CC BY
15
для агробизнеса. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.molprom. com/index. php? option= com_ content&task=view&id=4877&Itemid=55.
6. Дiброва А.Д. Розвиток системи державно! пiдтримки виробниюв молока в Укра1ш / А.Д. Дiброва, О.С. Чанхт [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Chem_Biol /Agroin/2011_46/DIBROVA.pdf.
7. Дотаци за молоко i м'ясо вiдновили / Свинарство в Укра1ш. [Электронный ресурс]. -Доступный з http://www.svynarstvo. in.ua/news/ukrain/534-dotacii-za-moloko-i-miyaso.
8. Молокоперерабатывающие предприятия Украины снизили цены на сыр и масло. Стаття вщ 11.03.2011 / Агро перспектива. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www. Agro perspectiva. сom/ru/news/58310.
9. До кшця року цiни на молочш продукти зростуть на 15 %. Вiд 5. 09. 2011 / Виступ Алекс Люсгтса президента Укра!нського клубу аграрного бiзнесу. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.nter.net.ua/main/15762-do-kincya-roku-cini-na-molochni-produkti-zrostut-na-15.html.
10. Зростання цiн на молочш продукти в Укран буде не нижче рiвня шфляцц. Вщ 05.09.2011 / FINANCE.UA про грошг [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.news. finance.ua/ua / ~ / 1/0/all/2011/ 09/05/250684.
11. Винницкие молокоперерабатывающие заводы не могут найти рынки сбыта для своей продукции. Вщ 2.12.2010 р. / AgroTimes. [Электронный ресурс]. - Доступный з http:// www.agrotimes.net/predpriyatiya / 9100-vinnickiemoloko pererabatyvayushhie-zavody-ne.html.
12. В Укра1ш рiзко подорожчае молоко. Вiд 5.07.2011 / ТСН. UA. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tsn.ua/groshi/v-ukrayini-rizko-podorozhchaye-moloko.html.
13. Молокоперерабатывающая промышленность страны под угрозой уничтожения / Крымское информационное агенство. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www. ki-anews.com.ua/node/9389.
14. Язикова Н. Проблеми молочно! галузi та шляхи !х подолання / Н. Язикова, C. Шм-ченко // Антимонопольний комгтет Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// www.kmu.gov.ua/amc/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=61940&cat_id=47051& ctime=1202812886728.
Карачина Н.П., Филатова Л.С. Аналитическое исследование функционирования молочной промышленности Украины
Осуществлено аналитическое исследование функционирования молочной промышленности Украины. Выделены негативные и позитивные тенденции. Проанализированы данные из СМИ и сравнены со статистическими. Подробно рассмотрены основные показатели молочной отрасли и осуществлены выводы относительно ее функционирования и дальнейшего развития.
Ключевые слова: молочная промышленность, молоко, молочные продукты, КРС.
Karachyna N.P., Filatova L.S. Analytical research of Ukraine dairy industry functioning
Analytical research of functioning of the Ukraine dairy industry is realized in the present paper. The negative and positive trends are highlighted. Mass media information are analyzed and compared with statistic data. The main parameters of dairy industry are analyzed thoroughly and made a conclusions of its functioning and further development.
Keywords: Dairy, milk, dairy products, cattle._
УДК336.01 Астр. О.В. Коваленко1 -Львтський НУ М. 1вана Франка
ВПЛИВ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ЧИННИК1В НА СТАН Ф1НАНСОВО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Глобалiзацiя як об'ективний процес розвитку свгтового господарства активно впливае на фшансовий стан кра1н-учасниць. Вплив II чиннигав потребуе модершзаци нащональних фшансових систем.
1 Наук. кер1вник: доц. М.1. Кульчицький, канд. екон. наук
Ключовi слова: глобалiзацiя, фшансова система, фiнансовi ресурси, товари, послуги, капiтал, робоча сила.
Постановка проблеми. Актуальшсть проблематики глобал1зацп по-лягае в тому, що в сучасному свт розвиток жодно! кра!ни практично немож-ливий без участ в свггогосподарських процесах. Це зумовлено, насамперед, м1жнародним подшом пращ та наявшстю чи вщсутшстю ресуршв, а також наявшстю ринкових мехашзм1в господарювання, розширенням д1яльносп м1жрегюнальних 1 м1жнародних об'еднань, глобально! мережьштернет тощо.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Глибою дослщження процешв глобал1зацп здшснюють в Укра!ш так! в1дом1 науковщ, як О. Бшоус, В. Бранський, В. Геець, Д. Лук'яненко, З. Луцишин, В. Мщенко, А. Раковсь-ка-Самойлова, Л. Стукало, Ю. Яковець та шшь
Мета досл1дження. Перед Укра!ною постало завдання визначення р1вня вщкритосп нацюнального кордону для "чотирьох свобод", тобто вшь-ного руху товар1в, послуг, каттал1в та робочо! сили, та розроблення вщповщ-них реформ з таким розрахунком, що це буде сприяти покращенню стану економжи та фшансово! системи Укра!ни, а не навпаки.
Виклад основного матер1алу. Економ1чна наука серед р1вшв господарювання видшяе нацюнальне та св1тове. З розвитком ринкових умов господарювання та подшом територш за регюнами, утворилися регюнальш штег-рацшш угруповання, таю як: Свропейський Союз, твшчноамериканське ре-гюнальне об'еднання НАФТА (США, Канада та Мексика), твденноазшське регюнальне угрупування держав АСЕАН, Азшсько-Тихоокеанське економ1ч-не ствтовариство АПЕК з метою полегшення умов взаемно! торпвл1 м1ж кра!нами-партнерами. Ц м1жрегюнальш об'еднання виступають як елементи всесвггнього господарського оргашзму, м1ж якими точиться боротьба за ринки збуту та лидерство у св1товому господарствь
Св1тове господарство, як система м1жнародного под1лу пращ 1 торго-во-економ1чних, фшансових, науково-техшчних вщносин м1ж р1зними кра-!нами, виникло в умовах, коли виробнич1 потужносп окремих, найбшьш роз-винених кра!н, переросли у вузью рамки нацюнального господарства [3, с. 809]. Нишшнш етап розвитку характеризуеться виходом значно! юлькосп кра!н на зовшшш ринки. За меж1 власних нацюнальних кордошв виходять тага економ1чш суб'екти, як держава, яка представляе штереси кра!ни на м1жна-роднш ареш, суб'екти господарювання в пошуках ринюв збуту свое! продук-цп, швестицшних джерел та саме населення в пошуках кращо! дол1 та покра-щення власного добробуту.
Таю процеси пов'язаш з пошуками нових та нестачею власних ресур-ив, а також тих яю, т1ею чи шшою м1рою, жодна кра!на не може виготовляти самостшно. Це сприяе розвитку обм1ну, спочатку товарами, а згодом капиталом, технолопями, щеями та робочою силою. Тобто спостер1гаеться процес взаемопроникнення та об'еднання кра!н в едине св1тове господарство. Такий процес на сьогодш отримав назву - глобал1защя.
Зародження глобатзаци, зокрема економ1чно!, сягае глибоко! давнини при торговельних контактах м1ж р1зними державними утвореннями. I! виник-
нення було зумовлене нарощенням продукцп, яка переважала внутрiшнiй ри-нок. З метою ll збуту та поповнення державно! скарбниц розвиваеться зов-нiшня торпвля. Зокрема за часiв Ки!всько1 Руш, купцi торгували з кра!нами Центрально! та Захщно! Свропи, активно велася торпвля iз кра!нами Сходу -Хазарським Каганатом, Великим Булгаром, Середньою Азiею та арабським Близьким Сходом. Отже, глобалiзацiя була присутня на вшх етапах розвитку людства, а не внаслщок якогось вiдкриття чи поди. Цей процес можна роз-глядати як об'ективну тенденцiю розвитку свиово! економiки.
Глобалiзацiя (франц. global - загальний, всесвинш, вiд лат. globus -куля) - процес обмшу товарами, послугами, катталом, технолопями та робо-чою силою, що виходять за межi географiчних кордошв певно! держави i е причиною усунення вщмшностей мiж нацiональними ринками та !х штегра-цп у ринок свгговий [1, с. 118].
Як зазначаеться у щорiчному звт Мiжнародного валютного фонду за 2005 р., "глобалiзацiя в !! економiчному контекстi означае зростання штегро-ваносп економiк кра!н свiту, особливо по лшп торгiвлi та фiнансових пото-кiв. Це поняття також охоплюе рух людей (робочо! сили) та знань (технологи) через нацюнальш кордони" [2]. Глобалiзацiя або ж штегращя досягаеться завдяки вiдкритостi держав, тобто вщкритосп !х нацiональних ринюв, пос-лаблення полiтики протекцiонiзму, лiбералiзацil свiтових економiчних проце-сiв та !хньо! спiвпрацi.
Глобалiзацiя стимулюе кра!ни до пiдвищення 1хньо! продуктивносп та покращення якостi продукцп, адже передбачае не лише ствробиництво, а й конкуренщю за ринки збуту, тобто здатнють виробникiв (продавцiв) товарiв виходити на iншi ринки, що дае змогу розширювати власне виробництво та отримувати вищi доходи. Основнi потоки товарiв i послуг мiж Укра!ною та iншими кра!нами свiту зображено в табл. 1-3 [6].
Табл. 1. Географiчна структура експорту товары;, млн дол. США
Роки Всього Краши СНД 1иш1 кра1'ни св1ту Свропа Кра'!ни еС Аз1я Африка Америка Австралм i Океаны 1нш1
1996 14400,8 7222,0 7178,8 3456,9 3313,9 2894,2 209,3 598,3 20,1 -
2005 34228,4 10531,1 23697,3 10881,4 10233,4 8576,9 2393,9 1831,2 13,7 0,2
2006 38368,0 12351,1 26016,9 12625,5 12087,9 8446,2 2373,7 2550,9 17,9 2,7
2007 49296,1 18087,0 31209,1 14773,8 13916,4 10881,6 2792,0 2686,3 15,7 59,7
2008 66967,3 23166,3 43801,0 19732,8 18129,5 15887,0 3902,4 4144,0 64,0 70,8
2009 39695,7 13472,9 26222,8 10264,5 9499,3 12131,7 2627,8 1124,2 21,6 53,0
2010 51405,2 18740,6 32664,6 13829,6 13051,9 13715,4 3018,7 2000,0 28,4 72,5
Як показують наведет вище дат, експорт упродовж 1996-2010 рр. постшно зростав, за винятком 2009 р, спад якого був зумовлений свгговою фшансовою кризою, що позначилася на лише на фшансах кра!ни, а й на ш-ших секторах економжи. Експорт товарiв у 2010 р. становив 51405,2 млн дол. США i збшьшився бiльше нiж у 3 рази, порiвняно з 1996 р. За географiчною структурою, найбшьша частка експорту спрямовуеться до кра!н СНД та кра!н Свропи. Головними партнерами в експорт товарiв залишаються Iталiя, Поль-ща, Нiмеччина, Румушя, Угорщина, Чехiя.
Як зазначае Мшстерство економжи, основними факторами зростання експорту 2010 р. стали: сприятлива свггова кон'юнктура на ринках основних товарiв укра'нського експорту, передусiм продукцп металургп, х1м1чно' про-мисловостi та машинобудування; нарощування вiтчизняного виробництва; торговельно-економiчне спiвробiтництво з Росiею; валютна стабшьнють [4]. Подiбна тенденцiя характерна i для iмпорту товарiв. За перюд з 1996 по 2010 рр. iмпорт зрiс бiльше нiж у три рази. Найбшьше товарiв надходить з кра1н СНД та СС.
Табл. 2. Географiчна структура шпорту товарiв, млн дол. США
Роки
Всього
Краши СНД
1нш1 краши св1ту
Свропа
Краши СС
Аз1я
Африка
Америка
Австралия 1 Океаны
1НШ1
1996
17603,4
11172,1
6431,3
4655,6
4492,2
672,6
141,5
931,0
24,3
6,3
2005
36136,3
16988,3
19148,0
12666,4
12191,9
4685,5
426,2
1265,5
103,9
0,5
2006
45038,6
20112,3
24926,3
16804,2
16194,6
6143,7
413,0
1465,3
99,5
0,6
2007
60618,0
25469,3
35148,7
23048,9
22218,7
9042,2
673,1
2255,4
128,4
0,7
2008
85535,3
33377,8
52157,5
30477,0
28868,4
15497,7
1559,1
4190,6
431,7
1,4
2009
45433,1
19692,6
25740,5
16233,8
15392,7
6538,6
617,6
2197,9
149,4
3,2
2010
60742,2
26697,4
34044,8
20004,5
19101,2
10023,3
874,4
2879,4
261,4
1,8
Наведет у таблицях дат е свщченням зростання вщкритосп економь ки Укра'ни та 11 високо' залежносп вiд зовшшшх ринкiв. Крiм того, зютав-лення експорту та iмпорту формуе вщ'емне сальдо зовшшньо' торгiвлi товарами, що негативно позначаеться на стан фшансово' системи краши. Якщо у 1996 р. така рiзниця становила 3202,6 млн дол. США, то у 2010 р. -9337,0 млн дол. США. Дещо кращою е ситуащя у сферi послуг, проте 1х ди-намiка протягом 1996-2010 р. свщчить про поступову втрату позицп Укра'ни на цьому ринку.
Табл. 3. Географiчна структура експорту-шпорту послуг, млн дол. США
Роки
Всього
Краши СНД
1нш1 краши св1ту
Свропа
Краши СС
Аз1я
Африка
Америка
Австралия 1 Океаня
Невизначеи краши
Експор
1996
4746,6
3474,8
1271,8
660,6
632,6 242,6
29,5
131,0
3,5
204,6
2005
6134,7
2815,5
3319,2
1870,4
1766,4
593,1
72,2
476,8
6,9
299,8
2006
7505,5
3409,9
4095,6
2360,8
2271,8
734,2
94,3
574,8
10,5
321,0
2007
9038,9
3666,3
5372,6
3154,1
2979,7
939,0
125,9
793,1
16,4
344,1
2008
11741,3
4245,5
7495,8
4176,4
4066,3
1380,5
203,1
1247,2
26,4
462,2
2009
9598,3
3826,6
5771,7
2936,1
3020,5
1162,4
164,4
1117,5
31,3
360,0
2010
11759,4
5609,6
6149,8
3298,5
3188,7 1072,2
152,9
1235,7
40,8
349,7
1мпорт
1996
1204,5
343,8
860,7
267,7
256,6
91,4
6,3
278,7
0,2
216,4
2005
2935,0
509,3
2425,7
1220,2
1298,6
462,5
28,7
391,7
1,7
320,9
2006
3719,4
690,4
3029,0
1703,9
1794,3
534,8
50,7
396,1
1,7
341,8
2007
4980,6
799,8
4180,8
2402,1
2596,5
745,5
61,9
574,7
2,7
393,9
2008
6468,0
1058,0
5410,0
3488,9
3836,8
1156,7
87,0
570,4
4,9
102,1
2009
5173,5
787,2
4386,3
2640,2
3042,0
1038,8
43,2
450,4
7,2
206,5
2010
5447,7
939,8
4507,9
2420,9
3023,5
1223,0
45,0
571,0
8,0
240,0
Основними видами зовнiшньоекономiчних послуг е: транспортш, бу-дiвельнi, страхов^ фшансов^ комп'ютерш та шформацшш, рояли та лщен-
т
зшш, юридичш, бухгалтерсью, науково-дослiднi та дослщно-конструкторсь-ю, архiтектурнi та шженерш, державнi послуги, послуги зв'язку, послуги при-ватним особам та послуги в галузi культури i вiдпочинку.
Експорт послуг у 2010 р. становив 11759,4 млн дол. США та збшьшився, порiвняно з 1996 р., у 2,5 раза. 1мпорт послуг становив 5447,7 млн дол. США та збшьшився вщповщно у 4,5 раза. Основна частка експорту Импорту послуг здшснюеться мiж Укра1ною та крашами СНД, СС. Серед експорту послуг до кра1н СС бшьшу частку займали транспортш послуги (56 %), рiзнi дшов^ професiйнi та технiчнi (20,2 %). В експортi транспортних послуг переважали Сполучене Королiвство Англп, Кiпр, Бельпя; рiзних дшо-вих, професiйних та техшчних послуг - Сполучене Королiвство, Нiмеччина та Естонiя. Найбiльшу питому вагу в загальному обсязi iмпорту займали фь нансовi послуги (28 %), транспортнi (16,5 %) та рiзнi дiловi, професiйнi та техшчш (16,3 %). Головними партнерами в iмпортi фiнансових послуг були Сполучене Королiвство, Кiпр, Францiя та Швещя; рiзних дiлових, профе-сiйних та техшчних послуг - Сполучене Королiвство, Шмеччина, Кшр; транспортних послуг - Шмеччина, Сполучене Королiвство та Кшр [6].
Невiд'eмною складовою зовнiшньоекономiчних вiдносин виступають прямi та портфельш iноземнi швестицп, якi несуть у собi перемiщення фшан-сового катталу мiж окремими кра1нами, регiонами та континентами. Динамь ка прямих i портфельних iноземних iнвестицiй наведено у табл. 4 та 5 [7].
Табл. 4. Прямi твестици на початок року, млн дол. США
Роки Прям1 шоземш швестицп в Украшу Прям1 шоземш швестицп з Украши
2001 3875 170
2005 9606 198
2006 17209 468
2007 23125 344
2008 38059 6077
2009 46997 7005
2010 52021 7262
Органи статистики шд прямими швестищями розглядають категорто мiжнародноl швестицшно1 дiяльностi, яка вiдображаe прагнення шститу-цшно! одиницi - резидента одше1 кра1ни, здiйснювати контроль або iстотний вплив на дiяльнiсть пiдприeмства, що е резидентом шшо1 кра1ни. Аналогiчне визначення знаходимо у фiнансово-економiчному словнику Загороднього та Вознюка, де прямими швестищями е вкладення капiталу, якi забезпечують контроль iнвестора над закордонними тдприемствами чи компанiями. Пор-тфельнi швестицп - вкладення капiталу в акцп закордонних пiдприемств (без придбання контрольного пакета), облшацп та iншi щнш папери чужоземних держав, мiжнародних валютно-кредитних органiзацiй.
Данi табл. 4 свщчать про беззаперечне перевищення iнвестицiй в Ук-ра1ну та про високу динамiку 1х надходження, яка за 2001-2010 рр. становила 1342,5 млн дол. Водночас динамжа швестицш з Укра1ни становила 4271,8 млн дол., що перевищуе попереднiй показник у 3,2 раза. Це не може не насторожувати, хоч i не повинно лякати, оскшьки опановувати зовшшш
ринки вкрай важливо. Стосовно портфельних швестицш, то тут динашка та загальш тенденцп в частинi експорту-iмпорту капiталу значно нижч1 та бшьш помiркованi.
Табл. 5. Портфельш твестици на початок року, млн дол. США
Роки Портфельш швестицп в Украшу Портфельш швестицп з Украши
2001 3198 32
2005 6391 36
2006 9011 56
2007 12861 63
2008 18618 103
2009 17059 49
2010 15567 79
Значш обсяги прямих швестицш з кра'н СС зосереджено на тд-приемствах промисловосл (34,4 %), а саме переробно' та добувно', а також в установах фшансово! д1яльност1 (33,6 % прямих швестицш). Зокрема, Австр1я та Франщя найбiльшi швестицп здшснили до фiнансових установ на 1.01.2011 р. - 74,1 % та 85,1 % вщповщно до загального обсягу iнвестицiй 1з цих кра'н [6].
З одного боку, шоземш швестицп е бажаними для кра'ни, оскшьки виступають додатковим фiнансовим катталом, якого так не вистачае у внут-ршшх джерелах, а з шшого, виникае ризик контролю над д1яльшстю нащ-ональних пiдприемств i компанiй, коли iноземнi iнвестори диктують сво' правила та вилучають доходи до власно' кра'ни, цим самим тдриваючи фь нансову безпеку кра'ни. Бшьш безпечними е портфельнi швестицп, як не на-дають права придбання контрольного пакету, проте вони легко виводяться з кра'ни у випадку екстремальних ситуацiй. Для того, щоб портфельнi швестицп були привабливими для шоземних iнвесторiв, необхщне подальше вдос-коналення фiнансового сектору, зокрема тако' його складово', як ринок цш-них паперiв, що характеризуеться вщсутнютю достатнiх нормативно-право-вих та шституцюнальних умов для розвитку фондового ринку та р1зних фь нансових iнструментiв, низькою лжвщнютю та капiталiзацiею, мiзерною час-ткою 61ржового сегменту ринку тощо.
Наступна складова глобалiзацiйного процесу - це вшьний рух робочо' сили або рух трудово' м^ацп, що е вкрай актуальним для Укра'ни. Основ-ний мотив трудово' м^ацп - бажання покращити свш матерiальний стан. Протягом 2005-2008 рр. серед трудових м^анпв близько половини (48,1 %) працювали у Росшськш Федерацп та майже стшьки ж - у кра'нах Свропейсь-кого Союзу.
Основними причинами трудово' м^ацп е:
• низький рiвень оплати працi в Украгт. За даними обстеження, середньомь сячний заробiток одного трудового жиранта становив 817 дол. США, що втрич1 вище, шж у середньому на одного штатного пращвника, зайнятого в економщ Украши, середньомiсячна номшальна заробгтна плата якого у 2010 р. становила 2239 грн;
• неможливють отримати роботу за фахом;
• низький ршень оргашзацп пращ;
• наростання диспропорцш м1ж тдготовкою фахшщв та попитом на них на ринку пращ.
Табл. 6. Трудовi миранти за краТнами перебування, статтю та м^цем
проживання до виТзду за кордон, 2005-2008 рр.[6]
Всього Жшки Чоловши Мгсью поселення Сшьсью поселення
Кшьюсть трудових м1гранлв, всього, тис. оиб. 1 476,1 484,8 991,3 803,2 672,9
у т. ч. за крашами перебування, %: Росшська Федерац1я 48,1 30,0 57,0 49,0 47,0
[тал1я 13,4 25,1 7,7 13,3 13,7
Чеська Республжа 11,9 10,5 12,5 8,4 16,0
Польща 8,0 10,6 6,7 6,6 9,6
Угорщина 3,2 2,7 3,4 2,8 3,6
[спан1я 2,7 3,8 2,2 3,5 1,8
Португал1я 2,6 3,3 2,3 2,6 2,6
[нш1 краши 10,1 14,0 8,2 13,8 5,7
Укра1на, за рiвнем безробтя у % до економiчно активного населення у вщ вщ 15-70 роюв, серед 27 кра1н Свросоюзу посiла 12 позищю у 2010 р., що становило 8,1 % [8]. Всього на кшець 2010 р. величина незайнятого населення, що перебувала на облжу в Державнш службi зайнятосп становила 564 тис. осiб. Потреба тдприемств у працiвниках на кшець 2010 р. становила 63,9 тис. оиб [6]. Як видно з офщшних даних статистики, спостер^аеться не-вiдповiднiсть пропозицп та попиту робочо! сили у спiввiдношеннi 9:1, що i спричиняе до м^ацп як всередиш кра1ни, так i за 11 межами. Проте трудова м^ащя несе в собi потоки грошових коштiв до кра1ни у формi приватних грошових переказiв.
Приватнi грошовi перекази в статистицi платiжного балансу - це мiж-народнi перекази та потоки ресурив до домогосподарств (у грошовш та нату-ральнш формах), що надходять з шших кра1н та, головним чином, пов'язаш з тимчасовою або постiйною мчащею населення. Перекази здiйснюють як через офщшш канали (кореспондентськi рахунки банюв, мiжнароднi системи переказу кошпв), так i нелегально (шляхом передавання гопвки або матерь альних щнностей вiд одного домогосподарства iншому).
У 2010 р. загальш обсяги грошових переказiв в Укра1ну iз-за кордону було ощнено в 5,9 млрд дол. США (4,3 % вщ ВВП). Зазначимо, що обсяги грошових переказiв поступово вщновлюються (у 2010 р. на 9,2 % бшьше, шж у попередньому р.), але все ще нижчi, нiж до кризи. Але при цьому 1х вщно-шення до ВВП залишаеться достатньо високим (у 2007-2008 рр. це вщношен-ня становило 3,4 %). Бiльша частина грошових переказiв в Укра1ну надiйшла через коррахунки банкiв (3,0 млрд дол. США, або 51 % вщ загально! суми). Ще 2,1 млрд дол. США або 36,3 % переказiв було здшснено за допомогою мiжнародних платiжних систем. Також, за ощнками НБУ, 777 млн дол. США було ввезено в Укра!ну неформальними шляхами [7].
У середньому дв1 третини обсяпв грошових переказiв надходить в Ук-ра'ну з кра'н далекого зарубiжжя, третина - з кра'н СНД. При цьому Рошя за-лишаеться однiею з головних кра'н використання трудових ресуршв Укра'ни, а також найбiльшим донором грошових потоюв в Украшу. Так, у 2010 р. з Росп надшшло 1,6 млрд дол. США, що на 29 % бшьше, шж за 2009 р. Друге мюце посщають Сполученi Штати (11,4 % вщ загально' суми переказiв), далi йдуть кра'ни Свросоюзу (Кмеччина, Грецiя, Iталiя, Сполучене. Корол1вство, Кшр). Обсяги переказiв 1з цих кра'н (кр1м Сполученого Королiвства) у 2010 р. збшьшилися пор1вняно з попередшм роком [7].
Висновки. Отже, в сукупносп потоки товарiв, послуг, капiталiв та ро-бочо' сили у грошовому е^валенп за 2010 р. становили 210 183,5 млн дол. США та зросли на 19 % пор1вняно з 2009 р., що, своею чергою, свщчить про зростання впливу глобалiзацiйних чинниюв на стан фшансових ресуршв кра-'ни. При цьому позитивне сальдо у 2010 р. становило 63 121,7 млн дол. США. Разом 1з тим, розраховувати на вдалу кон'юнктуру зовшшшх ринюв протягом тривалого часу видаеться недалекоглядним, у зв'язку з чим необхщ-но провести всеосяжш реформи щодо пiдвищення конкурентоспроможностi економжи, розширення мiжнародноl спiвпрацi в рамках двостороншх та ба-гатостороннiх угод, штеграцп в регiональне спiвтовариство, державне регу-лювання трудово' м^ацп та тдвищення добробуту п громадян.
Кр1м того, вкрай необхiдною е не тшьки реалiзацiя, але i корекщя програми економiчних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспшьство, кон-курентоспроможна економiка, ефективна держава" з урахуванням дп згада-них вище чинниюв. Як вщомо, у нш передбачено 5 стратепчних реформ, що спрямоваш на побудову вщкрито', стшко' й конкурентоспроможно' економь ки у свиовому масштабi, формування професшно' та ефективно' системи державного управлiння, i зрештою - пiдвищення добробуту укра'нських громадян. Реалiзуеться програма за такими напрямами:
• сталий економiчний розвиток: стабшзащя Державного бюджету; реформа податково' системи; розвиток фiнансового сектору; реформа мiжбюджетних в1дносин;
• тдвищення стандартш життя;
• полiпшення бiзнес-клiмату та залучення швестицш: дерегуляцiя та розвиток тдприемництва; приватизацiя та управлiння державною власшстю; розвиток науково-техшчно' та шновацшно! сфери; мiж:народнi iнтеграцiя та сшвпраця;
• модернiзацiя шфраструктури та базових секторiв.
Мiжнародна iнтеграцiя та сшвпраця з зарубiжними кра'нами розши-рить доступ укра'нських товарiв i послуг до зовшшшх ринюв, що повинно покращувати торговельне сальдо кра'ни. У зв'язку з цим, Укра'на повинна проводити активну двосторонню та багатосторонню полггику спiвпрацi з ок-ремими кра'нами, регiональними об'еднаннями та м1ж^родними оргашзащ-ями. Активно розвивати полиичш та торговельно-економiчнi зв'язки з кра-'нами Захщно' та Двшчно' Свропи, кра'н Балтп, Американського регiону. При цьому не втрачати зв'язюв 1з старими партнерами.
Отже, Укра'на належить до кра'н з вщкритою економжою, яка прагне розширювати сво' зв'язки з м1ж^родним спiвтовариством, що тдтверджу-
еться укладеними двостороннiми угодами торговельно-економiчного характеру з кра'нами рiзних регiонiв та штегращею у европейське спiвтовариство. Для реатзацп ще! мети, держава повинна спрямовувати основш зусилля на забезпечення конкурентоспроможносп економiки, здатно! бiльше експорту-вати не лише в кра!ни СНД, а й у iншi кра!ни свiту, на реальний переход до шновацшно! моделi розвитку, формування !! швестицшно! привабливостi для зовшшшх iнвесторiв та здатностi витримати зовшшню експансiю, на визнан-ня !! мiжнародним спiвтовариством та збiльшення угод про вшьний рух това-рiв, послуг, капiталiв та робочо! сили. Уникнути глобатзацп в сучасному свь тi економiчно неможливо, а полггачно неприпустимо.
Л1тература
1. Загороднш А.Г. Фшансово-економ1чний словник / А.Г. Загороднш, Г. Л. Вознюк. -Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська поштехика", 2005. - 714 с.
2. Звгт про свгговий розвиток: важке завдання розвитку : пер. з англ. - К. : Вид-во "Абрис", 2005. - 270 с.
3. Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А.М. Прохоров. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Сов. Энциклопедия", 1984. - 1600 с.
4. Мшютерство економжи та з питань европейсько! штеграцп Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.me.gov.ua
5. Мшютерство закордонних справ Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mfa.gov.ua
6. Держком. статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrstat.gov.ua/.
7. Нацюнальний банк Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. bank.gov.ua/
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epp. eurostat.ec.europa.eu/.
Коваленко О.В. Влияние глобализационных факторов на состояние финансовой системы Украины
Глобализация как объективный процесс развития мирового хозяйства активно влияет на финансовое состояние стран-участниц. Влияние её факторов требует модернизации национальных финансовых систем.
Ключевые слова: глобализация, финансовая система, финансовые ресурсы, товары, услуги, капитал, рабочая сила.
Kovalenko O. V. Globalization as factor that influencing on the Ukraine's financial system
Globalization as an objective process of development of world's economy actively affect on financial state of participating countries.
Keywords: globalization, financial system, financial resources, goods, services, capital, labor forces.
УДК339.3 Викл. О.О. Кучма -Львгвський тститут
Мгжрегюнальног академи управлтня персоналом
ОРГАН1ЗАЦ1Я ТОРГ1ВЛ1 ВЖИВАНИМ ОДЯГОМ У МЕРЕЖ1 МАГАЗИН1В "ПЛАНЕТА СЕКОНД-ХЕНД"
Визначено переваги та розглянуто основш принципи оргашзацп торгiвлi мере-магазишв вживаного одягу "Планета секонд-хенд" у мют Львовг
Ключовг слова: секонд-хенд, оргашзащя торпвл^ переваги магазишв.
