Научная статья на тему 'Використання хмарних технологій у системі інформаційної взаємодії державних органів'

Використання хмарних технологій у системі інформаційної взаємодії державних органів Текст научной статьи по специальности «Экономика и экономические науки»

CC BY
173
110
Поделиться
Ключевые слова
хмарні технології / інформаційна взаємодія / електронне урядування

Аннотация научной статьи по экономике и экономическим наукам, автор научной работы — М. Б. Вітер, Х. О. Засадна

Здійснено аналіз сучасного стану розвитку хмарних технологій. Наведено їх основні визначальні характеристики. Описано моделі надання послуг: програмне забезпечення як послуга, платформа як послуга, інфраструктура як послуга. Дано характеристики моделей розгортання хмарних обчислень: приватна хмара, хмара співтовариства або загальна хмара, публічна хмара, гібридна хмара. Обґрунтовано доцільність застосування хмарних технологій при організації інформаційної взаємодії державних органів. Сформульовано заходи, які необхідно здійснити при організації такої взаємодії у хмарних системах.

Похожие темы научных работ по экономике и экономическим наукам , автор научной работы — М. Б. Вітер, Х. О. Засадна,

Using Cloud Technologies in Government Information Exchange Systems

The current state of cloud technology development is analysed and its key distinctive features are enumerated. Service delivery models such as software as a service, platform as a service, and infrastructure as a service, are described. Some features of cloud computing deployment models were provided, in particular private cloud, community or common cloud, public cloud, hybrid cloud. The use of cloud technologies during organization of information exchange in government bodies is justified. The actions to be taken for organization of such exchange in cloud systems are enumerated.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Використання хмарних технологій у системі інформаційної взаємодії державних органів»

navigation information based on the maximum likelihood, which can improve the accuracy and noise immunity instantly received estimated current values navigation parameters, especially needed for supersonic unmanned aerial vehicles with navigation system constraints on time scales and useful load, and also the order reduce the cost of the navigation system as a whole.

Key words: aircraft, integration of navigational information, inertial navigation systems, satellite navigation systems, the standard error.

УДК 004:351 Доц. М.Б. Вiтер, канд. фЬз.-мат. наук - МШстерство фтанав

Украти; доц. Х.О. Засадна, канд. фЬ.-мат. наук -Львiвський iнститут баншвськог справи УБСНБУ, м. Ки1в

ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У СИСТЕМ1 1НФОРМАЦ1ЙНО1 ВЗАеМОДН ДЕРЖАВНИХ ОРГАН1В

Здшснено аншпз сучасного стану розвитку хмарних технологш. Наведено !х основы визначальш характеристики. Описано модел1 надання послуг: програмне забезпе-чення як послуга, платформа як послуга, шфраструктура як послуга. Дано характеристики моделей розгортання хмарних обчислень: приватна хмара, хмара сшвтовариства або загальна хмара, публ1чна хмара, пбридна хмара. Обгрунтовано доцшьшсть застосу-вання хмарних технологш при оргашзацп шформацшно! взаемодп державних оргашв. Сформульовано заходи, як необхщно здшснити при оргашзацп тако! взаемодп у хмар-них системах.

Ключовi слова: хмарш технологи, шформацшна взаемодш, електронне урядування.

Актуальнiсть дослщження. Сучасна державна полiтика в Украíнi повинна будуватись на принципах загальнодоступносп, прозоросп i вiдкритостi для громадянського суспiльства. Громiздка iнформацiйна iнфраструктура наявного державного управлшня потребуе iстотних змш, 1х можна здiйснити на основi нових пiдходiв i технологiй. У цьому неабияку роль вiдiграють шформа-цiйно-комунiкацiйнi технологií (1КТ). Використання 1КТ для вдосконалення державного управлiння, покращення вiдносин мiж державою i громадянами, ор-ганiзацiя електронних форм взаемодц мiж органами державно* влади та органами мкцевого самоврядування i фiзичними та юридичними особами е одним iз прiоритетних завдань побудови шформацшного суспiльства в Украíнi [1].

Хмарш обчислення займають одне з проввдних мiсць у перелiку сучас-них iнформацiйних технологiчних прiоритетiв поряд з вiртуалiзацiею, бiзнес-аналiтикою i мобiльними рiшеннями [2].

Перенесення електронно!' iнформацiйноí взаемодл у хмару дае змогу залу-чати до не! широке коло користувачiв з вщносно невеликими матерiальними затратами. При цьому вщсутнкть контакту з чиновником тдвишуе ефективнiсть i прозоркть взаемодл держави з громадянами, знижуе ймовiрнiсть корупци, а 1н-тернет-технологи забезпечують вищу ефективнiсть i оператившсть вiдповiдного документообiгу. Тому можна стверджувати, що хмарнi технологií е одшею з ос-новних технологiчних баз для сучасно1 ефективно1 органiзацií електронно1 ш-формацiйноí взаемодií державних оргашв, зокрема побудови системи електрон-ного урядування. Це зумовлюе актуальнiсть наукових дослiджень у цiй сферi.

Огляд публжацш. Сучаснi роботи на вказану тематику основну увагу придшяють техшчним проблемам моделювання хмарних обчислень [3, 4] або за-

гальнометодологiчним питанням в рамках формування електронного уряду [5]. Тому важливими е дослщження прикладних застосувань хмарних технологiй.

Мета роботи. Метою ще1 роботи е анатз функцiонально-технологiчних можливостей сучасних хмарних технологш, а також розроблення пропозицш щодо 1х ефективного застосування у системi iнформацiйноï взаемодiï держав-них органiв.

Виклад основного матерiалу. Хмарш обчислення - це модель реалiза-цiï повсюдного i зручного мережевого доступу в мiру необхiдностi до загально-го пулу конфiгурованих обчислювальних ресурсiв (наприклад мереж, серверов, систем зберкання, додаткiв i сервiсiв), ят можуть бути швидко наданi i видше-нi з мiнiмальними зусиллями в управлiннi i необхiднiстю взаемодп з провайдером послуг (сервк-ировайдером) [6].

Хмарна модель пiдтримуе високу доступнкть сервiсiв i описуеться такими категорiями.

I. П'ятьма основними характеристиками (Essential Characteristics):

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1. Сервк самообслуговування в Mipy виникнення необхщноста (On-Demand Self-Service). Дае змогу шдивщуальне формування таких параметрiв, як швидысть доступу, серверний час, швидк1сть оброблення iнформацiï, мож-ливiсть самостiйного управлшня обсягом збережених даних тощо.

2. Вшьний мережевий доступ (Broad Network Access). Забезпечуе вшьний доступ з будь-яких категорп' термiнальних пристро'1'в, включаючи мобiльнi пристро!

3. Пул ресуршв (Resource Pooling). Об'еднуе ресурси в единий пул для можли-вост динамiчного перерозпод1лу комп'ютерних потужностей мiж користу-вачами вiдповiдно до потреб i географiчного розташування.

4. Швидка еластичнiсть (Rapid Elasticity). Користyвачi взаемодшть з хмарою повнiстю в автоматизованому режим^ що дае змогу оперативно користува-тись послугами.

5. Вимiрний сервiс (Measured Service). Автоматично веде облш використання ресyрсiв, включаючи пропускну спроможшсть, обсяг даних, що зберь гаеться, к1льк1сть користyвачiв тощо.

II. Трьома сервкними моделями - моделями надання послуг (Service Models):

1. 1нфраструктура як послуга (Cloud Infrastructure As a Service, IAAS).

2. Платформа як послуга (Cloud Platform As a Service, PAAS).

3. Програмне забезпечення як послуга (Cloud Software As a Service, SAAS).

III. Чотирма моделями розгортання (Deployment Models):

1. Приватна хмара (Private Cloud).

2. Хмара спiвтовариства або загальна хмара (Community Cloud).

3. Публ!чна хмара (Public Cloud).

4. Пбридна хмара (Hybrid Cloud).

Серед постачальниюв загальнодоступних хмар зберiгання даних можна назвати Amazon i Nirvanix (mi пропонують зберiгання даних як послуги). Прикладами постачальникiв приватних систем зберкання е IBM, Parascale i Cleversafe (пропонуе програмне забезпечення та / або обладнання для внутршньо!' хмари). Постачальники пбридних хмар - це Nirvanix, Egnyte та iн.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Пбридш моделi хмар дадуть змогу органiзацiям зберкати конфщен-цiйнiсть сво1х даних у межах локальних центрiв оброблення даних, передаючи менш конфiденцiйнi данi в хмару для економи витрат i географiчного захисту [7]. Сервiснi моделi надання послуг мають певнi особливосп.

1нфраструктура як послуга (IAAS) передбачае надання споживачевi апа-ратних засобiв оброблення i зберiгання даних, мереж та iнших базових ресурсов, завдяки "м споживач може шсталювати i виконувати довiльне програмне за-безпечення, включаючи операцiйнi системи. Платформа як послуга (PAAS) включае розмщення на сторонi провайдера як технолопчно!' iнфраструктури (сервера), так i програмно!' платформи: операцiйних систем, систем управлшня базами даних, тестувальних систем.

Програмне забезпечення як послуга (SAAS) полягае у наданнi серверов з набором необхщного програмного забезпечення в середовишд хмарного провайдера. При цьому споживач не управляе i не контролюе саму хмарну систему. Деколи йому може бути надано можливiсть доступу до користувацьких конфкурацшним налаштувань. Моделi розгортання призначенi для надання таких сервкгв.

Приватна хмара - це шфраструктура, яка забезпечуе обслуговування тiльки однiеí органiзацií. Вона може управлятися самою органiзацiею або третьою стороною i може кнувати як на сторонi споживача (On Premise), так i у зовшшнього провайдера (Off Premise) [6]. Залежно ввд завдання у приватну хмару можуть виноситись як додатки, так i шфраструктура.

Хмара сшвтовариства використовуеться сшльно кшькома органiзацiями iз спорщненими обчислювальними (iнформацiйними) ресурсами i завданнями. При цьому, завдяки взаемнiй довiрi, забезпечуеться вищий рiвень конфщен-щйносп i захисту iнформацií, нiж в публiчнiй хмарi. Така хмарна шфраструктура може управлятися самими оргашзащями або третьою стороною i може кнувати як на сторош споживача так i у зовшшнього провайдера.

Публiчна хмара належить до моделi хмарних технологiй, в якш провайдер надае вiдповiднi IT-ресурси для широко! аудиторй' 1нтернету. Сервки публiчноí хмари, як правило, пропонуються на уже використовуванiй моделi.

Пбридне хмара е композицiею двох i бшьше хмар попереднiх типiв (приватних, спiвтовариства або публiчних). При цьому хмари, що входять до íí складу, залишаються унiкальними сутностями i об'еднуються вiдповiдними тех-нологiями для забезпечення належного рiвня обмiну даних мiж ними.

Серед сучасних рiзновидiв хмарних технологiй варто також вщзначити:

• резервне копiювання як сервю (Backup As a Service, BaaS);

• метал як сервiс (Metal As a Service, MaaS).

В останньому випадку, на вiдмiну ввд хмарних платформ, вид1лення ре-сурав вiдбуваеться на рiвнi фiзичних серверiв, а не вiртуальних [8].

Хмарш обчислення мають такi переваги:

• не шг^бне недешеве апаратне (сервери) i програмне забезпечення;

• нема потреби утримувати великий штат IТ-фахiвцiв;

• оперативна масштабоватсть обчислювальних потужностей;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

• провайдер може оргатзувати бшьш квалiфiковане обслуговування i надшний

захист iнформацií вiд зовнiшнiх загроз;

• можливють динамiчного розподiлу ресурив;

• широка доступтсть через 1нтернет рiзними засобами.

У найпроспшому випадку клieнту хмарно! технологií досить мати тiльки веб-браузер для повнощнно! роботи.

Комфорт i зручнiсть користування хмарними обчисленнями забезпе-чуеться вiдповiдною кастомiзацieю (iндивiдуалiзацieю) та ушверсальнктю пристро'в, що пiдключаються. Багато хмарних додаткiв пропонують привь лейованим користувачам пiдвищену пропускну здатнкть, додатковий дисковий проспр та iншi переваги порiвняно з тими, хто не мае доступу до премiальних послуг. Недолiки хмарних обчислень:

• кнуе проблема уразливостi хмар з точки зору шформацшно! безпеки;

• необхщна наявнiсть стабiльного i бажано швидюсного пiдключення до 1нтерне-ту;

• не усе можна перенести в хмарне середовище через обмежешсть набору дос-тупних iнструментiв;

• у довгостроковш перспективi хмарна модель може виявитися дорожчою, нiж розмiщення локального (традицшного) сервера, зокрема це стосуеться хмарно!' технологи БааБ;

• у дешевого хмарного провайдера можливi заминки при здшсненш масштабова-ностi чи вщновлент працездатностi хмари пiсля збою.

Хорошим страхуванням може служити грамотно складений договiр, який повнiстю обумовлюе до сторiн щодо надiйностi оброблення i захисту даних.

Обгрунтуемо дощльнкть застосування хмарних технологiй у державних органах. За своею суттю ус сервiси електронного уряду е хмарними [9]. Коли користувач входить у свш особистий кабшет на единому порталi держпослуг, то йому, кр1м 1нтернет-браузера, нiяке додаткове програмне забезпечення вста-новлювати на свiй комп'ютер не треба. Якщо говорити про мiжвiдомчому елек-тронну взаемодда, то ус вiдомчi системи взаемоддать i обмiнюються шформа-цiею один одним з використанням веб-сервiсiв. Бiльшiсть цих систем також не вимагають шсталяцп на робочому мiсцi додаткового програмного забезпечення, бо функцiонують на основi 1нтернет-браузера.

Одним iз прикладш використання хмарних технологiй в державних органах Украши е надання Державною фiскальною службою Украши (ДФС) елек-тронних послуг платникам податтв засобами "Електронного кабiнету платника податтв (ЕКПП)" у складi iнформацiйноí системи "Податковий блок" [10].

ЕКПП надае можливкть платникам податкiв безкоштовно шдготувати i подати у режимi реального часу до оргашв ДФС електронну звiтнiсть, а також переглянути шформацда щодо стану !х розрахункiв з бюджетом, зокрема ш-формацiю про заборгованкть зi сплати податкiв i зборiв. Така система - це пер-сональне автоматизоване робоче мкце платника, працювати в якому вш може без використання спецiально встановленого клкнтського застосування.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Однак це тшьки один з небагатьох випадкiв ефективного використання хмарних технологiй в державному управлшш в Украíнi. Можна навести безлiч прикладав потреби i доцшьносп переведения документообмiну державних орга-шв у хмарнi системи.

Новий яккний рiвень могли би забезпечити хмарш технологií при орга-нiзацií шформадШно? взаемодо державних оргашв з органами мкцевого самов-рядування. Так, наприклад, згiдно з Бюджетним кодексом мiсцевi фiнансовi ор-гани здiйснюють функцп зi складання та виконання мкцевих бюджетш, контролю за витратами коштш розпорядниками бюджетних коштiв, а також iншi фун-кцií, пов'язаш з управлiнням коштами мiсцевого бюджету [11]. Це зумовлюе великий потш документiв мiж вiдповiдними фiнуправлiннями i мiсцевими органами самоврядування.

Фiрмою "Неоком ХХ1" розроблено аналiтично-iнформацiйнi системи "Мiсцевi бюджети рiвня мiста, району 2006" (далi - А1С МБ) та А1С "Мiсцевi бюджети рiвня села, селища", яш призначенi для автоматизацп робiт, пов'яза-них з плануванням бюджету, фiнансовими ресурсами, напрямами витрат, зви-нiстю тощо (http://gft.kiev.ua/ias). Проте вони тшьки частково полегшують вка-зану взаемодiю.

Серед основних проблем користувачiв даних систем (пращвнитв райдержадмiнiстрацiй, мiських та сiльських рад тощо) можна назвати низький ршень 1х комп'ютерно!' грамотностi, вiдсутнiсть на мкцях вiдповiдних 1Т- спе-щалкпв, необхiднiсть особисто передавати сформовану в системi iнформацiю вiдповiдним фiнансовим органам тощо. Виходом з дано!' ситуацп е створення в областях центрк оброблення даних (ЦОД), якi би засобами хмарних технологiй давали змогу формувати i передати необхiднi документи.

Сьогодш в багатьох крашах хмарш технологи розглядаються серед прь оритетних у сферi надання державних послуг. Так, наприклад, у лютому 2011 р. у США прийнята федеральна стратепя по впровадженню хмарних обчислень [8], де вказаш основнi напрями дослiджень у цiй сферi. У Дани реалiзовано систему е-Бокз, призначення яко! - замiна пересилання паперових листiв в тради-цшних поштових конвертах на пересилання електронних документiв через за-хищений поштовий ящик.

У деяких крашах, таких як Шмеччина, Голландия реалiзованi спецiалiзо-ванi рiшення з управлшня вс1ма електронними формами, яю використовуються при взаемодií держави з громадянами i юридичними особами.

Однкю з перешкод для широкомасштабного застосування моделi хмарних обчислень також е недостатнкть нормативно-правового регулювання. Дь ючi нормативнi документи у сферi 1Т технологiй орiентованi на те, що спожи-вач послуг шформацшно! системи е також ц оператором. Стандарти не врахо-вують наявносп постачальника послуг хмарних обчислень, а також сшльного використання його шфраструктури безлiччю споживачiв.

Висновки. Здiйснений в робоп аналiз розвитку сучасних хмарних тех-нологiй дае змогу зробити висновок про актуальнкть i ефективнкть !'х застосування у системi електронно! iнформацiйноí взаемодií державних оргашв.

Однiею з основних перешкод при цьому е вiдсутнiсть вiдповiдноí дер-жавно1 стратегií розвитку цiеí галуз! У нiй повиннi знайти вщображення такi питання, як нормативно-правове регулювання хмарно1 взаемодо на рiзних рiв-нях, захист конфiденцiйноí iнформацií (особливо персональних даних), вимоги до функщонування державних хмарних систем.

Перехiд у середовище хмарних обчислень використовуе такий же алгоритм, як i перехщ до аутсорсингу в основному завданш з управлшня ризиками. Споживач послуг втрачае значну частину контролю та адмшстрування над 1Т-ресурсами i, як наслiдок, над частиною процесiв. Виходячи з цього важливо ощ-нити можливосп застосування хмарних обчислень в штересах державного сектора економжи i пов'язанi з !х застосуванням ризики та вплив на безпеку держави.

Надiйнiсть i своечаснiсть отримання та доступностi даних у хмарi дуже сильно залежить вiд багатьох промiжних параметр1в, в основному таких як ка-нали передавання даних на шляху ввд клiента до хмари, питания останньо!' милi, питания про належну яккть роботи 1нтернет-провайдера клiента, питання про доступнкть само!' хмари в даний момент часу.

Також необхвдно враховувати, що при отриманнi 1нтернет-послуги ш-формацiя користувача може перетнути низку державних кордонiв i оброблятися на серверах в рiзних кра'нах.

Створення нацiональноí хмари вимагае унiфiкацií державних бiзнес-про-цес1в, що е важливим кроком на шляху створення електронного уряду. При цьому необхiдно враховувати регюнальний аспект (стутнь розвитку), вiдмо-вившись вiд единого унiверсального шдходу.

Лiтература

1. Закон Укра!ни "Про OcHOBHi засади розвитку шформацшного суспшьства в Укра!ш на 2007-2015 роки" вщ 09.01.2007 р., № 537-V. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon1 .rada.gov.ua/laws/.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

2. Кристофер Эберт Эскурс в историю программных технологий / Открытые системы. -2008. - № 10. - С. 32-36.

3. Кучук Г.А. Синтез топологи пбридного хмарного сховища даних у гетерогенному середовищi / Г.А. Кучук // Авиационно-космическая техника и технология : сб. науч.-техн. тр. -2013. - № 9. - С. 280-284.

4. Мельник А. Оргашзацш хмарних обчислень на бaзi масиву програмованих кошрок логши / А. Мельник, Н. Козак // Вiсник Нацюнального университету " Львiвськa полiтехнiкa". -Сер.: Комп'ютерш системи проектування. Теорш i практика. - Львiв : Вид-во НУ "Львшська полiтехнiкa". - 2010. - № 672. - С. 45-48.

5. Федонюк С.В. "Хмарш" технологи в електронному врядуванш / С.В. Федонюк // Науковий вiсник Волинського НУ ш. Лес Укра!нки. - 2011. - № 20. - С. 13-19.

6. Определение Облачных Вычислений (Драфт) Рекомендации Национального Ин-та Стандартов и Технологий (США). [Электронный ресурс]. - Доступный с http://cloud. sorlik.ru/definition.html.

7. Джонс M. Тим. Анатомия облачной инфраструктуры хранения данных / M. Тим Джонс. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ibm.com/developerworks/ru/library/cl-cloudstorage/.

8. Introducing Metal as a Service: provisioning for the hyperscale era. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.markshuttleworth.com/archives/1103.

9. Vivek Kundra. Federal cloud computing strategy / Kundra Vivek. February 8, 2011. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.whitehouse.gov/sites/default/files/omb/assets/ egov_docs/federal-cloud-computing-strategy.pdf.

10. Сайт Державно! фокально! служби. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/proekt--modernizatsiya-derj/elektronna-kartka/.

11. Бюджетний кодекс Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon1. rada.gov.ua/laws/

Витер М.Б., Засадна Х.Е. Использования облачных технологий в системе информационного взаимодействия государственных органов

Осуществлен анализ современного состояния развития облачных технологий. Указаны их основные определяющие характеристики. Описаны модели оказания услуг: программное обеспечение как услуга, платформа как услуга, инфраструктура как услуга. Даны характеристики моделям развертывания облачных вычислений: частное облако, облако сообщества или общее облако, публичное облако, гибридное облако. Обоснована целесообразность применения облачных технологий при организации информационного взаимодействия государственных органов. Сформулированы меры, которые необходимо осуществить при организации такого взаимодействия в облачных системах.

Ключевые слова: облачные технологии, информационное взаимодействие, электронное управление.

Viter M.B., Zasadna Kh.E. Using Cloud Technologies in Government Information Exchange Systems

The current state of cloud technology development is analysed and its key distinctive features are enumerated. Service delivery models such as software as a service, platform as a service, and infrastructure as a service, are described. Some features of cloud computing deployment models were provided, in particular private cloud, community or common cloud, public cloud, hybrid cloud. The use of cloud technologies during organization of information exchange in government bodies is justified. The actions to be taken for organization of such exchange in cloud systems are enumerated.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Key words: cloud technologies, information exchange, egovernance.

УДК 330.31 Доц. М.В. Негрей, канд. екон. наук

магктр Т.В. Гнот - Львiвський НУ т. 1вана Франка

МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМ1КИ Л1СОВИХ РЕСУРС1В УКРАШИ

Люи Украши е важливим стабшзацшним фактором для природних екосистем, вони посилюють 1хню стшгасть до антропогенного впливу та змш юнмату. Основним зав-данням розвитку люового господарства Украши е доведения люистост держави до оптимального ршня. Дослщжено стан люових ресурив Украши та проведено !х довгостро-кове прогнозування. Побудовано iмiтацшиу модель системно! динамши кругообку люо-вих ресурсов Украши, визначено основш чинники впливу на розвиток люового фонду та наслщки управлшня ним. Здшснено прогнози основних показникiв люового кругообiгу. Проаиалiзоваио перспективнi напрямки управлшня люовими ресурсами Украши.

Ключовi слова: лiсовi ресурси, прогноз, моделювання, системна динамжа.

Постановка проблеми. Лiсовi ресурси ввдграють важливу роль у розвитку сусшльства. Лiси здiйснюють вплив на воднi ресурси, на мiсцевi клша-тичнi умови, мiстять значш запаси вуглецю, iстотно знижують вплив антропо-генних викидiв вуглекислого газу. Свiтовi спiвтовариства розглядають лiсовi екосистеми насамперед як головний компонент бюсфери, здатний стабшзувати та вiдновлювати ц природну рiвновагу. Так, у документах Конференцií ООН з навколишнього середовища i розвитку (Рiо-де-Жанейро, 1992) важливе мiсце вiдведено екологiчному значенню лiсiв у сучасному суспiльствi. Серед прийня-тих екологiчних угод на конференцц були пiдписанi Конвенция про змiни клша-ту, Конвенщя про бюлопчне рiзноманiття та Заява про принципи глобального консенсусу щодо рацiонального використання лiсiв. Вирiшення проблем лко-користування i вiдтворення лiсiв на принципах сталого розвитку набувае за-гальнодержавного значення в Украíнi та стае особливо актуальним внаслiдок активiзацií процеав евроштеграцц.