CC BY
158
УДК 379.85
ТУРИЗМ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ КРА1НИ Ю.Б. Миронов1,1.1. СвидруК
Розглянуто теоретичнi пiдходи до визначення сутностi поняття "туризм" та класифь каци вид1в туризму. Вивчено роль та значения туризму в економшд крщ'н свiту, оцiнено вплив щдустри туризму на економiчиий розвиток у сучасних умовах. Проаналiзовано туристичнi потоки у розрiзi основних свiтових регюшв, а також в Укра!ш, здшснено прогноз подальшого розвитку свггово! туристично! iндустрií на перiод до 2030 р. Наведено характеристику чинниюв позитивно! та негативно! ди, як впливають на функщ-онування та розвиток туристично! галузi в Укрщш.
Ключовi слова: туризм, туризмологiя, туристична дiяльнiсть, туристичний бiзнес, турист, подорож, рекреацш.
Вступ. Всебiчне дослiдження аспектов туризму е актуальною проблемою, яка зумовлена його багатограншстю та сустльною значущiстю. Можна ствер-джувати, що туризм став однiею iз неввд'емних складових частин життед1яль-ностi людей у бшьшосп краш свiту, та е одним iз найперспективнiших напрям-кiв соцiально-економiчноí дiяльностi у ХХ1 ст. Варто також зазначити, що туристична дiяльнiсть ввiйшла до найбшьших експортних галузей свiту та стала найрентабельшшою галуззю свiтовоí економжи, що визначае актуальнiсть i практичну значущiсть проблеми та потребуе всебiчного й вивчення.
Актуальнi питання ролi та значення туризму в економщ краш свiту е предметом наукових дослiджень таких украшських вчених: В. Кифяк, О. Любь цева, М. Мальська, П. Пуцентейло, I. Смаль, Т. Сокол, Т. Ткаченко, В. Худо, В. Цибух та ш., яю акцентують свою увагу головним чином на туристичнiй га-лузi Украши; серед iноземних дослiдникiв варто ввдзначити А. Александрову, В. Гавореци, Дж. Джафарi, В. Квартальнова та ш. Проблеми розвитку турис-тично1 галузi у свiтi та в УкраЫ набувають все бiльшоí гостроти й актуальностi вiдповiдно до динамiчних умов сьогодення.
Мета роботи - визначення ролi та значення туризму в економщ, аналiз чинникiв впливу на розвиток туристично!' галузi в УкраЫ.
Матерiали i методи. Теоретичною основою дослщження е досягнення ту-ризмологií - наукового напрямку, у межах якого сполучаються рiзноманiтнi дослвдження туризму як суспiльного явища, а завданням е розроблення теорií функщонування туризму, працi вiтчизняних та закордонних авторш в галузi туризму. У ходi дослiдження застосовано методи поршняння, групування, лопч-ного та статистичного аналiзу.
Результати дослiдження. Економiчна та соцiальна значущiсть туризму в сучасних умовах визначаеться тим, що туристичний бiзнес сприяе розвитку економжи, розвиваючи такi галузi промисловостi як сшьське господарство, тор-гiвля, будiвництво, зв'язок, виробництво товарiв широкого попиту, сприяе зайнятосп населення, зростанню потенщйного та реального валового внут-
1 ст. викл Ю.Б. Миронов, канд. екон. наук - Львгвський торговельно-економ1чний унгверситет;
2 доц. II. Свидрук канд. екон. наук - Львгвський торговельно-економ1чний ушверситет
рiшнього продукту краши, е вагомим джерелом валютних надходжень i засо-бом забезпечення позитивного сальдо платiжного балансу краши.
Окрш прибутку, туризм став значущим чинником посилення престижу краши. А також туризм сприяе пiдвищенню освинього рiвня жителiв краши.
Саме поняття "туризм" стало формуватися завдяки масовому перемщенню досить значно! кiлькостi людей, ят поставили собi за мету змктовно проводити свое дозвiлля. Хоча не можна заперечувати того факту, що подорожування зав-жди було притаманне людинi як бiологiчнiй ктот!
Як соцiально детермiноване явище, туристична дiяльнiсть потребуе глибо-кого наукового осмислення. У зв'язку з цим виник новий напрямок в наущ - ту-ризмологiя. Туризмологгя - це науковий напрямок, у межах якого сполучаються рiзноманiтнi дослiдження туризму як сусшльного явища, а завданням е розроб-лення теорií функщонування туризму [5, с. 11]. Теоретико-методолопчш положения туризмологií охоплюють розроблення фшософських засад, принцишв та пiдходiв до всебiчного вивчення туризму як явища, спираючись на досягнення галузевих наукових дисциплiн.
Сучасна наука про туризм мае в своему арсеналi низку пiдходiв щодо виз-начення само!' сутностi феномену "туризм". Мальська М., Худо В. та Цибух В. трактують туризм як "вид рекреацц", пов'язаний iз ви'здом за межi постiйного мiсця проживання, активний вiдпочинок, пiд час якого вiдновлення працездат-ностi поеднуеться з оздоровлювальними, пiзнавальними, спортивними i куль-турно-розважальними цшями [6, с. 22].
Польський дослвдник С. Каспар визначае туризм як сукупнкть явищ, що виникають внаслщок змiни мiсця перебування людей, причому нове мiсце пере-бування не е нi постiйним мкцем проживання, нi мiсцем працi [9, с. 18].
Закон Украши "Про туризм" подае таке тлумачення: "туризм - тимчасовий вшзд особи з мкця проживання в оздоровчих, шзнавальних, професшно-дшо-вих чи iнших щлях без здiйснения оплачувано!' дiяльностi в мкщ, куди особа вiд'íжджае" [1].
Найбшьш вдалим, на наш погляд, варто вважати класичне визначення туризму, прийняте бiльшiстю науковщв. Зпдно з цим означенням, туризм - це тимчасове перемiщення людей з мкця свого постшного проживання в шшу крашу або мiсцевiсть в межах свое! краши у вшьний час з метою отримання за-доволення та вiдпочинку, в оздоровчих, гостьових, пiзнавальних чи профе-сшно-дшових цiлях, але без здшснення оплачувано! дiяльностi у вiдвiдуваному мiсцi [4, с. 24].
Туризм - явище полiфункцiональне та багатогранне. Серед основних фун-кцiй туризму потрiбно зазначити рекреацшну, соцiальну, культурну, екологiчну, економiчну, просвiтницьку та виховну [5, с. 8-10]. Така полiфункцiональнiсть туризму вiдповiдае комплексному характеру мотивацií, що спонукае людину до подорожi, i комплексной в органiзацií подорожей та обслуговуванш туриспв.
Багатограннiсть туризму виявляеться у рiзних його видах i формах, ят можна покласти в основу його класифжацп. Широковживаною е класифжащя видав туризму залежно вiд походження туристiв:
1) внутрштй туризм - тимчасовий вивд громадян конкретно!' краши з пос-тшного мiсця проживання в межах нацюнальних кордонiв свое! краши з метою вщпочинку, задоволення пiзнавальних штереив, занять спортом, лшу-вання та в шших туристичних цшях;
2) мiжнародний туризм - систематизована i цшеспрямована дiяльнiсть шд-приемств сфери туризму з надання туристичних послуг та туристичного продукту шоземцям на територн конкретно! краши (в'!зний туризм) та громадя-нам ще! кра!ни за кордоном (ви'зний туризм).
Використовують також поняття нацюнальний туризм - це д1яльнкть з об-слуговування туриспв-громадян конкретно!' краши (тобто внутр1шнш та вшз-дний туризм).
За способом оргашзацл розр1зняють туризм плановий (або програмний), який оргашзовуеться силами туристичних шдприемств: туроператор1в, тураген-т1в, та самод1яльний туризм, який здшснюеться приватно, на самостшних (лю-бительських) засадах [4, с. 26-27].
Беручи за основний критерш мотиващю туриспв, можна видшити таю ви-ди туризму: спортивний туризм, в1дпочинковий туризм, родинний туризм, екстремальний туризм, спортивний туризм, шзнавальний туризм, релшйний туризм, рекреацшний туризм, еколопчний туризм, дшовий туризм та ш. (табл. 1).
Табл. 1. Класифнкащя туризму
Класифiкацiйна ознака Вид туризму
Географiчний принцип внутрштй, мiжнародний
Напрямок туристичного потоку вТзний, вт'зний
Мета пойдки рекреацiйний, оздоровчий вщпочинок, пiзнавальний вщ-починок, професшно-дшовий туризм, науковий (конгрес-ний), спортивний вщпочинок, шоп-тури, пригодницький, паломницький, ностальпчний, зелений (агротуризм), еко-логiчний, екзотичний, елггарний
Джерело фiнансування соцiальний, комерцiйний
Споиб пересування пiшохiдний, авiацiйний, морський, рiчковий, автотуризм, залiзничний, велосипедний, змшаний
Кщьюсть учасникiв iндивiдуальний, сiмейний, груповий
Гривалiсть перебування короткотривалий, довготривалий
Органiзацiйна форма органiзований, неорганiзований
Приштка: складено на основi [8].
На цей час туристичний б1знес став одшею найбшьш динам1чною галуззю, що швидко набирае темпи у господарськш даяльносп кра'н свиу. За даними Всесв1тньо! туристично! оргашзацп ООН (ЦЫШТО), чисельнкть м1жнародних туриспв на кшець 2015 р. становила майже 1,2 млрд ос1б, тобто приблизно ко-жен шостий мешканець планети вщпочивав 1 подорожував за межами свое! краши [11, с. 4]. Окрш цього, за останш 65 роив надходження в1д туристично! дь яльносп зросли у понад 600 раз1в - починаючи з 2 млрд дол. США у 1950 р. до 1245 млрд дол. США на початок 2015 р. [12, с. 5].
Проведет ЦЫШТО дослщження також показали, що тенденцп розвитку туристично! д1яльност1 будуть збережеш на високому р1вш. Так, у перюд до 2030 р. прогнозуеться збшьшення туристичних прибутпв майже у 2 рази пор1в-
няно з 2010 р., при цьому передбачаеться розподш туристичних прибутт1в у сферi вЪного туризму по регiонах, даш яких наведено у табл. 2.
Табл. 2. Прогнозрозподглу обсяггв в'Ъного туризму пореггонах свгту (м1жнародш туристсьт прибуття), млн оаб
Свiтовий регiон Рiк
2010 2020 2030
Свропа 475,3 620 744
Азiйсько-Тихоокеанський регiон 204 355 535
Америка 149,7 199 248
Африка 50,3 85 134
Близький Схiд 60,9 101 149
Сви 940 1360 1809
Примггка: складено за даними UNWTO [12, с. 14-15].
Найбшьш вщвщуваними кра'нами свiту, згiдно iз прогнозами спещалкпв UNWTO, стануть Китай, Сполучеш Штати Америки, Франция, Iспанiя.
Чинники, ят будуть безпосередньо впливати на розвиток туристичного бiзнесу, багатограннi та рiзноманiтнi. Наявнiсть сприятливих чиннишв призве-де до лiдерства окремих райошв кра'н у свiтовому туристичному бiзнесi, i нав-паки, небажанi чинники безпосередньо будуть знижувати туристичнi потоки.
Основш чинники, якi будуть впливати на розвиток туристично! галузi, можна розподшити на двi основнi групи - динамiчнi та статичнi.
Статичт чинники мають постiйне або майже незмшне в часi значения. До ще1 групи вiдносять географiчнi, природно-кшматичш та культурно-iсторичнi фактори.
До динамгчних чинник1в можна вщнести соцiально-економiчнi, культурнi, демографiчнi, мiжнароднi та науково-техиiчний прогрес. Розглянемо детальш-ше саме цю групу чинникiв, оскiльки саме на !х значення можливо впливати силами державно!' та регiональноí полiтики, а також сукупними зусиллями приватного бiзнесу.
Соц1ально-економ1чн1 чинники. До них можна ввднести зростання добробу-ту населення, збшьшення тривалостi вiльного часу та оплачуваних вiдпусток. Варто зазначити, що розвиток iндустрií в сучасному суспiльствi створюе пра-щвникам стресовi наваитажения, що, своею чергою, буде вимагати у них активного ввдпочинку. Саме через це промисловi мiста стали мiсцем пiдвищеного по-питу на туризм з метою яккно!' рекреацií, останнiм часом в них починають фор-муватися сегменти з пiдвищеним попитом на екстремальний, пригодницький, сiльський, екологiчний, пiшохiдний та iншi види туризму.
Демографтш чинники. Зпдно з пiдрахунками ООН, 31 жовтня 2011 р. чи-сельшсть населення Землi сягнула 7 млрд оаб. Це число зростае й надалi [10]. Така ситуация прямо впливае на збiльшения чисельностi туриспв. До важливого демографiчного показника ввдносять змiну вiковоí структури населення. У ба-гатьох розвинених кра'нах збшьшення тривалостi життя призвело до того, що багато людей мають вшьний час та потрiбнi засоби, ят дають ш змогу вируша-ти у мандр1вки.
Культурш чинники. Насамперед це зростання культурного р1вня населення ба-гатьох краш 1, в зв'язку з цим, прагнення людей до ознайомлення 1з кторико-куль-турною спадщиною, шзнання визначних мкць рщного краю та шоземних кран.
Науково-техтчний прогрес. Вш зумовлюе швидкий розвиток матер1ально-техшчно! бази шдустрц туризму, що створюе необхвдш умови для масового туризму. Йдеться про готельш ланцюги та шш1 колективш засоби розмщення, транспортш засоби для масових пасажирських перевезень. Особливо варто ви-дшити впровадження в туршдустрда комп'ютерних та 1нтернет-технологш, без чого зараз неможлива оргашзащя масового туризму.
М1жнародн1 чинники. Д1я таких чиннитв створюе умови для ефективного сшвробиництва та взаеморозум1ння м1ж державами.
Ус щ постшно ддюч1 чинники упродовж певного часу можуть шдсилитися або послабитися, що, своею чергою, вливае на структуру та обсяги туристичних поток1в у конкретно взятш краЫ та у свт загалом.
На жаль, за останш роки (починаючи з 2013 р.) туристичш потоки в Укра-1Ш значно зменшились, що було спричинено чинниками економ1чного та соць ально-полггичного характеру. На сьогодш туристична галузь Украши перебувае на стадц проведения реформ. Туристичш ресурси, якими володае Укра'на, вико-ристовують не сповна, через поди вшськово-полггичного характеру, яю сколих-нули Украшу у 2013 р., значно зменшились в'вш туристичш потоки, проте, як-що проводити пор1вняння, наприклад з 2000 р., ситуащя у сфер1 туризму вигля-дае все-таки кращою. Показники структури туристичних потоюв Украши за пе-рюд з 2000 по 2015 р. наведено у табл. 3 та на рис.
Табл. 3. Туристичш потоки в УкраШ з 2000 по 2015 рр.
PÍK Кiлькiсть громадян Украши, яю •• 2 ви1жджали за кордон Кшьюсть шоземних громадян, яю вiдвiдали Украшу2 Кшьюсть турисив, обслу-гованих суб'ектами турис-тично1 дiяльностi Украши3
2000 13422320 6430940 2013998
2005 16453704 17630760 1825649
2010 17180034 21203327 2280757
2011 19773143 21415296 2199977
2012 21432836 23012823 3000696
2013 23761287 24671227 3454316
20141 22437671 12711507 2425089
20151 23141646 12428286 2019576
1 Без урахування тимчасово окуповано! територГ! Автономно! Республши Крим,
м. Севастополя та частини зони проведения антитерористично! операцГ!
2 Включно з одноденними вщвщувачами (за даними Адмiнiстрацi! Держприкордон-служби Укра!ни).
3 2000-2010 рр. за даними Мшютерства iнфраструктури Укра!ни, починаючи з 2011 р. за даними Держстату.
Джерело: Державна служба статистики Укра!ни [3].
За останш роки туристична галузь Украши зробила значний поступ у вико-ристанш шформацшних технологш на сво'х теренах. Розвиток 1нтернет-техно-логш (системи пошуку та бронювання тур1в, квитк1в, Iитернет-путiвники, сервь
си вщгукш та рекомендацiй) та широкi можливост i'x впровадження у дiяль-нють туристичних пiдприeмств роблять подорожi ще доступнiшими широким масам населення. Як приклад, можна навести mícto Львiв, де активно впрова-джують та використовують iнновацiйнi технологи в обслуговуванш туристiв та в iнфраструктурi: туристичш Iнтернет-путiвники, мобiльнi додатки (довiдники, мапи, аудюпди), електроннi iнформацiйнi кiоски та ш. Кiлькiсть туристiв, що вiдвiдують Львiв, щороку зростае, вiдкривають новi готельнi та рестораннi зак-лади, створюють новi робочi мiсця, покращуеться iмiдж мiста на украшськш та свггових аренах.
2005 2010 2011 2012 2013 2014 Кшыасть громадян Украши, яю вшжджали за кордон Кшыасть ¡ноземних громадян, яю вщвщали Украшу Рис. Динамта туристичних npuóymmie та euóymmie в Укралт з 2000 по 2015 рр.
(авторськарозробка за даними Державног служби статистики Украши [3])
За шдрахунками, проведеними на основi маркетингових дослщжень та со-цiологiчниx опитувань, у 2015 р. Львiв вщвщало близько 2 млн гостей мюта (табл. 4).
Табл. 4. PÍ4Ha юльюсть турист'ив, екскурсанmiву Львовi з 2007по 2015 рр.
PÍK
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
Кшькють турислв, екскурсанлв, млн OCÍ6
0,7
0,83
0,7
0,9
1
1,4
1,7
1,7
2
Примака: складено за даними [2].
До чинниюв, яю гальмують розвиток туристично! щдустри в Укра'М, можна вщнести такi:
1. Подй' в Укра'иш 2013-2014 рр., якi íctotho змшили нацiональну eKOHOMÍ4Hy си-туацiю. Проблеми в АР Крим та на сходi Украши (поруч Í3 всеохопнею еко-номiчною кризою) стали визначальним фактором дестабЫзащ! Bcie'í еконо-мiчноl системи УкраУни, трансформащ! íí зовшшньоекономiчноl дiяльностi. Можна констатувати, що щ подil стали вагомим чинником значного посилен-ня негативних тенденцiй у динамщ вЪного туризму, зниження рiвня життя населення Украхни також негативно вплинуло i на вшзш туристичш потоки, i на внутршнш туризм.
2. Вщсутшсть скоординовано! висококваифшовано! та ефективно!' системи дiй з виведенням национального туристичного продукту Украши на свгговий ринок.
260
Серiя eKOHOMÍ4Ha
3. Вщсутшсть сформовано'1 полггаки сталого розвитку туризму в Укрш'ш. Ста-лий розвиток туризму - це такий розвиток туристично'1 галуз^ який дае змогу задовольнити потреби турисив на цей час, без шыдливого впливу на мкцеве бiологiчне розмшття та системи його життезабезпечення, враховуючи штере-си регюну вiдносно збереження можливостi надання рекреацшно-туристич-них послуг у майбутньому [7, с. 118]. У зв'язку з цим, потреба у розробленш концепцп сталого розвитку туризму в Укра'ш, головною метою яко'1 мае стати забезпечення постiйного розвитку туристично'1 галузi з метою повного задо-волення потреб туристiв та шдвищення ефективностi соцiально-економiчного розвитку регiону на основi ефективного управлiння усiма елементами туристично'1 галузi та й' iнфраструктури.
4. Недостатнiй рiвень розвиненост об'ектiв туристично'1 iнфраструктури, 1'х не-вiдповiднiсть свiтовим стандартам. Вся виробнича галузь туризму формувала-ся ще за радянських часiв, яка була зорiентована на невибагливого туриста. Саме через це серед об'ектав шфраструктури переважали досить велик1 турис-тичш комплекси зi значною кiлькiстю мкць, низьким рiвнем комфорту та низькою яыстю надання туристичних послуг. Також доцшьно вiдзначити не-задовiльний стан дорк автомобiльного сполучення. Ефективним засобом пришвидшення розвитку туристичного бiзнесу в Укрш'ш може стати розвиток туристично'1 шфраструктури у мережi мiжнародних транспортних коридорiв (МТК).
5. Доволi низький, на наш погляд, рiвень якост обслуговування клiентiв, що зу-мовлено загальною квалiфiкацiею обслуговуючого персоналу та низьким рiв-нем культури менеджменту туристично'1 галузi.
Висновки. Сучасний свиовий туризм перетворюеться на глобальний чин-ник розвитку цивiлiзацií, Bcix 11 складових частин - економiки, сощально! сфе-ри, духовно!' культури. Туризм виступае як надзвичайно багатий за змктом i розма'тий за проявами соцiальний феномен. Своши функцiями - свггоглядною, культурно-пiзнавальною, соцiальною, комунiкативною, жегративною, рекре-ацiйною - вiн ктотно впливае на людину, 11 щннкш орiентацií, процеси само-пiзнання i самовдосконалення. Розбудова iндустрií туризму в УкраЫ та розвиток нащонального ринку туристичних послуг позитивно позначиться на сощ-ально-економiчному становищi нашо1' держави.
Лiтература
1. Закон Украши "Про туризм", № 324/95-ВР. Редакця вщ 11.02.2015 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з Ьйр8://2акоп5.га0а^оу.иаЛа^ч/8Ьо^'/324/95-вр.
2. Звгг управлшня туризму Львшсько! мкько! ради (в тому числ1 ЛКНП "Центр розвитку туризму м. Львова") за 2015 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://city-а0т.Ыу.иа/1тйо^'п1оа08/2уйу/2уЩшу2т2015.0ос.
3. Державна служба статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з Ьйр8://икгеШ^оу.иа/.
4. Квартальнов В.А. Туризм / В.А. Квартальнов. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2002. - 320 с.
5. Любщева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторов1 аспекти) : монографш / О.О. Любщева. - К. : Вид-во "Альтерпрес", 2002. - 436 с.
6. Мальська М.П. Основи туристичного б1знесу : навч. пойб. / М.П. Мальська, В.В. Худо, В.1. Цибух. - К. : Вид-во "Центр навч. лгг-ри", 2004. - 272 с.
7. Миронов Ю.Б. Сутшсть та чинники сталого розвитку туризму в репош / Ю.Б. Миронов // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. -Вип. 23.11. - С. 117-122.
8. Пуцентейло П.Р. Економжа i оргашзащя туристично-готельного шдириемництва / П.Р. Пуцентейло. - К. : Вид-во "Центр навч. лiт-ри", 2007. - 344 с.
9. Gaworecki W.W. Turystyka / W.W. Gaworecki. - Warszawa : Polskie Wydawnictwo Ekono-miczne, 2000. - 385 s.
10. Population seven billion: UN sets out challenges. [Electronic resource]. - Mode of access https://www.bbc.com/news/world-15459643.
11. UNWTO Barometer. - 2016. - Vol. 15. [Electronic resource]. - Mode of access https://mkt.unwto.org/barometer.
12. UNWTO Tourism Highlights 2015 Edition. [Electronic resource]. - Mode of access https://to-urlib.net/wto/WT0_highlights_2015 .pdf.
Надтшла доредакцп 26.05.2016р.
Миронов Ю.Б., Свидрук И.И. Туризм как фактор экономического развития страны
Рассмотрены теоретические подходы к определению сущности понятия "туризм" и классификации видов туризма. Изучены роль и значение туризма в современной экономике стран мира, дана оценка влияния индустрии туризма на экономическое развитие. Проведен анализ туристических потоков в разрезе мировых регионов и в Украине, осуществлен прогноз дальнейшего развития мировой туристической индустрии на период до 2030 г. Приведена характеристика факторов позитивного и негативного воздействия, которые влияют на функционирование и развитие туристической отрасли в Украине.
Ключевые слова: туризм, туризмология, туристская деятельность, туристский бизнес, турист, путешествие, рекреация.
Myronov Yu.B., Svydruk I.I. Tourism as an Economic Development Factor
The article deals with theoretical approaches to the definition of the essence of tourism and the tourism classification. We study the role and the importance of tourism in the modern world economy and the impact of the tourism industry on economic development. Tourist flows by the main world regions and in Ukraine are analyzed and the forecast for further development of the world tourism industry for the period up to 2030 is done. The characteristic of the positive and negative effects of the factors that affect the functioning and development of the tourism industry in Ukraine is given.
Keywords: tourism, tourismology, tourist activity, tourist business, tourist, traveling, recreation.
УДК 330.101.54
ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦЮНУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ У НАЦЮНАЛЬШЙ ЕКОНОМ1Ц1
М.1. Миронова1'1
Розглянуто три штерпретаци економ1чно1 категори "ефектившсть": класична, посткласична та сучасна. Представлено загальну формулу економ1чно! ефективност функцюнування виробничих систем, що е кшьюсним сшввщношенням результапв 1 затрат. Наведено три вар1анти загально! формули ефективносй, яю в1др1зняються м1ж собою характером сшввишрного шструменту - ринкових цш. Обгрунтовано шдходи до вибору т1е1 чи шшо! загально! формули ефективност функцюнування виробничих систем у нацюнальнш економщ.
Ключовi слова: виробнич системи, ефектившсть, загальна формула ефективносй, нацюнальна економжа.
1 acnip. М.1. Миронова - Львгвський торговельно-економiчний ун1верситет
2 наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
