CC BY
22
той час, як шд останньою розумiють створення однакових умов господарю-вання для економiчних суб'екпв.
4. Прозор^тъ. Податковий кодекс мае бути ч^ко визначеним, простим i зрозумiлим для платникiв податкiв. Для залучення iнвестицiй особливо важ-ливим е стабiльне податкове законодавство. Шсля прийняття певних закошв оподаткування внесення до них змш потрiбно мiнiмiзувати. Якщо на перюд реформи змiни запланованi, то платники повинш знати наперед, як вони мо-жуть впливати на ршення щодо виробництва та споживання. К^м цього, проста, прозора система оподаткування е легкою для управлшня та контролю.
5. Обгрунтований загалъний рiвенъ оподаткування. 1снуе обмеження величини, яку може вилучати уряд у виглядi податюв. Нав^ь за умови вико-нання всiх згаданих вище критерпв, надто високе податкове навантаження шдривае ефективнiсть системи, сприяючи ухиленню вщ сплати податкiв та спотворюючи структуру вщносних цiн в економiцi. Податковий тягар може визначатися як вщношенням податкових надходжень до ВНП, яке у рiзних крашах е рiзним. Прийнятний рiвень залежить вiд суспшьного вибору та еко-номiчноl ситуаци в кра1ш.
Л1тература
1. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс. - М. : Изд-во "Прогресс", 1978. - 548 с.
2. Корнаи Я. Путь к свободной экономике / Я. Корнаи. - М. : Изд-во "Экономика", 1990. - 384 с.
3. Рикардо Д. Начало политической экономии и налогового обложения / Д. Риккардо : пер. с англ. - Соч., Т. 1. - М. : Изд-во "Госполитиздат", 1955. - С. 50-120.
4. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. - М. : Изд-во "Прогресс", 1968. - 425 с.
5. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / Б. Селигмен. - М. : Соцэкгиз, 1962. - Кн. 5. - 684 с.
6. Сутормша В.М. Держава - податки - б1знес: (1з св1тового досв1ду фюкального регу-лювання ринково! економши) / Сутормша В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.Л. - К. : Вид-во "Либвдь", 1992. - 328 с. _
УДК338.43.01.02.075 Проф. €.Й. Майовець, д-р екон. наук;
астр. Н.В. Бтецька - Льв1вський НУ м. 1вана Франка
ЗНАЧЕНИЯ ШФОРМАЦШНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛ1НН1 АГРАРНИМ СЕКТОРОМ УКРА1НИ
Здшснено анал1з проблем шформацшного забезпечення державного управлшня аграрним сектором. Визначено суть шформацп та потребу 11 трансформацш в аграрному секторь Встановлено, що ефективне державне управлшня неможливе без нала-годжено! системи збирання 1 опрацювання шформацп на вс1х р1внях. Проблема ш-формацшного забезпечення е надзвичайно важливою 1 потребуе створення комплексно! програми дш, яка повинна об'еднати вс нормативы акти, прийнят до цього моменту та мютити заходи 1х реал1заци.
Ключов1 слова: шформащя, управлшня, державне регулювання, шфраструк-
тура.
Assoc.prof. Ye.Yo. Mayovec'; post-graduate N. V. Bilec 'ka - L 'viv NU named after Ivan Franko
The role of informative providing of the state administration to agrarian sector of Ukraine
At the article the problems of informative providing of the state administration to agrarian sector of Ukraine are analyzed. The essence of information and its necessity are certain at the present stage of transformations in agrarian sector of Ukraine. It is set that effective state administration impossible without the adjusted system collection and working of information on all levels. A problem of the informative providing is extraordinarily important and needs creation of the complex program of actions, which must unite all normative acts, accepted to this moment and to include the measures of their realization.
Keywords: information, management, state administration, infrastructure.
У сучасному постшдус^альному сусшльсга шформащя е не лише елементом eKOHOMi4HOÏ системи, рушiем структурних перетворень, але й важелем ефективного державного управлшня. Аграрний сектор не може ус-шшно розвиватись за наявност обмеженого шформацшного поля та недоско-налоï оргашзаци шформацшних процеЫв. Це актуашзуе проблему шформацшного забезпечення державного управлшня аграрним сектором.
Роль шформаци в сучасних процесах управлшня дослщжували у своïх працях зокрема 1.В. Серпенко, М.1. Долшнш, О.П. Голобуцький, В.В. Тка-чук, О. Б. Шевчук та ш.
Метою даного дослщження е анашз сучасного стану шформацшного забезпечення аграрного сектора економжи та визначення проблем оргашзаци управлшня шформацшними процесами в цш галузь Об'ектом дослщження е процес управлшня аграрним сектором економши Украши.
З'ясування основних проблем шформацшного забезпечення управлшня аграрним сектором зумовлюе потребу поглибленого дослщження сут по-няття" шформащя в управлшш". Термш "шформащя" мае багато значень. Узагальнено у фшософському значенш - шформащя е вщбите рiзноманiття об'ективного свiту, у прикладному - шформащя - це даш, що е об'ектом пе-рероблення. Iнформацiя завжди пов'язана iз проблемами прийняття ршень державного управлiння, надае змогу шдприемству, органу влади адекватно реагувати на проблеми i знайти шляхи ïx вирiшення. Виходячи з цього, ш-формацiя - це пiзнавальнi дат про навколишнш свiт (об'екти, явища, подiï, процеси i т. ш.), якi зменшують наявний ступiнь непевност^ неповноти знань, вiдчуженi вiд ïxнього творця i що стали повщомленнями, котрi можна вiдтворювати шляхом передачi людьми усним, письмовим або шшим способом (за допомогою умовних сигналiв, теxнiчниx засобiв i т. ш.) [9, с. 87].
Змют поняття "iнформацiя в управлiннi" полягае у використанш ïï в робот керiвникiв, спецiалiстiв i органiв та суб'еклв аграрноï сфери економь ки як особливого ресурсу вщповщно до мiсiï i завдань аграрних шдприемств.
Виходячи з принципiв методологiï системного шдходу, процеси про-ектування й здшснення управлiнськоï дiяльностi взагалi неможливi без пос-тiйного одержання i використання шформаци, яка мае грунтуватися на на-лежному iнформацiйному забезпеченш. Такоï думки дотримуеться бiльшiсть сучасних науковщв [8, с. 10].
274
Збiрник науково-технiчних праць
У державному управлшш, яке використовуе iнформацiю як важливий ресурс, на поглибленому piBHi виникае взаемозв'язок соцiально-економiчних процесiв i явищ. Економiчна iнформацiя - вщображення суспшьно-економiч-них вiдносин i процеЫв за допомогою цифр, фактiв, вщомостей та iнших ма-терiалiв. Це - оргашчна частина системи господарського мехашзму, оскiльки вона забезпечуе зв'язок мiж елементами та процесами вщтворення [9, с. 87]. Державна система управлшня - це, образно кажучи, нервова система державного оргашзму. Вона покликана управляти вшм оргашзмом, використовуючи iнформацiю, що надходить вщ сенсорних систем, аналiзуючи ïï, приймаючи потрiбнi рiшення на основi проведеного анашзу та передаючи управлiнськi команди системам оргашзму. Повинен бути налагоджений щеальний (без спотворення) iнформацiйний потж вiд рiзних субсистемних елементiв державного мехашзму до мюцевих, регюнальних та державних систем управлш-ня. На основi постiйно одержуваноï шформаци системами управлшня державного мехашзму повинен в автономному режимi здшснюватися ïx аналiз з метою прийняття найоптимальнiшого управлiнського рiшення.
Важливiсть проблеми вдосконалення iнформацiйного забезпечення аграрного сектора незаперечна. Реалiзуються певнi заходи, але е всi пiдстави стверджувати, що до завершення цього процесу ще далеко. У 1995 р. у Поста-новi Кабiнету М1ше^в Украïни №916 поставлено завдання: "З метою вдосконалення iснуючоï системи з реформування цiн, руху продукцн, впливу рiзно-манiтниx чинникiв на рiвень виробництва i споживання продовольства створи-ти при Мiнiстерствi сшьського господарства i продовольства Центр сшьсько-господарськоï ринковоï iнформацiï". Однак належним чином i в повному обся-зi це завдання не виконано. До вад системи шформацшного забезпечення аграрного сектора варто вщнести вщсталють технологш збирання, систематизации обробляння i поширення iнформацiйниx ресурЫв, забезпечення оператив-ностi. Погано налагоджений обмш iнформацiею з мiжнародними i нацюналь-ними науковими та шформацшними оргашзащями i службами [2, с. 107].
Однак певш кроки на шляху виршення основних проблем шформацшного забезпечення з метою подальшого практичного використання в аг-рарнш економiцi здiйснюються. На Всеукраïнськiй науково-методичнш кон-ференцiï "Новi iнформацiйнi технологи в управлшня агропромисловим ви-робництвом" (квiтень 2005 р.), присвяченiй розбудовi сучасно1' системи ш-формацiйного забезпечення агропромислового комплексу, було рекомендовано Мшютерству аграрно1' полiтики активiзувати роботу з формування системи цшового мошторингу аграрного ринку, надати кошти на створення нащ-ональних шформацшних фондiв баз (банкiв) науково-теxнiчноï i ринково1' ш-формацiï з питань сшьського господарства, систем ix поширення. Але це завдання можна виконати лише за умови наявност достатшх коштiв на модерш-защю iнформацiйниx аналiтичниx систем, забезпечення ïx зв'язку з мiжна-родними iнформацiйними системами. Одним з основних положень, затвер-джених на конференций було рекомендувати Кабiнету Мiнiстрiв Украши пе-редбачити в державних цiльовиx програмах, спрямованих на розвиток сшьського господарства та сшьсь^ мюцевосл, як обов'язкову частину роздiл "1н-формацшне забезпечення" [7].
Державною цшьовою програмою розвитку украшського села на перь од до 2015 р. також зазначено потребу видшення окремим шдпунктом роздь лу мIнфоpмацiйнe забезпечення управлшня аграрним комплексом", де мае бути вщображено, зокрема:
1. Створення державно1 мepeжi iнфоpмацiйно-маpкeтингових цен^в з питань запровадження iнфоpмацiйного обслуговування, проведення дослщжень та забезпечення розвитку електронного ринку i новгтньо1" системи державного планування шляхом складення галузевих та мiж-галузевих балансiв;
2. Створення на базi зазначених шформацшно-маркетингових цeнтpiв автоматизованоï iнфоpмацiйно-аналiтичноï системи мониторингу ви-конання показникiв соцiально-eкономiчного розвитку аграрного сектора;
3. 1нвентаризацш електронних iнфоpмацiйних peсуpсiв та створення ш-тeгpованоï iнфоpмацiйно-довiдковоï (пошуковоï) мepeжi;
4. Утворення шформацшно-анал^ичного центру [3, с. 28].
У pозглядi iнфоpмацiйного забезпечення управлшня агарним сектором економжи значну увагу варто також придшити розвитку шфраструктури агарного ринку, головне призначення яко1' полягае в забезпеченш надiйностi, пpозоpостi й стабiльностi ринкового товарообмшу.
1нфраструктура ринку на сучасному етат - це пepeдусiм упорядку-вання системи аукцiонноï та бipжовоï тоpгiвлi, що дае змогу створити дiездатний оптовий аграрний ринок за принципом попиту i пропозици; це також нова система укладання угод мiж сiльськогосподаpськими товаровироб-никами i заго^вельниками, переробними та шшими пiдпpиемствами, оргаш-зацiями, юридичними i фiзичними особами. На ïï основi складаються новi взаемовiдносини, завдяки постшно дiючим аукцiонним, бipжовим торгам.
Основш шляхи удосконалення ринково1' iнфpастpуктуpи в аграрному сeктоpi визначено в Указi Президента Украши вiд 6 червня 2000 р. "Про заходи щодо забезпечення формування та функцюнування аграрного ринку". Однак сучасний стан шформацшного забезпечення аграрно1' шфраструктури залишаеться незадовшьним. Для багатьох сiльськогосподаpських товарови-pобникiв е проблемою об'еднати свш товар у вeликi паpтiï для продажу на бipжi через вщсутшсть об'ективно1' та достовipноï iнфоpмацiï про дiючi агро-тоpговi доми та обслуговуючi кооперативи, а також можливост збepiгання вироблених товаpiв [10, с. 112]. Водночас варто врахувати, що аграрний сектор економжи характеризуеться особливим мехашзмом формування цш на агропромислову продукцш, вiдмiнним вiд шших сeктоpiв нацiональноï еко-номiки. М1ж цiною peалiзацiï i собiваpтiстю аграрно1' пpодукцiï дуже мала piзниця. Умови конкуренци в сiльському господаpствi утримують цiни близько до собiваpтостi продукци. У високовpожайнi роки цiни на сшьсько-господарську пpодукцiю та сировину завжди нижч^ нiж у неврожайш. Шдви-щення i зниження цш на сiльськогосподаpську пpодукцiю зумовлюють пере-ливання капiталу всepeдинi галузi мiж окремими галузями. Базою для формування цш у сiльському господаpствi е конкуpeнцiя, попит i пропозищя на аг-pаpнiй бipжi. Тому Украшська аграрна бipжа повинна шдтримувати едину ш-
276
Збiрник науково-техшчних праць
формацшну систему, яка функцюнуе через ушфшоваш засоби i правила зв'яз-ку, з концентращею iнформацiï безпосередньо вiд торгових домiв i регюналь-них бiрж i передаванням ïï у спещаизоваш представництва та (фiлiï) й цен-тральну аграрну бiржу [4, с. 20].
Значення шформацшного забезпечення сшьського господарства стае очевидним у контекст необхщност функцюнування шформацшно-консуль-тацiйниx (дорадчих) служб, як вже стали невщ'емним складником аграрного сектора практично вЫх розвинених краш. Становлення iнституту шформа-цiйно-консультацiйниx служб в Украïнi е об'ективною умовою для подальшо-го прогресивного розвитку аграрноï економiки та стабшзаци продовольчоï безпеки краши.
Досвщ розвинених краш засвiдчуе, що основною причиною форму-вання консультацiйниx структур була криза сшьськогосподарського вироб-ництва, коли галузь виявляла неспроможнiсть без державноï пiдтримки перейти на ютотно новий, ефективнiший рiвень розвитку. Ниш в Укра1ш до-цшьно спрямувати зусилля iнформацiйно-консультацiйниx служб на створен-ня единоï iнформацiйноï системи, однак реалiзувати це можна буде за умови, коли державш шформацшно-консультацшш служби з розвиненою системою телекомушкацш будуть успiшно конкурувати з недержавними стосовно мас-штабiв iнформацiйного сервюу. При цьому iнформацiйно-сервiснi структури недержавних формувань тюно спiвпрацюватимуть з державною службою i цим самим доповнюватимуть i розвиватимуть шформацшну систему агарного сектора [2, с. 108].
Найбшьш оперативною i динамiчною е система поширення ринковоï шформаци через комп'ютерну мережу 1нтернет. У крашах з розвиненою рин-ковою економжою iнформацiя про цiни та обсяги продажу регулярно надхо-дить в 1нтернет з бiрж i оптових ринюв усix регiонiв, вона безоплатно доступна вЫм зацiкавленим суб'ектам.
Сьогоднi особливо актуальними е дослщження теxнологiй iнформа-цiйного забезпечення державного управлшня шляхом створення так званого електронного уряду [5, с. 82]. Електронний уряд е концепщею здшснення державного управлшня, притаманноï iнформацiйному суспшьству, що грун-туеться на можливостях iнформацiйно-телекомунiкацiйниx теxнологiй та цiн-ностях громадянського суспшьства, характеризуеться спрямованiстю на потреби громадян, економiчною ефектившстю, вiдкритiстю для громадського контролю та шщативи. Урядова мережева iнфраструктура, яка поеднуватиме можливост урядового 1нтернету та урядового порталу мае бути спрямована на досягнення трьох основних цшей: шдвищення ефективност роботи управ-лшського апарату (впорядкування збирання податкiв, реестращя iнформацiï, документообiг), економiчний розвиток (полегшення процедур, пов'язаних з виробництвом i торпвлею, пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняниx виробниюв на мiжнародному ринку), пiдвищення якост життя громадян (вдосконалення системи сощальних послуг, системи охорони здоров'я, на-дiйнiше убезпечення, збiльшення можливостей для осв^и, забезпечення ефективнiшого захисту довкшля). На наш погляд, досягнення названих цшей
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
завдяки створенню електронного уряду iстотно змiнить на краще шформа-цiйнe забезпечення аграрно1' сфери eкономiки.
У сучасних умовах нестабшьносп розвитку аграрно1' eкономiки зростае роль державного управлшня щею сферою. Водночас ефективне державне управлшня неможливе без налагоджено1' системи збирання i опрацювання шформацп на вшх piвнях. Проблема iнфоpмацiйного забезпечення е надзвичайно важливою i потребуе створення комплексно:' програми дiй, яка повинна об'една-ти всi нормативы акти, прийнят до цього моменту та заходи 1х peалiзацiï.
Лггература
1. Власенко О.П. Управлшня трансакцшними витратами в агроб1знес1: стан та перспек-тиви // Наука i економка. - 2008. - № 3(11). - С. 280-285.
2. Гринь С.Л. Мехашзм вдосконалення шформацшно-консультацшного забезпечення розвитку агроб1знесу // Економка i держава. - 2008. - № 11. - С. 107-108.
3. Державна цшьова програма розвитку украшського села на перюд до 2015 р. // Економка АПК. - 2007. - № 11. - С. 3-50.
4. ¡льяшенко В.А. Структура продовольчого ринку Украши // Економка i держава. -2006. - № 8. - С. 19-22.
5. Коваль Р. А. Державне управлшня в шформацшному суспшьсга: перспективи урядо-вого урядування // Економка i держава. - 2008. - № 4. - С. 81-83.
6. Мерзляк А.В., Чайка О.Г. Географ1чш трансформацшш системи як необхщний еле-мент державного управлшня в шформацшному суспшьсга // Економка i держава. - 2007. -№ 2. - С. 60-63.
7. Нацюнальна Асощащя сшьськогосподарських дорадчих служб. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.dorada.org.ua.
8. Ткачук В.В. Роль кepiвника в регулюванш шформацшних потоюв упpавлiнського процесу // Економка АПК. - 2008. - № 11. - С. 9-11.
9. Уманський Ю.В. 1нформащя як основа шформацшно-анал^ичного забезпечення державного управлшня // Економка i держава. - 2007. - № 11. - С. 87-88.
10. Фостолович В.А., Бралатан В.П. Розвиток шфраструктури аграрного ринку // Економка АПК. - 2007. - № 3. - С. 112-114.
УДК 336.27:338.43 Доц. Н.А. Гук, канд. екон. наук -
Дрогобицький ДПУ ím. 1вана Франка
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО УПРАВЛ1ННЯ ЕКОНОМ1ЧНОЮ
БЕЗПЕКОЮ РЕГ1ОН1В
Розкрито сутшсть i змют категорп "eKOHOMÍ4Ha безпека". На ochobí концепци державно'1 регiональноi полiтики визначено основш i"í складники, а також дослщже-но чинники впливу на формування економiчноi безпеки пiдприeмництва.
Assoc. prof. N.A. Guk - Drogobych state pedagogic university named after Ivan Franko
Theoretical method for management of regions economic security
The essence and category content of "economical safety" is exposed. On the basis of conception of the state regional politics, its main components are determined, and also the facts of influence forming the economical safety of enterprise are researched.
Актуальшсть проблеми. На сьогодш в економ1чних, полггичних, со-цюкультурних та шших аспектах розвитку Укра"ни зростае роль регюшв. Цей процес виявляеться у всеохоплюючому переход! до децентрал1зацп в
