Неоіндустріалізація України в контексті розвитку іт-сфери Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Н.Ф. Васильева, к.е.н.

НЕОШДУСТР1АЛВАЦ1Я УКРА1НИ В КОНТЕКСТЕ РОЗВИТКУ 1Т-СФЕРИ

Один iз перспективних напрямiв iнвестування за страте-гieю неошдустрiалiзащl Украши - це сфера шформацшних тех-нологiй (1Т-сфера), яка е найбiльш ризикованою, але разом з тим передбачае можливють отримання надприбутку.

На даний момент 1Т-сфера е найрозвинутiшим та най-бiльшим за обсягом сегментом шновацшно! економiки Украши, охоплюе виробництво, просування на ринку, обслуговування та використання:

а) програмного забезпечення та вiдповiдних сервiсiв;

б) комп'ютерного i телекомунiкацiйного обладнання (апа-ратного забезпечення);

в) 1Т-послуг (пiдтримка та сервю, телекомушкацп, консалтинг, системна штегращя, аутсорсинг тощо).

1Т-сфера прямо пов'язана з прискоренням процесу неош-дус^атзацп, становленням iнформацiйного суспiльства у кра-1ш, зокрема з процесами шформатизаци (комп'ютеризаци), роз-витком нащонально! шформацшно-комушкацшно! шфраструк-тури, збiльшенням штернет-аудиторп, ринку онлайн-послуг тощо.

На процес неоiндустрiалiзацil в Укра1ш значною мiрою мае вплинути державна полiтика у сферi формування шформа-цiйного суспiльства. Вщповщно до Постанови Верховно1 Ради Украши «Про Рекомендацп парламентських слухань на тему «Законодавче забезпечення розвитку шформацшного суспшь-ства в Укра1ш» побудова шформацшного суспшьства в Укра1ш буде вщбуватися згiдно з державною програмою, за якою впро-вадження шформацшно-комушкацшних технологiй розгляда-еться як мотивацшна база розвитку та перетворення на один iз головних чинникiв зростання шновацшного, сощально-еконо-мiчного та культурно-осв^нього потенцiалу держави. Цю про-граму доручено розробити Кабшету Мiнiстрiв Украши [1].

© Н.Ф. Васильева, 2015

Для прискорення реалiзацil стратеги неошдустрiалiзацil економжи Украши може бути актуальним дослщження стану 1Т-сфери в Укра1ш, крашах-членах СС, визначення необхiдних напрямiв розробки державно! програми побудови шформацш-ного суспшьства в Укрш'ш, ефективного використання 1Т-технологiй.

Згiдно з електронним словником iнформацiйнi технологи (1Т-технологи), шформацшно-комушкацшш технологи (1КТ) -це сукупшсть методiв, виробничих процесiв i програмно-технiчних засобiв, iнтегрованих з метою збору, обробки, збер> гання, розповсюдження, вiдображення i використання шформа-ци в iнтересах И користувачiв [2].

Дослiдженню проблем побудови неошдус^ально! еко-номiки в Укра1ш вiдведено важливу роль у працях О. Амош^ К. Бараново!, О. Бiлоруса, С. Белашова, В. Белова, В. Вишнев-ського, Б. Данилишина, А. Задоя, Л. Збаразсько!, В. Кондратьева, В. Ляшенка, О. Собкевича, С. Тульчинсько!, Л. Федулово!, Н. Шелюбсько! та iн. Проте подальшого розгляду потребують проблеми, що виникають в IТ-сферi щодо прискорення темпiв неоiндустрiалiзацil.

Мета статтi - дослiдити стан 1Т-сфери в Укра1ш, крашах-членах СС на прикладi аналiзу глобальних рейтингiв за шдек-сами: розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй, ме-режно! готовности розвитку 1нтернету, рiвня розвитку елект-ронного уряду серед кра!н св^; виявити необхiднiсть ефективного використання 1Т-технологш для реалiзацil стратеги неош-дустрiалiзацil Украши.

Сьогоднi 1Т-технологи можуть зробити вирiшальний вне-сок у змщнення взаемозв'язку мiж неоiндустрiалiзацiею та зростанням продуктивностi працi, обсягiв виробництва, швес-тицiй i зайнятостi. Останне пщтверджуе практика (iнформацiйнi послуги можуть надати чимало робочих мiсць).

У табл. 1 наведено основш показники, що характеризують стан використання 1КТ в Укра1ш.

Обсяги експорту та iмпорту комп'ютерних й шформацш-них послуг у 2013 р. збшьшилися на 43% вщповщно (7,4% вщ

загального експорту послуг) та на 28% порiвняно з минулим роком за аналопчний перiод [4].

Таблиця 1

Основы показники використання 1КТ на тдприемствах Украши станом на 2013 р. [3]

Показник Значення

Обстеженням було охоплено, тдприемств 49004

з них тдприемства, що користувалися комп'ютером, % 91,1

Юльюсть тдирнемств, що мали доступ до мереж1 1нтернет, од. 42464

Частка тдприемств, що мали доступ до мереж1 1нтернет, % 95,1

Напрями використання мереж1 1нтернет иiдирнемствамн,

% до кшькост иiдирнемств , що мали доступ до мережi 1нтернет: отримання баикiвськнх та фiиаисовнх иослуг 87,7

отримання форм 81,6

отримання шформацй 80,5

повернення заповнених форм 66,6

виконання адмшютративних процедур 40,5

Усього на обстежених тдприемствах налiчувалося персональних

комп'ютерiв, тнс. од. 1166,1

Юльюсть суб'екпв госиодарювання за видом економiчноl дiяльио-стi «Iиформацiя та телекомуткаци», тнс. од.* 66,5

Кiлькiсть внщнх навчальних закладiв, що здiйсиюють иiдготовку кадрiв для 1КТ 148

Частка иiдключеинх до мережi 1нтернет иiдирнемств, % 95,1

з них - ШСД 38,0

Частка сферн 1КТ у ВВП Укратн, % 4,5

Обсягн реалiзованих иослуг у сферi коми'ютерного ирограмування та iишнх иослуг у сферi тформатнзацп, млрд грн** 7,96

Внробннцтво коми'ютерiв, електронно! та оптично! иродукци,

% до иоиереднього року 86,4

Каттальт твестнци у внробннцтво комп'ютерiв, електроииоl та

оитнчно! иродукцп, % до попереднього року 96,6

* На цих об'ектах працюе 3% в1д всього зайнятого населения дер-

жави.

**На 15% бшьше, шж у минулому рощ.

Найвища динамiка зростання спостер^аеться передусiм у двох секторах - продаж 1Т-продукци на внутрiшньому ринку й 1Т-аутсорсинг (розробка та продаж програмного забезпечення i

надання 1Т-послуг). При цьому експорт продукцп IT-аутсор-сингового сектору, обсяг якого складае бiльше половини всього ринку галуз^ лише протягом 2011-2013 рр. збшьшився з 1 до 3,2 млрд дол. На даний момент це один i3 ключових напрямiв нацiонального експорту (5 мiсце за обсягом) з потенщалом ви-ходу на провщну позицiю в Укра1'ш до 2025 р. Бiльше того, IT-сфера е ниш одшею з найбшьш iнвестицiйно привабливих галу-зей украшсько! економiки [4]. 1ндекс розвитку IKT серед краш св^ (Measuring the Information Society) протягом 2011-2014 рр. в Укра1'ш постшно зростав, однак рейтинг за цим iндексом (табл. 2) був найвищим у 2011 р. (iндекс - 4,20; 65 мюце) i най-нижчим - у 2014 р. (шдекс - 5,15; 73 мшце), у той час як у 2014 р. найкращий показник серед краш GC мала Данiя (н-декс - 8,86; 1 мюце, ), а найгiрший - Румушя (iндекс - 5,83; 58 мшце).

Таблиця 2

Рейтинг крат-члетв €С та Украти за 1ндексомрозвитку

шформацтно-комуткацтних технологш серед крат ceimy [5]

Рейтинг Краши 1ндекс

Рк Рк

2011 2012 2013 2014 2011 2012 2013 2014

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Краши-члени €С Захщно!' Свропи

22 19 21 24 Австрiя 6,74 7,10 7,36 7,62

23 23 25 25 Бельпя 6,60 6,89 7,16 7,57

14 9 8 5 Великобриташя 7,35 7,75 7,98 8,50

35 33 32 39 Грещя 5,88 6,14 6,45 6,85

3 3 4 1 Дашя 8,01 8,29 8,35 8,86

29 20 23 26 Iрландiя 6,13 7,09 7,25 7,57

19 28 27 28 1спашя 6,99 6,62 6,89 7,38

27 29 30 36 Iталiя 6,31 6,28 6,57 6,94

38 44 45 51 Кшр 5,64 5,73 5,86 6,11

6 7 9 10 Люксембург 7,64 7,76 7,93 8,26

28 26 24 30 Мальта 6,30 6,69 7,25 7,25

7 6 7 7 Нщерланди 7,60 7,82 8,00 8,38

15 16 19 17 Шмеччина 7,18 7,39 7,46 7,90

11 13 6 6 Норвепя 7,39 7,52 8,13 8,39

36 37 36 43 Португалiя 5,86 6,05 6,32 6,67

5 5 5 8 Фiнляндiя 7,89 8,04 8,24 8,31

17 18 18 18 Франщя 7,08 7,30 7,93 7,87

2 2 2 3 Швещя 8,21 8,34 8,45 8,67

1|2|3|4| 5 |6|7|8|9

Краши-члени €С схщно!' Свропи

49 51 46 49 Болгарiя 5,19 5,20 5,83 6,31

30 31 37 44 Польща 6,09 6,19 6,31 6,60

50 39 43 45 Словаччина 4,89 5,86 6,05 6,58

39 25 28 31 Словешя 5,63 6,70 6,76 7,13

24 52 55 58 Румушя 6,54 5,13 5,35 5,83

42 41 42 46 Угорщина 5,53 5,77 6,10 6,52

41 42 38 37 Хорва™ 5,54 5,75 6,31 6,90

33 32 34 41 Чехiя 5,89 6,17 6,40 6,72

Пострадянськ краши-члени €С

37 36 35 33 Латвiя 5,80 8,06 6,36 7,03

34 35 44 40 Литва 5,88 6,06 5,88 6,74

26 24 22 21 Естошя 6,36 6,81 7,28 7,68

65 67 68 73 Украша 4,20 4,40 4,64 5,15

152 155 157 166 Усього краш 152 155 157 166

Рейтинг Украши за 1ндексом розвитку 1КТ серед кра1н св1ту е важливим ще й тому, що вш ствпадае з рейтингом «ме-режно1 готовности), тобто вказуе на те, наскшьки та або шша кра1на св1ту готова до використання в реальному житт шфор-мацшних технологш (табл. 3).

Таблиця 3

Рейтинг крат-члешв €С та Украгни за 1ндексом мережног готовност1 серед крагн свту [6] 1

Краши Рейтинг

2008-2009 2011-2012 2013 2014 2015

1 2 3 4 5 6

Краши-члени €С Захiдноi Свропи

Австрiя 16 19 19 22 20

Бельпя 24 22 24 27 24

Великобриташя 15 10 7 9 8

Грещя 55 59 64 74 66

Дашя 1 4 8 13 15

Iрландiя 23 25 27 26 25

1спашя 34 38 38 34 34

Iталiя 45 48 50 58 55

Кшр 32 32 35 37 36

Люксембург 21 21 16 11 9

Мальта 26 26 28 28 29

Нщерланди 9 6 4 4 4

Шмеччина 20 16 13 12 13

1 2 3 4 5 6

Норвепя 8 7 5 5 5

Португалiя 30 33 33 33 28

Фiнляндiя 6 3 1 1 2

Франщя 19 23 26 25 26

Швецiя 2 1 3 3 3

Кра!ни-члени €С Схiдноi Свропи

Болгарiя 68 70 71 73 73

Польща 69 49 49 54 50

Словаччина 43 64 61 59 59

Словешя 31 37 37 36 37

Румунiя 58 67 75 75 63

Угорщина 41 43 44 47 53

Хорватiя 49 45 51 46 54

Чешя 32 42 42 42 43

Поcтрадянcькi к эаши-члени €С

Латвiя 48 31 32 39 33

Литва 35 41 41 31 31

Естошя 18 24 22 21 22

Укра!на 62 75 73 81 71

Усього кра!н cвiту 134 142 144 148 143

1 1нформащя за 2010 р. вщсутня.

Як свщчатъ даш табл. 3, протягом 2008-2015 рр. найви-щий рейтинг серед краш-члешв GC за 1ндексом мережно! го-товност1 (Networked Readiness Index) мали Нiдерланди (9-4 мк-ця), Норвегiя (8-5), Фiнляндiя (6-1), Швещя (3-1), а найниж-чий - Румушя (75), Грецiя (74), Болгарiя (73), Польща (69), Словаччина (64 мшце). Укра!на у цьому рейтингу посша 81 мю-це у 2014 р., а найкращий результат мала у 2008-2009 рр. -62 мюце.

До першо! десятки кра!н у рейтингу за розвитком мережi 1нтернет (The Web Index) серед 86 кра!н cвiту у 2014 р. (у 2013 р. серед 81 кра!ни) ввшшли шють краiн-членiв GC: перше мicце посша Дашя (у 2013 р. - 6 мкце), друге - Фiнляндiя (у 2013 р. -7), трете - Норвепя (у 2013 р. - 2), четверте - Великобриташя (у 2013 р. - 3), п'яте - Швещя (у 2013 р. - 1 мкце), дев'яте -Нщерланди (у 2013 р. - 12). Найнижчий рейтинг мають таю кра!ни-члени £С, як Польща - 34 мкце (у 2013 р. - 21), Грещя -

30 (у 2013 р. - 26), 1таля - 29 (у 2013 р. - 22), Чехiя - 28 мкце (у 2013 р. - 34 мюце). Украша вщстае у цьому рейтингу, пось даючи 46 мicце (у 2013 р. не брала участ в рейтингу) [7].

Ще одним важливим показником, який ощнюе roTOBHicTb i можливють нацioнальних державних структур у використанш 1КТ для надання громадянам державних послуг, е 1ндекс рiвня розвитку електронного уряду (United Nations e-Government Readiness Index). Вш публiкуетьcя Департаментом з екoнoмiч-них i сощальних питань ООН (уперше пiдгoтoвленo у 2001 р.). Цей i^^^ включае три пiдiндекcи, якi характеризують стан людського капiталу, IКТ-iнфраcтруктури i веб-присутност ор-ганiв державно! влади. Першi два базуються на oфiцiйних ста-тистичних даних, а ocтаннiй будуеться на ocнoвi результатiв обстеження веб-сайтсв уряду i вiдпoвiдних мiнicтерcтв (фшан-ciв, охорони здоров'я, ocвiти i науки, працi, coцiальнoгo забез-печення).

У 2014 р. Украша посша 87 мкце (iндекc - 0,5032) у рейтингу готовност до електронного уряду, у той час як найнижчi показники рейтингу серед краш-члешв £С мали Бoлгарiя (73 мшце, iндекc - 0,5421), Румунiя (64 мшце, iндекc - 0,5632), Юпр (58 мicце, рейтинг - 0,5958). У 2012 р. Украша посша 68 мкце, а серед краш-члешв £С найнижчi показники мали Румушя (62 мicце, iндекc - 0,6060), Бoлгарiя (60 мicце, iндекc - 0,6132), Словаччина (53 мшце, i^^^ - 0,6292) (табл. 4). Таким чином, незважаючи на кращий рейтинг у 2012 р., Украша вщстае вщ кра!н iз найнижчими рейтингами на 6-15 пункив.

Таблиця 4

Рейтинг крат-члетв €С та Украши за 1ндексомр1вня

розвитку електронного уряду серед крат свгту [9]

Кра'ша Рейтинг 1ндекс

2012 2014 2012 2014

1 2 3 4 5

Кра'ши-члени £С Захщно! Свропи

Австр1я 21 20 0,7840 0,7912

Бельпя 24 25 0,7718 0,7564

Великобриташя 3 8 0,8960 0,8695

Грещя 37 34 0,6872 0,7118

1 2 3 4 5

Дaнiя 4 16 0,8889 0,8162

Ipлaндiя 34 22 0,7149 0,7810

кшшя 23 12 0,7770 0,8410

Iтaлiя 32 23 0,7190 0,7593

Kinp 45 58 0,6508 0,5958

Люкcембypг 19 24 0,8014 0,7591

Мaльтa 35 40 0,7131 0,6518

Hiдеpлaнди 2 5 0,9125 0,8897

Hiмеччинa 17 21 0,8079 0,7864

Hopвегiя 8 13 0,8593 0,8357

Пopтyгaлiя 33 37 0,7165 0,6900

Фiнляндiя 9 10 0,8505 0,8449

Фpaнцiя 6 4 0,8635 0,8938

Швецiя 7 14 0,8599 0,8225

Kpaïни-члени GC Cxiднoï CeponH

Бoлгapiя 60 73 0,6132 0,5421

Пoльщa 47 42 0,6441 0,6482

Cлoвaччннa 53 51 0,6292 0,6148

Cлoвенiя 25 41 0,7492 0,6505

Румушя 62 64 0,6060 0,5632

Угорщита 31 39 0,7201 0,6637

Xopвaтiя 30 47 0,7328 0,6282

Чеxiя 46 53 0,6491 0,6070

Пocтpaдянcькi кpaïни-члени GC

Лaтвiя 29 31 0,7333 0,7178

Лнтвa 42 29 0,6604 0,7271

Ecтoнiя 20 15 0,7987 0,8180

Укрыта 68 87 0,5653 0,5032

Уcьoгo крши cвiтy 190 193 190 193

У пдаумку мoжнa кoнcтaтyвaти, щo Укpaïнa знaчнoю мь poю вiдcтaе зa глoбaльними ^газни^ми poзвиткy IТ-cфеpи вiд кpaïн-членiв GC ^бл. 5).

У 2014 р. тайбшьше вiдcтaвaння Укpaïни вiд кpaïн-членiв GC cпocтеpiгaлocя зa Iндекcoм piвня poзвиткy електpoннoгo уряду. Дocвiд кpaïн-членiв GC у пoбyдoвi пoлiтики у cфеpi IKT cтaнoвить iнтеpеc для Укpaïни, ocкiльки, як cвiдчить пpoведе-ний aнaлiз, у фopмyвaннi евpoпейcькoгo iнфopмaцiйнoгo cycm-льcтвa вoни дocягли кpaщиx pезyльтaтiв. Бiльше тoгo, в ac^^i вcтyпy Укpaïни дo GC TOCTae зaвдaння yзгoдження чиннoгo зa-

конодавства у сферi шформатизаци нашо! краши i кра1н-члешв

ее.

Таблиця 5

Результаты анал1зу стану 1Т-сфери Украши за глобальними показниками по в/дношенню до крат-члешв €С у 2014 р.

Значення Значення показни- Вщхилення показника

Показник показника ка краш-члешв Украши вщ показника

Укра1ни, ее, мюце краш-члешв ее,

мюце пункт1в

найвище найнижче найвищого найнижчого

Рейтинг за 1ндексом роз-

витку шформацшно-

комушкацшних техноло- 73 1 58 72 15

пй серед краш св1ту

Рейтинг за 1ндексом ме-

режно: готовност1 серед 81 1 75 80 6

краlн св1ту

Рейтинг за 1ндексом роз-

витку мереж1 1нтернет у 46 1 34 45 12

краlнах св1ту

Рейтинг за 1ндексом гото-

вност1 до електронного

уряду ООН серед краш 87 4 64 83 23

св1ту

Висновки. Втизняний ринок 1КТ перебувае у сташ активного становлення, незважаючи на значне вщставання вiд кра1н-члешв еС за iндексами розвитку шформацшно-комушка-цiйних технологiй, мережно! готовностi, мережi 1нтернет, елек-тронного уряду серед кра!н свiту. Потребуе вдосконалення на-цiональна система iндикаторiв розвитку iнформацiйного суст-льства з метою гармошзацп 11 з вщповщними показниками кра-1н-члешв еС, а також нормативно-правове законодавство у сферi шформатизаци. Цьому може сприяти реалiзацiя державно! програми побудови шформацшного суспiльства в Укра!ш, що активiзуе И неоiндустрiальний розвиток, завдяки:

прискоренню розробки та впровадження новiтнiх 1КТ в економiку Украши;

ефективностi державного управлшня, пiдвищенню про-дуктивностi пращ у вах сферах економiки, рiвня шформацшно! 64

безпеки cycпiльcтвa, деpжaви, пiдпpиeмcтвa i людини, ступеня poзвиткy iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнoï iнфpacтpyктypи, зoкpе-мa yкpaïнcькoгo cегментy меpежi !нтернет;

збiльшенню чacтки нayкoмicткoï пpoдyкцiï;

тдгстсвщ квaлiфiкoвaниx кaдpiв не тiльки для caмoï IT-cфеpи, aле i взaгaлi якocтi тa дocтyпнocтi гоолуг ocвiти, нayки;

poзшиpенню мoжливocтi фaxiвцiв oтpимyвaти дocтyп дo нaцioнaльниx тa cвiтoвиx iнфopмaцiйниx електpoнниx pеcypciв;

cтвopенню нoвиx poбoчиx мicць, пoлiпшенню yмoв пpaцi.

Пoдaльшoгo дocлiдження пoтpебyють чинники, щo впли-вaють нa ефективне викopиcтaння IKT у пpиcкopеннi npo^cy неoiндycтpiaлiзaцiï екoнoмiки Укpaïни.

Лiтература

1. Пocтaнoвa Веpxoвнoï Paди Укpaïни «npo Pекoмендaцiï пapлaментcькиx cлyxaнь нa тему: «Зaкoнoдaвче зaбезпечення poзвиткy iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa в Укpaïнi» // Вiдoмocтi Веpxoвнoï Paди Укpaïни. - 2014. - № 33. - От. 1163.

2. Вiкiпедiя. [Eлектpoнний pеcypc]. - Pежим дocтyпy: http://ua. Wikipedia. org/wiki/.

3. Iнфopмaцiйнo-aнaлiтичний звiт пpo дiяльнicть Деpжaв-нoгo aгентcтвa з пш^нь нayки, iннoвaцiй тa iнфopмaтизaцiï Ук-païни у 2013 poцi [Eлектpoнний pеcypc]. - Pежим дocтyпy: http://dknii.gov.ua/?q=node/1889; Cтaтиcтичний щopiчник Укpaï-ни зa 2013 piк; зa ред. Оcayленкa О.Г. / Деpжaвнa cлyжбa CTara-cтики Укpaïни. - K., 2014. - 320 c.

4. Викopиcтaння iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx теxнoлo-гiй нa пiдпpиeмcтвax Укpaïни [Eлектpoнний pеcypc]: cтaт. бюл.; вiдп. зa випycк Kaлaчoвa I.B. / Деpжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Ук-païни. - K., 2013. - 50 c. - Pежим дocтyпy: www.ukrstat.gov.ua.

5. Междyнapoдный coюз электpoники. Индекc paзвития инфopмaциoннo-кoммyникaциoнныx теxнoлoгий в CTparnx ми-pa в 2014 году [Eлектpoнний pеcypc]. - Pежим дocтyпy: http://gtmarket.ru/ news/2014/11/24/6988; Междyнapoдный шюз электpoники. Индекc paзвития инфopмaциoннo-кoммyникa-цтенныи теxнoлoгий в cтpaнax миpa в 2013 году [Eлектpoнний

ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2013/10/ 08/6296; Международный союз электроники. Индекс развития информационно-коммуникационных технологий в странах мира в 2012 году [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2012/10/11/5059; Международный союз электроники. Индекс развития информационно-коммуникационных технологий в странах мира в 2011 году [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/ state/2011/ 09/21/3495.

6. Всемирный экономический форум: Индекс сетевой готовности 2015 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2015/04/17/7128; Всемирный экономический форум: Индекс сетевой готовности 2014 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2014/04/ 24/6750; Всемирный экономический форум: Индекс сетевой готовности 2013 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/ news/ 2013/04/11/5816; Всемирный экономический форум: Индекс сетевой готовности 2011-2012 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/state/ 2013/04/11/5816; Всемирный экономический форум: Индекс сетевой готовности 2008-2009 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/state/2009/04/05/2477.

7. Исследование World Wide Web Foundation: Рейтинг развития Интернета в странах мира в 2014 году [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: gtmarket.ru.news/2015.02.05/ 7084; Исследование World Wide Web Foundation: Рейтинг развития Интернета в странах мира в 2013 году [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru.news/2013.11.25/ 6418.

9. Исследование ООН. Рейтинг стран мира по уровню развития электронного правительства 2014 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru.news/2014.06.26/ 6835; Исследование ООН. Рейтинг стран мира по уровню развития электронного правительства 2012 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru.news/2012.03.09/4102.

НадШшла доредакцП 06.07.2015р.