CC BY
36
• буд1вництво та введення в експлуатацта туристично-оздоровчого комплексу (с. Маркова) Монастирського регюну швестування;
• буд1вництво та введення в експлуатащю бази в1дпочинку на берез1 р. Дтс-тер, (Освоения туристичного проекту "Дшстровський каньйон") Монастирського регюну швестування.
Бшьш детальну шформащю про запропоноваш швестицшш пропозицп, проекти, б1знес-плани у рекреацшно-туристичнш галуз1 Тернопшьщини можна знайти на сайт! www.terinvest.com.ua. У кожному з них зосереджена увага на цшях проекту, конкурентних перевагах, ступеш готовности способ! залучення швестицш, правах швестора та умовах швестування. А також, майже кожен з них мютить шформащю щодо загально! вартост проекту та необхщного розмь ру швестицш. По окремих з них розрахований також термш реал1зацп проекту, рентабельнють на момент реал1зацп проекту та термш окупносп.
За шформащею, наданою управлшням з питань туризму Тернопшьсь-ко! облдержадмшстрацп, у районах обласп, особливо тих, що знаходяться вздовж транспортних коридор1в, здшснюеться робота з буд1вництва та ре-конструкцп об'екпв туристично! шфраструктури. Так, культурно-просв1т-ницький центр "Поча!вський свгг" е автором швестицшного проекту "Ком-плексний розвиток духовного та еколопчного туризму в регюш". Збудовано 1 устшно д1е готельно-туристичний комплекс "Поча!вський свгг", що розмю-тився на земельнш дшянщ 0,86га у Кременецькому райош. У планах комплекс повинен включати два готельш корпуси на 268 мюць, конфенц-зал, ресторан на 180 мюць, штернет-кафе, побутовий комбшат, навчально-куль-турний центр, рекреацшш зони вщпочинку.
Враховуючи наявнють численних л1кувальних вод, в т.ч. типу "Нафту-ся", потенцшно щкавим для розбудови курортно! територп е смт Гусятин. На територп Красненсько! сшьсько! ради, на площ1 2 га реал1зуеться швести-цшний проект, шщатором якого е тдприемець М.Я. Голод, з буд1вництва закладу на закритих майданчиках, призначених для розташування наметав, авто-фургошв, автопричетв 1 будинюв на колесах, що мають едине кер1вництво 1 надають певш туристичш послуги (магазин, шформащя, вщпочинок та розва-ги). Через фшансову кризу та неузгодженють дш р1зних гшок влади призупи-нено реал1защю дуже перспективних для розвитку туристично-рекреацшно! галуз1 обласп швестицшних проекпв "Буд1вництво та введення в експлуатащю туристично-розважального комплексу "Збараж" у Збаразькому райош та проекту "1сторико-культурний комплекс "Волинь" у Лановецькому райош.
Останнш проект повинен стати найбшьшим об'ектом туристичного призначення в область Вш включатиме готель на 280 мюць, збудований у стил1 волинських замюв, два великих виставкових зали для презентацш виро-б1в народних майстр1в, зимовий сад 1з рельефним вщображенням картини Тернопшьщини 1 село XVIII ст. Планувалося, що датою вщкриття об'екта бу-де травень 2010 р. Однак фшансова криза не дозволила ПП "Ф1рма "Русь", автору проекту, вкластись у заплановаш термши [3].
Висновки. Запропоноваш управлшням з питань туризму Тернопшьсь-ко! облдержадмшютрацп швестицшш пропозицп, проекти, б1знес-плани у
сферi "Туризм, вщпочинок, розваги" можна розглядати дещо ширше, як про-екти у сферi туризму, дозвiлля, оздоровлення та рекреацп.
Створення умов для ре^зацп iнвестицiйних проектiв, нарощування обсягу надання туристичних послуг завдяки розширенню в'!зного та внут-рiшнього туризму, розвитку сiльського зеленого туризму, пiдвищення якост та розширення асортименту туристичних послуг, тдвищення ефективностi використання рекреацiйних ресурив i об'eктiв юторико-культурно! спадщи-ни, полшшення транспортного обслуговування, випуск яюсно! рекламно1 продукцп - основнi завдання Програми розвитку туризму в Тернопшьськш областi на перiод 2009-2012 рр.
Однак пошук iнвесторiв, запропонованих швестицшних проектiв, фь нансування Програми залишаеться найбiльшою проблемою. Основна причина - несприятливий швестицшний клiмат в Укра!ш. За рiвнем швестицшно! активносп Укра1на перебувае на останньому мющ в Сврош. В рейтингу умов для розвитку тдприемництва "Doing Business 2013", що його складають Свь товий банк i Мiжнародна фшансова корпорацiя, наша кра1на посiла 137 мюце зi 185 можливих. Щоправда на 15 позицiй тднялася за рiк Укра1на у вказано-му рейтингу, зокрема на 66 позицш - за iндикатором реестрацп пiдприемств, на 19 позицiй - за шдикатором реестрацп власностi, на 18 позицш - за шди-катором оподаткування, на 4 позицп - за iндикатором пiдключення до елек-тромереж, на 2 позицп - за шдикатором забезпечення виконання контракпв, на 1 позищю - за шдикатором виршення неплатоспроможностi, без змш за iндикатором кредитування. За такими шдикаторами як отримання дозволiв на будiвництво, мiжнародна торгiвля, захист iнвесторiв Укра1на опустилась вiдповiдно на 1,1 i 3 позицп.
Для покращення iнвестицiйного клiмату в Украш уряд i НБУ покликан здiйснювати стабiлiзацiйну полiтику, спрямовану на розвиток внут-рiшнього попиту, що передушм передбачае потреба значного зменшення по-даткового тиску i кшькосп податкiв з урахуванням досвiду передових кра1н свiту, вiдрегулювання зведеного бюджету в напрямi якомога швидшого подо-лання його дефiциту (бо дефщит бюджету, який спостерiгаеться з 2003 р., спричиняе витiснення валових приватних швестицш), проводити курс на змщнення нащонально! валюти (за паритетом кутвельно! спроможностi курс сьогоднi мае становити 3,6 грн/дол. США. Гривня е найбшьш недооцiненою валютою в свт, найбiльш передевальвованою, що сприяе нарощуванню низькотехнологiчного експорту). Потрiбно здiйснити реформу дозвшьно! системи з урахуванням досвщу передових кра!н свiту, здiйснювати заходи щодо пiдвищення рiвня заробино! плати до европейських стандарпв, проводити стабшзацшну полiтику, спрямовану на подолання дефщиту балансу по-точних операцш (бо цей дефiцит, що спостер^аеться з 2006 р., спричинив до значного нарощування валового зовшшнього боргу Укра!ни, а необхiднiсть погашення зовшшшх позик укра!нськими банками i корпорациями спричиняе значний вiдплив капiталу iз кра!ни), здiйснювати заходи, спрямованi на ви-тiснення iмпорту, розвиток шновацшно-швестицшно! дiяльностi, розвиток малого i середнього бiзнесу, демонополiзацiю економiки Укра!ни.
Л1тература
1. Загальна iнформацiя - Управлiння з питань туризму Терношльсько'' облдержадмшю-траци. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.terinvest.com.ua
2. 1нформащя про виконання заходiв Програми розвитку туризму в Тернопшьськш об-ластi на 2009-2012 роки - Управлшня з питань туризму Тернотльсько'' облдержадмiнiстрацiï.
3. 1нформащя про iнвестицiйну складову розвитку туристично-рекреацiйноï галузi об-ластi - Управлшня з питань туризму Тернотльсько'' облдержадмшютраци.
Рывак О.С. Привлечение инвестиций в туристско-рекреационную отрасль Тернопольщины
Интеграция Украины в международные группировки требует улучшения инвестиционного климата и усовершенствования структуры производства согласно принципу сравнительного преимущества. В Тернопольской области приоритетной в развитии региона признана туристско-рекреационная отрасль. Поиск инвесторов для развития этой отрасли и инфраструктуры усложняется тем, что инвестиционный климат в Украине не достаточно хорош с точки зрения общепринятых в мире стандартов.
Ключевые слова: принцип сравнительного преимущества; туризм; рекреационный потенциал; памятки культурного наследия; природные памятки; инфраструктура; учреждения комплексного обслуживания туристов; инвестиционные проекты в отрасли туризма; инвестиционный климат; финансирование туристско-рекреацион-ного бизнеса.
Ryvak O.S. Providing investments into tourism and recreational business activities in Ternopil region
The process of integration of Ukraine into international structures requires an improved investment climate as well a more up-to-date structure of manufacturing according to the principle of comparative advantage. Tourism and recreational activities are considered to be of prime importance in the development of Ternopil region. The search for effective investors into this type of business seems to be quite complicated due to fairly poor investment possibilities in Ukraine from the viewpoint of the accepted standards in the developed countries of the world.
Keywords: principle of comparative advantage; tourism; recreational potential; monuments of cultural heritage; natural monuments; infrastructure; institutions for a complex provision of services for tourists; investment projects in the field of tourism; financing of tourism and recreational business.
УДК 338.486(477) Доц. О.П. Савщька, канд. екон. наук - НУ "Львшська
полтехтка "; асист. Н.В. Савщька - Львгвський тститут
економжи i туризму
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦН РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО Б1ЗНЕСУ В УКРАШ1
Дослщжено сучасш тенденци розвитку туризму в Укра1ш. Визначено страте-пчш прюритети розвитку туристичного бiзнесу. Охарактеризовано основш пробле-ми розвитку туризму в Укра1ш. Видшено прюритетш напрями державно! пол^ики в галузi туризму, обгрунтовано перспективш напрями розвитку туристичного бiзнесу в Укра1ш.
Ключовг слова: туризм, туристичш послуги, привабливють, оцшювання, туристичш потоки, туристичний потенщал.
Постановка проблеми. Останшм часом туризм в Украш набув знач-ного розвитку i став масовим соцiально-економiчним явищем. Швидкому
його розвитку сприяе розширення полггачних, економiчних, наукових i куль-турних зв'язкiв мiж Укра!ною та iншими державами, тому дослщження питан-ня щодо стану туристично! дiяльностi, визначення основних функцш та фак-торiв, що впливають на !! розвиток, мають важливе значення для подальшого розвитку ще! галузi. На свiтовому ринку характерною ознакою туризму остан-нiх роюв е достатня висока динамiчнiсть i стабiльнiсть його розвитку, а також активний вплив на економжу багатьох кра!н, що мають сприятливi рекреацшш умови. В Укра!ш розширення та поглиблення туристичних зв'язюв мiж кра!нами декларуеться як важлива складова сучасних мiжнародних вiдносин.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й. Економiчнi засади досль дження туризму вiдображено в працях I. Балабаново!, I. Бочана, М. Боруща-ка, В. Данильчука, Ю. Забалдшо!, Т. Ткаченко, I. Школи, В. Кифяка, С. Гав-рилюк, Г. Михайличенко, В. Волинця та шших. Важливе значення мають пращ таких вчених, як Ф. Котлер, М. Портер, П. Кругмен - iз проблем конку-рентоспроможност тдприемств на зовнiшнiх ринках; В. Гетьман, О. Гулич, А. Сфремов, В. Кравщв, А. Охрiменко - iз проблем рекреацп та рекреацшно-го комплексу; I. Зорiн, Н. Кабушкш, А. Дурович - з проблем менеджменту туристично! дiяльностi.
Мета дослщження - охарактеризувати актуальнi проблеми туристично! шдустрп, висвiтлити сучасш тенденцп та перспективи розвитку туризму в Украш.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Сучасна туристична ш-дус^я у свiтовiй господарськiй системi поидае провiднi позицп: на не! при-падае близько 10 % вщ виробленого у свiтi валового продукту, близько 30 % свиово! торгiвлi послугами, 7 % загального обсягу свiтових iнвестицiй, 11 % свиових споживчих витрат. За даними ВТО (Всесвггньо! туристично! оргаш-зацп), за останнi 16 рокiв доходи вщ мiжнародного туризму зростали в се-редньому на 9 % за рш. Для бiльш шж 40 кра!н свiту туристична галузь е ос-новним джерелом надходжень нащонального бюджету, а для 70 - одшею з трьох його основних статей. Наприклад, в кпанп частка прибуткiв вiд шо-земного туризму в загальнш сумi надходжень вщ експорту товарiв i послуг становить 35 %, на Ki^i та в Панамi - понад 50 %, на Гат - бшьш як 70 %. Укра!на об'ективно мае всi передумови для штенсивного розвитку внут-рiшнього та шоземного туризму: особливостi географiчного положення та рельефу, сприятливий ктмат, багатий природний, юторико-культурний та ту-ристично-рекреацшний потенцiал [2].
Потенцiйно Укра!на могла б належати до туристично найпотужшших i найпривабливiших кра!н Свропи. На державному обл^ в Украш перебу-вае понад 150 тис. пам'яток, значна частина яких мае мiжнародне значення. Укра!на посiдае одне з провщних мiсць в Сврош щодо забезпечення курор-тними лiкувальними ресурсами, зокрема такими ушкальними як кшматичш зони морського узбережжя i Карпат, мшеральш води та лiкувальнi грязi практично всiх вiдомих бальнеолопчних типiв. Рекреацiйнi ресурси включають узбережжя Чорного i Азовського морiв, Кримсью та Kарпатськi гори, воднi
курорти мiжнародного значення у Моршинi та Трускавщ. Однак сьогоднi в Укра!ш розвиток ще! важливо! галузi економжи, яка, за розрахунками фахiв-цiв, лише у виглядi податкiв могла б щороку приносити в державну скарбни-цю до 4 млрд дол. США, недостатнш. Причинами такого становища е складна соцiально-економiчна ситуащя в державi, неврегульованiсть механiзмiв стимулювання туристично! шдустри, вiдсутнiсть ефективно! стратеги розвит-ку ще! галузi як на нащональному, так i на регюнальному рiвнях.
Сьогоднi Укра!на швидко проникае у сферу мiжнародного туризму i прагне заволодiти якомога бшьшою часткою доходiв у туристичному бiзнесi. З 1997 р. Укра!на е дшсним членом Всесвиньо! туристично! оргашзаци, що значно пiдвищило iмiдж i авторитет нашо! держави у туристичному ствтова-риствi, створило передумови подальшого розвитку нацiонального туризму вiдповiдно до тенденцш свiтового туристичного ринку iз залученням до ш-формацшно! мереж^ прогресивних технологiй, iнвестицiйних пропозицiй, системи професшно! пiдготовки, наукових дослiджень, передових надбань найбшьш розвинених туристичних держав свиу, вiдкрило новi можливостi налагодження взаемовипдно! спiвпрацi з кра!нами-членами на вих рiвнях -двосторонньому, багатосторонньому, регiональному.
Укра!на розвивае зовнiшньоекономiчнi зв'язки для налагодження мiж-народного партнерства, насамперед у межах членства Укра!ни в ЮНВТО, Ради по туризму держав СНД, Центрально! Свропейсько! шщативи, бере участь у дiяльностi свiтових i мiжнародних структур усх рiвнiв. Для залучен-ня бшьшо! частки свiтового туристичного ринку Укра!на спрямовуе засоби на спрощення вiзових та митних формальностей. Членство Укра!ни в ЮНВТО, можливiсть набувати практичного й теоретичного досвщу в сферi туризму сприяють тднесенню рiвня виутрiшнiх туристичних послуг в Украш i формуванню позитивного мiжнародного туристичного iмiджу нашо! держави. За роки незалежност Укра!ни спостершаеться зростання кiлькостi турис-тiв. Так, якщо в 1991 р. нашу кра!ну вiдвiдало 337 тис. шоземних туристiв, то в 2011 р. !х кiлькiсть досягла уже 21 415 296 ошб.
За даними Державно! митно! служби Укра!ни, найбшьша кiлькiсть в'!зних туристiв в Укра!ш була в 2008 р. - 25449078 ошб. За даними Всес-вггаьо! оргашзаци туризму, Укра!на в 2008 рощ поидала 7 мюце в десятцi ль дерiв мiжнародного туризму за кiлькiстю вiдвiдувань, але з 2009 р., через економiчну кризу, потж туристiв зменшуеться i протягом останнiх трьох ро-юв спостерiгаеться незначне його зростання. Серед оргашзованих туристiв протягом останнього десятилггтя спостерiгаеться тенденцiя до зростання частки ви!зного туризму. З кожним роком зростае кшьюсть туристiв з рiзних кра!н свiту, якi бажають вiдвiдати Укра!ну. У 2011 р., за даними Мшютерства iнфраструктури Укра!ни, найбiльше туристiв прибули з Росшсько! Федераци, Польщi, Бшоруси, Молдови (рис. 1).
Основною метою оргашзованих подорожей було дозвшля, вщпочинок та спортивно-оздоровчий туризм. Незначний вщсоток становить спецiалiзо-ваний туризм та iншi по!здки (рис. 2 i 3).
Рис. 1. Географiчна структура в'Озного туризму Украти
Рис. 2. Динамжа клькостг тоземщв, якi в 'Охали в Украту, за причинами по'йдок
за 2007-2011 рр.
— приватна гкяздка 15180171,90%
— культурний та спортивний обмш, релЫйна та imui поздкн 224071, 1%
— навчання 59169, 0%
— працевлаштування 16143,0%
— постшне Micue проживания 64796, 0%
— службе вл, ai лова, дипломатична по'шки 644992, 3%
— туризм 1225954, 6%
Рис. 3. Розподт оргатзованих вЪних туристы за метою вiдвiдування
Громадяни Украши дедал часпше бажають провести свiй вiдпочинок за межами територп краïни. У 2011 р. впчизняш туристи вiдвiдали 53 краши свиу, серед них найпопуляршшими були Росiйська Федерацiя, Польща, Угорщина, Чехiя, Туреччина, Сгипет, Францiя, Болгарiя, Iталiя, Чорногорiя, Хорватiя. За даними Мшютерства iнфрастрyктyри Украïни, найчастiше укра-
!'нщ вшжджали за кордон з метою вщпочинку та спортивно-оздоровчою метою. На другому мющ - дiловий туризм та найменший вщсоток мае спещаль зований туризм та iншi по!здки (рис. 4).
Дозе! для в1д починок спортнвно-оздоровчий туризм, 70 /Пкування, 13 СпешалЬованнйтурнзм, 2 1нше, 1 Дулова, 14
Рис. 4. Розподт органЬованих вигзних mypucmie за метою вiдвiдання
Якщо говорити про внутршнш туризм, то можна сказати, що в 2011 р. суб'екти туристично!' дiяльностi обслужили близько 700 тис. турис^в. Найбшьша кiлькiсть внутрiшнiх туристiв обслуговувалась у м. Киев^ АР Крим, м. Севастополе Херсонськiй та Донецькiй областях. Л^вська область посiла 9 мюце за кiлькiстю внутрiшнiх туристiв (рис. 5).
Рис. 5. Ктьтсть внутршнЫ туристiв
Значним поштовхом для розвитку туризму в Укра!т стало проведення чемшонату Свропи з футболу "Свро-2012". За даними Украшсько! митницi, шд час проведення чемпiонату кордон Укра!ни перетнуло понад 8 млн гро-мадян та майже 2 млн транспортних засобiв, оформлено та пропущено бшь-ше 1300 органiзованих груп вболiвальникiв. У туристично-iнформацiйному центрi м. Львова кшьюсть туристiв у липш 2012 р. зросла на 25 %. Наявний природний i культурний та набутий шд час шдготовки до футбольного чем-пiонату шфраструктурний потенцiал виводить Украшу на новий рiвень розвитку туристично! шдустри. Основними проблемами розвитку туризму в Ук-ра!т е: неефективне та нерацюнальне використання природних ресурсiв, вщ-сутнiсть ч^ко! стратеги розвитку та регулювання шдустрп туризму, недос-татньо розвинена шфраструктура, низький рiвень якост надання туристич-них послуг тощо.
Серед найважливiших шляхiв вирiшення цих проблем е оптимiзацiя державно! туристично!' полiтики, розвиток туристично!' iнфраструктури у ме-режi мiжнародних транспортних коридорiв, пiдвищення якостi надання вгт-чизняних туристичних послуг до европейського рiвня, удосконалення старих туристичних маршрулв i розроблення на !х основi нових, впровадження ш-новацш у туризмi, формування позитивного туристичного iмiджу держави.
Стратегiчною метою розвитку туризму в Укра!т е створення конку-рентоспроможного на внутрiшньому та свгтовому ринках нацiонального туристичного продукту, розширення внутрiшнього та збшьшення обсягiв в'!'з-ного туризму, забезпечення на цш основi комплексного розвитку курортних
