CC BY
117
Т. В. Перекрест
чл.- кор. АЕН Украши
м. Запорiжжя
ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВН1СТ1 ТУРИЗМУ: НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
Туризм як соцiально-економiчне явище все бiльше набирае всiх ознак самостшно! галузi нацюнально! еко-номжи. По-перше, його суб'ектами е досить однорщш за призначенням i технолопею виробництва товарiв i послуг шдприемства (туристичнi бази, готелi, фiрми, транспорт, зв'язок тощо). По-друге, поступово вдоско-налюеться система управлiння туризмом. I, по-трете, незважаючи на значну диверсифшацш, у туристичнiй iндустрií створюеться однородна за цiльовим призначенням продукщя.
Розвиток туристичного бiзнесу дозволив багатьом крашам з менш привабливими, шж в Укра'ш, природ-ними та культурно-юторичними передумовами шдви-щити рiвень соцiально-економiчного розвитку. Наявнi туристичнi ресурси сприяють входженню Укра'ни на
свгговий туристичний ринок. Але навiть значний турис-тичний потенцiал ще не дае гаранти успiшного розвитку туристично'' iндустрií. Для пiдвищення ефективност роботи туристично'1 сфери економiки необхщно регулю-вати цим процесом як на загальнонацюнальному рiвнi, так i в регiонах.
Туризм iстотно впливае на економiчний розвиток держави та репошв, сприяе створенню нових робочих мюць, е джерелом поповнення бюджету та припливу ва-лютних надходжень, поеднуе прибутковiсть з еколопч-ною рiвновагою. Крiм того, стимулюе розвиток багатьох галузей економiки таких як будiвництво, транспорт, сiльське господарство, культура, мистецтво тощо, яю прямо чи опосередковано пов'язаш з туристичною шду-стрiею. Враховуючи велике значення туристично'1 галу-
з^ Укра!нська держава задекларувала и одним з прюри-тетних напрямiв розвитку нацюнально! економiки. Але разом з тим Укра!на, маючи усi передумови для розвитку туризму, не придтяла належно! уваги розвитку ще! галузi економiки. У зв'язку з такою ситуацiею питання проведення яысно! оцiнки економiчноí ефективност туризму набувають актуальность
Дослiдженню проблем, яы виникають в процесi планування, регулювання, органiзування, оцiнювання та налагодження ефективно! роботи туристично! шду-стри присвяченi чисельнi науковi працi, зокрема Агафо-ново! Л. Г., Балабанова I. Т., Дядечка Л. П., Пуцентейла П. Р., Ткаченко Т. I., Шарапово! А. О. [1, 2, 4, 9, 11, 12] та шших вчених. Про шляхи виршення проблем розвитку туризму окремого регюну, дослщження потенщ-алу туристично! галузi реалiзацií iнвестицiйних проеклв йдеться у працях: Дуровича А. П., Любщево! О. О., Пра-вика Ю. М. [3, 5, 7] та шших авторiв. Але не достатньо дослщжено i немае едино! методики оцшювання еконо-мiчноí ефективнiстi туризму та його особливостей. Тому пошук можливостей розв'язання вказаних проблем зу-мовив вибiр теми даного дослщження.
Економiчна ефективнiсть туризму означае одер-жання економiчного ефекту вщ оргашзацп туризму в масштабах держави; туристського обслуговування населення регюну; виробничо-обслуговуючого про-цесу туристсько! фiрми. Це, в свою чергу, потребуе розгляду проблеми визначення народногосподар-ського критерш ефективностi туризму в трьох аспектах — на рiвнi суспшьства, галузi та окремо! туристсько! фiрми [6].
Туризм безпосередньо бере участь у створенш на-цiонального доходу кра!ни. Сукупний внесок туризму в економшу кра!ни включае як прямий так i непрямий вплив.
Одшею iз особливостей туризму е те, що турист-ський продукт, вироблений на експорт, не вивозиться iз кра!ни, а в нiй реалiзуеться. Споживач туристського продукту сам переборюе вiдстань, що вiдокремлюе його вщ туристського продукту, що його щкавить.
Туризм, як торгiвлю послугами на свгговому ринку, можна назвати невидимий експорт. Вш вносить вщпо-вщний вклад у платiжний баланс кра!ни.
Наприклад, зважаючи на те, що в Укрш'ш розвине-ний бтьшою мiрою ви!зний мiжнародний туризм, вивiз валюти значно перевищуе и ввiз, що, безумовно, е не-гативним впливом на економшу кра!ни.
Туристсьы витрати — споживчi витрати вщвщува-ча, якi пов'язанi iз забезпеченням його потреб як туриста, i здiйсненi ним перед, протягом та тсля по!здки та у мюцях вiдвiдування [2].
Головнi туристсьы витрати:
Комплексш тури (пакет послуг).
Послуги розмщення (короткотермiнового прожи-вання.
Харчування та напо!.
Послуги пасажирського транспорту.
Екскурсiйне обслуговування.
Послуги перекладача.
Органiзацiйнi послуги: туроператора, турагента.
Рекреацшш, культурнi, розважальш, спортивнi заходи.
Придбання сувешрно! продукци, фототоварiв, вщ-вiдання магазинiв. Страхування.
Iншi (у т. ч. фiнансовi послуги, оренда транспортних засобiв тощо).
Для розрахунку обсягiв туристсько! дiяльностi кра-!ни (регiону) використовуються наступнi статистичнi форми:
№ 1 ПВУ «Зведений звiт про пропуск ошб та транспортних засобiв через держкордон Укра!ни».
№ 2 ПВУ «Зведений звгт про ви!зд громадян Украшу за кордон».
№ 3 ПВУ «Зведений звгт про шоземщв, яы в'!хали до Укра!ни».
№ 1 ТУР «Звiт про дiяльнiсть туристично! оргашзацп».
№ 1- готель «Звгт про роботу готелю». № 1 - ОТ «Звгт дитячого оздоровчого закладу (табору) «.
№ 1 - послуги «Звгт про обсяги реал1зованих по-слуг».
№ 1 - курорт «Звгт санаторно-курортного (оздоров-чого) закладу».
№ 8 - НК «Звгт про роботу музею». Для оцшки туристсько! дiяльностi кра!ни (регюну) використовують основнi показники [11]: ыльысть вiдвiдувачiв; ыльысть iноземних (в'!зних) вiдвiдувачiв; ыльысть зарубiжних (вш'зних) вiдвiдувачiв; ыльысть внутрiшнiх туристiв; ыльысть екскурсантiв; середня тривалють перебування; показник середньодобових витрат вщвщувача; показник обсягу туристського; показник валових туристських витрат в шших кра!-нах — показник, що вщображае обсяг туристського спо-живання громадян Укра!ни за и кордоном; ыльысть суб'ектiв галузi туризму; чисельнють працiвникiв галузi; обсяг послуг, наданих тдприемствами сфери туризму;
коефiцiент завантаження засобiв. Стосовно системи економiчних показниыв розви-тку туризму, то вона включае: обсяг туристського потоку; стан i розвиток матерiально-технiчноí бази; показники фiнансово-економiчноí дiяльностi туристсько! фiрми;
показники розвитку мiжнародного туризму. Туристський потiк — це постiйне прибуття туристiв до кра!ни (регiону).
До показниыв, що характеризують туристський потш вщносяться: загальна кiлькiсть туристiв, у тому чи^ органiзованих й самодiяльних; кiлькiсть туроднiв (ночiвель, лiжко-днiв); середня тривалють (час) перебування туриспв у кра!ш (регiонi) [4].
Туристський попк — явище нерiвномiрне. Тому для характеристики нерiвномiрностi туристського потоку застосовують коефвдент нерiвномiрностi, який може бути обчислений трьома засобами, за-лежно вщ мети й завдання анал1зу динамiки туристського потоку.
Показники, що характеризують стан i розвиток ма-терiально-технiчноí' бази туризму, визначають и потуж-нiсть у данш краí'нi (регiонi).
До них вшносяться: лiжковий фонд будинкiв вшпо-чинку, пансiонатiв, турбаз, готелiв, санаторив, а також кшьысть лiжок, наданих мюцевими жителями; кшь-кiсть мiсць у торпвельних залах пiдприемств харчуван-ня для туристав; кшьысть мiсць у театрах, вшведених для туристiв; кшьысть ванн у водолшарнях, вiдведених для туриспв та iн.
Показники фiнансово-економiчноl дiяльностi ту-ристсько'1 фiрми включають: обсяг реалiзацií турист-ських послуг або виторг вш реалiзацií послуг туризму, показники використання робочо! сили (продуктивнiсть працi, рiвень витрат на оплату пращ та ш.), показники використання виробничих фондiв (фондовiддача, обо-ротнiсть оборотних коштiв та ш.), собiвартiсть послуг туризму, прибуток, рентабельнють, показники фшансо-вого стану туристсько! фiрми (платоспроможнiсть, лш-вiднiсть, фшансова стабiльнiсть та iн.).
Показники, що характеризують стан i розвиток мiжнародного туризму — кiлькiсть туристiв, що вшвь дали закордоннi краши (визначаеться по числу пере-тинання державного кордону); кшьысть туродшв вш-носно шоземних туристiв; сумарнi грошовi витрати, зроблеш туристами за час закордонних по!здок.
Розвиток туризму для краши (регiону) мае як переваги, так i недолiки.
До основних переваг слiд вiднести: особистi доходи (заробггаа плата працiвникiв туристсько! та сумiжних галузей, доходи власниыв);
зайнятiсть (робочi мiсця в галузi туризму та сушж-них галузях);
комерцiйнi надходження (валовi надходження, що створюються завдяки витратам туристiв, чистий прибуток пшприемств туристсько1 та сумiжних галузей);
державнi доходи (податки, збори, доходи держав-них пшприемств);
частка туризму у формуваннi ВВП, ВНП; збшьшення грошового потоку, в т. ч. надходження шоземно1 валюти;
залучення капiталу, в т. ч. шоземного; реформуеться структура вiдпочинку, яка може бути використана як туристами, так i мюцевим населенням. Основш недолiки:
вплив на зростання щн на мiсцевi товари й послу-ги, на земельнi й iншi природнi ресурси, на нерухомiсть;
сприяння вштоку грошей за кордон при турист-ському iмпортi;
екологiчнi й сощальш проблеми. Треба зауважити, що економiчна ефективнiсть туризму припускае його розвиток лише паралельно з ш-шими галузями народногосподарського комплексу.
Для характеристики динамiки та ефективност роз-витку туристсько1 галузi характеризуються показники, як правило, за останш 3—5 рокiв.
До основних показниыв економiчноí' ефективностi дiяльностi туристичних пшприемств та туристично1 га-лузi можливо вiднести наступнi [6, с. 368]:
темп росту та приросту обсягу споживання турист-ського продукту, характеризують динам^ обсягу реаль зованих послуг i товарiв туристського призначення.
темп росту та приросту обсягу споживання туристського продукту в зютавних цiнах, характеризують ди-намiку фiзичного обсягу реалiзацií туристських послуг i товарiв.
фондовщдача та рентабельнiсть основних фондiв туристичних пшприемств, характеризують ефектив-нiсть використання основних фондiв.
коефiцiент завантаження номерного фонду пшприемств готельного господарства, характеризуе ефектившсть використання пропускно1 спроможнос-тi номерного фонду пiдприемств готельного госпо-дарства.
продуктивнють працi (виробiток), кшьысть працю-ючих на 1000 туристав, к1льк1сть працюючих на пiдпри-емствах готельного господарства, характеризують ефек-тившсть використання трудових ресурсiв.
мультиплiкатор доходiв вiд туризму, характеризуе прирiст чистого нацюнального продукту кра1ни вiд ш-вестицiй в туристську дiяльнiсть.
частка туризму в валовому внутршньому продукту краши, характеризуе внесок туризму в економ^ кра!-ни. Валовий внутршнш продукт (ВВП) — узагальнюю-чий грошовий показник вартостi всiх ынцевих товарiв (продуктiв) i послуг, вироблених на територи даноí' кра-ши за рiк.
частка туризму в валовому нацюнальному доходi крайни та частка туризму в доходах вш експорту, характеризують внесок туризму в економ^ краши.
частка туризму в зовшшньоторговельному оборота, характеризуе питому вагу послуг мiжнародного туризму в складi експорту та iмпорту краши.
темп росту платежiв туристських пшприемств до бюджету, характеризуе динамшу податкових надхо-джень вiд туристичних пшприемств до бюджету.
сальдо туристського балансу краши, характеризуе сшввшношення мiж вЧжджаючими та виí'жджаючими туристами.
сальдо плапжного балансу по статтi «Подороже», характеризуе сшввшношення мiж експортом та iмпор-том туристських послуг.
рiвень зайнятосп в туризмi, характеризуе питому вагу пращвниыв, зайнятих у туризмi в загальнш чисель-ностi працюючих краши.
Проведемо оцшку економiчноí' ефективностi туризму на прикладi Львiвськоí' областа яка входить до п'ятiрки найбшьш привабливих та популярних турис-тично-рекреацшних регiонiв Укра^ни.
Туризм на Львiвщинi стрiмко iнтегруеться у свi-тову туристичну шдустрш, набувае все вщчутшшого значення для мiсцевого господарства i характеризуеть-ся за останне десятилптя, за виключенням кризового 2009 року, позитивною та сталою динамiкою. У 2010 рощ спостертаеться рiст туристичноí' активностi, який можна пояснити вдало обраною маркетинговою полi-тикою, завершенням кризового перiоду в туристичнiй сфер^ а також полiтикою сприяння розвитку туризму з боку мюцевих оргашв влади. Статистичнi показники фiнансово-господарськоí' дгяльносп туристичних пiд-приемств областi свщчать про зростання у 2010 рощ у порiвняннi з минулим роком обсягу реалiзацií туристичних послуг та ылькосп туристiв, яким надано ту-ристичнi послуги.
Львiвщину вщвщують туристи бтьш нiж i3 100 кра-ïh свггу. Найбiльше туристiв з Польщi, Бiлорусiï, Латвй', Росiйськоï Федерацй', Шмеччини, США, Канади, Вели-кобританй', Дани', Францй', Азербайджану, Австрй', 1та-лй', 1зратю, Угорщини.
Вш'зний туризм е вигiднiшою формою дiяльностi туристичних пщприемств, нiж в'1'зний (iноземний) та внутршнш туризм. Вш'зним туризмом займаеться май-же кожна туристична фiрма, а в'1'зним та внyтрiшнiм туризмом — близько 20 % туристичних тдприемств область Проте даш мониторингу, який проводиться щоро-ку в лггнш туристичний сезон, свiдчать про те, що на те-риторй' обласного центру щоденно перебувае близько 3 тисяч шоземних тyристiв, а у вихщш до 5—6 тис., з яких 60 % — туристи з Польщ^ 20 % туристи з краш-учас-ниць СНД та шшг
Туристичш послуги надають 354 туристичних шд-приемств. Туристично-екскурсшш маршрути обслу-говують 750 кватфтэваних екскyрсоводiв та гщв-пе-рекладачiв; фyнкцiонyють: 124 санаторно-курортних заклади, 500 садиб зеленого туризму, 250 закладiв про-живання, 280 закладiв харчування, 12 туристично-ш-формацiйних центрiв, понад 162 державших i громад-ських музе'1'в та галерей, 10 театрiв, iншi тyристичнi й вiдпочинковi заклади; 320 найбшьш вiдвiдyваних туристичних об'екпв та архiтектyрних пам'яток, 37 природних комплекшв. В областi надають послуги з подготовки фахiвцiв туристичного супроводу 8 оргаш-зацiй, працюе 3 консульськ установи, 14 туристичних громадських органiзацiй. До чемпiонатy 6ВР0-2012 розроблено та впроваджено понад 50 туристично-екс-кyрсiйних маршрyтiв, громадськими i приватними ту-ристичними органiзацiями постiйно створюються новi маршрути [8].
Аналiз державно!' статистично! звiтностi (форма № 1 ТУР) за результатами фшансово-господарсько1 дь яльностi туристичних пiдприемств областi у 2010 рощ свщчить про так змiни у тyристичнiй галyзi регюну [10].
У зв'язку iз скасуванням лщензування турагент-сько1 дiяльностi вiдповiдно до Закону Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих актiв Украши щодо обмеження державного регулювання господар-сько1 дiяльностi» № 2608-VI вщ 19.10.2010 станом на 1.01.2011 р. лiцензiями на туристичну дiяльнiсть у Львiв-ськiй областi володiли 140 тyроператорiв.
Вiдповiдно до п. 30 ст. 9 Закону Украши «Про ль цензування певних видiв господарсько! дiяльностi» ль цензуванню пiдлягае лише туроператорська дiяльнiсть, турагентська дiяльнiсть лщензуванню не пiдлягае. Суб'екти господарювання, яы ранiше отримали лiцензiï на турагентську дiяльнiсть можуть працювати як по ль цензiям, так i без них. Проте, не зважаючи на змши у ль цензiйномy законодавст, за звiтний перiод прозвггува-лися як туроператори, так i турагенти Львiвськоï област у загальнiй ылькосп — 244 пiдприемства, що становить 69 % вщ загально!' ылькоста туристичних пiдприемств областi (табл. 1).
Отже, показники екскурсшно!' дiяльностi знизи-лись у порiвняннi з минулим роком (-30 %).
Така ситуащя пояснюеться низьким рiвнем звггнос-т про обсяги реалiзованих послуг фахiвцями туристич-
ного супроводу, що отримали в установленому порядку Дозвiл на право здшснення туристичного супроводу фа-хiвцям туристичного супроводу, та надають самостшно послуги туристичного супроводу як суб'екти пщприем-ницько!' дiяльностi. Також не звггуються суб'екти господарювання — пансюнати, санаторй', готелi, у трудових вiдносинах з якими перебувають фахiвцi туристичного супроводу, якi згiдно iз чинним законодавством Украши про державну звпнють, повиннi подати до оргашв державно!' статистики та мюцевого органу виконавчо!' влади в галyзi туризму — звiт про дiяльнiсть туристично!' органiзацiï.
Вiтчизнянi туристи у 2010 рощ вшжджали у 52 краши свiтy. Крашами - лщерами прийому туриспв-громадян Украши у 2010 рощ стали: Угорщина — 13 904 туриспв (у 2009 рощ — 6,1 тис. ошб), Чехiя — 12 671 ту-ристiв (у 2009 роцi — 1,7 тис. ошб), Туреччина — 11 365 (у 2009 рощ — 13,4 тис. ошб), бгипет — 11 331 туриспв (у 2009 рощ — 8,0 тис. ошб), Польща — 7 979 туриспв (у 2009 роцi — 6,6 тис. ошб), Францiя — 6 733 туриспв (у 2009 рощ — 2,0 тис. ошб), Болгарiя — 6 504 туриспв (у 2009 роцi — 7,0 тис. оаб), Iталiя — 5 358 туриспв (у 2009 рощ — 1,8 ошб), Чорногорiя — 5 028 туриспв (у 2009 рощ — 9,5 тис. ошб), Австрiя — 3 990 туриспв (у 2009 роцi — 2,0 тис. ошб), Хорватiя — 3 605 туриспв (у 2009 рощ — 2,2 тис. ошб), Шмеччина — 1 965 тyристiв (1,3 тис. ошб), Швейцарiя — 1 511 (у 2009 рощ — 717 оаб), Грещя — 1 320 туриспв (у 2009 рощ — 1,1 тис. оаб). У 2010 рощ бтьшють тyристiв вщдали перевагу морському вiдпочинкy i екскурсшно-шзнавальним по'1'здкам. Цього року серед туриспв-громадян Укра'1'ни Угорщина та Чехiя були популяршшими за бгипет та Туреччину [10].
Таы змши в позищях у порiвняннi з минулими роками можна пояснити:
дестабшзащею полiтичноï ситуацй' в Швшчнш Африцi i на Близькому Сходц
вiдмiною вимоги Чесько!' Респyблiки, згщно з якою громадяни Укра'1'ни для отримання вiзи повиннi були пред'явити медичну довщку про вiдсyтнiсть у них iH-фекцiйних захворювань;
пщвищеною попyлярнiстю на дешевший автобус-ний транспорт до сусщшх кра'1'н у порiвняннi з дорож-чими авiаперевезеннями до Туреччини та бгипту.
У 2010 рощ туристичними пщприемства Львiв-щини надали послуги iноземним туристам iз 39 кра'1'н свiтy. Вщ загально!' кiлькостi обслуговуваних тyристiв, шоземш туристи у вiдсотковомy вiдношеннi становили 6,4 %. Серед них туристи з: Польщi — 3 158 туристав, Бшорусй' — 1 744 туристи, Росшсько!' Федерацй' — 1 508 туриспв, Латвй' — 1 056 туриспв, Австрй' — 351 турист, Шмеччини — 326 туриспв, Азербайджану — 338 туриспв, Канади — 160 туриспв, Сполучених Штатiв Америки — 156 туриспв, 1зраглю — 113 тyристiв, Мол-дови — 104 туристи, Литви — 102 туристи. Проте даш мониторингу, який проводиться щороку у м. Львовi у лiтнiй туристичний сезон, свщчать про наступне: на те-риторй' мiста щоденно перебувае близько 3 тисячi iно-земних туриспв, а у вихiднi до 5—6 тисяч, з яких 60 % — туристи з Польщ^ 20 % — туристи з краш — учасниць СНД та шшг Таы показники пояснюються великою популярнютю неоргашзованого туризму серед грома-
Таблиця 1
Оцшка туристсько!' дiяльностi ЛьвшськоТ областi
Основн показники 2007 2008 2009 2010 Ввдхилення показника (%) у сщвввдношент до 2009
Кльюсть обслужених туристов, омб 117 064 143610 111366 153 939 +38
1ноземних туристов, омб 9 478 14 061 9 621 9 894 +3
Туриспв, яш вигжджали за кордон, омб 58 290 76 851 60 138 102 340 +70
Туриспв охоплених внутрштм туризмом, омб 49 296 52 697 41 607 41 705 +0,2
Кльюсть екскурсанпв, омб 78 143 78 418 79 695 56 045 - 30
дян сусiднiх держав i у свiтi загалом. Тобто, туристи самостшно, без участi туристичних фiрм розробляють маршрут поí'здки, визначають об'екти екскурсшного вiдвiдування, планують мiсця шчлтв, оформлюють виí'знi документи.
Обсяг наданих туристичних послуг туроператорiв та турагенпв у 2010 роцi становив 257, 889 млн. грн., що на60 % бiльше у порiвняннi з 2009 роком.
Але, зменшились платеж! до бюджету лiцензiатiв у 2010 рощ у порiвняннi з минулим роком на 1 % i станов-лять 5 млн. 166 тис. грн. В середньому на одного лщензь ата припадае 14,6 тис. грн.
Таблиця 2
Показники фшансово-економ1чно1' дояльносп*
Основт показники 2009 2010 Ввдхилення
абсо-лютне ввд-носне
Обсяг наданих туристичних послуг, млн. грн. 160,815 257,889 +97,074 +60,36
Платеж до бюджету, млн. грн. 5, 251 5, 166 -0,085 -1,61
Заборговатсть перед бюджетом, тис. грн. 77 70,8
Надходження ва-люти ввд надання послуг нерезидентам Украши, тис. дол. 1291 921,135 -369,86 -28,65
У розрахунку на одного пращвника, показники 2010 року е вищими на 37 % за аналопчш показники 2009 року: в середньому на одного пращвника припадае по 197 обслуговуваних туриспв.
Порiвняльна таблиця змш фiнансово-економiчноí' дiяльностi наведена в табл. 2.
У зимовий туристичний сезон впчизняш туристи в основному обирали прськолижш курорти Львiвськоí', Iвано-Франкiвськоí', Закарпатськоí' областi, або актив-ний вiдпочинок в горах Польщ^ Австри та Словаччини.
Цього сезону, серед туриспв, якi вшжджали за кордон, популярним був також морський вiдпочинок в бгипл, Туреччинi, Iзраíлi.
Згiдно проведеного аналiзу, визначенi наступнi пд-приемства, яы обслужили найбiльшу кiлькiсть туристiв (табл. 3).
Зпдно табл. 3 найбтьшу питому вагу у 2009 р. за-ймае ТзОВ СП «Мют-тур» — 74 %., у 2010 р. — ТзОВ «Аккорд-тур» (49 %). З таблиц 4 бачимо, що у 2010 р.
* Пщраховано за даними [10]
Таблиця 3
Пор1вмя.1ьма таблиця дояльносп туристичних тдприемств
№ Назва пвдприемства 2009 р., 2010 р.,
з/п ильисть туриспв ильисть туристов
1 ТзОВ «Аккорд-тур» - 47 350
2 ТзОВ СП «Мют-тур» 112775 11 835
3 ДП СП «Трайдент кон-салтшг та швестицц» 10 875 8873
4 Льв1вське ЗАТ по
туризму та екскурсях 7410 7008
«Льв1втурист»
4 ПП «Туристична ф1рма «Петбо» 4 780 3775
5 ПП «Карасан» 4120 -
6 ТзОВ «Алголь» - 6077
7 ПП «Тур-ретур» 3 955 5 076
8 ПП «Океан-тур» - 4 100
9 ТзОВ «В1ват» 3 632 2 556
10 ТзОВ «Насорох» 3 178 -
Таблиця 4
Перелж туристичних тдприемств, як1 сплатили найбiльшу юльтсть платеж1в до бюджету*
№ з/п Назва пвдприемства Сума, тис. грн. Структура, %
1 ТзОВ «Аккорд-тур» 628,100 18,5
2 ДП СП «Трайдент кон-салинг та швестици» 600,400 17,6
3 Льв1вське ЗАТ по туризму та екскурмях «Льв1втурист» 599,000 17,5
4 ТзОВ СП «Мют-тур» 539,100 15,8
5 ТзОВ «В1ват» 272,500 8,0
6 ДП «Льв1в-1нтуртранс плюс» ВАТ «Льв1в-штуртранс» 199,200 5,9
7 ПП «Компаня «1лона» 167,000 4,9
8 ТзОВ «Алголь» 145,500 4,3
9 ТзОВ «ЕМт-нова» 142,000 4,2
10 ПП «Тур-Галичина» 113,000 3,3
Разом 3 405,8 100,0
ТзОВ «Аккорд-тур» сплатило найбiльшу кшьисть пла-теж^в до бюджету (18,5 %) (табл. 4).
Подальший розвиток туризму та рекреаци Львiвщини гальмуеться через невиразний образ Львiв-щини на туристичному ринку; низький рiвень розвитку туристично-рекреацiйноí' iнфраструктури; невщповщ-нють засобiв розмiщення свiтовим стандартам; неза-довiльний стан дорiг; вiдсутнiсть пщ^эдв до багатьох туристичних об'ектiв; вщсутшсть дорожнiх вказiвникiв i туристично-iнформацiйних знаыв;
недостатня кiлькiсть мiсць короткочасного вщ-починку вздовж дорiг; незадовiльний стан пам'яток iсторико-архiтектурноí' спадщини, що не пiдлягають
використанню для туристичних потреб; незабезпечен-ня професшними кадрами в галуз! туризму i рекреаци; недосконалють законодавчо! та нормативно-правово! бази в галузi туризму; слабка взаeмодiя мюцевих орга-нiв виконавчо! влади та оргашв мiсцевого самовряду-вання щодо забезпечення розвитку туризму i рекреаци в регiонi; недостатнiсть методично!, оргашзацшно'!, ш-формацшно! та матерiально!' шдтримки з боку держави. суб'eктiв туристично! дiяльностi, як! здiйснюють орга-шзацш прийому туристiв в областi; низька якють та не-достатнiй асортимент туристичних послуг; неналежний стан туристичних маршрупв; недостатнiсть туристично! шформаци як для туристiв, так i для пiдприeмств, що надають послуги у сферi туризму (карт, рекламно! продукци, iнформацi! про область, недосконалють бази даних щодо туристично-рекреацшних об'екпв тощо); неефективне використання туристично-рекреацiйного потенщалу в сiльськiй мiсцевостi як одного з чинниив зменшення безробiття; неефективна дiяльнiсть вщпо-вiдних структур щодо забезпечення еколопчно! безпеки територiй для розвитку рекреацшного бiзнесу.
Для того, щоб туристична iндустрiя Укра!ни як в цтому в державi, так i в окремих регiонах зайняла чтьне мiсце в економiчному зростанш, необхiдно ви-рiшити на державному рiвнi ряд таких першочергових завдань: створити службу облшу й охорони туристичних ресуршв; створити службу визначення попиту та реклами; розробити програми розвитку iндустрi! туризму кожно! областi та планiв капитального будiвництва й iнвестування; вирiшити питання подготовки туристичних кадрiв (курси, техшкуми, коледш, шститути, уш-верситети) та управлшня пщприемствами готельного господарства, харчування, виробництва; скоордину-вати роботу туристичних оргашзацш з транспортними агентствами, культурними установами; пщприемства шдустри туризму повинш вщраховувати частину при-бутку в мюцев! бюджети на формування шфраструкту-ри та благоустрою району; провести оцшку економ!чно! ефективносп туризму та рекреацшну ощнку територш; визначити найсприятлив!ш! для розвитку туризму i ль кування територп; розробити класифшацш мюць в!д-починку за ступенем значущосп, природними умовами, функцюнальними ознаками; розробити методи обГрун-тування норм одночасного навантаження на р!зш при-родш комплекси.
До основних напрямыв туристично! политики Укра!ни належать: захист прав подорожуючих; захист штерешв виробниыв вгтчизняного туристичного продукту; встяка пщтримка внутршнього та в'!зного туризму, що може проявлятися у форм!: прямих швестицш у формування туристично! шфраструктури; наукового та рекламно-шформацшного забезпечення просуван-ня нацюнального туристичного продукту на свгтовому ринку; податкових та митних птьг, стимулюючих над-ходження швестицш.
Вагомють туризму для нацюнально! економши не е чггко визначеною, оскшьки в загальнш юлькост спо-житих у певному перюд! товар!в та послуг неможливо виокремити ту !х частку, що припадае на споживання туриспв. Практично неможливо !з загального обсягу реал!зованих товар!в та послуг на територи ЛьвОвщини видтити ту частку, яка припадае на споживання ту-
ристами. Туризм не визначений як окремий вид еконо-м!чно! дГяльност в м!жнародному класифшатор! вид!в економ!чно! дГяльност та Державному класифшатор! Укра!ни ДК 009—96. Об'ективна ощнка економ!чно! ефективносп й сощально! важливост розвитку туризму е можливою лише при комплексному поеднанш статистично! шформаци та показниыв, що характеризуюсь внесок туризму в економшу держави, але не п!длягають статистичному облшу. Щ показники можна отримати шляхом проведення експертних ощнок, ста-тистичних спостережень, дослщжень туристичних потаив, проведення анкетування внутршшх i м!жнарод-них туриспв тощо. Така шформащя дасть можливють здшснювати ефективний анал!з ринку туристично-ре-креацшних послуг, прогнозування та стратепчне пла-нування розвитку регюнально! шфраструктури туризму i курорпв, галузевих швестицш, розвитку людських ресуршв.
Лiтература
1. Агафонова Л. Г. Туризм, готельний та ресто-ранний б!знес: цшоутворення, конкуренщя, держав-не регулювання : навчальний поабник / Л. Г. Агафонова, О. 6. Агафонова. — К. : Знання Укра!ни, 2002. — 358 с.
2. Балабанов И. Т. Экономика туризма : учебное пособие / И. Т. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. — М. : Финансы и статистика, 2003. — 176 с.
3. Дурович А. П. Маркетинг в туризме : учеб. пособие / А. П. Дурович. — 5-е изд., стереотип. — Мн. : Новое знание, 2005. — 496 с.
4. Дядечко Л. П. Економша туристичного б!знесу / Л. П. Дядечко. — К. : Центр учбово! лгтератури, 2007. — 224 с.
5. Любщева О. О. Ринок туристичних послуг / О. О. Любщева. — К. : Альтерпрес, 2002. — 436 с.
6. Перекрест Т. В. Економ!чна ефективнють д!яль-ност туристичних тдприемств / Перекрест Т. В. // Тези допов!дей учасниив II М!жнародно! науково-практич-но! конференци (20—21 жовтня 2011 р.), м. Запор!жжя: Класичний приватний ушверситет. — Запор!жжя: КПУ, 2011. — С. 368-370.
7. Правик Ю. М. Маркетинг туризму : подручник / Ю. М. Правик. — К. : Знання, 2008. — 303 с.
8. Програма розвитку туризму та рекреаци у Льв!в-ськш област на 2011 — 2013 роки [Електронний ресурс] — Режим доступу : www. lviv-land. com. ua/proekt-rozvytku-rehionu
9. Пуцентейло П. Р. Економша i оргашзащя турис-тично-готельного п!дприемництва : навчальний пошб-ник / П. Р. Пуцентейло. — К. : Центр учбово! лгтератури, 2007. — 344 с.
10. Результати дГяльносл туристичних пщприемств [Електронний ресурс] — Режим доступу : http//www. lviv-land. com. ua/
11. Ткаченко Т. I., Гавртюк С. П. Економша готельного господарства i туризму : навч. пошб. / Т. I. Ткаченко, С. П. Гавртюк. — К., 2005. — 179 с.
12. Цши та цшоутворення у туризм! [Текст] : конспект лекцш / А. Шарапова ; Федеращя профсш-лок Укра!ни, 1нститут туризму. — К. : [б. в.], 2007. — 101 с.
