CC BY
47
УДК 636.4:636.085.54
Овмснко С.М., к. с.-г. н., доцент, Гуцол А.В., д. с.-г. н., професор Дiхтярук Н.С., асистент © Втницький нацюнальний аграрный утеерситет
ЗЕРНО ГОРОХУ I АМАРАТНУ В ГОД1ВЛ1 СВИНЕЙ
Показано, що додаеання до рацюну егдгоЫеельних свиней 0,2 кг зерна гороху або зерна амаранту е якост1 кормоеог добавки сприяе збтьшенню середньодобоеих прирост1е на 139 - 120 г, або на 33,2 - 28,6 % i не зумоелюе егроггдних змт е структурах рiзних функщональних зон шлунка
Ключовi слова: горох, амарант, свит, згодовуеання, продуктиетсть, шлунок
1нтенсифшащя тваринництва та економiчна ефектившсть rany3i безпосередньо пов'язаш з об'емами i структурою виробництва фуражного зерна. В загальному баланс кормiв частка концентраив становить 40-42%. У перспективi цей показник досягне 43-48%, а в виробницга протешу - 37-38%. У твариннищв при оптимальних параметрах розвитку гaлузi може бути використано б^ 24 млн. тонн фуражного зерна, у тому чи^ у скотaрствi - 35%, свинaрствi - 36% i птaхiвництвi - 26%.
Основним завданням, яке необхщно виршити в сучасних умовах, поряд зi збшьшенням виробництва зерна, слiд вважати пщвищення енергетично! та протешово! поживност концентрованих кормiв [2].
З огляду на дорожнечу енергоноспв та шших витрат, збiльшення виробництва високобiлкових кормiв (рибне, м'ясо-кiсткове борошно, дрiжджi кормов^ сухе молоко та iн.) найближчим часом не оч^еться. На мiжнaродному ринку, цiни на соевий шрот постшно зростають. У зв'язку з цим, у вЫх кра!нах Схщно! Свропи приймаються серйознi заходи для збшьшення виробництва бiлкa за рахунок зернобобових власного виробництва - гороху, со!, вики, кормових бобiв та ш. [8] та малопоширено! високобшково! культури, тако! як амарант.
Основну роль у зaбезпеченнi тваринництва кормовим проте!ном на Зaходi грае бшок рослинного походження. У структурi витрат високобшкових кормiв джерела рослинного бшка складають близько 85%, тваринного 15%. Шсля оголошення США ембарго на поставку со! в Свропу, у кра!нах СЕС зросло виробництво i використання зерна бобових, а також рапсового i соняшникового шротiв [10].
Високобiлковi корми отримaнi мiкробiологiчним шляхом на Зaходi поширення не отримали через дорожнечу i заборони саштарних служб [10].
У зв'язку з цим зернобобовi культури можуть стати додатковим джерелом бшка для комбiкормiв. Саме за !х рахунок вдаеться можливим балансувати комбiкорми за проте!ном i незaмiнним aмiнокислотaм, в першу чергу, за лiзином.
За останш роки в нaшiй кра!ш в структурi комбiкормiв соя та продукти 11 переробки поступово зaмiнюються шшими, бiльш дешевими i доступними
© Оваенко С.М., Гуцол А.В., Д1хтярук Н.С., 2011
231
джерелами бшка. В Укра!ш соя виробляеться в недостатнш юлькосп, а iмпортний соевий шрот дорогий i тому малодоступний. Реально збалансувати комбшорм за основними показниками проте!ново! поживностi можна лише за наявност необхiдного набору сировини i в першу чергу бшково!. За даними ряду дослiджень, щоб зменшити загальнi витрати зерна, необхщно, насамперед, використовувати зернобобовi культури з високим вмютом бiлка. За рахунок усунення дефiциту кормового проте!ну i окремих амiнокислот (особливо лiзину) в комбжормах можна зменшити витрати корму на виробництво тваринницько! продукцп на 20-25% [1].
Малопоширеш високобiлковi культури, як характеризуються здатнiстю iнтенсивно вегетувати i формувати високi врожа! насшня i бiомаси навiть в екстремальних умовах, можуть бути важливим резервом у виршенш проблеми виробництва бшка для потреб тваринництва. Одшею з таких культур е амарант, який завдяки сво!м бюлопчним властивостям може вирощуватись як кормова культура. В зерш амаранту мiститься 13-18% бшка та 6,2-6,5 г лiзину на 100 г проте!ну. Унiкальнiсть хiмiчного складу зерна амаранту полягае в тому, що воно здатне доповнити проте!н основних зернових фуражних культур окремими амшокислотами i дозволяе покращити рiвень збалансованостi проте!ну в ращонах сiльськогосподарських тварин.
Метою дослiджень було вивчення ефективност використання зерна гороху i амаранту як кормових добавок в складi рацiонiв свиней на вiдгодiвлi.
Методика досл1джень. Вивчення продуктивно! ди зерна гороху та амаранту i вплив його згодовування при дорощуванш та вiдгодiвлi свиней на забшш показники, стан внутрiшнiх оргашв та морфологiчнi показники шлункiв проводили на молодняку велико! бшо! породи в умовах ТОВ «Липовецьке» смт Липовець. Основним методичним прийомом постановки зоотехшчного експерименту на тваринах був принцип груп-аналопв [4, 5]. Для цього сформовано 3 групи тварин-аналопв по 15 голiв в кожнш (табл.1). Тривалiсть перiодiв дослiду була наступна: зрiвняльний - 25 дiб, основний - 164 доби.
Таблиця 1
Схема дослщу_
Група тварин К1льк1сть тварин в груш, гол. Характеристика год1вт по перюдах
Зр1вняльний (25 дшв) Основний (164дш)
I - контрольна 15 Основний рацюн ОР + 0,2 кг/гол. зерна ячменю
П -дослвдна 15 Основний рацюн основний рацюн + 0,2 кг/гол. зерна гороху
III - дослщна 15 Основний рацюн основний рацюн + 0,2 кг/гол. зерна амаранту
Ращони складалися у вiдповiдностi зi встановленими нормами годiвлi. Тварини зважувалися на початку i в кiнцi перiодiв.
1з метою вивчення забiйних показниюв по закiнченнi дослiджень був проведений контрольний забш 9 свиней, по 3 голови з кожно! групи, тд час якого вiдiбранi зразки шлунюв для морфологiчних дослiджень. Дослщження товщини стiнки слизово! i серозно! оболонок рiзних зон шлунку свиней проводились тсля фiксування формалiном на стереоскотчному мiкроскопi МБС-9. Отриманi дат
оброблялися бюметрично за М.Плохшським [7]. Рiзницю з контролем вважали достовiрною при Р < 0,05 (позначено*), Р < 0,01 (**), Р < 0,001(***).
Результати дослщжень. Дослiдження показали, що тварини II - дослщно! групи, яким до основного рацiону в якост кормово! добавки додавали дерть Горохову, мали бiльший валовий приршт живо! маси на 22,8 кг порiвняно до контрольно!, а валовий прирют свиней III - дослщно! групи, яким в якостi кормово! добавки додавали дерть амаранту, був вищим на 19,7 кг (Р<0,001) (табл. 2).
Таблиця 2
Показники приросту живо? маси свиней за перiод дослщу, _М ±т; п = 15_
Показник Групи тварин
¡-контрольна II - дослвдна III - дослвдна
Жива маса на початок перюду, кг 35,8±0,48 36,7±0,26 37,2±0,25
Жива маса в шнщ перюду, кг 104,5±1,2 128,2±1,24**** 125,6±1,04****
Одержано приросту за обл1ковий перюд, кг 68,7±1,25 91,5±0,86**** 88,4±0,83****
Кормодшв 164 164 164
Середньодобовий прирют: г 419±5,05 558±5,56**** 539±3,46****
% 100 133,2 128,6
Витрати на 1 кг приросту: кормових одиниць обмшно! енерги, МДж перетравного протешу, г 6,2 67,3 598,5 4,7 50,7 487,5 4,9 52,3 495,4
Подiбнi змiни вiдгодiвельних властивостей свиней пiд дieю нових кормових чинникiв можуть свiдчити про посилення iнтенсивностi росту. Пiдтвердженням цього е зростання середньодобових приростiв свиней II -дослщно! групи на 33,2 % (Р<0,001) , а III - дослщно! на 28,6 % (Р<0,001) до рiвня 558 г i 539 г вщповщно, проти 419 г у контрольнш групi.
На основi цього е закономiрним зниження затрат кормових одиниць, обмшно! енергi! та перетравного проте!ну на 1 кг приросту живо! маси у тварин II та III дослщних груп.
У результат пщвищення параметрiв живо! маси дослщних тварин II i III груп, збшьшення середньодобових приростiв, затрати корму у них були нижчими. На 1 кг приросту тварини II дослщно! групи витрачали на 1,5 корм. од., на 16,6 МДж обмшно! енергп i на 111 г перетравного проте!ну менше шж в контрольнiй групi, що становило вiдповiдно 4,7 корм. од., 50,7 МДж, 487,5 г. Ц показники були найнижчими серед вах груп. Тварини III дослщно! групи витрачали на формування одинищ приросту 4,9 кормових одиниць, 52,3 МДж обмшно! енерги корму та 495,4 г перетравного проте!ну.
Отже, можна зробити висновок, що додавання до ращону свиней на дорощуванш та вiдгодiвлi зерна гороху i амаранту в якост кормових добавок сприяе пщвищенню середньодобових приросив, ефективному використанню поживних речовин та енерги корму оргашзмом тварин. Це дае тдстави зробити висновок, що зерно гороху i амаранту, як кормовi добавки, проявляють себе як стимулятори обмшних процесiв в органiзмi пiддослiдних тварин та забезпечують балансування рацiонiв за основними елементами живлення.
Результати, одержат при проведенш забою тддослщних тварин показали, що свиш, яким згодовували зерно гороху та амаранту (II i III дослщш групи), вщносно контрольно! групи мали бiльшу забшну масу на 12,7 (Р<0,01) i 11,4 кг вщповщно (Р<0,001). Вихщ тушi у тварин дослiдних груп був нижчим нiж в контрольнш групi (табл. 3).
Таблиця 3
Забшм показники дослщних тварин, M ± m, n=3_
Показник Групи тварин
I-контрольна II - дослвдна III - дослвдна
Передзабшна маса, кг 110,0±7,64 128±0,47 127±0,47
Забшна маса, кг 85,9±1,02 98,6±1,95** 97,3±0,39***
Забшний вихщ % 78,1±0,85 77,0±1,45 76,6±0,66
Маса туш1, кг 76,0±4,73 87,6±1,51 86±0,97
Вих1д туш1, % 69,1±0,70 68,4±1,16 67,7±0,86
Внутршнш жир, кг 2,2±0,12 2,1±0,05 2,5±0,09
Маса голови, кг 5,5±0,11 6,5±0,31* 6,4±0,09***
Маса шг, кг 2,2±0,09 2,4±0,09 2,4±0,03
Довжина туш1, см 106,6±4,05 106,3±2,6 106,4±1,91
Товщина шпику, см 3,9±0,75 4,1±0,21 3,9±0,22
Спостерiгаеться тенденцiя збiльшення маси тушi у свиней дослщних груп.
При оглядi i оцiнцi стану внутрiшнiх оргашв забитих свиней нами не виявлено вщхилень вiд фiзiологiчноï норми. Показники маси внутршшх органiв
наведено в таблиц 4.
Таблиця 4
_Маса внутршшх оргашв пiддослiдни\ тварин, M±m, n=3_
Показник Групи тварин
I-контрольна II - дослщна III - дослвдна
Печшка, кг 2,2±0,10 2,3±0,04 2,6±0,07**
Серце, г 0,39±0,05 0,32±0,01 0,36±0,04
Нирки, г 320±14,7 366±5,9 359±4,4
Селезшка, г 159±6,34 170,7±0,08 164±3,1
Шлунок, г 671±4,78 700,3±2,37*** 700,0±2,36**
Тонкий кишечник
- маса, кг 1,8±0,06 2,15±0,02** 2,23±0,11*
- довжина, м 20,3±0,62 21,8±0,12 21,5±0,21
Товстий кишечник
- маса, кг 1,7±0,11 1,97±0,03 1,87±0,03
- довжина, м 4,7±0,11 4,87±0,03 4,93±0,03
Щдшлункова залоза, г 140±6,18 149±0,94 148,3±1,44
З даних таблищ видно, що у тварин III дослiдноï групи була бшьшою маса печшки (Р<0,01), що вказуе на пщвищення дiяльностi органу, пов'язану iз
бшьшою штенсившстю обмшних процеЫв оргашзму.
У тварин II та III дослщних груп була бшьшою маса шлунку на 29,3 г (Р<0,001) та на 29 г (Р<0,01) вiдповiдно. Однак, маса органу вщносно живо! маси тварин знаходилась в фiзiологiчних межах.
Збшьшення в тварин II i III дослщно! груп маси тонкого кишечнику було вiрогiдним (Р<0,01; Р <0,05), вiдмiчаeться збiльшення довжини тонкого кишечнику. Також в свиней II i III дослщних груп була вищою маса товстого кишечнику та його довжина ^зниця не достовiрна). Вiдмiчаеться збiльшення маси пщшлунково! залози.
Отриманi вiдмiнностi у масi внутршшх органiв можна пов'язати i3 специфiчним проявом кормового фактору зерна гороху та амаранту, яю були стимулюючою ознакою у збiльшеннi iнтенсивностi росту тварин i вiдповiдною адаптивною реакщею !х органiзму. При цьому слщ вiдзначити, що маса внутрiшнiх оргашв всiх тварин знаходилась в межах фiзiологiчно! норми, що е позитивною ознакою ефективност згодовування зерна гороху i амаранту в якостi кормових добавок.
Якiсть свинини переважно залежить вiд породи i формуеться пщ дiею факторiв годiвлi та утримання тварин [6].
Для порiвняльно! ощнки продуктивностi основно! продукци в кшькюному та якiсному вiдношеннi нами проводилась ощнка якостi м'яса пiддослiдних свиней.
При ощнщ якостi м'яса насамперед зверталась увага на його фiзико -хiмiчнi показники (вологоутримуюча здатнiсть, рН, штенсившсть забарвлення), оскiльки вiд них залежать його харчовi, кулiнарнi та технолопчш властивостi [9].
Таблиця 5
Фiзико - xiMi4Hi показники м'язово!' тканини свиней, М ± m, n=3
Показник 1-контрольна II - досл1дна III - досл1дна
Загальна волога м'язово! тканини, % 77,0±1,41 76,5±0,98 75,5±1,96
в т.ч. вшьна, % 15,8±0,5 16,5±0,62 15,3±0,49
зв'язана, % 64,85±1,82 64,33±0,72 63,77±1,57
Суха речовина, % 23,0±1,25 23,5±0,85 24,5±0,62
рН 6,4±0,25 6,17±0,19 6,1±0,14
Тнтенсившсть забарвлення, е -1000 248±7,54 240±7,12 232±6,6
Вмiст зв'язано! вологи у дослщних групах був незначно нижчим у порiвняннi з контрольною. Зокрема, у тварин II дослщно! групи цей показник менший на 0,8 %, а III - ! на 1,08 %. Спостер^аеться збшьшення вмюту сухо! речовини в м'яс свиней II та III дослщних груп на 2,1 % та 6,1 % вщповщно.
Згщно даних таблиц 5 показник iнтенсивностi забарвлення м'яса у тварин контрольно! груш становив 248 од. Е. (одиниць екстикци), II дослщно! знизився на 8 од. Е. i становив 240 од. Е. ^зниця недостовiрна), а в III дослщнш груш був меншим на 16 од. Е.
Дослщження рН найдовшого м'яза спини свиней не виявило iмовiрноl рiзницi мiж показниками контрольно! та дослщних груп. Отже, згодовування гороху та амаранту як кормових добавок не впливае на рН м'яса, у вах тварин цей показник знаходився в межах норми i становив 6,1-6,4 одиниць рН.
Результати дослщжень морфолопчних показниюв шлунку показали, що використання в ращонах годiвлi свиней дертi гороху (II група) та дери амаранту
(III група) як кормових добавок шлунку не мало (табл. 6).
ютотного впливу на морфолопчш показники
Таблиця 6
Показник Групи тварин
I-контрольна II - дослщна III - дослщна
Кард1альна зона
Товщина стшки, мм 3,89±0,29 3,75±0,49 4,05±0,28
в т.ч. серозно-м'язова, мм 3,26±0,28 2,94±0,41 3,32±0,26
слизова оболонка, мм 0,63±0,04 0,81±0,01* 0,73±0,08
Фундальна зона
Товщина стшки, мм 2,88±0,17 3,25±0,02** 2,70±0,08
в т.ч. серозно-м'язова, мм 1,44±0,10 1,60±0,07 1,33±0,09
слизова оболонка, мм 1,44±0,08 1,65±0,07 1,37±0,08
Пшорична зона
Товщина стшки, мм 6,34±0,22 6,08±0,58 5,52±0,76
в т.ч. серозно-м'язова, мм 5,12±0,16 4,95±0,52 4,39±0,45
слизова оболонка, мм 1,22±0,07 1,13±0,05 1,13±0,04
Проте ми вiдмiчаемо, що в кардаальнш зон тварин II дослiдноï групи спостерiгаетъся зменшення товщини спнки на 0,14 мм, а у тварин III дослiдноï групи товщина стшки шлунку збiльшилась на 0,16 мм. Товщина слизовоï оболонки кардiальноï зони збiльшилась на 0,18 мм у тварин II дослщнох' групи (Р<0,05) та на 0,1 мм у тварин III дослщнох' групи ^зниця недостовiрна).
У фундальнiй зош товщина стшки шлунку свиней II дослщнох' групи була бшьшою на 0,37 мм (Р < 0,01), а у тварин III дослщнох' групи - меншою на 0,18 мм. Подiбна картина спостершаеться в товщиш серозно - м'язовох' i слизовох' оболонки.
У пiлоричнiй зош шлунку свиней дослщних груп спостер^алось потоншення стiнки на 0, 26 мм в II груш та на 0,82 мм в III дослщнш груш.
Висновки. 1. Продуктивна дiя зерна гороху та амаранту як кормових добавок забезпечуе одержання середньодобових приросив живоï маси свиней за перюд дорощування та вiдгодiвлi на рiвнi 558 - 539 г при затратах 4,7 - 4,9 кормових одиниць на 1 кг приросту.
2.Згодовування зерна гороху та амаранту сприяе збшьшенню забiйноï маси свиней на 12,7 кг (Р<0,01) в II дослщнш груш i на 11,4 кг (Р<0,001) в III дослщнш груш.
3.Використання зерна амаранту як кормовоï добавки викликало збшьшення маси печiнки на 0,4 кг (Р<0,01) у свиней III дослiдноï групи, що вказуе на пщвищення дiяльностi органу, пов'язану з бiльшою iнтенсивнiстю обмiнних процеав органiзму.
4. У тварин дослiдних груп маса шлунку була бшьшою на 29,3 г (Р<0,001) та на 29 г (Р<0,01). Маса органу вщносно живоï маси тварин знаходилась в фiзiологiчних межах.
5.Як наслщок пщвищення енерги росту у тварин II i III дослщних груп спостер^аеться збшьшення маси тонкого (Р<0,01; Р<0,05) та товстого кишечника та його довжини.
6. Зерно гороху та амаранту, як кормовi добавки, не впливають на фiзико -хiмiчнi показники м'язовоï тканини свиней.
Л1тература
1.3epHo6o6oBi культури / за ред. А.О.Бабича - К.: Урожай, 1984. - 158 с.
2.Косолапов В.М., Фицев А.И., Гаганов А.П., Мамаева М.В. Горох, люпин, вика, бобы: оценка и использование в кормлении сельскохозяйственных животных. М.: ООО «Угрешская типография». - 2009. - 344 с.
3.Максименко О. Рют ремонтного молодняку свиней породи велика бша та ландрас, залежно вщ умов утримання / О. Максименко // Тваринництво Украши. -2005. - № 2. - С. 4-7.
4.Методики иследований по свиноводству. / [Под ред. Ф. К. Почерняева, М. А. Бучка, А. В. Квасницкого, Н. А. Коваленко и др. ]. - Х., 1977. - 152 с.
5. Овсянников А.И. Основы опытного дела в животноводстве / А.И. Овсянников. - М.: Колос, 1976. - 304 с.
б.Онищенко А. Фiзико-хiмiчний склад м'яса у свиней рiзних генотитв / А. Онищенко // Тваринництво Украши. - 2006. - № 7. - С. 17-19.
7. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников/ Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
8.Радисон Дж. Проблемы энергетического и белкового баланса при производстве комбикормов в странах восточной Европы / Дж. Радисон// Международный агропромышленный журнал. - М.: Агропромиздат, 1991. - № 3. -С. 41 - 43.
9.Розанцева Э. Г., Розанцев Э. Г. Биохимия мяса и мясных продуктов / Э. Г. Розанцева, Э. Г. Розанцев. - Изд. ДеЛи, ДеЛи принт, 2006. - 236 с.
10. Хренов А. Источники протеина для комбикормовой промышленности // Комбикормовая промышленность. - 1996. - №1. - С. 24.
Summary
Ovsienko S.M., Hutsol A.V., Dihtyaruk N.S.
GRAIN PEAS AND AMARANTH IN PIG FEED
Shown that the introduction in the rations of _ fattening pigs 0.2 kg of grain or pea grain amaranth as a _ feed additive increases the average daily increment of 139 - 120 g, or 33.2 - 28.6% and probable causes of changes in the structures of various functional zones of the stomach
Key words: peas, amaranth, pigs, feeding, performance, stomach
Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
