CC BY
36
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК338.48:477.84 Доц. О.С. Ривак, канд. екон. наук -
Львiвський 1нститут економки i туризму
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ТЕРНОШЛЬЩИНИ
Туристично-рекреацiйний бiзнес вiдiграe важливу роль у сощально-еконс^ч-ному розвитку держави та II регюшв. Аналiз динамiки розвитку таких сфер, як сана-торно-курортне лжування, органiзований вiдпочинок та туризм Терношльсько!' об-ластi на фонi Захщного регiону Укра1ни та Укра1ни загалом дав змогу виокремити основш чинники розвитку туристичного бiзнесу Тернопiльщини та вше! Укра1ни.
Ключовг слова: санаторно-курортне лжування, органiзований вiдпочинок, туризм, рекреацшний потенцiал, в'1зний туризм, ви!зний туризм, внутрiшнiй туризм, готельне господарство, оргашзащя подорожувань, театри, концертнi оргашзаци, музе!, пам'ятки культурно! спадщини, природно-заповiдний фонд, бiблiотеки, фшансу-вання туристичного бiзнесу.
Постановка проблеми. У сучасних умовах санаторно-курортне л1ку-вання, оргашзований вщпочинок та туризм е вагомим чинником доступу 1 для розвинених кра!н, 1 для тих, котр1 володтоть значно нижчим економ1чним потенщалом. Кожний турист не тшьки оплачуе послуги готелю чи санатор1ю, але й насправд1, швестуе в розвиток шфраструктури (транспорт, зв'язок) 1 ш-ших галузей економжи (сфера послуг, сшьське господарство, буд1вництво 1 т.п.). А тому розвиток туризму в регюнах Укра!ни, зокрема в Тернопшьськш област забезпечуе також 1 сощальну стабшьнють, як 1 в кра!ш загалом. Сприяючи розвитку сум1жних з ним галузей економжи, вш створюе мшьйони робочих мюць, наповнення державного бюджету тощо. До того ж, практика свщчить, що туристична д1яльнють та етшчна самобутшсть е взаемопов'язаними, оскшьки вдало представлена традицшна народна культура веде до зростання туристичного штересу, котрий своею чергою, спонукае до збереження традицш [1, с. 209].
Тернопшьщина мае конкурентоспроможний рекреацшний потенщал. Складовими цього потенщалу е природа, кшмат, ютор1я, 1, найголовшше, ль кувально-бальнеолопчш можливосп. Область е одшею з найбагатших областей в Укра!ш на пам'ятки юторп, культури 1 старовини. Значними е запаси мь неральних вод типу "Нафтуся" та "Моршинська", л1кувальш болота, торфи, синя глина та шше, що створюе умови для розвитку туристичного б1знесу.
Однак незважаючи на багатий потенщал Укра!ни загалом 1 Тернопшь-щини зокрема, понад 90 % суб'екпв укра!нського туристичного б1знесу ор1ентоваш на ви!зний туризм. Цьому насамперед сприяе укра!нське податко-ве законодавство. Зокрема, по суп, вхщний податок на додану вартють шд час визначення маржинально! доходност оператора в'!зного 1 внутршнього туризму обкладаеться додатковим ПДВ. Оператори ж ви!зного туризму не мають тако! проблеми. Якщо найближчим часом щ дискримшацшш податко-
Bi норми не вщмшягь, суб'екти туристично! дiяльностi будуть змушенi або перейти на обслуговування ви!зних гурисгiв i годувати економiку iнших кра-!н, або ж вдайти в тiнь [2, с. 11].
Держава практично шчого не робить для розвитку в'!зного та внут-рiшнього туризму. В шших кра!нах на просування свого туристичного продукту на зовшшньому i внутрiшньому ринку витрачають кошти держбюдже-ту. До того ж, завдяки меншому податковому навантаженню у шоземних ку-рортiв е можливють встановлювати конкуренто спроможнi цши, отримуючи при цьому достатнi прибутки, що дають змогу здiйснювати iнвестицiйнi вкладення у свiй бiзнес, що не притаманно украшськш практицi.
Методика дослщження. У роботi використано загально науковi мето-ди дослiдження: спостереження, порiвняння, системний аналiз, синтез, кон-кретизащю, вимiрювання, розрахунковi аналiтичнi прийоми. Використання цих методiв дало змогу дослщити туристично-рекреацiйний бiзнес Терно-пiльщини.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Проблему розвитку ту-ристично-рекреацiйного бiзнесу розглянуто у працях таких вiтчизняних та за-рубiжних науковцiв як А.Ю. Александрова, М.П. Мальська, М.З. Гамкало, О.Ю. Бордун, А.А. Самойленко, О.О. Любщева, С.П. Романчук, М.Й. Рутин-ський, В.В. Хробовченко, I. Фшшченко, П.Р. Пуцентейло, Н.В. Антонюк, М.Н. Ганич, Т.Г. Сокол, О.В. Арбузов, С.А. Юрченко, В.1. Криворучко, Л.В. Криворучко, А.В. Островерхов, 1.П. Лебедева, О.О. Бейдик, В.Г. Завада, В.Ф. Данильчук та багато шших.
Постановка завдання. Метою дослщження е показати стан та пер-спективи розвитку туристичного бiзнесу Тернопшля.
Виклад основного матер1алу. В умовах виходу украшсько! економь ки з кризи та небезпечно! еколопчно! ситуацп особливого значення набувае оргашзащя ефективного оздоровлення та вщпочинку, що значною мiрою сприяе зменшенню захворюваностi населення, а розвиток шфраструктури са-наторно-курортних закладiв та вдосконалення ринку послуг у цш галуз^ своею чергою, е запорукою покращення стану економiки.
У 2010/11 р. в Укра!ш налiчувалося понад 3,0 тис. санаторно-курор-тних закладiв та закладiв вiдпочинку, з них 460 санаторпв (у т.ч. 171 - дитя-чий), 53 пансюнати з лiкуванням. У Тернопiльськiй обласп за вказаний перь од налiчувалося 18 санаторно-курортних закладiв та закладiв вiдпочинку (0,6 % усiх санаторно-курортних закладiв в Украш), з них 10 санаторпв (у т.ч. 5 - дитячих) 5 санаторпв-профшакторпв, 3 бази та iншi заклади вщпо-чинку. Упродовж 2004/2005-2010/2011 рр. кшьюсть перерахованих закладiв залишалась практично незмшною. Кiлькiсть лiжок у них зменшилась за вказаний перiод на 7,2 %>, кiлькiсть оздоровлених ошб - зменшилась на 19,6 %>, це свiдчить про те, що упродовж останшх рокiв в обласп спостерiгалося зменшення кiлькостi громадян, як надали перевагу органiзованому оздоров-ленню та вiдпочинку (табл. 1).
Усього в обласл впродовж жовтня 2010 р. - вересня 2011 р. у санатор-но-курортних та оздоровчих закладах обласп вiдновлювали здоров'я та вщ-
почивали 15,9 тис. ошб, загальна кшьюсть проведених ними лiжко-днiв ста-новила 319,5 тис.
Табл. 1. Санаторно-курортнг оздоровчi заклади в областг
Санаторно-курортн1 оздоровч1 заклади 2004/ 20051 2005/ 20061 2006/ 20071 2007/ 20081 2008/ 20091 2009/ 20101 2010/ 20111
К1льк1сть заклад1в, од. 18 18 18 17 18 18 18
Санаторп 10 10 10 9 10 10 10
у т.ч. дитяч1 5 5 5 5 5 5 5
Санатор11-проф1лактор11 5 5 5 5 5 5 5
Бази та шш1 заклади в1дпочинку 3 3 3 3 3 3 3
У них л1жок (м1сць)2, од. 2595 2526 2330 2075 2175 2230 2408
У санатор1ях 1865 1796 1745 1490 1590 1670 1695
у т.ч. дитячих 690 621 570 490 490 570 595
У санатор1ях-профшактор1ях 370 370 225 225 225 200 353
У базах та шших закладах ввдпочинку 360 360 360 360 360 360 360
К1льк1сть оздоровлених3, оиб 19794 20842 20160 16721 18826 16640 15906
У санатор1ях 14689 15904 14410 11363 13183 11193 11132
у т.ч. в дитячих 3601 3754 3757 2627 2286 2723 4526
У санатор1ях-профшактор1ях 3705 3438 3780 3858 3453 3197 2979
У базах та шших закладах в1дпо-чинку 1400 1500 1970 1500 2190 2250 1795
працювали впродовж року, та л1жка (мюця) в них. 2 У мюцях максимального розгор-тання. 3 Особи оздоровлеш впродовж тривалого часу 1 1-2 дшв.
Отже, тривалiсть перебування одше! особи в згаданих закладах стано-вила в середньому по област 20 днiв (по Укра!ш - 13 днiв) [3, с. 5, 6, 23].
У розрахунку на 10 тис. постшного населення област кiлькiсть оздо-ровлених становила 147 ошб (по Укра!ш - 645 ошб). Серед оздоровлених у 2010/11 р. 78 ошб (0,5 %) - iноземнi громадяни, порiвняно з попереднiм роком 1х кiлькiсть збiльшилась у 1,4 раза. Гостями обласл були громадяни держав, що утворилися з колишнього СРСР, 14 громадян Нiмеччини, 5 - Поль-щi, 4 - 1талп, 2 - Саудiвськоl Аравп, 1 - Фшляндп.
Турбота про тдтримання здоров'я пiдростаючого поколiння е серед основних прiоритетiв держави, що тклуеться про свое майбутне. В област впродовж останнiх трьох роюв системою органiзованого оздоровлення та вщпочинку було охоплено щорiчно в середньому 39,1 тис. дггей. У 2010/11 р. у санаторно-курортних закладах вщпочивали та оздоровлялись 8,7 тис. дией вiком 0-17 рокiв, що на 23,3 % бшьше порiвняно з 2009/10 р. 1з загально! кiлькостi 7,7 тис. дiтей були оздоровлеш протягом тривалого часу. Серед них 38,2 % - дгги Тернопшьсько! обласп та 61,8 % - дии з iнших областей Укра-!ни, якi вiдпочивали та оздоровлювались у санаторно-курортних закладах Тернопшьсько! область У санаторно-курортних закладах шших областей Ук-ра!ни впродовж 2010/11 р. оздоровились i вiдпочили 14,1 тис. дггей Терно-пiльськоl обласп вiком 0-17 рокiв [3, с. 7].
У позамюьких закладах оздоровлення та вщпочинку iнших областей Укра!ни перебували 1,1 тис. дiтей Тернопшьсько! область У загальному пiд-
сумку за лптай перiод 2011 р. оздоровились та вщпочили 29,7 тис. школярiв Тернопшьсько! областi. Динамiка дитячих закладiв оздоровлення та вщпо-чинку, як працювали влiтку по Тернопiльськiй област та кiлькiсть дiтей, якi вщпочивали влiтку в дитячих закладах оздоровлення та вщпочинку по Тер-нопшьськш областi, не е позитивною (рис. 1).
Динамка дитячих заклад1в Кшььасть д1тей, яи вщпочивали вл1тку
оздоровлення та вщпочинку, яю в дитячих закладах оздоровлення та
працювали вл1тку по обласп (одиниць) вщпочинку по облает (тис.оаб)
Рис. 1. ДинамЫа дитячих закладiв та тльтсть дтей, ят вiдпочивали влтку по Терноптьськш обласmi
Даш статистики про кшьюсть дггей, яю вщпочивали в дитячих закладах оздоровлення та вщпочинку по областях Захщного регюну, свщчать про те, що область за цим показником е на останньому мющ серед областей репону [3, с. 9]. У 2010/11 р. до роботи в санаторно-курортних оздоровчих закладах i дитячих закладах оздоровлення та вщпочинку були залучеш 5,3 тис. пращвниюв, що на 1,0 тис. ошб (на 23,8 %) бшьше тж у 2009/10 р. Серед них 2,5 тис. педагопчного персоналу, по 0,6 тис. медичного персоналу та пращв-ниюв кухш, 1,6 тис. - адмшстративно-господарського персоналу [3, с. 12].
За матерiалами вибiркового обстеження умов життя домогосподарств у 2010 р. частка витрат на вщпочинок i культуру в структурi сукупних витрат домогосподарств Тернопшьщини становила 1,0 %, а в розрахунку на одне до-могосподарство Укра1ни - 1,8 %. Це пояснюеться тим, що середньомюячш сукупнi витрати в розрахунку на одне домогосподарство обласп становили 2871,87 грн., Укра1ни - 3072,72 грн. А, як назагал по Укра'ш, так i в обласп зокрема, спостерiгаеться тенденцiя: чим нижчий дохщ домогосподарства, тим менша частка витрат на вiдпочинок i культуру в сукупних витратах домогосподарства. Упродовж останшх 3-х роюв кiлькiсть оздоровлених у сана-торно-курортних закладах зменшуеться через нестачу кош^в у населення для придбання пу^вок через 1'х високу вартiсть. Середня вартють одного людино-дня в санаторно-курортних закладах становила 145 грн., в санаторiях - майже 168 грн., санаторiях-профiлакторiях - 61 грн., базах вщпочинку - 33 грн.
У Тернопшьськш обласп залишаеться проблемним фшансування лiтнього оздоровлення та вщпочинку д^ей. Якщо в позамiських закладах оздоровлення у 2010 р. середня вартють одного дня перебування дитини становила 92 грн., то в закладах вщпочинку - 8 грн., а у таборах з денним перебу-ванням (пришкшьних) - лише 4 грн., що е одним iз найнижчих показниюв в Укра'ш. Загалом вартють одного дня перебування дитини в дитячому закладi
оздоровлення та вщпочинку в середньому по област становила 19 грн. (у се-редньому по Украш - 49 грн.) [3, с. 13].
Одшею з форм рацюнального використання вшьного часу, проведен-ня змютовного дозвiлля для населення е туризм. Туризм, як вид економiчноl дiяльностi, посiдае особливе мiсце в житп Тернопшьсько! областi. Терно-пiльщина е одшею iз найбагатших на заповщш територп i об'екти, пiд якими зайнято до 8,5 % територп. Зокрема, на кiнець 2010 р. на державному обл^ перебувало 5724 нерухомих пам'яток юторп та культури, з них 2513 - юторп, 1587 - археологи, 1315 - архггектури та мiстобудування, 309 - монументального мистецтва.
Маючи вигiдне геополiтичне розташування, область мае значний рек-реацшний потенцiал: культурну спадщину, мережу транспортних сполучень, розвинену туристичну iндустрiю. Допомогу подорожуючим надають суб'екти туристично1 дiяльностi. Середньооблiкова кiлькiсть працiвникiв, зайнятих у туристичнш галузi областi, в 2010 р. становила 203 особи, а кшьюсть пращв-никiв сумiжних з туризмом галузей - у десятки разiв бiльша. Для проведення змютовного дозвшля послугами туристичних органiзацiй обласп в 2010 р. скористалися 19,9 тис. ошб, що на 13,6 % менше, нiж у 2009 р.
Табл. 2. Розподл турист1в за категорiями та метою в 'кда 'кдуашшя
(за даними Управлтня з питань туризму Тернопшьсько! облдержадмтстрацп)
Мета в1дпочинку Кшьюсть туристав Зокрема
шоземш туристи громадяни Ук-ра!ни, що ви!ж-джали за кордон туристи, охоп-леш внутрш-шм туризмом
2009 2010 2009 2010 2009 2010 2009 2010
Усього туристш: оиб 23095 19949 453 521 5804 6039 16838 13389
у вщсотках 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Зокрема за метою вщтдування1
Службова, дшова, б1знес, навчання оиб 133 - 123 10
у вщсотках 0,7 - 2,0 0,1
Дозвшля, вщ-починок оиб 16857 502 5800 10555
у вщсотках 84,5 96,4 96,0 78,8
Лжування оиб 16 - 2 14
у вщсотках 0,1 - 0,1 0,1
Спортивно-оздоровчий туризм оиб 2600 19 20 2561
у вщсотках 13,0 3,6 0,3 19,1
Спещал1зова-ний туризм оиб 224 - - 224
у вщсотках 1,1 - - 1,7
1нш1 оиб 119 - 94 25
у вщсотках 0,6 - 1,6 0,2
1 За класифжащею Всесвгшьо! туристично! оргашзаци.
Кшьюсть громадян, як ви!жджали за кордон, скориставших послугами туристичних оргашзацш у 2010 роцi становила 6,0 тис. оиб, що на 4,0 %> бiльше, нiж у 2009 рощ. Жителi Тернопiлля вiдвiдали тридцять шють кра!н
свiту. Найбшьшою популярнiстю користувалися Туреччина, Сгипет та Поль-ща [3, с. 14]. Серед iноземцiв (521 особа), яю вiдвiдали Тернопiльську область у 2010 р. переважали громадяни Польщi (89,3 %). Кiлькiсть громадян iз США склала 4,2 °%, Боснп i Герцоговини - 3,1 %, Австралп - 1,7 %, Нщер-ландiв - 1,5 %, Об'еднаних Арабських Емiратiв - 0,2 %. Внутрiшнiм туризмом було охоплено 13,4 тис. ошб або 67,1 % загально! кiлькостi туристiв. У 2010 р. за допомогою туристичних оргашзацш областi 13,7 тис. ошб здшсни-ли екскурсп. Обсяг наданих туристичних послуг у 2010 р. становив 21,8 млн грн, що на 20,9 % бшьше, шж у 2009 р. Платежi до бюджету з обсягу наданих туристичних послуг порiвняно з 2009 р. збшьшилась на 7,6 % i становили 570,0 тис. грн.
Табл. 3. Турист пичш п отоки (оаб)
Роки 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Кшьюсть туристш, обслуговуваних суб'ектами туристично! д1яльност1 36798 35814 33092 32929 23095 19949
у тому числ1 шоземш туристи 805 396 9 220 453 521
туристи - громадяни Украши, як ви-1жджали за кордон 3618 4734 6855 7681 5804 6039
внутршш туристи 32375 30684 26228 25028 16838 13389
Кшьюсть екскурсанпв 21367 21561 19922 24724 16037 13719
У ичш - вереснi 2011 р. туристичними оргашзащями областi обслужено 556 шоземних туристiв, а кшьюсть громадян областi, якi ви!жджали за кордон, становила 4,3 тис. оиб, що на 25,7 % менше, шж за вiдповiдний перь од 2010 р. За 9 мюящв 2011 р. обсяг наданих туристичних послуг становив 12,5 млн грн (на 36,9 % менше, шж за вщповщний перюд 2010 року), а обсяг наданих туристичних послуг шоземним туристам - 53,8 тис. грн (на 53,0 % бшьше). Платежi до бюджету з обсягу наданих туристичних послуг, порiвня-но з вщповщним перюдом минулого року, зменшились на 36,6 % i становили 442,8 тис. грн [3, с. 15].
Питання розвитку готельно! шдустрп особливо актуальне щодо роз-витку туризму. Готельна iндустрiя виконуе одну iз основних функцiй у сферi обслуговування туристiв, забезпечуе !х житлом i побутовими послугами тд час подорожi. Тернопiль включено в офщшний каталог УСФА як мюто, де зможе тренуватись одна з команд-учасниць СВР0-2012, тому питання забез-печення готелями набувае особливого значення.
У 2010 р. на територп област послуги з тимчасового проживання надавали 19 готелiв, 1 мотель, 2 молодiжнi турбази, 2 гуртожитки для при!ж-джих, 2 студентсью лiтнi табори та 12 шших мiсць для тимчасового проживання, що е тдприемствами - юридичними особами. Динамiка кшькосп осiб, обслужених пiдприемствами готельного господарства в 2005-2010 рр. по об-ласт спадна, що пояснюеться значною конкуренцiею з боку пiдприемцiв -фiзичних осiб, якi займаються готельним бiзнесом [3, с. 16] (рис. 2).
У 2010 р. тдприемствами готельного господарства було обслужено 5,6 тис. шоземних громадян (10,9 % вщ загально! кшькосп). Найбшьша кшьюсть при!жджих спостерiгалася з Польщ^ Росшсько! Федерацп, Нiмеччини,
Hirepiï, ^нади, Сполученого Коpолiвствa, США. Зaгaльнa сyмa доxодiв готе-лiв тa iншиx мiсць тимчaсового пpоживaння облaстi в 2010 p. стсновилa 18,2 млн грн, що нa 0,6 млн грн aбо нa З,2 % менше, нiж у 2009 p.
Ha сьогодш готельний pинок облaстi динaмiчно pозвивaeться. Пpоxо-дить peконстpyкцiя дiючиx пiдпpиeмств готельного господapствa зпдно з ви-могaми eвpопpeйського сepвiсy. Здiйснюeться бyдiвництво нeвeликиx 3a мю-ткiстю готeлiв нa 10-20 номepiв, здeбiльшого 3a paxyнок коштiв тд-пpиeмцiв - фiзичниx осiб, яю ствоpюють iстотнy конкypeнцiю пiдпpиeмствaм готельного господapствa.
Поpiвняльний aнaлiз кiлькостi готeлiв тa iншиx мiсць для тимчaсового пpоживaння по облaстяx Зaxiдного peгiонy свiдчить, що Тepнопiльськa об-лaсть подiляe тpeтe мiсцe з Iвaнофpaнкiвською облaстю [З, с. 17]. Дитам^ обсягу peaлiзовaниx послуг з оpгaнiзaцiï подоpожyвaнь зa 2006-2008 pp. бyлa позитивнa, у 2009 p. вщбулось вiдчyтнe зниження циx послуг, a в 2010 p. -незтачне тдвищення (pис. З).
Зa шчень - вepeсeнь 2011 p. обсяг peaлiзовaниx послуг з оpгaнiзaцiï подоpожyвaнь склaв 4З49,9 тис. гpн, що m 5,5 % бiльшe, шж у сiчнi - вepeснi 2010 p. [З, с. 18]. В облaстi певного piвня нaбyло мiжнapоднe спiвpобiтництво у сфepi послуг готeлiв тa peстоpaнiв. Haйбiльшi тоpговi пapтнepи з eкспоpтy послуг готeлiв тa peстоpaнiв у 2010 p. у вiдсоткax до зaгaльного обсягу зобpa-жено нa pис. 4.
Зa сiчeнь - вepeсeнь 2011 p. eкспоpт послуг готeлiв тa peстоpaнiв сга-новив 190,0 тис. дол., що в З,2 paзa бiльшe, нiж у сiчнi - вepeснi 2010 p. Кшь-юсть кpaïн-пapтнepiв стaновилa ЗЗ одиницi. Основними пapтнepaми в ек-споpтi послуг готeлiв тa peстоpaнiв були Польщa, Hiмeччинa, Iтaлiя, Росшсь-кa Фeдepaцiя [З, с. 19]. Haсeлeння облaстi не втpaчae iнтepeсy до тaкиx тpaди-цiйниx фоpм кyльтypного й дyxовного збaгaчeння, як вiдвiдyвaння мyзeïв, те-aтpiв, концepтниx оpгaнiзaцiй тa кiносeaнсiв. Динaмiкy щодо кiлькостi тeaт-piв, концepтниx оpгaнiзaцiй тa мyзeïв i кiлькостi вiдвiдyвaнь ïx зa piк таведе-но в тaбл. 4. Ця динaмiкa позитивнa.
10 20 30 40
Рис. 4. Найбiльшi торговi партнери з експорту послуг готелгв таресторатв у 2010р., вiдсоткiв до загального обсягу
Табл. 4. Театри, концертт оргатзаци та музеТ
Заклади культури
2005
2006
2007
2008
2009
2010
Кшьюсть професшних театрш (включаючи театри-студц) на кшець року, од.
драми та музично! комедн
дитячих та юного глядача
Кшьюсть в1дтдувань театр1в за р1к, тис.
84,4
79,5
85,4
90,0
81,6
91,5
Кшьюсть концертних оргатзацш, од.
Кшьюсть в1дтдувань концертних оргашзацш за рж, тис.
44,5
43,7
50,6
41,7
37,4
79,0
Кшьюсть музе!в (включаючи фшп) на кшець року, од.
17
18
18
20
21
25
Кшьюсть в1дтдувань музегв за рж, тис.
414,0
511,1
443,9
419,5
421,7
430,0
2
2
2
2
2
2
1
1
1
1
В област на сьогоднi важливими джерелами шформацп, мiсцем спш-кування, творчого розвитку та вiдпочинку для населення залишилися заклади культури клубного типу та бiблiотеки. На 2010 р. в обласп налiчувалось 924 заклади культури клубного типу (на 3 одинищ бшьше порiвняно з 2005 р.), якими було проведено 56,9 тис. культурно-масових заходiв. Серед заходiв: театралiзованi свята, тематичнi масовi заходи, вечори вщпочинку, вистави, концерти, спортивнi масовi та iншi заходи. У культурно-масових заходах взяли участь 5,3 млн ошб, з них 1,2 млн (22,5 %) - дгги.
Упродовж 2010 р., як i в попередньому роцi, обслуговування населення книгою здшснювали 915 бiблiотек рiзних систем i вiдомств. Рiвень забезпече-ностi масовими та унiверсальними бiблiотеками (кiлькiсть бiблiотек у розра-хунку на 100 тис. жителiв) на юнець 2010 р. становив 84,4 i був вищий, нiж у сусщшх Хмельницьк^й (71,2), Iвано-Франкiвськiй (55,9), Львiвськiй (53,6), Рiв-ненськ^й (52,7) та Закарпатсьюй (40,5) областях. Книжковий фонд бiблiотек становив 8188,5 тис. примiрникiв, у розрахунку на 100 жителiв припадало 755 примiрникiв книжкового фонду. У 2010 р. кшьюсть читачiв становила 562,3 тис. ошб, !м було видано упродовж року 11,8 млн примiрникiв книжок та журналiв. У розрахунку на одного читача було видано 21 книгу [3, с. 21].
Розвиток системи санаторно-курортних закладiв i туристично! галузi для Тернопiльщини з одного боку е серйозним стимулом наповнення бюджету, створення робочих мюць, розвитку шфраструктури сервюних послуг, з ш-шого - потужним iнструментом збереження i вiдродження малих iсторичних
мют, пам'яток культурно! спадщини i природно-заповiдного фонду. З огляду на це в област розроблено програму розвитку туризму до 2012 р. (з 2009 р.). Програма покликана стати концептуальною базою довготермшового розвитку туризму в област як високорентабельно! галузi економжи, важливого за-собу культурного та духовного виховання жителiв та гостей область Програ-мою передбачено здшснити заходи, спрямованi на розвиток туристично! га-лузi областi, створення конкурентоспроможного на нацiональному та мiжна-родному ринках туристичного продукту.
Основними завданнями розвитку туризму в област до 2012 р. е створення умов для реатзацп швестицшних проектiв, нарощування обсягiв надан-ня туристичних послуг завдяки розширенню в'!зного та внутрiшнього туризму, розвитку сшьського зеленого туризму, пiдвищення якост та розширення асортименту туристичних послуг, тдвищення ефективност використання рекреацiйних ресуршв та об'ектiв iсторико-культурно! спадщини, полшшення транспортного обслуговування, випуск яюсно! рекламно! продукцi!.
Шляхом вирiшення поставлених завдань, зокрема, е впровадження су-часних методiв рекламно-презентацiйно! дiяльностi, реконструкцi! та модер-нiзацi! санаторно-курортних, вiдпочинкових i туристичних закладiв, створення сучасно! дорожньо! шфраструктури на основних туристичних маршрутах, використання наявних можливостей для розвитку дшового, оздоровчого, спортивного та шших активних видiв туризму, розвиток передумов для залу-чення шоземних iнвестицiй [4].
Як повiдомив начальник управлшня з питань туризму ОДА Михайло Лисевич, "за прогнозами, здшснення заходiв програми передбачае збшьшен-ня обсяпв реалiзацi! туристичних та супутшх послуг у п'ять разiв, а збшь-шення потоку туристiв в область - утричь Окрiм цього, виконання Програми дасть змогу залучити в туристично-рекреацiйну галузь областi не менш як 16 млн 500 тис. грн. кошпв iнвесторiв. Передбачаеться, що удвiчi збшьшить-ся кшьюсть робочих мiсць, створення у туристично-рекреацшнш галузi та су-мiжних сферах дiяльностi. А зростання платежiв до бюджепв рiзних рiвнiв, за прогнозами, повинно збшьшитися" [5].
Однак щ прогнози, на жаль, не збуваються через майже повну вщсут-шсть фiнансування цiе! Програми. З ушх передбачених Програмою планових обсягiв фшансування на 2009 рiк фактично шчого не профiнансовано, у 2010 р. видшено кошти з обласного бюджету в обсязi 21,0 тис. грн на марке -тингову та рекламно-шформацшну дiяльнiсть, у 2011 р. фшансування з обласного бюджету, кошпв районних та мюького бюджетiв i коштiв не бю-джетних джерел було вщсутшм. Тому заходи, накреслеш Програмою, вико-нують здебiльшого на волонтерських засадах.
Висновки. У Тернопшьськш обласп сприятливi умови для розвитку туристично-рекреацшно! галузi, яка могла б стати потужним фактором розвитку краю. На завадi стоять:
• недостатнш розвиток туристично! шфраструктури, зокрема, брак коштш на реконструкцта та будшництво готелш, мотелш, хостелш, кемшнгш, ввдсут-шсть широко! шдустри вщпочинку та розваг;
• незадовшьний стан доргг до санаторно-курортних заклад1в, ввдсутшсть тд'!з-дш до багатьох популярних туристичних об'екпв;
• незадовшьний стан багатьох пам'яток культурно! спадщини i ввдсутшсть д1евих програм !х збереження та пристосування для потреб туристш;
• недостатня ефективнiсть дiяльностi вщповщних структур щодо забезпечення еколопчно! безпеки мiста та регiону для повноцшного лжування та вщпо-чинку в санаторно-курортних закладах та розвитку рекреацшного бiзнесу.
З огляду на вказане, для сприяння розвитку бiзнесу, в т.ч. туристично-рекреацiйного бiзнесу в Укра!нi доцiльно вiдмовитися вщ апрiорi задано! апо-логi! експортно орieнтованого розвитку й актуалiзувати внутршнш попит. З цieю метою передушм необхiдно вдосконалити податкове законодавство, ос-кiльки поки що покладенi на Податковий кодекс надо не справдилися. Спос-терiгаeться планомiрне "закручування гайок" бiзнесу з боку фiскалiв. Попри будь-яю "реформи", Укра!на й далi пасе заднiх у рейтингу легкост ведення бiзнесу "Doing Business 2012", складеному Мiжнародною фiнансовою корпо-ращею та Свiтовим банком. У позицн "сплата податюв" наша кра!на стабшь-но посiдае 181 мiсце серед 183 ранжированих держав. А за кшьюстю сплачу-ваних податюв ми взагалi найпершi у свiтi (135 рiзних податюв) [6, с. 12].
З метою розвитку внутршнього споживчого попиту необхщно довести рiвень заробiтно! плати до европейських стандарпв. Рiвень заробiтно! плати в Укра!ш занижений принаймнi вчетверо. I! частка у собiвартостi продук-ци навiть за роки зростання знижувалась i у 2008 р. становила 8 %, тодi як у кра!нах Захiдно! Свропи - 45 %, у США - близько 75 %. Офiцiйний ВВП Ук-ра!ни у 2009 р. становив % ВВП середньо! европейсько! кра!ни. А заробггна плата в нас менша, нiж середньоевропейська не в 4 рази, а в 20 разiв. Mim-мальна зарплата повинна бути не нижче прожиткового мшмуму. "Розраху-нок за методикою, складеною Кабмiном, показуе, що реальний прожитковий мшмум зараз 3,9 тис. грн - i це без врахування витрат на культурно-масовi заходи i лiкування", - зазначив голова Нацюнального форуму профспiлок Укра!ни Мирослав Якибчук (м. Ки!в; з 2004 р.; 18 всеукра!нських оргашза-цiй). Варто додати, що для такого тдрахунку застосовували застарiлий спо-живчий кошик, який було складено ще в 2000 р. i з того часу його не перегля-дали. До шдрахованого профспiлками прожиткового мiнiмуму не дотягуе на-вiть середня зарплата по кра!ш: в сiчнi 2012 р., наприклад, вона становила 2722 грн [7, с. 24].
Тому укра!нська економжа мае ресурс для тдвищення заробiтно! плати темпами вищими, шж зростання ВВП. Шдвищення заробiтно! плати дасть змогу тдвищити доходи пенсiонерiв, iнвалiдiв та шших соцiально незахище-них верств населення i, як наслiдок, покращити недосконалу структуру укра-!нсько! економiки на користь виробництва товарiв споживання та споживчих послуг, зокрема туристично-рекреацiйного бiзнесу та дасть iмпульс для розвитку сумiжних галузей економiки. Бшьшють дослiдникiв туристично-рекре-ацiйного бiзнесу вирiзняють двi групи чинникiв його розвитку: сощально-економiчнi i природнi. Це добре простежуеться на прикладi кра!н, якi поста-чають туристiв, i кра!н, якi !х приймають.
В Укра!ш спостер^аеться не просто eKOHOMi4Ha криза, а крах юнуючо! моделi eK0H0Mi4H0r0 розвитку. До цього часу спостер^аеться експлуатацiя виробничого потенцiалу, створеного за радянських чашв на противагу модер-шзацп; опора здiйснюеться на кшька галузей експортоорiентованого сектору економiки (металурпя, хiмiя, трубопровiдний транспорт, вугiльна галузь) на шкоду розвитку iнших галузей, а звщси, критично високий рiвень залежностi вiд зовнiшнiх чинникiв, зокрема експортно! кон'юнктури в окремих секторах економжи, а також екологiчна криза в кра!ш. Високi цiни на iмпортованi енергоносп i продукта 1хньо1 первинного перероблення, недоступнiсть зов-шшшх дешевих кредитних ресурсiв спричиняють неустшнють тако1 моделi розвитку.
Основою економiчного розвитку регiонiв Укра1ни мае стати ефектив-не вирiшення завдань структурно! перебудови, переход до застосування пере-важно економiчних механiзмiв стимулювання та регулювання структурних перетворень, вирiшення паливно-енергетично! проблеми, забезпечення висо-ко! якосп життя населення та рiвноправного партнерства Укра!ни у свиово-му економiчному спiвтовариствi, демократизацiя суспiльства, гармонiзацiя вщносин суспiльства i природи, забезпечення збалансованого використання природно-ресурсного потенцiалу, створення глобально! системи еколопчно! безпеки. Вирiшення цих завдань сприятливо вообразиться на розвитку ту-ристично-рекреацшно! галузi, як кра!ни загалом, так i окремих !! регюшв, зокрема Тернопiльщини.
Л1тература
1. Бегей О.1. Культурно-шзнавальний туризм та його значення для розвитку малих мют Захiдних областей Укра!ни / О.1. Бегей // Вюник Льв1вського шституту економ1ки i туризму : зб. наук. праць / редкол.: 1.О. Бочан та ш - Льв1в : Вид-во Л1ЕТ. - 2011. - Вип. 36. - С. 209-214.
2. Зелинський Б. Туризм может стать локомотивом развития украинской экономики / Б. Зелинський // Бизнес. - 13.02.12 р., № 7. - С. 10-12.
3. Санаторно-курортне лжування, оргашзований вщпочинок та туризм в обласп у 2011 рощ: доповщь / Головне управлшня статистики у Тернопшьськш обласп, 2012. - 26 с.
4. Програма розвитку туризму в Тернопшьськш обласп на 2009-2012 роки / Затвердже-но ршенням Тернопшьсько! обласно! ради вщ 17 червня 2009 р., № 607. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.obl-rada.te.ua/
5. Сштовський О. Туристична галузь набувае все бшьшого значення для розвитку еко-ном1ки та сощально! сфери у Тернопшьськш обласп / О. Сштовський / УКР1НФОРМ. - Тер-нопшь, 13 с1чня. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.diaspra.ukrinform/ua/ news -2214.html.
6. Веремко В. Час збирати податки / В. Веремко // Контракти : дшовий тижневик. -16.04.2012 р., № 15. - С. 12-13.
7. Горбач Д. После бабла / Д. Горбач // Бизнес. - 23.04.12 р., № 17. - С. 23-24.
Рывак О.С. Состояние и перспективы развития туристско-рекре-ационного потенциала Тернопольщины
Туристско-рекреационный бизнес играет важную роль в социально-экономическом развитии государства и его регионов. Анализ динамики развития таких сфер, как санаторно-курортное лечение, организованный отдых и туризм Тернопольской области на фоне Западного региона Украины и Украины в целом дал возможность выделить основные факторы развития туристического бизнеса Тернопольской области и Украины в целом.
Ключевые слова: санаторно-курортное лечение, организованный отдых, туризм, рекреационный потенциал, въездной туризм, внутренний туризм, гостиничное хозяйство, организация путешествий, театры, концертные организации, музеи, памятники культурного наследия, природно-заповедный фонд, библиотеки, финансирование туристического бизнеса.
Ryvak O.S. Status and Prospects of Tourist-recreational Potential Development of Ternopil Region
Tourist and recreational business plays a significant role in a social and economic development of the state and its regions. Development dynamics analysis of such spheres as sanatorium resort treatment, package holiday and tourism in Ternopil region against the background of Western region of Ukraine and Ukraine gave a possibility to distinguish the main factors of tourism business development in Ternopil region and in Ukraine as a whole.
Keywords: sanatorium resort treatment, package holiday, tourism, recreational potential, incoming tourism, international tourism, domestic tourism, hotel industry, travel organization, theatres, concert organization, museums, cultural heritage monuments, nature reserve fund, libraries, tourism business financing.
УДК338.48 (075.8) Доц. О.М. Белуха, канд. техн. наук;
маг1стр Л.В. Павлш - НУ "Львгвська полгтехтка "
РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1 ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 В КОН-ТЕКСТ1 РЕАЛ1ЗАЦН РЕГ1ОНАЛЬНО1 ТУРИСТИЧНО1 ПОЛ1ТИКИ
Розглянуто сучасний стан туристично! галуз1 Льв1вщини, проанал1зовано ос-новш сощально-економ1чш проблеми, що стримують розвиток туризму, та розкрито можлив1 шляхи !х вир1шення. Визначено предмет 1 завдання маркетингового управ-лшня туристичним регюном, запропоновано методику економхчного оцшювання туристично! привабливост територи, яка передбачае визначення р!вня пошформова-ност та економхчно! ефективност функцюнування туристичних шдприемств регюну шсля здшснення належного рекламування.
Ключовг слова: Льв!вський регюн, туристичний ринок, туристичш ресурси, привабливють територи, територ!альний маркетинг, сегментування ринку.
Постановка проблеми. Одшею з1 спецiалiзацiй пiдприемств Льв1вщи-ни традицшно вважають туристичну щдустрш. Пiдприемства туристично! ш-дустрп, яю переважно надають споживч1 та розподшьч1 послуги у суспшьному виробнищга, е фундаментальною основою туристично! дгяльноста, не тшьки задовольняючи внутршш потреби туристичного сегмента, а й долучаючись до системи загальнонацюнального i мiжнародного подшу працi, що, своею чертою, забезпечуе кра!н вщповщну частку у свгговому туристичному обмш.
Проте залишаеться багато невиршених проблем для належного роз-витку туризму, серед яких: удосконалення управлшня цим процесом, оцшю-вання туристично! привабливост територi!, визначення необхiдного р!вня ш-формування та рекламування туристичних регюшв тощо.
Динамiчнiсть розвитку, ур!зномаштнення суспшьних функцш та зрос-тання рол! туризму як галуз! господарства в умовах глобал!зацп потребують розробки питань узгодження туристично! дгяльносп з природними, сощ-окультурними, еколого-економiчними, шформацшно-технолопчними мож-ливостями окремих кра!н, регюшв та свиового господарства загалом. Сучас-
