CC BY
52
УДК 338.48 (477)
_ 1 *
Л. В. МАРЦЕНЮК1
1 Каф. «Економжа та менеджмент», Дтпропетровський нацюнальний ушверситет зал1зничного транспорту 1мен1 акаде-мжа В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, Дтпропетровськ, Украгна, 49010, тел. +38 (093) 934 18 03, ел. пошта rwinform1@rambler.ru, ORCID 0000-0003-4121-8826
ВАЖЛИВ1СТЬ РОЗВИТКУ ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТУРИЗМУ В УКРА1Н1 В СУЧАСНИХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ УМОВАХ
Вступ. У високорозвинених кра!нах туризм е одшею з галузей, завдяки якш до бюджету надходить зна-чна частина кошпв. Зокрема, останшм часом великою популяршстю користуеться зал1зничний туризм, завдяки якому люди можуть комфортно та в межах сво!х фшансових можливостей подорожувати свгтом. Укра!на зштовхнулася з проблемою суттевого зниження обсяпв туристичних потоков, старшня основних фонд1в, ввдсутносп швестицш на !х оновлення, зниження обсяпв пасажирських перевезень. Мета. Мета статп полягае в обгрунтуванш необхвдносп розвитку зал1зничного туризму в Укра!ш. Теоретичну та мето-долопчну основу дослвдження становлять системний анал1з проблем забезпечення конкурентоспроможносп туристично! галуз1 у сфер1 пасажирських зал1зничних перевезень, теоретичш положення економ1чно! науки в галуз1 ефективносп зал1зничного туризму й управлшня туристичними потоками. Методи. Автором запро-поновано напрямки управлшня туристичними потоками, яш в1др1зняються в1д юнуючого розширенням сфе-ри послуг туристам на територп Укра!ни. Запропоновано розвиток зал1зничного внутршнього туризму, а також впровадження спещальних туристичних по!здв. Результати. У результат виконання поставлених завдань мають бути досягнут так результати: шдвищення 1м1джу укра!нських зал1зниць; шдвищення частки сфери туризму i курорпв у структур1 валового внутршнього продукту до р1вня розвинутих кра!н; доведення кшькосп працiвникiв сфери туризму й курорпв до рiвня розвинутих кра!н; збiльшення загально! кiлькостi номерного фонду в готелях та шших сертифжованих засобах розмiщення до рiвня розвинутих кра!н; ство-рення ефективно! системи монiторингу якостi надаваних туристичних послуг вщповщно до адаптованого свггового досвiду; створення привабливого iнвестицiйного ктмату для широкого залучення iнвестицiй у розвиток туристично!, шженерно-транспортно! та комунально! iнфраструктури, пiдвищення безпеки турис-пв, забезпечення дiевого захисту !хшх прав, законних штереав i збереження майна. Висновки. Автором наведено теоретичне узагальнення й нове роз'язання наукового завдання. Воно виявляеться в розробцi тео-ретичних i методологiчних пiдходiв щодо необхiдностi розвитку залiзничного туризму. Рацюнально засто-сованi заходи за запропонованими автором напрямками управлiння туристичними потоками дозволять сут-тево шдвищити надходження до бюджету кра!ни вiд внутршнього туризму.
Ключовi слова: залiзничний туризм, туристичний потiк, туристичний маршрут, туристичний по!зд, залiз-ничний тур.
Вступ
В Укра!ш сфера туризму й курорт1в не грае надежно! рол1 у формуванш сприятливо! макроеконом1чно! динам1ки та доходах бюджету. На м1жнародному туристичному ринку нацюнальний туристичний продукт та природш дiкувадьнi ресурси Укра!ни оцшюються як менш приваблив1 й конкурентоспроможш, шж в шших кра!нах.
Укра!на програе в конкурентнш боротьб1, вщстаючи вщ провщних держав св1ту за р1внем розвитку туристично! шфраструктури в 5-15 раз1в. Найбшьш вщчутне вщставання спостер1гаеться за показниками забезпеченост населення готельними послугами, кшьюстю
зайнятих у туризм1 на 1000 громадян, кiдькiстю трудових витрат на кушвлю права проживання в готел1 та ш. Темпи та структура розвитку сфери туризму й курорт1в Укра!ни не вщповщають сучасним викликам.
За даними Всесвгтньо! туристично! ор-гашзаци, починаючи з 1990 р. обсяги доходу вщ м1жнародного туризму зростають в се-редньому на 9 % на р1к, а кшьюсть м1жнарод-них туристов - на 4 %. Частка туризму у свпо-вому валовому нацюнальному доход! складае близько 10 %, а на частку м1жнародного туризму припадае 8 % загального обсягу свпового експорту та майже 30 % свпово! торпвл! по-слугами.
Позитивний розвиток сфери туризму й ку-рорпв може стати вагомим чинником приско-рення економiчного зростання, пiдтримки зай-нятостi, структурно! модершзаци економiки, наповнення бюджетiв усiх рiвнiв.
У цш статтi ми бiльше уваги придшимо за-лiзничному туризму. Залiзничний туризм - по-дорож, що здшснюеться залiзницею на спеща-лiзованому залiзничному транспортному засобi тривалiстю менше 24 годин (з ночiвлею) або вщ 24 годин до 1 року з оздоровчою, пiзнавальною, професiйно-дiловою, релтйною й iншою метою, не пов'язаною з оплачуваною дiяльнiстю
[4].
На жаль, у нашiй кра!ш залiзничний туризм ще не набув бажано! популярностi, у бiльшостi вш асоцiюeться лише з приватними туристич-ними по!здками або з орендою висококомфор-табельних вагонiв для приватних подорожей.
Методика
Залiзничний туризм класифшують таким чином: за часом: одноденний (екскурсшний); короткочасний (2-3 днi); багатоденний (вщ 3 днiв); за територ1альною приналежмстю: м> жнародний; у рамках краши; у рамках одше! залiзницi; за цыями: пiзнавальний; лшувально-оздоровчий; професшно-навчальний; науковий; за сезонмстю: сезонний; мiжсезонний; за типом побудови маршруту: лшшний; стащонар-ний; кшьцевий; за ттегращею вид1в транспорту: власний - виключно залiзничним транспортом; штегрований - поеднання з шшими видами транспорту; за ступенем забезпеченос-т1 транспортною тфраструктурою: власний рухомий склад; орендований рухомий склад шших операторiв; за повнотою туристичного обслуговування: комплексне обслуговування залiзничним транспортом; партнерське ствро-б^ництво: спiвробiтництво залiзничного транспорту з шшими операторами з приводу надан-ня окремих послуг пiд час формування та здш-снення залiзничного туру; обслуговування iн-шими операторами: надання рухомого складу, надання послуг нерухомо! iнфраструктури, окреме обслуговування залiзничного транспорту - видiлення нитки графша, надання локомо-тивно! тяги, ТО та еюшрування рухомого складу тощо; за ступенем концентрацИ' пасажир1в: подорож туристичним по!здом; подорож у ту-ристичному вагонi за розкладом пасажирського
по!зда; за властстю дохгдних надходжень та тарифоутворенням: повна власшсть; часткова власшсть; власнiсть шших операторiв; за циклг-чшстю: випадковий; сезонний; постiйний [2].
Особливостi розвитку туристично! шдустри дослiджено в працях А. М. Близнюка, Л. Г. Бо-гуша, Л. I. Давиденко, В. Ф. Данильчука, В. Ф. Кифяка, Н. Й. Кошщево!, М. П. Мальсь-ко!, Т. М. Ореховсько!, Ф. Е. Поклонського, I. В. Смаля, Т. I. Ткаченко, В. I. Цибуха, I. М. Школи. Але в !х працях недостатня увага придшена розвитку саме внутршнього туризму, на якому акцентуе увагу автор.
Туризм е одшею з високорентабельних га-лузей, саме вщ туризму бюджет багатьох краш щорiчно поповнюеться на значну суму. В Укра-1ш, на жаль, внаслщок нестабшьно! фшансово-економiчноl ситуаци, небездоганно! законодав-чо! бази та головне - через низью доходи гро-мадян туризм поки що не виходить на лщиру-ючi позици. Згiдно з даними Держкомстату Украши сукупний дохiд середньостатистично! им'1 витрачаеться таким чином: близько 50 % -на !жу, 30 % - на товари побутового призна-чення, одяг тощо, 20 % - на оплату комуналь-них послуг, 3 % - на лши, 2 % - на осв^у i лише трохи бшьше 1 % - на культурш заходи та стшьки ж на транспорт.
Низью доходи (близько 100 доларiв на м> сяць) не дозволяють громадянам не тiльки активно вщпочивати та подорожувати як в Укра!-нi, так i за И межами, але й мати повноцшну сiм'ю. Так, якщо у 2000-му рощ частка домого-сподарств, що мали одну дитину, складала 61 % iз загально! кшькосп, то вже у 2014 рощ ця цифра досягла 75 %. Демографiчна криза не просто наближаеться, вона крокуе дуже швидкими темпами. З боку держави необхщно в першу чергу вжити заходiв щодо пiдвищення доходiв громадян, змщнення !х фiнансових можливос-тей, а вже по^м намагатися розвивати будь-яю сфери економiки, у тому чи^ й туризм.
Зважаючи на позитивний досвщ iнших кра-!н, в Укра1ш потрiбно прикласти зусилля для розвитку внутршнього туризму, адже це збага-тить духовний свiт людей, тдвищить iнтерес для пiзнання культури, дозволить вiдновити iнфраструктуру, яка пов'язана з рекреацшними зонами та юторичними й культурними пам'ятками, i, безумовно, буде регулярно по-повнювати бюджети рiзних рiвнiв.
© Л. В. Марценюк, 2015
85
Найбшьш зручно подорожувати кра1ною туристам буде зал1зницею. Зал1зничний туризм може стати доступним засобом вщпочинку для укра!нських шмей. Для цього можна оргашзу-вати тури з р1зною тривалютю та р1зними пунктами зупинки. Потр1бно переобладнати рухо-мий склад таким чином, щоб в склад! пасажир-ського туристичного по!зда були як економ-купе, так i шикарш купе класу «люкс». У бшь-шост кра!н залiзничний туризм вважасться ел> тною розвагою, бо квитки коштують вiд одше! до двадцяти тисяч доларiв, туристам впродовж подорожi пропонують вишукану !жу тд звуки живого оркестру, а також надають додатковi послуги - це може бути тренажерний та масаж-ний зали, кшотеатр тощо.
Мета
Метою дослщжень е обгрунтування необ-хiдностi створення умов для забезпечення при-скореного розвитку сфери туризму й курор^в, перетворення li у високоефективну, штегровану у свiтовий ринок галузь на основi широкого використання iнновацiйних технологiй обслу-говування споживачiв (надання послуг) iз за-стосуванням адаптованих свiтовим досвiдом механiзмiв взаемоди держави, бiзнесу (робото-давцiв) та споживачiв.
Результати
Цiльова програма розвитку туризму i курор-тiв до 2022 року, концепщя яко! зараз розроб-ляеться, повинна збiльшити в'!зний потiк тури-стiв в Украшу вдвiчi й довести кiлькiсть робо-чих мiсць у туризмi до 1 млн.
Внаслщок реалiзацil програми плануеться ютотно полiпшити показник внеску туризму в економшу, а саме: в'!зний потiк збiльшити вдвiчi, надходження до бюджету - у 2,5 разу, швестици - з 9 до 40 млрд грн.
Уже зараз Укра!на займае першi позици в рейтингах мiсць, якi пропонують вщвщати про-вiднi експерти. Так, Львiв - другий у рейтингу видання Lonely Planеt «найкращих мют для у!к-енду в Сврош». Портал Tripadvisor поставив торiк Ки!в на 1-ше мiсцi в Сврош та 3-те мiсце у свт.
Якщо звернутися до статистики вщвщувань Укра!ни iноземними громадянами, то якщо у 2001 рощ кра!ну вщвщали менше мiльйона осiб, то вже з кожним наступним роком ця тен-
денцiя мала схильнiсть до збшьшення. Так, у 2004-му Украшу вщвщали 15 мiльйонiв осiб, в 2009-му - 20 млн, а в 2013-му - майже 25 млн(!). Але в 2014 рощ у зв'язку з нестабшь-ною пол^ичною та економiчною ситуацiею в кра!ш потiк туристiв скоротився вдвiчi - до 12,5 млн ошб. При цьому структура в'!зного туристичного потоку така: приватний туризм складае 88 %, органiзований - лише 8 % та службова по!здка - 4 %. Безумовно, потрiбно негайно дiяти, щоб не допустити ще бiльш стрiмкого зменшення в'!зних туристичних по-токiв. Серед органiзацiйних заходiв пiдвищення туристичних потокiв можуть бути: шдписання Меморандумiв iз нацiональними туристичними органiзацiями рiзних кра!н, якi б заохочували сво!х громадян вiдвiдати Украшу, наприклад, запропонувати вигiднi умови для групових по!здок. Також рекомендуеться вщкрити украlнськi представництва з туризму в кра!нах з найбiльш мобiльним населенням.
У нашш краlнi бажано оргашзувати залiз-ничнi тури таким чином, щоб вони були до-ступш кожнiй сiм'l. Можна навiть запропонувати таку послугу як накопичувальний тури-стичний внесок, який турист може впродовж деякого перюду накопичувати на спецiальному рахунку туристично! або залiзничноl компанil, при цьому повинна дiяти гнучка система знижок. Зрозумшо, що один i той же турист навряд чи по!де тим самим маршрутом двiчi, тому потрiбно органiзувати не менше десяти кшьцевих туристичних маршрутiв по Украlнi. Найбшьш вщвщуваними мiсцями Укра!ни е Ки!в, Львiв та Одеса. До цього списку при ро-зробцi маршрупв можна ще додати Харкiв, Дншропетровськ, Запорiжжя, а також мiста Захщно! Укра!ни, адже там е багато щкавих об'ектiв для туристiв.
Для оргашзаци залiзничних туристичних перевезень залiзницi повиннi сво!ми коштами або за допомогою мюцевих органiв влади та приватних компанiй переобладнати вагони таким чином, щоб в них були зручно подоро-жувати декшька днiв. Окрiм зручних спальних мiсць потрiбно передбачити душовi кабiни, спортивнi та дитячi кутки, мюце для кiнозалу, а також забезпечити безпеку пасажирiв та !хшх речей пiд час подорожi. Вагони повинш бути обладнанi сучасними засобами зв'язку, наприклад ^г-й. Туристичш по!зди повиннi стати справжнiми «готелями на колесах».
Якщо згадати юторда, то найбiльша в свт американська компашя «Вагон-ЛЬ> («Vagon-Lits») е nioHepoM залiзничного туризму. З кшця XIX ст. брати Пульман та !хня кoмпанiя стали пропонувати заможним пасажирам вишукане обслуговування. Компашя «Великий европей-ський експрес» пропонувала туристичш послу-ги мiж столицями европейських кра!н. Вже бiльшe сотш poкiв користуються великою по-пуляршстю «Схщний експрес» («Orient Express», 1883), «Блакитний по!зд» («Train Blue», 1922), «Золота стрша» («Golden Arrow», 1926), «Тpанссибipський експрес»
(«Transsiberian», 1898) [1].
Спeцiалiзoванi туpистичнi залiзничнi тури умовно можна розподшити на три категори: oднoдeннi; нeтpивалi (2-3 доби) та багатоденш (вiд 5 днiв i бiльшe).
Однoдeннi тури починаються вранщ й закiнчуються ввeчepi того ж дня. Туриспв до-возять до певного мюця, де для них шдготовле-на спeцiальна програма (це може бути екскурсшна по!здка або шкшк на пpиpoдi). При цьому для туриспв не передбачене окреме купе, вони розташовуються за столиками бшя вiкoн. Можна общати, насолоджуватися краевидами та виступами артис^в.
Пiд час нетривалих туpiв пасажири мешка-ють в окремих купе. Розклад передбачае вiдвiдування eкскуpсiй вдень та сон вночь
Щодо багатоденних туpiв, то вони потребу-ють ретельно! розробки маршруту. Залежно вщ екскурсшно! програми i маршруту туристи часто перебувають у дopoзi i в денний час. Щоб мандpiвники не стомилися, турпо!зд повинен йти безупинно не бшьше твтори доби. В окремих випадках пропонуються i кopoткoчаснi «зeлeнi» стоянки в лю або горах, на бepeзi моря чи великого озера.
Залiзничний туризм е популярним видом вiдпoчинку за кордоном. Найбшьш стiйкими його прихильниками е шмщ, англiйцi та швей-цаpцi. Мешканщ Великобритани та Швейцари бiльшe подорожують сво!ми кра!нами, а нiмцi -по Сврош.
Сьoгoднi туpистичнi маршрути проходять через всю залiзничну мережу Захщно! Свропи та Роси. Так, «Андалузький експрес» обслуго-вуе популярний залiзничний туристичний маршрут по 1спани, який мае два ваpiанти: 1) швшчне залiзничнe кiльцe: Мадрид-Севшья-Кордова-Гранада-Рондо-Севшья-Мадрид (в>
cîm дшв / cîm ночей) та швденне кшьце: Сев> лья-Кордова-Гранада-Рондо-Севшья (cîm дшв / шють ночей). Туристи живуть в спальних вагонах по!зда, вишукано вщреставрованих «тд старовину». У по1зд1 е два вагони-ресторани, бар, 61бл1отека [3].
«Схщний експрес» вщправляеться i3 Моск-ви в десятиденну подорож до Пекша, проходить через Омськ, Новосибiрськ, 1ркутськ i Улан-Батор. Цей маршрут хоча й належить до розряду класичних, але не е масовим. У Роси органiзацiею таких турпо!здок займаеться росiйсько-швейцарська компанiя «Русьрейл». Вона пропонуе подорожi на таких легендарних по!здах, як «Схiдний експрес», «Русь експрес», «Президент експрес», що здшснюють тури за рiзними маршрутами: по Транссибiрськiй магiстралi, «Шовковому шляху», «Золотому кшьцю Росiï», а також за коротким маршрутами: у Кострому, Ярославль, Санкт-Петербург та iншi мюта Роси.
Найбшьш привабливими для туриспв стали тури на «Схщному експресЬ» з Лондона i Стамбула залiзницями Свропи. Захiднi туристи для тривалих подорожей частiше обирають ком-фортабельнi, а не ретро-поïзда. Тому i в Украïнi потрiбно максимально осучаснити рухомий склад, щоб зробити його привабливим для по-тенцiйних туристiв.
Зростае iнтерес до залiзничного туризму i на Американському континент^ де лiдирують три тривалих маршрути «Транс-Канада» (десяти-добовий переïзд з Ванкувера в Монреаль); «Транс-Америка» (двенадцатидобовий переïзд з Вашингтона в Лос-Анджелес) та «ТрансАтлантика» (з Манагуа до Пуерто-Монт) [7].
У США популяршсть здобули залiзничнi тури в Скеляст гори Монтани - зi штату Айдахо в штат Монтана. В Гранд Каньйош - одному з найпопуляршших туристичних райошв також е залiзниця «Grand Canyon Railway», яка устшно експлуатуеться з екскурсiйною метою.
У Канадi пропонуються тури в Скелястi гори. Затзнична компанiя пропонуе туристам весшьш подорож1, пiкнiки на природа
У Мексицi туристичнi по1'зди використову-ються для органiзацiï маршрутiв в гори Сьерра Мадре. Цей ушкальний тур називаеться «Тур у мексиканське шднебесся» [6].
Залiзничнi маршрути е в 1нди i в 1ндонези. Для туристiв, якi вiдвiдують 1ндонезда, пропо-нуеться унiкальний тур «Паровi локомотиви в
1ндонези» з оглядом найбшьшо! у cbítí колекцп дiючих локомотивiв i вагошв вузько! коли.
В Африцi кoмпaнiя «Rovos Rail» пропонуе туристам чотири основних багатоденних марш-рути, за якими потяги вщправляються кoжнi два тижш, рiзнo! тривaлoстi й рiзнo! вартосп. Так, найдовша (двадцятиденна) по!здка з Кейптауна в столицю Танзани oбiйдеться в купе «люкс» на одну людину в 6 500 дoлaрiв [8].
Наукова новизна та практична значимкть
З метою розвитку туризму необхщно стиму-лювати розвиток об'екпв туристично! iнфрa-структури, розрахованих на масового спожива-ча з цiлoрiчним вiдвiдувaнням, насамперед, в юторичних мiсцях, а також у межах нащональ-них iстoричних, iстoрикo-культурних та архте-ктурних зaпoвiдникiв.
При плануванш oб'ектiв iнфрaструктури не-oбхiднo врахувати необхщшсть розвитку допо-мiжних служб у мюцях масового перебування туриспв (пункти невщкладно! медично! допо-моги, шформацшш туристичнi центри, зони вщпочинку, туалети, пункти телефонного та електронного зв'язку, магазини сувешрно! про-дукци тощо).
Важливим елементом просування нацюнального туристичного продукту е створення цен^в туристично! шформаци - спецiaлiзoвa-них установ, обладнаних сучасною техшкою, якi можуть у стислi термши надати туристам та iншим подорожуючим корисну iнфoрмaцiю про туристичний потенщал Укра!ни, а також певнi послуги.
Фшансове забезпечення поставлених зав-дань повинно здшснюватися за рахунок: державного бюджету Укра!ни, обласних бюджеив, мiсцевих бюджетiв, власних кoштiв тдприемств та oргaнiзaцiй, кoштiв мiжнaрoд-них oргaнiзaцiй, у тому числi гранив, залучен-ня приватних, у тому чи^ iнoземних, шве-стицiй.
У цш рoбoтi вперше сфoрмульoвaнi бaзoвi положення теорп упрaвлiння туристичними перевезеннями в умовах aкцioнувaння зaлiзни-чного транспорту з урахуванням його конкуре-нтoспрoмoжнoстi на ринку транспортних пос-луг, появи приватних зaлiзничних туроперато-рiв, мoжливoстi використання iснуючих лшш вузько! коли у привaтнiй власносп, що дозволить забезпечить попит населення Укра!ни та
Свропи у бшьш дешевих туристичних переве-зеннях та отримати додатковi надходження до бюджету кра!ни.
Практична значимiсть роботи полягае у шд-вищеннi iмiджу укра!нських залiзниць та Укра-!ни в цiлому, зростаннi обсягiв пасажирських перевезень, збереженнi об'ектiв нацiонально! науково! i культурно-iсторично! спадщини, якi одночасно використовуються як об' екти турис-тичного показу, формування бiля цих об'екпв необхiдно! туристично! iнфраструктури.
Висновки
Враховуючи економшо-сощальш обставини, якi склалися останшм часом у нашiй кра!нi, а саме: рiзке зниження доходiв населення, попр-шення iмiджу Укра!ни у свт, а також зростаю-че негативне ставлення до залiзницi внаслщок застарiло! iнфраструктури, вкрай необх!дно т-двищувати iмiдж кра!ни як всередиш, так i зов-нi, ^м того, бажано пiднести дух населення, звернувши увагу на наявнi юторико-культурш цiнностi, органiзувати доступний для вшх про-шаркiв населення вiдпочинок, а саме: залiзнич-ний туризм.
Залiзничний туристичний маршрут повинен ретельно вибиратися з урахуванням штерешв, побажань та попиту конкретних споживачiв. Пiд час подорожi залiзницею можна отримати задоволення вiд природних або культурних особливостей: лiси, озера, гори, пам'ятки ар-хiтектури, замки, храми.
Для реалiзацi! залiзничного туризму юнуе кiлька варiантiв. Наприклад, можливе формування окремих туристсько-екскурсiйних по!з-дiв.
Основними цiлями розвитку залiзничного туризму е: пiдвищення доходностi залiзниць; вивчення та задоволення потреб пасажирiв у спецiалiзованому рухомому складi для подаль-шого його оновлення; вивчення потенцшних пасажиропотокiв для задоволення потреб паса-жирiв у здiйснення подорожi в певному напря-мку за конкретним маршрутом; розвиток ком-плексностi обслуговування на залiзничному транспортi; розвиток транспортно! шфраструк-тури для задоволення потреб пасажирiв у отри-маннi комплексних послуг; забезпечення дос-тупностi та тдвищення якостi транспортних туристичних послуг [5].
Розвиток затзничного туризму сприятиме пiдвищенню iмiджу зaлiзниць та забезпечить збiльшення обсяпв перевезень i, як нaслiдок, -поповнення бюджетов ycix pîbhîb.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуразакова, Я. М. Современный международный туризм: тенденции и перспективы / Я. М. Абдуразакова // Вестн. АГТУ. Сер. : Экономика. - 2010. - № 2. - С.159-166.
2. Марценюк Л. В. Основш засади розвитку транспортного туризму в Украш / Л. В. Марценюк // Вкн. Дншропетр. нац. ун-ту зaлiзн. трансп. iм. акад. В. Лазаряна. - Дншропетровськ, 2013.
- Вип. 47. - С. 24-32.
3. Новгородцева, А. Н. Становление теории туризма в зарубежной и отечественной практике [Электронный ресурс]. / А. Н. Новгородцева // Изв. РГПУ им. А. И. Герцена. - 2009. - № 115.
- Режим доступа:
http ://cyberleninka. ru/article/n/stanovlenie-teorii-turizma-v-zarubezhnoy-i-otechestvennoy-praktike
4. Про туризм : Закон Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/324/95-вр
5. Розвиток туризму в Украш1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.marshruty.in.ua/index.php/rozvytok-turyzmu-v-ukraini.php
6. European Tourism 2013: Trends & Prospects [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://aboutourism.wordpress.com
7. Juan Gabriel Brid^ Manuela Deidda, Manuela Pulina. Tourism and transport systems in mountain environments: analysis of the economic efficiency of cableways in South Tyrol. // Journal of Transport Geography. -Vol. 36, April 2014. - P. 1-11.
8. Overview International Tourism [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tourlib.net/wto/WT0_highlights_2009.pdf
_ 1 *
Л. В. МАРЦЕНЮК1
1 Каф. «Экономика и менеджмент», Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, Днепропетровск, Украина, 49010, тел. +38 (093) 934 18 03, эл. почта rwinform1@rambler.ru, ОЯСГО 0000-0003-4121-8826
ВАЖНОСТЬ РАЗВИТИЯ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТУРИЗМА В УКРАИНЕ В СОВРЕМЕННЫХ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ УСЛОВИЯХ
Введение. В высокоразвитых странах туризм является одной из отраслей, благодаря которой в бюджет поступает значительная часть средств. В частности, в последнее время большой популярностью пользуется железнодорожный туризм, благодаря котрому люди могут комфортно и в пределах своих финансовых возможностей путешествовать. Украина столкнулась с проблемой существенного снижения объемов туристических потоков, старением основних фондов, отсутствием инвестиций на их обновление, снижением объемов пассажирских перевозок. Цель. Цель статьи заключается в обосновании необходимости развития железнодорожного туризма в Украине. Теоретическую и методологическую основу исследования составляют системный анализ проблем обеспечения конкурентоспособности туристической отрасли в сфере пасажирс-ких железнодорожных перевозок, теоретические положения экономической науки в сфере эффективности железнодорожного туризма и управления туристическими потоками. Результаты. Автором предложены направления управления туристическими потоками, которые отличаются от существующих расширением сферы услуг туристам на территории Украины. Предложено развитие железнодорожного внутреннего туризма, а также введение специализированных туристических поездов. В результате выполнения поставленных заданий должны быть достигнуты следующие результаты: повышение имиджа украинских железных дорог; повышение доли сферы туризма и курортов в структуре валового внутреннего продукта до уровня развитых стран; доведение количества работников сферы туризма и курортов до уровня развитых стран; увеличение общего количества номерного фонда в гостиницах и других сертифицированных средств размещения до уровня развитых стран; создание эффективной системы мониторинга качества предоставляемых туристических услуг в соответствии с адаптированным мировым опытом; создание привлекательного инвестиционного климата для широкого привлечения инвестиций в развитие туристической, инженерно-транспортной и коммунальной инфраструктуры, повышение безопасности туристов, обеспечение действенной защиты их
© Л. В. Марценюк, 2015
89
прав, законных интересов и сохранности имущества. Выводы. Автором выполнено теоретическое усовершенствование и новое решение научной задачи. Оно состоит в разработке теоретических и методологических подходов относительно необходимости развития железнодорожного туризма. Рацонально примененные мероприятия по предложенным автором направлениям управления туристическими потоками позволят существенно повысить поступления в бюджет страны от внутреннего железнодорожного туризма.
Ключевые слова: туризм, туристический поток, туристический маршрут, туристический по!зд, железнодорожный туризм, железнодорожный тур.
1 *
L. V. MARTSENYUK1
1 Dep. «Economics and Management», Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Lazaryan St. 2, Dnipropetrovsk, Ukraine, 49010, tel. +38 (093) 934 18 03, e-mail rwinform1@rambler.ru, ORCID 0000-0003-4121-8826
THE IMPORTANCE OF RAILWAY TOURISM IN UKRAINE IN THE CONTEMPORARY SOCIO-ECONOMIC CONDITIONS
Introduction. In highly developed countries, tourism is one of the branches, through which the budget gets much of the money. In particular, the last time very popular railway tourism, whereby tourists can comfortably and within their financial capacity to travel. Ukraine faced the problem of a significant reduction in the volume of tourist flows, depreciation of fixed assets, lack of investment in their renewal, reduction in passenger traffic. The purpose. The purpose of the article is to justify the development of railway tourism in Ukraine. Methods. Theoretical and methodological basis of the research constitute a systematic analysis of problems to ensure the competitiveness of the tourism industry in the area of Passenger rail transport, theoretical principles of economic science in the field of railway tourism and management of tourist flows. Results. The author offers directions of management of tourist flows, which differ from the existing expansion of services to tourists in Ukraine. Prompted the development of rail domestic tourism, as well as specialized equipment tourist trains. As a result of the assigned tasks to be achieved the following results: improving the image of Ukrainian railways; increasing the share of tourism and resorts in the gross domestic product to the level of developed countries; bringing the number of employees in tourism and resorts to the level of developed countries; increase in total number of rooms in hotels and other accommodation facilities certified to the level of developed countries; an effective system of monitoring the quality of tourist services in accordance with the adapted international experience; creating an attractive investment climate for attracting investment in the broad development of tourism, engineering, transport and utility infrastructure, improving the safety of tourists, providing effective protection of their rights and legal interests and property. Conclusions. The author shows the theoretical improvement and new scientific problem solving. It is revealed in the development of theoretical and methodological approaches concerning the need to develop railway tourism. Rational use of activities proposed by the author directions management of tourist flows will significantly increase revenues to the state budget from the inner rail tourism.
Keywords: tourist flow; tourist route; tourist train; narrow gauge railway Надшшла до редколеги 30.03.2015.
Стаття рекомендована до друку д-ром екон. наук, доц. Гненним О. М. та д-ром екон. наук, доц. Каховською О. В.
