CC BY
13
УДК 334.722.8: 658.147 Acnip. М.М. Галущак - 1вано-Франтвський
НУ нафти i газу
науков1 засади досл1дження механ1зму утворення абсолютно! та диференц1ально! земельно1 ренти
Розкрито причинно-наслщковий зв'язок приватно! власносп з товарними вщно-синами, охарактеризовано особливосп процесу роздержавлення i приватизацп, про-аналiзовано вплив власностi на формування вартостi товару, а вщтак i рентних вщ-носин, зокрема, абсолютно! ренти, з'ясовано загальш положення формування щни. На цiй основi сформульовано науковi засади для дослщження механiзму формування абсолютно! i диференщально! ренти.
Post-graduate М.М. Haluschak - Ivano-Frankivsk National university of oil and gas
The scientific elements research of tool formation of the absolute and
differential ground-cute
It is bares the cause-effect relation private property with tradable relations, defines the generosities of the process privatization, analyzes the influence property into the forming of value goods, and then rental relations, affinity, absolutely rent, ascertains all-round attitudes forming cost. At that basis is forming the scientific elements for research of tool forming absolute and differential ground-cute.
I. Вступ
Причиною утворення абсолютно! земельно! ренти е нетрудова приватна власшсть на землю. Щоб правильно зрозумгги мехашзм утворення ще! форми ренти на основ! товарних вщносин, варто вияснити причинно-наслщ-ковий зв'язок приватно! власносп з товарними вщносинами. Це дасть нам можливють з'ясувати вплив нетрудово! приватно! власносп на формування вартосп сшьськогосподарсько! продукци, а вщтак сам мехашзм утворення абсолютно! ренти та !! джерело.
В економ1чнш наущ давно вказувалося на те, що одшею з основних причин, поряд з суспшьним подшом пращ, виникненням товарних вщносин е приватна власшсть. Вона роз'еднувала окремих виробниюв на окрем1 еконо-м1чно самостшш виробнич1 одинищ, як виготовляли сво! продукти на основ! суспшьного подшу пращ i обмшювали !х на основ! врахування затрат пращ кожного виробника.
Вщповщно до цього давались i визначення сут товарного виробниц-тва. "Товарне виробництво - така оргашзащя суспшьного господарства, коли окрем1 продукти виготовляють вщокремлеш виробники, i для задоволення суспшьних потреб необхщт кушвля-продаж цих продукпв, що стають товарами на ринку" [1].
Кушвлю-продаж товар1в на ринку пояснювали переважно змшою власниюв товар1в.
Вщповщно до цього товарне виробництво надшяеться такими основ-ними рисами:
• сустльний подш пращ. В умовах товарного господарства виробництво скла-
даеться з р1знорщних i вщокремлених господарських одиниць, кожна з яких
спещал1зуеться на виробнищш певного продукту;
• приватна властсть на засоби виробництва. У ход! розкладу первюнообщинно-го ладу виникла приватна власнiсть на землю та на вс iншi засоби виробництва. Сустльний подiл пращ створював умови для виникнення й утвердження приватно! власностi. Вiдносини приватно! власност на засоби виробництва i продукщю е важливою рисою товарно! форми виробництва;
• обмiн товарами як форма економiчного зв'язку м!ж виробниками. В умовах спецiалiзованого виробництва, коли кожен товаровиробник виробляе не для себе, а на ринок, i через ринок отримуе все необхвдне, то единою формою зв'язку м!ж товаровиробниками е обмiн товарами;
• стихшний характер товарного господарства. Сустльний подiл працi та приватна властсть на засоби виробництва дроблять економiку на безлiч ввдок-ремлених, автономних пiдприемств, як виробляють продукщю на ринок i як залежать вiд ринку, це об'ективно породжуе стихш виробництва;
• наявтсть ринку, тобто особливо! сфери, в якш вiдбуваеться обмiн товарш, згг-кнення та узгодження iнтересiв виробниюв i споживачш товарiв. Простий обмш (Т-Т) замiняеться товарним об!гом, а разом з грошима з'являються щни [2].
Ось таке, на жаль, дещо спрощене пояснения причини виникнення { суп товарного виробництва даеться у сучасних шдручниках з пол1текономи для студент1в-економ1ст1в, яке повинно бути фундаментом для правильного розумшня суп ринково! економжи. Але це предмет окремого вивчення.
У вивченш ще! проблеми було допущено цшу низку неточностей [3]:
1. Причиною виникнення приватно! власност! е не сустльний подш пращ, а сощально-економ!чна неоднорщтсть пращ, яка зумовила економ!чну вщокремлетсть виробниюв, щоб, таким чином, забезпечувати соб! пря-му залежтсть р!вня споживання вщ р!вня виробництва. Саме тому вона й юнувала ще до появи товарного виробництва - в натуральному вироб-ництв!. Сустльний подш пращ лише спещал!зував уже вщокремлених виробниюв на виготовлення певних продукпв. Тому вщносини обмшу продуктами пращ е лише доповненням до вщносин власност! { за умов товарного виробництва збер!гаються як т1, так { т вщносини. Це I збива-ло з правильного шляху досл1дження тих економютав, як зводять ус ви-робнич! вщносини до вщносин власност!.
2. Приватна властсть розглядалася лише як форма вираження економ!чно! вщокремленост виробнишв, без розкриття !! внутршнього змюту, а саме, що це привласнення продукту безпосередтм виробником вщповщно до кшькосп { якост затрачено! пращ. I такий характер привласнення зу-мовлений д!ею закону едност виробництва I споживання.
3. Поряд з цим не вщзначалося юнування нетрудового типу приватно! власност!, що також е економ!чною формою вираження вщокремленосп су-б'екта власност!, але вже виражае вщносини привласнення продукту цим суб'ектом без вщповщних затрат пращ, на основ! одного лише права власност!, дарованого йому надбудовою суспшьства (юридичними актами). Тому це суто юридичне поняття приватно! власносп е прямим запе-реченням трудового типу власност!, джерелом утворення яко! е праця виробника.
4. На цш тдстав! не уточнялося, який саме тип приватно! власност! причет-ний до виникнення товарного виробництва: трудовий чи нетрудовий. Ц! типи власност! ототожнювалися, а тому згодом ототожнювалося товарне виробництво з катталютичним, або, навпаки, заперечувалося його юну-
вання при сощал!зм^ Ототожнювалися також [ законом!рност! розвитку форми й способу виробництва.
5. Приватна властсть, як економ!чна форма вираження вщокремленост ви-робника, була зведена до власност! на засоби виробництва. Насправд! за-коном!рност! розвитку форм власност! безпосереднього виробника ! на засоби виробництва р!зт. Вони зб!гаються лише при ¿ндивадуальному виробництв!. В умовах коопераци прац! й юнування колективних вироб-ничих одиниць - п!дприемств, вони розходяться. Властсть на засоби виробництва визначаеться досягнутим р!внем розвитку продуктивних сил, а тому з !ндив!дуально! (приватно!) переростае у колективну, а в!дтак ! загальнонародну. Властсть безпосереднього виробника ! надал! визначаеться !ндив!дуальтстю людини, а тому перетворюеться в особисту, яка поширюеться лише на предмети споживання (необхщний продукт) надал! виражае привласнення продуту безпосередтм виробником вщпо-вщно до кшькосп ! якост! затрачено! ним прац!, а, отже, й забезпечуе йому пряму залежн!сть р!вня споживання вщ р!вня виробництва. У тд-сумку вона ! е причиною збереження товарного виробництва при сощ-ал!зм!, як видозм!нена форма приватно! власност!.
6. Що ж до власност! на засоби виробництва, то вона мае виршальне зна-чення у визначент конкретно !сторичного сощально-економ!чного способу виробництва. Яка форма власност! на засоби виробництва, таким ! е спосб виробництва. Саме тд !! впливом ! вщбуваються перетворення форми виробництва (товарно!) у конкретно юторичний ! сощально-еко-ном!чний спос!б виробництва.
Так, утворення катталютично! приватно! власност! на засоби виробництва веде до перетворення промислово! стад!! розвитку товарного виробництва у катталютичний споЫб виробництва, а утворення сощалютично! власност! - до сощашстичного способу виробництва. Це вже д!аметрально протилежш способи виробництва, вихщною основою яких е одна ! та сама товарна форма виробництва.
На жаль, такого розмежування законом!рносп розвитку форм власност! безпосереднього виробника ! на засоби виробництва не робилось, а тому й не вивчалась проблема перетворення форми виробництва у спошб виробництва. Щ категори часто ототожнювались, а в!дтак ототожнювались ! за-коном!рност! !х розвитку.
Слабо вивчались законом!рност! розвитку форм власност! на засоби виробництва та причини !! перетворення у властсть, як категорш способу виробництва.
II. Постановка завдання
Метою нашо! статт е: розкрити причинно-наслщковий зв'язок приватно! власност! з товарними вщносинами, охарактеризувати особливосп проце-су роздержавлення ! приватизаци, окреслити вплив власност! на формування вартост! товару, а в!дтак ! рентних вщносин, зокрема, абсолютно! ренти, з'ясувати загальш положення формування цши, що створюе тдгрунтя для дослщження мехашзму формування абсолютно! ! диференщально! ренти.
III. Результати
Як уже зазначалося, трудова приватна власшсть, яка зумовила товар-ну форму виробничих вщносин (обмiну), а вщтак i форми власностi на засоби виробництва, що визначаються досягнутим рiвнем розвитку продуктивних сил, е категорiями товарного виробництва. У категори капiталiстичного способу виробництва вони перетворюються пщ впливом надбудови, зокрема ба-жанням панiвного класу вщновити таку форму власностi, яка б давала мож-ливiсть i надалi зберегти привласнення додаткового продукту без вщповщ-них затрат працi, лише як форму реалiзацi! ще! власность
Реалiзацiя цього задуму стала можливою шляхом збереження приватно! (шдивщуально!) форми власностi в нових умовах виробництва - встанов-лення приватно! власносп на колективнi за своею суттю засоби виробництва. Тому пщ впливом надбудови власником пiдприемства став не колектив виробниюв, як цього вимагають об'ективно дiючi закономiрностi розвитку форм власностi товарного виробництва, а приватна особа, кашталют, яка сво-!ми затратами працi не створила того багатства, власником якого стала. Така власшсть стала нетрудовою, перетворилась у свою протилежшсть. Це пато-лопчна форма приватно! власност^ яка утворилася внаслщок зростання влади i власностi в единий конгломерат. А осюльки вона зберегла попередню форму трудово! приватно! власносп безпосереднього виробника, то на повер-хнi також виглядала як трудова власшсть.
Звщси й випливають рiзнi спроби пояснити, що капiтал - це не просто нагромаджена додаткова вартють, прибуток, що вш е результатом високопро-дуктивно! працi самих пщприемщв, що це плата за ризик вкладеного у виробництво кашталу й т.д., та, не дай Бог, натякнути, що це нетрудовий тип приватно! власност^ який використовуеться для отримання нетрудового доходу.
Якщо трудовий тип приватно! власност^ як уже зазначалося, поеднуе в однш особi i виробника, i власника на рiзних стадiях розвитку товарного виробництва, то нетрудовий тип, навпаки, роз'еднуе все суспшьство на двi протилежнi групи (класи): а) власниюв засобiв виробництва, яю самi не вико-ристовують !х для виготовлення прибутку, а е лише засобом привласнення прибутку, створеного безпосередшми виробниками як матерiально! основи розвитку виробництва; б) безпосередшх виробниюв, яю втратили власнiсть не тшьки на засоби виробництва, а й виготовлений ними продукт, i стали просто робочою силою, що купуеться i продаеться для приведення в рух цих засобiв виробництва.
I саме ця нетрудова приватна власшсть надае патолопчну форму то-варним вщносинам мiж власниками засобiв виробництва i безпосереднiми виробниками. В умовах нормального товарного виробництва щ вщносини вщ-буваються за принципом: безпосереднш виробник вiддае пiдприемству продукт пращ i в обмш вiд нього одержуе грошовий е^валент створено! ним вартостi, за мшусом додатково! вартостi, яку безплатно передае пщприемству як матерiальну основу його розвитку. Ця додаткова вартють згодом повер-таеться до нього у формi зростання його добробуту i, у кiнцевому пiдсумку, нiяко! експлуатаци людини людиною немае, кожен живе за рахунок свое! пращ.
Hетpyдoва пpиватиа влаcиicть цим взаeмoвiдиocииам надаe патолопч-ну фopмy. З одного 6оку, вона запеpечye тoваpиий xаpактеp циx вiдиocии, ос-кiльки власник пiдпpиeмcтва безплатно пpивлаcиюe цей ^ибуток, збшьшу-ючи власний капiтал, i до poбiтника вiи уже школи не пoвеpтаeтьcя. З iишoгo боку, вона надаe цим виpoбиикам фopмy тoваpииx вiдиocии, щоб, таким чином, с^ияти oтpимаиию иетpyдoвoгo дoxoдy.
Пеpетвopеиия poбoчoï сили в тoваp, як виpiшальиoгo чинника пеpет-вopення пpoмиcлoвoï стади poзвиткy тoваpиoгo в^обництва y кашталютич-ний cпociб в^обництва, вiдзиачаeтьcя багатьма екoиoмicтами. Але ^и цьому не звеpтаeтьcя увага на те, що кашташстична пpиватиа власшсть e нет-pyдoвим типом власносп, а тому вона по сут запеpечye тoваpиi вiдиocиии мiж найманим poбiтиикoм i капiталicтoм, збеpiгаe лише ïx пoвеpxиевy фopмy. Чеpез те i заpаз вважаeтьcя кyпiвля-пpoдаж poбoчoï сили, замicть кутвль^о-дажу ïï пpoдyктy пpацi, цiлкoм иopмальиим явищем, а пеpетвopення poбoчoï сили в тoваp - вищим етапом poзвиткy тoваpиoгo виpoбиицтва. Hавiть не звеpтаeтьcя увага на саму cyпеpечиicть такого твеpдження: як може бути па-тoлoгiчиа фopма тoваpиoгo виpoбиицтва вищою cтадieю його poзвиткy. ^в-же poзвитoк того чи iишoгo явища, в тому чи^ й суспшьного, завеpшyeтьcя патoлoгieю? Hавпаки, якщо це й сталося, то обов'язково слщ вивчити ^ичи-ни тако!" видозмши. А poзвитoк пеpедyciм oзиачаe цшком иopмальиий пpoцеc видoзмiии пpocтo y складне, бшьш досконале, а не патолопчне. Тому вищою cтадieю poзвиткy пpocтoгo (iидивiдyальиoгo) тoваpиoгo виpoбиицтва e пеpе-дyciм пpoмиcлoва cтадiя його poзвиткy, що yтвopилаcя виаcлiдoк кooпеpацiï пpацi iидивiдyальииx тoваpoвиpoбиикiв й yтвopення пiдпpиeмcтв. I лише пpoмиcлoва cтадiя poзвиткy, а не пpocте тoваpне виpoбиицтвo, як це cтвеp-джyeтьcя, пiд впливом капiталicтичиoï пpиватиoï власносп пеpетвopюeтьcя y капiталicтичиий cпociб в^обництва. А тому класичний капiталiзм e не ^ос-то вищою, а патолопчною фopмoю poзвиткy тoваpиoгo в^обництва.
Пpoте тpаиcфopмацiйиi пpoцеcи y пocткoмyиicтичииx cycпiльcтваx не завжди вiдбyвалиcя iз вpаxyваииям цього важливого висновку. Особливо це cтocyeтьcя пpoцеciв poздеpжавлеиия i пpиватизацiï. Рoздеpжавлеиия - це зво-poтиiй пpoцеc oдеpжавлеиия. Якщо oдеpжавлення oзиачаe злиття влади i власносп, то poздеpжавлеиия - poз,eдиаиия влади i власносп на двi самос-тiйиi функци. Влада займаeтьcя у^авлшням екoиoмiкoю кpаïии, а влаcиicть виpажаe вiдиocиии пpивлаcиеиия виpoблеиoгo пpoдyктy безпocеpедиiм ви-poбиикoм. I якщо йдеться ^о cycпiльиy (иацioиальиy, загальиoиаpoдиy) власшсть, то ним e весь наpoд, ^о колективну - колектив, шдивщуальну (пpиватиy) - oкpема особа. I коли ми шд деpжавoю poзyмieмo кpаïиy, то вci цi фopми влаcиocтi yтвopюють деpжавиy влаcиicть, власшсть всього rnpofly, а iидивiдyальиа, колективна та cycпiльиа влаcиicть e ïï cтpyктypними п^оз-дiлами, якi вщповщають cтpyктypi пpoдyктивииx сил.
Коли ж йдеться ^о деpжавy як opган yпpавлiиия, то ш належить лише та власшсть, яка неoбxiдна для здшснення ïï фyикцiй - власне деpжавиа влаcиicть. Загальиoиаpoдиа власшсть тепеp e oб,eктoм yпpавлiиия, а тому вже належггь иаpoдy, а не деpжавi. Це фyикцioиальиа власшсть, якою ^pye деp-жава [4, 5].
Внаслiдок такого вщокремлення влади вiд власностi суспшьна, або державна власнiсть, що представляе собою нацiональну власнiсть як сукуп-шсть ycix форм власностi, належить тим, хто ïï створив - безпосередньому виробнику - i з нетрудовоï перетворюеться в трудову власшсть. Це i е вщнов-лення у суспшьнш власностi тих ютотних рис, якi властивi трудовому типу приватноï власностi. Така власнiсть виражае вщносини привласнення продукту безпосередшм виробником (народом) вiдповiдно до кшькосп i якостi затраченоï працi. Стосовно до кожного виробника це означае, що вш е сшв-власник ще1" власностi, що дае йому право на безплатне користування засоба-ми виробництва (право на працю) з метою створення для себе необхщного продукту, який одержуе вщповщно до кшькосп i якостi затрачено1' працi. I приватна власнiсть цього виробника тут поширюеться лише на необхщний продукт й виражена у формi особисгш власностi.
Приватизацiя означае вщновлення у суспiльнiй власностi тих суспшь-них рис, якi властивi приватнiй власностi, тобто переведення безпосередньо-го виробника в найманого робггника у спiввласника колективних (суспшь-них) засобiв виробництва та отримання ним необхщного продукту вiдповiдно до кшькосп та якостi затрачено1' працi, вщновлення права на повне володш-ня, розпорядження та користування особистою власшстю. Приватизацiя - це доповнення, конкретизащя процесу роздержавлення.
Таким чином, роздержавлення i приватизащя соцiалiстичноï власностi е процесом заперечення ^ï форми власносл, яка реально утвердилась внас-лщок ïï одержавлення i вiдновлення ^ï форми власностi, яка визначаеться безпосередньо досягнутим рiвнем розвитку продуктивних сил i забезпечуе цшком нормальний здоровий, чисто природний ix розвиток, що вiдбуваеться на основi розвитку науки i техшки.
Але, на жаль, процес роздержавлення i приватизаци шшов хибним шляхом. Вiн спрямований на вщновлення капiталiстичноï приватноï власнос-ri, а отже, й капiталiстичного способу виробництва зi всiма негативними його сторонами. I якщо це рашше ховалося пiд виглядом ринковоï економжи, то тепер про це говорять вщкрито. Щоправда, з деяким уточненням, що це каш-талiзм цившзований, народний, соцiально орiентований тощо. Безперечно, каппашзм XXI ст. не той, що був у XVI-XIX ст. , але все ж таки каппашзм. I недолiк його не в тому, що вш погано справляеться з розвитком продуктивних сил, а в тому, що нащональне багатство, яке е результатом пращ всього народу, належить невеликш груш людей; в тому, що юнуе суперечшсть мiж суспшьним характером виробництва i приватнокашталютичною формою привласнення його результата. Це i створюе патологiчну форму подiлу сус-пшьства на бiдниx i багатих. Багатими е власники фабрик i заводiв, а бщни-ми - безпосередш виробники. Однi в гонитвi за багатством готовi пiти на будь-який злочин, а iншi - вщвойовують свое право на гiдне людське життя. I, таким чином, тривае постiйна вiчна боротьба мiж ними. Власшсть, яка не е чинником виробництва, а лише формою вираження економiчноï вщокремле-носл людини, що забезпечуе ш пряму залежнiсть рiвня споживання вiд рiвня виробництва, перетворюеться у зашб отримання нетрудових доxодiв. А пра-
ця, яка e основним чинником в^обництва, cтвopюe вci матеpiальнi i дyxoвнi цiннocтi наpoдy, неcпpoмoжна забезпечити нopмальне життя людини, poбить ïï постшно бiднoю. I все це pезyльтат того, що poзпoдiл за ^ацею пiдмiненo poзпoдiлoм за влаcнicтю. Такий зб^ можливий лише в тому випадку, коли ic-нye тpyдoвий тип пpиватнoï влаcнocтi. Рoзпoдiл за нетpyдoвим типом ^иват-нoï власносп e пpямим запеpеченням poзпoдiлy за ^ацею i oзначаe юнуван-ня сощального паpазитизмy.
Ми так детально зупинилися на цiй пpoблемi тому, щоб показати вплив фopми власносп на фopмyвання тиx чи iншиx виpoбничиx вiднocин. Такий самий вплив власносп e i на фopмyвання ваpтocтi тoваpy, а вiдтак i pентниx вiднocин, зoкpема, абcoлютнoï pенти.
Рiч y тому, що ваpтicть тoваpy - це не ^осто втiлена y пpoдyктi пpаця тoваpoвиpoбникiв. Це - втiленi y ^одукп тoваpнi вiднocини. А тoваpними вщносинами e такi вiднocини, якi виникають мiж людьми пpи вигoтoвленнi ^одукпв шляxoм cycпiльнoгo пoдiлy пpацi i здшснюються мiж ними на ос-нoвi вpаxyвання затpат пpацi кожного тoваpoвиpoбника. В основу циx вщно-син закладено пpинципи: вiд кожного - за здiбнocтями, кожному - за ^ацю. Це i e та фopма poзвиткy cycпiльнoгo в^обництва, яка здiйcнюeтьcя на ^p-мальнш чисто пpиpoднiй ocнoвi вiдпoвiднo до poзвиткy пpoдyктивниx сил, науки i теxнiки i не знаe сощального паpазитизмy.
Bаpтicть тoваpy - це елементаpна частина (клiтина) вcieï системи тoваp-ниx вiднocин. Вона вiдoбpажаe так вiднocини, якi виникають мiж людьми, що взяли участь y виготовленш пpoдyктy на ocнoвi сустльного пoдiлy пpацi, i здiйcнюють ïx на ocнoвi вpаxyвання затpат ^ащ кожного виpoбника. Ось чому ваpтicть кopoткo стали визначати як втшену y пpoдyктi пpацю тoваpoвиpoбни-юв, забувши пiдкpеcлити, що це також втшеш y пpoдyктi тoваpнi вщносини. Звiдcи пiшла й сама назва ^оду^у - тoваp як носш тoваpниx вiднocин [б].
Це уточнення маe важливе значення для poзyмiння мoдифiкацiï ваp-тocтi тoваpy, яке вiдбyваeтьcя y xoдi poзвиткy тoваpниx вiднocин, а саме того. що юнують тpи ocнoвниx фopми ваpтocтi тoваpy: 1) ваpтicть в^обництва, 2) ваpтicть вiдтвopення, piзнoвиднicтю я^ e цiна виpoбництва i 3) pинкoва щ-на, яка e кшцевою фopмoю пpoявy ваpтocтi тoваpy [7].
Вaртicть вирoбмицтвa фopмyють на ocнoвi вiднocин безпocеpедньo-го в^обництва i воно вiдoбpажаe вci затpати пpацi (живoï i ypечевленoï), як пiшли на виготовлення пpoдyктy. Це та абcтpактна фopма ваpтocтi, яка вщоб-pажаe саму суть тoваpниx вiднocин.
Цi затpати пpацi спочатку виpажаютьcя в oдиницяx часу, зо^ема cyc-пiльнo неoбxiдним poбoчим часом (далi c.н.p.ч.), який пoтpiбний для виготовлення тoваpy, виxoдячи з наявнж cycпiльнo неoбxiдниx умов в^обництва, cеpедньoï iнтенcивнocтi пpацi i майcтеpнocтi виpoбника. Пoтiм, з виникнен-ням ^ошей, власне екoнoмiчнoï oдиницi вимipювання затpат пpацi, ваpтicть тoваpy набyваe гpoшoвoгo виpазy - цiни.
Цей ^ошовий виpаз ваpтocтi тoваpy залежить пеpедyciм вiд ваpтocтi гpoшoвoï одинищ, яка e кoефiцieнтoм (масштабом) пеpеведення затpат пpацi з одиниць часу в гpoшoвi oдиницi. Hапpиклад, якщо ваpтicть тoваpy стано-
вить l00 год. с.н.р.ч., а l грн. = l год., то щна цього товаpy становить lOO грн. Якщо l грн. = O.l год. с.н.р.ч., то цiна цього товаpy становить lOOO грн. i т.д.
Ось чому y побут ваpтiсть i цiна завжди ототожнюються. Але це ото-тожнення e правильним лише тодi, коли стабшьна ваpтiсть гpошовоï одиницi. Тодi ж бшьша цiна означаe i бшьшу ваpтiсть товаpy, й навпаки. Якщо нестабильна ваpтiсть гpошовоï одинищ (змiнюeться коефiцieнт переводу), то цша залежатиме не тiльки вiд вартост товару, а й вiд вартост гpошовоï одиницi. I при стабшьнш ваpтостi товару мiж цiною i вартютю гpошовоï одиницi iснye обернено пропорцшна залежнiсть: чим менша вартють гpошовоï одиницi, тим бiльшою e ïï цiна, i навпаки [8].
Ця залежшсть мiж ваpтiстю i щною спонукала багатьоx економiстiв до заперечення причинно-наслщкового зв'язку мiж ними, аж до заперечення тpyдовоï теорп ваpтостi i цiни. При цьому цша pозглядаeться як договip мiж продавцем i покупцем на сплату певноï суми грошей за придбаний товар, а весь процес щноутворення зведено до встановлення щн тд впливом сшввщ-ношення попиту i пропозицп [9].
Hаспpавдi, в цж твеpдженняx пропущено дуже важливий етап розвит-ку ваpтостi товару, а саме: перетворення вартост виробництва у вартють вщ-творення. Bapxicxb вiдтвoрeння - це вища форма розвитку вартост товару, що фоpмyeться на основi вiдносин вiдтвоpення, зокрема тд впливом законо-мipностей вщтворення сукупного сyспiльного продукту, на макpоекономiч-ному piвнi. Тут уже ставиться питання про формування вартост товару не тшьки на основi затрат пращ, а й з pозpаxyнком на те, щоб вироблялася не будь-яка, а сyспiльно-необxiдна кiлькiсть продукци, незалежно вiд об^ктив-ниx умов, яю там склалися, iнакше кажучи, щоб був плановий i пропорцшний розвиток yсix галузей нацiональноï економiки. А тому, якщо вартють виробництва визначаeться як:
W = QQ, то вapтiсть вщтворення: Щ, = , (l)
де: Q - затрати пращ; N - кшьюсть виpобленоï продукци; Ne - сyспiльно не-обxiдна кiлькiсть продукцй"; W - вартють виробництва; We - ваpтiсть вщтво-рення.
Спiввiдношення Ne/N e коефiцieнтом поправки до вартос^ товару на плановий i пропорцшний розвиток нацiональноï економжи. Bоно виpажаe спiввiдношення мiж виробництвом i споживанням, але згодом, в yмоваx рин-ково1' економiки вистyпаe у фоpмi спiввiдношення попиту i пропозицп. Ne -це та кшьюсть продукци, яку потpiбно виробити для задоволення потреб сус-пшьства, а N - по су^ вироблена кiлькiсть продукцй".
Bиxодячи з дн закону eдностi виробництва i споживання: можна спо-жити стшьки, скiльки вироблено, маe вiдбyтися плановий i пропорцшний розвиток ydx галузей нащонально1" економiки, який тепер називаeться ринко-вою piвновагою. Тому i робиться поправка до вартос^ товару на такий розвиток економжи, або, шакше кажучи, спiввiдношення попиту i пропозицп стаe ваpтiснотвipним чинником. Якщо суспшьство виpобляe недостатню кшьюсть
2l0
Зб1рмик' нayкoвo-тeхнiчних мриць
товар1в N < Ыс, то коефщ1ент поправки до вартост товару буде бшьше одини-щ, а, отже, вартють вщтворення буде бшьшою вщ вартост виробництва. I, навпаки, якщо виробляе надм1рну кшьюсть товар1в, пропозищя переважае над попитом, N < Nс, то коефщент поправки до вартост товару буде менше одинищ, а вартють вщтворення - менша вщ вартост виробництва. Таким чином, фактично юнуюче виробництво спрямовуеться в русло планового \ пропорцшного розвитку виробництва, едност виробництва \ споживання, а, отже, й ринково! р1вноваги.
Оскшьки мехашзм перетворення вартост виробництва у вартють вщ-творення вивчено недостатньо, а в наш час зовЫм прошноровано, то у сучас-нш теори щноутворення допущено грубу помилку. Вщкинувши вартють товару, за основу щноутворення взято лише сшввщношення попиту \ пропози-ци, тобто коефщент поправки до вартост товару на ринкову р1вновагу еко-номжи. Тому економюти загнали себе у безвихщь: вони не можуть пояснити, як визначаеться щна, коли попит \ пропозищя зб1гаються. А за цих умов вона збшаеться з вартютю виробництва, тобто, якщо N = Nс, то = Ж.
Зазначене вище вщноситься до загальних законом1рностей формуван-ня вартост товару. Поява нових чинниюв вносить сво! поправки в цей про-цес. Зокрема, наявшсть р1зно! галузево! оргашчно! будови кашталу (виробни-чих фонд1в) призводить до виникнення суперечносп м1ж фактично створе-ним { сустльно необхщним прибутком, який потр1бний для забезпечення планового { пропорцшного розвитку вЫх галузей, незалежно вщ того, як там склалися об'ективш умови виробництва.
Р1ч в тому, що з1 зростанням оргашчно! будови кашталу зростае { каш-таломютюсть продукци, що своею чергою приводить до збшьшення фонду нагромадження, в той час, як величина створеного прибутку зменшуеться. I за умови, коли б для розвитку виробництва використовувався лише створе-ний прибуток, то це вело б до зменшення темшв розвитку тих галузей, де ор-гашчна будова кашталу висока, пор1вняно з можливими темпами розвитку галузей з низькою будовою кашталу, а, отже, й до диспропорцп розвитку вЫе! економжи.
Тому сусшльство вимушено здшснювати перерозподш створеного прибутку так, щоб кожна галузь одержувала той прибуток, який потр1бний для постшного шдвищення планового { пропорцшного розвитку уЫх галузей нащонально! економжи. Цей прибуток називають середшм, або оптимальним прибутком. Тод1 вартють вщтворення складаеться з витрат виробництва, плюс середнш (оптимальний) прибуток { набувае форми щни виробництва:
= С + V + Рс. (2)
Отже, щна виробництва - це та р1зновидшсть вартост вщтворення, яка забезпечуе однаков! умови розширеного вщтворення для вЫх галузей, незалежно вщ оргашчно! будови !х каттал1в (виробничих фондов). Вона \ е т1ею вартютю, яка формуеться шд впливом об'ективних умов виробництва \ забезпечуе плановий { пропорцшний розвиток уЫх галузей нащонально! економжи (едтсть виробництва { споживання, попиту { пропозици, ринкову р1вновагу).
IV. Висновки
Таким чином, ринкова цiна - це кшцева форма прояву вартост товару, та вартiсть, яка складаеться на ринку в момент кушвльпродажу пiд впли-вом об'ективних i суб'ективних чинникiв. Об'ективними е ri чинники, якi формують цшу виробництва, а суб'ективними - ринкова кон'юнктура, те спiввiдношення попиту i пропозици, яке склалося на конкурентному ринку на сьогодш, пiд впливом того, що товар хоч i вироблено у достатнш кшькос-ri, але зараз його не вистачае, або навпаки, е в надмiрнiй кшькоси через нес-тачу покупщв тощо. Саме цей суб'ективний тимчасовий чинник i призводить до вщхилення ринкових щн вiд свое1 основи - цши виробництва.
Отже, з'ясувавши загальнi положення формування цiни, ми можемо дослщити механiзм та джерела формування абсолютно: i диференщально1 ренти. Адже щна е тим засобом, за допомогою якого не тшьки реалiзуються товарнi вiдносини у суспшьств^ а й здiйснюеться розподiл i перерозподш створено1 вартостi на користь тих чи шших суб,ектiв ринку.
Лггература
1. Мочерний С.В. Полггична економ1я: Навч. пос. - К.: Знання-Прес. 2002. - С. 131.
2. Полггична економ1я: Навч. пос./ За ред. К.Т. Кривенка. - К.: Либщь, 2001. - 196 с.
3. Павлишенко М.Н. Товарные отношения в условиях социализма. - Львов: Вища шк., 1987. - С. 7-133.
4. Павлишенко М.М. Роздержавлення i приватизащя: новий погляд на проблему// Еко-номка Украши. - 1994, № 9. - С. 59-69.
5. Павлишенко М.М. Законом1рносп розвитку форм власносп i аграрна реформа// Еко-номка АПК. - 2005, № 4. - С. 23-31.
6. Павлишенко М. Товарне виробництво i законом1рносп його розвитку. - Льв1в: Св1т, 1998. - 324 с..
7. Павлишенко М.М. Модифiкацiя вартосп товару// Економка Украши. - 2001, № 7. - С. 57-68.
8. Павлишенко М.М. Суть едносп товарного i грошового об^// Економка Украши. -2004, № 9. - С. 61-71.
9. Економ1чна теорiя: макро- i мкроекономка. - К.: Альтернативи, 2001. - С. 75, 468-479.
УДК 338.24 П.Ю. Лазур - ВНЗ "Львiвський кооперативный
коледж економжи i права"
шституцшна структура та головн1 елементи конкурентного середовища
Визначено найважливiшi риси свггового досвiду у сферi конкурентно! пол^и-ки. Окреслено оптимальш шляхи активiзащi полiтики формування конкурентного середовища у пiдприeмницькiй дiяльностi в Укршш.
P. Yu. Lazur - H.S. "L 'viv cooperative college of economics and law" The institutional structure and general elements of the competition sphere
It is appointed the general lines of the world experience in sphere of competition politics. The optimal ways of activation politics forming competition sphere in the enterprise activities in Ukraine have been outlines.
