CC BY
40
УДК 332.3 Здобувач О.А. Сохнич - Швденнослов 'янський iH-т Китського славктичногоун-ту; асист Т.О. Свсюков -Нащональний АУ;
здобувачМ.В. Смолярчук-Львiвський ДАУ
РОЗВИТОК СИСТЕМИ ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВО1
1НФОРМАЩ1
Розглянуто теоретичш i методичш питання шформацшного забезпечення державного земельного кадастру.
Ключов1 слова: земельно-кадастрова шформащя, земельний кадастр, база да-них, стандартизацiя, ринок землi.
Competitor O.A. Sohnych - Kyiv Slavistic University; assist. T.O. Yevsyukov - National Agrarian University; competitor M.V. Smolarchuk - Lviv State Agrarian University
Development of land-cadastre information system
Theoretical and methodological issues on providing the public land cadastre with information and news are considered.
Keywords: land-cadastre information, land cadastre, data base, standardization, land market.
Система земельно-кадастрово! шформаци e сукупшстю взаемопов'яза-них м1ж собою елеменлв, що включають оргашзацшно-правов^ технолопчш, економ1чн1, методичш та шш1 обл1ков1 заходи, яким властива узгоджешсть, цшеспрямовашсть та едшсть шформацшного простору [4] i яю характеризу-ють земельний фонд з точки зору його правового положення, юльюсного i яюсного стану та економiчноi цiнностi. Державний земельний кадастр мютить iнформацiю про землi вЫх категорiй i ведеться за единою методикою з дотри-манням принципу сумюност з лiсовим, водним та шшими кадастрами.
Обов'язок систематизации вивчення i зберiгання даних про землю, а також видання матерiалiв земельного кадастру, яю пiдлягають опублжуван-ню i передачi вiдомостей в защкавлеш мiнiстерства i вiдомства покладений на Державний ком^ет Украши по земельних ресурсах, осюльки управлiння процесом володшня, користування i розпорядження землею неможливе без обширно! шформаци про ii правовий, юльюсний, якiсний стан i народногос-подарську цiннiсть. Цi питання важливi для реалiзацii державно!' земельно! полiтики, формування ринку землi, зокрема, для проведення ii кушвльпрода-жу або застави необхщна iнформацiя про стан земельного ринку, що включае характеристику вЫх учасникiв земельних вщносин щодо конкретно!' дiлянки землi та даш про земельну дiлянку.
З огляду на те, що земельно-кадастрова шформащя мютить об'ективну оцшку стану земель, вона апрiорi е основою для анашзу iснуючого стану зем-лекористування i його вiдповiдностi критерiям рацiональностi й екологiчноi безпечностi.
Особливого значення у згаданому контекст набувае цшсшсть земель-но-кадастрово! iнформацii, взаемозв'язок ii еколопчних та економiчних скла-дових. Ця характеристика найбiльше властива сучасним системам земельно-кадастрово! шформаци, яю, по-перше, сформувалися у процес тривало! юто-
рично! еволюци i, по-друге, прiоритетно орiентоваш серед всього iншого, на еколого-економiчне вивчення земель. Необхiдно також вщзначити, що оцiнка стану використання земель лише за окремими показниками земельно-кадастрового облжу, як правило, не може бути достатньо шформативною, а отже, обгрунтованою.
Щоб одержати земельно-кадастровi вiдомостi, використовують рiзнi методи, як залежать вiд призначення показникiв земельного кадастру. Для обчислення площ земельних дшянок проводяться зйомки мiсцевостi, для виз-начення показникiв природних властивостей грунлв - обстеження земель, а для економiчно! !х оцiнки - збирання, оброблення й анашз статистичних да-них про господарське використання земель.
Зокрема:
Ощнка земельно! дшянки передбачае данi про 11 власника чи користу-вача, про умови, на яких вона використовуеться, яка 11 площа, склад i види упдь, якiсний стан земель, порiвнянну !х цiннiсть i оцiнну вартють.
Облiк якостi земель потребуе показниюв, що характеризують не тшь-ки розмiри площ угiдь, але й природш властивостi грунтiв, якi визначають !х якiсть. Такими показниками е: тип грунту, гранулометричний склад, забезпе-ченiсть грунтiв поживними речовинами, кислотшсть, еродованiсть, засоле-нiсть, солонцюватiсть, солончаковють тощо. Вони рiзняться мiж собою за ти-ми чи шшими природними ознаками. Наприклад, за вмютом часток мулу або глини облжовуються грунти легкого, середнього i важкого гранулометрично-го складу; за забезпечешстю поживними речовинами - грунти з низькою, се-редньою i високою забезпеченiстю фосфором i калiем; за показниками кис-лотностi розрiзняють слабо-, середньо-, сильнокислi грунти, за крутизною схилiв i розвитком ерози - слабо-, середньо- i сильнозмитi. Аналопчно роз-рiзняють грунти за засолешстю, солонцюватiстю, солончакуватiстю та шши-ми природними ознаками.
Шд час боштування грунтiв нинi використовуються такi показники, як площа земельних дшянок i бал боштету грунтiв, економiчно! ощнки - площу земель i бал !х оцiнки. Замiсть балiв можуть визначатися класи грунлв, умов-ш кадастровi гектари або iншi вщносш величини.
Таким чином, здiйснення еколого-економiчно! оцiнки використання земель може проводитися на шформацшнш основi державного земельного кадастру як системи вщомостей про правовий, природний i господарський стан земель. До певно! мiри щ данi наявнi в сучаснiй системi земельного кадастру Укра!ни. Проте на даний час технолопя отримання, обробки, збер^ан-ня i представлення даних державного земельного кадастру в умовах переходу до багатоукладно! економши i запровадження платного землекористування в Укра!ш не забезпечуе ефективного управлшня земельним фондом i реалiзацil державно! земельное' полiтики, формування ринку земл^ проведення И кушв-лi-продажу або застави.
Усшшне управлiння земельними ресурсами на будь-якому адмшютра-тивно-територiальному рiвнi передбачае комплекс земельно-кадастрових даних. Його структура мае вщповщати загальноприйнятш структурi земельного
кадастру, тобто вс iерархiчнi управлiнськi рiвнi мають потребу у вiдомостях щодо просторово! характеристики територп i сукупностi юльюсних i якiсних показникiв.
Система показниюв земельного кадастру в рамках його iерархiчноl структури повинна формуватися, виходячи iз функцiй, виконуваних земель-ним кадастром на тому чи шшому рiвнi управлiння виробництвом. Земель-ний кадастр на мюцевому рiвнi виконуе вс економiчнi, екологiчнi функци, що дають змогу використовувати його як шструмент управлшня землекорис-туванням. У зв'язку з цим i набiр показникiв, що характеризуе правове поло-ження земель, !х кiлькiсний i якiсний стан, цiну землi й величину земельного податку, повинен бути достатшм для розв'язання вiдповiдних завдань. Тобто, перелш кiлькiсних показникiв, форма !х подання тiсно пов,язанi з повнова-женнями адмiнiстративних органiв управлшня землею. Споживачi шформа-ци (представницью органи, виконавчо-розпорядчi та органи спещально! ком-петенци) потребують шформаци такого роду, генералiзованоl певним чином.
Водночас комплексшсть кадастрово! шформаци характеризуе едшсть ш-формаци в рамках iерархiчноl структури земельного кадастру. Це означае, що не можна говорити про окремi критери обгрунтування i вибору показниюв земельного кадастру якогось одного рiвня поза зв'язком iз критерiями iнших рiвнiв.
Склад та шформацшний обсяг земельно-кадастрових показникiв за час реформування земельних вщносин ютотно змiнилися. Наявне збiльшення iнформацiйного обсягу та штенсивност використання масивiв показниюв, пов'язаних з оцiнкою земель, земель природоохоронного, оздоровчого та ю-торико-культурного призначення. Окремi масиви показникiв (дат про заб-руднення земель, дат, що визначають обмеження i обтяження) зазнають значних змш за складом i кiлькiстю iнформацil по роках.
Таким чином, система показниюв земельно-кадастрово! шформаци не е статичною у чась Однi показники згодом втрачають свою значушдсть для певного рiвня управлiння, iншi, навпаки - стають актуальними.
Показники, що втратили актуальшсть, можуть бути вилученi з проце-су прийняття рiшень i вщповщних документiв, в протилежному випадку не-обхiдно сформувати новi показники, визначити для них методи i способи за-пису i контролю, ввести !х в документацiю i розробити систему заходiв для !х ощнки та вироблення на !х основi вiдповiдних управлiнських впливiв на нав-колишне середовище.
У згаданому контексп досить складним е питання сшввщношення фун-кцiй державного земельного кадастру i монiторингу земель як окремих систем, данi яких можуть слугувати для еколого-економiчного вивчення та ощнки земель.
Для цих систем у сучасних умовах властива низка особливостей, серед яких видшяються таю [7]:
• змша вше! сукупност! земельних в1дносин, у тому числ1 способ1в !х регулю-вання, що в1дбулася за час земельно! реформи [2];
• попршення яшсного стану земель 1 загально! еколопчно! ситуац1!;
• фактичне започаткування ввд кадастру поряд 1з традиц1йною земельно-шфор-мац1йною системою нового напряму - мотторингу;
• наявтсть нових iнформацiйних блоюв, актуальних для регулювання земельних вiдносин (розподш земель за формами власност! встановлення оплати за вико-ристання земл!, можливост участ в ринковому обку, схильност до р!зного роду негативних процешв природного чи антропогенного характеру та ш.);
• збшьшення обсяг!в земельно-кадастрових робгт.
Обсяг кадастрово! шформаци, що збираеться, повинен мати ! запас не-обхщно! надм!рност!, осюльки недостатнш обсяг вщомостей не дае змогу правильно оцшювати розвиток процеЫв, що змшюють стан об'екта шформаци, ! при цьому можливе помилкове ршення. Водночас надлишок вщомостей також негативно позначаеться на процесах використання нагромаджено! ш-формаци, осюльки викликае ускладнення шформацшно! системи ! збшьшен-ня витрат. Таким чином, до визначення обсяпв вщомостей, що характеризу-ють земельш ресурси як природне тшо ! об'ект власност!, необхщно шдходи-ти на тдстав! принципу необхщност ! достатность
Вироблення та реал!защя ринкових принцитв ! впровадження нових мехатзм!в комплексно! ди макроланок ринково! системи, приватизащя земель нагально вимагають створення концепци управлшського функцюнуван-ня земельно-кадастрових даних ! !! застосування на практищ. На баз! ще! концепци повинш бути створен! земельно-облжов! системи, що оперативно фор-мують земельно-кадастрову шформащю для виршення тактичних ! страте-пчних завдань управлшня земельним фондом.
Сьогодш значно змшилися структури банюв даних щодо земель насе-лених пунклв сшьськогосподарського призначення.
Структура банюв ! баз земельно-кадастрових даних щодо земель сшь-ськогосподарського призначення зазнала менше змш, тому що була сформована рашше. Однак вщбулися яюсш змши в самш систем!. Зокрема, змшився блок реестраци прав на земельш дшянки (правова шформащя). У зв'язку з на-явшстю деюлькох форм власност (державно!, комунально!, приватно!) збшь-шилася юльюсть показниюв ! змшилося !х значення у термшах користуван-ня. Розширився блок ощнки земель, у який додан! показники вартюно! ощнки ринку земель, змшилися показники платеж!в за землю.
Для забезпечення оптимальних виршень адмшютративно-управлшсь-ких завдань необхщш велик! банки ! бази земельно-кадастрових даних для юридичного забезпечення земельних вщносин (реестраци р!зних суб'екпв земельних вщносин, нерухомосл, !х формування тощо). Кр!м того, цей блок тюно пов'язаний з питаннями фшансового управлшня (формування ринку земл! та шшо! нерухомост!, створення системи банюв, шотек та шших структур щодо оргашзаци руху земельного фонду, створення економ!чно обгрун-товано! податково! системи на землю та ш.).
Базою земельно-кадастрових даних вважаеться програмно-техшчний комплекс центрального шформацшного забезпечення ведення системи земельного кадастру [1, 7]. Вона повинна бути призначена для оперативного, повного ! яюсного задоволення оргашзацш ! територ!альних оргашв управлшня у кадастровш шформаци про об'екти та явища територ!ально-просторо-вого середовища.
Функцiонування банюв та баз земельно-кадастрових даних як шфор-мацiйних систем еколого-економiчноï ощнки земель передбачае:
• 1ерарх1чну структуру, що забезпечуе можлившть державного, регюнального, базового i мюцевого р1вн1в ведення земельного кадастру та здшснення зе-мельно-кадастрових робiт;
• задоволення шформащйних потреб рiзних користувачiв, що працюють iз базою даних;
• ввдкрипсть для введення, збереження, обробки i видачi iнформацiï в цифро-вiй, текстовiй та графiчнiй формах (аерокосмiчноï iнформацiï, матерiалiв дис-танщйного зондування поверхнi землi, картографiчноï' шформаци та шших даних);
• коректтсть, достовiрнiсть, цiлiснiсть i несуперечливiсть шформаци;
• довготермшове збереження iнформацiï' i оперативне матпулювання нею. 1нтереси еколого-економiчноï ощнки використання земель вимагають
можливост обробки велико1' кшькост шформаци у стислий термш. Опрацю-вання величезних масив1в правових, кшьюсних, яюсних i ощнкових даних про кожний контур земельних упдь, про господарськ i адмшютративш оди-нищ, ix динамжу шд силу лише сучасним комп'ютерним системам з набором автоматизованих робочих мюць. При цьому в процес функщонування шфор-мац1йно1" системи вихщна шформащя неминуче шддаеться р1зкш трансфор-маци. Отже, шформащя повинна бути зручна для оперативно:' модифшаци [5, 6]. Забезпечення та^ модифжаци, а також швидкого пошуку потр1бних вь домостей та шших згаданих вище вимог е можливим за умови комп'ютериза-цп та автоматизаци вЫх процеЫв супроводу шформаци, яка характеризуе стан земельних ресурЫв та дае змогу виконувати 1х еколого-економ1чну ощнку.
Автоматизована система ДЗК е державною шформацшною системою, що включае об'ект шформатизацп - державний земельний кадастр, засоби ш-форматизаци - програмно-техшчш комплекси й телекомушкацшш засоби, як забезпечують доступ до вщомостей ДЗК, а також оргашзацшно-правове, методичне i технолопчне забезпечення ïï створення й функщонування [3].
Об'ективну та актуальну шформащю про мюцезнаходження земельних дшянок, ix кшьюсш та яюст характеристики, правовий режим, цшьове призначення, щншсть та ефектившсть ïx використання мають мютити штег-роваш кадастров! бази даних. Джерелом тако! шформаци повинна слугувати автоматизована система державного земельного кадастру, яка б, по-перше, базувалась на всеб1чнш та повнш шформаци про земельш дшянки, i по-дру-ге, була б реал1зована в середовишд сучасних шформацшних технологш.
Запровадження автоматизованих технологш обробки кадастрових даних е необхщною умовою усшшного функщонування земельно-кадастровоï системи. Це зумовлено такими причинами:
• !з перерозподiлом земель збшьшенням числа землекористувачiв як суб'екпв земельно-кадастрових ввдносин, що викликало значне зростання обсяпв зе-мельно-кадастрових робгт;
• ринковим обиом землi, що створило ситуащю можливох непередбачуваносп стану землекористування;
• иотребi в надiйниx засобах захисту зареестрованих вiдомостей в зв'язку з тд-вищенням правового i економiчного значення кадастру;
• потребою в оперативному обмш даними м1ж земельно-кадастровими органами pi3HHx iеpаpхiчних рiвнiв;
• збiльшенням попиту на земельно-кадастрову iнфоpмацiю як з боку учаснишв земельного ринку, так i з боку укладачiв сум1жних шформацшно-реестра-щйних систем i ратше застосовуваних технологiй;
• необхiднiстю забезпечення належного ступеня опеpативностi, конфвден-щйносп й достовipностi.
Розроблення та запровадження едино! автоматизовано! системи державного земельного кадастру Украши забезпечить можливють бшьш ефек-тивного управлшня земельними ресурсами, створить вс передумови для вдосконалення системи оподаткування та запровадження в Укра!ш системи реестраци прав власност на землю й шшу нерухомють, забезпечить формування шформацшно! шфраструктури ринку землг
З метою шдвищення ефективност шформацшного забезпечення земельного кадастру повинш бути виршеш питання:
• утфшаци i стандартизаци земельно-кадастрово! документации
• визначення i обгрунтування критерив видiлення i ощнок показник1в кадастру земельних pесуpсiв;
• структури i системи показник1в земельно-кадастрових баншв i баз даних;
• системи взаемоди земельного та шших видiв кадастpiв;
• вдосконалення шформацшних технологiй ведення земельного кадастру на вшх теpитоpiальних piвнях.
Необхщно зауважити, що утфшащя i стандартизащя земельно-кадас-трово! документаци спрямована передуЫм на забезпечення скорочення вид1в документаци, однотипности а також сшвставност шформаци у взаемо-пов'язаних документах.
Систематизащя земельно-кадастрових вщомостей потр1бна для цшес-прямованого використання !х у виробничш д1яльност1 власниюв земл1 i зем-лекористувач1в, а також для державного управлшня земельними ресурсами. Класифжащя, анал1з i синтез цих вщомостей визначають повноту знань про той чи шший показник.
Переважна бшьшють фах1вщв переконана, що сучасна кадастрова система мае бути багатоцшьовою, такою, що за допомогою найсучасшших ш-формацшних технологш поеднуе вс функци рашше окремих систем реестраци прав на нерухомють та кадастру. Саме вимогам багатоцшьово! системи вщповщае концепщя "Кадастр 2014", розроблення яко! було розпочато в 1994 р. спещальною робочою групою при М1жнароднш федераци геодезис-т1в. Головною метою концепци було передбачення кадастрово! системи через 20 роюв. Головш принципи "Кадастру 2014" таю:
1. "Фшсащя й реестращя вЫх вид1в прав та обмежень, що впливають на визначений контур земно! поверхш вщповщно до чотирьох принцишв тра-дицшно! кадастрово! системи, а саме: принципу реестраци, принципу дозво-лу, принципу вщкритост та принципу спещал1заци.
2. Максимальне використання шформацшних технологш.
3. Сшвпраця як з приватним, так i з публ1чним секторами суспшьства.
4. Самоокупшсть економ1чно! структури "Кадастру 2014".
Таким чином, земельно-кадастровi роботи в контекст системного еко-лого-eкономiчного вивчення земель - це не разовий захщ, а постшний процес одержання й оновлення даних про стан земель.
Лггература
1. Володш М.О. Теоретичш основи формування кадастрового забезпечення базових процеав використання земельних ресурав/ Автореф. дис... д-ра техн. наук: 05.24.04/ Кшвсь-кий нащональний ун-т буд1вництва i арх^ектури. - К., 2004. - 36 с.
2. Новаковський Л.Я., Третяк А.М., Добряк Д.С. Земельна реформа i землеустрш в Укрш'ш. - К.: 1нститут землеустрою УААН, 2001. - 138 с.
3. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши "Про Програму створення автоматизовано! системи ведення державного земельного кадастру" вщ 2 грудня 1997 року № 1355// Земельне законодавство Украши: Зб. норматив. акпв судово! та арбпраж. (госп.) практики: У 2 кн./ За ред. А.С. Даниленка, Ю.Д. Бiлика, О.О. Погрiбного, В.В. КулЫча. - К.: Урожай, 2002. - Кн. 2. -С. 102-106.
4. Проект (Тираж 12.01.2004) Закону Украши Про державний земельний кадастр// Сторшка "Законодавство Украши" сайту Верховно! Ради, 2005.
5. Сохнич А.Я. 1нформацшне забезпечення системи землекористування. - Львiв: НВФ "Украшсью технологи", 1997. - 28 с.
6. Сохнич А.Я. Науковi основи державного о6л1ку якосп земель та !х оцшки: мето-дичнi рекомендаций - Львiв: НВФ "Укра'шсью технологи", 2000. - 76 с.
7. Третяк А.М., Панчук О.Я., Другак В.М., Греков Л.Д., Романський М.М., Тарна-польський А.В., Черемшинський М.Д. П1д загальною рeдакцieю Третяка А.М. Теоретико-ме-тодолопчт основи державного земельного кадастру в Укрш'ш. - К.: ТОВ ЦЗРУ, 2003. - 253 с.
УДК 332.14 Доц. У.З. Ватаманюк-Зелтська, канд. екон. наук - ЛДФА
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАЛОГО П1ДПРИСМНИЦТВА У
М1СТ1 ЛЬВОВ1
Розглядаеться мале пщприемництво як невщ'емний i необхiдний компонент роз-винуто'1 господарсько'1 системи мюта, враховуючи засади майбутньо'1 адмшютратив-но-територiaльноï реформи. Анaлiзуеться становлення, розвиток та тдтримка малого пiдприемництвa у мiстi Львов^ враховуючи висновки та пропозицп департаменту економiчноï полiтики та ресурсiв Львiвськоï мюь^' ради. Акцентуеться увага на перевагах малого бiзнесу для збшьшення соцiaльно-економiчного потенцiaлу мiстa.
Ключов1 слова: aдмiнiстрaтивно-територiaльнa реформа, мале тдприемство, соцiaльно-економiчний потенцiaл мiстa, трирiвневa модель територiaльного устрою.
Doc. U.Z. Vatamanyuk - LSFA Prospects of development of small enterprise in town Lviv
The small enterprise is examined as inalienable and necessary component of the developed economic system of city, taking into account principles of future administrative-territorial reform. It is analysed to one hundred, development and support of small enterprise in town Lviv, taking into account conclusions and suggestions of department of economic policy and resources of Lviv city advice. Attention is accented on advantages of small business for the increase of socio-economic potential of city.
Keywords: administrative-territorial reform, small enterprise, socio-economic potential of city, 3-level model of the territorial mode.
Важливють та значения мюта Львова у сощально-культурному роз-витку Зaхiдноï Украши була та й е незаперечною. У перюд 1з кшця XVIII -до початку XX ст. на розвиток економжи мюта вщчутно впливала економ1чна
