CC BY
47
4. ШФОРМАЩЙШ ТЕХНОЛОГИ ГАЛУЗ!
УДК 004:351
МОДЕЛЮВАННЯ еДИНОГО ПРОСТОРУ 1НФОРМАЦ1ЙНО1 ВЗА6МОД11 ОРГАН1В державно! ВЛАДИ М.Б. Bimep1, Х.О. Засадна2
Описано особливост функцiонування сучасного iнформацiйного простору. Сфор-мульовано основш характеристики eдиностi iнформацiйного простору. Побудовано простiр шформацшно! взаемоди державних оргашв як структурний елемент шформа-цшного простору в державному управлiннi. У просторi шформацшно! взаемодп державних оргашв видшено вертикальний i горизонтальний piBHi взаeмодií. Наведено конкретнi приклади вказаних взаeмодiй. Описано нормативно-пра-вовий, функцюнальний та телекомунiкацiйний види шформацшно! взаемодп суб'жпв простору шформацшно! взаемодп державних оргашв.
Ключовi слова: електронне урядування, iнформацiйна взаeмодiя, iнформацiйний простiр, структурування iнформацiйного простору.
Актуальнiсть дослщження. Одним i3 основних прiоритетiв сучасного розвитку нашо1 держави е перехвд до системи електронного урядування. Це нова технологя управлiння, яка передбачае вiдповiдну iнтеграцiю iнформацiйних ресурс1в органов влади у спешальний единий шформацшний простiр. Мета цього простору - забезпечення прозорост! державного управлiння, а також ефективно1 взаемодл державних оргашв з шшими суб'ектами: громадянами, б!з-несом тощо.
На цей час у структурах державно* влади Украши функцiонуе понад 700 електронних шформацшних ресурсiв, з них 135 - у центральних органах [1]. Можливкть широкого доступу до вказаних ресурс1в обмежуеться 1х вщом-чою належнктю. Найбiльшою проблемою 1хньо1 iнтеграцií в единий шформацшний проспр е гетерогеннкть iнформацiйних систем державних оргашв, як! формувались, як правило, за галузевим принципом [2].
Тому дослщження з моделювання единого шформацшного простору у сфер! державного управлшня е актуальним.
Огляд публiкацiй. Серед сучасних досл!джень шформацшного простору у систем! державного управлшня можна видшити так! напрями:
• фiлософсько-семантичний [3];
• оргатзацшно-правовий [4, 5];
• технологи оргатзацп державного управлiння засобами Е-уряду [6, 7].
На жаль, сучасш дослщники мало уваги придшяють питаниям структурування шформацшного простору. Ефективнкть використання новишх шформацшних технологш виявляеться повною м!рою тальки в умовах структурованих шформацшних вщносин i зв'язюв, як!, своею чергою, е наслдаом структурова-
1 доц. М.Б. Вггер, канд. фiз.-мат. наук - Мшгстерство фшанс1в Украши;
2 доц. Х.О. Засадна, канд. фiз.-маг. наук - Львгвський шститут ДВНЗ УБС
носп ввдповщного до них iнформацiйного простору. Бшьшкть наявних на сьогоднi методiв структурування iнформацiйного простору мають вузькоспря-мований характер i застосовнi тiльки до окремих його аспектiв [8].
Мета роботи - ан^з пiдходiв до трактування поняття iнформацiйного простору в державному управлшш, а також розроблення методологiчних засад його структурування.
Виклад основного MaTepiany. Розвиненi держави придшяють велику ува-гу формуванню вiдповiдного вiтчизняного шформацшного простору (information space), як одного з основних елементiв соцiально-економiчного, полiтичного i культурного розвитку сусшльства. Саме поняття iнформацiйного простору ви-никло в умовах швидкого розвитку шформащйно-комушкацшних технологiй та охоплюе рiзноманiтнi аспекти iнформацiйноï дiяльностi. Пiд ним розумдать су-купнiсть iнформацiйних процеав, iнформацiйних систем, системи масово! свь домостi тощо [9].
З погляду сфери впливу, iнформацiйний проспр подiляють на глобальний, локальний, нацюнальний. До национального iнформацiйного простору вщно-сять усю сукупнiсть iнформацiйних потоюв як нацiонального, так й шоземного походження, якi доступнi на територп держави. Це потоки, якi формуе преса, електроннi засоби масово! шформацп та тi, що циркулюють в шформацшних мережах [10].
З полиико-комушкацшного погляду, iнформацiйний простiр трактують як технологи шформацшно!' полiтики у рiзних сферах дiяльностi сусшльства. При оргашзацшно-технолопчному пiдходi, в iнформацiйному просторi видаляють такi головнi компоненти [11] :
1) шформацшш ресурси, зафiксованi на вщповщних носiях шформацн';
2) органiзацiйнi структури, що забезпечують 36ip, оброблення, зберкання, по-ширення, пошук i передавання ведомостей;
3) засоби шформацшно!' взаемодн', що забезпечують доступ до шформацшних ресуршв.
У багатьох дослвдженнях поряд з поняттям iнформацiйного простору вико-ристовують поняття единого iнформацiйного простору. У робоп [11] единий ш-формацшний простiр подано як сукупшсть баз i банкiв даних, технологш ïх ведения та використання, iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем i мереж, ят функцiонують на основi единих принцишв i за загальними правилами. ПС. Кль мушин до складу единого шформацшного простору Украши вiдносить: нащ-ональнi iнформацiйнi системи, мiжгалузевi шформацшш системи та вiдомчi ш-формацшш системи [7].
У робоп [12] розглянуто единий iнформацiйний проспр певно! системи. Пiд ним розумдать можливкть сшльного використання наявних у системi елек-тронних iнформацiйних ресурсов усiма суб'ектами системи. Там же зазначено, що единий шформащйний проспр може мiстити единi iнформацiйнi простори нижчого ршня. Як приклад, автори видаляють таю шдпростори единого шформацшного простору системи освии в УкраМ: единий iнформацiйний простiр управлшсько!' дiяльностi, единий iнформацiйний простiр навчально! (освiтньоï) дiяльностi, единий iнформацiйний проспр науково! дiяльностi та iн.
Аналiзуючи зазначене вище, можна видiлити такi основт характеристики единого iнформацiйного простору:
1. Основними структурними елементами единого шформацшного простору е суб'екти, що здшснюють iнформацiйну взаемодш, iнформацiйнi ресурси, а також засоби обмшу даними.
2. Функцюнування единого iнформацiйного простору здшснюеться у конкрет-нiй предметнiй област (освiтнiй простiр, управлiнський простiр тощо).
3. В единому iнформацiйному просторi забезпечуеться ефективний доступ усiх його суб'екив до наявних iнформацiйних ресуршв.
4. Складовi единого iнформацiйного простору функцюнують на основi сп1льних (единих) принцишв i технологiй.
5. Сдиний iнформацiйний простiр може мати iерархiчну структуру i мiстити ш-формацшш простори нижчого рiвня.
Метою створення единого iнформацiйного простору е шдвищення ефек-тивностi процесiв, якi здшснюються в ньому, та забезпечення синергетично!' ш-формацiйноí взаемодií його суб'ектав.
Iнформацiйний простiр у сферi державного управлшня е пiдпростором ш-формацшного простору держави. З метою видшення у ньому оргашзацшно-тех-нологiчноí складово!', пропонуемо розглядати простiр iнформацiйноí взаемодп державних органiв. Тут державнi органи - це вщповвдш центральнi органи ви-конавчо! влади (мiнiстерства, державш комiтети, служби, фонди, агентства, ш-спекцií тощо), а також державш адмшстрацп (обласнi, районнi, мiськi) [13].
П1д простором iнформацiйноí взаемодií державних оргашв будемо розумiти сукупнiсть шформацшних ресурсов, включно з технологiями 1х опрацювання, суб'ектами iнформацiйноí взаемодií, а також вiдповiдними засобами телекомуш-кацц, якi використовуються в органiзацií шформацшно1 взаемодií державних ор-ганш [14]. Проспр iнформацiйноí взаемодií е шдпростором загального шформа-цiйного простору держави i стосуеться тiльки органiзацiйно-технологiчних пи-тань iнформацiйноí взаемодп державних оргашв. У ньому не розглядаються психолопчш, полiтичнi, фiлософськi, семантичнi та iншi подiбнi аспекти.
У просторi iнформацiйноí взаемодп державних органiв можна видшити вертикальний i горизонтальний рiвнi взаемодп [15]. Вертикальна взаемодiя, як правило, здшснюеться мiж центральним органом i його регiональними шдроз-дшами. Горизонтальна - мiж представниками рiзних державних органов на центральному, обласному, районному рiвнях. На рисунку показано схему верти-кальноí iнформацiйноí взаемодп Державноí казначейськоí служби Украши (ДКСУ) зi своíми регiональними вiддiленнями, а також ввдповщними розпоряд-никами бюджетних коштав.
Як приклад горизонтальноí взаемодп можна навести обмш даними мiж вщ-повiдними центральними та обласними структурами Державноí фiскальноí служби Украши та Державноí казначейськоí служби Украши, одними з голов-них учаснитв процесу формування та виконання бюджету держави.
Кожен iз вказаних ргвшв взаемодп мае своí особливостi i специфiку оргаш-зацп. При вертикальнш iнформацiйнiй взаемодп суб'екти нижчого ргвня, як правило, е складовими компонентами органiзацiйноí структури суб'ектiв вищо-го рiвня (регiональними пiдроздiлами центральних органов). Це зумовлюе одна-
ковi тдходи i технологií до оброблення та зберпэдня даних на рiзних рiвнях. Здебiльшого суб'екти нижчих рiвнiв використовують технiчнi та технологiчнi засоби суб'еклв вищих рiвнiв.
Рис. Вертикальна тформацшна взаемоЫя у системi ДКСУ
Учасники горизонтально1 взаемодп переважно виступають як рiвноправнi партнери. У кожного з них е сво'' системи оброблення та зберп^ання iнформацií, засоби и передавання тощо. Це потрiбно враховувати при оптимiзацií (структу-руваннi) даного типу взаемодп. Органiзацiйне i технолопчне забезпечення про-цесу взаемодп у цьому випадку е результатом вщповщних домовленостей сто-рiн. Аналiз шформацшних потокiв у просторi шформацшно'г взаемодп державних оргашв вказуе на доцшьшсть видтення таких видiв шформацшно'' взаемодп його суб,ектiв: нормативно-правова, функщональна i телекомунiкацiйна.
Нормативно-правова взаемод1я полягае у формуваннi вiдповiдних норма-тивно-правових документiв, пов'язаних з оргашзащею обмшу iнформацiею. Найперше це загальнодержавш нормативнi акти (закони, постанови тощо), а та-кож документи центральних органiв, якi е обов'язковими для виконання iншими суб'ектами простору шформацшно'г взаемодп державних оргашв. Так, наприк-лад, МЫстерство фiнансiв сво'ми наказами регламентуе iнформацiйну взаемо-дiю учасниюв бюджетного процесу, Нацiональний Банк - обмш iнформацiею у банкiвськiй сферi тощо. До цього виду взаемодп належать також iншi документи, як регулюють обмiн даними як мiж конкретними суб'ектами, так i у розгля-дуваному просторi загалом. Залежно вiд рiвня взаемодп, роль таких докуменлв можуть виконувати накази вищих оргашв (вертикальна взаемодш) або договори, угоди чи протоколи про обмш шформащею (горизонтальна взаемодш). При оргашзацп нормативно-правово'1 взаемодп виникають таю проблеми як вщсут-нють належного правового регулювання процесу обмшу iнформацiею, питання власника iнформацií, обов'язки учасниюв обмшу, захист даних, що передають-ся, тощо. Видтення цього виду взаемодп дае змогу оптимiзувати i стандартизу-вати документи, яю регулюють iнформацiйну взаемодiю у nросторi шформацшно'г взаемодИ державних оргашв.
Функцiональна шформацшна взаeмодiя учасникiв простору тформацшног взаемодИ державних оргатв стосуеться безпосередньо процесу надання шфор-мацií одне одному. При ц органiзацií виникають проблеми на рiзних рiвнях: ш-формацшш системи державних органiв не ушфгковаш, використовують рiзнi формати представлення та форми передавання даних, неоднаковi системи нормативно- доввдково1 iнформацií. Як наслщок, при обмiнi чи консолвдацп даних використовуеться багато "перехiдних таблиць" вiд одних систем нормативно-доввдково!' iнформацií до iнших. А при обмЫ даними великих об'емш виникае проблема наявносп вiдповiдних засобiв передавання.
Телекомункацшна взаемодiя мiж суб'ектами простору тформацшног взаемодИ державних оргатв залежить ввд обсягiв i рiвня конфщенцшносп ш-формацií, яка передаеться. Вона може здшснюватись засобами корпоративно!' мереж^ з використанням 1нтернет, рiдше - при особистому контактi. За наяв-ностi рiзних шлях1в i форм передавання шформацп важко забезпечити належ-ний ршень И захисту. Наприклад, передавання даних засобами телекомушка-цшних мереж вимагае наявностi вiдповiдного криптографiчного захисту (шиф-рування та використання електронного цифрового шдпису). Потреба у викорис-таннi електронного цифрового шдпису дещо гальмуе впровадження ефективно-го електронного документообмiну в просторi тформацшног взаемодИ державних оргатв. На жаль, на даний час значна кшьккть шформацп як при горизонтально, так i при вертикальнiй взаемодií передаеться на паперових носiях.
З метою отташзацп i подальшого структурування iнформацiйноí взаемодп, у просторi тформацшног взаемодИ державних оргатв видшяються вщпо-вiднi кластери iнформацiйноí взаемодп [14]. Вказанi структури володдать усiма вказаними вище властивостями единого шформацшного простору [16].
Висновки. Одним iз варiантiв структурування iнформацiйного простору у сферi державного управлiння е видшення у ньому простору iнформацiйноí взаемодп державних органiв. Це дае змогу розглядати суб'екти взаемодп, шфор-мацшш ресурси та засоби !х передавання як елементи вiдповiдних моделей ш-формацiйного процесу у цьому просторi. Однiею з форм таких моделей е кластери iнформацiйноí взаемодп. Подальшим розвитком цiеí технологи е оптишза-цiя функцiонування ввдповвднпх кластерш. При вертикальнiй взаемодп оптимь зацiя може здiйснюватись шляхом перенесения взаемодп у "хмару" [17]. При побудовi горизоитальноí взаемодп, одним з варiантiв ошташзацп е створення единого сховища даних iз сшльним доступом уах учасниюв взаемодп [16].
Лггература
1. Проект до обговорення: Зелена книга з електронного урядування в Украiнi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://transformation.org.Ua/2014/11/.
2. Впер М.Б. Технологiя формування iнгеграцiйноi шфраструктури загальнодержавних електронних iнформацiйних ресурив / М.Б. Вiтер, Х.О. Засадна // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.06. - С. 344-350.
3. Фурман Р. Формування шформацшного простору в УкраЗш: анал1з категор1ально-понятшного апарату / Р. Фурмам // Державне управлшня та мюцеве самоврядування : зб. наук. праць. - 2009. - Вип. - № 1(1). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2009/2009-01(1)/Furman.pdf.
4. Ар1стова, 1.В. Державна шформацшна политика: оргашзацшно-правов1 аспекти / 1.В. Ар1стова; за заг. ред. О.М. Бандурка; Ушверснтет внутршшх справ. - Харкв : Вид-во УВС, 2000. - 368 с. - С. 106-107.
5. Колесшченко 1.М. Розвиток електронного урядування в Укрщш: iнститудiональний аспект / 1.М. Колеснiченко // Бiзнес 1нформ : ]шжнар. наук. екон. журнал. - 2014. - № 3. - С. 52-57.
6. Клименко 1.В. Технологи електронного урядування / 1.В. Клименко, К.О. Линьов. - К. : Вид-во Центру сприяння шституцшному розвитку державно'1' служби, 2006. - 192 с.
7. Клшушин П.С. Електронне урядування в шформацшному суспшьита : монографiя / П.С. Кшмушин, А.О. Серенок; НАДУ при Президенте^ Украши, Харкiв. Р1ДУ. - Харюв : Вид-во "Магiстр", 2010. - 311 с.
8. Иванов А.П. Структуризация информационного пространства экономических систем : дисс. ... канд. экон. наук: спец. 08.00.05 "Экономика и управление народным хозяйством (управление инновациями)" / А.П. Иванов. - Кострома, 2004. - 187 с.
9. Манойло А.В. Государственная информационная политика в особых условиях : монография / А.В. Манойло. - М. : Изд-во МИФИ, 2003. - 388 с.
10. Литвиненко О.В. 1нформацшний простр як чинник забезпечення нацюнальних штереив Украши / О.В. Литвиненко та ш.; Ктвський ун-т ш. Тараса Шевченка. 1н-т мiжнар. вщносин. - К. : Вид-во "Чорнобильштершформ", 1998. - 48 с.
11. Актуальн проблеми формування та розвитку европейського шформацшного простору : монографш / за заг. ред. С.Б. Тихомировой. - Луцьк : Вид-во ВМА "Терен", 2012. - 354 с.
12. Лапшськпй В.В. Засоби шформацшно-комунжацшних технологий единого шформацшного простору системи освiти Украши : монографш / В.В. Лапшський, А.Ю. Пилипчук, М.П. Шишкша та ш.; ред.: В.Ю. Биков; Нац. акад. пед. наук Украши, 1н-т шформ. технологий i засоб1в навчання. - К. : Вид-во "Пед. думка", 2010. - 159 с.
13. Кириченко В.М. Теор1я держави i права: модульний курс : навч. поабн. / В.М. Кириченко, О.М. Куракш. - К. : Вид-во "Центр навч. л^-ри", 2010. - 264 с.
14. Втер М Б. Кластерш моделi електронно'1 шформацшно'1 взаемоди в системi державного управления / М.Б. Впер // Науково-техн1чна шформащя : зб. наук. праць. - 2014. - № 4. - С. 32-35.
15. Втер М.Б. Актуальш питання електроииоï шформацшно'1 взаемоди у систем управлшня державними финансами / М.Б. Втер // Науково-техшчна шформацк : зб. наук. праць. - 2014. - № 3. - С. 3-7.
16. Втер М.Б. Технолопя кластерного моделювання шформацшж« взаемоди учасниюв бюджетного процесу в УкраМ / М.Б. Втер, Х.О. Засадна, О.В. Тищенко // Науковий вiсиик НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.7. - С. 263-268.
17. Втер М.Б. Використання хмарних технологий у систем iиформадiйноï взаемодiï державних органв / М.Б. Вiтер, Х.О. Засадна // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.09. - С. 341-347.
Надтшла до редакцп 04.07.2016р.
Витер М.Б., Засадна Х.Е. Моделирование единого пространства информационного взаимодействия органов государственной власти
Описаны особенности функционирования современного информационного пространства. Сформулированы основные характеристики единственности информационного пространства. Построено пространство информационного взаимодействия государственных органов как структурный элемент информационного пространства в государственном управлении. В пространстве информационного взаимодействия государственных органов выделены вертикальный и горизонтальный уровни взаимодействия. Приведены конкретные примеры указанных взаимодействий. Описаны нормативно-правовой, функциональный и телекоммуникационный виды информационного взаимодействия субъектов в пространстве информационного взаимодействия государственных органов.
Ключевые слова: электронное управление, информационное взаимодействие, информационное пространство, структурирование информационного пространства.
Viter M.B., Zasadna Kh.O. Modeling a Single Information Space for Coopération among Government Institutions
This article describes the peculiarities of how the modern information space functions, outlines the key features of information space singularity, and creates a space for information-based cooperation among government institutions as a structural element of information space in state administration. In the space for information-based cooperation among government institutions, horizontal and vertical levels of interaction are distinguished, with specific examples of these interactions. The legislative, functional, and telecommunicational types of information-based cooperation among subjects of environment for information-based cooperation among government institutions are analysed.
Keywords: e-government, information-based cooperation, information space, information space structuring.
УДК 614.843(075.32)
ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТР1В РОЗПОД1ЛУ ЧАСУ НАПРАЦЮВАННЯ НА В1ДМОВУ ПОЖЕЖНО1 ТЕХН1КИ I СПОРЯДЖЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СТАТИСТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
Е.М. Гулiда1, В.О. Мирзоев2, М.-Т.Т. Марчишин3
На пiдставi методу статистичного моделювання визначено напрацювання на вщмову та параметри форм розподшв, внаслщок чого встановлено закони розподшу для основно! пожежно! техшки та спорядження. Дослщжено, що залежно вщ типу пожежно! техники або спорядження, !х комплектувальнi прилади пiдпорядковуються рiзним законам розподiлу. Наприклад, якщо коробка передач пожежного автомобшя пiдпорядковуeться закону розподiлу Вейбулла, то стволи пожежш ручнi - нормальному.
Ключовi слова: пожежа, пожежна техшка та спорядження, надiйнiсть пожежно! техники, параметри форм розподiлу, закони розподшу.
Постановка проблеми. У сучасних умовах, шд час гасiння пожеж, шдроз-дши пожежно-рятувально!' служби застосовують технологií лiквiдацií пожеж з погляду пожежно!' тактики. При цьому не враховують питания ц надiйностi в екстремальних умовах, а вибiр оптимального варiанта технологи залежить пе-реважно тшьки вiд суб'ективних поглядiв керiвника гасiния пожежi. У роботах, де висвилено тактику лiквiдацií пожеж, наведено технологда лiквiдацií пожеж, але не розглянуто питання 11 надiйностi для кожного конкретного випадку i не взято до уваги можливi вщмови роботи пожежно!' техиiки та устаткування в процесi слiдувания до мкця виклику та пiд час л^вдацп пожежi на об'eктi.
Зрозумiло, що надшнкть складних систем залежить ввд багатьох факторов, але насамперед ввд вiдмови кожного з елемеитiв, ят входять до складу системи. Вихвд з ладу будь-якого елемента системи може призвести до вiдмови вое!' системи. Результати аналiзу кнуючих стаидартiв стосовно пожежно-рятувального обладнання та техшки (ДСТУ 3687-98, ДСТУ 2111-92, ДСТУ 2112-92, ДСТУ 2802-94, ДСТУ-П 7290:2012 та ш), а також науково-техшчно!' та довдаиково!' лiтератури показали, що для пожежно-рятувального обладнання та техшки вщ-сутш значення основних показникш надiйностi. У деяких стандартах наведено тшьки значення напрацювання на вiдмову, але в бiльшостi випадюв вони е не обгрунтованими.
1 проф. Е.М. Гулща, д-р техн. наук - Льв1вський державний унгверситет безпеки життGдiяльностi;
2 курсант В.О. Мирзоев - Льв1вський державний ун1верситет безпеки життGдiяльностi;
3 курсант М.-Т.Т. Марчишин - Львгвський державний ушверситет безпеки житгедiяльностi
У робоп [1] зазначено, що внаслiдок вiдмов пожежно! технiки у процесi лгквздади пожежi 11 тривалiсть може збшьшуватися в 1,25-2,0 рази, що призведе до збшьшення втрат як для об'екта, так i для пожежно-рятувального пiдроздiлу. Тому виникае проблема у визначенш хоча б деякою мiрою наближених до дiйсних значень основних показникiв надiйностi пожежно! техшки для локаль зацií та гасшня пожежi, що дасть змогу з !х урахуванням забезпечити якiсний процес лiквiдацií пожежi.
Аналiз останнiх досягнень i публiкацiй. Першi дослiдження надшносп технiчних об'ектiв розпочалися на початку 1945 р. в США. Причиною цих дос-лiджень стали численш вiдмови вiйськовоí технiки, призначено! для бойових дiй. Наприклад, 60 % ттакш, призначених для оперативних дiй на Далекому Сходi, виявилися недiездатними [2]. Для вирiшення завдань, якi були пов'язанi з надшнктю технiчних об'ектiв, розпочали роботи з виконання експерименталь-них дослiджень для визначення фактично! надiйностi i на дш основi почали створювати математичну теорiю надiйностi. Значний внесок у цьому напрямку зробили Б.1. Костецький, ОС. Прошков, ДМ. Решетов та багато ш.
Стосовно надiйностi пожежно!' техшки в 90-х роках ХХ ст. було розробле-но ДСТУ, в яких почали вводити значения показниюв надшносп. Наприклад, у ДСТУ 3286-95 (ГОСТ 26938-95) (Автомобш гасшня. Загальн техиiчнi умови), який шзшше було замiнено ДСТУ-П 7290:2012, наведено значення тривалостi напрадювання на вщмову у виглядi пробiгу автомобiлем 5000 км за швидкосп руху 50 км/год, що вщповвдае ТВ = 100 год. Але кр1м дього показника надшнос-тi, у стандарта шчого не наведено. Тому неможливо щось прогнозувати стосовно iмовiрностi безвiдмовноí роботи. Кр1м дього, наведене значення ТВ = 100 год е не обгрунтованим.
У 1988 р. опублжовано роботу [3], в якш запропоновано для уточнення ТВ метод статистичного моделювання, тобто методику для уточнення значень по-казникiв надiйностi. У нашiй краМ одними iз перших робiт iз визначення основних показникiв надшносп пожежно! технiки, були роботи [4, 5]. Анатзу-ючи результати цих робщ можна зауважити, що наведена методика визначення основних показнитв надшносп пожежно! техиiки грунтуеться на даних напра-дювання на вiдмову Тв, якi наведено в ДСТУ. При цьому не враховувалося зменшення тривалосп напрадювання на вiдмову внаслiдок певного часу експлуатацц пожежно! техиiки, а також надшнкть !! структурних складових елементiв. Але, навiть за наявносп розглянутих результата дослiджень, виникае проблема в тому, що не визначено основш показники надiйностi для пожежно! техшки як для системи, яка складаеться з багатьох складових елеменпв. Тому потрiбно розробити методологда визначення основних показникiв на-дiйностi пожежно! техиiки з урахуванням надшносп кожного !! складового конструктивного елемента та вiдповiдно забезпечення ятсно! локалiзадií та га-сiния пожеж^
Мета роботи - визначення закошв розподшу часу напрадювання на вiдмо-ву основно! пожежно! техиiки та спорядження у продесi !х експлуатадп.
