CC BY
64
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Каленик М.В. Повторення ранiше вивченого, nepeeipKa й o6niK знань i ум'шь y4Hie з використанням хмарних технологiй // Ф'зико-математична освта : науковий журнал. - 2017. - Випуск 4(14). - С. 180-185.
Kalenik M. Review Of Early Study, Checking And Review Of Knowledge And Localities Of Teachers With Using Chemical Technologies // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 4(14). - Р. 180-185.
УДК 373.51:53
М.В.Каленик
Сумський державный педагог'нний ушверситет iменi А.С. Макаренка, УкраУна
mvkalenik@gmail.com
ПОВТОРЕННЯ РАН1ШЕ ВИВЧЕНОГО, ПЕРЕВ1РКА Й ОБЛ1К ЗНАНЬ I УМ1НЬ УЧН1В З ВИКОРИСТАННЯМ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Анота^я. У статтi в контекстi iнтегративноУ моделi навчального процесу розглядаються методи оргашзацп повторення ранше вивченого матер>алу, рiзноманiтнi способи о^нки осв'1тн'1х результат'1в навчальноУ д'1яльност'1 учшв, виявляеться Ух м'>сце у загальнй стрyктyрi циклу процесу навчання, вказуються переваги i недол'жи використання кожного методу. Анал'зуючи дидактичнi можливост'1 хмарних технологiй в осв'1тньому процес'!, зокрема у навчанн фiзики, пропонуються способи використання хмарних серв'1ав GoogleApps та RealtimeBoard. На прикладi iнтерактивних вправ, розроблених за допомогою серв'!су LearningApps, варiанти яких розм'щеш на сайтi https://sites.google.com/site/fizikaceneskladno, пропонуеться розширити можливост'1 контролю та самоконтролю знань учшв. Хмарн сервси розглядаються як альтернатива тради^йним формам оргашзацп' навчального процесу, створюючи можливост'1 для iндив'дуального навчання, iнтерактивних занять i колективного навчання. Зроблено висновок, що впровадження хмарних технологiй пдвищить яшсть i ефективнсть освтнього процесу, мотивуе учшв до активно'/' тзнавально'У д'1яльност'1, тдготуе школяра до життя в сучасному iнформацiйномy сусп 'тьств'!.
Ключовi слова: цикл процесу навчання, повторення, обл'ж знань, хмарш технологи, GoogleApps, RealtimeBoard.
Оргашзащя активно'1 розумовоТ дiяльностi учшв, спрямованоТ на розвиток Тх мислення i тзнавальних можливостей означав, що процес навчання треба розглядати як процес послщовного розв'язування завдань рiзного типу, розум^чи пщ ними сукупшсть вимог й умов, що визначають наступну дiяльнiсть.Найбiльш повно такш дiяльностi вщповщае загальна структура ци^в процесу навчання:
I. Висування навчальноТ проблеми (мотиващя наступноТ дiяльностi).
II. Прогнозування наступноТ дiяльностi (визначення системи завдань, виконання яких дозволить розв'язати навчальну проблему).
III. Виконання плану (розв'язування тзнавальних завдань, послщовне введення ^отних ознак компоненту зм^у навчального предмета).
IV. Узагальнення i систематизащя вивченого (створення системи iстотних ознак, що розкривають змiст компонента).
V. Розв'язування навчальноТ проблеми (демонстрування узагальненого способу дiяльностi).
VI. Робота з результатом (розв'язування фiзичних задач, включення вивченого до загальноТ системи
знань).
Дана структура циклу процесу навчання в базовою пщ час вивчення будь-якого компоненту змiсту шктьного курсу фiзики. Але, у цю структуру не входять там елементи, як повторення рашше вивченого (актуалiзацiя опорних знань), оцшка та облт знань учшв, первинне закртлення, тому що вони можуть бути пов'язаш з уама вказаними у струм^ ТТ елементами [2].
На структуру окремих уромв та Тх систем суттвво впливав оргашзащя дiяльностей учителя й учшв ям
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
пов'язаш: з пiдготовкою учнiв до активного сприймання нового навчального зм^у; повторенням ранiше вивченого, перевiркою й облтом знань i умiнь школярiв; закрiпленням того, що вивчаеться.
Повторення вивченого може вщбуватися на рiзних етапах уроку.
Одним iз способiв висунення навчально' проблеми е наступний: повторюеться, що учнi знають про певш компоненти навчального змiсту, а полм висуваеться навчальна проблема, яку не можна розв'язати на основi тих знань, що повторювалися.
Пщ час виконання пiзнавальних завдань також може виникнути потреба у попередньому повторены вщповщного матерiалу або вщомих учням способiв дiяльностi.
Розв'язування комбшованих фiзичних задач передбачае застосування змiсту рiзних компонентiв до дано' конкретно'1 ситуаци.
Крiм того, вчитель може видiлити на уроцi спецiально призначений для повторення вивченого його окремий етап.
Наприклад, у практик роботи учителiв зус^чаеться повторення навчального матерiалу який вивчався або в попередшх класах, або на початку навчального року.
Повторення вивченого в даному клаа, як правило розпочинаеться з другого пiврiччя, незважаючи на те що до кожного наступного уроку учш повинш повторити той матерiал, який буде потрiбний саме на цьому уроцк
Повторення ранiше вивченого може здшснюватися так: спочатку учш повинш знайти вщпов^д на першi 5-10 запитань, через деякий час - на наступш 5-10 запитань i т.д. Повторення (опитування) проводиться спочатку по першш групi питань, полм по цим i наступним 5-10 запитанням. 1з збiльшенням ктькосл питань, на якi учнi повинш вм^и вiдповiсти, опитування школярiв вщбуваеться не з усiх, а з довшьно обраних питань.
Такий прийом не суперечить вимозi - створити у свiдомостi учнiв цiлiснi уявлення про кожний компонент навчального зм^у. В процес вивчення вщповщно' теми вщ учнiв вимагають не ттьки знання блокiв, а й обфунтування окремих iстотних ознак. Тому, сформувавши цiлiснi уявлення про компонент, можна обмежитися системою запитань, як дозволяють з'ясувати знання учнями 'х окремих iстотних ознак.
Наприклад, запитання, що пов'язаш з поняттям напруженосп електричного поля, можна сформулювати так:
1. Яку властивiсть електричного поля характеризуе його напружешсть ?
2. Дати визначення напруженосп електричного поля.
3. В яких одиницях вона вимiрюеться ?
4. Як обчислити напружешсть електричного поля створеного точковим електричним зарядом ?
5. В чому полягае принцип суперпозици полiв ?
6. Що являе собою л^я напруженосп електричного поля ?
7. Ям правила графiчного зображення електричних полiв ?
Розглянутий прийом повторення вивченого не е ознакою догматизму у викладанш фiзики. По-перше, воно займае незначний час уроку i не е основним, по-друге - мета цього повторення полягае в створенш умов для збереження у довготривалш пам'ят учшв систем iстотних ознак, що належать даному компоненту навчального змiсту, по-трете - багаторазове нагадування систем ^отних ознак сприяе осмисленому використанню понять у рiзних ситуацiях.
Звичайно, повторення матерiалу, пов'язаного з вивченням шшого компоненту, що входить до дано'' теми, повинно вимагати обов'язкове його обфунтування й застосування до нових ситуацш.
1з повторенням вивченого пов'язана перевiрка i облт знань учнiв.
У практик роботи учителiв використовуються рiзноманiтнi способи оцшки освiтнiх результатiв навчально' дiяльностi учнiв.
Фронтальне опитування вiдбуваеться у формi серп запитань учителя, ям вимагають стислi вiдповiдi учнiв. Пщ час його проведення в ньому приймають участь бiльшiсть учнiв класу. Вш дозволяе за невеликий час охопити значне коло питань. Але фронтальне опитування не дозволяе з'ясувати знання учнями змiсту конкретного компоненту, глибину його розумшня, умшня викладу певного змiсту в уснш формк
Усне опитування у класно' дошки дозволяе подолати недолги фронтального опитування. Вчитель формулюе завдання, яке повинен виконати учень шд час вщпов^д на нього. Полм називаеться прiзвище учня, який викликаеться для виконання завдання. Пщ час такого опитування вчитель ставить додатковi запитання з метою уточнення того, про що розповiв учень i з рашше вивченого матерiалу, якi вимагають його застосування до конкретних ситуацш або вщтворення деякого змiсту. Цей вид опитування дозволяе об'ективно оцшити знання учшв. Але недолгом цього виду опитування е мала актившсть учшв класу. З метою активiзацií учшв пщ час даного опитування вчителi використовують рiзнi прийоми, зокрема шсля вiдповiдi учня вiд iнших учшв класу вимагаеться щоб вони або вказали на помилки свого товариша у виконанш завдання, або доповнили його вщповщь.
Ущiльнене опитування передбачае, що частина учшв виконують письмово завдання учителя в той час, коли вш опитуе шших учшв. Цей вид опитування дозволяе не ттьки збтьшити кшьмсть учшв, знання яких
оцшюються, а й врахувати шдивщуальш особливосл окремих школярiв. Недолгом цього виду опитування е те, що учш, ям виконують письмове завдання, автоматично виключаються i3 загальноУ роботи в класi.
Програмований контроль (тестування) передбачае, що ва учш класу одержують завдання у виглядi запитань, на кожне з яких пропонуеться демлька вiдповiдей. Учень повинен вибрати i вказати тi в^дповд якi вiн вважае правильними. Недолт цього опитування той самий що i у фронтального опитування.
Зус^чаеться оцшка знань учнiв за результатами його роботи на уроцк При цьому треба запобкати помилцi, що пов'язана з тим, що оцшюються не знання, а актившсть учня на уроцк
У практик роботи шмл використовуеться письмова перевiрка знань i вмшь. Вона здiйснюеться у формi письмових робiт рГзноУ тривалосп. Змiст завдань до письмових роб^ визначаеться цiлями ïx виконання: перевiрка знання теоретичного матерiалу; перевiрка умшь розв'язування задач; перевiрка експериментальних умшь тощо.
Загальноприйнятим е проведення контрольно! роботи з матерiалу, який вивчався у певному роздш програми.
В останш роки використовуються залiки. Форма Ух проведення може бути рiзною: у формi спiвбесiди; формi письмових вщповщей; написаннi i захисту рефератiв та шших [2].
Враховуючи, що кожний вид перевiрки знань мае своУ позитивнi якостi i недолiки, доцтьно використовувати Ух у комплексi. При цьому вчитель повинен намагатися щоб вщм^ки, якi виставляються у класний журнал, вщображали знання учнями всього зм^у, що вивчаеться.
Оцiнка знань i умшь повинна стимулювати учшв до самовдосконалення. Цьому сприяе диференщащя контрольних завдань, що повинш виконувати учш, ям навчаються в класах з рiзною профiльною орiентацiею.
Вчителi використовують i такий прийом: у вчителя е свш робочий журнал, в який вш виставляе ва вiдмiтки, що були одержaнi пщ час опитування учнiв. Спостерiгаючи за роботою окремих учшв протягом демлькох уромв, вiн вирiшуе, чи треба "випадковГ незaдовiльнi вiдмiтки переносити у класний журнал. Адже в робочий журнал виставляються ва вiдмiтки за будь-ям системи дiй учнiв, що пов'язаш з контролем Ух знань i умшь. Це надае учителю можливiсть стимулювати учшв до лтвщаци тих пробив в знаннях, ям з ла чи шшоУ причини виникли у школяра [3].
Пщ час проведення опитувань треба враховувати прохання окремих учшв про те, щоб Ух не опитували на даному уроцк Але, в такому випадку треба вказати строки, в ям учень повинен «вщзв^уватися» за знання вщповщного мaтерiaлу.
Сучасний розвиток сусшльства характеризуеться переходом на новий етап, в якому важливу роль виконують новi шформацшно-комушкацшш технологи. Комп'ютерна грамотшсть е необxiдним атрибутом сучасноУ людини, що сприяе оргaнiчнiй соцiaлiзaцiï в сучасному стрiмко змiнному середовищк Тому сучaснi завдання вимагають нових ршень у створеннi та оновленш оргaнiзaцiï навчання, включення новiтнix техшчних i теxнологiчниx зaсобiв з метою пщвищення ефективностi та оптимiзaцiï навчального процесу.
Одним з перспективних напряммв розвитку сучасних шформацшних теxнологiй е хмарш технологи. Пiд хмарними технолопями (англ. Cloud computing) розумiють технолопУ розподтеноУ обробки даних, в якш комп'ютернi ресурси i потужностi надаються користувaчевi як iнтернет-сервiс.
Мережевим технолопям та використанню мережевих сервiсiв в освт присвяченi роботи вiтчизняниx та зaрубiжниx aвторiв, нaйбiльш повно вони описаш в роботах Семерiковa С. [8], Кречетникова К. [7].
Пошуки педагопчних пiдxодiв до вивчення вiртуaльниx спiльнот, вiдобрaжено у працях Бикова В., Жалдака М., ЗадорожноУ Н., Кухаренко В., МислицькоУ I., Морзе Н., Андреева О., Пaтaрaкiнa 6., Полат 6., Хуторського А., Вiркус С., Боуден Д. та ш.
Рiзнi аспекти використання 1КТ у навчальному процеа розглядали у своУх працях: В. Биков, Р. Гуревич, Сейдаметова З., М. Жалдак, I. Захарова, О. Сшрш, I. Роберт, 6. Полат, I. Трайнев та ш. Бтьш повно можливостi використання web-технологш в освiтньому процесi ВНЗ розглянуто у дослщженнях [4], [5].
У даний час кнуе певний досвщ використання хмарних теxнологiй в осв^ньому процесi навчальних зaклaдiв рiзниx рiвнiв. У рядi навчальних зaклaдiв xмaрнi технологГ! застосовуються здебiльшого для зберкання i редагування документiв, при цьому замало уваги придтяеться ïx педагопчним i дидактичним можливостям [1].
Найбтьш поширеною системою сервiсiв на основi технологГ! хмарних обчислень, що застосовуються в освптому процесi, е GoogleApps, яка представляе собою web-додатки на основГ хмарних теxнологiй. Вони надають учасникам осв^нього процесу шструменти, використання яких покликане пГдвищити ефектившсть спiлкувaння та спГльноУ роботи. Однак сьогодш недостатньо опрaцьовaнi методичнi та технолопчш аспекти застосування хмарних технологш в освГтньому процесi.
Хмaрнi технолопУ - це парадигма, що передбачае вщдалену обробку та зберкання даних. Ця технолопя надае користувачам мережi Iнтернет доступ до комп'ютерних ресурав сервера i використання програмного забезпечення як онлайн-сервку.
Хмaрнi теxнологiУ дозволяють споживачам використовувати програми без установки i доступу до особистих файлТв з будь-якого пристрою, що мае доступ в !нтернет [4].
Основними перевагами використання хмарних технологш е:
■ iнформацiйна безпека;
■ немае залежност вщ модифiкацiй KOMn^TepiB i програмного забезпечення;
■ виконання рiзного роду навчальноУ роботи, контролю та оцшки в on-line режиму
■ зниження потреби в спецiалiзованих примiщеннях;
■ економiя дискового простору;
■ вщкрилсть освiтнього середовища для вах учaсникiв навчального процесу;
■ хмарш технологи не вимагають витрат на придбання й обслуговування спещального програмного забезпечення (доступ до додатмв можна отримати через вiкно веб-браузера);
■ Google Apps пiдтримують вс оперaцiйнi системи i клiентськi програми, ям використовуються студентами та навчальними закладами;
■ робота з документами можлива за допомогою будь-якого мобтьного пристрою, що пiдтримуе роботу в 1нтернет;
■ усi шструменти Google Apps безкоштовнi.
Серед недолив: зaлежнiсть вiд якостi каналу зв'язку, ризики техшчних збоУв, прaвовi питання.
Впровадження хмарних технологш дозволяють виршити ряд проблем та дають можлив^ь створити вiртуaльнi упрaвлiнськi та навчальш структури, якi забезпечать не тшьки необмежений доступ до електронних осв^шх ресурсiв, а створюють новi технологи оргашзацп навчальноУ дiяльностi, комушкацп тим закладам, де немае вщповщних мaтерiaльно-технiчних ресурсiв [5].
Сервiси Google Apps надають тaкi можливостi Ух застосування в освiтньому процесi:
✓ обмш iнформaцiею i документами;
✓ виконання сптьних проектiв в групах;
✓ оргашзащя мережевого збору шформацп вщ безлiчi учaсникiв освiтнього процесу;
✓ здшснення поточного, тематичного, пiдсумкового контролю, а також самоконтролю;
✓ планування навчального процесу.
До дидактичних можливостей хмарних технологш можна вщнести:
- можливiсть оргашзацп сшльноУ роботи великого колективу виклaдaчiв i учшв;
- можливiсть як для вчителiв, так i для учшв сшльно використовувати i публiкувaти документи рiзних видiв i призначення;
- швидке включення створюваних продуклв в освiтнiй процес через вщсутшсть територiaльноï прив'язки користувача сервку до мiсця його надання;
- оргашзащя iнтерaктивних занять i колективного викладання; - виконання учнями самостшних роб^, в тому чи^ колективних проектiв, в умовах вщсутносп обмежень на «розмiр аудиторп» i «час проведення занять»;
- взaемодiя i проведення спшьноУ роботи в колi однол^мв (i не тiльки) незалежно вщ Ух мiсцезнaходження;
- створення web-орiентовaних лaборaторiй в конкретних предметних областях (мехашзми додавання нових ресурсiв; штерактивний доступ до iнструментiв моделювання, шформацшш ресурси; пiдтримкa користувaчiв i ш.);
- оргaнiзaцiя рiзних форм контролю.
Досвщ використання хмарних технологiй в освт дозволяе зробити висновок, що вчителю набагато зручшше мати доступ до своеУ шформацп будь-де i будь-коли, ашж бути прив'язаним до певного робочого мкця, через те, що з'явилася можливiсть проводити он-лайн уроки, треншги, круглi столи, можливiсть пiдлaштовувaти мaтерiaл пiд кожного учня.
Сьогодш в школi не завжди вдаеться вiдтворити бiльшiсть дослiдiв, експерименлв, проaнaлiзувaти цiкaвi мaтерiaли через обмеження учителя в чаа, a також несправшстю або взaгaлi вiдсутнiстю необхщного обладнання. Використання хмарних технологiй дае можливiсть вчителю зaцiкaвити учнiв, мотивувати Ух до навчання, самостшного мислення, навчити вибирати головне. Тому вчитель повинен умп"и застосовувати нов^ш технологи як засоби aктивiзaцiï шзнавальноУ дiяльностi учнiв з фiзики у поеднанш з методами навчання зaмiсть переказування вже готовоУ шформацп [6].
Прикрим е i те, що dimu перестають самостйно мислити, все бльше прагнуть провести час за комп'ютерними iграмu, економлять час на списуванн готових домашшх завдань. Розмщення на хмар> iндивдуальних i групових домашнх завдань, складених учителем, змушуе сучасного школяра вчитися, виявляти посидюч'>сть i допитливсть у вивченн предмета. Ва учн мають лог>н i пароль (зареестрован) у мережевому середовuщi. Посилання на доступ до матер>алу розсилаеться всьому класу.
Сервк LearningApps е додатком Web 2.0 для шдтримки освггшх процеав у навчальних закладах рiзних тишв. Це конструктор для розробки штерактивних завдань за рiзними предметними дисциплшами для застосування на уроках i в позакласнш роботк Основна щея штерактивних завдань полягае в тому, що учш можуть перевiрити i закршити своУ знання в iгровiй форм^ що сприяе формуванню шзнавального штересу учшв.
На сервiсi е галерея загальнодоступних ¡нтерактивних завдань, яка щодня поповнюеться новими мaтерiaлaми, створеними викладачами рГзних краУн. Важливо вiдзнaчити, що правильшсть виконання завдань перевiряеться миттево.
ОкрГм того, ресурс Learningapps.org дае можливГсть оргaнiзувaти вiртуaльнi класи, керувати облтовими записами школярГв, готувати для учшв кожного класу завдання, вщстежувати процес виконання завдань.
У навчальному процеа хмарш технологи використовують як зааб навчання, тому що з вдалим методичним використанням цих технологш, при наявност цифрових пристроУв та мережi Iнтернет, матиме мiсце пiдвищення якост вивчення навчального предмета. За допомогою хмарних технологш можна працювати i вщдалено (дистанцшне навчання).
Ефективне застосування хмарних технологш при вивченш фГзики в школГ зaцiкaвлюе учшв, мотивуе ïx до навчання, самостшного мислення, вчить вибирати головне тощо. Тому вчитель повинен умГти застосовувати новГтш технологи як засоби активГзаци тзнавально'Г дГяльност учшв з фГзики у поеднанш з методами навчання замГсть переказування абстрактно'!, «готово!» шформаци.
Осктьки такий вид дГяльност не обмежуе навчання лише в межах школи, учш мають змогу ¡ндивщуально опрацьовувати цГкаву Ум ¡нформащю вдома. Зокрема переглядати вщео, шукати новГ джерела шформаци, обговорювати певш новинки тощо. Такий вид дГяльносп, коли учш можуть самостшно, як у школГ, так i вдома, в ¡нтерактивнш формГ та за власною траекторГею навчатись, буде додатково ïx зацтавлювати вивчати фГзику. КрГм шформаци, яка там подана, можна додавати певш тестовГ завдання, опитування тощо.
Кожна створена онлайн вправа на хмарГ дае можливГсть контролю знань учшв як на уроц так i для самоконтролю, шдготуватися у зручний час до перевГрочних робГт. У цьому значну роль може зГграти створений вчителем сайт (наприклад, створений нами сайт https://sites.google.com/site/fizikaceneskladno), який мГстить ¡нтерактивш вправи рГзного типу контролю, мультимедшш ¡нтерактивш ашмаци фГзичних явищ i дослав, коротк конспекти структурних елементГв компонент змГсту шкГльного курсу фГзики, цГкаву корисну ¡нформацГю з фГзики, матерГали для пГдготовки до ДПА та ЗНО.
За допомогою додатку Google - RealtimeBoard можна працювати з учнями колективно або ¡ндивщуально в режимГ онлайн, використовуючи при цьому будь-яке програмне забезпечення, головне мати доступ до Internet.
Використовуючи online-board разом з учнями можна вивчати 3D моделГ рГзних приладГв, якщо вони вщсутш у школГ, розглядати та пояснювати принцип ди будь-якого елементу, демонструвати ашмаци фГзичних явищ та процеав.
В Online-board доступш всГ функцГГ, яш виконуе в школГ класна дошка. За допомогою даного додатку дГалог учителя з учнями включае в себе створення малюнмв, запиав, таблиць та схем, якГ можна редагувати сшльними дГями та на них будувати розповщь про те чи ¡нше явище.
Також цей сервГс передбачае введення нових понять, ïx пояснення в режимГ онлайн, розв'язання фГзичних задач, проведення експериментГв, також можна буде робити конспект у зошити.
Кожна використана дошка зберГгаеться з уам викладеним на нш матерГалом, тому в будь-який момент учень зможе знову шдключитися до неТ, та повторити пройдений матерГал самостГйно.
Записи i графГчнГ зображення на online-board в одних випадках супроводжують хГд мГркувань учасникГв навчального процесу, у других - вГдображають результати отримання й обробки певно'| шформаци, у третГх - е ¡люстративним матерГалом, в четвертих - вГдображають предмет наступно'| навчально'| дГяльносп.
Отже, хмарнГ технологГ! е сучасним ¡нструментарГем у навчальному процесГ, який учитель повинен умГти використовувати для його удосконалення та оптимГзаци, зацтавлення учнГв до навчального предмету, розширення Тхнього кругозору, пГдвищення мотивацГГ до навчання, активГзаци розумово'Г дГяльностГ, сприяння узагальненню шформаци та кращому и засвоенню.
Таким чином, головною дидактичною перевагою використання хмарних технологш в освггньому процеа е оргашзащя сптьно'Г роботи учителя й учшв, що вГдкривае новГ перспективи, якГ сприятимуть тдвищенню ефективностГ навчального процесу i, отже, кращого досягнення мети, осктьки цГ технологи е високотехнолопчними, актуальними i перспективними. Хмарш технологи пропонують альтернативу традицшним формам оргашзацп навчального процесу, створюючи можливосп для ¡ндивГдуального навчання, ¡нтерактивних занять i колективного навчання. Впровадження хмарних технологш не ттьки знизить витрати на придбання необхщного програмного забезпечення, шдвищить ямсть i ефективнГсть освГтнього процесу, тдготуе школяра до життя в сучасному ¡нформацшному суспГльствГ.
Список використаних джерел
1. Заславская О.Ю. Возможности сервисов Google для организации учебно-познавательной деятельности школьников и студентов. // Научно-методический журнал. / Информатика и образование. - М., 2012, №1 (230). - С. 45-50.
2. Каленик В.!., Каленик М.В. Питання загальноУ методики навчання фГзики / Пробний навчальний поабник. - Суми: Редакцшно-видавничий вщдт СДПУ ¡м. А.С. Макаренка, 2000. - 125 с.
3. Каленик М.В. Використання комп'ютера на уроках фiзики в основнш школi //Проблеми методики викладання фiзики на сучасному етапi: збiрник статей. - Мровоград: РВЦ КДПУ iм. В. Винниченка, 2000. -С. 46-49.
4. Хмарш технологи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://j.parus.ua/ua/358.
5. Сейдаметова З.С. Облачные технологии в образовании / З.С. Сейдаметова, Э.И. Аблялимова, Л.М. Меджитова, С.Н. Сейтвелиева, В.А. Темненко. - Симферополь: «ДИАЙПИ». - 2012. - 204 с.
6. Морзе Н.В. Як навчати вчителiв, щоб комп'ютерш технологи перестали бути дивом у навчанш? / Н.В. Морзе // Комп'ютер у школi та ам'Т. - №6 (86). - 2010. - С. 10-14.
7. Кречетников К. Г. Социальные сетевые сервисы в образовании [Электронный ресурс] / К. Г. Кречетников, И. В. Кречетникова / Тихоокеанский военно-морской институт имени С.О. Макарова. - Режим доступа: http://ido.tsu.ru/other_res/pdf/3(39)_45.pdf.
8. Маркова О. М. Хмарш технологи навчання: витоки / О. М. Маркова, С. О. Семертов, А. М. Стрюк // Ыформацшш технологи i засоби навчання. - 2015. - Т. 46, вип. 2. - С. 29-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2015_46_2_6.
References
1. Zaslavskaya O.YU. Vozmozhnosti servisov Google dlya organizatsii uchebno-poznavatelnoy deyatelnosti Shkolnikov i studentov. // Nauchno-metodicheskiy zhurnal. / Informatika i obrazovaniye. - M., 2012, №1 (230). - S. 45-50 . (in Russian)
2. Kalenik V.I., Kalenik M.V. Pitannya zagalnoi metodiki navchannya fiziki / Probnyi navchalnyi posibnyk. - Sumy:
Redaktsiyno-vidavnychiy viddil SDPU im. A.S. Makarenka, 2000. - 125 s. (in Ukrainian)
3. Kalenik M.V. Vikoristannya komp'yutera na urokakh fiziki v osnovniy shkoli //Problemy metodiki vikladannya fyziki
na suchasnomu etapi: zbirnyk statey. - Kirovograd: RVTS KDPU im. V. Vinnichenka, 2000. - S. 46-49. (in Ukrainian)
4. Khmarni tekhnologii [Elektronnyi resurs]. - Rezhim dostupu: http://j.parus.ua/ua/358. (in Ukrainian)
5. Seydametova Z.S. Oblachnyye tekhnologii v obrazovanii / Z.S. Seydametova, E.I. Ablyalimova, L.M. Medzhitova,
S.N. Seytveliyeva, V.A. Temnenko. - Simferopol: «DIAYPI». - 2012. - 204 s. (in Russian)
6. Morze N.V. Yak navchati vchiteliv, shchob komp'yuterni tekhnologii perestaly buty divom u navchanni? / N.V. Morze // Komp'yuter u shkoli ta sim'i. - №6 (86). - 2010. - S.10-14. (in Ukrainian)
7. Krechetnikov K. G. Sotsial'nyye setevyye servisy v obrazovanii [Elektronnyy resurs] / K. G. Krechetnikov, I. V. Krechetnikova / Tikhookeanskiy voyenno-morskoy institut imeni S.O. Makarova. - Rezhim dostupa: http://ido.tsu.ru/other_res/pdf/3(39)_45.pdf.
8. Markova O. M. Khmarni tekhnologii navchannya: vitoki / O. M. Markova, S. O. Semerikov, A. M. Stryuk // informatsiyni tekhnologii i zasobi navchannya. - 2015. - T. 46, vip. 2. - S. 29-44. - Rezhim dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2015_46_2_6.
REVIEW OF EARLY STUDY, CHECKING AND REVIEW OF KNOWLEDGE AND LOCALITIES OF TEACHERS
WITH USING CHEMICAL TECHNOLOGIES Michael Kalenik
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine Abstract. The article in the context of an integrative model of the learning process deals with the methods of organization, repetition of previously learned material, a variety of ways to assess the educational learning outcomes of students, it turns out their place in the overall structure of the cycle of the learning process, the advantages and disadvantages of using each method. Analyzing the didactic potential of cloud technologies in the educational process, in particular in physics teaching, there are ways to use cloud services Google apps and RealtimeBoard. For example, interactive exercises, developed with the help of the service LearningApps, variants of which are available on the website https://sites.google.com/site/fizikaceneskladno, it is proposed to expand the possibility of control and self-control of students ' knowledge. Cloud services are considered as an alternative to traditional forms of organization of educational process, creating opportunities for individual learning, interactive and collaborative learning. The conclusion is that implementing cloud technology will improve the quality and efficiency of the educational process, motivate students to active learning activities will prepare students for life in modern information society.
Keywords: cycle of learning process, repetition, knowledge accounting, cloud technologies, GoogleApps, RealtimeBoard.
