CC BY
26
optimization of its functional element number is proposed. A system configuration with the structural-procedural organization of calculations for the implementation of the variant of the parallel-pipeline filtering algorithm is elaborated as well. The estimation of computation complexity that confirms high efficiency of such implementation is obtained.
Keywords: digital filtering, adaptive smoothing, parallel-pipeline algorithm, quasisystolic structure, system with structural-procedural organization of calculations, complexity of computations.
УДК 004:351 Доц. М.Б. Втер, канд. фЬз.-мат. наук -
МШстерство фтанав Украти; доц. Х.О. Засадна, канд. фп.-мат. наук -Львiвський iнститут бантвськог справи УБСНБУ, м. Кшв
ТЕХНОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ 1НТЕГРАЦ1ЙНО1 1НФРАСТРУКТУРИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ЕЛЕКТРОННИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В
Здшснено короткий опис юторп формування штегрованих шформацшних систем оргашв державно! влади в Укрщш. Зазначено причини вщсутност надежного рiвня ш-теграцп наявних державних едектронних шформацшних ресурсов. Проведено досль дження сучасних технодогiй iнтеграцií шформацп в державних органах. Наведено приклади конкретних штегрованих шформацшних систем, яю функцiонують сьогодш в украшському iнформацiйному просторi, !х структуру i сферу застосування. Запропоно-вано перспективнi методологи штеграцп шформацшно-анал^ичних систем оргашв державно! влади на базi сучасних веб-технологий.
Ключовi слова: електронш iнформацiйнi ресурси, iнтеграцiя, взаемодш, електрон-не урядування.
Актуальнiсть дослвдження. Однieю з основних ознак шформацшного суспiльства е ефективне i оперативне надання державними органами вiдповiд-них iнформацiйних послуг громадянам та юридичним особам. Це е можливим лише за умови кнування ефективно' електронно' iнформацiйноí взаемодií мiж цими органами. Основу тако' взаемодп складае система, яка забезпечуе вщпо-вiдну штеграцда рiзнорiдних електронних iнформацiйних ресурсiв державних оргашв. Питания побудови штегровано!' шформащйно-аналггично1 системи ор-ганiв державно!' влади розглядалось як невiдкладне ще шд час формування основ шформащйно'' полiтики в Украíнi [1].
У Нащональнш програмi iнформатизацií протягом уах роюв й кнуван-ня передбачалось створення загальнодержавних систем шформацшно-аналггич-но' пiдтримки дiяльностi державних органiв та оргашв мкцевого самоврядуван-ня, а також штегращя iнформацiйних систем оргашв державно' влади й оргашв мкцевого самоврядування та шформацшних ресурсов [2]. На жаль, сьогодш ввдсутш ефективш органiзацiйно-технiчнi рiшения щодо забезпечення належно-го рiвия iнтеграцií державних електронних шформацшних ресурав [3]. Серед основних причин таког ситуацп можна назвати:
• недосконалють правово! бази у сферi телекомунiкацiй, зокрема 1нтернет-техно-логш;
• вiдсутнiсть единих нацiональних стандарив у сферi iнформатизацii, гармотзо-ваних iз мiжнародними стандартами;
• вщсуттсть единого координацiйного центру з питань шформатизацп.
Функцп техшчного регулювання у рiзних сферах дшльносп та розроб-лення технiчних регламенпв сьогоднi належать рiзним вiдомствам [4]:
• Адмшстрацп Держспецзв'язку - захист державних iнформацiйних ресурсiв в шформацшно-телекомуткацшних системах, криптографiчний та техтчний захист шформацп; телекомунiкацií, користування радiочастотним ресурсом;
• Держкомiнформнауки - шформатизащя та електронний документообiг;
• Мш'юсту - електронний цифровий тдпис.
Тому актуальними нинi е дослщження, якi стосуються розробки мехашз-мiв iнтеграцií електронних iнформацiйних систем державних органов у рамках едино!' системи електронного урядування.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. У вiтчизняних дослвдженнях у сферi електронного урядування здебшьшого зосереджено увагу на розробцi загальнометодолопчних засад формування системи електронного урядування, питаннях вдосконалення нормативно-правового забезпечення, оргашзацп нащ-ональних iнформацiйних ресурсш у рамках реестру шформацшних ресурсiв ор-ганiв державно!' влади [5, 6]. При цьому до основних структурних компонент системи електронного урядування автори вщносять: портал державних шформацшних ресурсш, реестр iнформацiйних ресурсш оргашв державно!' влади, функцiональнi вузли органов державно!' влади, iнтегрованi мережi передачi ш-формацл.
Проблеми iнтеграцií державних шформащйних ресурсiв розглядаються на рiвнi баз даних ввдомчих iнформацiйних систем [7]. Розвиток сучасних ш-формацшних технологiй пропонуе новi засоби оргашзацп електронних шформащйних ресурав [8]. На переднш план виходять 1нтернет-технологп, зокрема такi потужнi засоби збершання та iнформацiйноí взаемодп, як веб-портали, хмарнi технологií тощо.
Метою роботи е аналiз та розроблення сучасних методологiчних засад iнтеграцií загальнодержавних електронних iнформацiйних ресурсiв у рамках формування системи електронного урядування.
Виклад основного матерiалу. Серед наявних ниш форм штеграцп електронних шформацшних ресурсов державних органов Украши можна видiлити мiжгалузевi iнформацiйно-аналiтичнi системи та загальнодержавш веб-портали.
Типовим представником мiжгалузевих тформацшно-аналтичних систем е Едина шформацшна система у сферi запобтання та протидií легалiза-цií ^дмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, i фiнансуванню теро-ризму (далi - Едина iнформацiйна система) [9]. Вона здшснюе збирання, оброб-лення, накопичення, аналiз та зберiгання iнформацií у сферi запобiгання та про-тидп легалiзацií (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом i фшан-суванню тероризму, шляхом об'еднання вiдповiдних iнформацiйних ресурав баз даних центральних органов виконавчо' влади, iнших державних органов. Розпорядником Едино' iнформацiйноí системи е Держфiнмонiторинг. Едина iнформацiйна система формуеться шляхом консолщацл шформа-цiйних ресурсiв баз даних державних оргашв. Консолдащя ресурав здiйснюеться шляхом надання Держфiнмонiторингу автоматизованого доступу до шформацшних ресурав баз даних державних оргашв чи надання та регуляр-
не оновлення вiдповiдних iнформацiйних ресурсiв у сховишд даних Едино1 ш-формацiйноí системи.
Основними суб'ектами Едино!' iнформацiйноí системи е Держфшмошто-ринг, Нацiональна комкая з цшних паперiв та фондового ринку, Нацкомфшпос-луг, Нацiональний банк, СБУ, МВС, Мш'юст, Мiнiстерство економiчного роз-витку i торгiвлi, Мшфш, Державна податкова служба, Держмитслужба, адмшс-трацiя Держприкордонслужби, Фонд державного майна, Державна фшансова iнспекцiя, Державна служба статистики, Державна реестрацшна служба, Дер-жавне агентство земельних ресурсiв.
1нформацшний обмiн мiж суб'ектами Едино!' шформацшно'' системи за-безпечуе iнформацiйно-телекомунiкацiйна система фшансового монiторингу як окрема шдсистема Нацiональноí системи конфiденцiйного зв'язку.
Веб-портальне ттеграцшне ршення дае змогу рiзноманiтними способами здшснювати органiзацiю великих обсяпв даних, надаючи при цьому швидкий i дешевий авторизований доступ до них максимально можливш ауди-торií користувачiв. Веб-портал вiдiграе важливу роль (е головною складовою) у системi електронного урядування, здiйснюючи штеграцда веб-сайтш централь-них та мкцевих оргашв виконавчо! влади.
У структурi електронно! iнформацiйноí системи "Електронний Уряд" пе-редбачено наявнiсть единого веб-порталу украшських органiв виконавчо1 влади як штеграцшного центру веб-сайтш, електронних шформацшних систем та ресурсов оргашв виконавчо1 влади [10]. Сьогоднi роль такого порталу виконуе урядовий портал http://www.kmu.gov.ua/, який поки що забезпечуе здебшьшого презентацшну та iнформацiйно-аналiтичну функцда.
Як приклад ефективно ддачого порталу можна навести офщшний за-гальнодержавний веб-портал "Державш закушвлГ (https://tender.me.gov.ua/), який створено МЫстерством економiки Украши, уповноваженим органом ви-конавчо1 влади з координацп закупiвель товар1в, робiт i послуг за державнi кошти. Веб-портал iз питань державних закупвель призначений для замовникiв закупiвель, надае спещальш функцií для органiв державного нагляду, контролю та координацií у сферi закупвель. Веб-портал забезпечуе веб-iнтерфейс, за до-помогою якого користувачi мають доступ до необх1дно1 íм шформацц вiдповiд-но до прав розмежування доступу.
Основними користувачами веб-порталу е:
• замовники закупiвель (розпорядники державних кошив, якi здiйснюють заку-пiвлi за державнi кошти в порядку, визначеному Законом Украши), для яких веб-портал надае функцп оприлюднення iнформацií про закупiвлi;
• потенцшт учасники торгiв, якi отримують доступ до шформацп про закупiвлi шляхом реестрацп у системi;
• контролюючi органи, якi здiйснюють нагляд, контроль та координащю у сферi закутвель.
Веб-портал е единим офiцiйним державним джерелом iнформацií у ме-режi 1нтернет, в якому розмiшено оголошення про запланованi закупiвлi та результата закушвель за державнi кошти. !нформащя оголошень на веб-порталi "Державш закупвлГ' та iнформацiя оголошень офщшного державного друкова-ного видання "Вкник державних закуЩвель" е iдентичними.
Важливу роль у системД формування iнтеграцiйноí шфраструктури ш-формащйних ресурсiв вiдiграють телекомуткацп. Вони е основою мДжвДдом-чо1 електронно1 iнформацiйноí взаемодií державних органв. В Украíнi таку роль ввдграе Нацiональна система конфiденцiйного зв'язку (НСКЗ). Це - сукуп-нiсть спещальних телекомунiкацiйних систем (мереж) подвiйного призначення, якi за допомогою криптографiчних та/або технiчних засобiв забезпечують об-мш конфiденцiйною iнформацiею в iнтересах оргашв державно!' влади та оргашв мкцевого самоврядування, створюють належнi умови для ix взаемодп в мирний час та в разi введення надзвичайного i военного стану [11].
Суб'екти НСКЗ - це органи державно!' влади та органи мкцевого самоврядування, юридичн та фiзичнi особи, якi беруть участь у створенш, функщону-ваннi, розвитку та використанн ujei системи. На базi Национально! системи кон-фiденцiйного зв'язку створено шформацшно-телекомушкацшну систему "Фшан-си", яка призначена для обмшу даними мДж центральними органами виконавчо!' влади, Службою безпеки Украши, Державним казначейством Украши, Фондом державного майна Украши та Нащональним банком Украши, використання спе-нiалiзованиx систем документообДгу, захищено!' електронно!' пошти [12] тощо.
НСКЗ також використовуеться для надсилання документiв, якД мДстять iнформанiю з обмеженим доступом, у системi електронно! взаемодп органiв ви-конавчо! влади. До складу останньо! входять програмно-техшчш комплекси та ДншД теxнiчнi засоби, що забезпечують створення, вiдправлення, передавання, одержання, оброблення, використання, контроль за виконанням i зберiганням електронних докуменпв, а також системи автоматизацп даловодства, що належать органам виконавчо! влади, та комплексна система захисту iнформанii [13].
Користувачами системи е вщповщальш посадовi особи Секретарiату КабД-нету МшктрДв Украши, мiнiстерств, Днших центральних органв виконавчо! влади, Ради мшктрДв Автономно! Республiки Крим, мкцевих органДв виконавчо! влади. Створення i функщонування системи забезпечуе Держiнформнауки Украши.
Однiею з основних проблем штеграцп електронних iнформанiйниx ре-сурсДв е гетерогеннкть даних, якД е в рДзних iнформанiйно-аналiтичниx системах державних оргашв. Необхщнкть iнтегранii гетерогенних даних виникае в рДзних умовах i потребуе рДзних шдходав, якД вДдповщають цим умовам i вимо-гам. У деяких випадках достатньо забезпечити працюючi iнформанiйнi системи шлюзами для обмшу даними, в шших - забезпечити едине представления ш-формащйного простору для можливостД виконання запитш, що охоплюють рДзнД джерела даних, або ж необxiдно надати комплексний iнструментарiй з управ-лДння даними в гетерогенному середовишд, включаючи виконання трансакцш i шдтримку обмежень цшсносп [14, 15].
Ключовим принципом для мДжвДдомчо! iнтегранii iнформанiйниx систем державних оргашв е застосування теxиологiй XML (Extensible Markup Language - розширювана мова розмДтки iнформанii), а також використання веб-сервiсiв i протоколу SOAP [16].
Веб-сервки - це функщональнкть i данi, що надаються для використання зовшшшми додатками, якД працюють Дз сервiсами за допомогою стандартних протоколДв i форматДв даних. Веб-сервки повнктю незалежнД вДд мови i плат-
форми реалiзацií. У рамках формування iнтеграцiйноí державно!' шфраструкту-ри вiдомчi системи можуть бути реалiзованi у виглядi ввдповщних веб-сервiсiв або можуть зробити сво!' iнтерфейси доступними у виглядГ веб-сервiсiв.
SOAP (Simple Object Access Protocol) - це вiдкритий протокол, який виз-начае на основi XML загальний формат для комунiкацiйного зв'язку мiж будь-якими 1нтернет-додатками i сервiсами.
Заснований на 1нтернет-стандартах XML i HTTP, протокол SOAP дае змогу взаемод1яти один з одним будь-яким новим або наявним програмам. Веб-вузли, що пiдтримують SOAP, можуть стати веб-сервками, доступними лише програмним шляхом i не потребують участi людини.
Висновки. Органiзацiя належно!' мГжвдомчо1 взаемодп державних органов потребуе побудови спецiальноí iнтеграцiйноí шфраструктури, яка також повинна використовуватись i для надання iнтегрованих послуг через центральш урядовi портали або портали регiональних та мiсцевих оргашв влади в системi електронного урядування. Основнi компоненти архiтектури мГжвщомчо1 взаемодп повиннi включати:
• XML як утверсальний формат iнформацií / докуменпв i обмшу;
• реалiзацiю державних шформацшних систем у виглядi вщповщних веб-сервь ив;
• середовище гарантовано! доставки i маршрyтизацií iнформацií / XML-докумен-TiB над стандартними протоколами 1нтернету.
При цьому необидною умовою е наявнкть единих нацiональних стандартов, гармонiзованих iз мiжнародними. Проекти в галузi електронного уряду, ят здiйснюються урядами рiзних краш, передбачають такi основнi типи стандартов [16]: стандарти даних; стандарти мiжвiдомчого обмiну шформащею; стандарти метаданих (i пошуку шформацп); стандарти безпеки. Через ввдсут-нiсть належного матерiально-технiчного i кадрового забезпечення в регiонах (райони i деякi областi), для забезпечення належно1 iнформацiйноí взаемодií на регюнальному рiвнi, а також для зв'язку репонов з центром доцiльно використо-вувати хмарнi технологií [17].
В умовах дефщиту кошпв та вщсутносп необхвдних стандартiв доцшь-ною була б розроблення типових технiчних ртень на осшш шлотнпх проектов впровадження (у конкретному мiнiстерствi, регiонi, men тощо). Тишш технiчнi рiшення повинш забезпечити використання прийнятих стандартiв, загальних форматiв даних, единих регламентiв функцюнування, проведения розрахунюв витрат, що плануються. В основГ ох реалiзацií повинш бути регламенти функщ-онування органв влади.
Лiтература
1. Постанова КМ вщ 15.07.1997 р., № 789 "Про першочергега заходи шформатизаци". [Електронний ресурс]. - Доступный з http://zakon2.rada.gov.ua.
2. Закон Украши "Про Концепцию Нацюнально'1 программ шформатизаци" вiд 04.02.1998 р., № 75/98-ВР. [Електронний ресурс]. - Доступный з http://zakon2.rada.gov.ua.
3. Проект Доповщ Кабинету Мшстрш Украхни Верховной Радi Украхни про стан шформатизаци та розвиток шформацшного суспшьства в Украiнi за 2011 рж. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.dknii.gov.ua/2010-09-23-14-24-17.
4. Постанова Кабгнету Мшстрш Укра!ни вГд 13.03.2002 р., № 288 "Про затвердження пере-лгюв центральних оргашв виконавчо! влади, на як покладаються функцл техшчного регулюван-ня у визначених сферах дГяльност та розроблення техшчннх регламентв". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua.
5. Додонов О.Г. Формування, штеграцк та використання шформацшних ресуров оргашв державно! влади / О.Г. Додонов, О.В. Нестеренко, А.В. Бойченко, О.А. Бойченко // РеестранГя, зберГгання i оброблення даних. - 2002. - Т. 4, № 3. - С. 69-75.
6. Нестеренко О.В. Технологи штеграцГ! шформацшних ресурив шформацшно-аналппч-них систем оргашв державно! влади / О.В. Нестеренко // Науково-техшчна iнформацiя. - 2001. -№ 4. - С. 3-6.
7. Алексеев В.А. АрхГтектура гнтегровано! мiжвiдомчо! гнформацгйно! системи як компози-цiя вiдомчих шформацшних систем / В.А. Алексеев, В.С. Терещенко // Проблемы программирования. - 2004. - № 2-3. - С. 397-408.
8. Пелещишин А.М. 1нтернет-технолоп! опрацювання консолГдованих шформацшних ре-сурсГв : навч. пойбн. / А.М. Пелещишин / за заг. наук. ред. д-ра техн. наук, проф. В.В. Пайчника. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка", 2010. - 248 с.
9. Постанова КМ вщ 10.12.2003 р., № 1896 "Про Сдину державну гнформацгйну систему у сферi запобiгання та протидГ! легалiзадi! (вщмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, i фiнансуванню тероризму". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua.
10. Розпорядженням Кабшету МшстрГв Укра!ни вГд 5 вересня 2012 р., № 634-р "Про схва-лення Концепци створення та функцiонування iнформацiйно! системи електронно! взаемодГ! державних електронних iнформацiйних ресурсiв". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://za-kon2.rada.gov.ua.
11. Закон Укра!ни "Про Нацiональну систему конфiденцiйного зв'язку" 10.01.2002 р., № 2919-III. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua.
12. Наказ Мшстерства фшансГв Укра!ни вГд 16.07.2008 р., № 943 "Про затвердження Порядку обмшу фшансово-економГчними даними в гнформацшно-телекомунгкацшнш системГ "Фь нанси". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua.
13. Постанова КабГнету МшГстрГв Укра!ни вГд 18.07.2012 р., № 670 "Деяш питання електронно! взаемодГ! оргашв виконавчо! влади". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://za-kon2.rada.gov.ua.
14. Кашников А. Интеграция гетерогенных источников данных на основе рекурсивной декомпозиции / А. Кашников, Л. Лядова // International Journal "Information Technologies & Knowledge". - 2011. - Vol. 5, No. 3. - Pp. 274-284.
15. Lenzerini M. Data Integration: A Theoretical Perspective / M. Lenzerini // PODS, 2002. - 236 p.
16. Данилин А.В. Технологии интеграции государственных информационных систем и организации межведомственного взаимодействия / А.В. Данилин // Информационное общество. -2003. - № 2. - С. 57-67.
17. Облачная стратегия США: что задумал Кундра?. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.saasworld.ru/phparticles/show_news_one.php?n_id=423.
Витер М. Б., Засадна Х.Е. Технология формирования интеграционной инфраструктуры общегосударственных электронных информационных ресурсов
Осуществлено краткое описание истории формирования интегрированных информационных систем органов государственной власти в Украине. Указаны причины отсутствия соответствующего уровня интеграции существующих государственных электронных информационных ресурсов. Проведено исследование современных технологий интеграции информации в государственных органах. Приведены примеры конкретных интегрированных информационных систем, которые функционируют в данное время в украинском информационном пространстве, их структура и сфера применения. Предложены перспективные методологии интеграции информационно-аналитических систем органов государственной власти на базе современных веб-технологий.
Ключевые слова: электронные информационные ресурсы, интеграция, взаимодействие, электронное правительство.
Viter M.B., Zasadna Kh.O. The Technology of Forming Integrated Infrastructure of State Electronic Information Resources
The brief overview of forming integrated information systems of the Ukrainian government bodies is provided. Some reasons for absence of proper level of integration of existing electronic state information resources are enumerated. Modern technologies for integrating information in state bodies were researched. Besides, the article contains examples of specific integrated information systems currently used in Ukrainian information space, their structure and area of usage. Suggestions were made as to prospective methodologies of integrating informational-analytical systems for state government bodies based on modern Web technologies.
Keywords: electronic information resources, integration, interaction, e-government.
УДК65.012.34 Доц. Ю.В. Малиновський, канд. екон. наук;
студ. 1.С. Ткач - НУ "Львiвська полтехтка"
УПРАВЛ1ННЯ СКЛАДОВИМИ КОМУН1КАЦ1ЙНО1 СИСТЕМИ ПЩПРИеМСТВА ЯК ШЛЯХ П1ДВИЩЕННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОГ1СТИКИ
Розглянуто поняття шформацшно-комушкацшна система, лопстична шформа-цшна система, шформацшне забезпечення лопстичного управлшня, формування лопс-тичних шформацшних систем, елементи шформацшно-комушкацшно! системи, види лопстичних шформацшних систем, дослщження шформацшних технологш лопстич-ного управлшня, також аналiз проблем несвоечасносп, недостовiрностi шформаци та вiдсутностi комп'ютерного забезпечення процесш управлшня пiдприемством, шляхи шдвищення iнформадiйного забезпечення логiстики.
Ключовi слова: шформацшно-комушкацшна система, лопстичне управлшня, ло-гiстичнi системи, iнформацiйнi потоки, шформацшш технологи.
Постановка проблеми. Ефектившсть дiяльностi пiдприемства визна-чаеться якктю прийнятих управлiнських рiшень, а також тим, наскiльки вдало органiзовано рух шформацшних потоюв усерединi пiдприемства та в зов-нiшньому середовишi. Виршення проблеми рацiональноí органiзацií руху ш-формацiйних потокiв неможливе без створення на пiдприемствi дiевоí iнформа-цшно-комушкацшно1 системи, яка б забезпечувала неперервний процес збиран-ня, оброблення, передавання та зберiгання iнформацií, необхiдноí для вироб-лення управлiнських рiшень в уах ланках, що беруть участь в управлшш пiд-приемством. Проблематикою шформацшного забезпечення логiстичного управ-лшня е вiдсутнiсть iнформацií, найчастiше шдприемства зазнають краху через несвоечаснiсть або недостовiрнiсть отриманоí iнформацií. Недолiк своечасноí iнформацií призводить до нагромадження матерiалiв, оск1льки непевнiсть спо-живача, як i непевнiсть постачальника, викликае бажання пiдстрахуватися. Нас-тупною проблемою добре налагоджених логiстичних iнформацiйних систем е слабкий розвиток комушкацшних мереж за структурою i технiчним р1внем, а також ввдсутнкть iнформацiйноí взаемодií мiж постачальниками-виробниками i покупцями-споживачами.
Аналiз останн1х дослвджень i публiкацiй. Iнформацiйна логiстична система посщае ключове мiсце в лопстичних системах, вщповвдно в багатьох публшащях висвiтлюються прайд зарубiжних i впчизняних вчених-економiстiв.
Крикавський ЕВ. у своíх дослiдженнях стверджуе, що iнформацiйна ло-гiстика е субсистемою логiстичноí системи, об'ектом я^ виступае iнформа-
