). Вони практично одночасно поклали початок сучаснш теорiï iнновацiйних систем, яка в сучасних умовах широко використовуеться м> жнародними оргашзащями й анал^ичними центрами розвинутих краïн для вивчення економiчних проблем науковоï та науково-технiчноï дiяльностi, розробки пропозицiй щодо стимулювання розвитку «економiки знань» [8, 61].
В Украм, Росiï особливий штерес до формування нацiональних (державних) шновацшних систем виник наприкiнцi 90-х - на початку 2000-х роюв i продовжуе зростати. Серед найбшьш ав-торитетних украïнських i росшських учених, яю зробили значний внесок у розвиток цих питань, -П. Бубенко, О. Варшавський, О. Голiченко, В. Гуськов, М. Срмошенко, Н. 1ванова, В. 1ванов, I. Макаренко, В. Макаров, Л. Федулова, М. Чумаченко. Останшм часом дослщники звернули бiльш серйозну увагу на проблеми формування регiональних iнновацiйних систем (Р1С) [9, 10, 11], що пояснюеться тим, що значна частина iнновацiйноï дiяльностi концентруеться в окремих регюнах, мiстах i локальних шновацшних утвореннях - кластерах. У робой [12] зазначаеться, що акценту-вання уваги на регюнальнш складовш iнновацiйноï системи пояснюеться пiдвищенням штенсивно-ст мiжнародноï конкуренцiï у глобалiзованiй економщ, недолiками традицiйних регiональних моделей розвитку, появою ефективних кластерiв фiрм i промислових пiдприемств у багатьох регюнах у всьому свт. Як зазначено в робой [13], саме в регюнах зосереджено процес створення нових знань та юнуе вщповщна шфраструктура ïx подальшого поширення i застосування. Передача знань у практику е бшьш ефективною на регюнальному рiвнi, насамперед, завдяки безпосередньому ст-лкуванню мiж суб'ектами iнновацiйноï дiяльностi на вiдмiну вiд застосування довгих каналiв зв'яз-ку на макрорiвнi.
Необxiднiсть формування регiональниx iнновацiйниx систем обумовлена також рiзницею в соцiально-економiчному рiвнi розвитку окремих регiонiв, поляризащею iнновацiйноï дiяльностi в Украïнi. Так, кшькють органiзацiй, якi виконують науковi та науково-теxнiчнi роботи, зосередже-них у м. Киевi (333 оргашзацп) i великих промислових центрах (Харювськш (198), Дшпропетров-ськiй (78), Львiвськiй (82), Донецькiй (65) областях), у рази бшьше, нiж, наприклад, у Житомирсь-кiй (9), Хмельницькiй (6) областях [6, 12]. Такий стан пояснюеться вторично. Проте розмщення оргашзацш iнновацiйноï iнфраструктури (табл. 2), яке здшснювалося вже у перiод ринковоï транс-формацiï економiки, показуе, що переважна ïx бшьшкть розташована,
Таблиця 2
Кыьтсть оргашзацш ¡нновацтног тфраструктури Украти у 2009р., за данимиМОНМС Украти [3, 25]
Оргашзацп шновадшно!' шфраструктури, усього 147
1з них:
технопаргав 16
шновацшних бiзнес-iнкубаторiв 24
центрiв iнновадiй 15
цен^в комердiалiзадiï iнтелектуальноï власностi 14
дентрiв шновацш на передачi теxнологiй 4
центрiв науково-теxнiчноï та економiчноï iнформацiï 14
науково-освiтнix цен^в 3
цен^в освгти, дослiджень та виробництва 4
швестицшних (iнновацiйниx) венчурних ^raTOiB 1
небанювських фiнансовиx та кредитных оргашзацш 15
пiдприемств iз упровадження результатов наукових дослщжень 21
консультативних центрiв 2
iнновацiйниx дослщницьких центрiв 4
головним чином, у м. K^bî i Кшвськш областi. Наприклад, i3 загально1 чисельностi технопарюв (16) майже половина (7) зосереджена у м. Киев1 Розвиток шновацшно1 дiяльностi на Кшвщиш та-кож забезпечують: Кшвський регюнальний центр iнновацiйного розвитку, Бiлоцеркiвський шнова-цiйний бiзнес-iнкубатор, Iнновацiйний центр комунальне пiдприeмство «Центр високих технологiй та шновацш», бiзнес-iнкубатор при Нацiональному техшчному унiверситетi «Кшвський пол^ехш-чний шститут» та iншi.
Бiльш розвиненою порiвняно з iншими регiонами Украши е iнновацiйна iнфраструктура До-нецько1, Харювсько1, Житомирсько1, Хмельницько1, Микола1всько1, Iвано-Франкiвськоï областей. Так, в 1вано-Франювськш областi функцюнують майже Bci елементи iнновацiйноï шфраструктури - технологiчний парк, iнновацiйно-технологiчний кластер, шновацшний бiзнес-iнкубатор, дослщ-ницький центр з питань шновацш, центр науково-технiчноï та економiчноï iнформацiï, 3 навчаль-но-наукових центри та 3 центри комерцiалiзацiï iнтелектуальноï власностi. Водночас е регюни, де з усiх рiзновидiв iнновацiйноï iнфраструктури представлено лише шновацшний центр (Чершпвська обл.) i регюнальний центр науково-техшчнох' та економiчноï шформаци (Сумська обл.) [14].
Тому роль регюнальних iнновацiйних систем мае бути значно вищою. Це диктуе необхщшсть посилення державно1' пiдтримки системного розгортання шновацшних процесiв на рiзних рiвнях управлiння.
Мета Р1С полягае в забезпеченш умов для поеднання взаемозалежних органiзацiй, зайнятих виробництвом, використанням i комерцiалiзацiею наукових знань i технологш у едину систему, яка б забезпечувала стiйкий розвиток iнновацiйних процеав на мезорiвнi. У зв'язку iз цим виникае потреба виршення таких основних завдань:
закрiплення на регюнальному рiвнi рiшення органiв влади про формуваня Р1С з деталiзацiею обсягiв фiнансування i термiнiв реалiзацiï;
розвиток iнфраструктурноï пiдтримки iнновацiйного процесу, слабкiсть i нерозвиненiсть яко^ як показуе практика, е одшею з головних причин низькох' iнновацiйноï активност економiки;
аналiз iснуючих i впровадження нових форм i механiзмiв взаемоди суб'ектiв iнновацiйноï дiя-льностi та шфраструктури.
Для Донецького регюну як одного iз старопромислових регiонiв Украши з високим рiвнем концентрацiï академiчноï та галузевоï науки, ВНЗ i промисловост проблема побудови дiевоï регю-нальноï iнновацiйноï системи мае особливе значення i виступае необхiдною умовою ефективного використання його наукового та шновацшного потенцiалу. Так, за пщсумками 2010 р. науковi дос-лщження i розробки в регiонi виконували 106 наукових органiзацiй, або 8,1% вщ загальноï ïx кшь-кост по Украïнi (табл. 3). До виконання роб^ залучались 9870 пращвниюв основноï дiяльностi, у тому чи^ - 6035 дослiдникiв (61,1%), 760 оЫб - теxнiкiв (7,7%) i 1492 особи допомiжного персоналу (15,1%). Однак динамша кiлькiсниx показниюв кадрового забезпечення науковоï дiяльностi регюну свщчить про стiйку тенденцiю скорочення чисельностi науковцiв. Протягом
Таблиця 3
Показники науковоХ та шновацшног дгялъностг Донецького регюну *
Показники 2000 р. 2005 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р.
Юльюсть оргашзацш, яю виконують науковi та науково-техшчш роботи, од. 149 130 121 115 106
у % до загалъног ктъкост1 наукових оргашзацш Украгни 10,0 8,6 8,8 8,6 8,1
Чисельшсть пращвниюв основноУ дiяль-ностi наукових органiзацiй, тис. оаб 18,2 14,0 12,6 11,2 9,9
у % до загалъног чиселъност1 пращвнимв в Украгт 9,7 8,2 8,4 7,7 7,0
Чисельшсть докт^в наук в економщ регiону, ойб 754 907 1016 1069 1131
у % до загалъног чиселъност1 доктор1в 7,3 7,5 7,6 7,7 7,8
наук в етнамщ. У^а^
Чи^льтс^ кандида^в наук в eкoнoмiцi рeгioнy, ocí6 5б01 б121 б944 7099 7311
у % дo зaгaльнoï чuсельнoсmi кaндuдamiв наук в е^шмщ У^а^ 9,5 9,0 8,9 8,7 8,7
Юльюсть викoнaниx нayкoвиx та науко вo-тexнiчниx рoбiт, <эд. 4713 5189 б759 5713 598б
у % дo зaгaльнoï ^b^cmi вuкoнaнux po6im в У^ат 12,3 8,1 10,8 10,5 11,5
Фшансування нayкoвиx та науюэво тexнiчниx рoбiт, млн грн 177,7 335,8 5б5,8 470,1 бб8,8
у % дo зaгaльнoгo oбсягу фшансування po6im в У^аш 8,7 б,5 7,1 б,0 7,4
Юльюсть iннoвaцiйнo-aктивниx пщприемств 220 114 142 134 145
у % дo зaгaльнoï ^b^cmi iннoвaцiйнux niдnpueмсmв Укpaïнu 12,9 9,б 10,2 9,5 9,9
Упрoвaджeнo нoвиx тexнoлoгiчниx про цeciв на нрoмиcлoвиx нiднриeмcтвax рeгioнy, % 198 125 159 88 99
у % дo зaгaльнoï ^b^cmi вnpoвaдженux mеxнoлoгiчнux npoцеЫв в Укpaïнi 14,1 б,9 9,7 4,7 4,9
Осве^на вирабнидтва iннoвaцiйниx видiв нрoдyкцiï, нaймeнyвaнь 1124 214 201 1б3 1б3
у % дo зaгaльнoï ^b^cmi oсвoeнux imo-вацтнш вuдiв npoдукцiï в У^аМ 7,3 б,8 8,2 б,1 б,8
Фшансування iннoвaдiйнoï дiяльнocтi, млн грн 577,9 2289,5 4919,3 909,2 1029,2
у % дo зaгaльнoгo oбсягу фшансування iннoвaцiйнoï дiяльнoсmi в Укpaïнi 32,9 39,8 41,0 11,4 12,8
* Маеться на yвaзi Дoнeцькa та Луганська oблaстi.
1995-2010 рр. чисeльнiсть прaцiвникiв oснoвнoï дiяльнoстi нayкoвиx oргaнiзaцiй скoрoтилaсь у 3,2 раза, у тому чи^ -кaндидaтiв наук - у 2,1 раза; чисeльнiсть дoктoрiв наук ^cyra^o, aлe збшьши-лась (з 181 у 1995 р. дo 184 ocí6 у 2010 р.). Cкoрoчeння чиceльнocтi фaxiвцiв, якi займаються науто-вими та нayкoвo-тexнiчними рoбoтaми, вiдпoвiдним чинoм пoзнaчaeтьcя на гоказнику нacичeнocтi eкoнoмiки рeгioнy нayкoвими кадрами (кoeфiцieнтi викoнaвцiв нayкoвиx рoбiт у рoзрaxyнкy на 1000 зaйнятoгo нaceлeння). Так, у 2009 р. у Дoнeцькoмy рeгioнi даний пoкaзник cтaнoвив 2,б; пo Укрaïнi в цiлoмy - 4,б (у 1995 р. вш cтaнoвив 7,б). Для пoрiвняння: у 200б р. цeй кoeфiцieнт у Фш-лянди cтaнoвив 1б,б; Япoнiï - 11,1; США - 9,б; Францп - 8,3; крaïнax ОЕСР - 7,3; Нiмeччинi - 7,2; Pociï - б,7; Kитaï - 1,б; Брaзилiï - 1,3.
^з^гашю е динaмiкa чиceльнocтi ociб нaйвищoгo рiвня квaлiфiкaцiï (дoктoрiв i кандидаив наук), зaйнятиx в eкoнoмiцi Украши. За дecятирiчний пeрioд iз 2000 ш 2010 р. чиceльнicть дoктoрiв наук в eкoнoмiцi рeгioнy збшьшилась у 1,5 раза, кaндидaтiв наук - у 1,3 раза.
У 2010 р. у рeгioнi ви^ната 598б нayкoвиx та нayкoвo-тexнiчниx рoбiт, щo cтaнoвить 11,5% зaгaльнoï ïx юль^ст пo крaïнi в цiлoмy. За цим гоказнитом рeгioн пocтyпaeтьcя тшьки м. Kиeвy (дe бyлo ви^ната 39,3% ycix нayкoвиx та нayкoвo-тexнiчниx рoбiт) i Хaркiвcькiй oблacтi (15,5%).
Обсяг фшансування нayкoвoï та нayкoвo-тexнiчнoï дiяльнocтi у 2010 р. cтaнoвив бб8,8 млн. грн. У cтрyктyрi фшансування пeрeвaжae частка кoштiв зaмoвникiв (пщприемств i oргaнiзaцiй Украши та iнoзeмниx дeржaв), яка cтaнoвить 33,б%; питома вага кoштiв дeржбюджeтy дoрiвнюe 24,б%, щo на 5% мeншe ^oro пoкaзникa у 2009 р.
Обсяги фшансування iннoвaцiйнoï дiяльнocтi у прoмиcлoвocтi рeгioнy за ocтaннi два рoки cyттeвo cкoрoтилиcя: у 2009 р. пoрiвнянo з 2008 р. у 5,4 раза; у 2010 р. - у 4,8 раза. Бюджeтнe фь нансування iннoвaцiйнoï дiяльнocтi рeгioнy у 2010 р. cтaнoвилo лишe 1,4% загальшго oбcягy; в Укрaïнi в цiлoмy - 1,1%, щo у 7-14 рaзiв мeншe, нiж в eкoнoмiчнo рoзвинyтиx крaïнax (США -15,5%, Вeликoбритaнiï - 9,б %, Нiмeччинi - 7,8%). Ocнoвним джeрeлoм фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi рeгioнy залишаються влacнi кoшти прoмиcлoвиx пiдприeмcтв: якщo у 2000 р. ïx питома вага в загальшму oбcязi фшансування статовила 75,9%, тo у 2010 р. - 94,0%. Иа витонання науто-виx дocлiджeнь i рoзрoбoк витрaчaлo кoшти кoжнe трeтe з шшвацшш aктивниx пiдприeмcтв Дo-^^TOro рeгioнy (у цiлoмy пo Украм - лишe кoжнe чeтвeртe). Фактичш вiдcyтнe фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi у прoмиcлoвocтi рeгioнy за рaxyнoк тош^в мicцeвoгo бюджeтy (0,1% загальшго oбcягy), нeзнaчними е oбcяги фшансування за рaxyнoк кoштiв вiтчизняниx та iнoзeмниx ш-вecтoрiв (3,1%).
Показники шновацшно1 активност промислових пiдприeмств Донецько1 та Лугансько1 областей дещо нижчi, нiж в Украïнi (див. рисунок). Найбшьш iнновацiйно - активними областями у 2010 р. були Харювська (19,7% промислових пщприемств, що займалися iнновацiйною дiяльнiс-тю), Iвано-Франкiвська (18,1%), Львiвська (13,4%), а також м. Кшв (23,9%). Водночас близько по-ловини (43,1%) у 2009 р. та третина (30,9%) у 2010 р. загального обсягу реалiзованоï iнновацiйноï продукцiï Украïни припадае саме на Донецьку та Луганську областi.
- ♦ Украина Донецька обл. Луганська обл.
Рисунок. Стан тновацшног активност1 промислових тдприемств Украти i Донецького регюну Отже, результати дослщження свщчать, що Донецький регюн мае вагомий науковий та шно-вацiйний потенщал i за рiвнем значень ряду показниюв знаходиться у трiйцi регiонiв-лiдерiв крш-ни. Проте наявними е тенденци його скорочення внаслiдок, насамперед: 1) вщсутност дiевих ме-ханiзмiв державного стимулювання наукових i науково-техшчних робiт, iнновацiйних процесiв на макро- i мезорiвнях; 2) фактично1' спрямованост економiчноï полiтики на пiдтримку низькотехно-логiчних галузей промисловостi (електроенергетики, видобутку вугiлля, чорно1' та кольорово1' мета-лургiï, важкого машинобудування, залiзничного транспорту); 3) iндиферентностi промисловостi до науки, низького платоспроможного попиту пiдприемств на результати штелектуальнох' дiяльностi; 4) нерозвиненост iнституцiйного забезпечення iнновацiйноï дiяльностi; 5) вщсутност дiевого нормативно-правового забезпечення та вщповщного органiзацiйно-економiчного механiзму реалiзацiï iнновацiйного напряму розвитку економiки, зокрема, чинне шновацшне законодавство не дозволяе здшснювати iнновацiйний процес «фундаментальш дослщження - прикладш дослiдження - досл> дно-конструкторськi i проектно-конструкторськi роботи - освоення виробництва новоï продукцiï i комерцiалiзацiя новацш» i ефективний трансфер наукових знань до стади ïx використання у вироб-ництвi.
Свiтова практика доводить, що одним iз найбiльш ефективних шляxiв формування Р1С е ште-грацiя наукових i осв^шх органiзацiй iз промисловiстю i бiзнесом. У такому разi шновацшна система переходить вiд вiдособленоï форми функцiонування ïï учасникiв i фрагментарного процесу комерцiалiзацiï новацiй до процесу оргашзацшного та економiчного ïx зближення i формування нових форм взаемозв'язкiв науково-дослiдниx органiзацiй, вищих навчальних закладiв, промислових фiрм, суб'екив iнновацiйноï iнфраструктури. Водночас поняття iнновацiйноï системи включае не тiльки сукупшсть певним чином взаемопов'язаних iнновацiйниx структур, але й комплекс шсти-туив правового, фiнансового та соцiального характеру, яю забезпечують iнновацiйнi процеси [8, 61]. Таким чином, можна зробити висновок, що для формування в Донецькому регюш повноцiнноï регiональноï iнновацiйноï системи необxiдним е цiлий ряд умов, яю згруповано в таю блоки:
створення сприятливих полiтичниx, економiчниx i соцiальниx умов для розширення i поглиб-лення взаемодiï мiж учасниками iнновацiйного процесу;
законодавче закршлення статусу дiючиx i нових штегрованих структур, надання 1м фшансо-воï пiдтримки;
формування теxнологiчно розвинутого промислового комплексу; пщготовка компетентних кадрiв для iнновацiйноï дiяльностi.
Лггература
1. Заможне суспшьство, конкурентоспроможна економжа, ефективна держава: Програма еко-номiчних реформ Укра!ни на 2010-2014 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_2.pdf. - Назва з екрану.
2. Виступ Президента Украши Вжтора Януковича i3 щорiчним посланням до Верховно! Ради Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.president.gov.ua/ news/19736.html.
3. 1нновацп в Укра!ш: пропозицп до полiтичних зaходiв: мaтeрiaли Проекту GC «Вдоскона-лення стратегш, полiтики та регулювання iнновaцiй в Укра'ш» / Представництво GC в Украшг -К.: Фeнiкс, 2011.-76 с.
4. OECD in Figures 2009. OECD Countries, 2007 Gross Domestic Expenditure on R&D [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.oecd.org.
5. OECD, STAN Indicators Database, 2009 edition. Underlying series from STAN Bilateral Trade Database [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.oecd.org.
6. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра'ш: стат. зб. - К. ДП «1ВЦ Держкомстату Укра!-ни», 2011.-382 с.
7. Национальные инновационные системы в России и ЕС / под ред. В.В. Иванова, НИ. Ивановой, Й. Розебума, Х. Хайсберса. - М.: ЦИПРАН РАН, 2006. - 280 с.
8. Иванова Н. Национальные инновационные системы / Н. Иванова // Вопросы экономики. -2001.-№ 7.-С. 59-70.
9. Кацура С.Н. Анализ и проблемы становления региональных инновационных систем в Украине / С.Н. Кацура // Вкник eкономiчно! науки Укра!ни. - 2008. - № 2. - С. 74-81.
10. Ляшенко В.1. Роль репональних шновацшних систем в умовах сучасно! кризи в Укршш / М.Г. Чумаченко, В.1. Ляшенко // 1нвестицшно-шновацшний розвиток економши репону: мaтeрiaли IV з'!зду СЕУ та Мiжнaр. наук.-практ. конф. - К.: СЕУ, 2010. - С. 45-61.
11. Бубенко П.Т. 1нновацшний розвиток репошв / П.Т. Бубенко, О.Б. Сшсаренко. - Х.: Форт, 2009. - 160 с.
12. Doloreux D. Regional Innovation Systems: A Critical Review [Електронний ресурс] / Dolo-reux David, Parto Saeed // International Journal of Innovation Management. - 2003. - № 7. - Режим доступу: http: //www.urenio.org/metaforesight/library/ 17.pdf.
13. Andersson M. Regional Innovation Systems in Small & Medium-Sized Regions: A Critical Review & Assessment [Електронний ресурс] / Andersson Martin, Karlsson Charlie. - Режим доступу: http: // www. infra. kth. se/cesis/documents/WP 10.pdf.
14. Розвиток шновацшно! дiяльностi та трансферу технологш протягом 2008-2009 роюв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/science/innovation/rozv_2008-2009.doc. -Назва з екрану.
НадШшла до редакцП 13.10.2011 р.
