CC BY
20
Some basic morphometric characteristics of Schoenus ferrugineus L. cenopopulations, which are involved in adaptation potential shaping, have been defined. The variability of studied cenopopulations morphometric signs has been estimated. The cenopopulations vitality spectra in terms of three levels of anthropogenic pressure have been presented. The main factors of anthropogenic pressure on studied cenopopulations with relevant criterias list have been investigated. A mechanisms performance of adaptation and limiting environmental factors regarding the distribution of the Schoenus ferrugineus L. plants species in conditions of carbonate wetlands transformation in Western Ukraine has been evaluated. A large number of correlations between the morphometric characteristics of the Schoenus ferrugineus L. plant species is proved to be determined by a coenopopulation the equilibrium and thriving vitalitet, and equilibrium and depression - within places where is now an anthropogenic influence or it was in the past.
Key words: Schoenus ferrugineus L., cenopopulations, population, wetlands.
УДК379.85:330(477) Доц. О.Я. Малтовська, канд. екон. наук
студ. К.С. Голошва -ЛьвiвськаДФА
ОСНОВН1 ПРОБЛЕМИ СИСТЕМИ ТУРИСТИЧНО1 СФЕРИ В УКРАШ1
Наведено основш види рекреацшно-туристичних ресурсов, !х властивост та озна-ки. Зроблено акцент на дослщженш поняття "туристична инфраструктура". Проаншпзо-вано роль туризму в Укра!ш та виокремлено його мюце в загальнш систе]ш туристично! сфери. Наведено основш шляхи для покращення туристично! бази в Укра!ш, а саме: взаемодш з шшими крашами (розвиток, оргашзащя авiасполучення, оргашзащя сшльних туристичних маршрутiв на прикордонних територiях); створення системи поширення ш-формащ! про туристичнi можливост Укра!ни та пiдвищення безпеки туриспв; вдоскона-лення статистично! звiтностi щодо оцшки функцiонування галузi на основi використання методик Всесвiтньо'í туристично! оргашзаци при ООН.
Ключовi слова: туристично-рекреацшш ресурси, туристичний ринок, туристичний потенщал, туристична инфраструктура, iсторико-культурнi туристичнi ресурси.
Постановка проблеми. Туристичний ринок розвиваеться в УкраЫ дина-мiчно, але не займае передових позицiй. Змши в економiчнiй ситуацií краши шд-креслюють недостатнiсть використання туристичного потенщалу. Постають пи-тання щодо визначення сучасних передумов i подальших тенденцш розвитку туристичного ринку регюну й краши, що надалi дасть змогу об'ективно порушити питания щодо створення туристично1 логiстичноí iнфраструктури. В УкраЫ е можливостi створити таку сучасну iнфраструктуру за свiтовими стандартами, але íх реалiзацiя потребуе обгрунтованого науково-методичного пiдходу i державно! шдтримки в межах вiтчизияного законодавства. У цьому i полягае акту-альнiсть обрано! теми дослiджения.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй. Окремi аспекти регулюван-ня розвитку туризму краши та регiонiв висвiтлено у працях таких вiтчизияних i зарубiжних вчених, як: Ю. Алексеева, В. Бабарицько!, I. Валентюк, В. Гуляев, А. Добровольсько!, В. Керецман, В. Дебедев, В. Шульги, М. Портера та ш. Зок-рема I. Гортенко розглядав сощальш аспекти управлшня розвитку туризму в СРСР, Ю. Лебединський дослiджував механiзми управлiния Зеленим туризмом у сшьськш мiсцевостi, В. Кияк дослiджував питання особливостей управлшня рек-реацiйно-туристичною сферою в УкраЫ.
Метою роботи е до^дження рекреацшно-туристичних ресурав, аналiз сучасно! iнфраструктури в УкраЫ.
Виклад основного матерiалу дослщження. На сучасному етапД викорис-тання природно-клДматичних рекреацiйно-туристичних ресурсов обумовлюеться специфiкою 1х функционального призначення. Саме вона i визначае прюритет-ний профiль туристично-рекреацiйного освоення окремих територш, райошв та мiсцевостей. Але якщо на рiвнi функцiонального призначення тих чи Днших ре-сурсДв можна провести бiльш-менш чiтку межу мiж субгалузями рекреацiйноí сфери (туризм, вДдпочинок, спорт, санаторно-курортне лiкування тощо), то пiд час вивчення просторово! органiзацií природно-ресурсного потенциалу необхДд-ний саме комплексний пiдхiд. Тому i рекреацiйно-туристична придатнiсть рДзно-рангових регДональних утворень фактично не бувае монофункщональною: всi вони певною мiрою можуть задовольняти потреби у туристичних послугах чи санаторно-курортному оздоровленш.
Реалiзацiя розвитку туристично! iндустрií в умовах ринку можлива за на-явностi чотирьох основних складових: 1) кашталу; 2) технологи; 3) кадрДв; 4) туристичних ресурсДв. Це означае, що недостатньо, маючи капiтал, придбати тех-нологiю, найняти працiвникiв i почати займатися туризмом. Для цього необхДдно визначити мiсце, де е туристичш ресурси, якi е найбДльш дешевою складовою, та загалом це визначае високу рентабельнДсть туристично! дiяльностi. Якщо ж туризм пов'язаний iз створенням туристичного ресурсу (а не iз споживанням готового), то собДвартДсть туристичного продукту рiзко зростае. До рекреацшно-ту-ристичних ресурсiв, у широкому розумшш цього термiна, вiдносять: економiчнi, природнi, клiматичнi, культурно-iсторичнi, трудовД, фiнансовi, соцiальнi, вироб-ничi ресурси.
Туристичш ресурси мають такi основш властивостi: 1) привабливiсть; 2) клДматичну привабливiсть; 3) доступнiсть; 4) стушнь вивченостi; 5) екскурсiйну значущiсть; 6) пейзажш та вiдеоекологiчнi характеристики; 7) сощально-демог-рафiчний стан; 8) природничi запаси; 9) спосiб використання тощо. Цд ресурси використовуються в оздоровчих, туристичних, спортивних та пiзнавальних щ-лях. Наприклад у Карпатському репош е ресурси для спортивного виду рекре-ацiйноí дяльностД. Це стосуеться гДрськолижного, туристичного, мисливського, спелеологiчного шдвидДв.
Туристичш ресурси умовно можна подшити на три групи: природш; ш-фраструктурнi; кторико-культурш. Динамiчний розвиток туристично! Дндустрц потребуе наявностi обох груп. Навiть за умови високих привабливих властивос-тей природних ресурсДв без наявностД комунiкацiй, засобiв зв'язку, комунально! iнфраструктури, просвДтницьких закладiв, пам'яток культури, мистецтва турис-тична дДяльнДсть для широкого кола споживачiв не можлива [1].
Природно-рекреацшш ресурси е основою розбудови спецiалiзованих зак-ладДв короткочасного та тривалого розмiщення людей з метою задоволення 'хнДх рекреацiйних потреб: лДкувально-оздоровчих, культурно-освггшх, спортивних. Звичайно 1х розташовують за межами постшного проживання людей на терито-рДях, що характеризуются певним рекреацiйним потенциалом [5].
Туристична Днфраструктура - це сукупнДсть шдприемств й шституцш, якД е територДальним, матерДальним Д оргашзацшним шдгрунтям розвитку туризму. Вона охоплюе чотири основнД елементи: об'екти розмщення, харчування, супут-ню та комушкащйну сферу [2]. Туристична Днфраструктура представлена сукуп-
нДстю матерДально-речових об'ектДв, дДяльнДсть яких спрямована на задоволення туристичних потреб населения. Вона включае матерДально-техшчну базу фун-кцюнально-господарських структур, якД входять до складу територДально! рекре-ащйно! системи (ТРС) рДзного порядку. ДеякД дослДдники до туристично! Днфрас-труктури вДдносять також Д туристичнД об'екти природного походження, пам'ят-ки, музе! тощо. Саме туристичнД ресурси туристично! Днфраструктури посДдають особливе мДсце у розвитку всДе! туристично! галузД. До ресурсДв туристично! Дн-фраструктури вДдносять сукупнДсть природних та штучно створених людиною об'ектДв, що мають комфортнД властивостД та придатнД для створення туристич-ного продукту (зазвичай !х наявшсть визначае формування туристичного бДзнесу в тому чи Дншому регюш): об'екти, що представляють Дсторичне та культурне минуле краши (музе!, пам'ятники та пам'ятнД мДсця, пов'язаш з Дсторичними подд-ями, життям Д дДяльнДстю видатних представникДв науки, техшки, культури, а також ушкальш архггектурш та етнографДчнД об'екти); об'екти, що демонструють сучасш досягнення краши в промисловостД, будДвництвД, сДльському господар-ствД, науцД, культурД, медицинД та спортД [2].
1сторико-культурш туристичнД ресурси - це сукупнкть створених у про-цесД Дсторичного розвитку вДдповДдно! територц пам'ятникДв матерДально! Д духовно! культури, якД е об'ектами туристичного Днтересу. До групи Дсторико-куль-турних рекреацшних ресурсДв належать пам'ятки Дсторп, Дсторико-архДтектурш пам'ятки, пам'ятки сучасно! архДтектури, ушкальш споруди культури, спорту [4].
Незважаючи на свою соцДально-гуманну роль, туризм впливае на еколо-гДю. Зменшення впливу щдустрц туризму на екологДю регулюеться на державному та мДжнародному рДвнях завдяки: 1) еколопчнш просвт; 2) обмеженню рек-реащйно-туристичного навантаження на природш ресурси; 3) податковому регу-люванню. ТериторДальна структура рекреацшно-туристичного комплексу визна-чаеться поеднанням туристичних та рекреацшних пунктДв, центрДв, вузлДв, райошв та зон, що сформувалися або формуються шд впливом найрДзномашгш-ших факторДв.
ТериторДя Украши представляе собою неоднорДдш регДони як в Дсторич-ному контекстД, так Д за рДвнем сощально-економДчного розвитку. Вони вДдрДзня-ються мДж собою природними умовами, нацДональним складом населення, системами розселення, напружешстю екологДчно! ситуацп, економДчним потенцДалом, системою мДжрегюнальних зв'язкДв, внаслДдок чого сформувався вДдповДдний те-риторДальний подДл пращ. УсД щ фактори вДдображаються в економДчному районуваннД територц. Факторами формування територДальних туристично-рек-реащйних об'еднань виступають: 1) сшльнкть територц; 2) стушнь зосереджен-ня (локалДзацДя) рекреацшних закладДв; 3) Днтенсивнкть зв'язкДв мДж ними та закладами, що !х обслуговують; 4) наявшсть туристичних маршрутДв; 5) обсяг рекреацшних послуг тощо [1].
Сучасш умови господарювання потребують пошуку шляхДв шдвищення ефективностД дДяльностД окремих галузей национального господарства, регюшв Д держави загалом. У цьому аспекта особливо! уваги заслуговуе сфера туризму, що е однДею з найбДльш перспективних, динамДчних Д прибуткових галузей свДтового господарства, яка акумулюе наявний природно-рекреацшний потенцДал, профе-сДйне використання якого створюе можливостД для отримання значних прибуткДв.
Ii розвиток потребуе регулювання та пiдтримки з боку держави, адже pnmoBi вiдносини, жорстка конкуренцiя потребують вирiшення нових завдань, адекватного реагування держави на значт змши як зовшшнього, так i внутрiшнього се-редовища, врахування специфiки функцiонування органiзацiй щдустрц туризму. Тому великого значення набувае активна политика держави щодо тдтримки та розбудови туристично! сфери, розвитку туристично! iнфраструктури, створення умов для шдвищення привабливостi регiонiв для шоземних i внутрiшнiх туристов, полшшення якостi туристичних послуг, забезпечення ix комплексностi [6].
За оцiнкою Всесвиньо! туристично! оргашзацп при ООН Украша посiдае 9-те мiсце в бврош за кiлькiстю туристiв, що ii вiдвiдують. Тому основною метою нащонально! державно! полiтики е збшьшення кiлькостi туристiв, якi вдаь дають крашу до 2022 р., до 50 млн оаб на рш, а також придшення особливо! ува-ги розвитку внутрiшнього туризму [8].
За верскю одного з провщних свiтовиx туристичних порталiв "Tripadvi-sor" у рейтингу привабливих туристичних напрямш у 2012 р. Кшв посiв перше мiсце в бврош i трете - у свт; у журналi "National Geographic" Крим пост перше мiсце у свт серед "20 мкць. яю потрiбно побачити" у 2013 р.; Львiв, за вер-сiею видання "Lonely Planet", посiдае друге мкце в рейтингу кращих мiсць для вшенду в бвропi [4]. Шдвищенню iмiджу Украши сприяють культурнi поди та спортивш свята свiтового рiвня. Наприклад, на початку 2013 р. дерев'ян церкви Карпатського регюну та древне мiсто Херсонес Тавршський було включено до списку Свтово! культурно! спадщини ЮНЕСКО. У серпш 2013 р. в Киевi ввд-бувся Юнацький Чемпiонат бвропи з баскетболу. Тому, подорожуючи кра!ною, украшщ та гостi повиннi не тшьки бачити яка унiкальна й красива Украша, а й отримувати яккний сервiс. Адже сьогоднi туризм - це не тшьки гарне мкце, це насамперед сервк, що складаеться з наявносп готелiв, дорiг, досвдаеного персоналу, достатньо! iнформацii в мережi 1нтернет i в туроператорiв [8].
У рамках реалiзацii Концепцп украшське законодавство у сферi туризму i курортiв мае вщповщати европейським нормам. Туристи мають бути впевнеш, що сервiс вiдповiдае кшькосп "зiрок" так само, як у будь-якш краЫ бвропи. До 2022 р. кшьккть робочих мiсць у туризмi мае збшьшитися у 2,5 рази, до 1 млн робочих мкць. Це особливо важливо для Заxiдноl Украши, адже багато украш-щв мають досвiд роботи в туристичнш галузi за кордоном, тому держава повинна створити умови для 1х повернення в Украшу. У Концепцп розвитку туризму закладено принцип доступностi до об'ектiв туристично! та курортно! iнфраструк-тури для людей з обмеженими можливостями. Це - европейський принцип, який сьогоднi впроваджуеться в УкраЫ.
Кр1м цього, у Державнш цiльовiй програмi мае бути передбачено створення системи поширення шформацп про туристичнi можливостi Украши та пiдвищення безпеки туристiв. Програма також повинна включати заходи з дере-гуляцц туристично! дiяльностi, а також iз вдосконалення статистично! звиносп щодо оцiнки функцiонування галузi на основi використання методик Всесвиньо! туристично! оргашзацп при ООН (ЮНВТО).
Важливою складовою розвитку туризму в УкраЫ е взаемодiя з iншими крашами, наприклад: розвиток, органiзацiя авiасполучення, оргашзащя спiльниx туристичних маршрутiв на прикордонних територiяx. Уже сьогоднi Украиною
сусщшм державам запропоновано концепцда партнерства щодо розвитку турис-тично!' галузi.
Висновки. Отже, розвиток туризму не можливий без взаемовипдно!' сшв-працi в ланцюгу " турист - туристичне шдприемство - держава", оскшьки тальки задоволений турист отримае додаткове натхнення для продуктивнiшоí працi та оплати комфортно! подороже а тому виправдае додатковi iнвестицií у сферу туризму та полшшення соцiально-економiчноí ситуацл. Розвиток туризму зале-жить вiд нормативно-правових, адмЫстративних, економiчних, органiзацiйних i соцiально-психологiчних механiзмiв державного регулювання, а отже, щ аспек-ти потребують доопрацювання. Регуляторний вплив держави варто спрямовува-ти не тальки за реалiзацiю власних штересш, а й на пiдвищення добробуту населения та розвиток бiзнесу. Продовження наукових розвiдок у цариш державного регулювання розвитку туризму забезпечить шдвищення задоволеностi потреб населення Украши, подальший розвиток вiтчизняноí iндустрií туризму та сумiж-них галузей нащонально!' економiки.
Лiтература
1. Кравцв В.С. Науково-методнчт засади реформування рекреацшно! сфери / В.С. Кравцв, Л.С. Гринв, М.В. Копач, С.П. Кузик. - Льв1в : Вид-во НАН Украши. - 1999.
2. Корнева Д. А. Особливост розвитку туристично! шфраструктури в Украхн / Д. А. Корнева // Вюник Донецького шституту туристичного б1знесу : зб. наук. праць. - Донецьк : Вид-во Д1ТБ. -2011. - № 15. - С. 174-180.
3. Стеченко Д.М. Розмщення продуктивних сил i рег1онал1стика : шдручник / Д.М. Стечен-ко. - К. : Вид-во "Вжар", 2006. - 396 с.
4. Розвиток туризму в Украхш (аналiз туристично! конкурентоспроможностi). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://socium.com.ua/2014/01/tourism-development-in-ukraine/
5. 1сторико-культурт туристичт ресурси. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://pid-ruchniki.com/19110108/turizm/istoriko-kulturni_turistichni_resursi_finlyandiya
6. Положення про Мшютерство шфраструктури Украхни затверджене Указом Президента Укра!ни вiд 12 травня 2011 р., № 581/2011 / Офщшний сайт Президента Украхни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.president.gov.ua/ru/documents/13569.html
7. Концепцш Державно! цшьово! програми розвитку туризму та курортв на перюд до 2022 року / Розпорядження Кабiнету мiнiстрiв Украхни вiд 01.08.2013 р. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/638-2013-р
8. Compendium of Tourism Statistics- 2013 edition. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.statistics.unwto.org/publication/compendium-tourism-statistics-2014-edition
Малиновская О.Я., Голошва K.C. Основные проблемы системы туристической сферы в Украине
Приведены основные виды рекреационно-туристических ресурсов, их свойства и признаки. Сделан акцент на исследовании понятия "туристическая инфраструктура". Проанализирована роль туризма в Украине и выделено его место в общей системе туристической сферы. Приведены основные пути для улучшения туристической базы в Украине, а именно: взаимодействие с другими странами (развитие, организация авиасообщения, организация совместных туристических маршрутов на приграничных территориях); создание системы распространения информации о туристических возможностях Украины и повышения безопасности туристов; совершенствования статистической отчетности по оценке функционирования отрасли на основе использования методик Всемирной туристической организации при ООН.
Ключевые слова: туристическо-рекреационные ресурсы, туристический рынок, туристический потенциал, туристическая инфраструктура, историко-культурные туристические ресурсы.
Malinovska O.Ya., Holoshva K.S. The Analysis of the Main Problems of the Tourism Sector in Ukraine
The main types of tourism and recreation resources and their properties and characteristics are presented. Attention is focused on the study of the concept of "tourism infrastructure". The role of tourism in Ukraine and a place in the overall system of the tourism industry are defined. The basic ways to improve the tourist center in Ukraine are the following: interaction with other countries (air service development organization, joint tourist routes in border areas); creating a system of disseminating information on tourism opportunities in Ukraine and improving the safety of tourists; improving statistical reporting on the assessment of the sector through the use of techniques of the World Tourism Organization to the United Nations.
Key words: tourism and recreational resources, tourism market, tourism potential, tourism infrastructure, historical and cultural tourism resources.
УДК504:598.2:627.84(477.84) Ст. викл. О.А. Матвшчук, канд. бюл. наук -
Втницький ДПУ iM. Михайла Коцюбинського
ВПЛИВ ЕКЗОГЕННИХ ЧИННИК1В НА ОРН1ТОФАУНУ ВЕРХНЬОГО I СЕРЕДНЬОГО ПОБУЖЖЯ
У 2002-2013 рр. вивчено видовий склад, поширення, чисельшсть, трофiчнi й тошч-ш зв'язки птахiв в екосистемах Верхнього i Середнього Побужжя. Грунтуючись на отри-маних даних, а також на осж^ аншшу публшацш шших орштолопв, виявлено чинники, що прямо або опосередковано впливають на видове багатство та чисельшсть птахiв регь ону. Зокрема конкретизовано фактори абютичного, бютичного та антропiчного похо-дження. Запропоновано прiоритетнi напрями нiвелювання або пом'якшення впливу антропогенного чинника на орнiтофауну басейну верхньо! i середньо! течи р. Швденний Буг.
Ключовi слова: Верхне Побужжя, Середне Побужжя, орнiтофауна, антрошчний чинник, бютичний чинник, абiотичний чинник.
Вступ. Реакцп рiзних видiв птанв на зростання антропогенного пресу ма-ють неоднаковi прояви. Частина видiв, до вщомо1 межi, е екологiчно пластични-ми. Наприклад окремi дуплогнiздовi птахи, за умови дефщиту придатних для гшздування мiсць, здатнi без помiтноí шкоди ушдльнювати поселения на невели-кш територií, iншi види - пристосовуються до нових умов середовища або зали-шають такi бiотопи. У структурi авiфауни будь-якого регiону найвразливтою групою е стенобiонти. Для таких птахiв притаманний трофiчний або тошчний консерватизм, що робить íх чутливими до деградацií бiотопiв. Однiею з умов збереження популяцiй таких видiв е своечасне виявлення негативних екзогенних впливiв та 1х нейтралiзацiя.
Метою роботи е виявлення екзогенних чинниюв, що негативно вливають на орштоценози Верхнього i Середнього Побужжя. Отримаш данi дадуть змогу розробити ефективш заходи, спрямованi на пом'якшення та швелювання антропогенного тиску на орштофауну регiону.
Матерiали та методи дослщжень. Монiторинг кiлькiсних та яккних характеристик авiфауни Верхнього i Середнього Побужжя здiйснено впродовж 2002-2013 рр. на територiях Хмельницько!', Вшницько!', Кiровоградськоí, Одесь-ко1 та Микола1'всько1 областей, якi належать до басейново!' частини верхньо!' i се-редньо!' течií р. Пiвденний Буг. Шд час облiкових робiт вивчено видовий склад, особливосп поширення, чисельнiсть, трофiчнi та топiчнi зв'язки елементiв орш-
