CC BY
103
ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
BiKTop МАЦЮК, Зоряна ЛЯЩУК
ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХН ОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 П1ДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ УРОК1В Ф1ЗИКИ
У cmammi розглядаються можливостi використання нових тформацшних технологш (HIT) при пiдготовцi та проведенш ypoKie з ф1зики. Пропонуються шляхи тдвищення тзнавально'1 di^bHocmi y4Hie на уроках ф1зики. Подано методичш рекомендацИ щодо використання комп 'ютерних технологш у навчальному процес з ф1зики.
Сучасна людина живе та дie в умовах, яК вимагають високого професiоналiзму i значних штелектуальних зусиль для прийняття правильних ршень у рiзних життевих i робочих ситуащях. Ускладненi соцiально-економiчнi процеси, ущiльненi шформацшш потоки, очевидна вiдсутнiсть часу для !х усвiдомлення, зростаючi конкурентнiсть й агресившсть — усе це зумовлюе дуже високi вимоги до випускниюв освiтнiх закладiв.
Нинi перед ушма учасниками освiтнього процесу сто!ть проблема тдвищення якост освiти, И адаптаци до нових життевих реалiй, яю складаються останнiм часом (економiчних, сощальних, фiзичних тощо). Сучасна людина значну, якщо не найбiльшу частину знань, отримуе не в системi рацюнально! освiти. «Оснащення» !! розуму вщбуваеться зараз не стiльки через систему осв^и, скiльки через засоби масово! комушкаци.
Чiтко проявляеться тенденцiя технократизму в сферi освiти. Значною мiрою це повязано з рiзко зростаючою технiчною потужнiстю та енергетичним забезпеченням людства. Якiсно змiнюеться мiсце педагога в освт, що спричиняеться насамперед всебiчною компЮтеризацiею суспiльного життя, в т. ч. навчального процесу.
1нформацшний вибух призвiв до ситуаци, коли ш вузiвський професор, нi тим бшьше вчитель школи вже не постають «переднiм краем» знань. Навчальш дисциплiни, побудованi на спрощенiй класифшаци наук, вiдходять в минуле, бо демонструють iнодi ледве не швстол^не вiдставання. Спiлка педагогiв уже не може бути основним ношем нов^шх знань. Потужнi комп'ютернi системи, штегроваш в глобальнi мережi, вiдкривають принципово iншi перспективи для творчостi. Виникла проблема часткового знецшювання традицшно! «книжно!» освгги. Вона найбiльш реальна тод^ коли iндивiд з тих чи шших причин випадае з системи комп'ютерно! грамотностi i цим витюняеться на узбiччя життя.
Змiнюеться також роль вчителя. Якщо рашше вш виконував переважно функцiю накопичування та розповсюдження науково! шформаци, то тепер йому потрiбно перетворитися на ф^уру, головне завдання яко! — керувати тзнавальною активнiстю учнiв та контролювати !! результати. Головним напрямом дiяльностi вчителя е необидна ефективнiсть i якiсть навчально-виховного процесу. Для цього потрiбно органiзувати час уроку так, щоб учнi засво!ли чiтко вдабраний обсяг знань з дано! теми [1].
Для того, щоб працювати результативно при використанш шформаци для вивчення необхiдних тем, можна виокремити прикладш програми як загального, так i спецiального призначення.
Мета статт — охарактеризувати можливостi використання нових iнформацiйних технологiй (Н1Т) при шдготовщ та проведеннi урокiв з фiзики, запропонувати шляхи пiдвищення пiзнавально! дiяльностi учнiв на уроках фiзики.
Прикладне програмне забезпечення (ППЗ) — це комплекс програм, який широко використовусться серед рiзних категорiй користувачiв, зокрема на уроках фiзики.
Комп'ютеризоваш навчальнi матерiали (КНМ) найбiльш придатш для адаптування до iндивiдуальних особливостей учня.
Най вiдомiшими з них е: текстовi редактори (можна отримати теоретичну iнформацiю, наприклад, iсторичнi даш про фiзикiв-вчених, дати вiдтворення рiзноманiтних законiв, будову приладу тощо), графiчнi системи (вiдповiдають за побудову графшв, дiаграм), електроннi таблицi (дають можливють розв'язати задачу при введеннi рiзних варiантiв даних).
Функци специфiчних систем залежать вiд !х призначення. Наприклад, для систем навчального призначення, зокрема фiзики, це можуть бути шструментальш засоби для розробки комп'ютерних уроюв (гiпермедiйнi та гiпертекстовi системи, авторсью — презентаци, та iншi системи), iмiтацiйно моделюючi програми навчального призначення, педагопчш програми.
Наявнiсть рiзноманiтних пакетiв прикладних програм дозволяе розв'язувати значну частину простих фiзичних задач майже без програмування.
Використання на уроках фiзики в 7-9 i 10-11 класах ППЗ «Квазар-мшро» суттево впливае на розвиток тзнавальних iнтересiв учнiв. Вш орiентований на сучаснi форми навчання iз забезпеченням сумiсностi з традицшними навчальними матерiалами в повнiй вщповщносп з документами, що регламентують змют освiти [4].
Фiзика як навчальний предмет посiдае одне з провщних мiсць у вирiшеннi комплексних завдань навчання та виховання, створюе сприятливi умови для формування в учшв наукових уявлень про навколишнiй свгг i його фiзичну картину, формуе та розвивае науковий спошб мислення, розкривае тюний взаемозв'язок науки з життям, покращуе полiтехнiчну спрямованiсть навчання. Пщвищення ефективностi та якостi навчання фiзики тiсно пов'язане з удосконаленням iснуючих та пошуком нових методiв i засобiв навчання, що забезпечували б високий рiвень li вивчення. Перспективними стосовно цього як сукупшсть електронних засобiв i способiв 1х функцiонування, що реалiзуються в навчальнш дiяльностi [2].
Засоби Н1Т мають програмно-апаратнi можливостi, реалiзацiя яких дае змогу забезпечити:
- роботу в штерактивному режимi;
- керування вщображенням на екранi моделей рiзних об'екпв або реальних процесiв чи
явищ;
- реестращю, збiр, накопичення й обробку шформаци про вивченi процеси, явища, об' екти;
- архiвне зберiгання значних обсяпв шформаци з можливiстю легкого доступу, передачi i спiлкування користувача з центральним iнформацiйним банком даних;
- автоматизащю процесу обробки результатiв експерименту з можливютю багаторазового повторення фрагмент експерименту, тощо.
За характером використання на уроках фiзики розрiзняють таю педагопчно програмованi засоби:
• Демонстрацiйнi програми (проведення навчального експерименту, який принципово неможливо здшснити у традицiйних умовах).
• Комп'ютерш моделi (побудова дiаграм, графiкiв).
• Лабораторнi роботи (наочне реальне проведення лабораторно! роботи з використанням приладiв, звуковим супроводом, тдказками).
• Тренажери для розв'язування задач (вщповщають за формування навичок розв'язування задач практичного i дослiдницького характеру, враховуючи диференцiйований пiдхiд до кожного учня, забезпечуючи умови самостшно1 роботи i самодослiдження).
• Контролюючi ППЗ (без впливу вчителя пропонуеться результат оцшки за кшьюсть i яюсть розв'язаних задач учнем).
Комп'ютер тдвищуе i стимулюе iнтерес до навчання, активiзуе мислительну дiяльнiсть й ефектившсть засвоення нового матерiалу, сприяе розвитку самостшноси учнiв.
Пiд час вивчення нового матерiалу комп'ютер використовуеться як:
- банк iнформацiï, данi якого можна вивести на екран в будь-який момент у виглядi таблиць, стовпчикових дiаграм тощо;
- 3aci6 числових розрахункiв для аналiзу й отримання потрiбних висновкiв;
- графобудiвник, який може будувати кривi за математичними виразами з рiзними коефщентами;
- демонстратор уявних i техшчно складних експериментiв;
- мiкроскоп i телескоп, здатшх моделювати внутрiшню будову тш, молекул, атомiв, планетних систем;
- екскурсовод на мультимедшних лабiринтах заводських цеив, кристалiчних комплексах, технологiчних лiнiях [6].
Учш, якi слухають матерiал, одночасно можуть бачити фiзичнi процеси, яю демонструе вчитель за допомогою комп'ютера. Пiд керiвництвом вчителя останнiй видае ту iнформацiю, що необхiдна для теми заняття. Скориставшись педагогiчною програмною розробкою, учень може опрацювати матерiал iндивiдуально. На уроках, проведених за такою методикою виявляеться iнтерес не лише до вивчення певноï теми, а й до предмета загалом.
В сучасних умовах iнформацiйного буму в ушх сферах людського життя, в т. ч. в школ^ особливого значения набувае самостiйна робота учшв. Адже ефективнiсть навчання шдвищуеться за умови добре органiзованоï та^' роботи. При розробцi, наприклад, проекпв презентацiй покладена iдея про спрямовашсть самостiйноï навчально-пiзнавальноï дiяльностi школярiв на результат, що виходить при виршенш практично або теоретично значущоï проблеми. Учш в результат здобувають вмшня й навички ставити мету, дослщжувати, порiвнювати, робити висновки, узагальнювати.
Прогрес у сферi Н1Т навчання очевидний, тому ix використання у навчальному процесi стало не лише можливим, а й необхвдним.
Важливим кроком в активiзацiï пiзнавальноï дiяльностi учшв на уроках фiзики е створення електронного тдручника (ЕП) з фiзики. ЕП — це поеднання «тдручника» та iнформацiйниx теxнологiй навчання, це тдручник, який дае можливiсть досягти високого ступеня наочносп i розрахований на сильний контингент учшв. Вш мютить текстову i комп'ютерну частини. Остання мютить матерiал, який вщображае динамiку процесiв i полегшуе розумшня матерiалу.
Запровадження ЕП в школах Украши фiнансово нереально, тому широке використання мае його прототип — комплексний педагопчно програмований засiб (КППЗ), який взаемопов'язаний з пiдручником, рекомендованим Мiнiстерством освiти i науки в навчальному процесс
Отже, КППЗ — це комп'ютерна програма, що вщповщае всiм основним дидактичним i психолого-педагопчним вимогам. Навчальний матерiал КППЗ подшений на модулi, кожний з яких вщповщае темi навчальноï програми.
Кожен модуль мае складовк
1) демонстрацшну (iлюстрацiï, вiдеоклiпи), що вiдображае динамшу фiзичниx процесiв;
2) текстову (текстовий матерiал, бiографiчнi данi й ш.), передбачено виведення тексту на принтер;
3) контролюючу: тестовi завдання для поурочного та шдсумкового контролю за 12-бальною системою; кросворди, ребуси; електронний журнал;
4) дослщну (дослiднi схеми-установки, вщеозаписи лабораторних та демонстрацiйниx експериментiв).
Ус складовi модуля органiчно взаемопов'язанi i становлять едине цше.
КППЗ орiентований насамперед на самостiйну роботу, але вчитель може його використовувати на урощ, якщо в фiзичному клас е комп'ютер i вiдеосистема. Його можна використовувати також на залшовому, лабораторному занятп.
КППЗ дае змогу реалiзовувати принципи iндивiдуалiзацiï навчання: пiдбiр кожним учнем iндивiдуального обсягу матерiалу, iндивiдуальний темп роботи, iндивiдуальний контроль рiвня знань кожного учня, наявнють зворотного зв'язку (допомога учневi).
Отже, використання КППЗ дае змогу значно шдвищити ефективнють i результативнiсть навчального процесу. Зовшшнш результат можна оцшити, осмислити, застосувати в реальнiй
дiяльностi. Внутрiшнiй — досвiд дiяльностi — стае безцiнним надбанням учня (поеднуе знання, умiння, практичнi навички).
За допомогою комп'ютера можна оргашзувати цiкавi уроки за формами «урок-шдсилена лекщя», «урок-дослщження», де використовувати навчальний експеримент як формування уявлень дгтей про явища, котрi неможливо вщгворити в реальних умовах. Вiн передбачае: висунення теоретично! гiпотези, що вимагае практичного пiдтвердження, розробку методу дослщження, постановку експерименту, спостереження його ходу, зняття фiзичних параметрiв, !х систематизащю, аналiз i узагальнення та отримання висновюв про проведену роботу. Зважаючи на унiверсальнiсть, комп'ютерна технiка може бути використана на всiх етапах проведення експерименту.
Ефективнiсть застосування ЕОМ в експериментально-дослщницькш роботi зумовлюеться тим, що вони забезпечують передуем: велику точшсть результатiв, !х достовiрнiсть, оскшьки програмнi засоби дають змогу застосовувати методи, яю знижують нагромадження похибок при округленш i обчисленнi промiжних величин; зменшення кiлькостi складних приладiв; пiдвищення якостi та iнформативностi дослщження за рахунок ретельно! обробки даних; збшьшення кiлькостi об'ектiв, що контролюються, скорочення циктв дослiдження на основi прискорення пiдготовки i проведення експерименту, оперативного використання результат аналiзу; зменшення часу обробки та систематизацп даних.
Комп'ютеризащя експерименту розширюе обiзнанiсть учшв з дослiджуваним фiзичним явищем, формуе навички i надае !м впевненосп у використаннi сучасних експериментальних методiв, ознайомлюе з передовими способами тзнання, видами контролю за технологiчними процесами на виробництвi, дае змогу по-новому шдшти до методики постановки шкшьного фiзичного експерименту.
Розвиток навчального фiзичного експерименту умовно розглядають у трьох напрямках:
- розробка й модершзащя традицiйного устаткування для демонстрацiйного i лабораторного фiзичного експерименту;
- моделювання фiзичних процесiв за допомогою комп'ютера;
- використання штерфейсних блокiв, що з'еднуються з ЕОМ, i датчиюв фiзичних величин для демонстрацiйного та лабораторного навчального експерименту [2].
Перший напрямок полягае у використанш традицшного та вдосконаленого устаткування. Дослщження фiзичних явищ, процешв i законiв вщбуваеться за допомогою реального експерименту, який можна поставити у фiзичних лабораторiях. Для виконання лабораторних робiт використовують моделi реальних об'ектiв.
Другий напрямок характеризуемся тим, що мiкропроцесорну та обчислювальну технiку використовують для моделювання фiзичних явищ, процесiв, законiв.
Третш напрямок полягае в тому, що сучасш компютери, завдяки високим техшчним характеристикам можна використовувати в дослщницькш роботi з пiдключенням допомiжних пристро!в — засобiв контролю, приладiв вiзуального зображення. Екран графiчного дисплея дае змогу формувати систему шкал вольтметрiв, амперметрiв, ватметрiв та iнших вимiрювальних приладiв, за допомогою яких рееструють параметри дослщжуваних об'ектiв.
Загалом iнформацiйно-вимiрювальний комплекс забезпечуе:
- пiд'еднання до 1ВМ-сумюного комп'ютера;
- вимiрювання електричних та неелектричних фiзичних величин (залежно вiд наявностi перетворювачiв);
- побудову графiчно! криво! експерименту в координатах, що вщповщають перетворювачем;
- збiльшення дшянки криво! на повний екран;
- формування таблиц характеристичних точок, проведення яюсного i кiлькiсного аналiзу результат роботи;
- копiювання й збереження даних у текстовому формат з можливютю подальшо! роботи з ними у бшьшосп прикладних програм (Microsoft Excel, Microsoft Word);
- друкування графшв на принтера
Використання Н1Т для проведення лабораторного i демонстрацшного експерименту з фiзики дае змогу зробити його бшьш наочним i звiльнити учнiв та вчителя вщ ручного опрацювання результатiв, заповнити час творчими завданнями, яю глибше розкривають суть
дослiджуваного фiзичного явища. Це надае можливють формувати продуктивну творчу дiяльнiсть учнiв, яка впливае на розвиток активного мислення учшв, що е принципом розвиваючого навчання.
Надзвичайно важливе мюце при використаннi Н1Т посщае комп'ютерне моделювання, яке служить потужним шструментом для формування в учшв знань про природу. Курс фiзики мае бути значною мiрою наповнений експериментальними дослiдженнями, в т. ч. комп'ютерними. Комп'ютер приходить на допомогу тод^ коли в умовах сучасноï школи немае можливостi провести той чи шший дослiд або повторити фундаментальш експерименти, зокрема, вимiрювання гравiтацiйноï сталоï, закон Кулона, закон Бю-Савара-Лапласа, дослiди Фiзо, Майкельсона, Лебедева, дослщи, пов'язанi з ядерними реакщями, взаемодiею елементарних частинок та багато шших.
Ще однiею з програм, яка реалiзуе проблемне навчання, е Intel, де використовуються принципи самостiйноï роботи учня, роботи в парах i в груш. Це програма, яка спрямована на навчання для майбутнього, це шноващя в освт [9].
Використання Н1Т надае можливосп для подальшого фахового зростання, а також дозволяе спiлкуватися учням ïxньою мовою — мовою комп'ютерних «генпв» та краще розумiти ïx.
Сучаснi досягнення науки i техшки вимагають i сучасних уроюв, яю врахували б цi досягнення. Метою використання комп'ютера на уроцi фiзики е створення дидактичного середовища, що сприяло би пiзнавальнiй дiяльностi, розвитку мислення учнiв пiд час вивчення предмета.
Intel е програмою, де пропонуються учням творчi завдання зi створення навчальних проектiв (опорних конспекпв у формi слайдiв, web-сайтiв, презентацш), використовуючи програми для рiзниx тем з фiзики та астрономп. Робота над проектами допомагае учням глибше зрозумгги навчальний матерiал i сформулювати додатковi умiння користувача комп'ютера.
Пюля апробацп запропонованих Intel методик роботи зi створення мультимедiйниx презентацiй, учшвських публiкацiй та web-сайтiв, можна дшти висновку, що творчi завдання краще пропонувати учням як iндивiдуальнi домашш, котрi вони самостiйно обмiрковують i до яких самостшно пiдбирають необхщний матерiал. Потiм обов'язково йде робота в парах, коли учш пропонують власне бачення проблеми, обговорюють кращий варiант презентацш творчого завдання. Дал^ об'еднавшись в малi групи, вони продовжують роботу над власним проектом. З'ясовуючи сильш та слабю сторони, враховують зауваження та пропозицп, доопрацьовують презентацiю i тiльки пiсля цього демонструють кшцевий результат у клась
Безумовно, використання iнформацiйниx теxнологiй, запропонованих Intel, сприяе шдвищенню iнтересу до вивчення фiзики та iнформатики, поглибленню знань з цих предметiв, розвитку творчих здiбностей учнiв, суттево впливае на мотиващю до навчання. Це дае змогу школярам самим обирати рiвень складносп завдання, тему виконання роботи, а вчителям — бшьш об'ективно оцiнювати рiвень знань своïx виxованцiв.
Iнтерактивнi технологи дають змогу учням вшьно обмiнюватись думками в атмосферi доброзичливостi i поваги. Форми роботи на урощ мають ïx захоплювати, стимулювати ïxне спiлкування, привчати до прояву шщативи, навчати самостшного мислення i вiдповiдальностi за прийнят рiшення.
Впровадження iнтерактивниx методик на урощ потребуе часу i змши дiяльностi учнiв та вчителя. Вщповщно змiнюються ïxнi ролi. Учень стае активним учасником процесу навчання, а вчитель допомагае йому в цьому.
Отже, «Intel. Навчання для майбутнього» — це поеднання шновацшних педагопчних та шформацшних теxнологiй.
Можна стверджувати, що у проектнш дiяльностi знання стають засобом освiти. Проекти захоплюють учшв, навчають критичного мислення, самостшносп та вщповщальносп, стимулюють до спшкування та спiвпрацi у групi.
Для сучасного етапу вдосконалення навчально-виховного процесу дуже актуальною е реалiзацiя принципу наочностi завдяки впровадженню комп'ютерноï теxнiки та ЕОМ, що дозволяе суттево активiзувати пiзнавальну дiяльнiсть учшв. Комп'ютер треба використовувати як зашб моделювання складних фiзичниx експериментiв або в ролi експериментальноï установки дослщження певних фiзичниx явищ i процешв. Також важливими е ключовi компетентности при яких е можливiсть роботи «вчитель-учень-комп'ютер»: готовнiсть до
вирiшення вибрано! проблеми; технологiчна компетентшсть; готовнiсть до самоосвiти; готовнiсть до сощально! взаемодi!; комунiкативна готовнiсть.
Таким чином, комп'ютеризащя як сучасна тенденщя розвитку навчального експерименту дае змогу забезпечити шформативш можливостi шкiльного фiзичного експерименту у вiдтвореннi через вщповщш моделi певних явищ i процешв, котрi у звичайних умовах виконати неможливо, забезпечуе можливють використання довщково! системи.
Широкi можливостi для тдготовки та проведення урокiв з фiзики дае iнтернет. Особливо! уваги заслуговують сайти дистанцшно! освiти, зокрема «Острiв знань» та «Вiдкритий коледж», де розмщеш електроннi навчальнi посiбники, on-line-лаборатори, довiдники, тестовi завдання. Багато корисного i цiкавого матерiалу вчитель може знайти на сайтах: http://sp.bdpu.org, http://www.somit.ru, http://college.ru, http://ive-3.narod.ru.
Використання комп'ютера при вивченш шкшьного курсу фiзики максимально iндивiдуалiзують отримуваш учнями навчальнi завдання, надають !м творчого характеру.
Це допомагае також здшснювати процес диференцшовано, враховуючи психологiчнi, фiзiологiчнi, iндивiдуальнi особливосп кожного учня, його характер, тип мислення тощо.
Отже, розвиток педагопчно! науки вимагае ширшого впровадження засобiв Н1Т у шкiльний навчальний процес. При цьому учневi надаеться свобода вибору способу вивчення матерiалу, рацюнального рiвня складностi, самостiйного визначення форми допомоги у разi виникнення ускладнень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Желюк О. М. Комп'ютерна техшка в навчальному курс ф1зики: теор1я i практика: Методичш рекомендаций — Р1вне: РДП1, 1994. — 110 с.
2. Мартинюк О. Р. Нов1 шформацшш технологи в навчальному ф1зичному експерименп. // Ф1зика та астроном1я в школ1. — 2002. — N 4. — С. 44-47.
3. Пономарьова В. I. Використання ЕОМ на уроках ф1зики // Ф1зика та астроном1я в школ! — 2000. — N 2. — С. 51-54.
4. Проценко С. А. Чи варто на уроках ф1зики використовувати комп'ютер // Ф1зика та астроном1я в школь — 2002. — N 4. — С. 47-50.
5. Семещук I. К. Н1Т у ф1зичному практикум! // Ф1зика та астроном1я в школ! — 2002. — N 5. — С. 38-40.
6. Сшьвейстр А. П. Нов1 шформацшш технологи шд час вивчення нового матер1алу // Ф1зика та астроном1я в школ1. — 2000. — N 2. — С. 49-51.
7. Сколяр Б. К. ЕХЕЬ на уроках ф1зики // 1нформатика. — 2003. — N13. — С. 13-15.
8. Сумський В. I. ЕОМ при вивченш ф1зики: Навчальний поабник. — К.: 1ЗМН, 1997. — 184 с.
9. Кисла I. I. Чи потр1бна програма Intel? // Ф1зика в школах Украши. — 2005. — N 20. — С. 2.
10. Сотник Н. О. Intel. Навчання для майбутнього // Ф1зика в школах Украши. — 2005. — N 20. — С. 3.
11. Навчальш комп'ютерш програми, що апробуються у загальноосвгтшх навчальних закладах // Ф1зика в школах Укра!ни. — 2005. — N 15-16. — С. 8.
12. Мухш В. I. Особливосп використання шформацшно-комушкацшних технологш на уроках ф1зики // Ф1зика в школах Украши. — 2007. — N 8. — С. 25.
Василь СМ1ЛЬСЬКИЙ
ОЦ1НКА 1МОВ1РНОСТ1 «В1ДГАДУВАННЯ» ПРАВИЛЬНИХ В1ДПОВ1ДЕЙ ПРИ КОМПЮТЕРНОМУ ТЕ СТУВАНН1 ЗНАНЬ
Розглянуто питання комп 'ютерного тестування знань будови автомобшя. Встановлено, що iмовiрнiсть «вiдгадування» зменшуеться зi збшьшенням кiлькостi завдань у тестi. Iмовiрнiсть появи достатньо'1 кiлькостi правильних вiдповiдей для отримання позитивно'1 оцтки надто низька, щоб вважати «вiдгадування» загрозою тестуванню як способу педагогiчного контролю.
Будь-яка система навчання пов'язана з контролем знань тих, хто навчаеться. Сьогодш укра!нська вища школа перебувае на етат переходу до штенсивних методiв навчання, що потребуе досконалшо! системи педагопчного контролю. Педагопчний контроль — це система перевiрки результат навчання, розвитку i виховання студенпв. кнування та вдосконалення рЬзних видЬв педагогiчного контролю пояснюеться спонукальною та дiагностичною роллю
