CC BY
77
Гриньох Н. В., доцент кафедри ютори, теори та практики культури © ВП «Льегеська фшя Кигеського нацюнального утеерситету культури I
мистецтв»
ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ СТРАТЕГИ СТАНОВЛЕННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА СВРОПИ
У статт1 проанал1зоеано нацюнальт стратеги та полтику Серопейського Союзу щодо епроеадження електронного урядуеання. Одтею гз причин актиеног розробки проблем електронного урядуеання е те, що Серопа на початку XXI столття пережиеае глибоку системну I структурну трансформацт сеоег життед1яльност1, що ятсно змтюе традицтний уклад життед1яльност1 щег регюнальног стльноти, обумоелюе фундаментальт змти е економгчнт та соц1альшй сферах, пое'язат з епроеадженням ноеих наукоео-технолог1чних досягнень, формуеанням ноеого типу ееропейськог ¡дентичност1.
Ключо^^ слова: Серопейський Союз, електронне урядуеання, стратеги.
Актуальшсть теми та постановка проблеми. Поняття «електронний уряд» з'явилося у 90-х роках ХХ ст. в процес реформування оргашв державно! влади з метою вдосконалення i зменшення вартост !х дiяльностi спочатку в США i Великобритании а тзшше - в Ггалп, Норвегп, Сшгапур^ Австралп, Катар^ ФРН та шших кра!нах. Причиною таких трансформацiй, зокрема, в кра!нах Свропи, стали проблеми суттевого збiльшення витрат у 70-80-т роки на дiяльнiсть державних установ та вщсутшсть вiдповiдальностi посадовцiв. Запропоноваш реформи передбачали скорочення чисельностi державного апарату, впровадження у практику державних установ високоякюного обслуговування громадян, характерних для бiзнесу, зменшення кiлькостi внутршшх нормативних документiв тощо [2, с. 13].
Метою дослвдження е характеристика стратегш впровадження електронного урядування в державах Свропейського Союзу.
Вiдповiдно до дано! мети у статт виршуються наступнi завдання:
• розкриваеться суть та причини формування iнформацiйного суспшьства;
• порiвнюються визначення поняття «електронне урядування» та його основш складовц
• аналiзуються нацiональнi стратеги та пол^ика Свропейського Союзу щодо впровадження електронного урядування.
Виклад основного матер1алу. Особливих застережень не викликае твердження про те, що на даному етапi розвитку людського суспшьства вщбуваеться становлення нового типу людсько! цившзаци - шформацшно!.
Iнформацiйна цивЫзащя будуе свою дiяльнiсть на шформацшних технологiях, що органiзованi в шформацшш мережi i грунтуються навколо обробки шформаци. В iнформацiйну епоху особливо! ваги набувають саме
© Гриньох Н. В., 2011
шформацшт технологи - сукуптсть сучасних електронних техтчних засобiв та програмного забезпечення, а також форм та методiв 1х використання в шформацшнш роботс, що спрямованi на ефективне використання шформацшних ресурсiв у рiзних галузях життeдiяльностi людей.
Сьогоднi iнформацiйнi технологи та 1нтернет переросли свою початкову шформацшно-техтчну та економiчну сутнiсть та вже стали реальним фактором, що впливае на мiжнароднi вiдносини, на пол^ичну взаeмодiю в глобальному масштабi.
1нформацшне суспiльство дае змогу задовольнити новi типи вимог, що виникають сьогодт i будуть виникати завтра. Можна перераховувати таю ввдмшносп, за якими цей новий св^ вiдрiзняеться вщ звичного:
• бiльша динамiка розвитку;
• вироблення бiльш суттевих адаптивних можливостей в людинi, оскiльки вона частше потрапляе в неочiкуванi ситуаци;
• бiльша вiдкритiсть до iнновацiйних технологiй [9].
Iнформацiйне суспiльство стае не тшьки сильнiшим, а й вразлившим, бо виникае його серйозна шформацшна залежнiсть.
З огляду на це, електронне урядування - це процес виконання функцiй державного управлшня, за якого вся сукупнiсть як внутршшх, так i зовнiшнiх зв'язюв та процесiв пiдтримуеться та забезпечуеться вiдповiдними iнформацiйно-комунiкацiйними технологiями. Електронне урядування передбачае систематичне використання урядовими установами шформацшних та комуткацшних технологш (таких як локальт мережi, мережа 1нтернет, мобiльнi технологи), що дае можлившть трансформувати вiдносини з громадянами, бiзнесом та урядом. Основнi напрями взаемоди у системi електронного урядування - «Уряд-Громадяни» (02С - ОоуегпшепМо-С^еп), «Уряд^знес» (02Б - 0оуегпшеп1-1;о-Бште88), «Уряд-Уряд» (020 -ОоуегпшепМо-Ооуегпшеп!) [3, с. 8].
Пол^ичний та економiчний розвиток шформацшного суспiльства СС загалом та впровадження електронного урядування передовсiм, здiйснюеться на основi «Договору про заснування Свропейського Союзу», зокрема:
1) це телекомушкацшна пол^ика, яка базуеться на положеннях статт 95 щодо гармотзаци внутрiшнього ринку, статей 81 та 82 щодо конкуренци i статей 47-48 та 55 щодо прав на заснування та економiчну дiяльнiсть i надання послуг Договору про заснування Свропейського Ствтовариства;
2) пiдтримка технологiчного розвитку у сферi 1КТ, яка базуеться на положеннях статей 163-172 щодо дослщження i технологiчного розвитку Договору про заснування Свропейського Ствтовариства;
3) створення необхщних умов для конкуренци у промисловост Ствтовариства, яке базуеться на положеннях статт 157 Договору про заснування Свропейського Ствтовариства;
4) розвиток трансевропейських мереж на транспорт^ в енергетищ i телекомушкащях, який базуеться на положеннях статей 154-156 Договору про заснування Свропейського Ствтовариства [5, с. 13-14].
Правовою базою, яка регулюе вщносини в крашах-членах £С, у сферi 1КТ е також й чинне законодавство Союзу, переважно сконцентроване у двох роздшах; «1нформацшш технологи, телекомушкаци, шформатика»; та «Розпорядження шформаци». Низьку iнiцiатив, яю розвинули полiтику формування iнформацiйного суспшьства в межах GC, було започатковано в ршеннях Gропейськоï Комiсiï i Ради Свропейського Союзу. Важливими були також ощнки Свропейського Економiчного та Сощального Комiтету, Комiтету Регiонiв i прецедентне право Суду правосуддя та Суду Першоï Iнстанцiï Свропейського Союзу.
Виходячи з положення законодавства, пол^ика Свропейського Союзу щодо формування шформацшного суспiльства мае на метi:
• полшшення конкуренцiï в европейськiй промисловостц
• полiпшення якостi життя европейщв;
• пiдтримку стiйкого розвитку та сприяння розвитковi полiтики Спiвтовариства в шших галузях [2, с. 14].
Головш полiтичнi компоненти стратегiï шформацшного суспшьства £С були закладенi у 80-х роках минулого столiття:
• дiяльнiсть у сферi дослiджень i технолопчного розвитку 1КТ, iнiцiйована в 1984 р. программою «ESPRIT» з шформацшних технологш i продовження у 1986 р. спецiалiзованими тематичними прикладами програмами на транспортi, в охорош здоров'я та в дистанцiйному навчанш, а також програмою «RACE» з питань передових телекомунiкацiйних технологiй;
• телекомушкацшна полiтика, започаткована у 1987 р. завдяки Зеленш Книзi £врокомiсiï щодо лiбералiзацiï телекомунiкацiй, яка передбачала лiбералiзацiю монополiзованих сегментiв ринку, гармошзацш европейського телекомунiкацiйного сектору за допомогою загальних правил i стандартiв, суворе застосування правил конкуренцiï до лiбералiзованих ринку для запобiгання таемним згодом зловживанню домiнуючими позицiями i створенню домiнуючих позицiй [5, с. 14-15].
У лютому 1995 р. Свропейська Комiсiя заснувала Форум для обговорення загальних проблем становлення шформацшного суспшьства. 128 його учасниюв представляли користувачiв нових технологш рiзних соцiальних груп, постачальниюв змiсту i послуг, мережевих операторiв, державнi та мiжнароднi шститути. Форум поставив за мету простежити процеси iнформатизацiï в шести галузях:
• вплив засобiв iнформатизацiï на економ^ та зайнятiсть;
• збереження основних сощальних i демократичних цшностей у вiртуальному спiвтовариствi;
• вплив шформатизаци та суспiльнi та державш служби;
• доля культури та майбутне ЗМ1 пiд впливом шформатизаци;
• розвиток шформацшних технологш та шформацшно!' шфраструктури [7, с. 46].
Кра1'ни-члени Свропейського Союзу вщповщно реагували до пропозицiй i ршень органiв Спiвтовариства, встановивши ч^кий план лiбералiзацiï послуг та шфраструктури [10, с. 86].
На зустрiчi Ради з телекомушкацш, що вщбулась в червш 1993 року, держави-члени СС погодилися провести до 1 Ычня 1998 року лiбералiзацiю послуг у сферi мовно! телефони, а в листопадi 1994 року в принцип було досягнуто важливо! домовленост щодо проведення лiбералiзацil в щ ж самi термiни всiх телекомушкацш та мереж кабельного телебачення [7, с. 9]. В цьому ж рощ почали здшснюватись великi науково-дослщш та проектно-конструкторськi програми з шформацшних технологiй в рамках Четверто! Рамково! Програми з науково-дослiдних i проектно-конструкторських робiт, яка реалiзувалась Ствтовариством з 1994 по 1998 роки.
Прискорений розвиток 1нтернет, швидко зростаюче становлення економiки, засновано! на знаннях, спонукали керiвництво оргашзацп до пошуку нових пiдходiв у полiтицi. Крiм того, краши-члени вже мали сво! розвинутi полiтичнi стратеги у цш галузi i потребували координаци в межах Оргашзацп. Тому Свропейська Комiсiя 8 грудня 1999 року започаткувала нову полiтичну iнiцiативу щодо прискорення перетворення Свропи на шформацшне суспшьство «Електронна Свропа-Iнформацiйне суспiльство для вах», якою пропонувалися амбiцiйнi цш, що забезпечать вигоди вiд шформацшного суспiльства для усiх европейцiв. Додатково до шщативи в сiчнi 2000 року Комiсiя також пiдготувала Послання «Робочi стратеги в iнформацiйному суспшьствЬ» Iнiцiатива Комюи була пiдтримана на самт в Хельсiнкi 10-11 грудня i схвалена Свропейською Радою на самт в Лшабош, який мав назву «Працевлаштування, економiчнi реформи та сощальна еднiсть для Свропи шновацш та знань» 23-24 березня 2000 року. Вона стала основним елементом у так званш «Люабонськш стратеги» модершзаци европейсько! економiки, розрахованiй на 10 роюв, змiстом яко! було визначено зобов'язання здiйснити економiчне, сощальне та екологiчне оновлення Свропи i перетворення СС на «найбiльш конкурентноздатну i динамiчну економiку у свт, засновану на знаннях» [5, с. 20].
На прохання Свропейсько! Ради Комiсiя 24 травня 2000 року надала !й для розгляду План дш реалiзацil iнiцiативи, який був обговорений i затверджений на саммт у Фейра (19-20 червня 2000 року). В Плат дш «Електронна Свропа 2002» основш напрямки пол^ично! iнiцiативи були переглянутi у свiтлi рiшень Лiссабонського саммiту i численних побажань, отриманих вщ Свропейського Парламенту та кра1н-члешв, а також пщ час «Неофiцiйноl мiнiстерськоl конференцil з питань шформацшного суспшьства та суспшьства знань», що проходила у Лксабош 10- 11 квiтня цього ж року [11, с. 430].
План дш полягав у гарантуванш досягнення цшей, встановлених Лiссабонською Свропейською Радою, за допомогою визначення необхщних для цього заходiв i визначив три головш цiльовi напрямки дiй:
1) дешевий, швидший та безпечнiший 1нтернет: дешевий i швидший 1нтернет-доступ; швидший 1нтернет для дослiдникiв i студенев; безпечнi мережi i смарт-картки;
2) швестування в людей i навички: европейська молодь в цифрову добу; робота в економщ, заснованш на знаннях; участь для вах в економщ, заснованiй на знаннях;
3) стимулювання використання 1нтернету: прискорення електронно! комерцп; уряд он-лайн: електронний доступ до суспшьних послуг; он-лайнова охорона здоров'я; европейський цифровий вмшт для глобальних мереж; iнтелектуальнi транспортнi системи [5, с. 20-21].
Що ж до регулювання ринкiв електронних комунiкацiй СС, то в 2000 рощ Свропейська Комiсiя прийняла новий пакет законодавчих пропозицш для посилення мiж них конкуренцп з метою отримання вигод споживачами та европейською економiкою. А тсля того як були пщсумоваш результати iнiцiативи «еЕигоре 2002», яю виявили певнi успiхи i проблеми, було виршено продовжувати И реалiзацiю. На прохання Барселонсько! Свропейсько! Ради Комiсiя 28 травня 2002 року тдготувала План дiй «еЕигоре 2005», який був схвалений Свропейською Радою у Севшы 21- 22 червня 2002 року. Порiвняно з попередшм, цей план мiстив бiльш цшеспрямоваш ди (особливо це стосувалося введення юридично! бази для забезпечення конкуренцп мiж рiзними технологiями; використання широкосмугових iнфраструктур; створення стимулiв для регюшв щодо використання найновiших технологiй; розвитку електронних послуг нацiональними адмiнiстрацiями, особливо у сферi навчання та охорони здоров'я. План дш окреслюе загальш завдання, графiк та граничнi термши !х використання). Метою Плану «еЕигоре 2005» визначено стимулювання розвитку безпечних послуг, застосувань та змюту, що базуються на доступнш широкосмуговiй iнфраструктурi. Планом передбачалося застосування таких взаемопов'язаних iнструментiв, як:
1) пол^ичш заходи для перегляду i прийняття законодавства на нацiональному i европейському рiвнях; гарантування, що законодавство не перешкоджае новим послугам; посилення конкуренцп i сумiсностi мереж; полшшення доступу до рiзного виду мереж; демонстраци полiтичного лiдерства;
2)полегшення обмiну досвiдом, позитивними практиками i демонстрацшними проектами;
3) проведення монiторингу пол^ичних заходiв та !х краще фокусування завдяки вимiрюванню прогресу в досягненш завдань i полiтик у пщтриманш завдань;
4) координацiя iснуючих електронних пол^ик для забезпечення синергiзму мiж запропонованими дiями [5, с. 21].
Шсля аналiзу разом з експертами вщ держав- членiв i кра!н- кандидаив урокiв здiйснення вимiрювання ефективностi реалiзацil Плану дiй «еЕигоре 2002», Комiсiя встановила принципи, на яких повинне базуватися вимiрювання ефективностi цього плану. З огляду на щ основш принципи, Комiсiя запропонувала 14 вщкоригованих показникiв полiтики i 22 додатковi статистичнi показники разом з !х джерелами i частотою !х збирання, яю готувала Рада з Телекомушкацш. Додатково передбачено ще 1 пол^ичний i 3 додатковi показники, яю повиннi бути вивченнi, з наступним !х включенням до списку iндикаторiв середньотермiнового огляду Плану в 2004 рощ.
Не оч^ючи завершення Плану дш «еЕигора 2005», Свропейська Комiсiя запропонувала нову стратегiчну iнiцiативу, <а 2010-Свропейське iнформацiйне
суспшьство заради зростання i зайнятостЬ», 30pieHTOBaH0ï на тдтримку вщкритш i конкурентноздатноï цифровоï економiки. В нiй 1КТ розглядаються як рушiйна сила для полшшення соцiальноï включеностi (inclusion) i якост життя eвропейцiв. Будучи ключовим елементом оновленого «Люсабонського партнера заради зростання i зайнятостЬ», стратегiя «i 2010» будуватиметься тепер у напрямку штегрованого пiдходу до iнформацiйноï полiтики, який поеднуе в собi полiтику £С щодо iнформацiйного суспiльства i аудiовiзуальних медiа. Виходячи з цього, Комiсiя запропонувала три основнi прiоритети для ïï розвитку: по-перше, це «формування единого европейського iнформацiйного простору, який забезпечуе вiльний i конкурентноздатний внутршнш ринок для iнформацiйного суспiльства i медiа», по-друге, «посилення iнновацiй та швестицш в 1КТ - дослщженнях для сприяння економiчному зростанню i збшьшенню та полiпшенню робочих мшць»; по-трете, «досягнення iнклюзивного европейського шформацшного суспiльства, яке сприяе економiчному зростанню i зайнятост в спосiб, узгоджений зi стiйким розвитком, i в якому краще визначаються прiоритети суспшьних послуг i якостi життя»[5, с. 22].
Висновки та перспективи подальших досл1джень. На основi аналiзу полiтико - правових документiв та дiяльностi щодо ïx iмплементацiï полiтику шформацшного суспшьства GC за сферами суспшьного впливу, на нашу думку, можна розподшити на такi прiоритетнi напрямки: розвиток европейсько1' iнформацiйноï iндустрiï; розвиток европейсько1' економiки та трудово1' дiяльностi; полiпшення якостi життя европейцiв; розвиток европейсько1' освiти та навчання; розвиток европейсько1' культури i суспiльства; розвиток наукових дослщжень в галузi 1КТ; забезпечення безпеки i конфiденцiйностi шформацп; вдосконалення суспiльниx взаемовiдносин в пол^ичнш сферi; сприяння регiональному розвитковi; сприяння мiжнародному розвитковi.
Проте, незважаючи на велику увагу, яка придiляеться проблемам переходу до шформацшного суспшьства, в межах Европейського Союзу все ще не здшснюеться едина пол^ика в цш сферi. Причинами такого стану речей, на наш погляд, е не тшьки неоднаковий рiвень розвитку шформацшно1' iндустрiï та iнфраструктури, науково - технолопчного, фiнансового потенцiалу краш -членiв, а й рiзнi державнi прiоритети цих краш щодо розвитку тих чи шших напрямюв полiтики. Зважаючи на загальний принциповий пiдxiд до розвитку 1КТ у Сшвтовариств^ держави - члени по - рiзному намагаються гармонiзувати свш майбутнiй розвиток, наслiдуючи рiзнi пол^ичш стратегiï залежно вiд наявних можливостей. Кожна з iснуючиx нацiональниx стратегш держав -членiв GC мае сво1' специфiчнi аспекти, однак вс вони були зорiентованi на реалiзацiю стратегiï ЕС, вiдображену в пол^ичнш iнiцiативi «eEuropa». Окрiм нацiональниx стратегш, уряди краш ЕС розвивають галузев^ регiональнi та мiсцевi стратегiï i плани дiй, ключовими аспектами яких, зазвичай, е телекомушкацп, освiта та навчання, електронна торпвля, охорона здоров'я, електронне врядування. В державах - членах також на високих пол^ичних рiвняx функцiонують комплекснi та скоординоваш органiзацiйнi системи з питань iмплементацiï полiтики iнформацiйного суспiльства.
Лггература.
1. Анал^ика, експертиза, прогнозування: Монографiя / Макаренко £. А. та ш. - Ки1'в: Наша культура i наука, 2003. - 614 с.
2. Вершинин В. С. Политическая комуникация в информационном обществе. - Санкт-Петербург: Изд-во Михайлова, 2002. - 320 с.
3. Даншшина К. О. 1нформацшш аспекти штегрування Украши в св^ове спiвтовариство // Перспективи. - 2007. - № 2. - С. 10-14.
4. Даншьян В. О. 1нформацшне суспшьство та перспективи його розвитку в Укра1ш (соцiально-фiлософський аналi). - Автореф. дис. Канд. юрид. наук. - Харюв: ХУПС iM. I. Кожедуба, 2006. - 19 с.
5. Свропейсью комушкаци: Монографiя / Макаренко £. А. та iншi. -Ки1'в: Центр вшьно! преси, 2007. - 536 с.
6. Зернецька О. 1нформацшна супермапстраль // Полiтика i час. - 2001. -№ 6. - С. 66-70.
7. Макаренко £.А. Свропейська iнформацiйна пол^ика: Монографiя. -Ки1'в: Наша культура i наука, 2000. - 368 с.
8. Макаренко £. А. Пол^ичш стратеги iнформацiйного суспiльства: специфша нацiональних моделей // Актуальнi проблеми мiжнародних вiдносин. - Вип. 22 (Ч. 1). - Кшв, 2000. - С. 202-209.
9. Моисеев Н. Н. Информационное общество: возможности и реальность // Полис. - 1993. - № 3. - С. 11-17.
10. Парфенюк В. М. Пол^ичш стратеги формування шформацшного суспшьства в крашах-членах Свропейського Союзу // Дослiдження св^ово! пол^ики: Збiрник наукових праць. - Вип. 18. -Кшв, 2001. - С. 81-92.
11. Почепцов Г. Г., Чукут С. А. 1нформацшна пол^ика: Навчальний посiбник. - Ки1'в: Знання, 2006. - 663 с.
12. Флюр О. М. 1нформацшний ринок СС // Актуальнi проблеми мiжнародних вiдносин. - Вип. 74 (Ч. I). - Ки'в, 2005. - С. 161-168.
Summary Hryniokh Nataliya ELECTRONIC GOVERNING AS AN ELEMENT OF FORMATION STRATEGY OF EUROPE'S INFORMATION SOCIETY.
The article analyzes national strategies and policy of European Union concerning introduction of electronic governing. One of the reasons for developing the problem of electronic governing is the fact that at the beginning of the XXI century Europe experiences deep system and structural transformation of its vital functions changing the traditional way of life of this regional community, causing fundamental changes in economical and social spheres which are connected with the introduction of scientific-technical achievements and formation of new type of European identity. The author focuses on the influence of these processes on Ukraine.
Key words: European Union, electronic governing, strategies.
Стаття надшшла до редакцИ 11.04.2011
