CC BY
91
УДК 338.486 (477) Доц. О.П. Савщька, канд. екон. наук;
здобувач Н.В. Савщька; асист. 1.Я. Кулиняк, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська nолiтехнiка "
ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ТЕРИТОРН
Дослщжено основш тенденци оцiнювання та регулювання туристично! приваб-ливостi територи на основi запровадження системи заходiв; визначено чинники, якi впливають на формування туристично! привабливост територи; наведено переваги створення туристичного кластера у регюш.
Ключовг слова: туризм, привабливють, ощнювання, туристично-приваблива те-риторiя, шфраструктура туризму.
Постановка проблеми. Туризм е одшею з найбшьш динам1чних та перспективних галузей свггово! економжи, ютотно впливае на економ1чний розвиток держави та !! регюшв, сприяе створенню нових робочих мюць, е джерелом поповнення бюджету та припливу валютних надходжень, поеднуе прибутковють з економ1чною р1вновагою. Враховуючи велике значення туристично! галуз1, Укра!нська держава задекларувала !! одним 1з прюритетних напрям1в розвитку нащонально! економжи. Тому проблема яюсного ощню-вання туристично! привабливост територи е актуальною.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Дослщження проблеми ощнювання туристично! привабливосп територи висв1тлюють у сво!х працях Г. Алейшкова, I. Балабанова, О. Бобариюна, I. Бочан, М. Борущак, В. Квар-тальнов, I. Зорш, В. Кифяк, О. Любщева, М. Омуш, С. Попович, I. Сидоренко, I. Школа та ш. В.А. Квартальнов стверджуе, що "мюце туристичного призна-чення - дшянка, мюцевють, регюн чи територ1я, яка приваблюе туриспв через наявнють: сприятливого ктмату, флори 1 фауни, зручного географ1чного роз-ташування; транспортно! доступносп". I.Т. Балабанова вказуе, що "туристич-на територ1я - вид комплексного туристичного ресурсу - географ1чно визна-чене мюце концентраци найщншших туристичних ресуршв, а також об'екпв туристичного штересу, яю видшяються серед туристичного репону, з вказу-ванням у кадастрах та шших видах документаци 1 введениям режиму прюри-тетного цшьового функцюнування та розвитку туризму в його межах. Омуш М.О. вважае, що туристично привабливою вважають територт, яка мае потенщал для розвитку туризму, сукупшсть економ1чних 1 психолопчних характеристик регюнальних туристичних комплекшв, що вщповщають попи-ту, потребам туриспв, вимогам швестор1в 1 забезпечують досягнення передба-чуваного сощально-економ1чного ефекту [4]. Враховуючи р1зномаштнють думок науковщв, можна стверджувати, що у працях вчених не враховано вшх чинниюв, яю впливають на туристичну привабливють територи, зокрема на розвиток матер1ально-техшчно! бази туризму, та достатню 1 доступну шфор-мащю про туристичну д1яльнють в межах територи, вщ яко! значною м1рою залежить юльюсть туриспв, яю забажають вщвщати цю мюцевють.
Мета досл1дження - висвгглити суть туристично привабливо! територи, охарактеризувати показники !! ощнювання, доповнити чинники, яю на не! впливають.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Залежно вiд стану еконо-мiки кра'ни, вiд тдтримки державою розвитку нацiонального ринку туризму в рiзних кра'нах ця галузь свiтового господарства розвиваегься нерiвномiрно. Найбшьший економiчний ефект мiжнародний туризм мае у регюнах з багати-ми л^вальними туристичними ресурсами та еколопчно чистими територь ями. Визначальними при виборi туристом мiсця подорожi е юторико-культур-нi пам'ятки. Найбiльшi доходи завдяки наявностi iсторико-культурних об'екпв, що цiкавлять туриспв, мають США, 1спашя, Франщя, Китай, Шмеч-чина, Великобриташя. До десятки кра'н iз найбшьшими надходженнями вiд туризму належить переважно кра'ни з розвиненою економiкою. У цих кра'нах iсторико-культурнi пам'ятки не лише охороняються державою, а й постшно реставруються i мають привабливий вигляд, що сприяе розвитку туризму [4].
Табл. Туристичш потоки УкраТни протягом 2000-2011 рр. [1]
Р1к Кшьюсть громадян Укра'ни, якi ви!'ж-джали за кордон Кшьюсть шозем-них громадян, яю вщвщали Украшу Кшьюсть туриста, обслуго-ваних суб'екта-ми туристично!' д1яльносп Ук-ра'ни Загальна кшьюсть турист1в Кшьюсть екскур-сан™
шозем-ш ту-ристи туристи-гро-мадяни Ук-ра'ни, яю ви-'жджали за кордон внут-ршш туристи
2000 13422320 6430940 2013998 377871 285353 1350774 1643955
2001 14849033 9174166 2175090 416186 271281 1487623 1874233
2002 14729444 10516665 2265317 417729 302632 1544956 1991688
2003 14794932 12513883 2856983 590641 344 332 1922010 2690810
2004 15487571 15629213 1890370 436311 441798 1012261 1502031
2005 16453704 17630760 1825649 326389 566942 932318 1704562
2006 16875256 18935775 2206498 299125 868228 1039145 1768790
2007 17334653 23122157 2863820 372455 336049 2155316 2393064
2008 15498567 25449078 3041655 372752 1282023 1386880 2405809
2009 15333949 20798342 2290097 282287 913640 1094170 1909360
2010 17180034 21203327 2280757 335835 1295623 649299 1953497
2011 19773143 21415296 2343496 343511 1395257 604728 1322941
Укра'на мае значш потенцшш можливост для розвитку туристично' сфери: ушкальш природно-клiматичнi, iсторико-культурнi та нацюнально-ет-нографiчнi ресурси. В Укра'ш налiчуеться приблизно 50 тис. пам'яток архь тектури, юторп та культури, найцiннiшi споруди - чашв Ки!всько1 Русi - зна-ходяться у Киевi, велика !х кiлькiсть - в юторичнш частинi Львова, яку занесено до свиово! спадщини ЮНЕСКО, а також пам'ятки Луцька, Чершвщв, Ужгорода, Кам'янець-Подшьського, Криму. Маючи великий туристично-рек-реацiйний потенцiал, Укра!на може ввшти до числа найбiльш розвинених щодо туризму кра!н свiту, проте наша держава мае невелик порiвняно з ш-шими кра!нами надходження вiд туризму (табл.).
На рис. можемо спостер^ати динамiку туристичних потокiв з 2000 по 2011 рр. Бачимо, що динашка майже постшно зростаюча, що е позитивним фактором для Укра!ни, адже завдяки туристичнш галузi Укра!на налагоджуе мiжнароднi вiдносини.
Як i будь-яка iнша галузь економжи, туристична iндустрiя спрямована на максимально можливе задоволення потреб людини, тому для ощнювання
туристично! привабливост територп необхщно зважати на запити, мотиви, смаки та стутнь задоволення потреб потенцшних туриспв [2].
30000000 25000000
20000000
15000000
шоооооо
5000000
о
Рис. Динамжа туристичних пототв 2000-2011 рр.
Туристично привабливою можна вважати територто, яка е популярною серед туриспв 1 ця мюцевють перетворюеться у туристичний центр. Ту-ристичний центр - це мюцевють, яка приваблюе туриспв завдяки наявност в !! межах специф1чних туристичних ресуршв, зручностей транспортно-геогра-ф1чного положення та доступно! для туриста шформацп про не!. Щоб досяг-нути високого р1вня туристично! привабливосп та отримати максимальний сощально-економ1чний ефект, туристичний центр повинен мати сучасну роз-винену матер1ально-техшчну базу туризму та туристичну шфраструктуру. А-дже якими багатими та ушкальними не були б природш ресурси та юторико-культурна спадщина кра!ни чи репону без матер1ально-техшчно! бази та ш-фраструктури туризму, як вщповщали б м1жнародним стандартам, не слщ очжувати, що туристична шдустр1я в межах певно! територп буде отримува-ти висок прибутки.
Туристично-приваблива територ1я - це територ1я, яка мае потенщал туристичних ресуршв, сучасну розвинену матер1ально-техшчну базу туризму та доступну 1 достатню для туриста шформащю про не!, як б вщповщали потребам туриспв 1 забезпечували досягнення максимального сощально-еко-ном1чного ефекту вщ розвитку в !! межах туристично! шдустрп.
Певною м1рою територ1я з наявними туристичними ресурсами буде привабливою для потенцшних туриспв, але наявшсть у регюш чи в кра!ш туристичних ресуршв не е достатньою умовою зростання туристично! приваб-ливост територп. Для розвитку ефективно! туристично! 1ндустрп необхщно формувати матер1ально-техшчну базу туризму, споруджувати нов1 готельш
комплекси, стадюни, тренувальш бази, модернiзуючи до рiвня свiтових стан-дартiв уже юнукт, проводити реконструкцiю iсторичних пам'яток, модерш-зувати транспортну iнфраструктуру [1].
Туристична привабливють - це наявнiсть такого туристичного потен-цiалу територп, за умови експлуатацп якого забезпечують оптимальне турис-тично-рекреацiйне навантаження та повне збереження туристичних ресуршв та можливють отримання вiдповiдного соцiально-економiчного ефекту без порушення еколопчно' рiвноваги довкiлля.
Потенцшна туристична привабливiсть включае технiчну й економiчну туристичну привабливiсть. Технiчна туристична привабливють - це потенщ-ал територп щодо можливостi привабити таку кiлькiсть туристiв, яку можуть прийняти засоби розмщення туристiв чи певний регюн з наявними туристич-ними ресурсами, враховуючи допустиме рекреацiйне навантаження на цю те-риторiю. Для ощнювання техшчно' туристично' привабливостi територп можна скористатися статистичним даними результата дiяльностi туристич-но' шдустрп. За кшькютю засобiв розмiщення та мюць у них можна визначи-ти, яку кшькють туристiв може прийняти певний регюн. Таким чином, можна визначити фактичний стан розвитку туризму в певному регюш.
Економiчна туристична привабливють - це можливють прийняти еко-номiчно доцiльну кiлькiсть туриспв у регiонi задля досягнення максимального соцiально-економiчного ефекту. За кiлькiстю турислв, якi побували в регiонi, та доходiв вiд туризму можна зробити висновок про вклад туризму в економь ку регiону, а також про наявнють попиту на туристичш послуги в певному регюш Щоб визначити економiчну туристичну привабливють, необхщно сфор-мувати сукупнiсть чинниюв, якi впливають на досягнення максимально' еко-номiчноl ефективностi, та заходи, яю потрiбно вжити, щоб И досягнути. У певному регюш може бути потенщал для розвитку туризму та бажання прийняти максимальну кшькють туристiв, але щоб досягнути максимально економiчно-го ефекту, затрати для цього можуть виявитися недоцшьними. Економiчно до-цiльна кiлькiсть туриспв у регiонi - це та 'х частина, яка дасть змогу отримати максимальний економiчний ефект вщ 'х перебування у його межах.
Комплексне ощнювання туристично-рекреацшного потенцiалу регь ону передбачае iнтегральну оцiнку не лише туристично-рекреацшних ресур-сiв, але й матерiально-технiчноl бази галузi. Основною складовою матерiаль-но-технiчноl бази туризму е засоби розмщення туриспв, яю забезпечують 'х тимчасовим житлом i надають побутовi та iншi послуги тд час подорожi. Поряд з основними послугами, засоби розмщення туриспв можуть надавати так! додатковi послуги: медичш, обслуговування дiлових зустрiчей, посеред-ницькi, спортивн!, банкiвськi тощо [1].
Для покращення матерiально-технiчноl бази туризму необхщно мо-дернiзувати, технiчно переоснащувати !снуюч! засоби розмiщення турист!в, а також будувати нов! за сучасними проектами, впроваджувати iнновацil; орга-шзовувати тендери та ц!льов! !нвестиц!йн! конкурси на право реконструкц!' та буд!вництва нових об'ект!в туризму.
Дуже важливою складовою туристично' привабливост! в сучасних умовах постае якють довк!лля (р!вень еколог!чного забруднення, сан!тарно-
гшешчний стан водойм, повггря, грунлв). Неврахування ще! обставини може спричинити вщчутш економ1чш втрати та зниження конкурентоспроможнос-т територп на ринку туристичних послуг. До актуальних заход1в, спрямова-них на охорону природного довкшля та тдвищення привабливосп туристичних територш, належить створення мереж1 заповщниюв 1 нащональних пар-юв, де виробнича д1яльнють обмежуеться або забороняеться. Прикладом еко-лопчно безпечного використання територш та тдвищення !! привабливосп е розвиток сшьського зеленого туризму, де мюький житель, вщпочиваючи серед незаймано! природи, стае !! шанувальником 1 безпосередшм учасником традицшних свят, обрядовосп тощо.
Вагомим чинником, який впливае на привабливють територп, зали-шаеться пол1тична стабшьнють. Вона може посилювати або послаблювати загальний 1м1дж регюну 1 внаслщок цього впливати на економ1чну привабли-вють конкретно! територп.
Чинники формування туристично! привабливост територп можна згрупувати на 5 р1вшв впливу:
• географ1чне розташування (природт, гсторико-культурш, соц1ально-еконо-м1чн1 туристичш ресурси, екзотичш, ушкальш ресурси, наявшсть мшераль-них вод, грязей, транзитш можливоста територш);
• розвиток шфраструктури (транспорт, зв'язок, охорона здоров'я, екскурсшне, комунальне, побутове, рекламно-1нформац1йне обслуговування, торпвля та громадське харчування);
• маркетингова полпика (д1яльшсть у регюш, яку здшснюють з метою отри-мання швестицш, ор1ентаци на потреби споживача, створеиия конкурентних переваг на користь вщпочивальника, цшова иолгшка, iиформацiйие забезпе-чення);
• навколишне середовище (клiматичиi умови, якiсть довкшля, рiвеиь екологiч-ного забруднення);
• загальний iмiдж регiоиу (розвиток сумiжних iз туризмом галузей матерiаль-ного виробнидтва, полгшчна стабiльиiсть, екоиомiчиа привабливiсть). Враховуючи потенщал туристичних ресурсiв, !х зосередження, значу-
щiсть, комплексну оцiнку, всi област Укра!ни подiленi на категорi!:
• I категорiя - Кигвська, Л^вська, Закарпатська, Чериiведька областi, АР Крим (понад 200 туристичио-екскурсiйиих об'ектш);
• II категор1я - Волинська, Хмельницька, Полтавська, Териопiльська, Черш-вецька, Вшницька, Одеська, Днiпропетровська та Черкаська област (вщ 100 до 200 об'ектав);
• III категор1я - Харювська, Херсонська, Рiвиеиська, Житомирська, Микола-гвська, Запорiзька областi (вiд 50 до 100 об'екпв);
• IV категор1я - Луганська, Донецька, Кiровоградська област (до 50 об'ектiв). Незважаючи на значний потенщал рекреацшних ресурсiв в Укра!ш,
його використовують не повшстю (Закарпатська обл. - використано 35 % по-тенцiалу, Iвано-Франкiвська обл. - 30,8 %, Львiвська обл. - 63,7 %). Причинами е передушм нерозвинена матерiально-технiчна база туризму, недостатне шфраструктурне та шформацшне забезпечення, слабка реклама туристичних об'екпв, вiдсутнiсть об'ектiв сфери розваг, що не задовольняе зростаючий попит на туристичш послуги. Розвинена шфраструктура в межах туристично!
територп забезпечуе вищий р!вень туристично' привабливосп, шж лише наяв-нють туристичних ресуршв. Оптимальне поеднання таких фактор!в, як при-родш, юторико-культурш, сощально-культурш елементи (народш ремесла, релтйш обряди, образотворче мистецтво, музика ! танщ, архггектурш спору-ди, юторичш пам'ятники, музе'), а також шш! додатков! складов! цього проце-су, визначае найвищий стутнь привабливосп територп для розвитку туризму.
Заходи щодо тдвищення туристично' привабливосп регюну форму -ються за такими напрямами [5]:
• модершзащя та вдосконалення колишшх туристичних маршрутш та розроб-лення на 'х основ! нових;
• впровадження шновацш в туризм;
• тдвищення якосп сервгсного обслуговування;
• тдвищення привабливосл природних туристичних ресурсгв та гсторико-культурних пам'яток шляхом рацюнального та бережливого 'х використання;
• реконструкц!я та модертзащя матер!ально-техн!чно' бази туризму;
• створення необидно' шфраструктури туризму;
• належне шформацшне ! маркетингове забезпечення туризму;
• сприяння розвитков! сум!жних !з туризмом галузей економжи, зокрема у сфер! розваг;
• забезпечення тдготовки висококвал!фжованих трудових кадрш для туристично' галуз!
Вагомим засобом тдвищення привабливосп територп е створення ту-ристичного кластера як прогресивно' форми територ!ально-виробничого об'еднання взаемопов'язаних туристичних тдприемств ! заклад!в, при чому вони мають право на самостшну господарську д!яльтсть. Так! штегроваш те-ритор!ально-галузев! об'еднання мають змогу краще розповсюджувати технологи, шформащю, сприяють узгодженосп дш м!ж замовником та постачаль-ником. За допомогою туристичного кластера можна тдвищити продуктив-тсть пращ, скоротити витрати на маркетингов! дослщження, а також спри-яти впровадженню шновацш. Туристичний кластер може штегрувати у су-м!жш галуз!, як! разом !з головною галуззю об'еднат спшьною метою - задо-воленням потреб населення у туристичних послугах. Усе це сприятиме пок-ращенню використання туристично-рекреацшних ресуршв, тдвищенню ефективносп обслуговування, що позитивно впливатиме на тдвищення ту-ристично' привабливосп територп. Метою створення кластера стане форму-вання комплексного рекреацшного продукту, який включае послуги лжуван-ня, оздоровлення, вщпочинку, розмщення, харчування, транспортування, розваг для задоволення рекреацшних потреб туриспв [3].
На нашу думку, створення кластера дасть змогу об'еднати туристичш агентства, екскурсшш заклади, тдприемства сум!жних вид!в д!яльносп для комплексного використання природно-рекреацшного потенщалу Укра'ни з метою надання конкурентоспроможних рекреацшних послуг, диверсифжацп б!знесу, кооперування з суб'ектами потенцшного ринку.
Висновки 1 перспективи подальших досл1джень. На основ! анал!зу науково' та науково-методично' лггератури узагальнено та систематизовано проблеми ощнювання та регулювання туристично' привабливосп територп
на ochobí запровадження системи заходiв щодо тдвищення туристично! при-вабливостi регiону. Подальшi дослiдження доцiльно проводити у напрямi систематизацi! факторiв, якi впливають на обсяг i рiвень ефективностi вико-ристання природно-рекреацiйного потенцiалу.
Л1тература
1. Бакурова Г.В. Ощнка рекреацiйно! привабливосп регiону / Г.В. Бакурова, Д.В. Оче-ретiн // Вiсник Дншропетровського ДНУ : зб. наук. праць. - У 3-х т. - Т. 3. - Дншропетровськ : Вид-во Дншропетровського ДНУ. - 2002. - Вип. 183. - С. 617-622.
2. Мальська М.П. Основи туристичного бiзнесу : навч. пошбн. / М.П. Мальська, В.В. Худо, В.1. Цибух. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 272 с.
3. ОбГрунтування доцшьносп реалiзацi! кластерно! моделi розвитку укра!нсько-польсь-кого транскордонного спiвробiтництва у сферi туризму. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua/monitor.
4. Омуш М.О. Стратепя диверсифiкованого розвитку туристського комплексу в реп-ональнiй економiцi на прикладi Йорданп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.03 / М.О. Омуш // Харгавська державна академiя мiського господарства. -Харюв, 2003. - 19 с.
5. Проект концепцп державно! цiльово! програми розвитку туризму i курор™ на 2011-2015 роки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tourism.gov.ua.
Савицкая А.П., Савицкая Н.В., Кулыняк И.Я. Формирование туристической привлекательности территории
Исследованы основные тенденции оценки и регулирования туристической привлекательности территории на основе внедрения системы мер; определены факторы, влияющие на формирование туристической привлекательности территории; приведены преимущества создания туристического кластера в регионе.
Ключевые слова: туризм, привлекательность, оценка, туристически-привлекательная территория, инфраструктура туризма.
Savitska O.P., SavitskaN.V., Kulynyak I.Ya. Formation tourist attractiveness territory
The article examines the main trends in evaluation and management of tourist attractiveness based on the introduction of measures identified factors that influence the formation of tourist attractiveness, given the benefits of creating a tourist cluster in the region.
Keywords: tourism, attraction, assessment, tourist attractive area of tourism infrastructure.
