CC BY
87
4) Зовнiшньоекономiчнi фактори. Значний потенцiал експорту ряду продуктiв АПК використовусться незначною мiрою. Головна проблема — формування оптимально! структури вивозу, з орiентащею на вивезення не сшьськогосподарсько! сировини, а продукци харчово! та переробно! промисловостi.
5) Сощальш фактори. Низький рiвень життя, безроботя, падiння народжуваностi тощо — все це стало вщм^ними ознаками нишшнього укра!нського села. Аграрна реформа в тш формi, як вона реатзуеться, поки що не тiльки не виршила цих проблем, а навпаки — загострила !х. Так, наприклад, з 28 785 сiльських поселень - 16 772 села не мають пошти; 3 775 сш не мають торгових пiдприeмств; 9 485 сш не мають медпункпв; 13 756 сiл не мають шкш; 420 сiл не мають джерел питно! води; 240 сш безлюднi; 5 095 сiл вимираючi i т. д.
6) Застарша матерiально-технiчна база, високий рiвень фiзичного та морального зносу основних виробничих фондiв.
Висновок. Отже, на сьогодш в Укра!ш рiвень вжитих заходiв до полiпшення аграрного становища бажае кращого. Потрiбно передбачити, що власшсть на земельну дiлянку сiльськогосподарського призначення може обмежуватися законодавчо визначеними вимогами, включаючи:
а) заборону змiнювати без дозволу держави форму i напрями використання земель;
б) обов'язок здшснювати заходи щодо збереження родючостi грунпв, дотримуватися вимоги сiвозмiни.
в) зберегти мораторш на купiвлю-продаж землi.
Увести обмеження на збiльшення розмiру земельних дшянок, якi перебувають у приватнш власностi, визначивши граничний И розмiр у 100 га (за винятком випадку придбання додаткових земельних дшянок у держави) - строком на п'ять роюв пiсля прийняття ново! редакци Земельного кодексу Укра!ни. Це дасть можливють обмежити перерозподiл земельно! власност на перiод створення необхщно! законодавчо! бази. Треба розробити програму створення в рiзних регiонах Укра!ни сiльськогосподарських технополiсiв та iнновацiйних центрiв, у т. ч. iз залученням iноземного капiталу, а також створення сприятливого iнвестицiйного капiталу для iнвесторiв — як вiтчизняних, так i iноземних.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1.Кваша С. М. Державне регулювання зовнiшньоекономiчно! дiяльностi в АПК Укра!ни // Агрошком. - 2001. - № 7. - С. 53 — 58
2. Кириленко В. В. Економша / В. В. Кириленко. - Тернопшь : Економiчна думка, 2002. -193 с.
3.Практикум по сельскохозяйственным гидротехническим мелиорациям / Под ред. Е. С. Маркова. - М. : Агропромиздат, 1986. - 362 с.
УДК 330.111.62(477)
ПРОБЛЕМИ ОНОВЛЕННЯ В1ДНОСИН ВЛАСНОСТ1 В УКРА1Н1
В. Н. Хоменко, ст. викл., О. А. Калтта, студ.
Ключовi слова: в1дносини власност1, державна власшсть, приватна власшсть, приватизация, роздержавлення, монопол1зм, ол1гарх1чний тип привласнення, каттал^стичний тип привласнення, соцгалгстичний тип привласнення, ринково-конкурентне привласнення, сустльно-регульоване привласнення, плюрал!зм вiдносин власностг
Постановка проблеми. Як вщомо, одним з базових шститупв будь-яко! економiчно! системи суспшьства е власшсть i будь-яю докоршш змши у цш системi розпочинаються з вщповщних перетворень у вщносинах власносп. Тому, розглядаючи яюсш аспекти модернiзацiйного процесу в Укра!ш, неможливо оминути аналiзу сучасного стану та проблем оновлення вщносин власностi.
Аналiз публiкацiй. 1нституту власносп присвячено чимало наукових праць, як зарубiжних, так i вiтчизняних учених. Зокрема, в Укра!нi найбiльш плщно у цiй царинi працюють !! провiднi науковцi: В. Базилевич, В. Будкш, А. Гальчинский, В. Геець, А. Гриценко, В. Рибалкш, А. Чухно та iншi. Центральним у !хшх дослiдженнях стали проблеми
роздержавлення та приватизаци, теоретичш питания аналiзу вщносин власностi, !х еволюци та проблеми !х трансформаци в сучасних умовах.
Метою даного дослщження е аргументащя необхiдностi оновлення iснуючих в Укра!ш вiдносин власностi, його проблем та шляхiв !х розв'язання з урахуванням досвiду розвинених кра!н свiту.
Виклад матерiалу. В результатi роздержавлення та приватизаци в Укра!ш було подолано державний монополiзм, радикально змiнилася структура власность Ще на час завершення масово! приватизаци (2006 р.) 87,7 % суб'екпв втизняно! економiки господарювали на основi приватно! власностi. Державна власшсть безпiдставно дискредитуеться, частка державного сектору в економщ кра!ни постшно зменшуеться, що призводить до подальшого зниження можливостей держави щодо перерозподшу нацiонального доходу, розквiту тшьово! економши, небезпечного послаблення керованостi економiки. Вкрай мiзерною може виявитися матерiальна база майбутшх громадян Укра!ни, оскiльки недбалють у розпорядженнi об'ектами державно! та комунально! власностi практично досягла свого апогею.
В результат домiнування в Укра!ш приватно! власностi всупереч намiрам розбудувати багатоукладну (змiшану) економiку ми маемо знову економшу моноукладну, приватнокашталютичну. Саме капiталiстичний тип привласнення став пануючим: засоби виробництва, природнi i фiнансовi ресурси зконцентрувалися в руках великих приватних власникiв; працiвники шдприемств, незважаючи на формальне володiння акщями, фактично вiдчуженi вiд реального прийняття рiшень i управлiння; характерними стали рiзка диференцiацiя суспiльства, високий рiвень бiдностi, глибокi соцiальнi контрасти, низька сощальна вiдповiдальнiсть бiзнесу, слабiсть i неавторитетнiсть iнститутiв соцiально! полiтики. Даний спошб привласнення у бiльшiй мiрi вiдповiдае характеристикам первiсного нагромадження кашталу та «чистого капiталiзму», а шж властивостям сучасно! змiшано! економiки.
Щодо форми привласнення, то явно вираженим стало ринково-конкурентне привласнення. Однак, ця форма набула характерних рис «дикого ринку» з його грабiжницьким привласненням та «квазiринку» з прюритетом спекулятивних операцш, наявшстю високих адмiнiстративних, економiчних та кримiнальних бар'ерiв, олiгархiчного привласнення з боку великих бiзнес-структур.
Приватна власшсть в Укра!ш за своею сутшстю i походженням е приватно-бюрократичною. Оскшьки iнiцiатором роздержавлення була влада, то !! представники (партiйно-господарська номенклатура) в ходi приватизаци лише юридично оформили колишню державну власшсть. Державно-бюрократична власшсть перетворилася у приватно-бюрократичну. 1нститут власностi злився з шститутом влади, в результат чого утворився такий iнститут як «влада-власшсть» [5]. Новоявленi бiзнесмени та пол^ики - це колишнi партшш та господарськi керiвники (або !х довiренi особи), якi дешево придбали великi об'екти державно! власностi у ключових галузях народного господарства [3]. Наш капiталiзм не проходив стадда вiльно! конкуренци, а склався вщразу як капiталiзм переважно не багатьох великих промислово-фшансових груп. Такий капiталiзм мовою економiчно! теори називаеться «капiталiзм олiгополiй», а в нашiй пострадянськш термiнологi! - «олiгархiчний капiталiзм» [4].
Саме олiгополiя, олiгархо-монополiстична власнiсть стала головним гальмом якiсного перетворення економши. Домiнування олiгополiй у базових галузях народного господарства, одержання ними високих прибутюв не породжуе у них защкавленосп у модершзаци галузево! та технолопчно! структури нацiонально! економiки, свого власного виробничого апарату, у розвитку науки, впровадженш шновацш. Орiентуючись на випуск експортно! продукцi!, де рентабельшсть е бiльш високою у 2 — 3 рази, ол^ополи значно звужують об'еми внутршнього ринку, можливосп розвитку малого та середнього бiзнесу, що обумовлюе залежнiсть укра!нсько! економши вiд кон'юктури свiтового ринку. Це означае, що нацюнальна система господарювання не мае власного мехашзму сталого самовщтворювального зростання.
Завдяки злиттю шституту власностi з iнститутом влади, бiзнесу i полiтики у вiтчизнянiй господарськш системi «не працюють» механiзми ефективно! конкуренцi!, ринково! концентрацi! та нагромадження кашталу; немае «прозорих» i вшма дотримуваних правил економiчно! поведiнки; вщсутш правовi гарантi! та механiзми судового захисту власностц домiнуючу роль у господарських вщносинах вiдiграе адмiнiстративна влада, панують неформальш вiдносини, розквiтае корупщя. В результатi укра!нська економiка не демонструе ш високо! ефективностi, ш обнадiйливих потенцiальних можливостей.
Компаративний аналiз соцiально-економiчного розвитку Укра!ни та iнших европейських кра!н показуе, що за показниками ВВП на душу населення за паритетом кушвельно! спроможностi (в Укра!нi - 2,3 тис. дол., у Швейцари - 45,4 тис. дол., в Норвеги - 61, 4 тис. дол., у Люксембурзi - 88,8 тис. дол.), продуктивност пращ у промисловосп та енергетищ (в Укра!ш - 10 тис. дол., в Росшскш федерацi! - 29,9 тис. дол., у Шмеччиш - 94, 2 тис. дол., у Норвеги -329,7 тис. дол., у Люксембурзi - 803,0 тис. дол.), у будiвництвi ( в Укра!ш - 6,7 тис. дол., у Польщi - 38,6 тис. дол., у Франци - 73,6 тис. дол., в Австри - 77,5 тис. дол.), у сшьському господарсга ( в Укра!т — 5,6 тис, дол., в Болгарп - 8,2 тис. дол., у Лига - 21, 8 тис. дол., у Фшлянди - 41,2 тис. дол., у Швеци — 59, 0 тис. дол.), валового нагромадження на душу населення (в Укра!ш - 2,1 тис. дол., у Словаччиш - 6,5 тис. дол., в Словени - 9,4 тис. дол., у Норвеги - 13,9 тис. дол., у Люксембурзi - 17,7 тис. дол.) Укра!на посщае передостанне мюце в Сврош. Гiршi показники мае тшьки Молдова [2]. Тому стверджувати, що в украшськш економщ з'явилися ефективш приватнi власники, досить складно та, мабуть, i не коректно.
За таких умов нагальним завданням стае вiдокремлення власносп вiд влади, полiтики вiд бiзнесу. Все iнше е другорядним. Виршити це завдання можна тiльки шляхом змши типу, природи та характеру нацюнально! влади.
Вiдокремлення власностi вщ влади розкрие простiр для розширення плюралiзму форм власностi, поширенню змшаних i комбiнованих форм власностi, посиленню процешв демократизацi! та соцiалiзацi! вщносин власностi, еволюцi! способiв i форм привласнення.
Насамперед, необхiдно забезпечити плюралiзм форм власностi. Вiдповiдно до закону Укра!ни «Про власнiсть», основними i рiвноправними формами власностi е приватна, колективна, державна. Проте в Конституци Укра!ни закрiплена лише приватна i державна форми власностi, що означае вщтворення реалiй кiнця XVIII — початку XIX ст. П. Самуельсон називав приватну власшсть «анархiею плюс «констебель», а Б. Гаврилишин вважае !! «ковбойською економiкою» [6].
Сучасна практика життедiяльностi свiтового господарства доводить, що стабшьшсть i ефектившсть сучасних нацiональних економiк у значнш мiрi залежить вiд наявностi в них рiзноманiтних форм (видiв) власносп. Соцiобiологiчна природа людини зумовлюе необхвдшсть органiчного поеднання в економiчнiй системi приватно! (найадекватнiшо! бiологiчнiй сутностi людини), колективно!, державно! та суспiльно! форм власносп. Причому, кожна форма власност мае бути чiтко персонiфiкованою.
Приватна та колективна форми власносп - це певним чином оргашзоваш персошфшоваш форми власность До останнього часу виходили з того, що переважаючою е приватна власшсть. Вважалося, що саме приватний штерес е рушшною силою розвитку економiки i суспшьства. Однак таке трактування ринково! економши вiдображало реалi! певного перiоду. Перехщ же на нову, постiндустрiальну стадда прогресу, розвиток i утвердження шформаци та знань як якiсно нового чинника виробництва, значно тдносять рiвень усуспiльнення економiки, перетворюють загальнонацiональнi штереси у провiднi i визначальнi. Ось чому Сам^ «Групи 20», накреслюючи шляхи виходу з глобально! фiнансово-економiчно! кризи 2008 - 2009 рр. визнав, що не приватш, а саме «загальнонацюнальш iнтереси задають формат для реалiзацi! приватних iнтересiв». Тобто, керiвники 20 провiдних кра!н св^у вiдмовляються вiд визначально! ролi приватно! власност i приватного iнтересу, зршаються того, що було символом вiри в епоху iндустрiального ринкового виробництва, чому поклонялися, i визнають наростання загальнодержавного усуспiльнення, яке зробило загальнонацюнальш штереси визначальними. За таких умов значно зростае роль державно! та суспшьно! власность
Державна власнiсть - це загальнонародна не персонiфiкована власшсть, що знаходиться безпосередньо в управлшш державних оргашв i забезпечуе державi обороноздатнiсть, внутрiшнiй порядок i управлшня, реалiзацiю загальнодержавного характеру вiдтворюваних процешв «людини», «природи», «життедiяльностi суспiльства». Ця власнiсть може виступати в якосп товару лише в надзвичайних ситуащях загальнодержавного характеру.
Суспiльна власнiсть — це загальнонародна персошфшована власнiсть, що забезпечуе мшмальш iндивiдуальнi потреби члена суспшьства. Суспшьна власнiсть подiляеться на власшсть загальнонародну i регiональну, або територiальну, чим визначаеться !! значущють. Ця форма власностi може виступати в якосп товару тшьки в залежност вщ мiри значущостi або у вщповщних надзвичайних ситуацiях. Суспшьна власшсть - це специфiчним чином оргашзована персонiфiкована державна власнiсть, а також деяю елементи колективно! або приватно! власносп, що мають рiвень загальнонародно! значущостi. За тако! форми власност
створюваний продукт мае безпосередньо суспшьний характер, завдяки чому виникае об'ективна потреба виробляти його в штересах суспшьства в цшому. Така форма власностi може бути досить ефективною, оскшьки виступае в якост суспiльного стимулюючого чинника. Не можна допускати знеособлено! суспшьно! власностi. Склад i розмiр суспшьно! власностi визначаеться необхiднiстю виробництва мшмально необидного об'ему кiнцево! продукцi!.
Розширення плюралiзму форм власностi, !х взаемопроникнення i взаемодоповнення обумовлюють формування змшано! власностi, яка характеризуеться змiшанiстю прав власносп, типiв привласнення, рiзноманiтнiстю форм привласнення.
Змiшанiсть прав власностi проявляеться у розмиванш меж абсолютно! приватно! власност та допущеннi бiльшостi населения до сшвволодшня ресурсами. В розвинених державах система змiшаних прав власносп формувалася рiзними шляхами. У Сврош, наприклад, через канали державного перерозподшу. Персонiфiкована державна власнiсть i по букв^ i по духу е власшстю усього населення. Вона забезпечуе задоволення потреб усiх громадян, причому потреб довго- i короткострокових. Наприклад, у Норвегп саме державнi компани здiйснюють розвiдку i розробку нафтогазових родовищ. Держава за допомогою податюв на користь суспiльства вилучае близько 80 % прибутюв паливодобувних компанш. Вилученi кошти акумулюються у Нафтовому фондi Норвегi!, метою якого е створення можливостей для майбутшх поколшь норвежцiв скористатися перевагами нинiшнього нафтового багатства кра!ни. Частка державного бюджету у ВВП Норвеги сьогоднi становить близько 48 %, сощальш видатки бюджету на кожного мешканця стабшьно збiльшуються, завдяки чому тривалiсть життя в кра!нi становить близько 79 роюв, а його якiсть забезпечують безплатш та загальнодоступнi послуги охорони здоров'я та осв^и, розгалужена система охорони довкшля та соцiально! тдтримки, за яких плоди економiчного зростання вщносно рiвномiрно розподiляються в масштабах усього норвезького суспшьства. Не дивно, що на початку XXI ст. Норвепя стала лщером у свт за iндексом людського розвитку, в Сврош - за рiвнем добробуту, щороку демонструе стабiльне економiчне зростання на шновацшних засадах [1].
У США змшане право власностi формувалося шляхом створення так званого «суспшьства учасп». Американський середнш клас мае доступ до сшвволодшня власшстю i привласнення доходу вщ не! через спещальш банки i фонди, в яких вш придбае корпоративнi щнш папери та акцi! рiзних фонвдв, насамперед пенсiйних i страхових.
Становлення змшаного права власностi в Япони вiдбувалося шляхом формування так званого «штегрального власника», в якому керiвництво концернiв у якостi власникiв шдлаштовуеться до робiтникiв та службовцiв, встановлюючи з ними рiвнi вiдносини за нормами колективiзму. Традицiйний для Сходу патерналiзм гармонiйно вписався у корпоративш структури, об'еднуючи усiх робiтникiв i службовцiв, вiд вищого керiвництва до рiзноробочих, у певний аналог велико! патрiархально! сiм'!. В результатi i наймачi, i службовцi, наприклад, на «ТайотЬ> вважають, що !х штереси спiвпадають, що пiдприемство - !х спiльна власнiсть.
Завдяки змiшаностi прав власносп привласнення за сво!м способом стае «каштало-соцiальним», тобто таким, що об'еднуе капiтало-орiентований (капiталiстичний), так i соцiально-орiентований (соцiалiстичний) тип привласнення. Воно вже не е чисто кашталютичним, заснованим на повному вщокремленш пращвниюв вiд засобiв виробництва.
З'являються елементи соцiально-орiентованого типу привласнення, що вщображаеться в посиленнi реального впливу прашвниюв на поеднання факторiв виробництва, на розподш результатiв виробництва, на прийняття соцiально - економiчних ршень через розширення участi трудящих в управлшш пiдприемствами i соцiального партнерства, в установленш i дотриманнi цшого ряду соцiальних стандартiв та ш. Найбiльш характерною рисою нового способу привласнення е сощальш гаранти.
Розмивання меж абсолютно! приватно! власност^ встановлення оптимальних меж державно! та суспшьно! власносп сприяе змiнi i форми привласнення. Приватна, ринково-конкурентна форма привласнення («мшропривласнення») доповнюеться суспiльно-регульованою формою («макропривласненням»). Останне вiдображаеться, насамперед, у посиленш ролi держави у економiчних процесах.
Варто наголосити, що щ змiни у вiдносинах власносп добре узгоджуються з логiкою сучасного цивiлiзацiйного процесу, його гуманiзацiею, шдпорядковашстю iнтересам людини, !! всебiчному яюсному розвитку та можуть стати орiентиром у практичнiй дiяльностi укра!нських реформаторiв.
Висновок. Порiвняльний аналiз вщносин власностi в Укра!нi та розвинутих кра!нах свiту засвiдчуе, що шститут власностi у нашiй кра!нi потребуе значних перетворень: вщокремлення власностi вщ влади, урiзноманiтнення форм власностi, формування змiшаного права власностi, оновлення способу i форм привласнення. Такi перетворення можуть створити надшш основи для подальшого соцiально-економiчного розвитку у вщповщност з логiкою сучасного цивiлiзацiйного процесу, реальнiй модернiзацi! укра!нського суспiльства.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Артьомова Т. 1нституцюнальш пастки ринково! трансформацi!: уроки для Укра!ни // Економiка Укра!ни. - 2011. - № 12. - С. 36 - 45.
2. Бондар Н. Компаративний аналiз соцiально-економiчного розвитку Укра!ни та шших европейських кра!н // Економiка Укра!ни. - 2011. - № 9. — С. 64 - 75.
3. Гриценко А. Спшьно-розподшьш вщносини: праця, власшсть i влада // Економша Укра!ни. - 2003 - № 3. - С. 50 - 58.
4. Зверяков М. Лiберальна щея i модернiзацiя економiки Укра!ни // Економiка Укра!ни. -2010 - № 7. - С. 11 — 21.
5. Кшдзерський Ю. 1нституцюнальш аспекти вiдтворення у контекст структурних трансформацш // Економша Укра!ни. - 2007 - № 1. - С. 4 — 13.
6. Економiчна енциклопедiя у трьох томах. / Ред. С. В. Мочерний та ш. — Т. 1. - К. : Академiя. - 2000. - С. 234 — 239, 240 — 242, 731 — 733.
УДК 378(477)
МОДЕРН1ЗАЦ1Я СТРУКТУРИ ВИЩО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1. (БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС)
В. С. Карпов, к .е. н., доц., М. М. Булка, студ.
Ключовi слова: Болонський процес, модуль, дисципл1на, кредитно-трансферна система, вища осв1та
Постановка проблеми. Пошук шляхiв докоршно! перебудови вищо! осв^и ведеться сьогодш в усьому цившзованому свт, про що свщчить i постiйний розвиток Болонського процесу. Отримавши значш переваги в економiчнiй, полiтичнiй, соцiальнiй та культурнш сферах, Свропейська спiльнота почала активно формувати та реалiзовувати програму узгодження iнституцiй та принципiв рiзних европейських освiтньо-наукових комплексiв.
Аналiз публжацш. Результати аналiзу останнiх дослiджень i наукових публiкацiй з дано! тематики свщчать про !! актуальнiсть i значущiсть для вибору та реалiзацi! стратегi! сталого соцiально-економiчного i духовного розвитку Укра!ни. Аналiзом адаптацi! вищо! осв^и займаеться велика кiлькiсть втизняних учених: В. П. Андрущенко, М. З. Згуровський, I. А. Зязюн, К. В. Корсак, В. Г. Кремень, Н. Г. Ничкало, С. М. Ншолаенко, Г. Г. Ивняк, С. О. Сисоева, М. Ф. Степко та шшь
Мета статл: визначити основш проблеми у контексп приеднання Укра!ни до Болонського процесу.
Виклад матерiалу: 19 червня 1999 року мшютри освiти 29 европейських кра!н пiдписали Болонську декларацiю, головною метою яко! проголошувалася побудова до 2010 року загальноевропейського простору вищо! освгги.
19 травня 2005 року було тдписано документи про включення Укра!ни в Болонський процес, що дало право нашш кра!нi стати рiвноправною учасницею побудови загальноевропейського простору вищо! осв^и до 2010 року, створення так звано! «Свропи знань» i приведення освiтнiх систем рiзних кра!н до единого стандарту.
Участь Укра!ни в Болонському процесi розширюе перспективи розвитку нацюнально! системи освiти. Завдяки введенню кредитно-модульно! системи в навчальний процес студенти вищих навчальних закладiв матимуть можливiсть продовжувати навчання в будь-якому европейському ушверситет, отримае новий iмпульс питання освiти впродовж життя.
