CC BY
42
УДК 338.48:330.341.1
НАПРЯМКИ П1ДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 ТРАНСПОРТНОГО ТУРИЗМУ П1ДПРИСМСТВАМИ ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1 В РЕКРЕАЦ1ЙНИХ
РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
Копитко В. I., д.е.н., професор, декан факультету, Терещак Ю.В., к.тн.,доцент (Львiвська фШя ДНУЗТiм. академЫа В. Лазаряна)
Розглядаються напрямки тдвищення якост1 транспортного туризму тдприемствами туристичног галуз1 в рекреащйних рег1онах Украгни з використанням культурно-тзнавального потенщалу курортних територ1й. Пропонуеться використання умкальних конкурентних переваг туристичного потенщалу Закарпатськог област1: прикордонне розташування 7 можлив1сть оргашзацИ т1сног ШформацШног та транскордонног ствпрац з суадмми крагнами 7з врахуванням транспортног складовог. Розробка единого тформацтного простору туристичними операторами в цьому рег1от дозволить полегшити доступ на украгнський ринок ¡ноземним туристам, тдвищити стандарти обслуговування в1дпов1дно до прийнятих м1жнародних норм та приваблив1сть для в1тчизняних турист1в, використовуючи р1зноматтт види транспорту 7 яюсть надання послуги туристичними операторами на ц1й територИ позитивно вплине на конкурентоспроможмсть послуги як товару.
Ключовi слова: транспортний туризм, шновацшний продукт туристичних тдприемств, культурно-тзнавальний туризм, тформацшний простiр, рекреацшт регюни, туристичний потенщал регюну, ятсть туристичних послуг.
НАПРАВЛЕНИЯ ПОВЫШЕНИЯ КАЧЕСТВА ТРАНСПОРТНОГО ТУРИЗМА ПРЕДПРИЯТИЙ ТУРИСТИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ В РЕКРЕАЦИОННЫХ РЕГИОНАХ УКРАИНЫ
Копитко В.И. д.э.н., профессор, декан факультета, Терещак Ю.В. к.тн., доцент (Львовский филиал ДНУЖТ им. академика В. Лазаряна)
Рассматриваются направления повышения качества транспортного туризма предприятиями туристической отрасли в рекреационных регионах Украины с использованием культурно-познавательного потенциала курортных территорий. Предлагается использование уникальных конкурентных преимуществ туристического потенциала Закарпатской области: приграничное положение и возможность организации тесного информационного и трансграничного сотрудничества с соседними странами с учетом транспортной составляющей. Разработка единого информационного пространства туристическими операторами в этом регионе позволит облегчить доступ на украинский рынок иностранным туристам, повысить стандарты обслуживания в соответствии с принятыми международными нормами и привлекательностью для отечественных туристов, используя различные виды транспорта и качество предоставления услуги туристическими операторами на этой территории положительно повлияет на конкурентоспособность услуги как товара.
Ключевые слова: транспортный туризм, инновационный продукт туристических предприятий, культурно-познавательный туризм, информационное пространство, рекреационные регионы, туристический потенциал региона, качество туристических услуг.
© Копитко В.1., Терещак Ю.В.
TENDENCIES OF IMPROVEMENT THE QUALITY OF TRANSPORT TOURISM BY TOURISM ENTERPRISES IN RECREATION AREAS OF
UKRAINE
Kopytko V.I., Doctor of Economics, Professor, Dean of the Lviv branch, Tereshchak Y. V., Ph.D., assistant professor Lviv branch (Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Ac. V. Lazaryan)
Tendences of improvement the quality of transport tourism by enterprises in the tourism industry in recreational regions of Ukraine using cultural and educational potential of resort are reviewed.lt is advisable for tourism industry businesses in resort areas to combine the two models concept of cultural and educational tourism, where the element of knowledge involving natural and cultural values serves as the main purpose of trip by transport, or as an additional service, which is typical for tourist resort areas. This will provide the methodological basis for improvement of regulating cultural tourism methods based on the mechanism offeedback with the consumer in the system of administrative and public forms of management. It is proposed to use the unique competitive advantages of tourism potential of Transcarpathian region : border location and the possibility of information and trans-boundary cooperation with neighbouring countries with regard to the transport component. Development of common information space by tourist operators in the region will facilitate access to the Ukrainian market for foreign tourists, increase service standards in accordance with accepted international standards and attraction for domestic tourists using various mode of transport.Tourism enterprises' innovative product in the recreational tourism sector can be called new service proposals, directions, routes that are offered and sold in the market, and the quality ofservices given by tour operators in the area affect the competitiveness of the service as goods.
Keywords: transport tourism, tourism enterprises' innovative product, cultural and educational tourism, information space, recreational areas, tourist potential of the region, the quality of tourist services.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями.
Туристично-рекреащйт репони потенщйно становлять значну частку eK0H0Mi4H0r0 потенщалу Украши, оскшьки при ефективному використанш цього потенщалу можна отримувати грошовi надходження, яю сприятимуть збшьшенню доходiв репональних бюдже™. Виршення зазначених проблем, враховуючи особливост туристично-рекреащйних репошв, пов'язане з вдосконаленням шфраструктури туризму, його кадрового забезпечення та сформованих форм управлiння. Одним iз таких репошв е Закарпатська область. Незначне зростання економiчних показниюв суб'екпв туристсько! вдустрп не завжди означае задоволешсть споживача послуг, адже Укра!на, займаючи одне з провщних мюць в Сврот за рiвнем забезпеченосп щнними природними та культурними ресурсами, залишаеться аутсайдером цих свгтових процешв. Тому використання культурно-тзнавального
потенщалу курортних територiй, шдвищення якостi транспортного туризму i створення
сучасно! концепщ! розвитку культурно-тзнавального туризму потребують вивчення.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Внесок у розвиток теорп i методики туристично! галузi внесли такi вченi, як: В. Басюк О.В.[2],1. Богатюк [11], I. Безуглий, Д. Стеченко, [12], М.Бойко, С.Мельниченко, Т.Ткаченко[13], С. Кунщин [4], В.Руденко [1]. Питаннями впливу якосп послуг на ефективнiсть туристсько! дiяльностi займалися такi дослiдники, як А. Астахов [10], М. Денисенко, Н. Терещенко [9], висвгтлення теоретичних проблем i практичних аспектiв транспорту, транспортно! iнфраструктури та !х використання в туристичнш сферi стали предметом дослщження вчених: О.Бордун [14], Л. Медвщь [15], О. Пiкулик [16] та ш.
Видiлення невир1шених частин загальноТ проблеми. Не дивлячись на велику кiлькiсть дослiджень в контекстi надання як1сних туристичних послуг туристичними тдприемствами, специфiчнi особливостi регулювання якостi транспортного
обслуговування та вiдповiдно його вплив на
культурно-пiзнавальний туризм у курортних територiях вивченi недостатньо.
Формування щлей статтi (постановка завдання Подальшi дослщження вимагають визначення напрямюв пiдвищення якост послуг транспортного туризму пiдприeмствами туристично! галузi у рекреацiйних регiонах Укра!ни, що дозволить пiдвищити соцiальну та еколопчну ефективнiсть ще! дiяльностi на курортних територiях.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Враховуючи особливостi культурно--тзнавального туризму та його мiсце в цшому в iндустрii подорожей, можна розглядати цей процес як сукупшсть сощально-економiчних вiдносин, що виникають в процесi вдосконалення способiв управлшня яюстю послуг культурно-пiзнавального туризму курортних територш. Важливим тут е той факт, що даний вид туристських послуг може мати як самостшну привабливiсть, так i виступати супутнiми, залежними послугами, обсяг яких буде залежати в курортних територiях вiд кiлькостi осiб, яким надаються лшувально-оздоровчi послуги.
Розвиток рекреацп та туризму як стратепчний напрям довгостроково! репонально! полiтики держави, зафiксовано у перелiку прiоритетних напрямiв розвитку 17 регiонiв Укра!ни. Спшьним для них е стимулювання розвитку шдприемництва в туристичнiй сферi, сприяння розбудовi та модершзацп туристично! та рекреацшно! iнфраструктури iз широким використанням рекреацiйних та лiкувально-оздоровчих ресурсiв[2].
Враховуючи те, що кшьюсть мiжнародних туриспв у 2015 роцi зросла на 50 млн. чоловш i досягла рекордних 1млрд.184млн.осiб[8], сучасний стан розвитку економши Укра!ни та И репошв, не характеризуеться зростаючим попитом на внутршньому ринку туристичних послуг i не вiдкривае можливостi для багатьох вiтчизняних економiчних суб'ектiв i не дае можливють також визначити точки довгострокового стiйкого зростання туристично-рекреацiйного комплексу i виробити механiзми, що тдвищують доступнiсть i конкурентоспроможнiсть послуг галуз^ тому справедливо вiдзначае автор [11,с.49-50], що розвиток туристично-рекреацiйних комплексiв в Украiнi характеризуеться певною невщповщшстю мiж платоспроможним попитом на туристично-рекреацiйнi послуги та пропозищею, яка визначаеться рекреацiйною мютюстю дiючих оздоровниць.
В iнфраструктурi рекреацшно! галузi Захщного регiону Укра!ни важливе мюце займають колективнi засоби розмiщення. Вони под^ються на спецiалiзованi засоби розмщення, готелi та аналогiчнi засоби розмщення (рис.1). За наявнiстю рекреацiйних ресурав Львiвська область займае одне з провщнш мiсць в державi i у спецiалiзованих засобах було розмщено 170,8 тис. осiб i серед областей Карпатського репону за сумарним потенцiалом природних рекреацiйних ресурсiв вона поступаеться лише Закарпаттю [1, с. 124], де виявлено i дослщжено 360 джерел мiнеральних вод[3].
180 -| 160 -140 -120 -100 -80 -60 -40 -20 -
0
78,2
32,1 34,8
170,8
Украина - 1609,7 (тис.оЫб)
22,6
13,8
2,6
ос* (V
<
о?
Рис. 1. Шльюстьрозм1щених оабу спец1ал1зованих засобахрозм1щення по Украгн та
Зах1дному регюну у 2014 роц
Якщо проаналiзувати динамiку туристичних потокiв у Закарпаттi(табл.1) -кшьюсть туристiв, що обслуговуються суб'ектами туристично! дiяльностi становить 11625 осiб i це становить лише 4,8% вах
туристiв Укра!ни, що значно менше кiлькостi туристiв, якi обслуговуються суб'ектами туристично! дiяльностi Львiвсько! та 1вано-Франкiвсько! областей.
Таблиця 1 [5, с. 14]
Кшъшстъ турист1в, що обслуговуються суб'ектами туристичног д1ялъност1, по Украгт та
Усього У тому чи^ Кшьюсть екскурсанпв
шоземних туриспв туриспв, яю ви!жджали за кордон туриспв, охоплених внутршшм туризмом
По Украш1 242508592 17070 322746 1174702
Закарпатська 11625 6 9815 1804 3661
Волинська 14593 349 8073 6171 11728
1вано-Франювська 63848 567 7609 55672 1019836
Львiвська 92128 2015 61465 28648 26901
Рiвненська 8936 - 7502 1434 4551
Тернопiльська 9066 - 4691 4375 1371
Чернiвецька 16560 83 14480 1997 1112
1з 2198 субекпв туристично! дiяльностi по Укра!нi (табл.2) у Закарпатськш областi -лише 40 i доходiв вiд надання туристичних послуг отримано отримано 7017,4 тис.грн., що становить 1,3% вщ загальноукра!нського показника. Однак, у регiональнiй iндустрi!
туризму у Закарпаттi рiвень сервюу та квалiфiкацi! персоналу не завжди вiдповiдае запитам i очiкуванням ктенпв, мае мiсце незадовiльне спiввiдношення таких показниюв як «щна-яюсть».
Таблиця 2[5,с.15]
Субекти туристичног дгялъностг по Украш та Захгдному реггону у 2014 роцг
Юридичш особи Фiзичнi особи-шдприемщ
у тому чи^ Дохщ вщ надання уристичних >слуг, тис.грн. у тому чи^ * Ь .3 « 53 с И Я СГ 5 . * Й 3 У о а я > £ Р с ^
Усього, од туроператор и и , Ё ек рб ^ ь т тю о ю « Усього, од и , Ё ек рб ь т тю о ю & 8 1 ?3 !
д з о еп д з к д т е
По Укра!ш 2198 667 1473 58 5432673,4 1687 1596 91 133971,1
Закарпатська 40 16 22 2 7017,4 34 34 - 2457,0
Волинська 27 15 10 2 5030,5 53 50 3 4536,6
1вано- Франювська 48 22 23 3 205352,1 51 48 3 1573,6
Львiвська 143 52 79 12 166910,8 92 69 23 7842,7
Рiвненська 30 6 23 1 4165,5 39 38 1 2820,7
Тернопiльська 22 1 9 3 2912,9 27 26 1 1369,4
Чернiвецька 44 20 - 6432,3 24 24 - 2225,3
розвитком транспортного та культурно-Йдеться про пошук туристичними шзнавального туризму, що вимагае оцiнки шдприемствами нових форм управлiння соцiально економiчно! ефективностi
формування та управлiння такими туристично-рекреацшними регiонами,
особливо в аспект ïx територiального, iнфраструктурного, економiчного i соцiального розвитку i дозволить поеднати з лiкуванням та вiдпочинком за допомогою транспортних засобiв культурно-
шзнавального туризму.
Згiдно з шкалою ощнки клiмату рекреацiйниx районiв територiя Закарпатсько1' областi отримала оцiнку "найкраща" за сумарною тривалiстю сприятливих для вщпочинку перiодiв, що дае можливiсть стверджувати про перспективи розвитку транспортноï шфраструктури Заxiдного регiону та залiзничного туризму на Закарпатп. Закарпаття межуе iз рекреацiйними територiями Львiвськоï та Iвано-Франкiвськоï областей, де можливо залучення ошб у лiкувально-оздоровчиx закладах до транспортного i вщповщно культурно-пiзнавального туризму на Закарпатп.
Сприятливе географiчне становище та юнуючий потенцiал туристичноï галузi Закарпаття в сферi культури несе в œ6i значнi можливостi в умовах евроштеграцшних процесiв в Украшг У зв'язку з цим важко переоцiнити ту роль i ri можливостi, якi вiдкривае туристично-рекреацiйний комплекс Закарпатсько1' областi у розвитку професшних ресурсiв i людського капiталу регюну, становлення культурно-освiтнього
рекреацiйного центру на територи областi. Реалiзацiя зазначених перспектив потребуе участ державних iнститутiв у виршенш низки практичних проблем, яю гальмують ефективну взаемодiю сфер туризму, культури та освгти.
На сьогодшшнш день на Закарпаттi туристична дiяльнiсть не завжди е рекреацiйною, а рекреацшна - туристичною. Воно i не може бути в повнш мiрi реалiзоване, однак об'еднати може це в певнш мiрi транспорт. Тому е необхщшсть об'еднання зусилль туристичних операторiв (агентiв) щодо забезпечення створення та реалiзацiï туристичного продукту, який
характеризуеться як попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поеднуе не менше нiж двi такi послуги[6, с.230]. Туристична галузь Закарпатсько1' областi не може юнувати без розвинуто1' транспортно1' iнфраструктури туризму [15], яка на думку О.
Пжулика[16, с.287], е сукупшстю транспортних комунiкацiй, об'ектiв з обслуговування пасажирських перевезень, об'ектiв техшчного обслуговування та ремонту.
Довжина автомобшьних дорiг у Закарпаттi загального користування протягом 2014р. не змшилась i становила 3347,8 км, у т.ч. з твердим покриттям - 3337,9 км. Загальна регiональна залiзнична мережа зв'язуе область з Угорщиною, Румушею та Словаччиною ^ вiдповiдно, з захщноевропейськими кра!нами. Область також мае три виходи на загальнодержавнi залiзничнi мережi через Карпатськi перевали. Експлуатацшна довжина залiзничних колiй становить 598 км, з яких 43,5% з електровозною тягою [17, с.9-10].
Залучити всiх бажаючих до транспортного i вiдповiдно культурно-пiзнавального туризму на Закарпатп можна, викокористовуючи вузькоколiйний маршрут «Боржавська вузькоколшка», що пролягае Берепвським, Виноградiвським та 1ршавським районами. Карпатська залiзниця i досi об'еднуе мюта Карпатського регiону в Укра!ш (Закарпатська область), Румунн (лiсова залiзниця Вюеул-де-Сус), Словаччинi (дитяча залiзниця у м. Кошще), Польщi (Бещадська Лiсова Колейка, м.Цюно), Угорщинi (вузькоколiйнi залiзницi в мютах Палхаза, Мiшкольц, Нiредьхаза)[7,с.103].
Створення ПАТ "Украшська залiзниця" сприятиме тдвищенню якостi транспортного туризму, що дозволить в регiонах Украiнi зробити сприятливий вплив на туризм в цшому, оптимiзувати структуру туристських пакетiв i забезпечити задоволення споживчого попиту, сприяти розвитку нових форм туризму, забезпечити транспортну доступнiсть нових туристських напрямюв i сприяти економiчному розвитку цих регюшв i як у бшьшоси економiчно розвинених кра!н св^у[4, с.40], призводить до пiдвищення масово! мобiльностi та свободи перемiщення широких верств населення з метою змютовного проведення дозвiлля.
Для цього необидно забезпечити розробку управлшських рiшень щодо визначення показник1в, якi обумовлюють надання як1сного туристичного продукту, що розглядаеться як важлива складова програми управлiння як1стю туристичних послуг [10, 62]. Ефективна дiяльнiсть пiдприемств туристично! iндустрii можлива за таких умов[9,с.135]:
- комплексна туристична послуга задовольняе всi вимоги впчизняного законодавства та iншi вимоги репону, суспiльства;
- туристична послуга вщповщае потребам сфери застосування або призначення;
- туристичний продукт задовольняе вимоги та очiкування споживачiв; - туристичний продукт вщповщае стандартам та техшчним вимогам;
- комплексна туристична послуга, з одного боку, спрямована на одержання прибутку суб'ектами туристично! iндустрi!, з другого - пропонуеться споживачам та туристичним агентам за конкурентоспроможними цiнами;
- туристичний продукт задовольняе ва вимоги безпеки.
Туристично-рекреацiйнi зони е значною частиною економiки Карпатського регiону i особливо Закарпаття, оскшьки мають величезний потенщал формування доходiв регiонального бюджету. У зв'язку з цим актуальною стае проблема розробки моделей i методик для ощнки соцiально-економiчно! ефективностi формування та управлшня такими туристично-рекреацiйними зонами, особливо в аспект !х територiального, iнфраструктурного, економiчного i соцiального розвитку. Моделi для вимiрювання та ощнки ефективносп також е важливими для розробки мехашзму формування i управлiння цими територiями. 1стотним залишаеться мат^ально-техшчна та iнфраструктурна вiдсталiсть рекреацi!. Терит^альна структура Закарпаття вiдрiзняеться нерiвномiрним характером освоення територi! рекреацiйнi райони вщчувають перевантаження, в той же час ресурсний потенцiал перспективних гiрських, передпрських використовуеться не в повному обсязг
Тут необхiднi iнновацi!, якi в рекреацшно-туристичнш сферi можна розглядати як результат дш, якi спрямованi на створення нового продукту, освоення нових ринкiв, впровадження iнформацiйних технологiй, вдосконалення процесу надання рекреацiйно-туристичних послуг, створення стратепчних альянсiв для здiйснення бiзнесу, впровадження сучасних оргашзащйно-управлiнських форм дiяльностi
спецiалiзованих пiдприемств. [13, с. 64]. Яюсть послуги на цш територi! як чинника, що надаватимуть туристичш пiдприемства, впливае на конкурентоспроможшсть послуги
як товару i визначального задоволення споживача вiд придбання послуги як споживчо! цiнностi, що вщбиваеться в соцiальнiй ефективностi туризму.
Для репонального рекреащйно-туристичного бiзнесу переваги можна вбачати в наступному: зниження трансакщйних витрат, полiпшення можливостей для бшьш результативного виходу на ринки, активiзацiя iнновацiйно! дiяльностi, удосконалення i модернiзацiя ринково! iнфраструктури надання рекреащйно-туристичних
послуг[12,с.14], а функщонально-
господарську систему шдустрп туризму розглядати як три складов^ гостинностi, транспорту та туристично-оздоровчо! дiяльностi [14, с.148].
Тому на курортних територiях шдприемствам туристично! галузi доцiльно об'еднати концепщю двох моделей органiзацi! культурно шзнавального туризму, де елемент шзнання i прилучення до природних i культурним цiнностям виступае або як головна мета подорожi транспортом, або як додаткова послуга, що властиво туристичним продуктам курортних територш i забезпечити методичну основу вдосконалення способiв регулювання культурно-
пiзнавального туризму на базi використання механiзму зворотного зв'язку зi споживачем в системi адмшютративних i громадських форм управлiння.
Одним iз унiкальних конкурентних переваг туристичного потенцiалу
Закарпатсько! областi е прикордонне розташування i можливiсть органiзацi! тюно! iнформацiйно! та транскордонно! спiвпрацi з сусщшми кра!нами iз врахуванням ролi транспортно! складово!. Розробка единого iнформацiйного простору туристичними операторами в цьому регюш дозволить полегшити доступ на укра!нський ринок iноземним туристам, пщвищити стандарти обслуговування вiдповiдно до прийнятих мiжнародних норм, пiдвищити привабливють для вiтчизняних туристiв, використовуючи рiзноманiтнi види транспорту.
Висновки даного дослщження i перспективи подальших робiт у цьому напрямку. Розвиток послуг та шдвишення якосп транспортного туризму дозволить в регюнах Укра!нi зробити сприятливий вплив на туризм в щлому, туристичним
пiдприемствам оптимiзувати структуру туристських пакетiв i забезпечити задоволення споживчого попиту, сприяти розвитку нових форм туризму, забезпечити транспортну доступшсть нових туристських напрямкiв i сприяти економiчному розвитку и регiонiв. Курортна територiя Закарпаття володiе рiзноманiтним туристично-рекреацiйним потенцiалом, який забезпечуе створення як рекреацiйних, так i культурно-пiзнавальних туристських продуктiв. Розвиток туристично! дiяльностi на цiй територн е перспективним у культурно -шзнавальнш туристичнш дiяльностi, включатиме рекреацiйнi послуги, а оздоровчi по!здки можуть також супроводжуватися наданням послуг культурно! та шзнавально! спрямованостi. Iнновацiйним продуктом туристичних пiдприемств у рекреацшно-туристичнiй сферi можуть називатися новi пропозицн послуг, напрями, маршрути, якi пропонуються та реалiзуються на ринку.
Якiсть надання послуги
туристичними операторами на цш територн впливае на конкурентоспроможнiсть послуги як товару, що пов'язано з економiчною ефектившстю туристично! дiяльностi й визначальним задоволенням споживача вiд придбання послуги як споживчо! цiнностi, що вщбиваеться в соцiальнiй ефективностi туризму. 1з врахуванням конкурентних переваг туристичного потенцiалу Закарпатсько! областi прикордонного розташування можливiсть оргашзацл тюно! шформащйно! та транскордонно! спiвпрацi з сусiднiми кранами забезпечить конкурентнi переваги на ринку туристичних послуг, а культурно -тзнавальна послуга iз врахуванням транспортно! складово! може стати головною частиною туру на територп з високим культурно-iсторичним потенцiалом та унiкальними природними об'ектами.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Руденко В.П. Географiя природно-ресурсного потенцiалу Украши. У 3-х частинах: Щцручник. - К.: ВД "К. -М.Академiя" - Чершвщ: Зелена Буковина, 1999. - 568 с.
2. Семенов В.Ф., Басюк О.В. Територiальнi умови i стратеги розвитку
туризмув регiонаx. Режим доступу: http : //dspace.oneu.edu.ua/j spui/bitstream/pdf
3. Рекреацiйний потенцiал Закарпатсько!' области/. Режим доступу: http://zolota-pidkova. org.ua/rekreacijnyj -potencial-zakarpatsj koi-oblasti.html
4. Кунiцин С.В. Система показниюв оцiнки конкурентоспроможностi туристичного продукту//Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Экономика и управление». Том 24 (63). 2011 г. № 3. С. 4049.
5. Закарпаття - санаторн та туризм (Статистичний збiрник)// Державна служба статистики Украши. Головне управлшня статистики у Закарпатськш област, Ужгород
- 2015,107с.
6. Статистичний збiрник "Регюни Украши"// Державна служба статистики Украши(ч.1) К.:2015, 306с.
7. Копитко В.1. Дiяльнiсть пiдприемств туристичноï галузi, враховуючи регiональнi особливостi розвитку транспортного туризму //Збiрник наукових праць Днiпропетровського нацюнального унiверситету залiзничного транспорту iменi академша В. Лазаряна „Проблеми економiки транспорту". - Д.: Вид-во Дншропетр. нац. ун-ту залiзн. трансп. iм. акад. В. Лазаряна, 2015. - Вип. 10. - с. 99-104.
8. Кшьюсть мiжнародниx туристiв зросла до рекордних 1,2 млрд людей// Режим доступу: http://dt.ua/WORLD/kilkist-mizhnarodnih-turistiv-zrosla-do-rekordnih-1-2-mlrd-lyudey- 197046_.html
9.Денисенко М.П., Терещенко Н.М. Формування системи управлшня яюстю послуг у сферi туризму// Наук^ працi МАУП.
- 2014. - Вип.1(40). - С.134-138
10. Астахов А. Система управлшня яюстю - шструмент удосконалення загальноï системи управлiння органiзацiею (пiдприемством) / А. Астахов, Л. Хриплива // Стандартизащя, сертифшащя, як1сть. - 2011. -№4. - С.60-64.
11. Богатюк 1.Г. Рекреацiйнi зони в Украшк стан та перспективи розвитку// Вюник Академй працi i соцiальниx вщносин Федерацй професiйниx спiлок Украïни. Серiя: Право та державне управлiння. - 2011. - №4. - С.48-51.
12. Стеченко Д. М. 1нновацшна полiтика кластероутворення в рекреацiйно-туристичнiй
сферi Укра!ни / Д. М. Стеченко, I. В. Безуглий // Науковий вюник Чернiгiвського державного шституту економiки i управлiння. Серiя 1 : Економiка. - 2014. - Вип. 2. - С. 9-18.
13. Стратепчний розвиток туристичного бiзнесу:монографiя /[Ткаченко Т.1., Мельниченко С. В. , Бойко М. Г. та ш.]; за заг. ред. А. А. Мазараю. - К.: Ки!в. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. - 596 с.
14. Бордун О. Стан та перспективи транспортного забезпечення туристично! iндустрi! Львiвсько! областi// Науковi записки. №2. 2011. ( Рекреацшна географiя i туризм), с.147-152.
15. Медвiдь Л. I. Транспортна iнфраструктура як важливий чинник розвитку
туристично! галузi perioHy// Режим доступу: http: //geopolitika.crimea.edu/arhiv/ 2014/ tom10-v-2/029 medv.pdf.
16. Пiкyлик О. Б. Прюритетш напрями розвитку транспортно! системи Захщного регiонy Укра!ни в умовах европейсько! штеграци / О. Б. Пшулик . // Науковий . вюник Волинського нащонального yнiверситетy iм. Лес Укра!нки. - 2008. - № 7. - С. 284-291. (Серiя : Економiчнi науки).
17.Транспорт i зв'язок Закарпаття (Статистичний збiрник)//Державна служба статистики Укра!ни. Головне yправлiння статистики у Закарпатськш областi, Ужгород - 2015, 88с.
Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДУЗТПолякова О.М.
УДК 005.934:33
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИНЦИП1В ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ НАГЛЯДОВИХ РАД В СИСТЕМ1 ЕКОНОМ1ЧНО1
БЕЗПЕКИ ШДПРИСМСТВА
Котов А. М., к.е.н., доцент, Мозгова Л. О., к.е.н, 1ватенко В.В. к.е.н., професор (ХНЕУ)
Розглянуто принципи формування наглядовог ради та необх1дтстъ трансформацИ ключових гг компетенщй у зв'язку з рухом корпорацИ по стад1ях життевого циклу. Виявлено необх1дтстъ поступового переходу в1д простог структури наглядовог ради до быъш складног через врегулювання виникаючих конфлтт1в в управлтт. Розвиваючи мехамзми формування 7 функщонування наглядовог ради запропоновано використовувати ряд принцитв внутр1шнъог взаемодИ члешв ради.
Ключовi слова: акцюнерш товариства, корпоративне управлшня, економiчна безпека, наглядоварада, структура, формування, життевий цикл, загрози, принципи.
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПРИНЦИПОВ ФОРМИРОВАНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ НАБЛЮДАТЕЛЬНЫХ СОВЕТОВ В СИСТЕМЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ
Котов А. Н., к.э.н, доцент, Мозговая Л. А., к.э.н., Иваниенко В. В., к.э.н., профессор (ХНЭУ)
Рассмотрены принципы формирования наблюдателъного совета и необходимостъ трансформации ключевых ее компетенций в связи с движением корпорации по стадиям жизненного цикла. Выявлена необходимостъ постепенного перехода от простой структуры
© Котов А.М., Мозгова Л.О., 1вашенко В.В.
