CC BY
16
УДК 338.48 (477)
Ю. С. БАРАШ1, Л. В. МАРЦЕНЮК2*, Т. Ю. ЧАРК1НА2
1 Каф. «Обл1к, аудит та штелектуальна власшсть», Дшпропетровський нацюнальний ушверситет зал1знично-го транспорту 1меш академ1ка В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, Дшпро, Укра1'на, 49010, тел. +38 (067) 631 93 02, ел. пошта ubarash@mail.ru
2 Каф. «Економ1ка та менеджмент», Дшпропетровський нацюнальний ушверситет зал1зничного транспорту 1меш академжа В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, Дншро, Укра1'на, 49010, тел. +38 (093) 934 18 03, ел. пошта rwinform1@rambler.ru, ORCID 0000-0003-4121-8826
2 Каф. «Економжа та менеджмент», Дшпропетровський нацюнальний ушверситет зал1зничного транспорту 1меш академжа В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, Дшпро, Украша, 49010, тел. +38 (067) 914 05 04, ел. пошта charkina@i.ua
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОНЯТШНО-КАТЕГОР1АЛЬНОГО АПАРАТУ ТЕОР11 ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТУРИЗМУ
Мета. Для шдвищення ефективносп роботи зал1зничного транспорту в умовах сучасного ринку автори пропонують розвивати в Укра1ш зал1зничний туризм. Метою статп е узагальнення основних теорш стосов-но зал1зничного туризму та трансферних перевезень. Методика. Автори пропонують нове термшолопчне визначення зал1зничного туризму та супутшх з ним трансферних перевезень р1зними видами транспорту, що дозволить б1льш повно окреслити перел1к туристичних послуг, як отримують туристи упродовж зал1знично1' туристично! екскурсй. Результати. У результат запропонованих авторами заход1в очжуеться зростання пасажиропотоку на зал1знищ, щдвищення 1м1джу укра!нських зал1зниць всередиш кра!ни та за i! межами, залучення додаткових кошпв на оновлення застаршо! шфраструктури та рухомого складу, ввдновлення об'екттв культурно-юторичного значення, створення нових робочих мюць, стримування мкрацшних проце-ав на Захвднш Укра!ш. Наукова новизна. Вперше запропоновано нове термшолопчне формулювання заль зничного туризму, яке уточнюе термшолопю, що юнувала до переходу зал1зниць на ринков1 ввдносини, а також надано удосконалене поняття «трансферт перевезення». Практична значимiсть. Удосконалене тра-ктування термшв «зал1зничний туризм» та «трансферт перевезення» дозволить суб'екту господарювання врахувати надання туристичних послуг поза межами по1зда (готелями, апартаментами, ресторанами, кав'ярнями та шшими об'ектами туристично! шфраструктури).
Ключовi слова: зал1зничний туризм; оглядов1 екскурсй'; туристичний маршрут; трансфер; життевий проспр.
Вступ
Як тшьки людина народжуеться, вона мае дуже обмежений життевий проспр, кордонами якого е колиска. Поступово дитина шдростае i И життевий простiр розширюеться - спочатку до меж юмнати, двору, потiм дитячого садка, вулищ, школи тощо. Далi молода людина може вшьно пересуватися мiстом (разом з батьками або сама), подорожувати теренами свое! батью-вщини, а по^м знайомитися з iншими краша-ми. Таким чином до певного вшу життевий проспр людини постшно розширюеться, але пiсля набуття певного досвщу та формування свiтогляду, як правило, у похилому вщ людина починае його звужувати, змшюючи цш сво!х подорожей та кiлькiсть по!здок. Умовно сказа-не вище можна зобразити графшом на рис. 1.
Мета
Метою статп е огляд понятшно-категорiального апарату теори залiзничного туризму та у зв'язку з переходом залiзниць на ринковi умови нове термшолопчне формулювання понять «залiзничний туризм» та «трансферт перевезення».
Аналiз останшх дослiджень та публжацш
Термiн «життевий проспр» було введено в науковий об^ наприкшщ 30-х рокiв XX столп-тя К. Хаусхофером. Вш пов'язував його з гео-полiтичними проблемами. Використання цього термiна в теорiях географiчного детермiнiзму й геополiтики пов'язано iз синтезом iдей життя та цившзацшного простору. У роботах класи-
KiB геопол^ики npocTip - це безперервне жит
теве тiло етносу, здатне до розширення чи сти ▲
снення залежно вiд дiй держави [26].
Рис. 1. Граф1к змши житгевого простору людини впродовж и життя Джерело: розроблено авторами
Поняття «життевий проспр» було запропо-новане К. Левшим у концепци топологи та тео-ри поля [16], у якш було зроблено спробу об'еднати два тдходи:
- дослщження сприйняття простору як суку-пносн об'екпв у гештальт-психологи;
- дослщження «особистюного» простору як сфери щентичносп 1ндивща в психоанал1тичнш психологи. У цьому аспект теор1ю К. Левша можна штерпретувати як «Я в сприйманому простори».
Вш зображував життевий проспр у вигляд1 овалу, у центр1 якого розташоване коло, що си-мвол1зуе внутршнш св1т людини. Таким чином, життевий проспр охоплюе особиснсть { И психолопчне оточення, яю утворюють едине психолопчне поле. Отже, К. Левш вважав, що життевий проспр - це сукупшсть сшвюнуючих та взаемопов'язаних фактор1в, яю визначають поведшку 1ндивща в конкретний час.
1нод1 життевий проспр називають психоло-пчним простором. На думку I. П. Шкуратово! [24], життевий проспр шдпорядковуеться пси-холопчним законам, як суттево вщр1зняються вщ ф1зичних. Вона вважае, що життевий проспр особистосн визначаеться не стшьки матер1-альними благами, скшьки знаннями про св1т {
можливютю впливати на процеси, як1 в ньому вщбуваються. Вона стверджуе, що розм1ри життевого простору не е поснйними: вони мо-жуть збшьшуватися в м1ру дорослшання, дося-гають свого максимуму в середш життя й пос-тупово зменшуються до старосп.
На переконання О. О. Бодальова, характеристика життевого простору проявляеться в таких явищах [2]:
- масштабносп простору, вираженш у тому, що залишаеться в пам'ят й актуал1зуеться у свщомосп людини з навколишньо! дшсносп;
- р1вня пов'язаност змютовного наповнення життевого простору минулим { майбутшм;
- прямш залежносп того, що мютить у соб1 життевий проспр, вщ сформованосп особистосн людини.
Чинниками, що визначають щ характеристики, на думку О. О. Бодальова, е вшова кате-гор1я, а також природно-сощальне оточення, профес1я, осв1чешсть, статус, спошб життя, ш-дивщуальш особливосп.
Дж. Келл1 [11] ютотно шдкршив уявлення дослщниюв про вдивщуальний характер образу св1ту, розробивши теорда особиспсних конструкпв. Вона базуеться на методологи конструктивного альтернатив1зму, зпдно з
якою кожна людина сприймае св1т по-своему. Одиницями ще! системи е критери, за якими людина пор1внюе й оцшюе об'екти навколиш-ньо! дшсносп. Дж. Келл1 стверджуе, що на нас впливають не поди, а наша штерпретащя цих подш, яка залежить вщ нашо! системи уявлень.
Ю. М. Швалб [22, с. 217] дае таке тлумачен-ня простору: «Проспр - це мюце докладання зусиль людини, скерованих на осмислену й щ-леспрямовану змшу умов власного юнування».
У свою чергу, К. У!лбер [19, с. 152], досл> джуючи життевий проспр, зробив припущення, що проблеми, яю виникають у конкретно! осо-бистосп, прямо залежать вщ того, де вона проводить межу м1ж собою та дшсшстю. Чим ши-рша сфера самоототожнення, тим бшьшу час-тину св1ту людина визнае сво!м.
Важливе значения для нашого дослщження мають також роботи шмецького психолога гу-
машстичного спрямування X. Томе [27]. Вш стверджуе, що ¡ндивщ перебувае в постшшй взаемоди з навколишшм св1том, насамперед сощальним. Людина весь час щось створюе у свт та в результат! тако! едност з1 св1том од-ночасно перетворюе щось у собь
Проанал1зувавши поняття «життевий прос-т1р» у фшософсько-психолопчному аспект!, ми з'ясували, що останшм часом зростае науковий штерес до вивчення особистосп як суб'екта власно! жиггедiяльностi для розумшня взае-мозв'язюв людини та !! зовшшнього оточення.
З огляду на сказане виникае запитання: «Чи можна впливати на змшу величини життевого простору людини i що для цього потрiбно?». Безперечно, людина може збшьшити свiй жит-тевий простiр, подорожуючи з будь-якою метою. Отже, допомогти !й у цьому може туризм або дiловi та iншi подорожi (рис. 2).
Формування пси-холопчного поля та життевого простору людини
Рис. 2. Туризм як споаб розширення життевого простору людини Джерело: розроблено авторами
Впровадження ново! CTpaTerii' - розвитку за-лiзничного туризму на ринку - е iнновaцiйним процесом. Тому слщ дослiдити його з наукових позицш.
Термiн «шноващя» (з англ. innovation) озна-чае нове науково-техшчне досягнення, новов-ведення як результат новизни. Узагальнивши теоретичнi дослщження, розпочaтi укра!нським
вченим-економiстом свiтового рiвня Михайлом Туган-Барановським, австрiйський вчений Йо-зеф Шумпетер на початку XX ст. вперше ввiв у науковий оби термши «iнновацiя» та «шнова-цiйний процес». У працi «Теорiя економiчного розвитку» (1911) вiн визначае п'ять тишв нових комбiнацiй змш, або iнновацiй [25]:
- виробництво нового продукту чи вщо-мого продукту в новш якостi;
- впровадження нового методу виробниц-тва;
- освоення нового ринку збуту;
- залучення для виробничого процесу но-вих джерел сировини;
- здшснення реоргашзацп (уведення но-вих оргашзацшних форм).
Таким чином, предметом цих змш можуть бути: продукти, технолопчш процеси, сирови-на, оргашзащя виробництва та новi ринки збу-ту. Згодом Й. Шумпетер публшуе працю «Д> ловi цикли», де робить висновок, що «iнновацiя означае зсув (змщення) криво! гранично! продуктивность». Характерно, що в майбутшх наукових дослщженнях основою будь-яких мiрку-вань щодо поняття «шноващя» стало саме це класичне визначення, запропоноване австршсь-ким вченим.
Досить активно проблемами шновацш вченi почали займатися в 60-т роки XX ст. - у перюд прискорення розвитку науково-технiчного про-гресу. Подальше вивчення питань iнновацiйно! дiяльностi, започатковане Й Шумпетером, здш-снювали Дж. Брайт та його послiдовники. Ниш ця проблема вилилася в бурхливий потш досл> джень таких вчених, як В. Александрова, П. Беленький, А. Бодюк, А. Власова, О. Водачко-ва, I Геець, Н. Гончарова, М. Долшнш, Р. 1ва-нух, С. 1льенкова, Н. Красиокутська, Л. Колобова, О. Кузьмш, О. Лапко, А. Кутейников, Д. Львов, С. Покропивний, Б. Санто, Б. Твюс, В. Терехов, М. Чумаченко, А. Чухно та ш.
Методика
Дослщжуючи варiацiю основних понять ш-новацiйно! дiяльностi, розумiемо, що вживання термiна «iнновацiя» дуже багатогранне: вщ за-надто узагальнених (широких) трактувань до специфiчних (звужених), яю стосуються здеб> льшого технiчних нововведень. Варто зазначи-ти, що з розширенням пiдходу до аналiзу цього термша його визначення стае менш чiтким.
У результатi виконаних дослщжень можна зробити висновок, що юнують два основнi шд-ходи щодо тлумачення цього термша. Низка вчених розглядае шноващю саме як процес упровадження нових виробiв, технологiй, мето-дiв органiзацi! виробництва i пращ та методiв управлiння. Iншi тлумачать шноващю як про-
дукт, тобто як результат процешв упровадження ново! техшки, технологi!, нового методу.
Отже, невщ'емною ознакою шноваци е нау-ково-технiчна новизна та можливють практичного застосування у виробництва Можливiсть комерцiйно! реалiзацi! задуму е потенцшною властивiстю, для досягнення яко! потрiбнi певнi зусилля i час. У ринковiй економiцi основними складовими iнновацiйно! дiяльностi е нововве-дення.
Нововведення передбачае вкладання коштiв у економшу, завдяки чому вiдбуваеться прирют наукових досягнень. При втiленнi в життя це пов'язуеться з таким поняттям, як шновацшно-iнвестицiйний процес. Промiжок часу, почина-ючи вщ появи iде! до закiнчення перюду вико-ристання нововведення (iнновацiй), визначають як життевий цикл iнновацi!, який з урахуванням послiдовностi виконання робн е iнновацiйним процесом.
Iнновацiйний процес - це комплекс етатв, стадiй, дш, пов'язаних з iнiцiюванням, розроб-ленням i виготовленням продукцi!, технологiй, що мають новi властивостi, якi ефектившше задовольняють iснуючi потреби або таю, що з'являються чи можуть з'явитися. Складовою шновацшного процесу, що поеднуе науку, тех-нiку, пiдприемництво тощо, е шновацшна дiя-льнiсть.
1нновацшна дiяльнiсть - це комплекс прак-тичних дiй, спрямованих на використання нау-ково-технiчних результатiв для отримання нових або полiпшення юнуючих виробiв, техно-логiй, методiв управлшня тощо [4].
Для ефективного впровадження шновацшного проекту потрiбнi три обов'язковi умови. Першою з них е наявнють пiдкрiпленого куш-вельною спроможнiстю попиту, фактичного чи потенцшного, або ж можливостi формування попиту (для принципово нових послуг, серед яких i е залiзничний туризм), тобто наявнють ринкового потенцiалу, який визначае можливо-стi ринку сприйняти iнновацi! певного типу i спрямованосп, що може розробити й запропо-нувати на ринку конкретний товаровиробник.
Якщо проаналiзувати статистичнi данi з ту-ристичних перевезень за останш роки, то можна виявити негативну тенденцiю, яка полягае у суттевому зменшеннi залiзничних туристичних послуг. Пюля 1991 року вони майже зникли, за винятком незначних обсяпв трансферних перевезень туристiв до туристичних об'екпв. Це
пояснюеться вщсутшстю спещатзованого ру-хомого складу для туристичних перевезень, який виконуе функци готелю (наявнiсть у вагонах зручних купе для вiдпочинку пасажирiв, душових кiмнат, вакуумних туалетiв, систем кондищювання повiтря, телебачення, 1нтерне-ту) та ресторану, а також дефщитом звичайних купейних вагонiв, якi можна використовувати для туристичних перевезень низько! цшово! категорп.
Маркетинговi дослiдження, як були вико-нанi Днiпропетровським нацюнальним ушвер-ситетом залiзничного транспорту, показали, що в Укра!ш е певний попит на туристичш переве-зення залiзничним транспортом, оскiльки вони надшшш^ безпечнiшi та комфортнiшi за авто-мобiльнi. Крiм того, зараз е попит на залiзнич-ний туризм в Укра!ш з боку европейських кра!н i е потенцiйнi швестори, якi бажають вкласти кошти в бущвництво вузькоколiйних туристичних залiзниць Закарпаття.
Другою умовою е можливють втiлення до-сягнень науки i технiки в конкретнi послуги, здатш задовольнити запити споживачiв - шно-вацiйний потенцiал розроблювача iнновацiй. На сьогодш науковi розробки з впровадження в Укра!ш залiзничного туризму майже вiдсутнi, оскiльки Укрзалiзницю та !! правонаступника ПАТ «УЗ» ця проблема не щкавить i на щ шно-ваци зовсiм не видшяють кошти. Проте в Днш-ропетровському нацюнальному унiверситетi залiзничного транспорту iменi академiка В. Ла-заряна було виконано науково-дослщну роботу [7] щодо впровадження в Укра!ш залiзничного туризму, зроблено економiчне обгрунтування цих дослщжень, якi показали !х економiчну ефектившсть, що спонукало Верховну Раду Укра!ни видати Постанову «Про рекомендаци парламентських слухань на тему: «Розвиток туристично! iндустрi! як iнструмент економiч-ного розвитку та швестицшно! привабливостi Укра!ни» [17].
Третьою умовою е техшчна й економiчна можливiсть iнноватора розробити, виготовити i просувати шноваци на ринку, а також !х еко-номiчна доцiльнiсть - виробничо-збутовий по-тенцiал. Щодо технiчно! та економiчно! можли-востi в Укра!нi е значний потенщал, а саме: галька вагонобущвних заводiв, якi можуть яюсно вирiшити проблему будiвництва вагошв нового поколiння для перевезення туриспв. С також пропозицi! вiд закордонних iнвесторiв щодо
проектування та бущвництва спецiалiзованого туристичного по!зда в !х кра!нах.
Таким чином, стратегiя розвитку залiзнич-ного туризму в Укра!ш мае шанси на успiх, оскшьки наявнi всi три складовi шновацшного процесу (рис. 3).
Дослiдження суспшьного розвитку в Укра!нi показало, що воно не е рiвномiрним. Спостер> гаються досить тривалi перiоди уповшьненого розвитку, що вiдбуваегься зараз, тд час прове-дення антитерористично! операцп на Донбасi та анексi! Криму, а нововведення (в основному, полшшуюч^ оскiльки радикальнi нововведен-ня, що випереджають час, не знаходять засто-сування) лише незначним чином змшюють !х.
Звщси виникае багато запитань, що пов'язаш з нестабiльним зовнiшнiм середови-щем та недосконалим ринком у кра!ш:
1. Чи своечасно зараз займатися стратеп-чним розвитком залiзничного туризму?
2. Чи е необхщш кошти для реалiзацi! iн-новацiйного проекту, пов'язаного iз залiзнич-ним туризмом?
3. Чи готовий сучасний ринок до реалiза-ци iнновацiйного проекту?
Для !х вирiшення скористуемося моделлю циклiчностi соцiально-економiчного розвитку, що була вперше запропонована М. Кондратье-вим [12]. Дослщник причину циклiчностi (великих ци^в кон'юнктури, або довгих хвиль Кондратьева тривалютю 40-60 рокiв) вбачав у науково-техшчних вiдкриггях i можливостi !х застосування.
На основi аналiзу величезних масивiв стати-стично! iнформацi! за перюд 100-150 рокiв сто-совно динамши цiн, заробiтно! плати, вiдсотка на каттал, обiгу зовнiшньо! торгiвлi, цш на золото, обсягiв виробництва промислово! проду-кцi! тощо вчений розробив цшсну теорiю, яка пояснюе хвилеподiбнi коливання економiчно! динамiки трьох видiв - короткi цикли (3-3,5 роки), середш цикли (7-11 роюв), великi цикли (54-55 рокiв), а також загальний тренд розвитку економши за аналiзований перiод (рис. 4).
Зпдно з М. Кондратьевим, циклiчний розви-ток соцiально-економiчних процешв е законо-мiрним явищем. Вш, безперечно, пов'язаний з науково-технiчним прогресом i спричинений рiзного роду нововведеннями, яю розподiля-ються в чаш нерiвномiрно й з'являються гру-пами (кластерами), при цьому науково-техшчш
змши тюно пов'язанi iз соцiально- економiчними.
Рис. 3. 1нновацшна стратепя розвитку затзничного туризму в умовах сучасного ринку. Джерело: розробка
авторгв
На рис. 4 показано три довп хвил1 (цикли) розвитку кон'юнктури, видшеш безпосередньо М. Кондратьевим (1-Ш), хвиля IV, яка спостер1-галася вщповщно до прогнозу М. Кондратьева в недалекому минулому, хвиля V, що тривае в наш час. Показано також цикли вщповщних !м технолопчних уклад1в, опускаючи гшотетич-ний (прогнозний) VI, основи якого тшьки фор-муються. Як випливае з рис. 4, кожний з вид> лених технолопчних уклад1в мютить залишки минулого, основи поточного й паростки майбу-тнього уклад1в. Позначено роки, що приблизно вщповщають середиш циклу. Кожна хвиля складаеться з двох частин: висхщно! (пожвав-лення та тдйом); спадно! (рецеая, депрес1я).
М. Кондратьев у сво!й робот «Довп цикли кон'юнктури» [12] зазначав, що хвилепод1бш рухи являють собою процес вщхилення вщ ста-шв р1вноваги, до яких прагне економша. Вш показав, що юнуе кшька р1вноважних сташв, порушення яких викликае р1зш хвилепод1бш рухи:
1. Р1вновага «першого порядку», пов'язана з ринковим попитом та пропозищею. Вщхи-лення вщ не! породжують короткостроков1 ко-
ливання з перюдом 3-3,5 роки, тобто цикли змши товарних запашв.
2. Р1вновага «другого порядку», яка дося-гаеться в процес формування цш виробництва шляхом м1жгалузевого переливання кашталу, вкладеного головним чином в устаткування. Вщхилення вщ ц1е! р1вноваги { !! вщновлення М. Кондратьев пов'язуе ¡з циклами середньо! тривалосп.
3. Р1вновага «третього порядку» стосуеть-ся «основних каттальних благ»: виробничих споруд, шфраструктурних споруд, квал1ф1кова-но! робочо! сили, яка обслуговуе конкретний техшчний спос1б виробництва. Запас основних каттальних благ повинен перебувати в р1вно-ваз1 з ус1ма факторами, що визначають юную-чий техшчний спошб виробництва, з1 сформо-ваною галузевою структурою виробництва, ю-нуючою сировинною базою й джерелами енер-ги, цшами, зайнятютю й суспшьними шститутами, станом кредитно-грошово! систе-ми { т.д. Перюдично ця р1вновага порушуеться й виникае необхщшсть створення нового запасу «основних каттальних благ», яю б задово-льняли новий техшчний спос1б виробництва,
що складаеться. Зпдно з М. Кондратьевым, таке вщновлення «основных каштальных благ», що вщображае рух НТП, вщбуваеться не плавно, а
поштовхамы i е матертльною основою довгых хвыль кон'юнктуры.
II ЦИКЛ III ЦИКЛ IV ЦИКЛ
Рыс. 4. Цыклы Кондратьева. Джерело: [12]
М. Кондратьев показав, що перед початком висхщно! частини довго! хвилi спостерiгаються значнi змiни умов господарсько! дiяльностi: поширення технiко-технологiчних шновацш, змiни умов грошового обiгу, посилення ролi нових кра!н тощо.
Вщновлення й розширення «основних каш-тальних благ», що вiдбуваегься пiд час висхщ-но! частини хвилi довгого циклу (довго! хвил^, радикально змшюе й перерозподiляе продукти-внi сили суспшьства. Для цього потрiбнi вели-чезнi ресурси в натуральнiй i грошовiй формi. Вони можуть юнувати тiльки в тому випадку, якщо були накопичеш в попереднiй частит (спаднш), коли зберiгалося бiльше, шж швес-тувалося. У цi перюди спостерiгаються значнi соцiальнi потрясiння, вшни, революцп, рефор-ми тощо. Саме цей пер1од в1дбуваетъся зараз в Украгм - втсъков1 поди, сощалът потрястня, високий р1венъ безроб1ття, зубож1ння населен-ня крагни, безл1ч реформ, зм1на зовшшнъого курсу, який спрямовано в б1к Свропи.
З огляду на сказане можна констатувати, що розробка нового шновацшного проекту вщбу-ваеться дуже вчасно, оскшьки це дозволить:
- розвинути туристичну шфраструктуру Укра!ни та залучити до не! втизняних та за-кордонних туристiв;
- поповнити державш та мiсцевi бюджети за рахунок туриспв, якi будуть залишатися в Укра!'нi, а не ви!жджати в iншi кра!ни свiту; створити новi робочi мiсця для населення та шдвищити його прожитковий рiвень;
- частково знизити збитковiсть пасажирсь-кого господарства за рахунок збшьшення обся-гiв залiзничних перевезень;
- розширити для мешканщв Укра!ни життевий просир, що дозволить шдвищити штелек-туальний рiвень кожно! окремо! особистостi.
Вказанi п'ять пунктiв дають вщповщь лише на перше запитання: «Чи своечасно зараз за-йматися стратепчним розвитком залiзничного туризму?»
У той же час здаеться, що дуже проблематично вщповюти однозначно на друге запитання: «Чи е необхщш кошти для реалiзацi! шновацшного проекту, пов'язаного iз залiзничним туризмом?». Якщо в держави немае кошив, необхщно !х шукати в багатих iнвесторiв. Зараз у втизняних олiгархiв е великi накопичення,
яю вони бажають швестувати в приваблив1 ш-новацп з високою рентабельнютю.
Анатзуючи теор1ю довгих хвиль М. Кондратьева, австршський учений Й. Шумпетер [25] переконливо дов1в, що причинами цикл1чност1 е процеси, що формують шновацп. Вш показав, що якщо винаходи розшяш в час пор1вняно р1вном1рно, то шновацп (як юторично безпово-ротш змши способ1в виробництва) «накочу-ються» (1 «вщступають») хвилями. Основш по-ложення його теорп шновацп, що стосуються цикл1чност1 розвитку, можна сформулювати так:
- рушшною силою прогресивного розвитку в цикл1чному рус е не просто швестування виробництва, а швестування шновацш: нових то-вар1в, техшки й технологш, метод1в управлшня, форм виробництва й просування продукцп то-що;
- шноващя розглядаеться як творче руйну-вання юнуючих продуктивних сил 1 техшко-економ1чних вщносин;
- життев1 цикли окремих шновацш злива-ються в пучки (кластери) шновацш.
Й. Шумпетер дов1в гшотезу М. Кондратьева, що перед початком зростаючо! хвил1 кожного великого циклу (школи на самому його початку) спостер1гаються значш змши суспшьно-економ1чного розвитку, зокрема суттев1 змши техшки й технологш виробництва 1 обмшу (спричинеш великими винаходами й вщкрит-тями), умов грошового об1гу, посилення рол1 окремих кра!н у свновому господарському житп. Вш показав, що саме в перюди депресп з'являються групи базисних шновацш («шторм» за Й. Шумпетером), яю формують основи нового технолопчного укладу.
Спираючись на положення теорш М. Кондратьева 1 Й. Шумпетера, сьогодш в довгш хвил1 М. Кондратьева з позицш шноватики видшя-ють таю !! частини: депреся (технолопчний пат); економ1чне пожвавлення (базисш шновацп); економ1чне зростання (полшшуюч! шновацп); спад (псевдошновацп). Дат процес цикл> чно повторюеться.
Тут, мабуть, слщ вщповюти на трете запи-тання щодо впровадження нового шновацшно-го проекту: «Чи готовий сучасний ринок для реатзацп шновацшного проекту?». В Укра!ш зараз немае розвинутого ринку, а той, що юнуе, вчеш називають сучасним { вш, безумовно, по-требуе удосконалення. Саме щ реформи зараз
впроваджуе Публ1чне акцюнерне товариство «Укра!нська зал1зниця».
Ринок затзничних туристичних послуг буде формуватися за двома напрямками. Перший передбачае переключения частини ктенпв ав-томобшьного туризму на затзничний транспорт, осюльки нов1 сучасш вагони бшьш надш-ш, безпечш, комфортш й не потребують про-живання в готелях. Другий - це використання юнуючих та нових вузьких колш в основному у важкодоступних районах Закарпаття та Захщ-но! Укра!ни для залучення додаткових в1тчиз-няних та закордонних турист1в.
Вщомо, що змют будь-якого поняття виявля-еться внаслщок вивчення особливостей прояву основних функцш категорп, яю визначають об'ект або явище як форму буття, рщ знания й результат мислення [4]. Отже, у випадку щенти-фшацп сфери зашзничного туризму змют цього поняття випливае ¡з його основних функцш (здшснення перемщень зашзничним транспортом, трансферних перевезень туриспв до туристичних об'екпв, туристичного обслуговування, оргашзацп харчування та проживання туриспв) { з розумшня сутносп та накопичення знань про особливосп !! побудови (функцюнальну, оргаш-зацшну й ресурсну складов!), а саме е наслщком:
- по-перше, сприйняття поняття «сфера за-л1зничного туризму» як вщомого (його розумш-ня). Загальш основи розвитку сфери зал1знич-ного туризму встановлюються внаслщок опо-середкованого й узагальненого вщдзеркалення ютотних, законом1рних зв'язюв дшсносп, ная-вност проблемних ситуацш та активного по-шуку способ1в розв'язання поставлених за-вдань, а отже, е результатом мислення. Шляхом аналогш I дедукцп, анал1зу та синтезу, пор1в-няння й класифшацп, узагальнення та абстрагу-вання окремих складових, застосування шших метод1в наукового шзнання формуеться загаль-не уявлення про туристичне обслуговування. У результап цього сфера зал1зничного туризму сприймаеться як дан1сть, розум1ються !! особ-ливост1 та в1дм1нност1, 1дентиф1куються складов! та вщповщно до поставленого завдання вир1шуються проблеми [4];
- по-друге, накопичення шформацн про сферу зал1зничного туризму (знання про не!). Знання про туристичне обслуговування насе-лення мають переважно емп1ричне походження й формуються шляхом систематизацп матер1а-
л1в практично! д!яльносп та здшснення теоре-тичних узагальнень, але в будь-якому випадку е наслщком накопичення результат!в мислення.
Накопичення !нформац!! про взаемозв'язки м!ж окремими под!ями, фактами, учасниками процесу туристичного обслуговування насе-лення дозволяе виявляти й констатувати як!сн! та кшьюсш характеристики сфери зал!зничного туризму, з визначеним ступенем !мов!рност! стверджувати про можливий розвиток явищ, закладае основу встановлення законом!рностей, теоретичного опису й наукового пояснення практичних ситуацш, тобто забезпечуе ^деат-
зоване й абстрактне сприйняття, опис i пояс-нення реальних подiй, пiзнання сутносп цiе! категори, формалiзацiю складових;
по-трете, створення й вщчуття результатiв функцюнування сфери залiзничного туризму (!! буття). Сфера туристичного обслуговування iснуе незалежно вiд свiдомостi окремо! особис-тост у формi предметно! цiлiсностi, створено! людьми у процес та для забезпечення життедi-яльностi суспiльства.
Схематично умови сприйняття сфери залiз-ничного туризму як економiчно! категорi! зо-бражено на рис. 5.
а ^
t s ^ 1 О
л
!
§
ж a
§
a а ж
1снуе у форм! предметно! цшсносп специф!чних товар1в-послуг, створено! людьми для розширення життевого простору людини
Нематер1ально-речове сустльне буття
Сприймаеться в иродес надання туристичних послуг та к споживання через осмислення зв'язкв дисноси, усвщомлення проблем та пошук шлях!в !х вирпиення
Наукове мислення
Описуеться через емшричне п1знання i теоретичне узагальнення законом1рностей соц1ально- економ1чних вщносин при наданш туристичних послуг
Емтричне й теоретичне знання
Рис. 5. Сфера залЛзничного туризму як економ
Змют термша «сфера залiзничного туризму» формуеться !з сутносп двох понять, пов'язаних та об'еднаних у загальному розумшш. Термш «сфера» (вщ грец. sphaira - куля) застосовуеть-ся в трьох випадках: по-перше, коли позначае поверхню кул!, тобто сукупшсть точок, р!вно-
на категор1я Джерело: [4] з доробкою авторгв
вщдалених вщ центрально! точки; по-друге, якщо окреслюе меж поширення чого-небудь; по-трете, визначае коло ошб, об'еднаних спшь-шстю сощального становища або занять [5]. В економщ сфера вiдповiдае певному виду д!я-льносп.
Поняття «затзничний туризм» охоплюе Bci процеси туристичного обслуговування людей з використанням залiзничного транспорту (як трансфер для перемщення туристiв до турис-тичних об'екпв або як готель на колесах протя-гом вше! подорожi) та щентифшуеться в сукуп-ностi галузевих категорiй завдяки розумiнню сутностi системоутворюючого компонента -змiсту термiна «турист», тобто особи, що здiй-снюе туристичну подорож з використанням за-лiзничного транспорту.
Однак перш нiж дати визначення поняттю сфери залiзничного туризму, треба встановити ii мiсце в колi наукових iнтересiв. Тут доцшьно використати дослiдження, якi були виконаш В. П. Гудковою в робот [4]. Вщповщно до ii дос-лiджень можна зробити висновок, що сфера залiзничного туризму, безумовно, мае вагоме значення для економiчних суб'екпв, iндивiдiв, спiльнот, держави, посiдае важливе мюце в су-спiльному середовищi й вiдiграе значну соща-льно-економiчну роль. Взагалi, коли головним учасником вщносин е людина, в особистому чи спшьному розумiннi ii штересв, питання задо-волення споживчих вимог сощуму природно стають часткою суспшьних дослiджень.
Сфера залiзничного туризму юнуе в межах економiчноl системи для забезпечення вимог сощально! системи. У сощальнш системi (англ. social system), зокрема тд час впорядковано! та складно оргашзовано! взаемоди iндивiдiв i сш-льнот, об'еднаних рiзноманiтними зв'язками, специфiчно соцiальними за своею природою, виникае потреба в шдтримщ вщносин, приско-реннi досягнення домовленостей, загальному
комунiкацiйному забезпеченнi, яка на фiзично-му рiвнi втiлюеться в наданш туристичних пос-луг.
Для надання послуг залiзничного туризму й вщповщного туристичного обслуговування людей ддать рiзноманiтнi суб'екти господарюван-ня, як використовують специфiчнi техшко-технологiчнi ресурси, працю професiйно тдго-товлених робггниюв, мають вiдмiнний вiд iнших галузей механiзм цiно- та тарифоутворення, об-лiку, стимулювання та мотиваци споживання, територiально розосереджений характер роботи, що у своему загальному сприйнятп е необхщ-ною, невiд'емною, обов'язковою та особливою часткою економiчноl системи (англ. economic system) як сукупносп вех видiв економiчноl дiя-льностi людей, яка спрямована на виробництво, розподш, обмiн i споживання товарiв i послуг.
Одночасне соцiальне й економiчне значення сфери залiзничного туризму зумовлюе особли-вий i не завжди однозначний характер внутр> шнiх та зовшшшх зв'язкiв. Залежно вiд характеру соцiально-економiчних вимог виникають, набувають дiевостi й посилюються процеси со-щатзацп або комерцiалiзацil вiдносин (рис. 6).
Узагальнюючи вищенаведене, можна ствер-джувати, що сфера зал1зничного туризму - це сукупшсть соцгально-економгчних eiduocuu, пов'язаних i3 перемiщенням та туристичним обслуговуванням туристiв за iндивiдуальними вимогами або i3 сустльно необхiдною метою. Вона конкретизуеться у визначеному колi сощ-ально-економiчних суб'ектiв i видiв дiяльностi, об'еднаних стльмстю задоволення туристичних потреб населення.
V V
Комерщал1защя сфери зал1зничного туризму Сощал1защя сфери зал1зничного туризму
Рис. 6. Сфера зал1зничного туризму в сощально-економ1чному середовищ1. Джерело: [4] з доробкою авто-
рiв
З обгрунтування сутност поняття сфери за-л1зничного туризму [4] випливае необхщшсть розгляду ще! категорп (точшше сукупност ба-зових понять (рис. 7)) через призму подшу еко-
ном1чних процешв на виробництво матер1аль-них i нематер1альних благ, на сферу виготов-лення товарiв i сферу надання послуг.
Обслуговування туристiв
Види економшно! дiяльностi спрямова-нi на задоволення
1нш1 туристичш послуги Послуги з проживання Послуги з харчу-вання Автомобшьний трансфер
Види економшно! д1яль-
ност1 спрямоваш на за-
доволення
Рис. 7. Понятiйно-категорiальний апарат сфери залiзничного туризму Джерело: [4] з доробкою авторiв
Належнiсть залiзничного туризму до сфери обслуговування (англ. service) визначаеться характером кшцевого продукту, а саме тим, що вш виявляе корисний ефект у процес створен-ня й набувае властивостей товарiв-послуг зпд-но з вщомими ознаками [4].
По-перше, перевезення i туристичне обслуговування юнують не в матерiально-речовiй формi, а у виглядi корисного ефекту. Пщсум-
ком роботи пiдприемств, що задiянi в наданнi туристичних послуг, стае не товар, втшений у реч^ а дiяльнiсть, корисна для споживача.
По-друге, процес виробництва кiнцевого продукту дiяльностi пiдприемств, що надають туристичш послуги, збiгаеться з процесом спо-живання в часi та простор!
По-трете, туристичнi послуги не можуть на-громаджуватися, зберiгатися й транспортувати-
ся. Вщсутшсть цих можливостей випливае ¿з зб1гу моменпв виробництва та споживання.
По-четверте, непряме завдання сфери зал1з-ничного туризму полягае в забезпеченш вщт-ворення робочо! сили й шдвищенш ефективно-ст виробництва. Задоволення потреб населення в перемщенш та туристичному обслуговуванш забезпечуе територ1альну та часову доступшсть будь-яких матер1альних об'екпв, прискорюе процеси виробництва та споживання в ус1х !х проявах.
Кшцев! продукти д!яльност сфери зал1з-ничного туризму (виготовлеш й спожит това-ри-послуги) дуже р!зномаштш, проте, залежно вщ р1зних критерив структурування, !х можна класифшувати за основними видами (рис. 8).
Найпоширешшим е первюний подш послуг сфери перевезення пасажир1в залежно вщ потреб (визначального фактора доцшьносп пове-дшки економ1чних суб'екпв) на шдивщуальш (виникають як результат виявлення особистих потреб ¿ндивща) та суспшьш (пов'язаш ¿з за-безпеченням потреб окремих сощальних груп { сощуму в цшому). 1ндив!дуал!защя споживання залежно вщ обсяпв { властивостей перевезень в окремих випадках зводиться до шдив!дуал!заци транспортних засоб1в, яка найбшьш характерно виявляеться на автомобшьному транспорт! шляхом виникнення й динам1чного розвитку особистих автомобшв. Суспшьне транспортне обслуговування можливе лише транспортом загального користування, доступним { затребу-ваним будь-якими верствами населення, який виконуе загальну сощальну функщю ¿з забез-печенням масштабних та регулярних перем> щень за визначеними туристичними маршрутами та графшами руху транспортних засоб1в. Послуги тдприемств транспорту загального користування частково набувають шдивщуаль-них ознак через диференщащю споживання, але в будь-якому випадку не можуть бути суто особистими.
У зв'язку з вагомим сощально-економ!чним значенням послуги сфери зал1зничного туризму можуть вщр!зняться за умовами надання й по-дшятися на комерцшш та сощальш (пшьгов! для деяких сощальних груп). Вказаш послуги набувають комерцшних ознак у випадку тдпо-рядкування взаемовщносин мет отримання
учасниками туристичного б1знесу прибутку й защкавленост туриств такими умовами. Ство-рення пшьгових умов при наданш окремих ма-сових послуг ¿з сощальною метою можливе внаслщок сощатзаци економ1чних вщносин сфери зал1зничного туризму або в контекст! захисту громадян вщ негативних аспект!в про-яву ринкового мехашзму.
Залежно в!д функц!онального призначення сфери зал!зничного туризму у загальн!й сукуп-ност! послуг ч!тко вид!ляються дв! частини: до одн!е! належать основне транспортне та турис-тичне обслуговування, до шшо! - супутне. До основних послуг належать зал!зничш перевезення та туристичне обслуговування туриств на ус!х туристичних об'ектах, що входять до вартост пут!вки. Супутне обслуговування по-х!дне, пов'язане !з основною послугою й су-проводжуе споживання основно! послуги. Фун-кщональний под!л демонструе залежн!сть ви-робничих процес!в, визначае перв!сн!сть одних та другорядшсть !нших, !дентиф!куе послуги, як! потенцшно можуть бути в!дд!лен! вщ тран-спортно! галуз!.
Результати
Зараз в Укра!ш та св!т! юнуе понят!йний апарат, за яким визначено основш термшолоп-чн! поняття загального та затзничного туризму, але частина з них розроблена ще за чаав колишнього СРСР в умовах вщсутносп ринко-вих вщношень.
Наприклад, О. О. Фастовець [20] в систем! транспортного забезпечення туризму пропонуе розр!зняти так! послуги, що надаються туристам тд час подорож!:
- туристичш перевезення, що входять до основного комплексу туристичних послуг, як! включаються в тур: доставка туриств вщ мюця !х пост!йного мешкання до мюця призначення та назад. Слщ зауважити, що у тур не завжди включаються перевезення !з доставкою турис-т!в у зворотному рус!. Наприклад, юнують так! форми орган!зац!! туристичних подорожей, за яких турист спочатку подорожуе з пункту А в пункт Б затзницею, а потм повертаеться в пункт А лпаком;
Послуги сфери зал!зничного туризму
1ндив1дуальн1 Залежно в1д потреб Сусп1льн1
Комерц1йн1 Залежно в1д умов надання Соц1альн1
Основн1 (перевезення, туристичне обслуговування) За функцюнальним призна-ченням Супутн1 та додатков1
i:
За видами транспорту
Зал1зничний
Автомоб1льний
Ав1ацшний
Водний
За видами туристичних послуг
Перевезення Трансфер Харчування
Готельш Екскурсшш 1нш1
За м1сцем надання послуги
У руа на шляху прямування
У пунктах роз-ташування тури-стичних об'екпв
За видами виробника
Надат п1дприемством пасажирського транспорту Надаш оргашзащями шших вид1в економь чно! д1яльност1
Рис. 8. Класиф1кац1я послуг сфери зал1зничного туризму Джерело: [4] з доробкою авторгв
- трансфер - надання транспортних за-со61в для забезпечення зустр!чей-провод!в ту-риснв. На наш погляд, це визначення е не зо-вс1м коректним. Трансферт перевезення мають значно бшьше призначення, оск1льки вони мо-жуть перевозити туриспв в1д залiзничного вокзалу до мюця проведення екскурси, i якщо пот-р16но, до мюця ноч1вл1 або харчування турис-т1в. У зворотному напрямку ц1 перевезення мають намiр доставити туриспв до зал!зничного вокзалу або мюця вщстою туристичного по!зда;
- транспортне обслуговування програм-них заход1в туру - це екскурсшне обслуговування, ви!зд на програмш заходи, вщвщування околиць. На наш погляд, цей термш значно ширший, оскшьки додатково включае обслуговування туриспв у рухомому складi будь-якого транспортного засобу (туристичний по!зд, автобус, морське судно, р!чковий теплохiд, л!так та 1н.), доставку турист1в до туристичних об'екпв у трансферi з одночасним проведенням екскурсiйного обслуговування.
Транспортна подорож [13, с. 46] - це подо-рож оргашзовано! групи туриспв або туриспв-шдивщуал1в по розробленому маршруту з ви-користанням певного виду транспорту.
Термш «транспортм подорож!» у [20] — це подорож за плановими туристичними маршрутами з використанням транспортних засо-б1в: ав1аци, затзничного й автотранспорту, морських { р1чкових суден.
Туризм (за визначенням, прийнятим в укра!-нському законодавстта) [8] - це тимчасовий ви-!зд особи з мюця проживання в оздоровчих, тзнавальних, професшно-дшових чи шших цшях без здшснення оплачувано! д1яльносп в мющ, куди особа вщ'!жджае.
Термш «туризм» у [18] подано як надзви-чайно багатогранне явище сучасного життя. Для одних це походи, наметов1 табори, подолання вершин, шсш б1ля вогнища; для шших - нов1 кра!ни та враження, вщпочинок або пригоди; для трет1х - профешя, б1знес. Тому туризм мо-жна визначити як сферу д1яльносп людей, по-в'язану з подорожами та мандр1вками, що виконуе функцл полпичного, економ1чного й культурного характеру. Ус1 функцл проявляються як на р1вт особистосп, так { на р1вт суспшьства в щ-лому.
Залгзничний туризм у [23] подаеться як подорож, що здшснюеться зал1зницею на спеща-л1зованому затзничному транспортному засоб1 ф1зичними особами з тривалютю вщ 24 годин до 1 року або менше 24 годин, але з ноч1влею, в оздоровчих, тзнавальних, професшно-дшових, релтйних та шших цшях, не пов'язаних з оплачуваною д1яльнютю. Тут, на нашу думку, також е неточность Зал1знична подорож не мо-же тривати 1 р1к, оскшьки попередш досл> дження показали, що навпь у Роси, де е дуже триват комфортт зашзничш маршрути, по!зд-ка не може мати тривалють бшьше 30-45 д1б.
1нше термшолопчне поняття зал1знич-ного туризму наведено в робот [7, с. 59]: залгзничний туризм - це подорож, що здшснюеться зал1зницею на спещал1зованому зал1зничному транспортному склад1 ф1зич-ними особами в оздоровчих, пiзиавальиих, професшно-дшових i iиших цiлях, не пов'язаних з оплачуваною дiяльиiстю й за визна-ченим маршрутом, коли перемщення мiж
мiсцями туристично! значущосп поедну-еться iз вiдпочииком туриспв у по!здi та iз забезпеченням основних побутових послуг в ньому. Таке трактування термiиа «залiз-ничний туризм» не враховуе надання тури-стичних послуг поза залiзничним по!здом (готелями, апартаментами, ресторанами, кафе та шшими об'ектами туристично! ш-фраструктури) i звужено тiльки залiзнич-ними перевезеннями.
Висновки
1снуе ще багато трактувань поняття «туризм». Для наочносп !х пор1вняння подамо ви-значення туризму р1зними авторами у вигляд1 таблиц (табл. 1). Узагальнивши подану в табл. 1 шформащю, можна визначити поняття «туризм» як вщпочинок шд час перебування за межами постшного мюця проживання.
Окр1м туризму розр1зняють поняття «екску-рс1я». Так, екскурая - це форма тзнання дшс-носп й розширення кругозору шляхом вщвщу-вання певних об'екпв. За змютом екскурси бу-вають: оглядов1, тематичш; за складом: шдив> дуальш, групов1, для мюцевого населення; за мюцем проведення: мюью, примюью, м1жнаро-дш; за способом пересування: шшохщш, з ви-користанням транспортних засоб1в, комбшова-ш [13].
У зв'язку з тим що поняття туризм та екску-рс1я вщр1зняються одне вщ одного, то й поняття «турист» та «екскурсант» теж несуть р1зне смислове навантаження.
Турист - це тимчасовий вщвщувач, який по-дорожуе за межами мюця його постшного перебування щонайменше 24 години (але не бшьше 12 мюящв) з будь-якою метою, кр1м змши постшного мюця проживання та зайняття д1яльню-тю, що оплачуеться з джерела в мющ тимчасо-вого перебування [18]. Або шше визначення: турист - це особа, яка здшснюе подорож по Укршт або до ¡ншо! кра!ни з не забороненою законом кра!ни перебування метою на термш вщ 24 годин до 1 року без здшснення будь-яко! оплачувано! д1яльносп та ¡з зобов'язанням залишити кра!ну або мюце перебування в зазначений термш [8].
Таблиця 1
Визначення поняття «туризм» рниими науковцями Джерело: [1, 3, 8, 10, 13, 15]
Визначення Джерело
Тимчасовий вт'зд особи з м1сця постшного проживання в оздоровчих, тзнавальних, професшно-дшових та шших ц1лях без здшснення оплачувано! д1яльност1 та 1з зобов'язанням залишити крашу або м1сце перебування в зазначений термш [8]
Загальне поняття для вс1х форм тимчасового вшзду людей з м1сця постшного проживання з оздоро-вчою метою або з метою задоволення п1знавальних 1нтерес1в у вшьний час чи з професшно-дшовою метою без заняття оплачуваною даяльтстю в м1сщ тимчасового перебування [13]
Особлива форма перемщення людей; вид мандр1вки; перебування за межами постшного м1сця проживання; форми розумового та ф1зичного виховання; популярна форма оргашзаци в1дпочинку; галузь господарства [10]
Р1зновид рекреаци, активного в1дпочинку, «...шд час якого в1дновлення працездатност1 поеднуеть-ся з оздоровчими, тзнавальними, спортивними та культурно-розважальними ц1лями» [15]
Велика економ1чна система з р1зноматтними зв'язками м1ж окремими елементами в рамках як народного господарства окремо! краши, так i зв'язк1в нацюнально! економ1ки з1 свгговим господарством у цшому [1]
Сусшльно-оргатзована економчна даяльшсть, спрямована на виробництво товар1в i послуг для задоволення потреб людей, як1 перебувають за межами постшного м1сця проживання [3]
Екскурсант - це особа, яка перебувае в кра1-ш вiдвiдування за таких самих умов, як турист, але менше 24 годин, а ще е i тимчасовий в1дв1ду-вач - особа, яка подорожуе до певного мюця, яке розташоване за межами И звичайного середо-вища, на строк, який не перевищуе 12 мюящв; головною метою подорожi особи не е зайняття дiяльнiстю, що оплачуеться з джерела в мющ вiдвiдування [14].
Також розрiзняють туристичну та екскур-сiйну дiяльнiсть. Так, туристична дгяльшсть -дiяльнiсть з надання рiзноманiтних туристичних послуг, а екскурсШна дгяльшсть - дiяль-нють з оргашзаци подорожей, що не переви-щують 24 години у супроводi фахiвця - екскур-совода за заздалегiдь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам'ятками ютори, куль-тури, природи, музеями [6].
Якщо мова йде про туризм або екскурсда, обов'язково потрiбно сказати й про маршрут. Маршрут - це заздалепдь спланована траса пересування туриста протягом певного часу з метою надання йому передбачених програмою послуг [6].
На основi виконаних дослiджень можна зро-бити висновок, що термшолопчш поняття, якi пов'язаш iз залiзничним туризмом, потребують подальшого уточнення, а iнодi й суттево! змiни.
Наукова новизна та практична значимкть
На основi попереднiх описаних вище досл> джень можна запропонувати нове термшолоп-чне формулювання поняття залiзничного туризму, яке уточнюе iснуючу термiнологiю, що iснувала до переходу залiзниць на ринковi вщ-носини.
Залгзничний туризм - це вид економiчноl д> яльностi, який пов'язаний з наданням комплексу туристичних послуг з перевезення туриспв у сучасних по!здах з вагонами - готелями, ресторанами, буфетами, трансферами, спещальним, салоном, казино широкою та вузькою колiею, а також наданням шших послуг юридичними та фiзичними особами, що займаються туристич-ним обслуговуванням (туроператори, тураген-ти, iншi суб'екти, що здiйснюють екскурсiйну дiяльнiсть, ресторани, кав'ярнi, готелi, апарта-менти).
Щодо термiнологiчного поняття «трансферт перевезення», то його слщ трактувати так -це вид транспортно! дiяльностi, який мае на мен перевезення туриспв вщ будь-якого основного виду транспорту до мюць проведення планового вщпочинку (екскурсiй, спокiйного та активного вщпочинку, ночiвлi, ресторанiв, ма-газинiв та ш) у прямому та зворотному напря-мку й виконуеться туристичними та малими автобусами, автомобiлями, малою авiацiею, катерами та моторними човнами.
Б1БЛЮГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Азар В. И. Экономика и организация туризма / В. И. Азар. - Москва : Экономика, 1972. - 184 с.
2. Бодалев А. А. Общее и особенное в субъективном пространстве мира и факторы, которые их определяют / А. А. Бодалев // Мир психологии. - 1999. - № 4. - С. 26-29.
3. Герасименко В. Г. Основы туристского бизнеса / В. Г. Герасименко. - Одесса : Черноморье, 1997. - 160 с.
4. Гудкова В. П. Забезпечення ефективно! дгяльно-ctí щдприемств пасажирського транспорту в умовах сощально орiентованоl економши : дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.04. - економша та управлшня шдприемствами (за видами еконо-мiчноl дiяльностi) / В. П. Гудкова. - Дншро, 2015. - 498 с.
5. Гудкова В. П. Сфера пасажироперевезень як узагальнююча соцiально-економiчна категорiя / В. П. Гудкова // Зб. наук. пр. Держ. економшэ-технолопчного ун-ту трансп. Сер. «Економша i управлшня». - 2012. - Вип. 19, ч. 1. - С. 20-29.
6. Гуляев В. Г. Организация туристических перевозок / В. Г. Гуляев. - Москва : Финансы и статистика, 2001. - 512 с.
7. Дергоусова А. О. Формування стратеги розвит-ку залiзничного туризму : дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04. - економжа та управлшня шдприемствами (за видами економiчноl дiяльностi) / А. О. Дергоусова. - Харшв : УкрДАЗТ, 2012. -216 с.
8. Закон Укра!ни «Про туризм» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://zakon3 .rada. gov.ua/laws/show/324/95-вр (дата звернення 17.11.2016). - Заголовок з екра-
ну.
9. Звгг про науково-дослвдну роботу «Розвиток туристичних перевезень залiзничним транспортом в УкраЫ» (номер державно! реестраци 0115U002424, 2015-2016 рр.) / Дншропетр. нац. ун-т залзн. трансп. ш. акад. В. Лазаряна. - 454 с.
10. Зорин В. И. Туристический терминологический словарь/ В. И. Зорин, В. А. Кварта-льнов. - Москва : Сов. спорт, 1999. - 384 с.
11. Келли Дж. Теория личности. Психологии личных конструктов: пер. с англ. / Дж. Келли. -Санкт-Петербург : Речь, 2000. - 249 с.
12. Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры / Н. Д. Кондратьев, Д. И. Опарин // Доклады и их обсуждение в Институте экономики. - Москва : Институт экономики РАНИОН, 1928. -287 с.
13. Котляров Е. А. География отдыха и туризма. Формирование и розвитие территориальных рекреационных комплексов / Е. А. Котляров. -Москва : Мысль, 1978. - 92 с.
14. Краткий словарь международной туристской терминологии: издание на русском языке / [сост.: В.К.Бойченко, Н.Б.Кречетова, М.В.Никольский, Л.Ф.Ходорков]. - Международная академия туризма? Главное управление по иностранному туризму при Совете Министров СССР. - Монте-Карло, Монако - М., 1980.
- 198 с.
15. Крачило Н. П. Основы туризмоведения / Н. П. Крачило.
- Киев : Высш. шк., 1980. - 120 с.
16. Левин К. Теория поля в социальных науках : пер. с нем. / К. Левин. - Санкт-Петербург : Речь, 2000. - 368 с.
17. Постанова Верховно! Ради Украши «Про реко-мендацп парламентських слухань на тему: «Розвиток туристично! iндустрiï як шструмент економiчного розвитку та швестицшно! при-вабливосп Украши» // Ввдомосп Верховно! Ради (ВВР). - 2016. - № 33. - Ст. 580.
18. Сокол Т. Г. Основи туристично! даяльносп : шд-ручник / Т. Г. Сокол; за заг. ред. В. Ф. Орлова. -Ки!в : Грамота, 2006. - 264 с.
19. Уилбер К. Никаких границ / К. Уилбер. - Москва : Трансперсональный ин-т, 1998. - 142 с.
20. Фастовець О. О. Оргашзащя транспортних по-дорожей i перевезень : навч. поаб. / О. О. Фастовець. - Ки!в : Музична Укра!на, 2003. - 190 с.
21. Чорненька Н. В. Оргашзащя туристично! шдус-три : навч. поаб. / Н. В. Чорненька. - Ки!в : Аттка, 2006. - 264 с.
22. Швалб Ю. М. К определению понятий среды и пространства жизнедеятельности человека / Ю. М. Швалб // Еколопчна психолопя / за ред. Ю. М. Швалба. - Ки!в : Сталкер, 2006. - С. 490.
23. Школа 1.М. Менеджмент туристично! iндустрiï: навч. поаб. / 1.М.Школа, Т.М.Ореховська, П.Д.Козменко, 1.Р.Лошенюк, Р.В.Кравчук; за ред. проф. Школи 1.М. - Чершвщ : ЧТЕ1 КНТЕУ, 2003. - 662 с.
24. Шкуратова И. П. Личность и жизненное пространство / И. П. Шкуратова // Психология личности : [учеб. пособие] / под ред. П. Н. Ермакова и В. А. Лабунской. - Москва : ЭКСМО, 2007. - С. 167-184.
25. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. - Москва : Прогресс, 1982. -455 с.
26. Haushofer К. Die suggestive Karte / К. Haushofer.
- Berlin, 1922.
Ю. С. БАРАШ1, Л. В. МАРЦЕНЮК2*, Т. Ю. ЧАРКИНА2
*Каф. «Учет, аудит и интеллектуальная собственность», Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, Днепр, Украина, 49010, тел. +38 (067) 631 93 02, эл. почта ubarash@mail.ru
2 Каф. «Экономика и менеджмент», Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, Днепр, Украина, 49010, тел. +38 (093) 934 18 03, эл. почта rwinform1@rambler.ru, ORCID 0000-0003-4121-8826.
2Каф. «Экономика и менеджмент», Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, Днепр, Украина, 49010, тел. +38 (067) 914 05 04, эл. почта charkina@i.ua
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ПОНЯТИЙНО-КАТЕГОРИАЛЬНОГО АППАРАТА ТЕОРИИ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТУРИЗМА
Цель. Для эффективной работы железнодорожного транспорта в условиях современного рынка авторы предлагают развивать в Украине железнодорожный туризм. Целью статьи является обобщение основных теорий в сфере железнодорожного туризма и трансферных перевозок. Методика. Авторы предлагают новое терминологическое определение железнодорожного туризма и сопутствующих ему трансферных перевозок всеми видами транспорта, что позволит более полно определить перечень туристических услуг, которые получают туристы во время железнодорожной туристической экскурсии. Результаты. В результате предложенных авторами мероприятий ожидается рост пассажиропотока на железной дороге, повышение имиджа украинских железных дорог внутри страны и за ее пределами, привлечение дополнительных средств на обновление устаревшей инфраструктуры и подвижного состава, восстановление объектов культурно-исторического значения, создание новых рабочих мест, сдерживание миграционных процессов на Западной Украине. Научная новизна. В статье авторами предложено новую терминологическую формулировку железнодорожного туризма, которая уточняет терминологию, которая действовала до перехода железных дорог на рыночные отношения, а также усовершенствовано понятие «трансферные перевозки». Практическая значимость. Усовершенствованная трактовка терминов «железнодорожный туризм» и «трансферные перевозки» позволит субъекту хозяйствования учесть предоставление туристических услуг за пределами поезда (гостиницами, частными арендодателями, ресторанами, кафе и другими объектами туристической инфраструктуры).
Ключевые слова: железнодорожный туризм; обзорные экскурсии; туристический маршрут; трансфер; жизненное пространство.
U. BARASH1, L. MARTSENIUK2*, T. CHARKINA2
1 Dep. «Accounting, auditing and intellectual property», Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Аcademician V. Lazaryan, Lazaryan st., 2, Dnipro, Ukraine, 49010, tel. +38 (067) 631 93 02, e-mail ubarash@mail.ru
2 Dep. «Economics and management», Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Lazaryan st., 2, Dnipro, Ukraine, 49010, tel. +38 (093) 934 18 03, e-mail rwinform1@rambler.ru, ORCID 0000-00034121-8826.
2 Dep. «Economics and management», Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Lazaryan st., 2, Dnipro, Ukraine, 49010, tel. +38 (067) 914 05 04, e-mail charkina@i.ua
IMPROVEMENT OF RAILWAY TOURISM CONCEPTS THEORY
The purpose. It was revealed that transport in Ukraine is in disrepair in continuous underfunding of the state railways, the rolling stock is on the verge of overaged, level of service does not meet European requirements. To overcome the crisis it is need to introduce new services for railway and interested investors to invest in these new areas. One of the new services offered to introduce in railways, given the positive experience of foreign countries, is the railway tourism. The article is a synthesis of basic theories concerning the transfer of rail tourism and transport. Methods. The authors propose a new definition of railway tourism transport and transfer by different modes of transport. This will more precisely determine the list of tourist services that receive tourists during rail travel trip. The Results. The development of railway tourism in Ukraine will increase the competitiveness of rail transport, create a positive image in the international arena, attract additional volumes of tourists, and as a result, receive
regular budget replenishment of different levels from tourist services. The authors improved the terms «railway tourism» and «transfer traffic». The practical significance. Improved interpretation of the term «railway tourism» and «transfer traffic» will allow the entity to consider providing tourist services outside the train (hotels, apartments, restaurants, cafes and other objects of tourist infrastructure).
Keywords: railway tourism; sightseeing tours; a tourist route; transfer; living space.
Надшшла до редколеги 01.10.2016.
Стаття рекомендована до друку д-ром екон. наук, доц. Гненним О. М., д-ром екон. наук, доц. Каховською О.В.
