Научная статья на тему 'Використання хмаро орієнтованих технологій в навчальному процесі'

Використання хмаро орієнтованих технологій в навчальному процесі Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
350
73
Поделиться
Ключевые слова
ХМАРО ОРієНТОВАНі ТЕХНОЛОГії НАВЧАННЯ / ВИДИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГіЙ / ХМАРНі СЕРВіСИ / НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС / іНФОРМАЦіЙНО-КОМУНіКАЦіЙНі ТЕХНОЛОГії

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Макаренко О.В.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій вимагає оновлення усіх суспільних галузей, у тому числі й освітньої. Саме тому все більшої уваги приділяється хмарним технологіям, зокрема проблемі створення хмаро орієнтованого навчального середовища освітнього закладу. Цій проблемі у своїх працях приділяють увагу Биков В. Ю., Бугайчук К. Л., Жалдак М. І., Морзе Н. В., Спірін О. М., Армбруст М., Фокс А., Гріффіт Р., Султан Н. та інші. Більшість публікацій стосується використання хмаро орієнтованих технологій в середній школі. Дуже мало розробок стосовно вищої школи, зокрема застосування хмаро орієнтованих технологій навчання природничих дисциплін для підготовки майбутніх лікарів. Мета. Метою статті є аналіз сучасного стану і перспектив розвитку хмаро орієнтованих технологій та їх ефективності застосування при викладанні природничих дисциплін у вищих медичних навчальних закладах. Матеріали та методи. Під час дослідження використовувались такі методи: аналіз теоретичних джерел з проблеми розвитку навчального середовища і використання хмарних технологій в системі вищої освіти, узагальнення та оцінювання отриманих результатів. Висновки. Ефективності застосування хмаро орієнтованих технологій сприяють високій активності студентів. Більш активному впровадженню технології перешкоджає інертність викладача. Тому, що потребує багато часу для її реалізації. Оволодіння хмаро орієнтованими технологіями дозволяє найбільш ефективно організувати роботу з пошуку інформаці. Подальшого дослідження потребує аналіз використання хмарних обчислень в системі вищої школи як в Україні, так і за кордоном.

Похожие темы научных работ по наукам об образовании , автор научной работы — Макаренко О.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Використання хмаро орієнтованих технологій в навчальному процесі»

ГУМАН1ТАРН1 ПРОБЛЕМИ МЕДИЦИНИ ТА ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ У ВИЩ1Й МЕДИЧН1Й ШКОЛ1

УДК 577.3:378.14 Макаренко О.В.

ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОР16НТОВАНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1

ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава, Украша

Стрiмкий розвиток iнформацiйно-комунiкацiйних технологй вимагае оновлення усх суспльних га-лузей, у тому числ/ й освтньоТ. Саме тому все б'тьшо)' уваги придляеться хмарним технолог'ям, зокрема проблемi створення хмаро ор'ентованого навчального середовища освтнього закладу. Цй проблемi у своТх працях придляють увагу Биков В. Ю., Бугайчук К. Л., Жалдак М. I., Морзе Н. В., Сп-рн О. М., Армбруст М., Фокс А., Г^ффт Р., Султан Н. та iншi. Бтьшють публ'кац'ш стосуеться використання хмаро ор1'ентованих технологй в середнш школi. Дуже мало розробок стосовно ви-щоУ школи, зокрема застосування хмаро ор'ентованих технологш навчання природничих дисципл/'н для пдготовки майбутнх лiкарiв. Мета. Метою статт/ е аналiз сучасного стану / перспектив розвитку хмаро ор1'ентованих технологй та Ух ефективностi застосування при викладаннi природничих дисципл/'н у вищих медичних навчальних закладах. Матерiали та методи. П'д час досл'джен-ня використовувались так методи: аналiз теоретичних джерел з проблеми розвитку навчального середовища i використання хмарних технологй в систем/ вищоТ освти, узагальнення та оцню-вання отриманих результат'¡в. Висновки. Ефективност/ застосування хмаро ор1'ентованих техно-логiй сприяють високй активност/ студент'т. Бльш активному впровадженню технологи пере-шкоджае iнертнiсть викладача. Тому, що потребуе багато часу для н реалiзацiУ Оволодння хмаро орiентованими технолог'ями дозволяе найбльш ефективно органзувати роботу з пошуку iнфор-мац/. Подальшого досл'дження потребуе аналiз використання хмарних обчислень в систем/ вищоТ школи як в УкраЫ, так i за кордоном.

Ключов1 слова: хмаро ор1ентован1 технологи навчання, види хмарних технологш, хмарн сервюи, навчальний процес, Ыформацшно-комуыкацшн! технологи.

Вступ

С^мкий розвиток шформацшно-комушкацшних технологш вимагае оновлення уах сусптьних галузей, у тому числ й освп~ньоТ. Так, у Нацюнальнш стратеги розвитку осв^и, вказано, що прюритетом розвитку осв^и УкраТни мае бути впровадження в навчально-виховний процес найсучасшших шформацшно-комушкацшних технологш, як мають забезпечу-вати вдосконалення осв^нього процесу, а також подготовку майбутшх фахiвцiв до вступу в шфо-рмацшне сусптьство [13].

Саме тому все бшьше уваги науковц придь ляють хмарним технолопям, зокрема й проблемi створення хмаро орiентованого навчального середовища осв^нього закладу.

В умовах шформатизацп навчально-виховного процесу навчальним середовищам у своТх працях придтяють увагу як вггчизняш так i

шоземш дослщники: Алексанян Г. А., Архто-ва Т. Л., Биков В. Ю., Бугайчук К. Л., Башмаков М. I., Ганаба С. О., Григорьев С. Г., Гри-цук е. В., Деметчевська Н. П., Жалдак М. I., Зе-нкша С. В., Кисельова Г. Д., Кузьминська О. Г., Кулюткш Ю. М., Лапшський В. В., Литвинова С. Г., Морзе Н. В., Патаракш е. Д., По-пель М. В., Рассовицька М. В., Рождественсь-ка Л. В., Семерков С. О., Стрш О. М., Стрюк А. М., Шишкiна М. П., Армбруст М., Фокс А., ^ффп" Р., Субраманiан К., Султан Н.

Науковцями пщымаються питання щодо до-слiджень iнновацiйних середовищ навчання в умовах неперервноТ iнформатизацiТ та орiентацiТ на новi навчальнi результати.

Бтьшють публкацш стосуеться використання хмаро орiентованих технологiй в середнiй школк Дуже мало розробок стосовно вищоТ школи, зокрема застосування хмаро орiентованих техноло-

гш навчання природничих дисциплш для подготовки майбутшх лiкарiв.

Залишаються недостатньо дослiдженими критерп системного використання хмаро opie^ тованих технoлoгiй у навчанш природничих дис-циплiн. Потребуе фунтовного дoслiдження вплив прогресивних шформацшно-

кoмунiкативних технoлoгiй на розвиток осв^ньо-наукового середовища вищого медичного на-вчального закладу та формування хмаро opieн-тованого середовища навчання майбутшх лка-р1в.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Мета

Аналiз сучасного стану i перспектив розвитку хмаро opieнтoваних технoлoгiй та Тх ефективно-стi застосування при викладаннi природничих дисциплш у вищих медичних навчальних закладах, визначення основних понять та характеристик хмаро opieнтoванoгo навчального середовища вищого медичного навчального закладу, мети створення, визначенш структурних компонент; здшсненш пopiвнянь хмарних сховищ, опис суб'eктiв i oб'eктiв хмаро opieнтoванoгo навчального середовища, уточнены змюту його компонент, визначеннi переваг та особливос-тей.

Матерiали та методи

Пiд час дoслiдження використовувались такi методи: аналiз теоретичних джерел з проблеми розвитку навчального середовища i використання хмарних технологш в системi вищоТ осв^и, узагальнення та oцiнювання отриманих резуль-татiв.

Результати та 1х обговорення

Як показуе досвщ розвинених заpубiжних кра-Тн, оптимальним виpiшенням проблем, пов'язаних iз стpiмким розвитком комп'ютерноТ технiки та вiдпoвiднoгo програмного забезпечен-ня е розбудова единого шформацшного простору та впровадження у навчально-виховний про-цес «хмарних технологш» (Cloud Computing).

Вперше теpмiн «хмарш технoлoгiТ» був вико-ристаний у даному контекст в 1997 роц на лек-цiТ Рамнат Челлаппа (Ramnath Chellappa), де вiн визначив його як нову «обчислювальну парадигму, при якш меж1 обчислювальних елементiв залежатимуть вiд екoнoмiчнoТ доцтьносп, а не тiльки вiд техшчних обмежень» [20, с. 17].

Хмарна технолопя (хмаpнi обчислення) — це технолопя, яка надае користувачам 1нтернету доступ до комп'ютерних pесуpсiв сервера i використання програмного забезпечення як онлайн-сеpвiсу [11, с. 45].

Хмарш технологи являють собою масштабо-ваний спoсiб доступу до зовшшшх обчислювальних pесуpсiв у виглядi сеpвiсу, що надаеться за допомогою 1нтернету. При цьому користува-чевi не пoтpiбнo нiяких особливих знань про ш-фраструктуру «хмари» або навичок управлшня

цieю хмарною технoлoгieю.

Видiляють наступнi мoделi надання послуг за допомогою хмари [12]:

- Все як послуга — кopистувачевi надаеться у виглядi сервюу все вщ програмно-апаратного забезпечення до управлшня бiзнес-пpoцесами, в тому чи^ opганiзацiя взаeмoдiТ мiж користува-чами.

- Програмне забезпечення як послуга — роз-гортаеться на вщдалених серверах, а користу-вач отримуе доступ до нього за допомогою 1н-тернету; при цьому користувачу не пoтpiбнo ку-пувати та оновлювати лщензшне програмне забезпечення. Прикладами програмного забезпечення як послуги, що працюе на oснoвi обчис-лювальноТ хмари, е сеpвiси Google docs у Google та Office Web Apps у Microsoft.

- Апаратне забезпечення як послуга — кори-стувачевi надаеться обладнання на правах оре-нди, що дозволяе економити на обслуговуванш.

- Робоче мюце як послуга — використання хмарних обчислень для оргашзацп робочих мюць пра^вниш (студенев, викладачiв), шляхом встановлення та налаштування пoтpiбнoгo апаратного та програмного забезпечення.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- Даш як послуга — кopистувачевi надаеться дисковий проспр, який вш може використовува-ти для збер^ання значних oбсягiв даних.

- Безпека як послуга — можливють швидкого розгортання програмних пpoдуктiв для безпеч-ного використання веб-технoлoгiй, електронного листування, локально!' меpежi тощо.

Хмари бувають наступних видiв [12]:

- Приватш — це хмарна iнфpастpуктуpа, яка призначена для використання виключно одшею оргашза^ею, що включае декiлька кopистувачiв (наприклад, пiдpoздiлiв). Приватна хмара може перебувати у власносп, кеpуваннi та експлуата-ц1Т як самоТ оргашзацп, так i третьоТ сторони (чи деякоТ Тх комбшаци). Така хмара може фiзичнo знаходитись як у, так i поза юpисдикцieю влас-ника.

- Публiчнi — це хмарна шфраструктура, яка призначена для втьного використання широким загалом. Публiчна хмара може перебувати у власносп, кеpуваннi та експлуатацiТ комерцш-них, академiчних (oсвiтнiх та наукових) або дер-жавних opганiзацiй (чи будь-якоТ Тх кoмбiнацi!'). Публiчна хмара перебувае в юрисдикцп поста-чальника хмарних послуг.

- Пбридш — це хмарна шфраструктура, що складаеться з двох або бтьше piзних хмарних шфраструктур (приватних або публiчних), як залишаються унiкальними сутностями, але з'еднаш мiж собою стандартизованими або при-ватними технoлoгiями, що уможливлюють пере-мiщення даних та прикладних програм (наприклад, використання ресурав публiчнo! хмари для балансування навантаження мiж хмарами).

У своТй професшнш дiяльнoстi викладач може використовувати будь-який iз видiв залежно вщ мети застосування сеpвiсу.

Серед переваг хмарних cepBiciB видiляють доступнiсть, мобтьнють, високу технологiчнiсть та надiйнiсть. Серед недолив можна видiлити необхiднiсть наявност високошвидкiсного доступу до мереж1 1нтернет, потребу у захистi ш-формаци', залежнiсть вiд постачальника послуг, меншу функцiональнiсть.

Проблема використання педагогами хмарних технологш е актуальною та малодослщженою, оскiльки цi технологи' с^мко розвиваються, про-те очевидний той факт, що хмара дозволяе ви-кладачу шакше будувати процес навчання: про-водити заняття на вщкритому повiтрi, не пере-ривати процес навчання пщ час карантину чи хвороби студенев, надавати повноцiннi осв^ш послуги студентам з обмеженими можливостя-ми, працювати над проектами сптьно 3i студентами з рiзних куточкiв планети тощо. До того ж перед навчальним закладом не постае проблема у придбанн лщензшного програмного забезпечення та його оновлення i единою умовою ус-шшного впровадження хмарних технологш е на-явнiсть високошвидкiсного 1нтернету.

Для того, щоб в аудиторп можна було оргаш-зувати сучасний навчальний процес з викорис-танням хмарних технологш, необхщна наявнiсть ноутбуш (нетбукiв, планшетiв, смартфонiв) i безпровщно!' мережi. Працювати «в хмарЬ можна i з персональними комп'ютерами — тут важ-ливим е наявнють 1нтернету. Наповнення елект-ронного осв^нього простору здiйснюють як ви-кладачi, так i студенти.

У вищому медичному навчальному закладi при викладанн природничих дисциплiн доцiльно використовувати наступш хмарнi технологи':

- Web-додатки для навчання.

- Електроннi журнали.

- Он-лайн сервiси для навчального процесу, сшлкування, тестування.

- Системи дистанцшного навчання, бiблiоте-ки, медiатеки.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- Сховища файлiв, спiльний доступ.

- Ресурси для сшльноГ роботи.

- Засоби для проведення вщеоконференцш.

Г. В. Скрипка видтяе найбтьш популярнi та

доцiльнi для навчання сервюи:

- Хмарна платформа Microsoft Live@edu — можливiсть створення електронно!' поштово!' скриньки, робота з календарем, сервюом для проведення веб-конференцiй з можливютю вщ-еозв'язку, вiртуальною дошкою та сптьним доступом до робочого столу; створення та пщтри-мка власного веб-сайту; створення та редагу-вання документ Word, PowerPoint, Excel, OneNote будь-яко'|' складностi.

- Хмарна платформа Google Apps — можливють створення поштово'1 скриньки з пщтримкою текстового, голосового Google Talk та вщеочату; робота з календарем Google; з диском Google — сховищем файлiв; GoogleDocs — iнструментом для створення докуметчв, таблиць, презентацiй, форм i малюнмв будь-яко'|' складностi iз можли-

вютю використання шаблошв; сайтiв Google — шструментом для створення сай^в за допомогою шаблонiв та шшк

- Хмарнi сховища файлiв (Dropbox, Ян-декс.Диск, SkyDrive, cloud.mail.ru, GoogleDocs тощо).

- Хмарш технологи для створення теспв. На-приклад, OpenTest (http://www.opentest.ru/), май-стер-тест (http://master-test.net/uk).

- Онлайновi iнструменти для навчання рiзних предметiв («Академiя хана» — https://uk.khanacademy.org/, «1нтернет-пщручник з хiмiï» — http://www.hemi.nsu.ru/, «Пщручник з бюлогп» — http://www.biology.ru/, «Алхiмiк» — http://www.alhimik.ru/, «Вся фiзика» — http://www.all-fizika.com/, «Вивчення математики онлайн» — http://ua.onlinemschool.com/.

Висновки

Впровадження хмаро орiентованого навчального середовища в систему вищо'1 осв^и е орга-нiзацiйно та методично виваженим ршенням, яке вкладаеться в основш тенденци' розвитку iнформацiйно-комунiкацiйних технологш у най-ближчi роки. Використання такого середовища не вимагае вщ учасниш навчально-виховного процесу використання конкретних гаджетв або специфiчного програмного забезпечення, воно створюе умови для мобшьносп як студента, так i викладача.

До переваг використання хмаро орiентовано-го навчального середовища можна вщнести:

- пщвищення активiзацiï навчально!' дiяльно-стi студентiв та мотивацп до навчання;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- спостер^аеться економiя навчального часу — акцент перемщуеться на вщпрацювання на-вичок, розвитку лопчного мислення, пам'ятi;

- можливiсть взаемоди з освiтнiми сервiсами, що в цтому пiдвищують ефективнiсть навчального процесу.

Спрямування дiяльностi навчальних закладiв до вiртуалiзацiï, використання хмарних технологш та створення умов для формування мобть-ного студента та викладача дае пщстави ствер-джувати, що учасники навчально-виховного процесу отримають вiльний доступ до рiзноманi-тних даних незалежно вщ матерiального становища, нацюнальносп, мiсця проживання i стану здоров'я.

Отже, ключовим завданням осв^и у XXI сто-лт1 е розвиток новiтнiх шформацшно-комушкацшних технологiй, спрямованих на створення умов мобшьносп навчання, нових форм проведення занять, взаемоди, оргашзацп навчального-виховного процесу, орiентованих на майбутне.

Подальшого дослiдження потребуе вивчення зарубiжного та украшського досвiду щодо використання хмаро орiентованих середовищ у на-вчально-виховному процесi вищих навчальних закладiв.

Пiд час дослщження з'ясовано, що хмаро орн

ентоване навчальне середовище складаеться i3 таких компонент:

- просторово-семантичного;

- змютовно-методичного;

- комунiкацiйно-органiзацiйного. Визначено суб'екти хмаро орiентованого навчального середовища — це викладач^ студен-ти, керiвники навчального закладу, адмшютра-тори. До об'ектiв архiтектури хмаро орiентовано-го навчального середовища вiдносяться: елект-ронна пошта, система планування, е-записничок, структуроване сховище навчально-методичних матерiалiв, офiсне програмне за-безпечення, конструктор сайпв, система вщео-конференцш, система управлiння користувача-ми, корпоративна мережа. Встановлено, що в хмаро орiентованому навчальному середовищi формуються хмаро орiентованi навчальнi сшль-ноти — це групи викладачiв i студенев, що пiд-тримують навчальну, виховну та розвивальну дiяльнiсть, здiйснюють комуыкацш, кооперацiю i спiвпрацю за допомогою комбшаци' застосункiв провайдера, що доступы у хмаро орiентованому навчальному середовищк Окреслено переваги i недолiки хмаро орiентованого навчального середовища.

Отже, хмаро орiентоване навчальне середовище створюе умови для активно' сшвпрацк за-безпечуе мобiльнiсть суб'ектiв та вiртуалiзацiю об'ектiв навчання, доступне будь-де i будь-коли, забезпечуе розвиток творчост та шновацшносп, критичного мислення, вмшня вирiшувати про-блеми; розвивати комушкативш, спiвробiтницькi, життевi та кар'ернi навички, працювати з дани-ми, медiа й розвивати компетентностi з шфор-мацiйно-комунiкацiйними технологiями як студенев, так i викладачiв.

Крiм вказаного вище, ефективност застосування технологи сприяють високiй активностi студентiв, спричинена зацкавленютю новою технологiею. Бiльш активному впровадженню технологи перешкоджае iнертнiсть викладача. Тому, що потребуе багато часу для ïï реалiзацiï.

На сучасному етап викладач не е джерелом знань для студента, а виступае оргашзатором пошуку iнформацiï. Оволодiння хмаро орiенто-ваними технологiями дозволяе найбтьш ефек-тивно органiзувати цю роботу.

Подальшого дослiдження потребуе аналiз використання хмарних обчислень в системi вищо'Г школи як в Украшу так i за кордоном.

Лтература

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1. Башмаков М.И. Информационная среда обучения / М.И. Башмаков, С.Н. Поздняков, Н.А. Резник . — СПб. : Свет, 1997 . — 215 с.

2. Биков В.Ю. Категори' проспр i середовище: особливост модельного подання та освптого застосування / В.Ю. Биков,

B.Г. Кремень [Електронний ресурс] // Теорiя i практика управлш-ня со^альними системами — 2013. — № 2. — С. 3-16. — Режим доступу : http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188

3. Биков В.Ю. Моделi оргашзацшних систем вщкритоТ освiти : Мо-нографiя / Биков В.Ю. — К. : Атка. 2009. — 18 с.

4. Ганаба С.О. Творчий потен^ал педагопки трансгресп' /

C.О. Ганаба [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Niz/2012_13/ganaba.htm

5. Григорьев С.Г. Информатизация образования. Фундаментальные основы: учебник для студентов педвузов и слушателей системы повышения квалификации педагогов / С.Г. Григорьев, В.В. Гриншкун. — М. : МГПУ, 2005. — 231 с.

6. Деменпевська Н.П. Програма Intel. «Шлях до усшху» / Н.П. Деменпевська // Комп'ютер у школi та Ым'''. — 2010. — № 6 (86). — С. 35-38.

7. Зенкина С.В. Педагогические основы ориентации информационно-коммуникационной среды на новые образовательные результаты : дис. докт. пед. наук / С.В. Зенкина. — М., 2007. — 371 с.

8. Инфраструктура облачных вычислений Майкрософт [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.microsoft.com/virtualization/ru/ru/cloud-computing.aspx

9. Кулюткин Ю. Образовательная среда и развитие личности / Ю. Кулюткин, С. Тарасов // Образовательная среда как средство социализации личности : сб. мат. IX регион. науч.-практ. конф. учащейся и студ. молодежи, Брест, 16 марта 2012 г. / Брест. гос. ун-т имени А.С. Пушкина; редкол. : М.П. Михальчук, Е.Ф. Сивашинская. — Брест : БрГУ, 2013. — 146 с.

10. Литвинова С.Г. Вiртуальнi сшльноти у дослщженнях зарубiжних вчених [Електронний ресурс] / С.Г. Литвинова // Ыформацшж технологи i засоби навчання: електронне наукове фахове ви-дання — 2012. — № 5 (31). — Режим доступу : http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/711/539

11. Матерiали VIII Мiжнародно''' науково-практичноТ 1нтернет-конференци / Проблеми впровадження шформацшних технологш в економц — 2012. — 420 с.

12. Морзе Н.В., Кузьмшська О.Г. Педагопчш аспекти використання хмарних обчислень / Н.В. Морзе, О.Г. Кузьмшська. — [Електро-нний ресурс]. — Режим доступу : http://ite.ksu.ks.ua/webfm_send/200.

13. Нацюнальна стратепя розвитку освiти в УкраТш на 2012 — 2021 роки [Електронний ресурс]. — Режим доступу : URL : http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

14. Патаракин Е.Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю / Е.Д. Патаракин. — 2-е изд., испр. — М. : Интуит.ру, 2007. — 64 с.

15. Сшрш О.М. Методична система базовоТ пщготовки вчителя ш-форматики за кредитно-модульною технолопею : Монографiя / Олег Михайлович Сшрш. — Житомир : Вид-во ЖДУ iм. I. Франка, 2013. — 182 с.

16. Хранение файлов и возможность доступа [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://windows.microsoft.com/ru-ru/OneDrive/compare

17. Шуклин А. Топ-6 облачных хранилищ данных / А. Шуклин [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://digit.ru/technology/20130731/403909541.html

18. Office365 — пакет послуг у хмарi для легко'' сшльноТ роботи [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.microsoft.com/ukraine/cloud/products/office-365.aspx

19. The NIST Definition of Cloud Computing. Recommendations of the National Institute of Standards and Technology: NIST Special Publication (September 2011) [Electronic resource]. — Access mode : http://csrc.nist.gov/publications/nistpubs/800-145/SP800-145.pdf

20. William Y. Chang, Hosame Abu-Amara, Jessica Sanford. Transforming Enterprise Cloud Services. Springer, 2010. - 428 p.

References

1. Bashmakov M. I. Informatsionnaya sreda obucheniya / M.I. Bashmakov, S.N. Pozdnyakov, N.A. Reznik. — SPb. : Svet, 1997. — 215 s.

2. Bykov V. Yu. Katehoriyi prostir i seredovyshche: osoblyvosti model'noho podannya ta osvitn'oho zastosuvannya. / V.Yu. Bykov, V.H. Kremen' [Elektronnyy resurs] // Teoriya i praktyka upravlinnya sotsial'nymy systemamy — 2013. — № 2. — S. 3-16. — Rezhym dostupu : http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1188

3. Bykov V.Yu. Modeli orhanizatsiynykh system vidkrytoyi osvity. Monohrafiya / Bykov V.Yu. — K. : Atika. 2009. — 18 s.

4. Hanaba S.O. Tvorchyy potentsial pedahohiky transhresiyi / S.O. Hanaba [Elektronnyy resurs]. — Rezhym dostupu : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Niz/2012_13/ganaba.htm

5. Hryhor'ev S.H. Ynformatyzatsyya obrazovanyya. Fundamental'nyie osnovyi: uchebnyk dlya studentov pedvuzov i slushateley systemyi povyishenyya kvalyfykatsyy pedahohov / S.H. Hryhor'ev, V.V. Hrynshkun. — M. : MHPU, 2005. — 231 s.

6. Dementiyevs'ka N.P. Prohrama Intel. «Shlyakh do uspikhu» / N. P. Dementiyevs'ka // Komp'yuter u shkoli ta sim'yi. — 2010. — № 6 (86). — S. 35-38.

7. Zenkyna S.V. Pedahohycheskye osnovyi oryentatsyy ynformatsyonno-kommunykatsyonnoy sredyi na novyie obrazovatel'nyie rezul'tatyi: dys. ... dokt. ped. nauk / S.V. Zenkyna. — M., 2007. — 371 s.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

8. Ynfrastruktura oblachnyikh vyichyslenyy Maykrosoft [Elektronnyiy resurs]. — Rezhym dostupa: http://www.microsoft.com/virtualization/ru/ru/cloud-computing.aspx

9. Kulyutkyn Yu. Obrazovatel'naya sreda y razvytye lychnosty / Yu. Kulyutkyn, S. Tarasov // Obrazovatel'naya sreda kak sredstvo

sotsyalyzatsyy lychnosty : sb. mat. IX rehyon. nauch.-prakt. konf. uchashcheysya y stud. molodezhy, Brest, 16 marta 2012 h. / Brest. hos. un-t ymeny A.S. Pushkyna; redkol. : M.P. Mykhal'chuk, E.F. Syvashynskaya. — Brest : BrHU, 2013. — 146 s.

10. Lytvynova S.H. Virtual'ni spil'noty u doslidzhennyakh zarubizhnykh vchenykh [Elektronnyy resurs] / S.H. Lytvynova // Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya: elektronne naukove fakhove vydannya — 2012. — № 5 (31). — Rezhym dostupu: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/711/539

11. Materialy VIII Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi Internet-konferentsiyi / Problemy vprovadzhennya informatsiynykh tekhnolohiy v ekonomitsi. — 2012. — 420 s.

12. Morze N.V., Kuz'mins'ka O.H. Pedahohichni aspekty vykorystannya khmarnykh obchyslen' [Elektronnyy resurs]. — Rezhym dostupu : http://ite.ksu.ks.ua/webfm_send/200.

13. Natsional'na stratehiya rozvytku osvity v Ukrayini na 2012 — 2021 roky [Elektronnyy resurs]. — Rezhym dostupu : URL : http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf.

14. Patarakyn E.D. Sotsyal'nyie servysyi Veb 2.0 v pomoshch' uchytelyu / E.D. Patarakyn. — 2-e yzd., yspr. — M. : Yntuyt.ru, 2007. — 64 s.

15. Spirin O.M. Metodychna systema bazovoyi pidhotovky vchytelya informatyky za kredytno-modul'noyu tekhnolohiyeyu : monohrafiya / Oleh Mykhaylovych Spirin. — Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2013. — 182 s.

16. Khranenye faylov y vozmozhnost' dostupa [Elektronnyiy resurs]. — Rezhym dostupa : http://windows.microsoft.com/ru-ru/OneDrive/compare

17. Shuklyn A. Top-6 oblachnyikh khranylyshch dannyikh / A. Shuklyn [Elektronnyiy resurs]. — Rezhym dostupa : http://digit.ru/technology/20130731/403909541.html

18. Office365 — paket posluh u khmari dlya lehkoyi spil'noyi roboty [Elektronnyy resurs]. — Rezhym dostupu : http://www.microsoft.com/ukraine/cloud/products/office-365.aspx

19. The NIST Definition of Cloud Computing. Recommendations of the National Institute of Standards and Technology: NIST Special Publication (September 2011) [Electronic resource]. — Access mode : http://csrc.nist.gov/publications/nistpubs/800-145/SP800-145.pdf

20. William Y. Chang, Hosame Abu-Amara, Jessica Sanford. Transforming Enterprise Cloud Services. Springer, 2010. - 428 p.

Реферат

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ОБЛАКО ОРИЕНТИРОВАННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ Макаренко А.В.

Ключевые слова: облачно ориентированные технологии обучения, виды облачных технологий, облачные сервисы, учебный процесс, информационно-коммуникационные технологии.

Введение. Стремительное развитие информационно-коммуникационных технологий требует обновления всех общественных отраслей, в том числе и образовательной. Именно поэтому все большее внимание уделяется облачным технологиям, в частности проблеме создания облако ориентированной учебной среды учебного заведения. Этой проблеме в своих трудах уделяют внимание Быков В. Ю., Бугайчук К. Л., Жалдак М. И., Морзе Н. В., Спирин А. М., Армбруст М., Фокс А., Гриффит Р., Султан Н. и другие. Большинство публикаций касается использования облако ориентированных технологий в средней школе. Очень мало разработок по высшей школе, в частности применение облако ориентированных технологий обучения естественных дисциплин для подготовки будущих врачей. Цель. Целью статьи является анализ современного состояния и перспектив развития облачных технологий и их эффективности применения в преподавании естественных дисциплин в высших медицинских учебных заведениях. Материалы и методы. В ходе исследования использовались следующие методы: анализ теоретических источников по проблеме развития учебной среды и использования облачных технологий в системе высшего образования, обобщения и оценки полученных результатов. Выводы. Эффективности применения облако ориентированных технологий способствуют высокой активности студентов. Более активному внедрению технологии препятствует инертность преподавателя. Потому что требует много времени для ее реализации. Овладение облако ориентированными технологиями позволяет наиболее эффективно организовать работу по поиску информации. Дальнейшего исследования требует анализ использования облачных вычислений в системе высшей школы как в Украине, так и за рубежом.

Summary

CLOUD-ORIENTED TECHNOLOGIES IN PROFESSIONAL TRAINING Makarenko A.V.

Key words: cloudy-oriented technology, training, types of cloud computing, cloud services, education, information and communication technologies.

Introduction. The rapid development of information and communication technologies needs all the social spheres, including schooling and professional training to be updated. That is why more and more attention is paid to the cloud technologies, in particular to the issue on creating a cloud-oriented learning environment at an institution. This problem is highlighted by Bykov V.Yu., Bugaychuk K.L., Zhaldak M.I., Morse N.V., Spirin A.M., Armbrust M., Fox A., Griffith R., Sultan N., etc. Most publications concern the use of cloud-oriented technologies in the high school. Few publications are devoted to the use of cloud-oriented technology in teaching natural sciences for future doctors. The aim of the article is to analyze the current state and prospects of development of cloud technologies and their effective application in teaching natural sciences in higher medical schools. Materials and methods. The study was based on the following methods: analysis of theoretical sources on creating effective learning environments and the use of cloud technologies in higher education, synthesis and evaluation of the results. Conclusions. The effectiveness of cloud-oriented technologies is promoted by high activity of students. More active introduction of the technology is often blocked by inactive teachers as it takes much time to implement it. Mastering the cloud-oriented technology contributes to the most efficient organization of information searching. Analysis of the implementation of cloud computing in higher education both in Ukraine and abroad seems to be promising and might contribute into in-depth study.