CC BY
52
номiки та шдекс банювського сектора економiки з запропонованим дисертан-том iндексом змши грошовоï пропозицiï.
1ндекс грошовоï пропозицп може розраховуватись у зiставлений перь од i вiдобpажаe зтну гpошовоï маси та ïï окремих агрегапв. Для зведення часового лагу затримки реакцп peальноï економжи, банювського сектора та змiни гpошовоï пропозицп до зютавних значень пропонуегься використову-вати вiдповiднi ноpмативнi коeфiцieнти.
Л1тература
1. Сакс Дж.Д. Макроэкономика. Глобальный подход / Дж.Д. Сакс, Б.Ф. Ларрен. - М. : Изд-во "Дело", 1996. - 848 с.
2. Ващишин А. Наукова д1яльшсть професора Г.1. Башнянина. - Льв1в : Вид-во "Каме-няр". - 2000. - 860 с.
3. Башнянин Г.1. Ринкова економжа: теоретико-практичш проблеми становлення в Ук-ра'ш / Г.1. Башнянин, В.С. Загорський, В.С. Медведев, А.Р. Середа. - К. : Вид-во 1СДО, 1996.
- 382 с.
4. Степанов Ю.В. Пути совершенствования анализа и прогнозирования общеэкономических процессов в банках России / Ю.В. Степанов, А.М. Гришин // Деньги и кредит. - 1997.
- № 3. - 248 с.
5. Михасюк Р. Державне регулювання економжи / Р. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога. - К. : Вид-во "Либщь", 1999. - 592 с.
Гомонай И.В., Чмерук Г.Г. Парадигма результативности регуляции денежного предложения в переходной экономике
Очерчены теоретико-методологические подходы к государственной регуляции денежного предложения при условиях рыночной трансформации экономики Украины. Обнаружены тенденции развития методов государственной регуляции денежного предложения в переходный экономике. Обоснована методика оценивания результативности государственной регуляции денежного предложения.
Ключевые слова: денежный рынок, результативность регуляции денежного предложения, эффективность денежно-кредитной политики.
HomonayI.V., Chmeruk G.G. The paradigm of the resulting regulation of the money proposition at the transitional economics
It is outlines the theoretical-methodological principles to the state regulating money proposition at the conditions of market transformation economics of Ukraine. It is shows tendencies of the development methods of the state regulation money propositions at the transitional economics. It is proves the methodic of the valuation of resulting state regulating the money proposition.
Keywords: money market, the resulting of the state regulating the money proposition, the effectiveness of money-credit politics.
УДК338.48 Астр. С.П. Грабовенська1 -Львiвський НУ м. 1вана Франка
ЕКОНОМ1ЧНИЙ АНАЛ1З ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ДИНАМ1КА ТУРИСТИЧНИХ ПОТОК1В В УКРАШ1
Дослщжено сутшсть, призначення, склад, класифжацшш ознаки готeлiв, вимо-ги до 'х облаштування, особливосп готельних послуг та специфжу 'х виробництва, ринок готельних послуг та його сегментащю, фактори i тенденцп розвитку готельно-го господарства шд час шдготовки до "СВР0-2012". Розглянуто динамжу та струк-
1 Наук. кер1вник: доц. А.Ф. Гукалюк, канд. екон. наук
туру туристичних потогав, динамiку готельного господарства Укра1ни, визначено проблеми розвитку готелiв напередодш чемпiонату.
Ключовi слова: готель, готельний продукт, стандарти, дшовий туризм, турис-тичнi потоки.
Постановка проблеми. Укра!на мае вс об'ективт передумови, щоб стати одтею з розвинених туристичних держав свпу. Саме туризм здатний подолати розб1жносп в розвитку окремих регютв кра!ни, яю значно посили-лися остантм часом. Але юнуе 1 багато перешкод для цього розвитку, одшею з яких е стан готельного господарства, що не вщповщае сучасним свгговим стандартам.
Через полггачш та економ1чт перетворення, що вщбуваються в Украшу значно розширилися дшов1 й культурт зв'язки нашо! кра!ни !з свгтом. Це сприяе збшьшенню контакпв м1ж тдприемствами та зростанню кшькосп шоземних 1 в1тчизняних туриспв, яю прибувають в окрем1 регюни Укра1ни, що зумовлюе необхщнють розмщення гостей у комфортабельних готелях !з вщповщним р1внем сервюу.
Метою роботи е ощнювання розвитку готельного господарства, дос-лщження структури та динам1ки туристичних потоюв тд час тдготовки до "Свро-2012" 1 пошук шлях1в виршення наявних проблем у цш сферь Досяг-нення визначено! мети передбачае з'ясування таких завдань:
• досл1дження ринку туристичних послуг [ динамжи туристичних потокш в Украш;
• виявлення сутносп, складу та призначення готельного господарства, специ-ф1ки виробництва та реал1заци готельного продукту;
• визначення стратепчних напрямш розвитку готельного господарства в контекста тдготовки та проведення заходш "Свро-2012";
• обгрунтування напрямш тдвищення конкурентоспроможност вичизняних готельних комплексш;
• анал1з туристичних потоюв та !х вплив на готельне господарство.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Науковий штерес до еко-ном1чного анал1зу та структури розвитку туристично! д1яльност1, зокрема готельного господарства, значно зрю в умовах тдготовки до проведення в Украш "Свро-2012". Це вщображено у низщ сучасних публжацш, зокрема вплив "Свро-2012" на туристичну шфраструктуру Укра!ни розглянули у сво-!х працях М. Перешчний, А. Магалецький, Р. Лозинський та т. Проблеми розвитку туристично! д1яльност1, зокрема готельного господарства, досль джували I. Бочан, Д. Яровий, С. Клубчук, О. Мартин, Н. Кампов та ш. Проте в економ1чнш лггератур1 недостатньо уваги придшено анал1зу готельного господарства як одше! з галузей туристично! д1яльност1 та шляхам тдвищення конкурентоспроможносп в1тчизняного готельного продукту, що е одтею з основних умов устшного проведення в Укра!т "Свро-2012".
Виклад основного матер1алу досл1дження. Туризм - одна з найбшьш сталих складових свггово! економжи, яка за остант десятир1ччя мае стабшьш (в середньому 5 % на рж) темпи зростання ! не зазнае коливань попиту-пропозицп, тому вважаеться одним !з перспективних напрям1в сощ-ально-економ1чного розвитку. На сучасному етат туризм став частиною сти-
лю життя бшьш нiж третини людства, а yчaсть y туристичному пpоцесi мож-на розглядати як складову якосп життя.
Однieю iз нaйвaжливiшиx складових тypистичноï iндyстpiï, яка визна-чае ïï реальний потенщал, e готельне господарство. Незважаючи на те, що сфера послуг набувае дедaлi бшьшого розвитку в нaшiй краш, розвиток i функщ-онування готельного господарства ускладнюеться цiлою низкою проблем. Зас-тapiлa мaтеpiaльнa база та недосконат методи yпpaвлiння не дають змоги ба-гатьом готелям Украши не те що працювати на повну потyжнiсть, а й просто функщонувати. Biдповiдно, постiйно зростае piвень склaдностi завдань, якi не-обхщно виpiшyвaти для ефективного yпpaвлiння суб'ектами пiдпpиeмництвa.
За статистичними даними в 2004-2010 pp. ситуащя в туристичному сектоpi стaбiлiзyвaлaсь, було зaфiксовaно зростання обсялв державних кат-таловкладень у сферу туризму, тдвищення тypистичноï привабливосп держа-ви та збiльшення юлькосп iноземниx тypистiв, якi почали вщвщувати Украшу. Згiдно з ощнками Мiнiстеpствa економiки Укpaïни у 2009 рощ продукти та послуги, пов'язан з дiяльнiстю тypистичноï гaлyзi, становлять близько 7 % валового нащонального продукту, а за загальними ощнками, близько 11 % ро-бочоï сили в Укpaïнi було зайнято в туристичному бiзнесi та супутнх галузях.
Як свiдчaть дaнi табл. 1, за перюд 2000-2009 р. збшьшилась як кiлькiсть громадян Укpaïни, якi виïжджaли за кордон, так i кшьюсть iноземниx грома-дян, як вiдвiдaли Укpaïнy (на 1027,7 тис. ошб). Кiлькiсть екскурсанпв також збiльшилaсь - на 761,9 тис. ошб. Доцiльно зазначити, що в 2004 р. значно зменшилася кшьюсть туриспв, що обслуговувались туристичними фipмaми. У 2005 р. ситуащя не покращилась, i лише в 2007 р. туристичн пiдпpиeмствa за юльюстю клieнтiв, що обслуговувалися, вийшли на piвень 2003 р.
Роки Кшьюсть громадян Украши, яю вшж-джали за ко]*дон -усього Кшьюсть iноземниx громадян, яю вщвь дали Укpaïнy -усього Кшьюсть туристав, яю отримали послуги суб'ектами тypистичноï дiяль-ностi Украши -усього 1з загальж^ юлькосп туристш Кшьюсть екскурсанпв
^ s туристи -громадяни Украши, яю вшжджали за кордон внутршш туристи
2000 13422320 6430940 2013998 377871 285353 1350774 1643955
2001 14849033 9174166 2175090 416186 271281 1487623 1874233
2002 14729444 10516665 2265317 417729 302632 1544956 1991688
2003 14794932 12513883 2856983 590641 344 332 1922010 2690810
2004 15487571 15629213 1890370 436311 441798 1012261 1502031
2005 16453704 17630760 1825649 326389 566942 932318 1704562
2006 16875256 18935775 2206498 299125 868228 1039145 1768790
2007 17334653 23122157 2863820 372455 336049 2155316 2393064
2008 15498567 25449078 3041655 372752 1282023 1386880 2405809
2009 15333949 20798342 2290097 282287 913640 1094170 1909360
Включно з одноденними в1дв1дувачами (за даними Адмшютраци Держпри-кордонслужби Укра1'ни); За даними Державно!' служби туризму i курор™ Украши.
У 2008 р. юльюсть шоземних громадян, яю вiдвiдали Укра!ну збшь-шилась на 2 млн 327 тис. ошб, але iноземних туриспв, якi вщпочивали в Ук-ра!ш, порiвняно з 2007 р., стало бшьше лише на 297 тис. oci6. Ще бiльше ук-ра!нських громадян надавали перевагу вщпочинку за кордоном. Цей факт свщчить про те, що piвень сеpвiсу на укра1нських курортах значно посту-паеться сеpвiсному обслуговуванню в Сгипп або Туpеччинi за майже, одна-кового цiнового критерт. Майже зовсiм не зростае piвень сеpвiсу для вщпо-чивальникiв зi сеpеднiм piвнем достатку. На сьогодш укра1нський туризм рекламують або самi туpистичнi компанп, або гpомадськi оргашзацп. I це незважаючи на те, що 2008 р. указом Президента було проголошено роком туризму i курорпв в Украш [1].
Зменшення на 25 % загально1 юлькосп туpистiв, якi обслуговувались туроператорами протягом 2009 р., вщбулось через свггову економiчну кризу, яка iстотно вплинула на доходи населення та змусила до економп коштiв. Незважаючи на кризу, у 2010 р. юльюсть туриспв, якi вiдвiдали Укра1ну, зросла на 0,8 %, а ви1зний туристичний потiк - на 11 %, поpiвняно з 2009 р.
Можна видшити кiлька основних фактоpiв пpивабливостi Укра1ни для iноземних та внутршшх туpистiв. Пеpедусiм - це дiловi вiдносини. Кра1на продовжуе викликати стiйкий iнтеpес до себе з боку закордонних бiзнесме-нiв. Незважаючи на непростий полггачний клiмат, пpямi швестицп до фшан-сово1 кризи неухильно зростали. Обсяг прямих швестицш в економiку Укра-1ни з кра1н Свропейського Союзу на 1 шчня 2010 р. становив 31,4 млрд дол., тобто 78,3 % загального обсягу швестицш в Укра1ну на 1 шчня 2009 р. Про це повщомляе Державний комитет статистики Укра1ни [10]. З початком фь нансово1 кризи дiловий потж (туризм) зменшився, вiдбувся вiдтiк швестицш, однак штерес до iнвестування та об'екпв неpухомостi не пропав, тому що в перюд кризи щнова полiтика продажу об'ектiв неpухомостi та бiзнесу iстотно знизилася. Справедливо прогнозувати, що i надалi потiк дшових людей у сто-лицю та iншi великi пpомисловi мiста буде зростати. Вш буде пiдтpимувати попит на 3-5-зipковi готельнi послуги.
Проте за юльюстю готелiв Укра1на вщстае вiд розвинених кра1н Свро-пи. Нормою вважають, коли населений пункт забезпечений такою кшьюстю готельних мюць, яка становить 1 % вщ загально! кiлькостi його населення. За останш три роки темпи приросту закладiв готельного господарства в Укра!ш сягнули приблизно 8 %, ресторанного - 12 %.
1нтерес до розвитку готельного бiзнесу з боку iноземних iнвестоpiв пояснюють низькою конкуренщею на вiтчизняному ринку. Рентабельнють чотири- та п'ятизipкових готелiв перевищуе 40 %. Низькi темпи будiвництва нових готелiв дали змогу готейлерам завищувати цiни на 30-50 %, поpiвняно iз захiдноевpопейськими столицями [9]. Середня вартють готельного номера в Киевi становить 203 евро за добу, що перевищуе вартють проживання в го-телях Нью-Йорка, Парижа, Рима та шших мют [4]. Згiдно з рейтингом бри-тансько! компанп Hogg Robinson Group за 2009 р., Москва знову посша перше мюце в рейтингу мют iз найдорожчими готелями у свт (табл. 2).
no3HTHBHHM n0Ka3HHK0M po3BUTKy roTentHoro 6Í3Hecy e npuxig Ha bít-HH3HaHnn puHOK MÍXHapogHHX 6peHgÍB Ta ynpaBnaronnx KOMnamn. Ha yKpaïHct-KOMy puHKy ^yHKqioHyroTt Tpu MÍXHapogm onepaTopu Global Hyatt Corporation, Rezidor Hotel Group, Rixos Hotel i Ha^OHantHa ynpaBnarona KOMnaHia Premier International. 3ageKnapyBann cbíh ÍHTepec go yKpaïHU TaKÍ BcecBÍTHto BÍgoMÍ KOMnaHiï, aK: Hilton Hotel Corporation, Intercontinental Hotels &Resorts, Marriot International, Accor Group, Starwood Hotels &Resorts, Magis Life n ÍHmi.
Табл. 2. Середня вартгсть готельного номера в Micmax ceimy [4]
Мюто Середня вартасть готельного номера (евро)
2008 р. 2009 р.
Москва 207 268
Нью-Йорк 188 200
Вашингтон 120 128
Париж 114 203
Рим 112 191
Мюнхен 111 116
Дуба! 107 110
Варшава 75 85
Кшв 203 253
На динашку розвитку готельного сектору значно вплинула тдготовка краïни до прийому гостей чемтонату Свропи з футболу в 2012 р. Було ухва-лено Закон "Про оргатзащю i проведення фiнальноï частини чемпiонату Свропи 2012 року з футболу в Украш", зпдно з яким iнвесторам у будiвниц-тво iнфраструктури для чемтонату надаються пiльги.
Готельний бiзнес отримав величезний стимул до розвитку в липт 2009 р. з ухваленим закону про надання податкових пшьг тим готелям, яю будуть введет в експлуатащю до вересня 2012 р. Податковi канiкули були запроваджет для того, щоб спонукати iнвесторiв до вiдкриття готелiв до початку футбольного чемтонату "Свро-2012", який прийматимуть Киïв, Львiв, Донецьк та Харюв.
Вiдповiдно до вимог УСФА (Союзу европейських футбольних асощ-ацш), до турнiру Киïв повинен мати приблизно 2000 номерiв у п'ятизiркових готелях, 5000 номерiв у чотиризiркових готелях i 400 - у тризiркових. Водно-час, за ощнками експертiв, на початок 2010 р. на ринку юнуе значна потреба у п'ятизiрковому сегментi, який на сьогодт мае лише 933 номери, i навггь бшь-ший дефщит спостерiгаеться у чотиризiрковому сегментi - лише 1432 номери.
За даними дослщниць^ компанп свiтових споживчих ринюв Euromonitor, в Украïнi на цей момент юнуе величезний простр для розвитку готельного бiзнесу, порiвняно з сусiднiми Схiдноевропейськими крашами. У нещо-давньому звiтi Euromonitor йдеться про те, що станом на початок 2009 р. в Украш працюе 812 готелiв. Водночас 1746 готелiв функцiонуе в Польщ^ яка спiльно з Украïною проводить "Свро-2012", 1090 готелiв працюе в Румунп, а в Росiï - 3231 готель.
Для iнвесторiв три тижт проведення турнiру не е достатньою причиною збудувати готель, ^м того, iснуе безлiч юридичних i процедурних проблем: отримати земельну дiлянку для будiвництва, отримати необхщш
дозволи для початку будiвництва, корупцшна складова, висока вартють, кре-дити та iншi техшчш аспекти, обтяжуючi будь-який проект. У нашш кра1ш -одш з найвищих у свiтi податюв для готельeрiв. Наприклад, рiвень ПДВ у нас становить 20 %, тодi як у Росп - 13 %, а в Польщi та Нiмеччинi - 7 %.
За даними Knight Frank, найбшьш привабливi регiони для вiдкриття готельного бiзнесу - це Захiдна Укра1на, наприклад: Львiв, Iвано-Франкiвськ, Закарпаття, а також швденний берег Криму (табл. 3).
Табл. 3. Найбтьш очжуват нов'г готел
Ha3Ba Категорiя ^рки) Кшьюсть юмнат Дата вщкриття
Fairmont Grand Hotel Kyiv 5 257 2010-2011
Ibis 3 215 2010-2011
Holiday Inn 3-4 210 2011-2012
Radisson Royal, Kyiv 4-5 550 2012-2013
Hilton 5 257 2012-2013
Park Inn (^HinponeTpoBCLK) 4 250 2011-2012
Novotel (.HLBiB) 4 70 2012-2013
Не можна оминути увагою i стримуючi фактори розвитку вичизняно-го готельного господарства. Насамперед, в Украш не вистачае готелiв висо-кого класу, наявнiсть яких е важливою умовою проведення "СВРО-2012". Лише 18 %% готелiв вщповщають вимогам мiжнародних стандартiв якостi за рiвнем комфорту бiзнес-класу. Згiдно з мониторингом штенсив-шфраструкту-ри, проведеним мiжнародними спецiалiзованими органiзацiями, високо кате-горшш готелi Укра!ни iстотно поступаються за рiвнем сервiсу, посiдають ос-танню позицiю серед готелiв Схщно! Свропи [8].
Отже, разом iз потребою у готелях вищого класу актуальною е проблема якосп послуг, що надаються. Низка готелiв не е сертифiкованими. Про-те навиь у сертифiкованих готелях кшьюсть зiрок не вiдповiдае нi нацюналь-ним, нi мiжнародним вимогам. Це спричинено тим, що юнуюча нащональна система сертифжацп готелiв мае вади. Формально в Укра!ш застосовують европейську квалiфiкацiю оцiнювання готелiв, адаптовану до наших умов. Однак методолопя ощнювання в кожному випадку iнша. Не завжди врахову-ють вимоги до якосп устаткування i оснащення готелю, а також рiвень тдго-товленосп персоналу.
Як тенденцiю, необхiдно зазначити те, що мiж готелями вщбуваеться боротьба переважно за iноземних i заможних вiтчизняних туристiв. Повною мiрою задовольнити попит на найбагатших туриспв можуть мiнi-готелi, яких в Украш не вистачае, та тризiрковi готел^ якi можуть надати невеликi, але хорошi кiмнати з непоганим сервюом не тiльки вiтчизняному, а й шоземному туристу. Не вирiшеною е проблема чггкого законодавчого визначення мюця готельного бiзнесу в туристичнiй сфер^ його вiдомчого пiдпорядкування. На законодавчому рiвнi необхiдно обумовити правовi, економiчнi та оргашза-цiйнi аспекти створення i розвитку конкурентного середовища на ринку сфе-ри гостинностi.
Враховуючи важливють володiння iнформацiею про готельний ринок, пропонують створення загальномюько! мошторингово! системи - системи
взаемного шформування, що дае змогу аналiзувати штерактивш вiдносини мiж готелем, конкурентами, ринком, завдяки чому готельне пiдприемство постшно може знати дiйсну цiну, за якою надавати послуги i добре орiенту-ватись на ринку. Це дасть змогу розробляти конкурентш карти готельного ринку, що сприятиме розробщ та реатзацп мiських цiльових програм iз розвитку готельного господарства, координацп дiяльностi всiх закладiв готельного типу, розвитку швестування.
Для вдосконалення регулювання розвитку готельного господарства як на рiвнi регiонiв, так i загалом в краïнi, рекомендують здiйснювати аналiз го-телiв за ширшою, комплексною системою показникiв.
Висока яюсть обслуговування - основа конкурентоспроможносп готельного господарства. Для цього необхщним е забезпечення постiйного нав-чання персоналу культурi поведiнки та свгговим стандартам обслуговування. Важливо забезпечити пошформованють персоналу, як одну з умов залучення прибутку. Важливо створити чпта стандарти поведiнки, що базуються на культурi та моральних вимогах до персоналу, яю повиннi бути зафжсоваш в iнформацiï, розмiщенiй в номерах та в "Пам'ятщ службовця".
У рамках пiдготовки до "Свро-2012" актуальним е оволодiння пращв-никами готелiв iноземними мовами, психологiею, етикою спiлкування i пове-дiнки. Це потребуе тдготовки фахiвцiв для готельного бiзнесу в провiдних навчальних закладах краши, бажано зi стажуванням за кордоном. Важливим ефективним механiзмом управлшня готелем е впровадження i використання комп'ютерноï технiки i технологiй, зокрема мiжнародних, нацiональних i кор-поративних автоматизованих систем бронювання готельних послуг.
Проблему створення iнфраструктури гостинностi з сучасним рiвнем комфорту, зокрема для приймання дшових туристiв, можна вирiшити шляхом створення нацюнальних готельних сокгав iз поступовим ïх входженням у мiжнароднi готельнi корпорацiï. Доцiльним е широке запровадження франчайзингу. Поглиблення спецiалiзацiï та впровадження високих стандарпв обслуговування у нацiональнiй сферi гостинностi необхiдно пов'язувати зi ство-ренням традицiйних у свiтовiй готельнш iндустрiï корпоративних форм -мiжнародних готельних ланцюгiв.
Висновки. Отже, украшський ринок готельних послуг е перспектив-ним. Особливо сприятливi можливостi для його розвитку вщкриваються в мютах, якi будуть приймати "Свро-2012". Одночасно спостер^аемо пробле-ми, як на рiвнi держави, так i на рiвнi кожного конкретного готельного комплексу. За зваженого тдходу та впровадження монiторинговоï системи, для взаемного шформування, вони можуть бути ютотно подоланi вже до проведення чемтонату. Це забезпечить Украш високий мiжнародний iмiдж як ту-ристичноï европейськоï краïни.
Л1тература
1. Закон Украши "Про туризм" вщ 15.09.1995 р., № 324/95-ВР. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua
2. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши вщ 06.08.2008 р., N° 711 "Про затвердження Порядку залучення швестор1в для буд1вництва та/або реконструкци об'ек™ у рамках тдготовки та проведення в Укршш фшально!' частини чемтонату Свропи 2012 року з футболу". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua
3. Булатова О.В. Закож^рносп та прогноз розвитку туристично! галузi Укра!ни / О.В. Булатова, Я.А. Дубенюк. - Марiупiль, 2005. - 120 с.
4. Готельний 6i3^c Укра!ни: фактори розвитку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.maygerconsulting.com
5. Любщева О.О. Ринок туристичних послуг / О.О. Любщева. - К. : Вид-во "Альтер-прес", 2006. - 280 с.
6. Мушн Г.Б. Управлiння сучасним готельним комплексом : навч. поабн. / Г.Б. Мушн, А.О. Змщов, Г.О. Зiнов'eв, С.В. Самарцев, О.О. Гаца. - К. : Вид-во '^ра-К", 2007. - 320 с.
7. Роглев Х.Й. Основи готельного менеджменту : навч. пошбн. - К. : Вид-во "Кондор", 2005. - 280 с.
8. Сучасний стан та проблеми розвитку щфраструктури дшового туризму в Укра!ш // Вюник Львiвського ушверситету. - Сер. Географiчна. - 2007. - Вип. 34. - С. 184-187.
9. Тенденцп в готельному сектс^ Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.maygerconsulting.com
10. Фактори розвитку готельного бiзнесу в Украшг [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.maygerconsulting.com
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tourism.gov.ua - сайт державно! служби туризму та курорпв.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua - сайт державного ко-мггету статистики Укра!ни.
Грабовенская С.П. Экономический анализ гостиничного хозяйства и динамика туристических потоков в Украине
Исследованы сущность, назначение, состав, классификационные признаки отелей, требования к их обустройству, особенности гостиничных услуг и специфика их производства, рынок гостиничных услуг и его сегментация, факторы и тенденции развития гостиничного хозяйства в свете подготовки к "ЕВР0-2012". Исследованы динамика и структура туристических потоков, динамика гостиничного хозяйства Украины, определены проблемы развития гостиниц накануне чемпионата.
Ключевые слова: гостиница, гостиничный продукт, стандарты, деловой туризм, туристические потоки.
Grabovenska S.P. Economic analysis of hostility management and tourist flows dynamics in Ukraine
The nature, purpose, structure, classification features of hotels, the requirements for their resettlement, hotel services and features character of their production, hotel services market and its segmentation, factors and trends in the hotel industry in the light of the 2012 European football championship holding are examined. We study the dynamics and structure of tourist flows, the dynamics of the hotel industry of Ukraine, problems of development are determined before the tournament hotel.
Keywords: hotel, hotel product, standards, tourism, tourist flows.
УДК 658.15 МаЯстрант М.В. Кмицяк; MaeicmpaHm О. £. Дендюк;
доц. 1.Ф. Ястовська, канд. екон. наук - Львiвcька ДФА
ПРОБЛЕМИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТ1 ПВДПРИСМСТВ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ
Дослщжено платоспроможшсть шдприемств у сферi малого бiзнесу. Визначено основш проблеми дiяльностi суб'ек™ малого бiзнесу, здшснено аналiз !х лжвщност та платоспроможностг
Ключовг слова: суб'ект господарювання, вид екож^чно! дiяльностi, аналiз, проблеми, лжвщшсть, платоспроможшсть, деб^орська заборговашсть, кредиторська заборговашсть.
