CC BY
19
Славов В.П., доктор сшьськогосподарських наук, професор, чл. .- кор. УААН Васильев Р.О., асистент кафедри технологи виробництва продукци
тваринництва
Кривий М.М., доцент кафедри годiвлi сшьськогосподарських тварин Житомирський Нацюнальний агроеколог1чний утеерситет
В1ДГОД1ВЕЛЬН1 ТА М'ЯСН1 ЯКОСТ1 МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАНН1 ПОВНОЦ1ННИХ КОМБ1НОВАНИХ СИЛОС1В НА
ОСНОВ1 АМАРАНТУ
Викладено дослгдження по еплиеу згодоеуеання поеноцтних комбтоеаних силос1е на осноег зеленог маси амаранту на продуктиешсть, забшт якост1 при егдгодгелг молодняку свиней.
Ключовi слова: корми, свит, продуктиешсть, забшт якост1.
Актуальшсть.
Наукою i практикою доведено, що комбшованим силосом без негативних наслщюв можна замшити концентрати у ращонах свиней. Головною передумовою використання повноцiнних комбшованих силосiв у годiвлi молодняку свиней замкть частини зернофуражу - це можливкть досягнути високих показникiв продуктивност та якостi продукци за менших витрат дорогих кормових ресурсiв. При цьому актуальним стае використання комбшованого силосу приготовленого на основi зелено! маси амаранту, який вщзначаеться високим вмютом обмшно! енерги, незамiнних амшокислот, вiтамiнiв та iнших бiологiчно активних - речовин [1, 2, 3, 4].
Включення до ращону тдсисним свиноматкам силосу з амаранту сприяло тдвищенню збереженостi поросят на 4,3%. При цьому молочшсть маток в дослщнш групi була на 35,3% вищою нiж у контрольнiй [5]. У дослщах А.Гольцман використовував у годiвлi молодняку свиней силос iз сорго -суданкового гiбриду i амаранту. Встановлено, що введення в кормовi рацiони силосу iз амаранту сприяло тдвищенню середньодобових приросив з 505г до 528г [6]. Особливий штерес викликае приготування i ефектившсть використання повноцiнних комбiнованих силосiв на основi амаранту в якостi монокорму, немае едино! думки щодо оптимальних норм згодовування таких силосiв i !х впливу на забiйнi i м'яснi якостi свиней. Мета.
Дослщити продуктивнiсть, вiдгодiвельнi i м'яснi якост молодняку свиней на вiдгодiвлi при використанш повноцiнних комбiнованих силосiв на основi амаранту.
Методика дослiджень.
У виробничих умовах навчально - дослщного господарства "Укра!на" Житомирського Нацiонального агроеколопчного унiверситету було заготовлено 4 рецепти повноцшних комбiнованих силосiв. До складу силосу №1 включали, % : 39 - зелено! маси конюшини червоно!, 3 - полови лляно!, 9 -
196
гарбуза кормового, 33 - кормового буряку з гичкою i 16 - дери ячменю. Силоси №2,3,4 складалися вщповщно 39%, 26 %, 20% зелено! маси амаранту скошено! в фазу молочно! стиглост^ Кшькють кормового буряка в даних рецептах коливалась в межах, % : вщ 33 до 36 , кормових гарбузiв, вщ 9 в силос №2 до 12 - в силосах №3, №4. Вмкт полови лляно! в уЫх чотирьох рецептах був однаковий -3%. Найбшьша кiлькiсть дертi ячменю була включена в силос №4 - 29%, а в силосах №1 i в №2 вона складала 16%, а в силос №3 - 23%.
З метою вивчення впливу замши частини зернових компоненпв комбшованим силосом було проведено: два науково - господарських дослщи, яю тривали, вщповщно, 139 та 151 дшв та дослщу з виробничо! апробаци тривалiстю 144 дшв. У зрiвняльний перiод умови годiвлi для всього пiддослiдного молодняку були однаков^ В основний перiод свиш всiх груп одержували рацiони, передбачеш схемою дослiдiв та виробничою апробащею (табл.1).
Органiзацiю годiвлi тварин проводили вщповщно до деталiзованих норм годiвлi свиней [7] та керувались методичним поЫбником Свеженцова А.1. [8].Корегування ращошв проводилося щомiсячно з урахуванням змши живо! маси дослiдних тварин.
Таблиця .1
Схема проведення дослвдв_
Групи тварин Кшькють голiв Перюди дослiду
зрiвняльний дослщний
Поживнiсть:
1- контро льна 14/12* ОР (дерть ячмшна, дерть горохова, сироватка) + комбкилос з конюшини ОР + 30% по поживност комбiсилос з конюшини
II- дослщна 14/12* ОР + 30% по поживност комбiсилос з амаранту
III- дослiдна 14/12* ОР + 55% по поживност комбкилос з амаранту
IV- дослiдна 14/12* ОР + 75% по поживносп комбкилос з амаранту
* у чисельнику перший дослщ, у знаменнику - другий.
Забшш 1 м'ясо - сальш якосп вщгод1вельного молодняку оцшювали за результатами контрольного забою свиней. З кожно! дослщно! групи забивали по три тварини. Забш свиней з наступним роздшенням та обвалкою натвтуш проводили за загальноприйнятими методиками в м'ясо -переробному цеху навчально - дослщного господарства "Укра!на".
Пор1вняльну оцшку якосп м'яса тварин проводили на зразках найдовшого м'яза спини, вщбраних 1з правих твтуш.
197
Результати дослщження.
Аналiзуючи рiвень середньодобових приросив i витрат кормiв на 1кг приросту живо! маси, яю наведеннi в таблиц 2 можна зробити висновок, що згодовування свиням на вiдгодiвлi комбшованих силоЫв 75% за поживнiстю група) забезпечило пiдвищення середньодобових приросив молодняку порiвняно з i-ю групою (1 дослiд) на 47г або 10%, и-ю - на 66г або 14,7%, iii-ю - на 14г або 2,8%. В другому дослвд дана тенденцiя збереглась, тварини ^-1 групи мали також вищi середньодобовi прирости: порiвняно з >ю групою вони збiльшились на 77г або 16,9%, ii-ю - на 72г або 15,7%, iii-ю - на 37г або на 7,5%.
Таблиця 2.
Показники продуктивност пiддослiдного молодняку свиней
Показники Перший дослщ Другий дослщ
Групи тварин
I II III IV I II III IV
Тривалкть основного перюду, дшв 139 139 139 139 151 151 151 151
Жива маса на початок дослщу, кг 38,7 38,0 38,1 37,8 38,4 38,0 37,5 38,1
Жива маса на кшець дослiду, кг 103,5 100,2 107,5 109,1 106,8 107,1 111,9 118,1
Приркт: загальний, кг 64,8± 1,58 62,2± 1,54 69,4± 1,27 71,3± 1,40 68,4± 1,10 69,1± 1,37 74,4± 1,87 80,0± 2,10
середньодобовий, г 466± 11,33 447± 11,12 499± 9,15 513± 10,04 453± 7,26 458± 9,11 493± 12,44 530± 14,41
± до контролю: г - - 19 + 33 + 47 - + 5 + 40 + 77
% - - 4,1 + 7,1 + 10,0 - + 1,1 + 8,8 + 16,9
Витрати кормiв на 1кг приросту живо! маси, кг кормових одиниць 7,23 7,54 6,55 6,23 7,24 7,16 6,39 6,04
± до контролю: кг корм.од. - + 0,31 - 0,68 - 1,0 - -0,08 - 0,85 - 1,2
% - + 4,3 - 9,4 - 13,8 - - 1,1 - 11,7 - 16,5
Витрати на 1кг приросту перетравного протешу, г 608 615 555 556 630 598 543 508
При цьому витрати кормiв на 1кг приросту живо! маси (1 дослщ) зменшувались вiдповiдно на 1,0кг корм.од. (13,8%), 1,31 (17,3%) та 0,32кг
198
корм.од. (4,9%), в другому дослвд щ показники були на рiвнi 1,2кг корм.од. (16,5%), 0,76 (15,6%) та 0,35кг корм.од. (5,5%).Найнижчi середньодобовi прирости та найбiльшi витрати одержат при згодовуванш комбшованого силосу на основi амаранту в кшькосп 30% за поживнiстю (П група) - 447 - 458г та 7,16 - 7,54кг корм.од.
Забшш якостi пiддослiдних тварин наведенш в табл.3 свiдчать, що вихщ тушi вищим був у тварин гу-1 дослщно! групи у першому дослiдi порiвняно з контрольною на 1,1п.п, а ii-ю та ш-ю групами вiдповiдно 1,8 та 0,5п.п.(р< 0,05). Маса внутрiшнього жиру найвищою спостерiгався у тварин >! та и-! груп порiвняно з ш-ю i iv-ю групами на 23,0 i 12,8% та 20,0 i 10,0% вiдповiдно. Маса голови у тварин гу-1 групи була на 0,1 - 0,3п.п. Нижчим порiвняно з i —¿¿А групами.
Таблиця 3
_Забшш якосп шддослвдних свиней, м±т, п=3_
Показники Перший дослщ Другий дослщ
Групи тварин
I II III IV I II III IV
Передзабшна жива маса, кг М±т 104,3± 1,67 102,0± 1,00 106,7± 2,03 110,0± 2,31 106,3± 1,67 109,0± 1,44 117,3± 2,3 116,5± 1,66
Маса туш1, кг М±т 61,6± 0,81 59,6± 0,53 63,8± 1,35 66,2± 1,21 62,4± 0,69 65,3± 1,31 70,8± 1,73 69,9± 1,51
Вих1д туш1, % М±т 59,1± 0,20 58,4± 0,69 59,7± 0,30 60,2± 0,29 58,7± 0,40 59,9± 0,45 60,3± 0,44 60,0± 0,47
Внутршнш жир, кг М±т 4,8± 0,17 4,4± 0,49 3,9± 0,26 4,0± 0,15 4,3± 0,10 4,4± 0,15 3,7± 0,12 3,8± 0,21
Маса голови, кг М±т 6,6± 0,12 6,5± 0,17 6,8± 0,10 6,5± 0,06 6,4± 0,12 7,0± 0,29 6,7± 0,60 7,0± 0,29
Маса шг, кг М±т 1,5± 0,12 1,6± 0,10 1,5± 0,00 1,6± 0,06 1,7± 0,12 1,8± 0,10 1,9± 0,21 1,8± 0,21
Маса шшри, кг М±т 4,2± 0,29 5,0± 0,15 4,7± 0,66 4,9± 0,64 4,9± 0,09 4,7± 0,50 4,7± 0,10 5,0± 0,23
Забшна маса, кг М±т 78,7± 0,50 77,1± 0,36 80,7± 0,70 83,2± 0,83 79,7± 0,85 83,2± 1,27 87,8± 1,01 87,5± 1,65
Забшний вихщ % М±т 75,5± 1,13 75,6± 1,03 75,6± 0,88 75,6± 0,83 74,9± 0,45 76,3± 0,29 74,9± 0,62 75,1± 0,38
Товщина шпику над 6 - 7 грудними хребцями, мм М±т 33,3± 2,33 33,1± 1,53 33,0± 2,65 32,7± 2,73 35,3± 0,33 34,5± 0,50 35,0± 0,58 34,3± 0,88
Маса шюри у свиней контрольно! групи був на 0,9 - 0,4п.п. Нижчим порiвняно з тваринами и,ш та iv груп, найвищим вш виявився у тварин, яким згодовували 30% по поживностi комбiсилосу з амаранту (и дослiдна група). Забшний вихiд у вiдгодiвельних свиней був однаковим i складав 75,5 - 75,6%.
199
У другому науково - господарському дослвд забшний вихщ у тварин ii-! групи був на 1,4п.п вищим шж у i-й i iii-й групi, на 1,2п.п нiж у iv-й грут. Вихiд тушi найвищим був у тварин iii-! дослщно! групи, вш переважав тварин i; ii та iv груп вiдповiдно на 1,6; 0,4 (р<0,05) та 0,3п.п.(р<0,05). Маса внутршнього жиру, як i в першому дослiдi був бiльшим у свиней i та ii груп порiвняно з iii та iv групами вщповщно на 16,2 i 18,9% та 13,1 i 15,7%. Маса голови та шюри найнижчим був у тварин iii дослщно! групи, вщповщно, 5,7% проти 6,0 - 6,4% та 4,0%(р<0,05) проти 4,6 - 4,3%. При цьому забшний вихщ у тварин ii дослщно! групи був на 1,4п.п. Вищим шж у i-й та iii-й грут на 0,2п.п. - шж у iv-й грут. Товщина шпику у свиней контрольно! групи була вищою порiвняно з тваринами ii; iii та iv дослщних груп вщповщно на 0,8; 0,3 та 1,0мм.
Ан^з даних морфолопчного складу тушi ( табл. 4) показав, що в першому дослда за часткою в тiлi м'яса тварини вiрогiдно рiзняться.
Таблиця 4
Морфологiчний склад тушi пiддослiдних свиней, м±т, n=3
Групи Маса Вмiст у тушi Спiввiд
туш^ М'ясо Сало Кiстки Ношення
кг кг % кг % кг % м'ясо : сало
Перший дослщ
I М±т 61,6± 30,9± 50,2± 22,3± 36,2± 8,4± 13,6± 1 : 0,72
0,81 0,55 0,37 0,21 0,80 0,50 0,61
II М±т 59,6± 29,9± 50,2± 21,5± 36,1± 8,2± 13,7± 1 : 0,72
0,53 0,19 0,52 0,35 0,82 0,75 1,11
III М±т 63,8± 35,0± 54,8± 20,2± 31,7± 8,6± 13,5± 1 : 0,56
1,35 0,97 0,37 0,25 0,29 0,15 0,12
IV М±т 66,2± 36,8± 55,6± 20,5± 31,0± 8,9± 13,4± 1 : 0,56
1,21 1,06 0,55 0,21 0,67 0,28 0,30
Другий дослiд
I М±т 62,4± 32,0± 51,3± 21,7± 34,8± 8,7± 13,9± 1 : 0,68
0,76 0,26 0,44 0,43 0,85 0,88 1,26
II М±т 65,3± 34,3± 52,5± 22,0± 33,7± 9,0± 13,8± 1 : 0,64
1,30 0,63 0,10 0,42 0,18 0,25 0,27
III М±т 70,8± 40,8± 57,6± 21,6± 30,5± 8,4± 11,9± 1 : 0,53
1,73 0,64 0,93 0,35 0,26 1,00 1,10
IV М±т 69,9± 41,2± 58,9± 20,5± 29,4± 8,2± 11,7± 1 : 0,50
1,51 0,46 0,64 0,44 0,21 0,66 0,68
Так, за вмiстом м'язово! тканини свиш iii-! дослiдно! групи переважали на 4,1; 5,1п.п. Молодняк контрольно! та друго! груп, а пщсвинки iv-! групи на -5,9; 6,9 П,8п.п.аналопв контрольно!, ii-! та iii-! груп. Збшьшення виходу м'яса в
200
тушах тварин ш-й та гу-й груп спостеркалось виключно за рахунок зниження виходу сала. Встановлено, що у середньому вщносний вмют сала в тушi молодняку контрольно! групи становив 32,6%, а в ш-й та iv-й групах коливався в межах вщ 31,0 до 31,7%. Вихщ кiсток в тушах був практично однаковим.
Аналопчна закономiрнiсть за вмiстом м'язово! тканини та сала в тушi спостеркалось в другому науково - господарському дослвд. Вихiд м'яса в тушах свиней ш-! та iv-! дослщних груп становив 57,6 -58,9% що на 6,3 -7,6п.п. Бiльше шж в контрольнiй групi, та на 5,1 -6,4п.п. Нiж у и-! дослiдно! групи. Найвищим вихiд сала був в тушах свиней контрольно! групи -34,8% -вщповщно на 1,1; 4,3 та 5,4п.п. Порiвняно з и; iii та ^ групами. Вихiд кiсток в тушах коливався в межах 11,7 - 13,9% i був вищим в тушах свиней контрольно! та друго! дослщних груп.
Вщомо, що вщ характеру годiвлi, зокрема виду та стввщношення кормiв в рацiонi, залежить не тiльки продуктивнiсть тварин та яюсть продукцi!, а й стан !х здоров'я. Функцiональна дiяльнiсть того чи шшого органу у бшьшосп випадкiв супроводжуеться змiною його маси, яка може збшьшуватися або зменшуватись, залежно вiд гiпер- чи гшофункци обумовлено! характером годiвлi. При вiзуальному оглядi внутрiшнiх органiв забитих свиней не виявлено суттевих вщхилень вщ норми. Про це свiдчить також показник вщносно! маси субпродуктiв до передзабшно! живо! маси вiдгодiвельного молодняку свиней (табл. 5 ).
Таблиця 5
Абсолютна (кг) та вщносна (%) маса внутршшх органiв пщдослщних свиней, _м±т, п=3_
Гру пи Одиниця вим1ру Внутршш органи
Печшка Серце Нирки Селезшка Легеш Шлунок
Перший дослщ
I кг М±т 1,53±0,03 0,26±0,03 0,25±0,05 0,23±0,01 0,39±0,03 0,82±0,06
% 1,46 0,25 0,24 0,22 0,37 0,78
II кг М±т 1,20±0,06 0,27±0,01 0,22±0,02 0,21±0,01 0,31±0,03 0,81±0,06
% 1,17 0,26 0,22 0,21 0,30 0,79
III кг М±т 1,36±0,03 0,25±0,01 0,19±0,01 0,20±0,01 0,31±0,04 0,90±0,06
% 1,27 0,23 0,18 0,19 0,29 0,84
IV кг М±т 1,80±0,03 0,32±0,01 0,26±0,03 0,23±0,01 0,35±0,03 1,06±0,03
% 1,63 0,29 0,24 0,21 0,32 0,96
Другий дослщ
I кг М±т 1,41±0,13 0,23±0,01 0,28±0,03 0,22±0,02 0,39±0,01 0,86±0,03
% 1,32 0,22 0,26 0,21 0,37 0,81
II кг М±т 1,36±0,20 0,30±0,00 0,20±0,00 0,23±0,03 0,53±0,03 0,86±0,07
% 1,24 0,27 0,18 0,21 0,50 0,79
III кг М±т 1,26±0,07 0,30±0,00 0,21±0,01 0,23±0,03 0,26±0,02 0,93±0,09
% 1,07 0,26 0,18 0,20 0,22 0,79
IV кг М±т 1,60±0,10 0,31±0,02 0,20±0,00 0,17±0,01 0,30±0,00 1,01±0,13
% 1,37 0,27 0,17 0,15 0,26 0,87
201
Згодовування повнощнного комбшованого силосу тваринам дослщних груп в кшькосп 30 та 75% за пожившстю ращону (перший дослщ ) зумовило збшьшення маси серця у тварин ii-ï групи на 0,01кг i iv-ï - на 0,06кг порiвняно з контрольною групою. У тварин iii-ï групи вiдмiчено зменшення маси серця порiвняно iз контрольною на 0,01кг. Маса печшки була у тварин iv-ï групи вище на 0,27кг або 0,17п.п.(р<0,05) порiвняно з контрольною групою на 0,46п.п. Порiвняно з ii-ю дослiдною, та на 0,36п.п.(р<0,05) порiвняно з iii -ю дослiдною групою. Слiд вщм^ити, що абсолютна та вiдносно маса нирок була меншою у свиней ii та iii дослiдних груп порiвняно з контрольною та iv дослiдною групою. Абсолютна та вщносна маса легень виявилась бiльшою у пщсвинюв контрольноï групи, вiдповiдно 0,39 та 0,37 проти 0,31 - 0,35(р<0,05) та 0,29 - 0,32.(р<0,05). Абсолютна та вщносно маса шлунку була бiльшою у пiдсвинкiв iv-ï групи.
У другому науково - господарському дослда маса серця також була вищою у тварин ii-ï, iii-ï i iv-ï груп на 0,07 - 0,08кг(р<0,05) порiвняно з i-ю групою. Маса печшки була вище у тварин iv-ï групи на 0,19кг порiвняно з контрольною. Маса нирок у тварин дослщних груп зменшилась порiвняно з контрольною на 0,07- 0,08кг. Абсолютна маса шлунку була бшьшою тварин iii-ï i iv-ï груп i складала 0,93 i 1,01кг проти 0,86кг в i та ii групах.
Найбшьш об'ективним порiвняльним вщображенням змши маси внутршшх оргашв пiд впливом зовшшшх факторiв, зокрема годiвлi, е вiдношення ïx маси до передзабiйноï живоï маси тварин. Цей показник у молодняку свиней iv дослiдноï групи вщносно контрольних аналопв був бшьшим(перший дослiд): серце на 0,04п.п, печiнка - на 0,17п.п, шлунок -0,18п.п, в другому дослда вiдповiдно на 0,05, 0,05, 0,06п.п за iншими внутрiшнiми органами мiжгруповi вiдмiнностi незначнi.
При оцiнцi м'яса особливу увагу звертають на яккш його показники та xiмiчний склад, вщ яких залежать теxнологiчнi i xарчовi властивостi. Якiсть м'яса в значнш мiрi визначаеться його xiмiчним складом i спiввiдношенням в ньому бшка i жиру. Про вплив згодовування повнощнних комбiнованиx силосiв на xiмiчний склад - м'язовоï тканини свщчать данi таблицi 6. Вмкт суxоï речовини (перший дослiд) в найдовшому м'язi спини був вищим у тварин дослiдниx груп i переважав показник контрольноï групи на 0,3 - 0,45п.п. Бiльша кшьккть суxоï речовини у свининi, отриманш вiд пiдсвинкiв дослiдниx груп, забезпечувалася вищим вмiстом бiлка та меншим вмiстом жиру, вiдповiдно на 0,62 - 0,9 - 1,28п.п. Та 0,11 - 0,66(р<0,05) - 0,84п.п. У порiвняннi контрольною групою.
В другому дослвд тенденцiя збiльшення вмкту суxоï речовини в найдовшому м'язi спини тварин дослiдниx груп у порiвнянi з контрольною збереглась. Вмкт бiлку у найдовшому м'язi спини свиней Ш-ï i IV-ï груп переважав аналогiв контрольноï групи на 0,3 - 0,46 п.п. i складав 22,15%;
202
22,33%(Р<0,05) проти 21,25%. Вмкт жиру в м'яс тварин 1-1 i 11-1 груп складав 3,28% та 3,21% проти 2,79% та 2,53% в Ш-й i IV-й дослiдних груп. Вмiст золи найвищим був в м'ясi свиней Ш-1 групи - 1,25% . Енергетична цiннiсть найдовшого м'яза спини, одержаного вщ молодняку свиней, яким згодовували 30% по поживностi амарантового силосу (11-а дослiдна група) була на 15 ккал/кг бiльшою порiвняно з контрольною групою та на 40 - 41 ккал порiвняно з Ш-ю та ГУ-ю дослiдними групами.
Таблиця 6
Хiмiчний склад найдовшого м'язу спини пщдослщних свиней, %
Групи Суха Протеш Жир Зола Калорш Вщношення
речовина н1сть,
Ккал/кг протеш : сух1 речовини протеш : жир
Перший дослщ
I M±m 24,65±0,27 20,44±0,40 3,07±0,10 1,14±0,05 1124 0,83 6,65
II M±m 25,10±0,23 21,06±0,27 2,96±0,07 1,08±0,03 1139 0,84 7,11
III M±m 24,95±0,17 21,34±0,10 2,41±0,10 1,20±0,04 1099 0,86 8,85
IV M±m 25,00±0,55 21,72±0,61 2,23±0,06 1,05±0,01 1098 0,87 9,73
Другий дослщ
I M±m 25,63±0,20 21,25±0,27 3,28±0,18 1,10±0,03 1176 0,83 6,47
II M±m 26,02±0,47 21,69±0,44 3,21±0,09 1,12±0,02 1188 0,83 6,75
III M±m 26,19±0,15 22,15±0,05 2,79±0,08 1,25±0,08 1168 0,85 7,93
IV M±m 25,97±0,13 22,33±0,28 2,53±0,27 1,11±0,05 1151 0,86 8,82
Вщношення протеш : cyxi речовини та протеш : жир в обох дослщах меншим було в м'яс свиней, яким згодовували комбшований силос 30% за поживнiстю ( I-а, II-а групи). Вiдношення протеш : жир та протеш : сyхi речовини було меншим у найдовшому m^3Î спини свиней контрольно!' та II-ï дослщних груп. ВИСНОВОК.
Таким чином, замша концентрованих кормiв на 27,1 - 47,0% по поживност комбшованим силосом на основi амаранту не вплинула негативно на оргашзм свиней на вiдгодiвлi. Така годiвля сприяла пiдвищенню середньодобових прирос™ на 47 - 66гр або 10 - 14,7% в першому дослвд, та на 72 - 77гр або 15,7 - 16,9% в другому дослвд. При цьому витрати кормiв на 1кг приросту живоï маси зменшувались на 9,4 - 17,4% в першому та на 10,8 -16,6% в другому дослщах.
Вiдмiчено суттеве покращення вiдгодiвельних якостей свиней якi отримували в ращонах 55 - 75% по поживност комбiнованого силосу на основi амаранту. При цьому молодняк характеризувався бшьшим виходом тyшi - на 0,6 - 1,8п.п. В першому дослвд та на 0,1 - 1,6 п.п. В другому. Вихщ
203
внутршнього жиру у свиней цих груп був меншим на 0,6 - 1,0 п.п. В першому та на 0,7 - 0,8 п.п. В другому дослда.
Забшний вихщ у вiдгодiвельних свиней першого дослщу був однаковим i складав 75,5 -75,6%. В другому дослвд у тварин 11-1 дослщно! групи вiн був на 1,4 п.п. вищим нiж у контрольнш та Ш-й групi на 0,2 п.п. - шж у тварин IV-! групи.
Л1тература
1. Сухомлин Ф.М. Силос успешно заменяет концентрированные корма / Ф.М Сухомлин // Свиноводство.-1932.-.№6.-С.26.
2. Дроздов С.£. Силос на основi амаранту у рацюнах порiсних маток / С.£. Дроздов, В.1. Гноевий, З.М. Лознякова та ш. // Наукове забезпечення агропромислового виробництва Харювсько! областi, Бюлетень №5, Харюв 2002.-С. 36.
3. Дроздов С.£. Ефектившсть виробництва та використання силосу на основi амаранту у рацiонах порюних свиноматок: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.с.-г.наук / Харюв, 2005.- С. 20.
4. Солоненко Л.П. Химический состав растений различных видов амарантов в условиях Западной Сибири / Л.П. Солоненко, Н.1. Железнова, А.В. Железнов, // Новые и нетрадиционные растения и перспективы их практического использования: Материалы 2-го междунар. симпозиума 16-20 июня 1997г. - Пущино, -1997. - С. 28-30.
5. Циганок А.В. Ефектившсть використання амаранту у рацюнах ремонтних свиноматок / А.В. Циганок // Науч.-техн. бюл. НИИ Животноводства Лесостепи и Полесья УССР. Харьков 1998.-№73.- С. 70-72.
6. Гольцман А.С. Силос из сорго - суданкового гибрида с амарантом для молодняка / А.С. Гольцман // Свиноводство.-1994.-№3.-С. 9-10.
7. Свеженцов А.И. Нормированное кормление сельскохозяйственных животных / А.И. Свеженцов // -М., 1998. - 350 с.
8. Ноздрш М.Т. Деталiзованi норми годiвлi сшьськогосподарських тварин / М.Т. Ноздрш, М.М. Карпусь, В.Ф.Караваленко// -К.: Урожай, -1991. -С.130.
204
