CC BY
126
УДК 351
Матвеенко 1рина BoModuMupieHa,
кандидат наук з державного управлтня, пров1дний спещалкт в1ддту оргатза-ци сем1нар1в за державним замовленням Управлтня тдвищення квал1фжацп ка-дрв Одеського регюнального тституту державного управлтня Нащональног ака-деми державного управлтня при Прези-дентов1 Украти.
Матвеенко Ирина Владимировна,
кандидат наук по государственному управлению, ведущий специалист отдела организации семинаров по государственному заказу Управления повышения квалификации кадров Одесского регионального института государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. Iryna Vladimirovna Matveyenko, PhD in Public Administration, leading specialist seminars for public order management skills development of the Odessa Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine.
РОЛЬ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ВПЛИВ1В У ПРОЦЕС1 ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ В ЗАРУБ1ЖНИХ КРАНАХ: ДОСВ1Д ДЛЯ УКРА1НИ
Анотащя. У статт розглядаються основш тенденцп шформацшно-ко-мушкацшних впливiв в процес впровадження електронного урядування в зарубiжних крашах з метою подальшого виявлення кращих практик для Украши. Проаналiзовано сучасний стан украшського законодавства та визначено велику кшьисть нормативно-правових акпв щодо регулюван-ня суспiльних ввдносин, якi безпосередньо пов'язанi з впровадженням та використанням шформацшно-комушкацшних технологiй електронного урядування в Укра!ш з ввдповвдним комплексом методiв впливiв. Вста-новлено, що iснуe нагальна проблема визначення теоретичного шдГрунтя впровадження в дiяльнiсть органiв державно! влади елементiв електронного урядування, а також практичних рекомендацш щодо усшшносл ре-
алiзацil цього процесу. Визначено, що уряди краш членiв бвропейського Союзу мають досить вагомий законодавчий та проектний досввд у впрова-дженнi електронного урядування, вивчення та аналiз якого дозволить ви-явити кращi свiтовi практики та адаптувати 1х в Украшь Проаналiзовано практику европейських краш, зокрема: Австрп, Польщi, Словаччини, Чехи та Швецп щодо впровадження електронного урядування. Аналiз свiтових практик, свщчить що сучасна державно-управлiнська тенденцiя обумов-люе впровадження ефективних форм та методiв комунiкацiй з громадсьи-стю на рiвнi е-урядування. Встановлено, що в основу сшльного управлiння покладено дiеву комунiкацiю мiж державою, громадсьистю та бiзнесом, що реалiзуеться на практищ у виглядi системи погоджувальних оргашв у складi представникiв громадськост та мае на метi активне залучення рiз-них верств громадян до процесу е-урядування та контролю над державою. Програмш документи зарубiжних краш спрямоваш на визначення напря-мiв розвитку iнформацiйного суспiльства та формування вщповщного ш-формацiйного простору. Доведено, що впровадження е-урядування в Укра-1ни надасть змогу забезпечити яисно новий рiвень взаемовiдносин влади, громадськост та бiзнесу.
Ключовi слова: електронне урядування, електронний уряд, шформацш-но-комунiкацiйнi технологи, iнформацiйно-комунiкацiйнi впливи, шформа-цiйне суспiльство.
РОЛЬ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ ВЛИЯНИЙ В ПРОЦЕССЕ ВНЕДРЕНИЯ ЭЛЕКТРОННОГО УПРАВЛЕНИЯ В ЗАРУБЕЖНЫХ СТРАНАХ: ОПЫТ ДЛЯ УКРАИНЫ
Аннотация. В статье рассматриваются основные тенденции информационно-коммуникационных влияний в процессе внедрения электронного управления в зарубежных странах с целью дальнейшего выявления лучших практик для Украины. Проанализировано современное состояние украинского законодательства и выявлено большое количество нормативно-правовых актов по регулированию общественных отношений, непосредственно связанных с внедрением и использованием информационно-коммуникационных технологий электронного управления в Украине с соответствующим комплексом методов влияний. Установлено, что существует проблема определения теоретической основы внедрения в деятельность органов государственной власти элементов электронного управления, а также практических рекомендаций по успешности реализации этого процесса. Определено, что правительства стран-членов Европейского Союза имеют достаточно весомый законодательный и проектный опыт во внедрении электронного управления, изучение и анализ которого позволит выявить лучшие мировые практики и адаптировать их в Украину. Проанализирована практика европейских стран, в частности: Австрии, Польши, Словакии, Чехии и Швеции по внедрению электронного управления. Анализ мировых практик,
свидетельствует, что современная государственно-управленческая тенденция обусловливает внедрение эффективных форм и методов коммуникаций с общественностью на уровне е-управления. Установлено, что в основу совместного управления составляет действенная коммуникация между государством, общественностью и бизнесом и реализуется на практике в виде системы согласительных органов в составе представителей общественности, а также предусматривает активное привлечение различных слоев граждан в процесс е-управления и контроля над государством. Программные документы зарубежных стран направлены на определение направлений развития информационного общества и формирования соответствующего информационного пространства. Доказано, что внедрение е-управления в Украине позволит обеспечить качественно новый уровень взаимоотношений власти, общественности и бизнеса.
Ключевые слова: электронное управление, электронное правительство, информационно-коммуникационные технологии, информационно-коммуникационные влияния, информационное обществ.
ROLE OF INFORMATION AND COMMUNICATION INFLUENCES IN THE PROCESS OF IMPLEMENTING E-GOVERNANCE IN FOREING COUNTRIES EXPERIENCE FOR UKRAINE
Abstract. The article examines the main trends in information and communication influences in the implementation of e-governance in foreign countries with a view to identifying best practices for Ukraine. The current state of Ukrainian legislation and identified a large number of legal acts on regulation of social relations that are directly related to the implementation and application of ICT e-governance in Ukraine with a corresponding set of methods influences. Established that there is an urgent problem of determining the theoretical framework implementation in activities of public authorities elements of e-government and practical recommendations for successful implementation of this process. Determined that the governments of the EU Member States have very significant legislative and project experience in implementing e-governance, study and analysis which will identify best practices and adapt them to the Ukraine. The analysis of other European countries, including Austria, Poland, Slovakia, Czech Republic and Sweden on the implementation of e-governance. World practice shows that the current state and trend management determines the implementation of effective forms and methods of communication with the public on the level of e-governance. It was established that the basis of joint management placed efficient communication between the state and business community, which is implemented in practice in the form of conciliation bodies consisting of representatives of the public and aims to attract different segments of active citizens in e-governance and control over the state. Programming documents of foreign countries aimed at identifying areas of information society and formation of the information space. It is proved that the introduction of
e-govemance in Ukraine will provide an opportunity to provide a new level of relations between government, civil society and business.
Keywords: e-governance, e-government, ICT, information and communication influences, information society.
Постановка проблеми. Сучас-ш глобальнi тенденци, загально-прийнятi европейськ стандарти якостi надання електронних держав-них послуг, новий формат взаемо-вiдносин влади, громадянського сустльства, неурядових громадських органiзацiй та бiзнесу вимагають формування ново! фшософи держа-ви щодо розвитку та впровадження е-урядування через комплекс ме-тодiв впливiв. Даний процес повинен супроводжуватись вщповщною системною та комплексною державною политикою, з рацiональними стратегiчними напрямками, як за-снованi, насамперед, на принципах прозоросп та вiдкритостi влади, шд-контрольностi дiй держави з боку громадськосп та бiзнесу.
Питанням розвитку та впрова-дження електронного урядування в Укра!ш придiляeться увага багато рокiв постль як держави так i на-уковцiв. Втiм, сучасне електронне урядування знаходиться на стади свого розвитку та потребуе виро-блення першочергових стратегiчних завдань, удосконалення норматив-но-правово! бази на основi кращих свiтових практик.
На сьогодшшнш день у свiтi нал^ чуеться бшьше двадцяти IT-iндексiв вимiру розбудови шформацшного суспiльства та електронного урядування, яю дозволяють здшсню-вати своечасну ощнку досягнення поставлених завдань, стратепчних
цiлей, стандартiв, вести мониторинг та окреслювати перспективи подаль-шого розвитку (iндекс цифрового доступу Digital Acces Index, iндекс мережево! готовносл Networked Readiness Index, iндекс шформацшного сустльства Information Society Index, шдекс готовностi до електронного уряду e-Government Readiness Index тощо). Нацiональнi програми та проекти проввдних краш свiту спрямованi на адаптацш державного управлiння до умов розвитку шформацшного сустльства та шформа-цшно!' сфери в цiлому, що передбачае впровадження електронного уряду-вання як ново! форми взаемодп влади та сустльства, а також забезпечуе бшьш ефективне i менш витратне ад-мшютрування.
Необхiдно вiдзначити, що укра-шське законодавство мiстить вели-ку кшькють нормативно-правових актiв щодо регулювання сусшль-них вiдносин, якi безпосередньо пов'язаш з впровадженням та ви-користанням технологш електронного урядування в Укршш та пев-ним комплексом методiв впливiв. Вiдповiдно до Концепци розвитку електронного урядування в УкраШ, останне визначаеться як форма ор-ганiзацiï державного управлiння, яка сприяе шдвищенню ефективностi, вiдкритостi та прозоросп дiяльностi органiв державно!' влади та оргашв мiсцевого самоврядування з вико-ристання шформацшно-комушка-
цшних технологш для формування нового типу держави, орiентованоl на задоволення потреб громадян [1].
Отже, процес впровадження електронного урядування в Укра1-ш мае вiдбуватися як на науковому так i практичному рiвнях. 1снуе на-гальна проблема визначення теоретичного шдГрунтя впровадження в дiяльнiсть органiв державно! влади елеменпв електронного урядування, а також практичних рекоменда-цш щодо успiшностi реалiзацil цього процесу. Слщ вiдзначити, що уряди кра!н членiв бвропейського Союзу мають досить вагомий законодавчий та проектний досвщ у впровадженнi електронного урядування, вивчення та аналiз якого дозволить виявити крашд свiтовi практики та адаптува-ти !х в Украшь
Аналiз останнiх дослiджень i пу-блiкацiй. Аналiз наукового доробку з дослщжувано! проблематики, де-монструе певний спектр дослвджень. Систематизацiя та узагальнення на-укових розвiдок надало змогу роз-подiлити !х за наступними напрям-ками: окреслено основнi шдходи до електронного урядування в умовах сучасних викликiв та загроз в Укра-1ш [2; 3]; виявлено теоретико-ме-тодологiчнi засади iнституалiзацil державного управлiння у сферi електронного урядування [4-6]; визначе-но необхвдшсть у професiйнiй шдго-товщ та формуваннi оргашзацшно1 культури державних службовщв у впровадженнi галузевого електронного урядування [7; 8].
Наступною групою науковщв зроблено акцент на дослвдженш кон-цептуальних основ запровадження електронного урядування, його ха-
рактеристик та стану впровадження в практичну дiяльнiсть оргашв влади [9-13].
Впм, поза увагою науковцiв зали-шаеться комплексний аналiз щодо запровадження кращого св^ового законодавчого та проектного досвi-ду впровадження електронного уря-дування в Укра'1ш на основi методiв впливiв.
Метою дано1 CTaTTi е виявлення основних тенденцiй шформацш-но-комушкацшних впливiв у проце-сi впровадження електронного урядування у зарубiжних крашах задля виокремлення найбiльш усшшного досвiду для Украши.
Виклад основного MaTepiaiy. Розвиток iнформацiйноï сфери держави, становлення шформацшного суспiльства, активне впровадження шформацшно-комушкацшних технологiй в процеси управлшня е одними iз стратегiчних завдань ев-ропейських краш. На сьогоднiшнiй день iснуе велика кшьисть рiзно-манiтних моделей розвитку шфор-мацiйноï сфери: скандинавська, захщноевропейська, центральноев-ропейська тощо. Звертаючи увагу на те, що Украша взяла курс на евро-пейську штеграцш, перед державою постае питання щодо вектору спря-мованостi iнформацiйного розвитку у вщповвдносп до стандартiв бвро-пейського Союзу.
Вiдповiдно до "Глобального звггу про розвиток iнформацiйних технологш - 2015" (The Global Information Technology Report), який починаючи з 2002 року щорiчно видаеться Все-свiтнiм економiчним форумом (Word Economic Forum), Украша у 2015 рощ посша 71 позицiю серед
143 кра'1н свггу у рейтингу за piBHeM розвитку шформацшно-комушка-цiйних технологш [14]. Основою рейтингово! оцiнки е 1ндекс мереже-во! гоговносгi (Networked Readiness Index), що визначае piвeнь розвитку iнфоpмацiйно-комунiкацiйних тех-нологiй (1КТ) у заpубiжних кра!-нах. Вш складаегься з субiндeксiв: наявнiсгь умов для розвитку 1КТ; гоговнiсгь; використання та вплив, розподшених за шдикаторами, якi характеризують роль уряду, бiзнeсу i суспiльсгва у фоpмуваннi середови-ща та розвитку 1КТ (рис. 1).
У мiжнаpоднiй пpакгицi вже на-копичений досвiд розробки певних проекпв впровадження електронно-го урядування. Першим таким до-кумeнгом-peкомeндацiею (1994 рш) е "бвропа i глобальне шформацшне сустльство" (Recommendations to the European Council "Europe and the global information society"), який бу-ло присвячено проблемам впливу ш-формацшно-комушкацшних техно-логiй на вс сфери суспiльного життя.
Наступний документ, який був схвалений у 2000 р. бвропейською Радою став "eEurope", спрямовувався на формування цифрово! культури, вщкрите впровадження шформацш-но-комунiкацiйних технологш, ста-новлення iнфоpмацiйного суспiль-ства.
У 2005 рощ було представлено нову програму "eEurope 2005", яка передбачала шдтримку широкого доступу до мepeжi 1нтернет, забез-печення безпеки мереж та активне впровадження e-Governance.
У березш 2010 р. було схвалено нову европейську стратегш eкономiч-ного розвитку на найближчi 10 роюв "бвропа 2020: сгpагeгiя розумного, сталого i всеосяжного зростання". Ци-фровий порядок денний для бвропи (Digital agenda for Europe) е одшею з флагманських шщатив Стратеги "бвропа 2020", метою якого е визна-чення головно! pолi шформацшно-ко-мушкацшних гeхнологiй [15].
Австргя. Е-урядування в Австрп повнiсгю iнгeгpований елемент в
чад Ангела Тадгаиастан Кен я Болгаря Украма ШркПал<а Чорнсгори Туреччина Уругвай Бахрейн Японя Швеця
Ф1НЛЯМДЙ
CiHranyp
20
40
60
ео
100
120
140
160
Рис. 1. Рейтингова оцшка УкраГни та деяких зарубiжних краГн вiдповiдно до 1ндексу мережевоГ roTOBHOCTi розвитку iнформацiйного суспшьства
системi державного управлшня. Вщповщальшсть за електронний уряд политики лежить на Державному секретарi у вiдомствi федерального канцлера всередиш уряду. До основних прюритепв австрiйськоï стратеги розвитку електронного урядування ввднесено: 1. Створення сумюних систем, якi будуть вщкри-тi для всiх учасникiв, заснованих на ввдкритому вхiдному кодi. 2. Покра-щення простоти використання для користувачiв. 3. Мiжнародна коопе-рацiя спрямована на реалiзацiю мiж кордонних проектiв. 4. Взаемодiя на рiзних рiвнях державного управлш-ня для реалiзацiï сумiсних проектiв. 5. Е-включення.
Одним iз основних критерив ефективного функцiонування електронного уряду е добре пошформо-ванi громадяни, установи та органи державно!' влади, як беруть участь розробщ та реалiзацiï нових електро-нних розробок. Стратепя австрш-ського електронного уряду мютить основнi поняття, базовi компоненти, яю виступають в якостi основних принцишв при впровадженнi елек-тронних послуг та розвитку зазна-чено!' iнфраструктури. Починаючи з 2001 року Авс^я вжила необхiднi заходи по реалiзацiï електронного уряду, i вже в 2003 рощ стартувала шщатива з координаци його дiй, а саме було утворено два мiжвiдом-чi органи: платформа електронного уряду та е-Cooperation Board. Ос-новними факторами електронно!' ко-мерци та електронного уряду виступають безпека, довiра та прозорють дiй [16].
Польща. На законодавчому рiв-ш з 2011 року впровадження елек-
тронного урядування у Польшу покладено на Мшютерство управ-лiння та оцифрування (Ministerstvo Administracji I Cifryzacji, MAC). Спе-цiальна програма Polska Cyfrova PO-PC розрахована на 2014-2020 роки та фшансуеться европейским Союзом [17]. Дана програма мае три век-тори спрямованосп, яю найбшьш вщповвдають важливим напрямам оцифрування: високошвидисний доступ до 1нтернету, надання елек-тронних послуг населенню, шдви-щення компетенци щодо цифрових навиив громадян.
Проект оперативно!' програми Digital, було представлено Мшю-терством управлшня та оцифрування та Мшютерством регюналь-ного розвитку Польщь Основною спрямованiстю програми е викори-стання цифрового потенцiалу для шдвищення рiвня життя громадян, впровадження шформацшно-комушкацшних технологш, шдвищення ефективносп надання електронних послуг через постшну взаемодш з громадянами, неурядовими оргаш-защями, урядами третiх держав та швесторами. Окрiм проекту Polska Cyfrova, запроваджуються також i регюнальш оперативнi програми [18].
Аналiз нормативно-проектного забезпечення Польщд, дозволяе зро-бити висновок, що основними на-цюнальними завданнями е: доступ до швидкого 1нтернету, надання ефективних електронних державних послуг, електронний документооби, пiдвищення ефективностi цифрового офюу, пiдвищення рiвня доступу до шформаци державного сектора, створення додаткiв та послуг з ви-
користанням електронних послуг та шформаци в державному сектора цифрова мобiлiзацiя суспiльства, пiдтримка сощальних iнiцiатив, проведення iнформацiйних освiтнiх кампанш на основi пiдготовленоï комунiкацiйноï стратеги, залучення талановитих програмюпв для про-сування цифрово!' обiзнаностi серед громадян.
Словаччина. Центральш держав-нi органи несуть вщповщальшсть за впровадження електронного уряду. Мшютерство фiнансiв виступае в якосп центрального органу уряду, яке вщповщае за iнформацiйне сус-пiльство та проекти в обласл шф-раструктури. Мiнiстерства та iншi центральнi органи вiдповiдають за розробку та впровадження вщомчих проектiв.
Стратепчний документ для цифрового росту та доступу до шфра-структури наступних поколшь на 2014-2020 рр. (Strategic Document for Growth and Next Generation Access Infrastructure) визначае страте-гш подальшого розвитку цифрових послуг та шфраструктури доступу наступних поколшь в Словаччиш. Одним iз стратегiчних напрямкiв виокремлено "розширення доступу та використання яюсних шформа-цiйно-комунiкацiйних технологш" [19]. Подальший розвиток електронного уряду до 2020 року мютить в собi цiлий ряд заходiв щодо подальшого розвитку функцюнального ш-формацiйного суспiльства та побудо-ви iнтелектуального уряду. Головна роль выводиться шформацшно-ко-мунiкацiйним технологiям, як осно-ви ефективно!' системи щодо надання послуг для громадян та бiзнесу.
Чех1я. Мшютерство внутрiшнiх справ з 2007 року е вщповщальним органом щодо впровадження та ко-ординаци електронного уряду кран ни. Урядова Рада з питань шформа-цшного суспiльства надае експертну та техшчну допомогу. На мiсцевому рiвнi, регiони та мунiципалiтети ви-конують власш iнiцiативи електронного уряду, але тд керiвництвом Мiнiстерства внутршшх справ.
Стратегiя розвитку громадсько!' Адмшктраци в Чехiï (Strategic Framework of the Development of Public Administration in the Czech Republic for 2014-2020) була при-йнята 27 серпня 2014 року. Основш прюритети документа стосуються модернiзацiï державного управлшня, шдвищення якосп та доступ-ностi надання електронних послуг, подальший розвиток електронного уряду, а також постшно!' професiона-лiзацiï людських ресурсiв та розвит-ку [20].
Електронний уряд виступае за-собом задоволення потреб громадян в умовах модершзаци системи державного управлшня у вщповщносп до нормативно-правово!' бази кра!'ни. В 2009 рощ був прийнятий Закон Украши "Про електронний уряд", вщповщно до якого на територи кра-!'ни створена та ефективно дiе мережа е-офМв (бiльш 3700 е-офiсiв), в яких громадяни мають змогу отри-мувати певну шформацш з держав-них реес^в, отримати юридичну е-консультацiю, а також представлений податковий портал для гро-мадськость
Швецгя. Вщповщальним органом за впровадження електронного уряду краши е Мiнiстерство з питань
мюцевого самоврядування та фшан-сових ринив. Сгpагeгiя електронно-го уряду "The e-Governmeny strategy: Bringing the Citizen to the Heart of Government" розрахована на 20152018 роки та спрямована на розвиток цифрового державного сектора [21]. Основними напрямами розвитку е: спрощена шфраструктура для елек-тронно! аутентифшаци кожного, хто мае намip скористатись послугами електронного уряду; piзноманiтнi уpядовi установи стльно розробля-ють загальнi державш eлeкгpоннi технологи; пpозоpi мeханiзми фшан-сування та посгiйнe оновлення зако-нодавства; можливiсгь для громадян та бiзнeсу брати участь в процес при-йняття piшeнь в обласп електронно-го уряду за допомогою електронних засобiв масово! шформаци.
Аналiз свiгових практик, свiдчигь що сучасна державно-управлшська гeндeнцiя обумовлюе впровадження ефективних форм та мeтодiв ко-мунiкацiй з гpомадськiсгю на piвнi е-урядування. Спiльнe упpавлiння розглядаеться як ефективний зайб використання людського потенща-лу та розвитку системи державного упpавлiння в цiлому. В основу даного виду управлшня, як на державному так i на мюцевому piвнях, покладе-но дiеву комушкащю мiж державою, гpомадськiсгю та бiзнeсом, що реал^ зуеться на практищ у виглядi систе-ми погоджувальних оргашв у складi пpeдсгавникiв громадськосп та мае на мeгi активне залучення piзних верств громадян до процесу е-уряду-вання та контролю над державою.
Проблема впливу 1КТ на сусшль-ство мае глобальний характер, тому е одним iз прюритетних напpямiв дер-
жавно-управлшсько! дiяльностi, в основу яко! покладено розроблення i peалiзацiю сгpагeгiй впровадження електронного урядування та шфор-мацшного розвитку. Впливи iнфоp-мацiйного сусшльства з використан-ням iнфоpмацiйно-комунiкацiйних технологш включають наступне: вiльний обмiн вдеями, iнфоpмацiею та знаннями; використання цифро-вих гeхнологiй; спpямованiсгь стилю державно-управлшсько! дiяльносгi на змiцнeння политики та формуван-ня вiдповiдноl нормативно-правово! бази; забезпечення фiнансовоl ста-бшьносп та eкономiчного зростання; опгимiзацil глобально! шформацш-но-комунiкацiйно! мepeжi; удоско-налення системи управлшня з виро-бленням нових мeтодiв комплексно! полiгики та забезпечення ефектив-ного партнерства.
Висновки. Впровадження е-уря-дування в Укра!ни надасть змогу забезпечити яисно новий piвeнь взаемовщносин влади, громадян-ського суспiльсгва та бiзнeсу. Ство-рення мережево! шформацшно! iнфpасгpукгуpи повинно супрово-джуватись решжишрингом всiе! системи упpавлiнських пpоцeсiв, що е дощльним в пpоцeсi модершзацп та реформування системи державного упpавлiння в цiлому. Аналiз програмних докумeнгiв заpубiжних кра!н спрямоваш на визначення на-пpямiв розвитку шформацшного суспiльсгва та формування ввдповщ-ного iнфоpмацiйного простору з ура-хуванням зон "зiгкнeння iнгepeсiв" держави та сусшльства, це потребуе вироблення ввдповщних комушка-цiйних каналiв. Зокрема, це — по-будова взаемовщносин держави,
сусшльства та 6i3Hecy за допомогою шформацшно-комушкацшних ка-налiв; вироблення довгостроково! державно! стратеги щодо розвитку iнформацiйного сусшльства; вироблення вщповщного законодавства; окреслення прюритетного розвитку нацiональних iнформацiйних ресур-сiв, утвердження iнформацiйного сyверенiтетy; впровадження новл-нiх iнформацiйно-комyнiкацiйних технологiй з вщповщними методами впливiв, захист культурних цшнос-тей тощо.
Дослiдження трансформацшних процесiв, що вiдбyваються в сустль-ствi пiд впливом шформацшно-ко-мушкацшних технологiй, сприяе вдосконаленню системи державного yправлiння, яке потребуе розроблен-ня та впровадження нових методiв комплексно! iнформацiйно! полгги-ки в цш сферi з використанням кра-щих зарyбiжних практик. Подальшi дослiдження передбачають здiйс-нення наукового, нормативно-правового та проектного пiдходiв щодо е-урядування в Укра!ш.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -
1. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши "Про схвалення Концепцп розвитку електронного урядування в УкрашГ вiд 13.12.2010 № 2250-р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/2250-2010-%D1%80
2. Семенченко А. I. Шдхщ до елек-тронного урядування в умовах сучасних виклиюв та загроз в Укра!ш / А. I. Семенченко [Елек-тронний ресурс] — Режим досту-
пу: http://www.e-gov.in.ua/idata/ files/140612-123637-4897.pdf
3. Архипова G. О. Електронне урядування як форма оргашзацп державного управлшня / 6. О. Архипова // Академ1я мунщипального управлшня: Державне управлш-ня удосконалення та розвиток. — 2015. — № 5. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=855
4. Семенченко А. I. Теоретико-мето-долопчш засади шституал1зацп державного управлшня у сфер1 електронного урядування [Елек-тронний ресурс] / А. I. Семенченко, А. В. Журавльов. — Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej14/ txts/Semenchenko.pdf
5. бганов В. В. Проблеми та перспек-тиви впровадження системи елек-тронного урядування в Укра!ш [Електронний ресурс] / В. В. 6га-нов. — Режим доступу: http://www. kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2012-2/doc/1/05.pdf
6. Семенченко А. I. Електронне уряду-вання в Украши проблеми та шляхи виршення [Електронний ресурс] / А. I. Семенченко. — Режим доступу: http://www.e-gov.in.ua/idata/ files/140612-125428-1930.pdf
7. Драгомирецька Н. М. Оргашзацш-на культура державних службовщв у впровадженш галузевого е-уря-дування / Н. М. Драгомирецька // Електронне урядування: м1жнар. наук.-фаховий журн. — 2011. -№ 2. — С. 4-11.
8. Чукут С. бвропейськ вим1ри шдго-товки мапстр1в з електронного урядування для забезпечення сумюносп е-послуг / С. Чукут, О. Загвойсь-ка // Вюн. держ. служби Укра!ни. — 2009. — № 1. — С. 78-81.
9. Електронне урядування в Украшк анал1з та рекомендации Результа-ти дослщження / [О. А. Баранов,
I. Б. Жиляев, М. С. Демкова, I. Г. Ма-люкова] / за ред. I. Г. Малюковог — К.: ООО "Полiграф-Плюс", 2007. — 254 с.
10. Голобуцький О. Концепшя електронного урядування i сучасш потреби Украши / О. Голобуцький // По-лггичний менеджмент. — 2005. -№ 5 (14). - C. 75-86.
11. Достд впровадження е-демократй та е-урядування / О. I. Архипська,
0. А. Баранов, С. В. Дзюба, А. 6. 6фа-нов та ш. — К.: Нац. центр шдтримки електронного урядування, 2010. — 90 с.
12. Абраменко Ю. Ю. Зарубiжний досвщ е-урядування та проблеми його iмплементацiï в Украш [Електрон-ний ресурс] / Ю. Ю. Абраменко,
1. А. Чикаренко // Публiчне адмшь стрування: теорiя та практика: елек-тронний збiрник наукових праць. — Вип. 2(2). — 2009. — Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/ zbirnik/2009-02/09ayypiu.pdf
13. Лопушинський I. П. Електронна де-мокрапя та електронне урядування: досвщ США для Украши [Елек-тронний ресурс] / I. П. Лопушин-ський. — Режим доступу: http:// www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/ putp/2011-2/doc/2/03.pdf
14. Р1вень розвитку шформацшно-ко-мунiкацiйних технологш в Украш та свiтi [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://edclub. com.ua/analityka/riven-rozvytku-informaciyno-komunikaciynyh-tehnologiy-v-ukrayini-ta-sviti
15. Цифровий порядок денний для 6в-ропи [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia. org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D1% 84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0
%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE %D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B E%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D0 %BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_ %D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0% 84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0 %BF%D0%B8
16. eGovernment in Austria, European Union, 2015 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https:// joinup.ec.europa.eu/sites/ default/files/egov_in_austria_-_ january_2015_-_v_18_0_final.pdf
17. Polska Cyfrova PO - PC [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://mac.gov.pl/polska-cyfrowa-po-pc
18. бвропейський досвщ нормативно-проектного забезпечення розвитку шформацшного сусшльства: висновки для Украши: аналогична доповщь. Нац. 1н-т стратепчних дослщжень, Кшв, 2014 р. [Елек-тронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/ articles/files/Gnatyuk-59546.pdf
19. eGovernment in Slovakia, European Union, 2015 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https:// joinup.ec.europa.eu/sites/ default/files/egov_slovakia_-_ january_2015_-_v_17_0_final.pdf
20. eGovernment in the Czech Republic European Union, 2015 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https:// joinup.ec.europa.eu/sites/default/ files/egov_in_czech_republic_-_ january_2015_-_v_17_0_final.pdf
21. Sweden eGovernment State of Play, 2015 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://ec.europa. eu/digital-single-market/news/ egovernment-benchmark-report-2015-sweden
