Напрямки підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва в умовах євроінтеграції Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

мотивации персонала [Электронный ресурс] / В В Куренная // Известия Оренбургского государственного аграрного университета. -2012. - Вып. № 36-1. Т.4. - Режим доступа: http ://cyberleninka. ni/article/ п/ razrabotka-modeli-upravleniya-kachestvom-produktsii-s-uchyotom-motivatsii-personala

12 Литвинюк О.П Розвиток корпоративно! культури шдприемства [Електронний ресурс] / О.П. Литвинюк. А О.Ватаманюк - Режим доступу: http://enuftirnuft.edu.ua/jspui/bitstream/1234567 89/11957/1/1-4 pdf

13 Логинова Ю С. Управление персоналом на идеологическом уровне /ЮС Логинова // Молодой ученый. — 2012. — №4. — С 154-157

14. Овчаренко О.М Оргашзацшно-eKOHOMinHi засади управлшня розвитком корпоративно! культури промислових шдприемств: автореф. дис. на здобутгя наук, ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економжа та управлшня пщприемствами (за видами eKOHOMÎ4HOÏ д1яЛЬНОСТ1)>> / О.М

Овчаренко. - Суми. - 2014. - 21с.

15. Поведение персонала или Корпоративная культура [Электронный

ресурс] - Режим доступа:

http ://\vw\v.body lang, ru/mcoursebus/157-collective.html

16 Рынкевич Н.С. Модели организационной культуры экономической природы / Н.С Рынкевич // Теоретичш i практичн1 аспекти е коном жи та штелект\'ально1 власносп. - 2013. - В.1.Т.З. -С 155-159

17. СМК как средство повышения конкурентоспособности компании культура [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.jetinfo.ru

18. Харченко A.A. Корпоративная культура организации как фактор повышения качества предоставляемых услуг [Электронный ресурс]. / A.A. Харченко, В.В. Гавриш // Проблемы современной экономики. - Режим доступа: cyberleninka.ru /.. ./korporativnaya-kultura-organizatsii-kak-faktor-povysheniya-kach.

19. Шевченко И.Ю Культурно-ценностные основания трудовых мотиваций в современной России // Система ценностей современного общества 20012. - №2. - С. 234-343

Рецензент д.е.н., щюфесор УкрДУЗТЮрдша О.Г. ЕкспертредакцШнЫ'колеги к.еж, доцент УкрДУЗТ Токмакова I.B.

УДК 63:339.137.2

НАПРЯМКИ П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ еВРОШТЕГРАЦН

Коршь М.В., к.е.нст. викладач, М1жевська К. В.. маги тр (УкрДУЗТ)

В статтг визнано, що важливим аспектом реа.азаца', визначеного Украшаю курсу на европейську гнтегрсщт, с забезпечення вклишбноспи продукци сиьськогосподарських виробництв европейсъким стандартам якостг та безпеки /, в1дпов1дно, тдвищення конкуре нтоспроможностг аграрного комплексу крепни на европейському ринку ал ьс ь когоспооарс ь ко г продущи. Видглено основш проблемы, як1 й призводять до загострення екоиоличио'1 ситуаци' в галузг та вивчено основш засади СдиноГ аграрное' полттки СС. Встановлено, що в основг даног политики знаходиться система державного регулювання та фтнансово} тдтримки аграрного сектору, яка передбачас податкове регулювання та стимулюеання аграрного виробництва, державну тдтримку та фгнансуеання розвитку альсъкого господарства. На основ/ цього запропоновано напрямки тдвищення

© KopiHb MB. Мшевська K.B.

Bîchhk економ1к11 транспорту i пг>омнсловост1 № 54, 2016

кон курен тоспроможн ос пи втчизняних аграрных виробництв, неодмтною складовою ятх визначено систему державного регулювання та тдтримки розвитку аграрного комплексу, яка б сприяла створенню сприятливих умов для реал1заци еконолйчних трансформац i и в галул та забезпечила тдвищення р1вня конкурентоспролюжноспй в/тчтняних аграрных виробництв на европейському ринку сьчьськогосподарськоИ продукци.

Кпючов1 слова: конкурентоспроможшсть, аграрне виробництво, аграрна полшика €С, ттегращя, напрянки тдвищення кон курентоспроможнocmi.

НАПРАВЛЕНИЯ ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ АГРАРНОГО ПРОИЗВОДСТВА В УСЛОВИЯХ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ

Коринь М.В., К.Э.Н., ст. преподаватель, Мижевская К.В., магистр (УкрГУЖТ)

В статье установлено, что важным аспектом реализации, определенного Украиной курса на европейскую интеграцию, является обеспечение соответствия продукции сельскохозяйственных производств европейским стандартам качества и безопасности и, соответственно, повышение конкурентоспособности аграрного комплекса страны на европейском рынке сельскохозяйственной продукции. Выделены основные проблемы, которые приводят к обострению экономической ситуации в отрасли и изучены основные принципы Единой аграрной политики ЕС. Установлено, что в основе данной политики находится система государственного регулирования и финансовой поддержки аграрного сектора, которая предусматривает налоговое регулирование и стимулирование аграрного производства, государственную поддержку и финансирование развития сельского хозяйства. На основе этого предложены направления повышения конкурентоспособности отечественных аграрных производств, непременной составляющей которых определено систему государственного регулирования и поддержки развития аграрного комплекса, которая б способствовала созданию благоприятных условий для реализации экономических трансформаций в отрасли и обеспечила повышение уровня конкурентоспособности отечественных аграрных производств на европейском рынке сельскохозяйственной продукции.

Ключевые слова: конкурентоспособность, аграрное производство, аграрная политика ЕС, интеграция, направления повышения конкурентоспособности.

AREAS OF COMPETITIVENESS AGRICULTURAL PRODUCTION IN CONDITIONS OF EUROPEAN INTEGRATION

Korin M V., senior lecturer, Mijevskaja К. V., master (USU ofRT)

The paper recognized that important aspects of the specified Ukraine European integration course, is ensuring that European agricultural products quality and safety standards and, therefore, increase the competitiveness of agriculture of countries in the European market of agricultural products. The situation on the domestic agricultural market, points to the ineffectiveness of Ukraine defined priorities and directions of development of agrarian sector. It was established that the position of Ukrainian agricultural production has not reached the level at which began a rapid decline in the development of the agricultural sector. On this basis, highlights the main problems and lead to the worsening economic situation in the industry. Introduction to the principles of the Single Agricultural Policy of the EU revealed that at its core is a system of state regulation and financial support to the agricultural sector, which provides tax regulation and promotion of agricultural production, government support and funding for agricultural development, and aims to support agricultural cooperatives, management technical the progress and development of human resource capacity of the agricultural sector workers of the Member states. On this basis, determined that the European

Bíchhk економ1к11 транспорту i fidomhcjioboctí № 54, 2016

integration scenario Ukrainian agricultural production should be based on the current transformation of the existing principles of the industry and provide for technical and technological modernization of farms, improving their innovation activity, introduction of modern mechanisms to attract investment funds and harmonization of quality standards for agricultural products. An essential part of this process should be a system of state regulation and support the development of the agricultural sector, to facilitate an enabling environment for the realization of economic transformation in the industry and ensure improvement of the competitiveness of domestic agricultural production in the European market of agricultural products.

Keywords: competitiveness, agricultural production, agricultural policy EU integration, ways of increasing competitiveness.

Актуальность теми досл/Лження. Важливим аспектом реалшцп. визначеного Украшою курсу на европейську штегращю, е забезпечення вщповщносп продукци С1ЛЬСЬКОГОСПОДарСЬКПХ виробництв

европейським стандартам якосп та безпеки В1ДПОВ1ДНО. шдвищення

конкурентоспроможност1 агропромислового комплексу краши на европейському ринку С1льськогосподарсько1 продукци. Адже саме аграрний сектор економжи Украши е важливою складовою системи нацюнального господарства, яка не лише забезпечуе значну долю бюджетних надходжень, але й визначае ртень продовольчо1 безпеки краши. Так, на долю аграрного виробництва Украши припадае майже 20% ВВП та 18,5% зовшшньоторпвельного обороту краши [1].

Однак, незважаючи на це, юнуюче становище бшьшосп альськогосподарських шдприемств Украши нараз1 вщзначаегься нерацюнальним використанням 1х виробничо-ресурсного потенщалу, незадовшьним р1внем якосп продукци та, в1дпов1дно. недостатшм р1внем н конкурентоспроможносп на световому ринку сщьськогосподарсько! продукци. Адже з част отримання Украшою незалежнос™ 13 року в рис фактично вщбувалося розбалансування системи виробничо!* сиещалтцп

ciльcькoгocпoдapcькиx пщприемств та руйнування потужного аграрного потенщалу краши. Змша економ1чних умов функцюнування пщприемств та реформування галуз1 сшьського господарства так \ не забезпечили 1стотного полшшення фтаисово-еконо\пчного стану сщьськогосподарських виробництв та ще б тыне поглибили економ1чну кризу в галузг Саме тому, змша полппчного вектору штеграцп Украши створюе величезш перспективи для розвитку аграрних виробництв та одночасно потребуе

peaлiзaцii ефективних шструмент1в забезпечення високого р1вня Кх конкурентоспроможносп на европейському ринку аграрное* продукци*.

АнапЬ оста нн 1х досыдженъ та публшацш. Проблема шдвищення конкурентоспроможносп агропромислового комплексу Украши неодноразово

доповщалася та обговорювалася вченими, по.штиками та економ1стами. як1 пропонували р1зН1 шляхи подолання кризи в сшьському господарств1. Серед найбщьш вщомих науковщв, як1 обшмаються проблемами пщвищення конкурентоспроможносп

аграрних виробництв, можна видшити таких вчених, як Андрющенко Б.В.. Гилко М.Д . Дем'яненко М.Я., Дем'янчук В.В., Зшчук Т.О.. Кириленко ГГ., Ломаченко Т.Г. Саблук П.Т.. Скупий В М., Ульянченко О.В., Черевко ДГ. та шших [2-8] Цими науковцями МОЖЛИВОСП П1двищення

конкурентоспроможносп аграрного

комплексу вбачаються в реал1заци ефективно! державно! аграрно! пол ¡тики, в формуванн1 кластерних утворень, в покращенш швестицшного юпмату та адаптацп вггчизняних стандарт1в 31 стандартами СС. Попри це, питания пщвищення конкурентоспроможносп аграрних

виробництв Украши е нараз1 надзвичайно актуальним у зв'язку з ратифжащею Угоди з СС та шдписанням Зони вщьно! торпвл^ що вимагае вщ вггчизняних аграрпв наближення власних технологш вирощування

сшьськогосподарських культур \ тварин ДО стандарпв европейського ринку. Саме тому. метою статтг е вивчення засад Сдино! аграрно1 пол1тики СС та визначення на ц1й ОСНОВ 1 основних напрямюв пщвищення конкурентоспроможносп В1ТЧИЗНЯНИХ

аграрних виробництв в контекст! IX штеграцп в европейський економ1чний проспр.

BicHiiK економ1ки транспорту i промнсловосп № 54, 2016

Викяад основного .uamepia.iv досл1дження. Конкурентоспроможшсть

аграрних виробництв е комплексною характеристикою, яка вщображае такий р!вень розвитку С1льсы<огосподарсы<их тдприемств, за якого забезпечуеться виробництво еколопчно безпечно! та високояюсно! аграрно! продукци, тако!, идо за уама споживчими характеристиками вщповщае техшчним регламентам 1 ссртиф! катин им вимогам светового ринку, а також досягаеться оптимальний р1вень витрат. Вщтак р1вень конкурентоспроможносп аграрного

комплексу та можливють випуску конкурентоспроможно! продукци в значнш \iipi залежить вщ техшко-технолопчно! бази шдприемств, квал]ф1кац]1 персоналу, технолог!й переробки продукци 1 визначаеться р1внем ефективносп аграрно! полиики в крашI Остання мае встановлювати стратепчж

щл1 галуз1 i бути спрямована на створення умов для peaaÍ3auii ефективних мехашзмÍв досягнення визначених приоритета.

На втшзняному ринку аграрного виробництва на сьогоджшнш день склалася ситуащя, що вказуе на нед1ев1сть визначених Украшою прюритста та напрямкш розвитку агарно! галул. Незважаючи на окреья позитивш зрушення в розвитку ол ш ножи ро во го комплексу, вирощуванж пшенищ, соняшнику, ршаку та coi в щлому становище украшського аграрного виробництва так i не досягло того ртня. за якого розпочалося CTpiMKe пад1ння темтв розвитку аграрного комплексу. Динамп<а шдексу продукци стьського господарства за псрюд з 2008 по 2015 роки (див. рис. I) хоча i демонструе збьпьшсння обсяпв виробництва, однак в щлому ситуащя в галуз1 мае тенденцп до попршення.

млн. грн

173893.20 177707.90 1Ш48 6()

124554.10

162436,10 :---1

149233,40 —г-

i—

64899,10 61544,60 1 Зр<)78.8 ---40548

г—| i ' Í ■ i ! i !

i 7¡)332,4 ¡ 7-1259.9 ¡ 7^)21.4 ¡ 7|>963.8 ¡ 7|штГГ

7|ГШТЗ

_L

2008

2009 2010 2011 2012 2013 üрослинництво ■тваринництво

2014

2015Роки

Рис. 1. Дичали ко виробництва валовоИ продукци сЫьського господарства за nepiod з 2008 по

2015 роки [9]

ГПдтрИМуЮЧИ точку зору бпЫЛОС'П експерта, варто визнати. що ситуащя. яка Hapa3¡ склалася в аграрному комплекс! крат и. е наслдцком дп ¡снуючих проблем, що й призводять до загострення еконо\пчно1 ситуаци в галуз!. Найб1льш значущими з яких варто визнати [10, 11]:

по-перше, незавершенють земельно! реформи, що призводить до нсратонального використання земельних ресурс ib та появи депресивних тсриторш;

по-друге, нeвiдпoвiднicть ¡снуючих програм реформування принципам та вимогам законодавства GC. що досить ускладнюе процеси трансформацп та скасовуе ckohomÍ4hí можливосп аграрного самовщтворення:

по-трете, наявшсть структурних диспропорцш у розвитку аграрного комплексу, я к i обумовлеш оркнтатею с i л ьс ь ко гос подарсь к и х виробниюв на вирощуванж експортно випдни.х культур i. як наслщок цього, незбалансоважсть випуску ci л ьськогосподарсько! продукци;

по-четверте. низький технолопчний р1вень сшьськогос подарсь кого виробництва та високий piBCHb його енергозатратности що призводить до отримання

неконкурентоспроможно! продукци та обумовлюе и нсвиповишсть сертифисацшним вимогам ринку GC;

по-п'яте, недостатнш ртснь гарможзацп вичшняних стандарта в сфер i

Bienик еконоапки транспорту i промисловосп JVg 54, 2016

сшьськогосподарського виробництва 31 стандартами СС та вимогами м1жнародного ринку сшьськогосподарсько! продукцп.

по-шосте, незадовшьний р!вень державно! фшансово! пщтримки аграрних виробництв та !х шноващйно! д1яльносп, що обумовлюе зменшення poдючocтi

сшьськогосподарських упдь та падшня р1вня врожайносл в кра!ш.

Таы проблем и галуз1 не лише створюють бар'ери для виходу сшьськогосподарсько! продукцп на ринок €С. але й значно зменшують и кoнкypeнтнi переваги у пор1внянн1 з ¡мпортними зразками. Адже европейський ринок

сшьськогосподарсько! продукцп побудований на принципах еколопчносл 1 оргашчност! та регулюсться виключно стандартами ее. як! встановлюють техшчш, еколопчш та вимоги у сфер! саттарних \ фгто-сан 1тарних заход1в Зокрема, техшчш бар ери торпвл1 агропромисловою продукт ею на

европейському ринку стосуються нанесення В1ДПОВ1ДНОГО маркування на продукщю, дотримання складу та вимог до я кости емност1 I зовтшнього вигляду упаковки. Еколопчн1 вимоги стосуються: по-перше. регулювання торпвл! небезпечними хшжатами

(встановлюють обмежений р1вень

небезпечних х1м1чних речовин та пестицид!в в продукт 1); по-друге, контролю на наявшсть стшких орган¡чних заоруднюва1пв, по-третс, реестрацп, оцшки, дозволу та обмеження х1м!чних речовин; по-четверте, вимог до засоб1в захисту рослин та бюцидш тощо. Окр1М цього, до певних в ид ¡в агропромислово! продукт 1 також встановлюються

маркетингов1 стандарти та шпортн! обмеження, що вщповщним чином регулюють систему постачання аграрно! продукцп в краши еС [12].

Свропейська модель розвитку сшьського господарства побудова на реатзацп едино! аграрно! полетики СС. в рамках яко1 здшснюеться регулювання ринку сшьськогосподарсько! продукцп та забезпечусгься розвиток аграрного виробництва 1 сшьсько! м1сцевост1 краш-учасниць ее В ОСНОВ1 дан01 ПОЛ1ТИКИ знаходиться система державного регулювання та фшансово! пщтримки аграрного сектору, яка передбачае [13-15]:

1) податкове регулювання та стимулювання аграрного виробництва, що передбачае реал1защю рпного роду податкових шетруменпв впливу таких, як податков1 шльги, субсиди, дотаци, податков1 кредита та кашкули тощо. Так, податкове

регулювання рОЗВИТКу С1ЛЬСЬКОГО

господарства кра!н СС передбачае, що податком обкладаються лише о крем 1 групи ¡мпортованих в €С товарш, податкова ставка на них встановлюеться на такому р1вш, який

нe0бxiдний ДЛЯ шдвищення Р1ВНЯ СВ1Т0ВИХ Ц1Н ДО цшьового р1ВНЯ €С. ПрЯМ1 дотаци' надаються у форм! единого платежу на ферму чи площу земл1 1 передбачають виплату фермерським господарствам консолщованого платежу, розрахованого, виходячи з доступно! для краши допомоги аграрному сектору та кшькосп ферм чи площ оброблюваних земель,

2) державну шдтримку та фшансування розвитку С1ЛЬСЬКОГО господарства слщ надавати як шляхом безпосереднього видшення допомоги аграрии у вигляд1 субсидш, так I за рахунок створення ефективно! системи сшьськогосподарського кредитування. Так, у Великобритани державна система шдтримки аграрив окр1м державних субсидш, як1 становлять бшьше 25% у загальнш вартосп продукцп сшьського господарства, передбачае стимулювання розвитку м1жгалузево! сшвпращ шляхом формування системи дилерських ШДПриемСТВ, що забезпечують серв1сне шженерно-економ1чне обслуговування сшьськогосподарських шдприемств [16]. На вщмшу в1д Великобритани, у Ншеччиш д1е система пшьгового кредитування через створення в кра!н1 спец1ал130ваних банкш для кредитування фермер ¡в Так! кооперативн! банки окр!м того, що за держав ни ми програмами фшансування надають сшьськогосподарських виробникам пшьгов! кредита пщ низью вщеотки, шод1 банки й сам! залучаються до торпв.гп товарами сшьського господарства [16],

3) реал1зац1Ю мехашзму ¡нтервенцшних ц1и. за я кого у випадку перенасичення ринку сшьськогосподарською продукцп. коли цши на не!* падають нижче контрольованого р1вня, СС через вщповщш державн1 штервенц!йн! агентства скуповуе дану продукцй, а в протилежному випадку навпаки — проводить реал1зацш ран1ше

Вкник економ1ки транспорту i промнсловост1 № 54, 2016

накопичених запасов Такий механЬм дозволяе контролювати р1вень щн на вщповшш види сыьськогосподарсько! продукци (зерновг рис, цукор, сухе молоко, масло 1 яловичину) та м1шм1зувати ризик недоотримання доход1в фермерськими господарствами краш-члешв

ее,

4) розвиток сыьськогосподарсько! коопераций що дозволяе аграрним господарствам не залежно вщ !х розм1ру та масштабш дшльносгл брати участь в техшчно розвинутому агропромисловому б1знес1 1, в1дпов1дно, отримати синергетичний ефект вщ такого роду кооперативно! взаемоди. Сьогодш в ее нараховуеться близько 14 млн фермерських господарств, що утворюють Ь1льше 38 тисяч сыьськогосподарських кооператив1в,

5) управлшня техшчним прогресом та розвитком кадрового потенщалу иращвниюв аграрно! сфери. Управлшня нayкoвo-iннoвaцiйнoю дшльнютю у сЬьському господарств1 краш-члешв €С здшснюсться через реашзацю метод ш державного стимулювання процеав створення шноващй, що передбачають як використання систем субсидування, шльгового оподаткування науково-дослщних 1 Д0Сл1дН0-К0НСТруКТ0рСЬКИХ роб!т, розвиток венчурного фшансування 1 шструмент!в фондового ринку, так 1 формування об'екта науково-техн1чно1 шфраструктури, створених у форм1 спецюпьних уиравлшських консультативних служб, шновацшних наукових фонд1в, шкубатор1в та технопаршв. Для стимулювання процеЫв розробки нових copтiв та пбрид1в сыьськогосподарських культур, пор1д тварин 1 зразюв К0рМ1В, забезпечення !х бюлопчного та генетичного рвноманптя, створення сучасних ресурсозбернаючих технологий, систем оброблення грунта, мехашз\пв та засоб1в захисту рослин 1 тварин в деяких крашах €С створено досить ефективну систему бюджетного чи зкишаного фшансування д1яльност1 об'ектлв ¡нновацшно! шфраструктури 3 метою шновацшного розвитку галуз1 сыьського господарства досить часто держава не тшьки субсидуе д1яльшсть 1нкубатор1в, технопарка та шновацшних центр1в, але й сприяе розвитку венчурного фшансування ШЛЯХОМ формування

спецюпьних фшансових 1НСТИТУТ1В розвитку сшьськогосподарських щдприемств.

Отже, можна вщзначити, що нараз1 в крашах ее сформовано чггку пол ¡тику пщтримки процесш розвитку аграрного виробництва, яка дозволяе не тыьки сформувати високий рюень дов1ри споживача до виробниюв сшьськогосподарсько! продукций але й сприяе постшному удосконаленню економ1чного потенщалу аграри'в. Зад1ян1 в нш шетрументи державного регулювання спрямован1 як на зростання продуктивност1 ильського господарства шляхом просування техшчного прогресу 1 забезпечення рацюнального розвитку сшьськогосподарського виробництва,

оптимального використання трудових ресурсш галуз1, так [ на забезпечення стандарта життя альського населения, зокрема, шляхом шдвищення доход 1 в зайнятих у сшьськогосподарському виробництв1, стабшзащю ринкт

сшьськогосподарсько! продукцп I вщповщно. продовольчо! безпеки кра!н-член1в €С.

Можливють реал1заци' наявного потенщалу аграрного комплексу Украши на сьогоднипшй день, в першу чергу, стримуеться невишовщнютю

сшьськогосподарсько! продукцн'

европейським та м1жнародним стандартам безпеки \ якосп. Адже, на вщмшу В1Д Свропи, виробництво бшьшо! частини продукцн' тваринництва в УкрШШ ЗДШСНЮСГЬСЯ. головним чином, господарствами населения, як! не мають фшансових можливостей для застосування сучасних технолог¡й в процес1 и вирощування. Так, у 2014 рощ населениям краши вирощувалося 71,6% загально! кшькосп гол1в велико! рогато! худоби, з яких 77% припадае на утримання корш; 53,1% -свиней та 87% вирощувалося овець [15]. Окрш цього, висутшеть можливостей економити на масштабах виробництва, скорочуе ф1нансов1 результата аграри'в 1 в1дпов1дно, не дозволяе отримати останнш в1дпов1дн1 сертиф1кат11 м1жнародного зразка, що е достатньо витратним процесом як за часом, так 1 за р1внем грошових витрат.

Що стосуегься продукцн

рослин ни цтва. то, беззаперечно, саме вона складае основну частину експорту укра!нського аграрного виробництва. Одним ¡з фактор1в, що обмежуе експортш можливосп

Вкник економ1кн транспорту i промнсловост1 № 54, 2016

В1ТЧизнян их агропромислових виробництв, е встановлен1 квоти на експорт зернових до краш СС та яюсть продукци рослинництва. Зокрема, особливо гостро ця проблема постае у випадку експорту украшсько1 пшенищ на европейський ринок, для яко! розм1р експ0ртн01 квоти становить тшьки 950 тис. тонн на piK, а поставляется остання виключно для фуражних щлей i вщповщно, реашзуегься за нижчими за ринков1 цши [17].

Враховуючи основи европейсько! ПОЛ1ТИКИ щодо шдтримки розвитку аграрного комплексу краш-члешв СС. основною проблемою, що обмежуе конкурентн1

МОЖЛ И BOCT1 В1ТЧ ИЗНЯН ИХ аграрив на

европейському ринку сшьськогосподарсько! продукцп, варто визнати проблему сертифжаци та стандартизацп

ciльcькoгocпoдapcькoí продукцп. Саме затягування процесу гармошзаци украшських стандарт! в з европейськими стандартами безпеки i якост1 продукпв харчування е основним обмежувальним чинником конкурентного потенц1алу украшсько! аграрно! продукцп. В цьому аспекп Украшою зроблено ще досить мало. За даними М1н1стерства arpapHoi пол ¡тики та продовольства У краж и, з 297 стандартт системи Кодексу Алшентар1ус гармошзовано та знаходяться на стад» затвердження 30 стандартт. KpiM того, до \пжнародних та европейських норм гармошзовано:

- у клас1 «Сшьське господарство» -261 стандарт ISO (52 % В1Д 499 стандарттв, що складають загальну к1льк1сть двдчих стандарт}в ISO в цьому клаа),

- у клаа «Технолопя виробництва харчових продукпв» - 381 стандарт ISO (59 % вщ 645 стандартт, що складають загальну кiлькicть Д1ючих стандарттв ISO в цьому клаа).

- у клаа «Сшьське господарство» -58 стандартт EN (64 % В1Д 90 стандартт. що складають загальну кшькють дшчих стандартт EN в цьому клаа),

- у клаа «Технолопя виробництва харчових продукт1в» — 63 стандарта EN (40 % вщ 157 стандартт, що складають загальну кшькють Д1ючих стандарпв EN в цьому клаа) [17].

Саме нев1дповщшсть украшсько! продукцй* евроиене ьким стандартам е суттевою загрозою розвитку в1тчизняного

аграрного сектору, оскшьки стримуе постачання сшьськогосподарсько! продукцй на ринки краш-члешв СС 1, вщповщно,

пр ИЗВОДИТЬ ДО ЗНИЖенИЯ ДОХ1ДНОСТ1

в 1тчизняних сшьгосподарських виробництв, до послабления ¡¡х конкурентних позицш.

3 метою мшш1заци ризик1в та пщвищення конкурентоспроможносп

аграрного комплексу на европейському ринку сшьськогосподарсько1 продукцй* внаслщок пщписання угоди про асощащю мш Украшою та €С необхщно реал1зувати низку заход ¡в в рамках виконання основних засад державно! аграрно! пол1тики, як1 створять умови для посилення конкурентних позицш продукцп в1тчизняних аграрпв Головна увага на сьогодшшнш день мае бути зосереджена на:

- прискоренш процесу впровадження европейських та м1жнародних стандарттв безпеки та якосп продуктов харчування у сфер1 аграрного виробництва;

- створенш умов для розвитку в краш! фермерських господарств, а вщповщно, й актив1зацп кооперативного руху на сел к спрямованого на епшьне ведения господарсько! дшльносп окремими субъектами господарювання, що дозволить зменшити витрата на виробництво I реал1зацвд сшьськогосподарськоК продукц1!, пщтримщ процеав формування кластер них утворень в галузц

- розробщ ефективно! системи державно! шдтримки альськогосиодарських пщприемств, що впроваджують та приймають участь в процесах створен ня шновацш, шляхом запровадження системи !х адресного фшансування та податкового стимулювання (вид1лення гранд1в. субвенцш, надання податкових пшьг та преференцш), реал1заци зважено! митно-тарифно! полпики.

- стимулюванн1 ШН0ваЦШН01 активност1 в аграрному комплека кра!н1 за рахунок формування в галуз1 сучасних механ1зм1в венчурного I кредитного фшансування, вщновлення в нутр 1 шн ьогал у зев о! шновацшно1 шфраструктури та розвитку внутршнього ринку шновацш;

- реатзацп техшко-технолопчно! модершзацй' аграрних виробництв, зниженш р1вня IX енерговитратноетт та впровадженш енергозбер1гаючих технолопй глибоко!

BicHiiK економ1ки транспорту i промнсловост1 № 54, 2016

переробки продукци шдприемств сшьського господарства;

- впровадженш у виробництво нових copTiB сшьськогосподарських культур та освоенш сучасних систем землеробства i насшництва, технологш вирощування оргашчно! продукци;

- активтаци шновацшного партнерства сшьськогосподарських виробниыв з науково-дослщною сферою краши шляхом залучення швестацш через мехашзм державного партнерства та держав них гарантш на проведения фундаментальних i прикладних дослщжень, реал1зац11 фшансових 1нструмент1в залучення швестицшних к0шт1в в 1НН0ваЦ1ЙНИЙ сектор аграрного виробництва, а також розвитку державного страхування шновацшних i аграрних ризшав,

- створенHi сучасно! системи шформацшного та кадрового забезпечення шдприсмств сшьського господарства за рахунок оргашзаци шформацшного обмшу м1ж yciMa учасниками процесу створення аграрно! продукци, забезпечення доступу вгтчизняним аграршм до сучасних зразкш агрошновацш та реашзаци державно*! програми шдготовки кадрш високо! квалфкацп для потреб в1тчизняного аграрного виробництва;

- у порядку вант земельного законодавства та посиленн! контролю використанням сшьськогосподарських уг!дь, дотриманням умов для нормального вщтворення та шдвшцення рОДЮЧОСт1 грунт!в тощо.

Висновок. Таким чином, в контекст! реалтцн евроштеграцшного вектору розвитку Укра!ни важливим завдання виступае саме необхщшсть адаптаци в!тч изняного аграрного комплексу до сертифшацшним вимог та умов СС i, вщповщно, тдвищення р!вня його конк\рентоспроможност1 на европейському ринку сшьськогосподарсько! продукци. Вивчення основ них засад едино! аграрно! п0л1тики ее дозволило встановита, що сценарш евроштеграцп украшського аграрного виробництва мае базуватися на трансформацп юнуючих Hapaii принцптв функц!онування галуз1 i передбачати проведения техншо-технолопчно!

модершзаци сшьськогосподарських

шдприемств, П1двищення р1ВНЯ !х шновацшно! активности впровадження сучасних мехаьизм¡в залучення швестицшних коитв та гармонпацда стандарпв якосп

сшьськогосподарсько! продукц!!. Неодм!нною складовою цього процесу мае стати система державного регул ювання та шдтримки розвитку аграрного комплексу, яка б сприяла створенню сприятливих умов для реал!зацй е коном ¡чн их трансформацш в галуз1 та забезпечила шдвищення р1вня

конкурентоспроможносп ВГГЧИЗНЯНИХ

аграрних виробництв на европейському ринку сшьськогосподарсько! продукц!!.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. ЕС-Украина Снятие пошлин и аграрный экспорт Украины [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://wvvw.ukragroconsult.com/nevvs/es-ukraina-зпуаНе-ройЫтЧ^гатуьекзроЛ-икгату. Загл. с экрана.

2. Гилка М Д. Конкурентоспроможшсть сшьськогосподарських пцшриемств та !х державна шдтримка / М. Д. Гилка // Економша АПК. -2012. -№3. - С. 78-83.

3. Демьяненко М.Я. Державна полЬика фшансово! шдтримки розвитку аграрного сектору АПК: монограф!я / М.Я Демьяненко, Т.П Саблук, В.М Скупий та ш , за ред. М.Я Дем'яненка. - К.: ННЦ1АЕ, 2011 - 372 с.

4. Зинчук Т.А. Устойчивое развитие сельсого хазяйства Украины в условия евроинтеграционной адаптации / Т.А. Зинчук // Устойчивое развитие. - 2014. - № 15. - С. 40-45.

5 Кириленко 1.Г. Деяи аспекта державно! аграрно! полггики в Укра!н1 в умовах свггово! ф!нансово! кризи / 1Г Кириленко, В В Дем'янчук, Б.В. Андрющенко // Економша АПК. - 2008. -№11.-С. 4-9.

6. Ломаченко Т. I. 1нновацшний розвиток агропромислового виробництва Украши: теорш, методолопя 1 органтщя: автореф. дис... докт. екон. наук: спещальшсть 08.00.03 — е коном ¡ка та управлшня нацюнальним господарством / Нац!ональний науковий центр «1нститут аграрно!

BicHHK економ1ки транспорту i промнсловост1 № 54, 2016

економши». - Т. I. Ломаченко. - К., 2011. - 34 с.

7. Ульянченко О В. ГБдвищення конкурентоспроможносп аграрного сектору економши Украши на кластерних засадах / О. В. Ульянченко // Bichhk аграрно! науки. -2010.-№10.-С. 56-59.

8. Черевко Г В Державне регулювання економши в АПК: навч. nocio / Г В. Черевко. — К.: Знания, 2011. — 339 с

9. Офщшний сайт Державного комггету статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. - Назва з екрана.

10. Кваша С М. Стан та тенденци розвитку альського господарства краш-члешв Свропейського Союзу / С М. Кваша, К.С. Кваша - К.: ННЦ IAE, 2013. - 40 с

11. Постол A.A. Регулювання конкурентоспроможност1

с1 льськогосиодарсько! продукцй* в1тчизняних аграрних пщприемств в умовах евроштеграци // A.A. Постол, A M. Собченко // Науковий BicHiiK Херсонського державного

ушверситету. - 2015. - Вип. 10. - С. 50-53.

12 Основн1 вимоги законодавства СС до безпеки та ЯКОСП товар1в [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukraine-eu. mfa.gov. ua/ua/Ukraine+-+EU+export-import+helpdesk+/Non-tariff+regulation. - Назва з екрана.

13. Сшльна аграрна пол ¡тика Свропейського Союзу: можливост1 та виклики для Украши: аналггична доповиь / I.B. Клименко, М.Г Бугрш, I.B. Ус. — К.: Н1СД. 2011,— 19с.

14. Чужиков В I. Модерн1защя аграрн01 пoлiтики СС / В I. Чужиков, О.И. Вшська // Мшнародна економ1чна пол1тика. -2011. - Вип. № 1-2(14-15).-С. 95-114.

15. Можливосп 1 застереження щодо наслщюв уведення в д1ю положень Угоди про асощащю м1ж €С та Украшою : наук. доп. / за ред. акад. HAH Украши В М. Гейця, чл -кор. НААНУ Т. О Осташко, д-ра екон. наук В О Точил ¡на , HAH Украши, ДУ "1н-т екон. та прогнозув." - К., 2013. - 98 с.

16. Бодак 1.Г. Зарубшний досв1д розвитку сшьського господарства / ГГ. Бодак // Науковий bichhk Нацюнального люотехшчного ушверситету Украши. - 2012. -Вип. 22.6.-С* 164-169.

17. Русан В М. Оцшка перспектив та можливостей для агропромислового комплексу Украши в наел ¡до к шдписання Угоди про асощащю мiж Украшою та Свропейським Союзом: аналггична записка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1633/. - Назва з екрана.

Рецензент д.е.и., професор УкрДУЗТ Kipdiна О.Г. Експерт редакцтноХ колет к.е.н., доцент УкрДУЗТ Зубенко В.О.

УДК 338.47:656.2

УПРАВЛ1ННЯ РУХОМ ОБОРОТНОГО КАП1ТАЛУ П1ДПРИ6МСТВА

Криворученко O.A., к.е.н., доцент, ЧерткA.M., магктр (УкрДУЗТ)

У статтх зроблено висноеок, що оборотш активы й оборотный каттал с двома категоргями, якг характеризують одш й mi ж об'екти: грошов! кошти. KopommcmpoKoei фтнансов! вкладе и яя. дебшорську заборговашеть i запаси.

Розглянуто комплекс питанъ пое' язаних з управлшням рухом оборотного катталу тдприемства в умовах ринковог економгки. Систематизовано ocoблuвocmi розподЫу та ознаки виконання загальних та спещальних функцШ управчшня оборотним капталом тдприемства. Обгрунтовано необх1дн!сть управлтня рухом оборотного катталу на oenoei бюджетування.

© Криворученко O.A.,

Черн1к A M. BicHHK економши транспорту i пг>омнсловост1 № 54, 2016

286