CC BY
10
вирiшення вибрано! проблеми; технологiчна компетентнють; готовшсть до самоосвiти; готовшсть до сощально! взаемоди; комунiкативна готовнiсть.
Таким чином, комп'ютеризащя як сучасна тенденщя розвитку навчального експерименту дае змогу забезпечити шформативш можливостi шкiльного фiзичного експерименту у вiдтвореннi через вщповщш моделi певних явищ i проце^в, котрi у звичайних умовах виконати неможливо, забезпечуе можливють використання довщково! системи.
Широкi можливостi для тдготовки та проведення урокiв з фiзики дае iнтернет. Особливо! уваги заслуговують сайти дистанцшно! освiти, зокрема «Острiв знань» та «Вiдкритий коледж», де розмщеш електроннi навчальнi посiбники, on-line-лабораторп, довiдники, тестовi завдання. Багато корисного i цiкавого матерiалу вчитель може знайти на сайтах: http://sp.bdpu.org, http://www.somit.ru, http://college.ru, http://ive-3.narod.ru.
Використання комп'ютера при вивченш шкшьного курсу фiзики максимально шдивщуатзують отримуванi учнями навчальнi завдання, надають 1м творчого характеру.
Це допомагае також здшснювати процес диференцшовано, враховуючи психологiчнi, фiзiологiчнi, iндивiдуальнi особливосп кожного учня, його характер, тип мислення тощо.
Отже, розвиток педагопчно! науки вимагае ширшого впровадження засобiв Н1Т у шкiльний навчальний процес. При цьому учневi надаеться свобода вибору способу вивчення матерiалу, рацюнального рiвня складностi, самостiйного визначення форми допомоги у разi виникнення ускладнень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Желюк О. М. Комп'ютерна техшка в навчальному курс ф1зики: теор1я i практика: Методичш рекомендаций — Р1вне: РДП1, 1994. — 110 с.
2. Мартинюк О. Р. Нов1 шформацшш технологи в навчальному ф1зичному експерименп. // Ф1зика та астроном1я в школ1. — 2002. — № 4. — С. 44-47.
3. Пономарьова В. I. Використання ЕОМ на уроках ф1зики // Ф1зика та астроном1я в школ1. — 2000. — № 2. — С. 51-54.
4. Проценко С. А. Чи варто на уроках ф1зики використовувати комп'ютер // Ф1зика та астроном1я в школь — 2002. — № 4. — С. 47-50.
5. Семещук I. К. Н1Т у ф1зичному практикум1 // Ф1зика та астроном1я в школ1. — 2002. — № 5. — С. 38-40.
6. Сшьвейстр А. П. Нов1 1нформац1йн1 технологи тд час вивчення нового матер1алу // Ф1зика та астроном1я в школ1. — 2000. — № 2. — С. 49-51.
7. Сколяр Б. К. EXEL на уроках ф1зики // 1нформатика. — 2003. — №13. — С. 13-15.
8. Сумський В. I. ЕОМ при вивченш ф1зики: Навчальний поабник. — К.: 1ЗМН, 1997. — 184 с.
9. Кисла I. I. Чи потр1бна програма Intel? // Ф1зика в школах Украши. — 2005. — № 20. — С. 2.
10. Сотник Н. О. Intel. Навчання для майбутнього // Ф1зика в школах Украши. — 2005. — № 20. — С. 3.
11. Навчальш комп'ютерш програми, що апробуються у загальноосв1тн1х навчальних закладах // Ф1зика в школах Украши. — 2005. — № 15-16. — С. 8.
12. Мухш В. I. Особливосп використання шформацшно-комушкацшних технологш на уроках ф1зики // Ф1зика в школах Укра!ни. — 2007. — № 8. — С. 25.
Василь СМ1ЛЬСЬКИЙ
ОЦ1НКА 1МОВ1РНОСТ1 «В1ДГАДУВАННЯ» ПРАВИЛЬНИХ В1ДПОВ1ДЕЙ ПРИ КОМПЮТЕРНОМУ ТЕСТУВАНН1 ЗНАНЬ
Розглянуто питання комп 'ютерного тестування знань будови автомобшя. Встановлено, що iMoeipHicmb «вгдгадування» зменшуеться 3i збтьшенням к1лькост1 завдань у тест1. 1мов1ртсть появи достатньо'1 Krnb^^i правильних вiдповiдей для отримання позитивно'1 оцтки надто низька, щоб вважати «вiдгадування» загрозою тестуванню як способу педагогiчного контролю.
Будь-яка система навчання пов'язана з контролем знань тих, хто навчаеться. Сьогодш украшська вища школа перебувае на етат переходу до штенсивних методiв навчання, що потребуе досконалшо! системи педагопчного контролю. Педагопчний контроль — це система перевiрки результат навчання, розвитку i виховання студенев. кнування та вдосконалення рЬзних видЬв педагопчного контролю пояснюеться спонукальною та дiагностичною роллю
перевiрки навчально! дiяльностi учнiв i студентiв. Вiн мае рiзнi форми: юпити, залiки, усне опитування, письмовi контрольнi роботи, реферати, колоквiуми, семшари, лабораторнi заняття, курсовi i дипломш роботи тощо. Педагогiчний контроль виконуе дiагностичну, навчальну, розвивальну та виховну функцп.
Педагогiчне дiагностування — це частина науково! системи контролю, що безпосередньо пов'язана з процесом виявлення рiвня знань, умiнь i навичок студентiв. На рiзних етапах навчання предметом дiагностування е рiзнi аспекти навчально! роботи студенев, а метою — отримання науково-обгрунтовано! шформаци для вдосконалення процесу навчання [1].
Навчальна функщя полягае у використанш рiзних видiв i форм контролю для активiзацi! навчально-шзнавально! дiяльностi студентiв при вивченш певно! дисциплiни чи !! окремо! теми. Кожна з них мае переваги i недолiки. Так, усне опитування дозволяе оцшити не тшьки рiвень знань, а й вербальш здiбностi студента. Така форма контролю особливо важлива у педагопчних ВНЗ, де готують майбутнiх вчителiв. Недолiком усного опитування е велик витрати навчального часу, особливо при слабкш пiдготовцi студентiв.
Письмовi контрольш роботи дають змогу документально встановити рiвень засвоення матерiалу, але теж пов'язаш зi значними витратами часу на виклад матерiалу студентом i викладача на перевiрку робiт. Крiм того, письмовий опис технiчних об'екпв створюе додатковi труднощi, пов'язанi з умшням студента виражати власну думку.
1спити створюють додаткове навантаження на студенев i викладача й мають деяку частку суб'ективiзму в оцшюванш знань, що призводить до необ'ективносп оцiнки через особистi симпатi! або корисливi мотиви. Курсовi i дипломш роботи виховують самостiйнiсть, умiння працювати з навчальною та науковою лпературою, але за браком навчального часу не можуть бути застосоваш при вивченш вшх технiчних дисциплiн.
Традищйна система контролю недостатньо спонукае студенев до систематичного навчання протягом семестру, семестровi iспити мають характер «лотере!» i провокують вiдстаючого студента сподiватися на щасливий бiлет, а сумлшного на iспитi може пiдстерiгати невдача.
Замша усного юпиту пiдсумковим тестуванням е ознакою сучасно! педагогiки [2, 3]. Воно розглядаеться нинi як спошб ефективно! перевiрки результатiв навчання чи ступеня готовносп до професшно! дiяльностi. Об'ективнiсть тестування гарантуеться використанням стандартних комп'ютерних програм. Тестовий контроль мае багато недолшв, серед яких е проблема запам'ятовування запитань i вiдгадування вiдповiдей.
Метою нашоТ роботи е оцшка iмовiрностi вiдгадування правильних вiдповiдей на завдання з навчально! дисциплши «Будова автомобiля» пiд час тестового контролю на комп'ютер^
Автором проведено три серп «слшого» тестування знань iз вказано! дисциплiни. «Слше» тестування означае натискання будь-яко! клавiшi без обдумування вiдповiдi на завдання. Всього було складено 150 тестових завдань, з яких комп'ютерна програма випадком вщбирала для окремо! сери вщповщно 5, 10 i 25 завдань. Процес тестування характеризуемся параметрами, числовi значення яких записанi у таблищ. п — кiлькiсть завдань у тесп; k — кшьюсть правильних вiдповiдей у тестi; N — кшьюсть тестувань у сери; q — частота появи правильних вщповщей у серi!.
Умови «слгпого» тестування знань будови автомобыя
№ Загальне кшьюсть Кшьюсть завдань Кшьюсть тестувань
сери завдань, M у тесп, п (обсяг вибiрки), N
1 150 5 143
2 150 10 152
3 150 25 190
Результати статистично! обробки результат тестування показаш на рисунку у виглядi емтричного розподiлу, де q = ^п — вiдношення кiлькостi правильних вщповщей до кiлькiсть завдань у тесп (вiдносна кiлькiсть правильних вiдповiдей). Результат тестування можна
вважати позитивним, якщо студент правильно вiдповiв на 60% завдань. Вщношення к/К — ощнюе частоту правильных вщповщей у серп.
Емпiричний розподш частоти правильних вiдповiдей при «слшому» комп'ютерному тестуваннi знань будови автомобшя: 1 - п = 5; 2 - п = 10; 3 - п = 25. Рисунок дае наочне уявлення про можливють досягнення позитивного результату тестування шляхом вщгадування. Аналiз рисунка показуе, що ймовiрнiсть правильних вiдповiдей зменшуеться iз збiльшенням кiлькостi завдань у тесть Наприклад, iмовiрнiсть одержання 20% правильних вщповщей при 5 завданнях найбшьша i сягае 46%, а в сери з 25 завданнями — лише 16%. Також вщзначимо, що зi збiльшенням кiлькостi завдань зростае кшьюсть правильних вiдповiдей. Але якщо встановити 60% -й рiвень правильних вщповщей для одержання ощнки «задовiльно», то способом вiдгадування практично неможливо одержати позитивний результат тестування. При найкращому збпу обставин сподiватися на позитивний результат можна лише тод^ коли у тестi буде 5 завдань. Найбшьш iмовiрно вщгадати 20-30 % правильних вiдповiдей, що надто мало для отримання позитивно! ощнки.
Таким чином, ймовiрнiсть «вщгадування» правильних вiдповiдей при комп'ютерному тестуванш зменшуеться зi збiльшенням кiлькостi завдань у тесть Ймовiрнiсть появи достатньо! кiлькостi правильних вiдповiдей для отримання позитивно! ощнки надто низька, щоб вважати «вiдгадування» загрозою тестуванню як способу педагопчного контролю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Слепкань З. I. Науков1 засади педагопчного процесу у вищш школь Навч. поабник. — К.: Вища школа, 2005. — 239 с.
2. Челышкова М. Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов: Учеб. пособие. — М.: Логос, 2002. — 432 с.
3. Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы / Пер. с англ. — Изд. 2-е, испр. — М.: Когито-Центр, 2001. — 142 с.
Наталш ЦЮРП1ТА
1НТЕГРАЦ1Я КОМП'ЮТЕРНИХ ТА В1ДЕО ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС ВИВЧЕННЯ ШОЗЕМНО1 МОВИ
У статтi розглянуто рiзнi види дiяльностi з використанням сучасних технiчних засобiв на заняттях з тоземно'1 мови, переваги i недолiки Их застосування. Проаналгзовано вплив комп 'ютерних та
