CC BY
100
О._М._Головшов
д-р екон. наук М. I. Головмов
канд. екон. наук м. Донецьк
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ I ПРИКЛАДН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СОЦ1АЛЬНОГО
ПАРТНЕРСТВА В УКРА1Н1
Постановка проблеми. Незважаючи на бГльш нiж три-валий перiод формування ринково! економiки в УкраТш, багато з основоположних шститупв або не сформованi, або вимагають коригування та приведення у вщповщ-нiсть з проголошеними принципами побудови сощаль-но-орieнтовано! ринково! економiки. Невиршенють багатьох базових принципiв економГчно! системи не дае можливiсть забезпечити сталий соцiально-економiчний розвиток кра!ни. Важливе мюце в реалiзацii щш поль тики займае розвиток соцiального партнерства та вдо-сконалення на цiй основi соцiально-трудових вiдносин. Панування приватно! власност в економiцi призвело до посилення протирiч iнтересiв найманих працiвникiв i власникгв пiдприeмств. В результатi сформувалася сус-пГльна потреба в розвитку ефективного механiзму регу-лювання сощально-трудових вiдносин, спрямованого на досягнення конструктивно! взаемодй суб'eктiв сощаль-но-трудових вгдносин, що сприяе сталому розвитку нащ-онально! економiки. Побудова громадянського суспГль-ства з соцiально орieнтованою ринковою економiкою, забезпечення високого рiвня життя людей недосяжно без погодження штерешв рiзних соцiальних груп у сферi со-цiально-трудових вiдносин, неможливе проведення еко-номiчних i полiтичних реформ.
Анаиз останшх дослщжень i публжацш. В науково-му дослiдженнi Н. Г. ДГденко [1] обГрунтовуються те-оретико-методологiчнi засади механiзму державного управлшня в системi соцiального партнерства у сферi со-цiально-трудових вщносин, державно-приватному i мГж-секторному партнерствi. Колективна монографiя за ре-дакцieю В. М. Мартиненко [2] присвячена дослщженню теоретичних та практичних аспектiв впливу державно! по-лiтики на розвиток сощального партнерства. В. I. Павлов i А. М. Колосок [3] розглядають теоретично-методологiчнi аспекти формування сощального партнерства в Укра'!ш та кранах свiту, визначають тенденци розвитку та вдо-сконалення, особливо на регюнальному рiвнi. Г. А. Трунов [4] здшснкю комплексне дослщження теоретичних та практичних проблем правового регулювання сощального партнерства в Укра'!ш. О. М. Петроe [5] аналiзуe eвропей-
ський досвщ розвитку соцiального дiалогу, надаe пропози-ци активiзацi! процесу в Укра'!ш з точки зору державного управлшня. Робота Л. М. Черчик [6] присвячена питанням пщвищення рГвня зайнятосл населення за рахунок реаль зацй в Укра!нi ефективного сощального дiалогу. Теоретич-ш г практичш передумови розвитку механiзму державного управлшня сощальним диалогом знайшли вгдображення в монографГ! О. Д. Шемякова [7].
Невирiшена частина загально! проблеми. Бтьшють наукових дослгджень обмежуeться теоретичними об-Грунтуваннями сутносп сощального партнерства, не розробляючи при цьому мехашзмГв !х практично! реаль заци. Залишаються невиршеними проблеми формування та подальшого розвитку вгдносин сощального партнерства, взаeмодii оргашв державно! влади, наймано! робочо! сили Г роботодавщв, вплив сощального партнерства на ефективнють економГки Укра!ни в цГлому, на перетворення в сощально-трудовш сферГ зокрема.
Постановка завдання. Мета статп передбачаe досль дження шституту сощального партнерства в УкраТш та аналГз умов для створення ефективного мехашзму досягнення згоди мгж суб^ктами сощального партнерства.
Виклад основного матерiалу. ДосвГд розвитку сощаль-ного дГалогу в розвинених кра!нах показуe прагнення до формування таких сощально-економГчних вгдносин, при яких колективш трудовГ спори виршуються самостшно, без втручання держави, або Г! присутнють мшмальна. Таке положення вiдповiдаe високому рГвню розвитку сощального партнерства, що характерно для кра!н, що про-йшли довгий шлях формування вГдносин мгж наймани-ми пращвниками Г роботодавцями. У свт функцiонуe двГ розповсюджеш моделГ сощального партнерства: бшар-тизм Г трипартизм. Бшартизм передбачаe незначну роль держави в регулюванш трудових вГдносин, переважно арбитра при виникненш сощальних конфлГкпв, Г маe поши-рення в США, Великобританй, Канадь 1де! трипартизму передбачають активну тдтримку держави як сощального партнера, тристоронню ствпрацю в процеш сощального розвитку трудових вгдносин. Модель трипартизму маe бГльше розповсюдження Г використовуeться в таких
кpaïнax, як Фpaнцiя, Шмеччина, Швецiя, Aвстpiя. На iдеяx тpипapтизмy зaсновye свою pоботy i Мiжнapоднa оpгaнiзaцiя пpaцi: постiйний дiaлог мiж ypядом, pобото-давцями i пpофспiлкaми, як пpедстaвникaми тpyдящиx, спpямовaний на pегyлювaння соцiaльно-тpyдовиx вщ-носин. У свош дiяльностi ця оpгaнiзaцiя Гpyнтyeться на iдеяx соцiaльноï спpaведливостi, pеaлiзaцiï людьми свого мaтеpiaльного добpобyтy i духовного pозвиткy в yмовax свободи, економiчноï стaлостi i piвниx можливостей.
Полггичш, економiчнi, соцiaльнi пеpетвоpення, що вщбулися в Укpaïнi за остaннi десятиpiччя пpизвели до тpaнсфоpмaцiï сyспiльниx вщносин, i в пеpшy чеpгy, змши взaeмовiдносин мiж деpжaвною владою, бiзнесом i гpомaдянським сyспiльством. Цi щоцеси посилили пpотиpiччя iнтеpесiв мiж piзними соцiaльними гpyпaми i веpствaми населення, актив1зували зiткнення мiж найма-ними ^ащвниками i власниками зaсобiв в^обнищ-ва, що пpизвело до необxiдностi pозвиткy вiдносин сощаль-ного дiaлогy. Водночас, зaзнaчae В. Шедяков, збеpежен-ня стшкосл соцiaльного ладу у xpairn також потpебye оновлення моделi сощального пapтнеpствa. Пpоте певна iнеpцiйнiсть тpyдовиx вiдносин та пaтеpнaлiстськi очь кування частини населення здaтнi ускладнити сощаль-но-економiчнy динaмiкy. Отже, кapдинaльнa вщмшнють ефективного yпpaвлiння сьогоднi — забезпечення вза-eмодiï сyспiльствa, деpжaви та бiзнесy в пiдвищеннi мо-тивацшного значення соцiaльного пapтнеpствa [8, с. 43].
Сфоpмовaне соцiaльне пapтнеpство в y^arni мae вpaxовyвaти зaгaльнонaцiонaльнi тенденцй', що виявля-ються у вщчутл у людей солiдapностi в сусптьст, pеa-лiзaцiï пpинципiв гyмaнiзмy, щагнення людей бачити в iнститyтi деpжaви неyпеpедженого apбiтpa, гapaнтa сощ-ально1 спpaведливостi, твоpця ефективних пpaвил, зако-нiв, iнститyтiв i меxaнiзмiв фоpмyвaння соцiaльно-оpieн-товано'1' pинковоï економiки. Важливим кpоком на шляху pозвиткy шституту соцiaльного пapтнеpствa стало щи-йняття Закону y^ai™ «^о соцiaльний дiaлог в У^а-'1н1». Вiн визнaчae пpaвовi засади оpгaнiзaцiï та поpядкy ведення соцiaльного дiaлогy в y^arni з метою в^облен-ня та pеaлiзaцiï деpжaвноï соцiaльноï i економiчноï по-лiтики, pегyлювaння тpyдовиx, сощальних, економiчниx вiдносин та забезпечення шдвищення piвня i якостi жит-тя громадин, соцiaльноï стaбiльностi в сусптьствЬ» [9].
Впpовaдження системи деpжaвноï пiдтpимки функ-цiонyвaння i pозвиткy сощального дiaлогy, ствоpення спpиятливого сеpедовищa для pеaлiзaцiï пpинципiв сощального пapтнеpствa зумовлено такими фaктоpaми, як низька ефективнють колективного пеpеговоpного пpоцесy, вщсутшсть повноцiнного сеpедовищa для pоз-витку соцiaльно-пapтнеpськиx вiдносин, пiдтpимкa на-йманих ща^вниив, як бiльш слабко!' стоpони. Саме деpжaвa мae виступати в якост apбiтpa, здатного в^ь шувати тpyдовi споpи, зaпобiгaти безвихщну ситуащю, гapaнтyвaти соцiaльнy стaбiльнiсть. Н. Гетьманцева за-знaчae, що «ниш iœye об'eктивнa необxiднiсть деpжaв-ного втpyчaння як в економiкy, так i сощальну сфеpy для пом'якшення наслщтв кapдинaльниx pефоpм, що пpоводяться самою ж деpжaвою. З iншого боку, деpжaв-нi стpyктypи завжди вщчували наступ пpофспiлок i pо-ботодавщв, якi зaiнтеpесовaнi в pеaлiзaцiï сощального захисту ща^вниив виключно силами та засобами деp-жави. Для ^оф^ток деpжaвнi зобов'язання e надшш-
шими, шж зобов'язання pоботодaвцiв, а pоботодaвцiв вони позбавляють вiд зайвих вшрат» [10, с. 31—32].
Фyнкцiя деpжaви по пpимиpенню, зaпобiгaнню i ви-piшенню тpyдовиx конфлiктiв стоpiн соцiaльно-тpyдовиx вщносин pеaлiзyeться деpжaвним оpгaном — Нащональ-ною службою посеpедництвa i щимщення. Дiяльнiсть цieï оpгaнiзaцiï допомaгae pеaлiзyвaти пpинципи сощаль-ного пapтнеpствa мiж pоботодaвцями i найманими rnpa-цiвникaми за paxyнок yчaстi у щоведенш пеpеговоpiв, yклaденнi колективних договоpiв, угод, консyльтaцiй пpи пpийняттi piшень учасниками. Очевидно, що досягнення сощально!' злагоди, узгодження iнтеpесiв piзниx сощальних ipyn, у тому чи^ у сфеpi наймано!' пpaцi, можливе лише за умови вiдсyтностi конфpонтaцiï. Дiяльнiсть На-цiонaльноï служби посеpедництвa i пpимиpення e одним з небагатьох пpиклaдiв позитивного pозвиткy сощального д1алогу в кpaïнi, pеaльного виpiшення та зaпобiгaння конфpонтaцiï (таблиця 1). «Пpостежyeться тенденцiя pозвиткy сощального пapтнеpствa в Укpaïнi. Воно вщ-rpae все бiльшy pоль у забезпеченш полiтичноï стaбiль-ностi, впевнено вбyдовyeться у вiдносини piзномaнiтниx грул та спiльнот.. Соцiaльне пapтнеpство CTae системою взaeмовiдносин у сyспiльствi, за яко1 зaстосовyeться за-гальна вщповщальнють за пpийнятi piшення» [11, с. 29].
Реал1зований в Укpaïнi неолiбеpaльний пiдxiд до pегyлювaння соцiaльно-тpyдовиx вщносин мiж пpaцею i кaпiт^ом поступово пpивiв до такого становища, щи якому все бiльше пpоявляються тенденцй' шдивщуал1за-цй' вiдносин стоpiн. Надй' на пiдвищення piвня конку-pентоспpоможностi пiдпpиeмствa та pозмipy одеpжyвa-ного rnp^yrny пpи скоpоченнi pозмipy оплати щащ не пpивели до позитивного pезyльтaтy. Зaмiсть модеpнiзa-цй' в^обнидтва за paxyнок економй' коштiв на оплату щащ та iншиx сощальних заходах, ствоpення нових pобочиx мюць, пiдвищення в к1нцевому paxyнкy якос-тi життя пpaцiвникa, власники пiдпpиeмств нaпpaв-ляли додатково отpимaний ^иб^ок на невиpобничi цiлi. Так, значну частину ^^утку виводили в офшоpнi зони, звiльняючи вiд оподаткування, або залишали в кpaïнi i вшрачали його на влaснi цiлi (кушвля споpтсме-нiв, apтистiв, yтpимaння полггачних пapтiй тощо).
Як зaзнaчae З. Смутчак, специфiчними особливос-тями системи соцiaльно-тpyдовиx вiдносин в Укpaïнi, що вiдpiзняють il в!д економiчного pозвинениx деpжaв pинковоï економiки, e такк значна pоль деpжaвноï фоp-ми власносп в економiцi; нaявнiсть pозвиненоï системи галузевих угод; укладання угод на pегiонaльномy piвнi й функщонування pегiонaльниx оpгaнiв соцiaльного пapт-^poraa; вiдсyтнiсть цивiлiзовaного меxaнiзмy виpiшення тpyдовиx сyлеpечок i конфлiктiв, що вимaгae нетpaдицiй-них зaxодiв щодо в^шення зазначено!' пpоблеми, iснy-вання значних обсяпв тiньовоï зaйнятостi [13, с. 160].
Найманий щащвник втpaтив таы пpaвa, як захист з боку ^оф^ток, висунення колективних вимог до pоботодaвця, можливiсть оpгaнiзовaного пpоведення с^ай^в. Тpyдове законодавство не зaxищae pеaльнi iнтеpеси пpaцiвникa, пеpевipки безпеки щащ, якостi умов тpyдовоï дiяльностi на пiдпpиeмствax, що пpово-дяться деpжaвними оpгaнaми, носять бiльшою мipою фоpмaльний xapaктеp. Hеолiбеp^ьнa економiчнa по-лггака деpжaви в сфеpi соцiaльно-тpyдовиx вщносин поступово пpизводить до paдик^ьноï тpaнсфоpмaцiï
Таблиця 1
Колективт трудов1 спори [12]
2010 2011 2012 2013
Виробни-чий та те-риторiаль-нш рiвнi Галузевий та нацю-нальний рiвнi Виробни-чий та те-риторiаль-нш рiвнi Галузевий та нацю-нальний рiвнi Виробни-чий та те-риторiаль-нш рiвнi Галузевий та нацю-нальний рiвнi Виробни-чий та те-риторiаль-нш рiвнi Галузевий та нацю-нальний рiвнi
К1льк1сть колективних трудових спорiв, як1 взято на облш
на початок року 91 5 89 4 87 2 101 2
протягом року 64 - 84 - 102 - 104 2
Виртено колективних трудових спорiв 66 1 86 2 88 - 110 1
з них
за сприянням НСПП 31 1 53 2 52 - 73 -
в результат страйку - - - - 1 - 1 -
Не вирiшено колективних трудових спорiв, на кшець року 89 4 87 2 101 2 95 3
Вимоги найманих працiвникiв
не виртено на початок року 248 22 240 20 230 6 234 6
висунуто з початку року 189 - 321 - 237 - 209 9
виршено з початку року 197 - 241 - 233 - 230 8
Не виршено на кшець звиного перiоду 240 20 230 6 234 6 213 7
К1льк1сть пiдприемств, установ, оргашзацш, працiвники яких брали участь у колективних трудових спорах 215 5335 263 5334 248 5334 209 7205
трудового законодавства, замш його на господарське. Формально йдеться про прийняття нового Трудового кодексу, а реально здшснюеться повернення до практики епохи розцвпу кашталiзму. На думку О. Гросфельд, в Укра!ш протягом всього пострадянського перiоду був властивий режим «безформного плюралiзму»... Хоча основш демократичнi iнститути i юнують, вони не вко-рiненi, не лептимш i неефективнi, а тому можуть легко бути скасованi, змшеш або перекрученi заради цiлей правлячих угруповань» [14, с. 618]. Ця тенденщя ще бiльше посилюеться по мiрi того, як в Укра!ш вщбува-еться поступова деiндустрiалiзацiя економки, змен-шення частки великих тдприемств, збiльшення малих i середнiх, переважання в структурi ВВП торговельно-посередницько! дiяльностi. Неолiберальнi тенденцй в украшськш економiцi, соцiально-трудовiй сферi, поси-люються багато в чому аналогiчними процесами в кра-1нах 6С, i в свiтовiй економiцi в цiлому пiд як впливом процесiв глобалiзацií, так i фшансово! нестабiльностi.
Неефективне регулювання трудових вiдносин може не ттьки посилювати залежнiсть найманого пращвни-ка вiд роботодавця, але пдсилювати процес збтьшен-ня кiлькостi незайнятого населення, пдвищення рiвня плинностi кадрiв, непостiйного характеру зайнятостi, зростання трудово! мiграцií, як внутршньо!, так ^ особливо, зовшшньо!. Посилення взаемозв'язку заробiтноí'
плати вiд результатiв дiяльностi, запровадження гнучко-го робочого графша, поширення мобiльностi пращвни-кiв поряд з оптимiзацiею витрат пiдприемства на оплату пращ, сприяе зменшенню ктькосл робочих мiсць.
Змiнилася роль пращ в економiчному розвитку, а саме, бтьше значення сьогоднi надаеться капталу. Пра-ця поступово вщходить на другий план як фактор ви-робництва, в силу замiщення и новими технологiями. Зростання чисельностi населення у свт та можливостi мiжнародно! трудово! мирацй, призвели до зниження щнноста робочо! сили, особливо малоквалiфiковано!. Результатом таких процесiв стало збтьшення безробiття i сощально! незахищеностi. Посилюе негативну тенден-цiю поширення неформально! зайнятост та аутсорсингу. Робота на таких умовах не передбачае постшно! основи, характеризуеться високими показниками плинност ка-дрiв, вiдсутнiстю яких-небудь профспток i природно, майже повною залежнютю в!д роботодавця. Трудова дi-яльшсть в таких умовах не створюе довiри i спiвробiтни-цтва м1ж сторонами, пiдвищуе рiвень нестабiльностi, по-слаблення регулювання процесiв прийняття i зв]льнення з роботи. Це породжуе атмосферу недовiри, ситуацiю «тимчасовостi»: для керiвництва пiдприемства бiльшiсть спiвробiтникiв не представляе велико! трудово! цiнностi i воно готово вiд них в]дмовитися при виникненнi будь-яких проблем, у свою чергу бтьшють найманих пращв-
ниыв розглядають своe робоче мюце як чергову «сходин-ку» в сво!й професшнш дГяльноста.
Негативний вплив на результативнють шституту сощ-ального партнерства надаe значна трансформащя одного з учасникгв даалогу, а саме профспГлок. За даними Державно! реeстрацiйноi служби Укра!ни, в 2013 р. в кра'!ш було зареeстровано 175 професшних спГлок та Тх об'eднань [15], тобто вiдбуваeться замша якост на кшьюсть. Процеси ви-кликаш глобалiзацieю свиово! економши, побудовою в Укра'!ш ринково! економГки призвели до змши само! еко-номГчно! основи профспткового руху. Змшилося, перш за все, ставлення пращвниюв до членства в цш оргашзацй, Г як наслщок, загальне зниження чисельноста. Найманий пращвник багато в чому втратив довГру до здатносп проф-спГлкових лГдерГв виршувати сучасш сощально-економГч-ш завдання, вщстоювати штереси пращвниюв, а не лише сво! власш. Вичизняш профсптки не можуть запропону-вати реальш форми пщтримки населення, захисту трудо-вих прав та штерешв, проводити масовГ форми сощально-го протесту, використовувати правовГ методи виршення сощально-трудових проблем, вгдображених у договорах Г угодах. Фактично, роль профспГлок звелася до надання птьгово! пулвки, ялинки, цукерок або, в особливих ви-падках, невелико! матерГально! допомоги.
Незважаючи на непросте становище, в якому профсптки сьогодш знаходяться, саме вони розглядаються в якост необхгдного елемента формування системи сощ-ально-трудових вгдносин. Навпъ у своeму нишшньому виглядГ профсптки e найбГльш масовою громадською структурою, мають невисокий рГвень довГри, але все ж бГльший, шж у шших оргашзацш. Зростання довГри до профсшлок можливий при реформуванш самих проф-спГлкових оргашзацш, Г в першу чергу необидна !х де-бюрократизащя, викоршення корупци, Г пщвищення ефективност роботи. ТГльки при таюй умовГ укладеш колективш договори стануть реальним фактором впли-ву, а не просто папером з коротким викладом укра!н-ського законодавства у сощально-трудовш сферь
Як ш парадоксально, але в збереженш Г змщненш профспГлок защкавлеш не тГльки наймаш пращвники, але Г держава, а також пiдприeмцi. Саме з шщативи дер-жави створювалася система сощального партнерства, приводячи до цившзованих норм сощально-трудовГ вщ-носини, тим самим прагнучи пщтримати одну зГ сторш трипартизму, та зменшити сощальну напруженють у сус-птьств1 Роботодавщ, особливо великих пiдприeмств, не защкавлеш в лГкидацй профсптки. Власник прекрасно усвiдомлюe, що в процеш трудово! дгильносл обов'язково будуть виникати рГзш сощальш конфлшти. Тому, краще ствпрацювати з одним представницьким органом, шж з безлГччю локальних та шдивщуальних штерешв.
Формування шституту представництва штерешв укра!нського бГзнесу включаe розробку цГлей та прю-ритепв пiдприeмцiв, мехашзму захисту штерешв у вза-eмодi! з державою. Необхщно визнати, що роботодавець в Укра!ш знаходиться не в простому положенш. По-перше, на його позицш впливаe складна економГчна ситуащя в цГлому по кра!ш, що e наслщком як загально-свггово! ринково! кон'юнктури, так Г вкрай незадовГль-но! економГчно! полггаки само! укра!нсько! держави. По-друге, сощальне партнерство з боку роботодавця не матиме широкого поширення, за умови, що самГ пра-
щвники виявляють низьку сощальну актившсть, слабо вгдстоюють сво! сощально-трудовГ штереси. Природно, що роботодавець не бажаe брати на себе додатковГ тур-боти Г вщповщальшсть. По-третe, роботодавщ, на вщ-мшу вщ профспГлок, набагато у меншш мГрГ схильш до створення рГзних об'eднань. У них немаe необхщносп захищати сво! права, вщстоювати особиста штереси, нарешта, виробляти певш пгдходи до регулювання тру-дових вгдносин на пiдприeмствах. Об'eднання для пд-приeмцiв, особливо малого Г середнього бГзнесу, завжди асоцiюeться з поглинаннями, залежнютю вщ великого бГзнесу, влади, що також не сприяe !х самоорганГзацГ!.
Висновки. За результатами аналГзу можна зробити наступнГ висновки. В Украш, пГд впливом формування впчизняно! моделГ ринково! економГки, а також за-лишкГв соцГ^ьно-економГчно! спадщини радянського перГоду розвитку, утворилася специфГчна укра!нська модель соцГального партнерства. I! основними характеристиками e вкрай низький рГвень самоорганГзацГ! громадянського суспГльства Г найманих працГвникГв, широке поширення тшьових вГдносин, неефективнГсть створено! нормативно-правово! бази, наявнють фор-м^ьних шструментав взаeмодi! сторГн, високий ступГнь впливу владних структур на прийнятГ угоди. Тому Укра-!нГ потрГбна нова модель розвитку економши, в якгй со-цГальне партнерство розглядаeться як мехашзм, що вГ-дображаe штереси широкого дГапазону суспГльних груп. Очевидно, що для реального узгодження цих штерешв, оптимального Г рацюнального залучення рГзних ресур-сГв Г !х джерел необхГдно вГдповГдне коригування наяв-них нормативно-правових документГв, що регламенту-ють дГяльнГсть Гнституту соцГ^ьного партнерства.
Список використаних джерел
1. Дгденко Н. Г. Державне управлшня Г сощальне партнерство: акту^ьнГ проблеми теори Г практики : мо-нографГя / Н. Г. ДГденко. — Донецьк : Схгдний видавни-чий дам, 2007. — 404 с.
2. Сощальне партнерство Г державна поливка: вщ теорй до практики демократизаци державного управ-лГння : монографгя / В. М. Мартиненко та Гн. ; заг. ред. В. М. Мартиненко ; Нацюнальна академгя держ. управ-лГння при ПрезидентовГ Укра!ни, Харкгвський регГональ-ний ш-т держ. управлГння. — Х. : Мапстр, 2009. — 251 с.
3. Павлов В. I. Сощальне партнерство на ринку пращ Укра!ни : монографГя / В. I. Павлов, А. М. Колосок ; Акад. екон. наук Укра!ни та ш. — РГвне : НУВГП, 2009. — 223 с.
4. Трунова Г. А. Правове регулювання сощального партнерства в Украш : монографГя / Г. А. Трунова ; Чер-швецький нацюнальний ун-т Гм. ЮрГя Федьковича. — ЧернГвцГ : Рута, 2009. — 200 с.
5. Петроe О. М. Сощальний дГалог у державному управлГннГ: eвропейський досвгд та укра!нськГ реалГ! : монографГя / О. М. Петроe ; Нац. акад. держ. упр. при Президенте^ Укра!ни. — К. : НАДУ, 2012. — 303 с.
6. Черчик Л. М. Ефективна зайнятють на засадах сощального дГалогу: методолопя оцГнки та стратегГя за-безпечення : монографГя / Л. М. Черчик, I. В. Шубала ; Луц. нац. техн. ун-т. — Луцьк : Терен, 2013. — 278 с.
7. Шемяков О. Д. Державне управлшня сощальним дГалогом: проблеми та шляхи виршення : монографГя /
О. Д. Шемяков, М. Л. Братковський ; Донец. держ. ун-т упр. — Донецьк : В1К, 2010. — 205 с.
8. Шедяков В. 6. Розвиток системи вщносин сощ-ального партнерства як чинник забезпечення високого рiвня трудово! мотиваци / В. 6. Шедяков // Актуальш проблеми економiки. — 2013. — № 4 (142). — С. 33-45.
9. Про сощальний дiалог в Укра!ш : Закон Укра!ни вiд 23.12.2010 № 2862^1 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2862-17.
10. Гетьманцева Н. Мюце державних оргашв у сис-темi соцiального партнерства / Н. Гетьманцева // Юри-дична Укра!на. — 2011. — № 7. — С. 28-32.
11. Дейч М. Сощальне партнерство як шструмент взаемоузгодження сощальних обов'языв та сощально! вщповщальносл / М. Дейч // Укра!на: аспекти працi. — 2011. — № 6. — С. 27-34.
12. Колективш трудовi спори / Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.
13. Смутчак З. В. Особливост управлшня персоналом ^зь призму сощально-трудових вiдносин: мiж-народний досвщ / З. В. Смутчак // Вюник ДонНУЕТ. — 2012. — № 3 (55). — С. 155-160.
14. Гросфельд О. В. Система сощального партнерства у сучаснш Украшк проблеми шституцшних трансформацш / О. В. Гросфельд // «Плея : науковий вь сник» : Збiрник наукових праць. — 2011. — Випуск 50. — С. 617-620.
15. Реестр професшних сплок та !х об'еднань / Державна реестрацшна служба Укра!ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.drsu.gov.ua/ show/11103.
