CC BY
109
вважати позитивним, якщо студент правильно вiдповiв на 60% завдань. Вщношення k/N — ощнюе частоту правильных вщповщей у серп.
Емпiричний розподш частоти правильних вiдповiдей при «слшому» комп'ютерному тестуваннi знань будови автомобшя: 1 - п = 5; 2 - п = 10; 3 - п = 25. Рисунок дае наочне уявлення про можливють досягнення позитивного результату тестування шляхом вщгадування. Аналiз рисунка показуе, що ймовiрнiсть правильних вiдповiдей зменшуеться iз збiльшенням кiлькостi завдань у тесп. Наприклад, iмовiрнiсть одержання 20% правильних вщповщей при 5 завданнях найбшьша i сягае 46%, а в сери з 25 завданнями — лише 16%. Також вщзначимо, що зi збiльшенням кiлькостi завдань зростае кшьюсть правильних вiдповiдей. Але якщо встановити 60% -й рiвень правильних вщповщей для одержання ощнки «задовiльно», то способом вiдгадування практично неможливо одержати позитивний результат тестування. При найкращому збпу обставин сподiватися на позитивний результат можна лише тод^ коли у тестi буде 5 завдань. Найбшьш iмовiрно вщгадати 20-30 % правильних вiдповiдей, що надто мало для отримання позитивно! ощнки.
Таким чином, ймовiрнiсть «вщгадування» правильних вiдповiдей при комп'ютерному тестуванш зменшуеться зi збiльшенням кiлькостi завдань у тесть Ймовiрнiсть появи достатньо! кiлькостi правильних вiдповiдей для отримання позитивно! ощнки надто низька, щоб вважати «вiдгадування» загрозою тестуванню як способу педагопчного контролю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Слепкань З. I. Науков1 засади педагопчного процесу у вищш школ1: Навч. поабник. — К.: Вища школа, 2005. — 239 с.
2. Челышкова М. Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов: Учеб. пособие. — М.: Логос, 2002. — 432 с.
3. Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы / Пер. с англ. — Изд. 2-е, испр. — М.: Когито-Центр, 2001. — 142 с.
Наталш ЦЮРП1ТА
1НТЕГРАЦ1Я КОМП'ЮТЕРНИХ ТА В1ДЕО ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС ВИВЧЕННЯ ШОЗЕМНО1 МОВИ
У статтi розглянуто рiзнi види дiяльностi з використанням сучасних технiчних засобiв на заняттях з тоземно'1 мови, переваги i недолiки Их застосування. Проаналгзовано вплив комп 'ютерних та
eideo технологш на мотивацЮ навчання та тдвищення рiвня якостi знань. Доведено, що використання технЫних ресурав е ефективним доповненням до традицшно'1' мeтoдoлoгiчнoi бази навчання тоземно! мови i вимагае подальшо'1' науково-до^дно'1'роботи.
Одним з прюритетних напрямюв процесу шформатизаци нашого суспiльства е шформатизащя освiти — впровадження 3aco6iB нових шформацшних технологiй (Н1Т) у систему сучасно1 украшсько1 освiти. Опираючись на потенщал новiтнiх технiчних засобiв, можна значно розширити можливостi навчального процесу. В цьому аспект ключовим науковим завданням е вдосконалення методологи i стратеги добору змiсту, методiв i органiзацiйних форм навчання на основi використання автоматизованих баз даних науково-педагопчно1 шформаци i комунiкацiйних мереж.
Метою статт е дослiдження впливу комп'ютерних i вiдео технологiй на мотиващю вивчення шоземно1 мови, ефектившсть розвитку мовленневих навичок та аналiз переваг i недолiкiв використання техшчних засобiв навчання та 1нтернету в навчальному процесi.
Особливостi використання нов^шх технологiй навчання вивчали G. Дмитрiева, I. Макаревич, Н. Платонова, С. Полат, С. Фадеев та iншi науковщ. На думку G. Полат, сучасш педагогiчнi технологи - навчання в сшвроб^ницта, проектна методика, використання Н1Т, Iнтернет-ресурсiв, вiдео та мультимедшних засобiв — допомагають реалiзувати особистюно-орiентований пiдхiд у навчаннi, забезпечують iндивiдуалiзацiю i диференцiацiю навчання з урахуванням здiбностей дiтей, !х рiвня навченостi, iнтересiв [7, 13]. О. Ншов зазначае, що комп'ютери с^мко ввiйшли в наше життя i в процес навчання англшсько1 мови, дещо потiснивши традицiйнi методики i змусивши викладачiв iноземних мов виршувати проблеми, про iснування яких кшька десяткiв рокiв тому жоден лшгвют навiть не пiдозрював [6, 36].
Застосування Н1Т на заняттях шоземно1 мови надае студентам iнструмент дослщження, конструювання, формалiзацil знань про предметний свiт сприяе розширенню сфери самостшно1 роботи студентiв за рахунок можливосп оргашзаци рiзних видiв навчально1 дiяльностi, що включае експериментально-дослiдницьку роботу, навчально^грову, iнформацiйно-навчальну, аудiовiзуальну та iн. За рахунок реалiзацil можливостей iнтерактивних дiалогiв, самостiйного вибору режиму навчально1 дiяльностi здiйснюеться iндивiдуалiзацiя та диференцiацiя навчання, що е особливо вагомим фактором при вивченш шоземно1 мови. 1нформацшно-навчальна дiяльнiсть на заняттях сприяе тдвищенню мотивацil навчання за рахунок комп'ютерно1 вiзуалiзацil дослiджуваних об'ектiв, здатнiстю !х керування i головне — можливютю самостiйного вибору форм i методiв вивчення мови.
Важливiсть застосування нов^шх технiчних засобiв навчання на заняттях шоземно1 мови визначаеться за наступними критерiями:
1) покращення ефективностi навчального процесу i пiдвищення продуктивностi пращ;
2) забезпечення миттевого пооперацiйного контролю i постiйного пiдкрiплення правильностi виконання навчальних дiй кожного студента;
3) збшьшення iнтересу до вивчення мови i пiдвищення свiдомого навчання;
4) надання оперативного зворотного зв'язку з можливютю швидкого введення вiдповiдей без !х тривалого кодування [10, 262].
Аналiзуючи переваги використання комп'ютерiв на заняттях шоземно1 мови, необх1дно видшити наступнi можливостi: варiативнiсть !х застосування на рiзних етапах навчання, а також на будь-якому етат роботи на практичному занятп, динамiчне подання матерiалу, створення умов для самостшно1 роботи студентiв, економне використання часу на занятп, пiдвищення рiвня мотиваци i як результат — активiзацiя навчально1 дiяльностi студентiв, зменшення рутинних вцщв роботи, що зумовлюють втому i створення психологiчно комфортного середовища навчання, в якому матерiал легше сприймаеться та запам'ятовуеться i допомагае студенту побороти «страх вщповщати» шоземною мовою. Комп'ютернi програми мають здатшсть контролювати роботу таких технiчних засобiв, як синтезатор мови, вiдеомагнiтофон, мшрофон. Комп'ютер забезпечуе всебiчний контроль навчального процесу, що дае змогу викладачу заощадити навчальний час, оскiльки виконуеться одночасна перевiрка знань студентiв, а також одержати об'ективний результат оцшювання. Аналiз викладачем статистичних даних (правильних i неправильних вiдповiдей, кiлькостi помилок, часу
затраченого на виконання певних завдань тощо), накопичених комп'ютером, дае можливють зробити висновок про стушнь та якють сформованостi знань студентiв [2, 24] .
Однак, перераховуючи переваги комп'ютерних технологiй, варто вiдзначити i деякi недолiки, якi можуть створювати певнi труднощi i зменшувати ефективнють навчального процесу:
- якiсть функщонування комп'ютера залежить вiд технiчних факторiв, тому вiн може вийти з ладу в будь-яку мить;
- в умовах комп'ютеризацй можливий гострий дефщит спшкування викладача i студента, що е надзвичайно важливим в реалiзащ! психолого-педагопчно! функци навчання;
1снуе велика кiлькiсть iнновацiйних комп'ютерних та вщео технологiй, якi допомагають вчителю шоземно! мови у навчальному процесс До них належать: електроннi видання навчального призначення, комп'ютернi системи навчального призначення, навчальш аудiо та вщео матерiали, глобальна мережа 1нтернет.
Електронш видання включають системи навчального призначення, яю мають дидактичнi, методичнi та iнформацiйно-довiдковi матерiали з шоземно! мови, а також вщповщне програмне забезпечення, що дозволяе 1х комплексне використання як при виконаннi самостшно! роботи, так i для проведення контролю рiвня i якостi знань.
Комп'ютерш системи навчального призначення дають можливють диференщювати процес навчання, застосовувати iндивiдуальний пiдхiд, здiйснювати контроль iз дiагностикою помилок i зворотнiм зв'язком, забезпечувати самоконтроль навчально-шзнавально! дiяльностi, демонструвати вiзуальну навчальну iнформацiю, моделювати та iмiтувати процеси i явища, проводити лабораторш роботи, експерименти й дослiди в умовах вiртуально! реальностi.
Вiдео та аудю матерiали — iнформацiйнi матерiали на магнiтних та цифрових ношях, аудiо та вiдео касетах, лазерних компакт дисках CD-ROM, DVD дисках, та жорстких дисках-вшчестерах — можуть бути надаш користувачу за допомогою вiдеомагнiтофона, аудiо програвача чи комп'ютера [11, 76].
Глобальна мережа 1нтернет дае змогу комп'ютерам усього свну обмшюватись iнформацiею. Одним iз найбiльш вiдомих додаткiв 1нтернету е «всесвння павутина» — world wide web (www), яка належить до групи серверiв, що пропонують сторшки шформаци у графiчному виглядi i саме тут реалiзуються iнтерактивнi видання навчального призначення з гшерзв'язками.
Ефективнють застосування комп'ютерних навчальних програм у процес навчання шоземно! мови залежить вщ доцiльностi !х дидактичного використання. Загалом бiльшiсть таких програм можуть усшшно використовуватись для корекци та розвитку фонетичних, лексичних, граматичних навичок. Вони дозволяють тренувати рiзни види мовно! дiяльностi i сполучати !х у рiзних комбiнацiях, допомагають усвщомити мовнi явища, сформувати лiнгвiстичнi здiбностi, створити комунiкативнi ситуаци, автоматизувати мовш ди, а також забезпечують можливють облшу ведучо! репрезентативно! системи, реатзащю iндивiдуального пiдходу.
1снують рiзнi форми роботи з комп'ютерними програмами на практичних заняттях з англшсько! мови. Особливо ефективним !х використання е при вивченш лексичного матерiалу для розвитку навичок аущювання i вщпрацювання правильно! вимови слiв та штонацш рiзних типiв речень, при навчанш письму, вiдпрацюваннi граматичних явищ.
Вивчення лексики проходить у три етапи: введення мовного матерiалу, закрiплення i опрацювання нових лексичних одиниць, контроль рiвня засвоення лексики [11, 90]. На першому етапi використовуеться автоматичний режим комп'ютера, який демонструе нову лексику за допомогою зображень iз аудiо супроводом. Час роботи на цьому етат е досить нетривалим, приблизно 1-2 хвилини, що займае значно менше часу порiвняно з традицшною формою роботи на цьому етат. На етат закршлення лексики i вiдпрацювання вимови студенти переключаються з автоматичного режиму в звичайний робочий i працюють iндивiдуально або парами, повторюючи за диктором слова i фрази. На останньому етат контролю учш вибирають завдання, яю мають рiзнi рiвнi складностi. Пюля !х виконання на екранi з'являеться результат. 1снують ефективнi програми, зокрема English Platinum 2000, Lingua Land, English Gold, яю мютять лексику широкого тематичного дiапазону.
Для розвитку навичок аудiювання е розроблет програми, що передбачають режим роботи з мшрофоном та навушниками. Вони особливо кориснi при проведенш лабораторних занять з англiйськоï мови. Пюля прослуховування слова, фрази чи речення учень повторюе за диктором, iмiтуючи заданий ним зразок правильноï вимови та iнтонацiï. Графiчне зображення, яке з'являеться на екранi дозволяе порiвняти схожють вимови диктора та студента, i це дае можливють чгтко виявити де саме е помилка. Студент прагне, щоб його графiчне зображення стало iдентичним iз зображенням диктора, тобто досягнути рiвня якостi вимови максимально наближеного до зразка.
1нтерактивш курси, якi мютять вправи для розвитку навичок письма, виконують паралельно двi функцiï: навчання правильного написання ^в та розвиток навичок користування клавiатурою [4, 119].
Бшьшють комп'ютерних програм включае певний граматичний матерiал, з комплексом iнтерактивних граматичних вправ. У програмi English Gold кожна граматична структура опрацьовуеться за допомогою мiкро дiалогiв. Одна i та ж граматична тема повторюеться в кшькох дiалогах, що сприяе кращому засвоенню матерiалу i практично дозволяе студентовi виробити автоматичну навичку правильноï побудови структури. Роздш «Граматика» у програмi «Професор Хотшс» подiляеться на двi частини: практичну i теоретичну. Контролюючи знання студента програма вiдзначае його успiхи i при необхщносп показуе вiрну вщповщь.
Не менш вагомим за комп'ютерш програми е використання вiдео шформаци на заняттях шоземно1' мови [5, 34]. Сюди входить перегляд англомовних фiльмiв рiзних жанрiв, телевiзiйних новин, науково-шзнавальних програм. Цей вид дiяльностi вимагае вiд студента певного рiвня володiння мовою, осекшьки темп мовлення такого матерiалу достатньо швидкий, а лексичний дiапазон охоплюе надзвичайно рiзнi сфери мовленневих ситуацiй. Особливiсть цього виду роботи полягае в тому, що таю вщео мат^али створюються для використання в мовному середовищ^ а не для навчально-методичних цшей, i тому вони повнiстю вщображають фонетичну, граматичну i лексичну рiзноманiтнiсть сучасно1' розмовно1' англiйськоï мови. Саме тому такий вид роботи е неефективним i недоцшьним на початкових етапах вивчення мови.
Використання вщео матерiалiв на заняттi можна здшснювати двома способами: за допомогою комп'ютера та навушниюв, що дае студентам можливють працювати iндивiдуально або iз застосуванням вiдеомагнiтофона i телевiзора для групових переглядiв. Перегляд складаеться з трьох основних етапiв:
1) тдготовчого, який передбачае попередне ознайомлення студенпв з особливостями лексичного матерiалу та змютом фiльму чи програми, загальних вiдомостей про акторiв i т. д.;
2) основного, який включае перегляд з паралельним виконанням завдань для розвитку навичок аущювання;
3) шдсумкового, який передбачае письмовий та усний види дiяльностi у формi обговорення змюту, висловлення вражень, обгрунтування свое1' думки, аналiз фонетичних i лексичних особливостей, написання есе чи критичного огляду;
Використання вщео матерiалiв на заняттях е особливо важливим для реалiзацiï комунiкативноï цiлi вивчення iноземноï мови. Комушкативне навчання за допомогою 1нтернету пiдкреслюе важливiсть розвитку здатностi студенпв i ix бажання використовувати шоземну мову для цiлей ефективного спшкування. Студенти повиннi бути готовi використовувати мову для реально].' комушкаци поза заняттям, зокрема, пiд час прийому iноземниx гостей чи подорож в англомовну краïну. На доповнення комушкативних потреб студентiв необхщно освоïти методику роботи в 1нтернет^ Тут важливо виробити здатнiсть справлятися з ситуащею, коли мовнi ресурси студентiв недостатньо адекватш, спроможнiсть оцiнювати свою власну мову i успixи. Розвиток самостшносп студентiв за допомогою глобальноï мережi е поступовим процесом, яким варто постшно заохочувати. Одним з найбшьших завдань викладача iноземноï мови е пiдбiр оптимальних способiв вести студенпв до поступово зростаючоï самостiйностi [3, 28].
Одшею з вимог до вивчення iноземноï мови з використанням Iнтернет-ресурсiв е створення взаемоди на занятп, що в методищ називають iнтерактивнiстю. Вiд принципу комунiкативностi вш вiдрiзняеться наявнiстю щирого сшвробпнищва, де головний акцент робиться на розвиток умшь спiлкування i груповоï роботи, тсд як одним з найбшьш поширених видiв комунiкативного завдання е розвиток вмiння вести монологiчне мовлення. 1нтерактивнють не лише моделюе реальш життевi ситуаuiï, а й спонукае студеит1в адекватно реагувати на них шоземною мовою. Коли це вдаеться, то
гарантований розвиток мовленневоï' компетенц^, навгть за наявносп мовних помилок. Основним тут е вмiння спонтанно реагувати на висловлення iншиx, виражаючи при цьому своï' почуття та емоцл. В такому аспект iитерактивнiсть — це споаб саморозвитку через 1нтернет, який включае можливiсть спостерiгати та iмiтувати використання мови, навички, зразки поведiнки партнерiв, виявляти новi сторони i вагомiсть проблем пiд час ïx обговорення [8, 11]. Використання юбернетичного простору з навчальною метою е абсолютно новим напрямком у дидактищ та методищ викладання iноземноï мови, осюльки виникають змiни, що торкаються всix сторiн навчального процесу, починаючи вiд вибору прийомiв i стилю роботи та заюнчуючи змшою вимог до академiчного рiвня студенпв.
1нтернет на заняттях iноземноï мови доцшьно використовувати як ефективний додаток для розвитку граматичних, лексичних умшь i навичок, самостiйноï перевiрки знань, що можне здшснювати за рахунок використання фонетичних, лексичних, граматичних вправ та теспв рiзниx навчальних сайпв всесвiтньоï мережi.
Великою перевагою використання 1нтернет-ресуршв е розвиток мiжкультурноï компетенци, що включае знайомство з рiзними традицiями, культурами, визначення шляxiв ïx взаемоди, формування культурних унiверсалiв необхщних для досягнення взаеморозумiння i сшвроб^ництва в безпосередньому спiлкуваннi [9, 16].
Найважлившим фактором, який стимулюе процес шшомовного спiлкування, варто вважати мотиващю засвоення англiйськоï мови. Пiд мотиващею ми розумiемо систему iмпульсiв, що спонукають, спрямовують навчальну дiяльнiсть на бшьш глибоке вивчення мови, ïï вдосконалення i прагнення розвивати потреби шзнання iншомовноï мовленневоï дiяльностi.
Як шформащйна система 1нтернет пропонуе сво1м користувачам рiзноманiття ^формац^ i ресурав. До базового набору входить електронна пошта, телеконференц^, в^деоконференц^, довiдковi каталоги, доступ до шформащйних ресурсiв, пошуковi системи, розмова в мереж1, можливють публшаци власноï' ^формац^, створення власноï домашньоï' сторiнки i розмiщення ïï на веб-сервера Ц ресурси можуть активно використовуватись на заняттях англiйськоï' мови. Вiртуальне середовище 1нтернету дозволяе вийти за часовi та просторовi рамки, надаючи можливiсть автентичного стлкування з реальними спiврозмовниками. Крiм того, студенти мають змогу не лише дiлитись шформащею з партнерами з рiзниx юнщв Земноï кулi, а й сшльно працювати над певними проектами. Сторiнка Email Project Home Page пропонуе для дослщження таю проблеми, як наркоманiя, стрес, влада, харчування, вплив реклами на людину, здоров'я, медицина та багато iншиx. Студентам та учням з рiзниx краïн пропонуеться скласти багатонащональну команду i спшьними зусиллями взяти участь у змаганш в одному з проекпв. У xодi такоï' роботи команди складають численнi документа: твори, статп, теxиiчнi звiти. 1нша стоянка Project Icons передбачае створення переговорних груп, що представляють певну крашу в обговорены заданоï' теми. Групи здiйснюють обмiн шформащею i за допомогою електронноï' пошти проводять мiжиащональm переговори, як1 часто зак1нчуються дискуаею в системi реального часу.
1нтернет забезпечуе рiзноманiтнi види дiяльностi та комплекси завдань для навчання читання, ауддавання, письма. Медiа-сайти пропонують велику юлькють видань перiодичноï преси, яю роздiленi на рiзнi рубрики: новини, стиль життя, спорт, рекламнi оголошення. Так, за допомогою веб-газети звичайне заняття з iноземноï мови можна перетворити на прес-конференцiю чи агентство новин. Цей вид дiяльностi передбачае об'емне читання i мистецтво штерпретацп, тому його доцшьно застосовувати на вищому рiвнi навчання iноземноï мови, й абсолютно неефективно на початковому етат. Сайт компанп Lucent Technologies дозволяе користувачу почути, як правильно звучить будь-який ви^в шоземною мовою, тобто озвучити можна необхщну фразу з навчального пiдручника чи навт онлайн-посiбника. Важливим для користувача е те, що прослуханий матерiал можна записати на особистий диск i використовувати для тренування вимоги без тдключення до Iнтернет-мережi [1].
Числент експерименти показали, що протягом одного навчального року ставлення студенпв до рiзниx видiв дiяльностi на занятп може рiзко змiнюватись в негативний або позитивний бш. Це значною мiрою залежить вiд стилю роботи викладача, зокрема, використання лише одного тдручника, одномаштних видiв роботи на занятп послаблюе позитивш емоци i спонукае студентiв до перетворення в пасивних споглядачiв. Як показують опитування учшв i студентiв, Н1Т, використання 1нтернету е одним з ïx головних захоплень.
Тому iнтеграцiя можливостей сучасних комп'ютерних та вщео технологiй в навчальний процес сприятиме формуванню позитивно! мотивацй.
На основi аналiзу можливостей Н1Т можна зробити наступнi висновки:
- штегращя комп'ютерних та вiдео технологш в навчальний процес не виключае традицшш методи навчання, а гармоншно !х доповнюе на рiзних етапах навчання;
- сучасш технiчнi засоби не лише тдвищують ефективнiсть навчання, а й формують мотиващю до самостшно! роботи у вивчеш шоземно! мови;
- новин технологi! навчання яюсно вирiшують ряд дидактичних завдань на урощ iноземно! мови: сприяють удосконаленню навичок аудiювання на основi автентичних звукових текстiв, розвитку вмшь дiалогiчного та монологiчного мовлення, формуванню навичок читання та письма, розширенню лексичного запасу, ознайомленню з особливостями мовно! поведшки народу iншого культурного середовища;
- для ефективного i рацiонального застосування сучасних технiчних ресуршв в навчальному процесi необхiдна велика науково-дослщна робота для запровадження новишх методичних засобiв i прийомiв навчання шоземно! мови, а також для визначення критерив та принципiв тдбору мережних ресурсiв, сайтiв, мультимедiйних програм для загальноосвпшх шкiл i ВНЗ в Украш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алтуфьева А. А. Некоторые основные проблемы создания общего языка общения в системе Интернет // [Електронний ресурс] http ://linguact. hyperlink. ru/articles/altufj eva.html
2. Богослав I. I. Фрагмент уроку з використанням проектно!' технологи // Англшська мова та лтгература. — 2006. — № 15. — С. 24-25.
3. Гапон Ю. А. Включене дистанцшне навчання англшсько!' мови // 1ноземш мови. — 2000. — № 2.
- С. 27-30.
4. Кужель О. М., Коваль Т. I. Використання персонального комп'ютера у вивченш шоземних мов // Нов1 шформацшш технолог!!' навчання в навчальних закладах Укра!'ни: Наук.-метод. зб1рник. Вип. 8: Педагопка / Ред. кол.: I. I. Мерхель та ш. — Одеса: Друк, 2001. — 242 с.
5. Мятова М. И. Использование видеофильмов при обучении иностранному языку в средней общеобразовательной школе // Иностранные языки в школе. — 2006. — № 4. — С. 31-39.
6. Нилов О. Английский без репетитора // Компьютерное обозрение. — 1997. — № 27. — С. 35-38.
7. Полат Е. С. Интернет на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе. — 2001. — № 2. — С. 13-14.
8. Полат Е. С. Интернет на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе. — 2001. — № 3. — С. 11-12.
9. Полат Е. С. Интернет на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе. — 2001. — № 5. — С. 16-17.
10. Сердюков П. И. Теоретические основы обучения иностранным языкам с применением информационных технологий: Дис. ... д-ра пед. наук. — К., 1997.
11. Сердюков П. I. Технолопчш розробки комп'ютерних програм з шоземних мов. — К.: Ленвгг, 1996.
- 111 с.
