CC BY
52
Piontko N. V., Karpinski M.P. Information Technology of Automatic Segmentation of Partially Blurred Images
Information technology for automatic segmentation of partially blurred image is developed. The technology is based on two criteria of segmentation. The first one is based on the wavelet transformation and the second one is the modification of the criterion based on the matrix singular value decomposition. Segmentation method has been modified via applying complex segmentation criterion. The method of automatic identification of blurred images has been adapted for identification of blur type for blurred segments. The estimation of the efficiency has also been performed. The efficiency of the technology is assessed to be 89 %.
Key words: partially blurred images, segmentation, segmentation criteria, wavelet transformation.
УДК004:351 Доц. А.С. Батюк1, канд. техн. наук;
доц. М.Б. Bimep2, канд. фЬ.-мат. наук; Г.Б. Лот3, канд. пед. наук
ТЕХНОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ПРОСТОРУ В СИСТЕМ1 ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ УКРА1НИ
Сформульовано принципи побудови електронного уряду. Описано головт напря-ми його функцюнування: мiжурядова взаемодш, надання послуг шдприемцям, надання послуг громадянам. Зазначено причини вщсутност надежного ршня штеграцн юну-ючих електронних шформацшних ресурив державних органов Украши в рамках систе-ми електронного урядування. Проаналiзовано зарубiжний досвщ виршення ще! проб-леми. Розроблено методолопчш засади побудови штегровано! системи е-урядування на осж^ об'eктно-орieнтованих i хмарних технологiй. Запропоновано новi пiдходи до щентифжацн та аутентифшацн громадян у системi е-урядування.
Ключовi слова: електронне урядування, електронний цифровий пiдпис, шформа-цiйнi ресурси, iнтеграцiя, взаeмодiя.
Актуальшсть. Електронний уряд (за визначення 6вропейсько1 KOMicii) -це застосування шформацшних, комушкацшних технологiй у державних адмь нiстративних органах у поeднаннi з оргашзацшними змiнами та новими методами для покращення послуг державного сектора i демократичних процесiв, а та-кож змiцнення полiтики держави [1].
Необхiдно вiдрiзняти уряд, обладнаний електронним iнтерфейсом (он-лайновий уряд, government on-line), ввд електронного уряду [2]. Електронне урядування не е мехашчним поеднанням iнформацiйно-комунiкацiйних техно-логш з публiчним адмiнiструванням. Це - нова технолопя державного управ-лшня, яка забезпечуеться за рахунок шгеграцн iнформацiйних ресурсов i систем оргашв влади у единий iнформацiйний проспр. Мета цього простору - прозора та ефективна взаемодiя усiх учаснитв процесу: держави, пiдприемцiв i громадян, зокрема завдяки пiдтримцi та впровадженню системи зворотного зв'язку.
Оскшьки Украша перебувае зараз на початковш стадií формування заз-наченого простору, дослвдження у цiй сферi е надзвичайно актуальними.
1 НУ " Львгвська полггехнка";
2 1нформацшно-аналггачний департамент Мшстерства фшансгв Укра!ни;
3 Заступник директора з навчально-методично! робоги - Вщокремлений шдроздш " Львгвська фшя Ки!вського нацюнального унгверситету культури i мистецтв"
Огляд наукових джерел. Сучасш HayKoei роботи у сферi електронного урядування здебтьшого придтяють увагу таким питанням, як технологи державного управлтня засобами е-уряду [3-5], методолопчно-правовим засадам його оргашзацп [6-8], ан^зу свггового досв^ запровадження е-урядування [9], а також окремим складовим елементам електронного урядування [10-12]. Однак нар^ мало уваги придшяють прикладним аспектам запровадження електронного урядування в УкраМ, зокрема розробленню мехашзмш iнтеграцií гетерогенних електронних iнформацiйних систем державних органiв у рамках зазначено! системи.
Мета роботи - проаналiзувати функцiонально-технологiчнi можливостi та розробити методолопчш засади iнтеграцií iнформацiйних ресурсiв державних оргашв у единий шформацшний простiр системи електронного урядування.
Виклад основного матерiалу. На сьогоднi немае едино! загальноп-рийнято1 моделi е-урядування, проте мiжнародна стльнота сформулювала низку загальних вимог до оргашзацп надання послуг державними органами в рамках зазначено1 системи. Основним принципами побудови електронного уряду е:
• надання послуг у будь-який момент часу (24 год на добу им дтв на тиждень);
• максимальна простота i прозорють;
• зручний та оперативний доступ до повно!, актуально!', точно! та достовiрно!' ш-формацп;
• едит технiчнi стандарти i взаемна сумютсть складових;
• забезпечення конфiденцiйностi та правил шформацшно! безпеки. Видшяють таю основш напрями функцiонування електронного уряду:
• мiжурядова взаемод1я - government to government (G-G);
• надання послуг шдприемцям - government to business (G-B);
• надання послуг громадянам - government to citizens (G-C).
Мiжурядова взаемодк (G-G) передбачае автоматизацда як шформа-цiйних вщносин мiж державними органами, так i 1х внутрiшнього документо-обiгу. Метою взаемодц уряду з бiзнесом (G-B) е прозора справедлива полтика, яка формуеться за рахунок автоматизацц таких послуг для шдприемщв, як: реестращя, лiцензування, укладання договорiв, податковi виплати i звiтнiсть, проведения тендеров на постачання продукцií тощо.
Надання електронним урядом послуг громадянам (G-C) дае змогу в онлайн режим цшодобово висвiтлювати iнформацiю про дiяльнiсть державних органiв, отримувати необхiднi послуги громадянами за принципом "единого вшна" за рахунок iнтеграцií вщомчих шформацшних систем та автоматизацií процедур шформацшного обмiну мiж ними. Ефективним мехашзмом надання електронних послуг е використання систем на базi смарт-технологiй (сощальна картка, електронний квиток тощо).
бвропейським планом дiй у сферi е-урядування на 2011-2015 рр. перед-бачено обов'язковкть запровадження 20 базових послуг в електроннш формi (12 для громадян та 8 для бiзнесу), якими до 2015 р. повинш користуватись 50 % громадян краш бвропейського Союзу [13]. Саме явище "е-урядування" об'еднуе у собi як мшшум дв складовi - внутршню "урядову" iнформацiйну iнфраструктуру, аналог корпоративно!' мереж^ та зовнiшню iнформацiйну ш-
фраструктуру, що взаeмодie з фiзичними та юридичними особами [14]. У межах друго! складово! iнтегруються iнформацiйнi ресурси оргашв влади, забезпе-чуеться доступ до них, а також створюеться система он-лайнових послуг.
Для органiзацií !х ефективного функцiонування в рамках системи елек-тронного урядування, необхiдно розв'язувати дв задачi. З одного боку, кожен галузевий ресурс у межах свого призначення повинен максимально задовольня-ти потреби користувачiв. Для цього вщповвдальш центральнi органи формують належш iнтерфейси взаемодп з користувачами: сайти, портали, систему елек-тронного обмiну, електроннi приймальнi тощо. З шшого боку - вiн повинен бути максимально ефективно iнтегрованим в державну систему електронного урядування [15]. Для цього потрiбнi вщповвдш стандарти i технологи тако!' штегра-цп. Зараз в органах влади Укра!'ни працюе понад 700 електронних державних iнформацiйних ресурсiв, з них 135 - у центральних органах виконавчо!' влади [16]. Найбшьшою проблемою !'х iнтеграцií е гетерогеннiсть шформацшних систем, якi функцiонують у рiзних державних органах.
Одним з варiантiв Г! розв'язання е побудова функцюнально! структури е-урядування на основi сервiсно-орiентованих технологiй [17]. Це означае, що ш-формацiйнi ресурси державного органу, як надаються у зовшшне користуван-ня, представляються у вигляда спецiальних електронних сервiсiв. Доступ до таких сервiсiв здшснюеться через центральний урядовий портал за допомогою спещального програмного забезпечення.
Веб-портальне iнтеграцiйне рiшення дае змогу рiзноманiтними способами здiйснювати органiзацiю великих об'емш даних, надаючи при цьому швид-кий i дешевий авторизований доступ до них максимально можливш аудиторп користувачiв. Урядовий шлюз засобами програмного забезпечення промiжного шару дае змогу об'еднувати рiзноманiтнi iнформацiйнi системи та надае доступ до них через мережу 1нтернет. При цьому необхвдною умовою ефективноГ' робо-ти е наявнкть спецiальноí телекомунiкацiйноí мережi з вiдповiдним ршнем за-хисту шформацп. Основнi компоненти арх1тектури мiжвiдомчоí взаемодй' по-виннi включати:
• XML як утверсальний формат шформацп / докуменив i обмшу;
• реалiзацiю державних шформацшних систем у виглядi вiдповiдних web-cepBiciB;
• середовище гарантовано! доставки i маршрутизацп шформацп / XML-докумен-
TiB поверх стандартних протоколiв 1нтернету.
Важливу роль у системi формування iнтеграцiйноí iнфраструктури ш-формащйних ресурсiв вiдiграють телекомунiкацií. Вони е основою мiжвiдомчоí електронно! шформащйно! взаемодií державних органiв. В УкраТш таку роль вь дiграе Нацюнальна система конфiденцiйного зв'язку (НСКЗ). Це - сукупнкть спецiальних телекомунiкапiйних систем (мереж) подвшного призначення, якi за допомогою криптографiчних та/або технiчних засобiв забезпечують обмiн кон-фiденцiйною шформащею в iнтересах органiв державно! влади та оргашв мс-цевого самоврядування, створюють належнi умови для !х взаемодп в мирний час та у разi введення надзвичайного i военного стану [18]. Суб'екти НСКЗ - органи державно! влади та органи мкцевого самоврядування, юридичш та фiзичнi особи, що беруть участь у створенш, функцiонуваннi, розвитку та використанш цiеí системи.
У зв'язку з ввдсутшстю належного матерiально-технiчного i кадрового забезпечення в регiонах (райони i деякi обласп), для забезпечення належно!' ш-формацiйноí взаeмодií на регюнальному ршш, а також для зв'язку регюшв з центром дощльно використовувати хмарнi технологií [19]. Перенесения елек-тронно!' iнформацiйноí взаeмодií у хмару дае змогу залучати до не! широке коло користувачiв з вiдносно невеликими матерiальними затратами.
За своею суттю усi сервiси електронного уряду е хмарними. Коли корис-тувач входить у свiй особистий кабшет на единому порталi держпослуг, то йому, крш 1т,ернет-браузера, шяке додаткове програмне забезпечення встанов-лювати на свiй комп'ютер не треба. Якщо говорити про мiжвiдомчому елек-тронну взаемодда, то усi вiдомчi системи взаемоддать i обмiнюються шформа-цiею один одним з використанням веб-сервiсiв. Бiльшiсть цих систем також не вимагають iнсталяцií на робочому мiсцi додаткового програмного забезпечення, бо функцюнують на основi 1нтернет-браузера.
Одним iз прикладав використання хмарних техиологiй у державних органах Украши е надання Державною фккальною службою Украши (ДФС) елек-тронних послуг платникам податкiв засобами "Електронного кабшету платника податкiв (ЕКПП)" у складi iнформацiйноí системи "Податковий блок" [20]. Зап-ровадження електронного урядування передбачае створення нацiональноí системи електронно1 iдентифiкацií та автентифiкацií його учаснитв. Сучасне укра-шське законодавство одним з основних засобiв таких процедур вважае елек-тронний цифровий шдпис (ЕЦП) [21].
Такий вузький шдхвд породжуе низку техиологiчних проблем. Зпдно iз законами Украши "Про електронний цифровий пiдпис" та "Про електронш до-кументи та електронний документообш" можна стверджувати, що електронш цифровi пiдписи, створенi iз використанням послуг рiзних акредитованих цен-трш сертифiкацií ключш, мають однакову юридичну силу. На практицi це часто спричиняе до появи рiзноманiтного функцюнально не сумiсного програмного забезпечення для роботи з електронним цифровим шдписом. Для забезпечення iитероперабельностi укра1нсько1 системи електронного цифрового шдпису як усередиш держави, так i за п межами, необхiдно створити вiдповiднi правову та технiчну бази, органiзувати розробку стандарпв та регламента, якi дадуть змогу забезпечити сшвпрацю у сферi iнфраструктури вiдкритих ключiв та надання послуг електронного цифрового шдпису.
Враховуючи обраний Украшою напрям щодо европейсько1 iитеграцií, вбачаеться необхвдним розвиток системи електронно1 iдентифiкацií шляхом ш-плементацií норм Регламенту еГОЛ8 (Положення бвропейського Парламенту та Ради бвропейського Союзу щодо електронноí вдентифшацп та послуг довiри для електронних транзакцш на внутрiшньому ринку) [22]. Очевидно, що в ба-гатьох випадках електронноí iнформацiйноí взаемодц нема необхвдносп використовувати електронний цифровий шдпис. Це стосуеться, зокрема, надання усшяких довдаових послуг, сплати платежш тощо.
Для авторизацп учасникш, замiсть ЕЦП, можуть також використовува-тись вщповщш центри авторизацп. Типовим прикладом такого центру е банк. К^ент на сайта банку авторизуеться, заповнюе звину форму, а банк завiряе 11
свош ЕЦП i висилае потрiбний документ в державш органи. Це дасть змогу уникнути необхiдностi масового надання ЕЦП.
1ншим прикладом центрiв авторизацií можуть слугувати кластери шфор-мацiйноí взаемодп [23]. Ефективним механiзмом надання електронних послуг найбiльш соцiально незахищеним верстам населення е використання систем на базi смарт-технологiй (социальна картка, електронний квиток тощо). Можли-вiсть реалiзацií на основi смарт-технологiй рiзноманiтних плапжних i неплапж-них додатк1в дае змогу побудувати ефективнi схеми персошфжованого розподь лу та облiку використання адресно!' сощально!' допомоги.
Технологй' е-урядування уже давно використовуються i усшшно функщ-онують у багатьох зарубiжних кра'нах [24]. Так, в Естонп у масштабах усiеí кра'ни запроваджено едину електронну картку, яку називають естонською вден-тифiкацiйною карткою - ID-kaart (ID-картка). Вона дае змогу проходити авто-ризацда в державних та приватних Iнтернет-сервiсах, ставити на електронш до-кументи цифровий шдпис, а також здiйснювати процедуру електронного голо-сування. Разом з ID-карткою громадяни при реестрацií отримують персональну адресу електронно'' пошти @eesti.ee, через яку можна сшлкуватися з державни-ми установами та приватними тдприемствами. З моменту вступу Естонй' в Евросоюз, громадяни ще1 кра'ни мають право використовувати ID-картку як посвщчення особи в по'здках по територи Евросоюзу.
В Англií для обслуговування громадян застосовуеться мiкропроцесорна картка Citizens Card (http://www.citizencard.com/), яка виконуе багато функщй: як свiдоцтво про вж, читацький квиток у бiблiотецi, для отримання освiтнiх послуг i доступу в мкця розваг, як квиток у сусшльному транспортi та в шших комерцiйних цiлях
У США запроваджено картку сощального страхування (Social Security Card), яка е одним з основних докумештв як для громадян США, так i для ш-ших категорiй осiб, ят проживають у краíнi. Наявнiсть картки сощального страхування дае право на отримання роботи, сощальних виплат, медичних страховок тощо. Номер картки сощального страхування - це номер, який щентифь куе будь-якого жителя Америки. За цим номером можна отримати шформащю про сплату податтв, соцiальнi виплати, трудовий стаж тощо.
Висновки. Впровадження електронного урядування в УкраМ е склад-ним процесом, що потребуе принципових змiн у технологи управлшня державою i вимагае вирiшення низки правових, оргашзащйних i технологiчних проблем. Зазначеш проблеми мають комплексний мiжвiдомчий характер, i тому не можуть бути розв'язаш на рiвнi окремих оргашв влади. Для 'х вирiшення необ-хiдно забезпечити:
• упорядкування та шформатизащю управлiнських процесiв урядових структур;
• створення iнтегрованого iнформацiйно-телекомунiкацiйного середовища уря-дових структур;
• створення нацiональноi' системи електронно! iдентифiкацií;
• доступ до 1нтернету якнайширших верств населення, зокрема ильського насе-лення;
• створення единого "пункту контакту" громадян i оргатзацш з державними структурами;
• здшснення заходiв щодо захисту шформацп, методiв фiльтрацií й запобiгання поширенню заборонено! законодавством iнформацií.
На сьогодш розвиток електронного урядування в УкраМ регулюють: понад 10 законiв Украши, бшьше 30 постанов та 20 розпоряджень Кабшету Mi-нiстрiв Украши [16]. Деяк з цих документiв уже е морально застаршими, мк-тять суперечливу iнформацiю. Тому необидно здайснити детальний аналiз нормативно правового забезпечення у cферi електронного урядування з метою його вдосконалення та адаптацп до бвропейських cтандартiв.
Проекти в галузi електронного уряду, ят здiйcнюютьcя урядами рiзних краш, передбачають такi оcновнi типи cтандартiв: стандарти даних; стандарти мiжвiдомчого обмiну шформащею; стандарти метаданих (i пошуку шформацп); стандарти безпеки. Яккно побудована система електронного урядування позитивно впливатиме на загальний хiд та наслдаи проведення радикальних перет-ворень в украшському cуcпiльcтвi, забезпечуючи насамперед:
• вщкритють та прозорiсть дiяльностi публiчноí адмшютрацп;
• економiю часових i матерiальних ресурив;
• тдвищення якоси надання адмiнiстративних послуг.
• забезпечення постшного та ефективного доступу до пyблiчноí шформацп;
• оптимiзацiю державного управлшня за рахунок звiльнення службовщв вiд ру-тинно'1 роботи;
• деперсошфшащю взаeмовiдносин громадян, представникiв бiзнесy у взаеминах з державними чиновниками, зменшення корупцп в органах влади;
• тдвищення рiвня демократизацп сустльства.
Лiтература
1. Мищишин В.1. Аналiз особливостей побудови систем електронного урядування в Укра-"ш / В.1. Мищишин, П.1. Жежнич // Вюник Надiонального университету "Львгвська шштехнжа".
- Сер.: Iнформадiйнi системи та мережа - Львгв : Вид-во НУ "Львгвська полiтехнiка". - 2011. -№ 699. - С. 164-174.
2. Сендзюк М.А. 1нформадшш системи i технологи в економшд : навч. посiбн. / М.А. Сед-зюк, М.Б. Вiтер. - К. : Вид-во КНЕУ, 2011. - 422 с.
3. Клименко 1.В. Технологи електронного урядування / 1.В. Клименко, К.О. Линьов. - К. : Центр сприяння шститудшному розвитку державноi' служби, 2006. - 192 с.
4. Кшмушин П.С. Електронне урядування в шформадшному суспшьита : монографiя / П.С. Кшмушин, А.О. Серенок; Над. акад. держ. упр. при Президенте^ Украхни, Харк. регюн, шт держ. упр. - Харюв : Вид-во "Мапстр", 2010. - 311 с.
5. Писаренко В.П. Органiзадiйно-правовi засади електронного документування в органах влади : монографiя / В.П. Писаренко; ВНЗ Укоопспшки "Полтав. ун-т економши i торгiвлi". -Полтава : Вид-во ПУЕТ, 2012. - 250 с.
6. Шевцов О.М. Механiзми формування штегровано' архiтектури електронних комунжа-цш орган1в державно' влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спед. 25.00.02 - "Мехашзми державного управлшня" / О.М. Шевцов; Над. акад. держ. упр. при Президенте^ Украхни. - К., 2014. - 20 с.
7. Колесшченко I. М. Розвиток електронного урядування в Украхш: шститущональний аспект / 1.М. Колесшченко // Бiзнес-Iнформ : Мiжнар. наук. екон. журнал. - Харюв : Вид-во ХНЕУ.
- 2014. - № 3. - С. 52-57.
8. Мищишин В.1. Аналiз особливостей побудови систем електронного урядування в Укра-'М / В.1. Мищишин, П.1. Жежнич // Вюник Надiонального университету "Львгвська шштехнжа".
- Сер.: Iнформадiйнi системи та мережа - Львгв : Вид-во НУ "Львгвська полiтехнiка". - 2011. -№ 699. - С. 164-174.
9. Береза А.В. Доступ до шформади як складова електронного уряду / А.В. Береза // Держава i право. Юридичш i полггичш науки : зб. наук. праць. - 2010. - № 50. - С. 679-686.
10. 1щенко В.М. Мiжнародний досвiд упровадження електронного урядування / В.М. 1щен-ко // Держава та регюни. - Сер.: Державне управлГння : наук.-вироб. журн. - 2012. - № 4. - С. 26-30.
11. Марковець О. Проектування системи опрацювання звернень громадян до органГв мю-цево! влади / О. Марковець, А. Пелещишин, П. Жежнич // Вюник Нацiонального унiверcитету "Львiвcька полпехнГка". - Сер.: Комп'ютернi науки та Гнформацшш технологй'. - ЛьвГв : Вид-во НУ "Львiвcька полiтехнiка". - 2011. - № 694. - С. 153-160.
12. Янчук В. ПГдходи до вирГшення завдання оцГнювання ефективноcтi захисту Гнформацй в системГ електронного урядування / В. Янчук // Вюник Нащонально! академй державного управлшня при Президенте^ Укра!ни. - 2010. - № 3. - С. 100-106.
13. The European eGovernment Action Plan 2011-2015 / Brussels, 15.12.2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do? uri=C0M:2010:0743: FIN: EN: PDF.
14. Демкова М.С. Теоретичш аспекти е-урядування / 2009. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.znannya.org/?view=e-government-theory.
15. Батюк A.G. Методологiчнi засади оргашзащ! галузевих електронних Гнформацшних ре-сурсГв // A.G. Батюк, М.Б. Впер, М.А. Сендзюк // Вюник Нацiонального ун1верснтету "ЛьвГвська полiтехнiка". - Сер.: Комп'ютерш науки та шформацшш технологй. - ЛьвГв : Вид-во НУ "ЛьвГвська полiтехнiка". - 2014. - № 800. - С. 22-27.
16. Проект до обговорення: Зелена книга з електронного урядування в УкрашГ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://transformation.org.ua/2014/11/17/318/.
17. Втер М.Б. Технолоня формування штеграцшно! Гнфраструктури загальнодержавних електронних Гнформацшних ресурсГв / М.Б. Вiтер, Х.О. Засадна // Науковий вicник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.06. - С. 344-350.
18. Закон Украши "Про Нащональну систему конфгденцгйного зв'язку" 10.01.2002 р., № 2919-III. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua.
19. Втер М.Б. Використання хмарних технологий у cиcтемi Гнформацшно! взаемодГ! дер-жавних органТв / М.Б. Вiтер, Х.О. Засадна // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ЛьвГв : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.09. - С. 341-347.
20. Сайт Державно! фокально! служби. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/proekt-modernizatsiya-derj/elektronna-kartka/.
21. Втер М.Б. Електронний документ в органах державно! влади / Комп'ютерш технологй друкарства. - 2012. - № 28. - С. 355-359.
22. Regulation (EU) № 910/2014 on electronic identification and trust services for electronic transactions in the internal market and repealing Directive 1999/93/EC. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.esens.eu/fileadmin/images/user-uploads/13._Session_2_eIDAS_-_Electronic_ Identifi-cation_and_Trust_Services_Gabor_Bartha.pdf.
23. Втер М.Б. Кластерний пГдхГд до моделювання шформацшного простору в системГ управлшня державними фГнансами / М.Б. Впер, М.А. Сендзюк, О.В. Тищенко // Формування рин-кових вГдносин в Украгш : зб. наук. праць. - 2014. - № 8 (159). - С. 13-19.
24. Синицький К. Кращi практики впровадження електронного урядування: зарубiжний досвГд // Теоретико-методолопчш, оргашзацшнГ та шституцшш основи електронного урядування : метод. матер. до навч. дисц. / К. Синицький, Я. ОлГйник, М. Мiхальова та Гн.; за заг. ред. д-ра наук держ. упр., проф. С.А. Чукут, канд. наук держ. упр. О.В. Загвойсько!. - К. : Вид-во "Ли-бГдь", 2010. - 144 с.
Батюк А.Е., Витер М.Б., Лоик Г.Б. Технология формирования информационного пространства в системе электронного управления Украины
Сформулированы принципы построения электронного правительства. Описаны главные направления его функционирования: межправительственное взаимодействие, предоставление услуг предпринимателям, предоставления услуг гражданам. Указаны причины отсутствия должного уровня интеграции существующих электронных информационных ресурсов государственных органов Украины в рамках системы электронного управления. Проанализирован зарубежный опыт решения указанной проблемы. Разработаны методологические основы построения интегрированной системы э-управле-ния на основе объектно-ориентированных и облачных технологий. Предложены новые подходы к идентификации и аутентификации граждан в системе э-управления.
Ключевые слова: электронное управление, электронная цифровая подпись, информационные ресурсы, интеграция, взаимодействие.
Batyuk A. Ye., Viter M.B., Loik G.B. The technology of the Information Space Creation in Ukraine's Electronic Governance System
The principles of e-government construction are formulated. Some main directions of its operation are proposed to be the following: intergovernmental cooperation, providing services for individuals and citizens. The reasons for the lack of the proper level of integration of existing electronic information resources of Ukraine's state bodies within the framework of e-government systems are stated. Foreign experience to solve this problem is analysed. Some methodological foundations for creation of an integrated system of e-governance on the basis of object-oriented and cloud technologies are elaborated. New approaches to the identification and authentication of citizens in the system of e-government are proposed.
Key words: e-government, electronic digital signature, information resources, integration, cooperation.
УДК001.891:004.421:338.48(477.8) Викл. М.Ю. Грицюк, магктр
- Львiвський ДУ БЖД
БАГАТОКРИТЕР1АЛЬНА ОПТИМ1ЗАЦ1Я СТРУКТУРИ ПРОЕКТУ СТРАТЕГ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА РЕПОНАЛЬНОМУ Р1ВН1
Розроблено методику розв'язання задачi багатокритерiальноl оптишзацп структу-ри проекту стратепчного розвитку туризму на регюнальному рiвнi з урахуванням рiз-них обмежень при заданих альтернативах виконання роби, представлених у виглядi ме-режевих моделей. Методика придатна для розв'язання задач багатокритерiальноl опти-мiзацil методом послщовних поступок з врахуванням умови, коли будь-яка робота по-дальшого етапу в проект не може починатися, доки не будуть завершеш ва роботи по-переднього етапу. Розроблена математична модель задачi оптишзацп структури проекту стратегiчного розвитку туризму е багатокритерiальною, динамiчною, з булевими змiнними, алгоритмiчними i аналiтичними цшьовими функцiями, алгоритмiчними i аналiтичними обмеженнями.
Ключовi слова: стратегiчний розвиток туризму, структура проекту, критерп опти-шзаци, задача багатокритерiальноl оптишзацп, метод послщовних поступок.
Вступ. Стратегiчною метою розвитку туризму в УкраЫ е створення еко-номiчно-ефективного на внутртньому та конкуреитоспроможного на свiтовому ринках национального туристичного продукту, розширення територш для внут-рiшнього туризму та збшьшення кiлькостi вiдвiдувачiв з-за кордону [1]. Для ре-алiзацií ще! багатокомпонентноí мети потрiбно забезпечити комплексний розвиток курортних i рекреацшних територiй, а також туристичних центров з урахуванням соцiально-економiчних штересш мiсцевого населення, збереження та вiдновлення природних територiй та iсторико-культурноí спадщини [8, 9, 11]. Важливим чинником суспiльно-економiчного розвитку певноí територп е ефек-тивне впровадження регiональноí полиики стратегiчного розвитку туризму, яка грунтуеться на принципах збалансованостi природокористування та сталого розвитку [12]. Потреба привернути увагу науковщв i практиков до розроблення дос-коналого проекту стратепчного розвитку туристичноí галузi на регюнальному рiвнi i зумовила вибiр теми цiеí роботи та багатьох шших дослiджень.
На сьогодиi рiзнi особливостi розвитку туризму на регюнальному рiвнi доволi активно дослiджуються багатьма науковцями [10]. Основнi проблеми ре-
