CC BY
62
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Абрамик М.В., Лещук С.О., Олексюк В.П. Використання хмарних технологiй у процес навчання майбутшх y4umenie '¡нформатики основам програмування. Ф'!зико-математична освта. 2018. Випуск 4(18). С. 7-11.
Abramyk Mariia, Leshchuk Svitlana, Oleksiuk Vasyl. The Application Of Cloud Technologies In The Process Of Future Computer Science Teachers' Training. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 4(18). Р. 7-11.
DOI 10.31110/2413-1571-2018-018-4-001
УДК 378.126:004.056
М.В. Абрамик
Тернопльський нац'юнальний педагогiчний ушверситет iменi Володимира Гнатюка, Украна
[email protected]. ua С.О. Лещук
Тернопльський нац'юнальний педагогiчний ушверситет iменi Володимира Гнатюка, Украна
[email protected] В.П. Олексюк
Тернопльський нац'юнальний педагогiчний ушверситет iменi Володимира Гнатюка, Украна
ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В 1НФОРМАТИКИ
ОСНОВАМ ПРОГРАМУВАННЯ
Анота^я. У статт'1 розглянуто основнi аспекти використання хмарних технологiй, ¡х мсце та переваги використання у повсякденному житт'1 та професiйнiй дiяльностi. Запропоновано засади в'дпов'дно¡' пдготовки майбутшх yчителiв iнформатики до застосування технологiй хмарних обчислень - систематичшсть, поетапнсть, неперервнсть. У зв'язку з цим визначено етапи застосування технологiй хмарних обчислень: як засобу органiзацi¡ навчально-Ызнавально)' д'тльност'!, як об'екта вивчення, як засобу розробки iнформацiйно-освiтнiх ресyрсiв. В'дпов'дно зм'!ст навчання мае в'дображати основнi сервiснi модел'1 технологiй хмарних обчислень. Обгрунтовано вибiр платформи Google Cloud Platform як об'екта вивчення.
Проаналiзовано основнi можливост'1 хмарно) платформи для розробниюв Google Cloud Platform. Наведено найбльш попyлярнi для розробки сервiси та ресурси Google Cloud Platform - хостинг, сховище даних, мережу, велик даш, машинне навчання. Важливим аспектом вибору е той факт, що Google Cloud Platform працюе в'дпов'дно до сервiсно¡ модел'1 "Платформа як сервiс (PaaS)". У основу методики навчання програмуванню з використанням Google Cloud Platform покладено проектний метод. Обгрунтовано пров'дну роль цього методу пд час формування компетентностей розробки програмного забезпечення.
Навчання запропоновано зд/'йснювати у межах окремого модуля спецкурсу "Основи хмарних технолог'ш". Розглянуто основнi технологiчнi аспекти, що використовуватимуться у проектно-ор'!ентованому кура web-програмування. Проект спрямовано на формування у майбутшх yчителiв iнформатики таких профеайних 1К-компетентностей - здатнсть розробляти та розгортати проект у хмарнiй iнфрастрyктyрi, ум'тня будувати серверну та кл'ентську частини за допомогою певно) мови програмування (наприклад JavaScript), знання найбльш в'домих шаблонiв програмування та ¡х використання, навички виконувати проект на сучасн'ш програмнiй платформi Node.js.
Ключов! слова: хмарнi технологи, хмарнi обчислення, програмування, Google Cloud Platform, проектне навчання.
Постановка проблеми. Наука розвиваеться швидкими темпами. Ледь не щодня ми дiзнаeмось про створення нових пристро'в, про радикально Ыши пщходи до виршення тих чи шших проблем. Людям стають доступы нов^ сучасн технологи.
Незважаючи на те, що хмарн технологи вже не можна вважати шноващею сьогодення, вони продовжують займати чтьне мкце у багатьох галузях людсько''' дiяльностi. Наприклад, ми використовуемо хмарн технологи у буденному житп, навпъ не помiчаючи цього. Адже багато з нас е активними користувачами продук^в корпорацп Google: Gmail, Google Документи, Таблиц та Презентацп — усе це е хмарними сервками, ям задовольняють нашл потреби у зручност й ефективност доступу до обчислювальних ресурав, що, серед шшого, дозволяе заощаджувати час.
Сьогодн все бтьше сервiсiв розмЩуеться не на фiзичних серверах за рахунок впровадження шфраструктури компанп-розробника, а у великих обчислювальних дата-центрах, ям надають можливкть використовувати ц ресурси для власних цтей i вттення власних щей лише за умови наявност з'еднання з мережею 1нтернет. Завдяки таюй
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
зручност та економп ресурав (не лише часових, а й фшансових та людських) хмарн засоби набули широкого використання й у сферi розробки програмного забезпечення.
У зв'язку з цим проблема навчання студенев застосуванню хмарних технологiй у процеа вивчення програмування е актуальною.
Аналiз актуальних дослiджень. Тема хмарних технолопй розкриваеться у працях значно''' кiлькостi науковцiв. Питання хмарних обчислень у системi освiти дослiджують В.Ю. Биков, Т.А. Вакалюк, О.Г. Глазунова, Р.С. Гуревич, С.Г. Литвинова, З.С. Сейдаметова, С.О. Семертов, А.М. Стрюк, М.П. Шишюна та iн. Зокрема, Н.В. Морзе та О.Г. Кузьмшська у своему дослщжены рiзнобiчно висв™юють можливостi застосування хмарних технологiй у навчальному процеа [1].
У зaрубiжних дослщженнях також переважае проблематика застосування технолопй хмарних обчислень, як засобу оргаызацп навчального процесу. Наприклад, автор публтацп [Ошибка! Источник ссылки не найден.] проектуе ервкну модель застосування хмарних технолопй у навчальних зaклaдiв. Проблеми вивчення зручност iнтерфейсу користувача сервiсiв Google Suite for Education дослщжуе Мaурi Елiзaбет Браун. Результати !! дослiдження доводять, що зазначен служби Google Suite легко опановуються бiльшiстю користувaчiв [Ошибка! Источник ссылки не найден.]. освщ використання хмaро-орiентовaного навчального середовища, що використовуеться для пщтримки пiдготовки виклaдaчiв був описаний К. Робертсоном (C. Robertson) [Ошибка! Источник ссылки не найден.].
У дослщжены [7] проaнaлiзовaно переваги, ям користувaчi можуть отримати, використовуючи можливост iнтегрaцií хмарних сервiсiв та систем управлшня навчанням на основi семантично!' моделi. Автори вказують на безпосереднш позитивний вплив на когнiтивне навантаження студенев. Дослiдження з Унiверситету Белграда розробляе стратепю розвитку електронного навчання шляхом впровадження корпоративно!' хмари.
Проте бтьшлсть з дослщжень зорiентовaнi на удосконалення ефективност упрaвлiння навчанням, зручыстю зберiгaння даних, повсюднiстю доступу до освп>лх ресурсiв. Поза увагою бшьшост дослiджень залишаеться проблема навчання використання хмарних технолопй як об'екта вивчення, зокрема у процеа навчання студенев програмуванню.
Мета статт полягае у вивченн ролi хмарних технологiй у процеа розробки програмного забезпечення, дослщження можливостей платформи Google Cloud Platform для створення хмарних зaстосункiв та розробленн проектно! методики вивчення програмування iз застосуванням зазначених зaсобiв.
Методи дослщження. Пiд час дослiдження використовувались там методи: aнaлiз науково-методично', техычно!' лiтерaтури та 1нтернет-джерел у гaлузi методики навчання програмуванню, хмарних технолопй. Авторами було здшснено моделювання та вщповщну оргaнiзaцiю навчального процесу з використанням методу проек^в при вивченн хмарно!' платформи Google Cloud Platform.
Виклад основного матерiалу. Як показуе aнaлiз публiкaцiй та стaндaртiв навчання, розвиток компетентностей у гaлузi програмування е чи найважлившою складовою процесу пщготовки фaхiвцiв у гaлузi IКТ та учт^в iнформaтики [Ошибка! Источник ссылки не найден.], [2], [3]. Розвиток технолопй хмарних обчислень ставить вимоги удосконалення мктового та методичного наповнення процесу навчання студенев спещальносп.
Пщготовка майбутых учителiв шформатики до застосування хмарних технологiй повинна мати неперервний характер, тобто здмснюватися поетапно упродовж усього термЫу навчання, а и ефективнiсть залежить вщ рiвня використання вiдповiдних зaсобiв у процеа навчання. На кожному трьох етатв навчання передбачаемо використання студентами хмарних технолопй на рiзному рiвнi усвщомлення [3].
• етап використання технолопй хмарних обчислень як засобу оргашзацп навчально-тзнавально''' дiяльностi.
• етап застосування aкaдемiчних хмар як об'екта вивчення.
• етап застосування набутих знань iз попереднiх етaпiв з метою створення студентами власних хмарних сервiсiв.
Серед хмарних зaсобiв, що можуть бути використан як об'ект вивчення особливо' уваги заслуговуе хмарна
платформа компанп Google (Google Cloud Platform). Платформа складаеться з набору фiзичних aктивiв (комп'ютери, жорсткi диски тощо) та вiртуaльних ресурсiв ^ртуальы машини), якi мiстяться у дата-центрах компанп Google Inc. Геогрaфiчно вони розташован у рiзних частина св^: Центрaльнiй Америцi, Зaхiднiй бврот та Схщнш Азп. Такий розподiл ресурав надае ряд переваг, включаючи резервування на випадок збою системи та зменшення часу вщповд на запити користувача шляхом пошуку найближчих ресурав.
Google Cloud Platform дае можливкть працювати з рiзними iнструментaми для обчислень i хостингу: Google App Engine, Container Engine, Google Compute Engine. 1снуе можливiсть обрати керовану платформу для розробки, що використовуе технологи контейнеризацп' для отримання бтьшо''' гнучкост або створити власну, максимально контрольовану, хмарну шфраструктуру. З цим ршенням, з одного боку, з'являються широк можливостi сaмостiйного упрaвлiння ресурсами, а з Ышого, - якщо в цьому немае потреби, платформа може взяти все управлЫня шфраструктурою на себе. У цьому випадку залишаеться займатися ттьки розробкою додатюв [3].
Google Cloud Platform пропонуе найбтьш популярнi для розробки сервки та ресурси, а саме:
• обчислювальн можливостi та хостинг;
• сховище даних;
• мережу;
• великi даы;
• машинне навчання.
Розглянемо 'х детaльнiше. Використання обчислювальних можливостей та хостингу може вщбуватись на основi безсерверного середовища (Cloud Functions), керовано' прикладное' платформи (App Engine) або за допомогою технолопй контейнеризацп (Kubernetes Engine).
Для збер^ання даних GCP надае повыстю керований сервiс реляцмних баз даних у Cloud Spanner, який пропонуе узгоджеысть трaнзaкцiй у глобальному масштабу запити SQL та автоматичн синхроннi реплiкaцií для бтьш високо''
надшносп. Можна й використовувати звичну базу даних SQL у Cloud SQL, яка пщтримуе як MySQL, так i PostgreSQL. KpiM того, е два варiанти зберiгання даних у формам NoSQL: Cloud Datastorage та Cloud Bigtable.
Мережевi сервГси GCP забезпечують балансування навантажень шляхом розподГлу трафiку мiж серверами найближчого регюну, надають хмарний сервiс DNS та розширений зв'язок для пщключення iснуючоí мережi до ресурсiв GCP.
СервГси Big data (великi даы) дозволяють обробляти та звертатись до великих даних в хмарГ, щоб швидко отримувати вiдповiдi на склады запити шляхом аналiзу, пакетноí та потоково' обробки даних та асинхронного обмГну повiдомленнями.
GCP Cloud API пропонуе рiзноманiтнi потужнi послуги з машинного навчання. Попередньо тдготовлеы моделi надають API-iнтерфейси, якi вже оптимiзованi для конкретних програм. Kрiм того, можна створювати власнi великомасштабнi склады моделi за допомогою фреймворку TensorFlow.
Отож, Google Cloud Platform пропонуе чимало послуг та ресурав для розроблення й тдтримки програмного забезпечення, частина з яких може бути використана у навчальному кура з програмування. До прикладу, Google App Engine дозволяе бтьше зосередитись саме на процеа програмування, а не на управлшы ресурсами. Google App Engine працюе вiдповiдно до сервкно' моделi «Платформа як сервiс (PaaS)», що дае можливГсть створювати рiзнi мобiльнi й веб-додатки. App Engine бере на себе бГльшу частину управлiння ресурсами. Наприклад, якщо застосунку потрiбно бiльше обчислювальних ресурсiв у зв'язку iз збiльшенням трафiку на сайтГ, Google автоматично масштабуе систему, щоб надати необхщж потужностi.
Створюючи додаток на App Engine, можна використовувати:
• стандартне середовище розробки;
• гнучке середовище iз бГльш розширеними можливостями;
• автоматичне управлшня хостингом, масштабуванням, монiторингом та ваею iнфрaструктурою за допомогою сервiсiв Google;
• App Engine SDK для розробки i тестування на локальнш машиы;
• рiзномaнiтнi технологГ'' зберГгання даних, що доступнi як у стандартному, так i в гнучкому середовищГ (Google Cloud SQL, який пщтримуе MySQL та PostgreSQL, AppEngine Datastorage, який е сховищем NoSQL та Google Cloud Storage, що забезпечуе зберГгання величезних фaйлiв);
• Cloud Security Scanner для визначення вразливостей системи безпеки та системи в цтому.
Стандартне середовище, у порiвняннi iз гнучким, е безкоштовним. Проте, тсля реестрацГ'' Google пропонуе скористатися пробним перiодом, який тривае 1 рт. На час цього перюду також надаються вiртуaльнi 300 долaрiв США, якi можна використовувати для оплати за окремi послуги. Таким чином, пщ час навчального курсу уа студенти зможуть користуватися необхiдними послугами GCP.
Формуючи курс web-програмування для мaйбутнiх учителiв шформатики, ми зосередили увагу на комплексному пiдходi та проектному нaвчaннi. Хоча метод проектГв у педaгогiцi використовують досить давно, вiн залишаеться одним з найкращих методiв активного та, що найголовнше, ефективного навчання.
Покладаючись на рaнiше отримaнi з курав програмування бaзовi компетентностi, студентам пропонуемо застосувати 'х в комплексi та здобувати новГ, а саме: розробляти та розгортати проект у хмарнш шфраструктурГ, будувати серверну та клГентську частини за допомогою лише одые'( мови програмування JavaScript, ознайомитись з найбтьш вiдомими шаблонами програмування та навчитись використовувати 'х, запускати проект на сучасый прогрaмнiй плaтформi Node.js — i все це в межах одного проекту. Таке комплексне ршення дозволяе формувати цЫсне бачення функцюнування web-додатку.
Пропонований нами модуль "Розробка хмарних додaткiвм спецкурсу "Основи хмарних технологiйм складаеться з ктькох логiчних частин, у яких поеднано вiдносно невелика частина теоретичного мaтерiaлу з великим акцентом на мaтерiaл, необхiдний для отримання саме практичних умшь та навичок. Розпочати вивчення курсу пропонуемо з ознайомлення з хмарними платформами, що використовуються для розробки, зокрема з Google Cloud Platform. Практична частина розпочнеться з налаштування середовища та створення проекту, конф^урацп хмарно' бази даних. Наступним етапом буде реaлiзaцiя реестрацГ' та входу в систему користувaчiв. Пiсля цього варто зосередитись на aрхiтектурi проекту та розробц основного функцiонaлу.
Студентам пропонуеться розробити менеджер контак^в, основним функцiонaлом якого буде можливГсть авторизованому користувaчевi створювати, переглядати, редагувати та видаляти записи. Також передбачена функцГя вщправлення повщомлень на електронну пошту обраним контактам. Такий базовий функцюнал дозволить у комплекс застосувати нaбутi рaнiше вмшня та навички, використовуючи сучaснi технологи. Веб-додаток з перерахованими вище функцГями покаже, як використовувати деяк хмарн продукти GCP, а саме: Google App Engine standard environment, Google Cloud SQL, Google Cloud Datastore, Google Cloud Storage, Google Cloud Pub/Sub.
Для того, щоб розгорнути у App Engine вже наявний локальний додаток, достатньо створити проект у консолГ Google Cloud Platform та виконати одну команду з Google Cloud SDK. Проте для використання переваг не лише управлшня обчислювальними ресурсами, а й процесу розробки на хмарГ, GCP дае можливГсть розгорнути проект так, щоб його можна було редагувати безпосередньо з втна браузера. Розробляючи додаток у такий споаб, можна уникнути потенцшних проблем Гз недостатньою кшьмстю обчислювальних ресурав на комп'ютерах студенев, Гз вщсутнГстю певного програмного забезпечення або, як часто бувае пщ час колективно' розробки проекту, несумкнктю коду з певною операцГйною системою. Це може забезпечити розробка з використанням Гнструменту Google Cloud Shell — Гнтерфейсу командного рядка, яким можна користуватися безпосередньо з браузера i якого не потрГбно встановлювати на клГентську машину. ВЫ надае вбудований редактор коду, що й, власне, дозволяе писати код безпосередньо у вты браузера.
Розробка у Google Cloud Platform сприяе також дотриманню одые'( з вимог проектно' методики —органГзаци групово' форми роботи. Можна додати нових учасникГв проекту та призначити 'м певнГ ролГ, щоб визначити ступшь
доступу. Сама ж структура проекту розроблена таким чином, щоб його функцюнал можна було роздтити на ктька не надто залежних мiж собою складових (Рисунок 1). В межах одые!' групи такими окремими модулями можуть бути:
• Створення системи реестрацп та входу користувачiв.
• Створення, додавання та перегляд контак^в.
• Организация вщправлення повщомлень шшим контактам.
Рис. 1. Базовi c^aäoei проекту
Пропонована нами проектна методика реалiзовуеться у дектька послщовних етапiв:
1. Постановка проблеми. Пщ час цього етапу студентам повщомляються завдання курсу, визначаеться, яким повинен бути результат. Також формуються групи та визначаються обов'язки кожного учасника.
2. Створення плану розробки проекту та висування пропозицм щодо способiв вирiшення завдань.
3. Практична робота, пщ час яко'' реалiзовуються поставленi ранiше завдання.
4. Презентащя проекту, де студенти дiлитимуться сво'ми здобутками.
Отож, змiст курсу поеднуе два взаемопов'язанi компоненти: теоретичний i практичний. Теоретична частина спрямована на формування основ роботи з хмарними технолопями, навичок аналiзу iнформацií. Практична частина пов'язана з формуванням навичок роботи з новими технолопями, написанням програм одыею з конкретних мов програмування, виршенням не вщокремлених задач, а покрокове створення цтого проекту. Таке комплексне ршення дозволяе формувати цЫсне бачення функцюнування web-додатку.
Як наслщок, пiсля завершення курсу, студенти отримають власний хмарний сервк, пщ час розробки якого вони отримають навички роботи з пщходами та технолопями, як використовуються пiд час розробки реальних проек^в.
Висновки. Осктьки хмарнi технологГ'' зайняли вагоме мкце у розробцi програмного забезпечення, то проблема використання хмарних технолопй пщ час вивчення програмування е актуальною та потребуе подальшого вивчення. Завдяки розробц на хмарнiй платформi з'являеться можливiсть ефективно та з м^мальною участю в управлiннi iнфраструктурою створювати программ продукти. Вiдповiдно останнi досягнення у галузi хмарних обчислень мають бути вщображеы у змiстi пщготовки студентiв спецiальностi "014.09. Середня освпа 1нформатика". Провiвши апробацiю хмарно'' платформи Google Cloud Platform у навчальному процеа, можемо стверджувати, що вона е ефективним засобом оргаызацп сптьно''' дiяльностi студентiв.
Як подальший напрям дослщження варто розглянути використання хмарно' платформи з можливiстю налаштування середовища пiд потреби та повного управлшня iнфраструктурою.
Список використаних джерел
1. Морзе Н. В., КузмЫська О. Г. Педагопчы аспекти використання хмарних обчислень. 1нформацмы технологiй в ocbítí. 2011. №. 9. С. 20-29.
2. Морзе Н. В., Балик Н. Р. Шляхи формування тдприемницько'|' компетентности майбул-лх iнформатикiв. 1нформатика та шформацшш технологи в навчальних закладах. 2015. № 1. С. 8-17.
3. Рамський Ю.С., Олексюк В.П. Модель навчання майбул-лх учт^в Ыформатики застосування хмарних технологiй. Науковий часопис НПУ iм. М. П. Драгоманова. Сер. № 2. Комп'ютерно-орieнтованi системи навчання. 2018. №20. С. 28-31.
4. Ткачук Г.В. Формування техычних компетентностей майбутнього учителя iнформатики в умовах реалiзацií мiжпредметного пiдходу. Фiзико-математична освiта : науковий журнал. 2017. Випуск 3(13). С. 166-169.
5. Brown M., Hocutt D. Learning to Use Useful for Learning: A Usability Study of Google Apps for Education. 2015. URL: http://uxpajournal.org/usability-study-google-apps-education.
6. Curriculum Guidelines for Baccalaureate Degree Programs in Information Technology.: Association for Computing Machinery & IEEE Computer Society. Association for Computing Machinery & IEEE Computer Society. 2017. URL: https://www.acm.org/binaries/content/assets/education/curricula-recommendations/it2017.pdf.
7. Jabbar S., Naseer K., Gohar M. Trust model at service layer of cloud computing for educational institutes. The Journal of Supercomputing. 2016. №72. С. 58-83.
8. Robertson C. Using a Cloud-based Computing Environment to Support Teacher Training on Common Core Implementation. Techtrends. 2013. №57. С. 57-60.
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 4(18), 2018
9. Shyshkina M. The Hybrid Cloud-based Service Model of Learning Resources Access and its Evaluation. 2016. URL: http://ceur-ws.org/Vol-1614/paper_57.pdf.
References
1. Morze N. V., Kuzminska O. H. Pedahohichni aspekty vykorystannia khmarnykh obchyslen. Informatsiini tekhnolohii v osviti. 2011. №. 9. S. 20-29.
2. Morze N. V., Balyk N. R. Shliakhy formuvannia pidpryiemnytskoi kompetentnosti maibutnikh informatykiv. Informatyka ta informatsiini tekhnolohii v navchalnykh zakladakh. 2015. № 1. S. 8-17.
3. Ramskyi Yu.S., Oleksiuk V.P. Model navchannia maibutnikh uchyteliv informatyky zastosuvannia khmarnykh tekhnolohii. Naukovyi chasopys NPU im. M. P. Drahomanova. Ser. № 2. Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia. 2018. №20. S. 28-31.
4. Tkachuk H.V. Formuvannia tekhnichnykh kompetentnostei maibutnoho uchytelia informatyky v umovakh realizatsii mizhpredmetnoho pidkhodu. Fizyko-matematychna osvita : naukovyi zhurnal. 2017. Vypusk 3(13). S. 166-169.
5. Brown M., Hocutt D. Learning to Use Useful for Learning: A Usability Study of Google Apps for Education. 2015. URL: http://uxpajournal.org/usability-study-google-apps-education.
6. Curriculum Guidelines for Baccalaureate Degree Programs in Information Technology.: Association for Computing Machinery & IEEE Computer Society. Association for Computing Machinery & IEEE Computer Society. 2017. URL: https://www.acm.org/binaries/content/assets/education/curricula-recommendations/it2017.pdf.
7. Jabbar S., Naseer K., Gohar M. Trust model at service layer of cloud computing for educational institutes. The Journal of Supercomputing. 2016. №72. C. 58-83.
8. Robertson C. Using a Cloud-based Computing Environment to Support Teacher Training on Common Core Implementation. Techtrends. 2013. №57. C. 57-60.
9. Shyshkina M. The Hybrid Cloud-based Service Model of Learning Resources Access and its Evaluation. 2016. URL: http://ceur-ws.org/Vol-1614/paper_57.pdf.
THE APPLICATION OF CLOUD TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF FUTURE COMPUTER SCIENCE TEACHERS' TRAINING
Mariia Abramyk, Svitlana Leshchuk, Vasyl Oleksiuk
Ternopil V. Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil, Ukraine Abstract. This article discusses the main aspects of using cloud technologies, their place and advantages in everyday life and professional activity. The principles of appropriate training of future computer science teachers to the application of cloud computing technologies are proposed - systematic, stepwise, continuity. The stages of the application of cloud computing technologies are defined as a means of organizing educational and cognitive activity, as an object of study, and as a means of developing information and educational resources. Accordingly, the content of the training should reflect the basic service models of cloud computing technologies. The choice of the Google Cloud Platform as a learning object is proved. The main features of the Google Cloud Platform for developers are analyzed, andthe most popular for development services and resources at Google Cloud Platform are computing, storage, networking, big data, and machine learning. An important aspect of the choice is that the Google Cloud Platform works in accordance with the service model "Platform as a Service". The basis of the learning technique for programming using the Google Cloud Platform is project method. The leading role of this method in forming of competencies of software development is proved. The training is proposed to be carried out within the framework of a separate module of the special course "Fundamentals of cloud technologies". The main technological aspects that will be used in the project oriented course of web-programming are considered. The main technological aspects that will be used in the project oriented course of web-programming are considered. The project is aimed at forming future computer science teachers' of such professional ICT competencies - the ability to design and deploy a project in a cloud infrastructure, the ability to build server and client parts using a specific programming language, knowledge programming templates and their use, skills to perform project on the platform Node.js.
Key words: cloud technologies, cloud computing, programming, Google Cloud Platform, project-based learning.
